Свою педагогічну діяльність розпочала в 1981 році на посаді вчителя початкових класів. Вже 34 роки працюю на цій посаді.
Розвиток творчого потенціалу особистості трактується сьогодні як основне завдання школи. Для його реалізації необхідно розглянути в першу чергу учня не як результат зовнішніх даних, а як цілісну, активну, дійову особистість. В цьому є сутність і мета перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт навчання, а в першу чергу творець власного «Я».
Перед вчителем стоїть завдання забезпечити всебічний розвиток особистості дитини. Реалізація цього завдання може бути здійснена тільки при умові активного залучення в навчально-виховний процес кожного учня.
Тому протягом п’яти років я працювала над проблемою «Формування компетентності саморозвитку і самоосвіти в умовах науково-педагогічного проекту «Росток». Компетентність саморозвитку і самоосвіти передбачає:
- формування загальноосвітніх умінь учнів на основі самоосвіти;
- стимулювання пізнавального інтересу;
- диференційовані домашні завдання;
- творчі завдання, інтелектуальні заходи;
- проведення розвиваючих і пізнавальних ігор;
- гурткова робота.