Вчительці

Вчительці

Ранок дихає прохолодою,

Сонце тягнеться ввись.

Знову з квітами під школою

Всі ми зібрались.

Вчителька старенька

Знову тут як тут –

Школа їй – як ненька, -

Без неї їй не буть…

Малюки й дорослі –

Діти й їх батьки –

Квіти їй приносять

Довгі вже роки.

І в день оцей святковий

Сльозинки на очах,

Радості й тривоги,

І, напевне, - страх.

Страх, що дні проходять,

Що пролетять роки,

Що сили вже відходять –

Вже не піднять руки…

Як же їй без школи

"Тобі, мій рідний раю..." сборник произведений учеников 4-х классов ТГ-МГ

Тобі,

мій рідний

краю…

Тирасполь

МОЗ «ТГ-МГ»

2016 – 2017

Дорогий читачу!

Твоїй увазі ми пропонуємо збірку художніх зарисовок учнів четвертих класів Тираспольської гуманітарно-математичної гімназії.

Перші несміливі рядочки ввібрали в себе всю красу й чарівність рідної землі. Взявши на озброєння милозвучність та співучість рідної мови, її багатство та неперевершеність художніх образів, учні спробували виразити словами те, що вони відчувають до свого краю, як вони бачать і уявляють його. І пізніше, через багато-багато років, ця збірочка на...

Панас Мирний. Хіба ревуть воли як ясла повні

Хіба ревуть воли, як ясла повні. ЧАСТИНА ПЕРША І ПОЛЬОВА ЦАРІВНА Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп'ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонц...