Р.Декарт
Тринадцятий рік! Важко повірити! Невже майже тринадцять років я в школі! Досі не збагну, як вийшло, що працюю в школі! Я – в школі?! В школі? Вчитель!!!
Недарма кажуть, що на роду написано – не змінити. Пам’ятаю, наче це було вчора. Останній дзвоник. Випускні іспити. Вибір професії. Рішення – буду вчителем, працюватиму у школі, вчитиму дітей фізиці та математиці.
Усі були проти! Скільки сил покладено рідними, щоб відмовити, переконати, що школа – це не для мене! Батьки завжди прагнуть своїм дітям легшої долі. А кому ж, як не вчителям із діда-прадіда відомі всі перипетії цієї професії. Доводів було висунуто багато, більш переконливі такі:
трьох поколінь педагогів у одній родині досить, навіщо потрібне ще й четверте;
все одно кращим за попередників тобі не бути.
Послухала... Погодилась... Пригадала інші свої захоплення... Змінила рішення... Обрала фах радіотехніка – гідроакустика (математики та фізики вдосталь). ПТУ № 87, Таганрозький Державний Радіотехнічний університет, аспірантура, робота за фахом.
Відчуття невдоволеності, нереалізованості, марності сподівань...
Ідея: „Програмування”. Буду програмістом. Сміливе рішення – зміна фаху. Канадський Міжнародний інститут Бізнесу, спеціальність – системний програміст.
Наче Бог, творець „заліза...”
Він складає кейс-валізу.
Його ідеї в вікнах розгорнуться,
І комп’ютерні знання як струм поллються.
Меркне світло непізнання,
Геть всі сумніви, вагання!
Їх нема. Попереду - знання
Обчислювальна техніка і ...я.
Як початок світу та його кінець,
Програміст – інтерактивних засобів творець.
Робота за новим фахом, і знову щось не те.
І ось п’ятнадцять років потому я в школі. Я – вчитель. Вчитель нового, не схожого на інші, шкільного предмету - інформатики. Від долі не втекти...
Тяжка та нервова робота. Але досить поглянути на вогники, які спалахують в очах учня, коли він зрозумів: „ У мене вийшло!”
Задоволення та повноту професійної реалізованості - ось що відчуваєш у такі хвилини. І це важко з чимось порівняти.
Зараз я впевнена: педагогіка – моє покликання, моє майбутнє.
Покликання - це добре, але у сучасній школі немає місця людині без педагогічної освіти. В квітні 2001 року – диплом Донецького Національного університету за фахом „Вчитель інформатики” поповнив мою колекцію. Династія продовжується.
Хвала, батькам! Вам слава і моя повага,
Довіку житиме надбаний Вами досвід,
Робота наче матінка кохана,
Минуле і майбутнє – цілий Всесвіт.
Вертається стара традиція у світ,
Я теж стаю на шлях, яким ви діставались,
Не буде скривджено ваш герб та щит,
Щоб на дорозі ми не зупинились.
Учитель я у школі – ось подія,
Династія триває – є надія,
Нехай добра і знань не меркне світ,
Я з гордістю продовжую Ваш рід!
