У світі існує більше чотирьох тисяч різних професій. І одна з них – це вчитель.

Після закінчення школи я вступила до Стаханівського педагогічного училища, потім закінчила Донбаський державний технічний університет. Не зупинившись на цьому, вступила до магістратури в Державному закладі «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» і закінчила його з відзнакою, чим дуже пишаюся. І ось уже 21 рік я працюю вчителем музичного мистецтва .

Не завжди в мене все виходило так, як хотілося: були сумніви та страх, кожен новий день приносив мені багато випробувань. Лише прагнення до сяйва, високих ідеалів добра, справедливості, любов до дітей та бажання бути їм потрібною дали мені сил не зійти з педагогічного шляху.

Перед початком кожного нового навчального року в мене лише одне бажання – максимально дати своїм учням те, що вмію і знаю сама. Але професіоналом, на мою думку, учитель стає тоді, коли не просто навчає, а й сам навчається чогось нового. Життя стрімко змінюється, сучасна педагогіка й методика висувають нові вимоги. Мій наступний день не схожий на попередній. Школа - це те місце, де я повинна завжди бути готовою до цього нового, часом, навіть шаленого. Я прагну залишатися цікавою для учнів, батьків, колег. Присвячуючи себе музичному вихованню і навчанню дітей, не припиняю самовдосконалюватися, вивчаю й застосовую різні технології та методики, відвідуюрізноманітні курси, семінари,тренінги, вебінари, є адміністратором шкільного веб-сайту. По крихтах збираю все найкраще і найцікавіше, щоб потім віддати весь свій накопичений досвід і знання дітям.

На своїх уроках та в позакласній діяльності я намагаюся виявити обдарованих дітей з музичними задатками і не пропустити жодної талановитої зірочки. Кращий приклад для своїх учнів – це ми самі. Тому я виступаю організатором і учасником усіх позакласних заходів. Заохочення дітей до участі в конкурсах, концертах, фестивалях дає можливість відкрити їхні музичні здібності, артистизм, проявити своє «Я».

Робота займає настільки велику частину мого життя, що школа стала моєю домівкою, а учні та колеги - моєю сім’єю. І нехай хтось каже, що ця професія нецікава і малооплачувана, важка й невдячна. Усе ж я вважаю, що мені поталанило вдало обрати справу всього життя, яка робить мене щасливою.