Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Відкритий урок у 5 класі з теми «Вживання апострофа»

Відкритий урок у 5 класі з теми «Вживання апострофа»


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Навчально-виховний комплекс «Школа-сад» № 36

Сімферопольської міської ради

Республіки Крим



hello_html_m59a72a0e.jpg


Відкритий урок у 5 класі

з теми «Вживання апострофа»




Підготував

учитель української мови і літератури

Кубрак Володимир Іванович







Сімферополь - 2013



Модель уроку з теми «Вживання апострофа»


Мета. Закріпити знання учнів про вживання апострофа; удосконалити навички правильно вимовляти й писати слова з апострофом; формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці.

Сприяти розвиткові навичок логічно мислити, оперувати мовознавчими термінами; самостійно працювати з орфографічним та тлумачним словниками; поліпшувати культуру спілкування; удосконалювати роботу в парах, групах; заохочувати до співробітництва.

За допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова; бажання глибоко пізнавати мовні закономірності, зацікавленість до пізнання й пошуку.


Тип уроку. Закріплення вивченого матеріалу

Форма проведення. Урок – мандрівка

Обладнання. Підруч. для 5 кл., робочі зошити, картки з роздатковим матеріалом,

картки самооцінювання, портрет Т. Г. Шевченка.

Внутрішньопредметні зв’язки. Синтаксис (речення, текст), лексикологія (лексичне значення слова), будова слова (префікс, корінь)

Міжпредметні зв’язки. Українська література, географія

Соціокультурна змістова лінія. Я і національна культура

Ім’я уроку.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Т. Рильський





ПЕРЕБІГ УРОКУ

УСТАНОВЧО – МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1.Організаційний момент

2.Цілевизначення та планування

1.Оголошення імені й теми уроку

Вступне слово вчителя

Ім’ям до нашого уроку стануть рядки відомого українського поета

М.Т.Рильського (зачитати). І не випадково. Саме в березні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Т. Г. Шевченко. Отже, усі завдання з української мови будуть пов’язані з життям Великого Кобзаря.

Методична ремарка. Аналіз імені уроку «цементує» заняття, надає йому образності й цілісності

Тема уроку звучить так: «Вживання апострофа»

Загадка про апостроф

Я такий же, як знак розділовий,

Я відомий усій дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Як ви розумієте тему уроку? Чого від уроку чекаєте ви? Про що сьогодні ми будемо говорити?

(Відповіді учнів)

Проблемне питання. А чи потрібен апостроф в українській мові?

Методична ремарка. Учень одержує змогу стати співтворцем уроку. І важливо не те, чи скористався він можливістю вибору. Це станеться завтра, якщо пропонувати, або ніколи, якщо постійно диктувати власну мету, цілі, план уроку. І знову ж – заодно пригадується матеріал.

2.Визначення загальних цілей, порівняння їх з індивідуальними

(Коментар учителя до схем «Знати», «Уміти», «Цінувати»).

Зверніть увагу на світлини України. Ось яка вона велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите мандрувати? Тож щоб урізноманітнити наш урок, пропоную провести його у формі мандрівки по тих місцях, які пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка. Приймається?

ОПЕРАЦІЙНО – ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП

3.Актуалізація мотиваційних резервів п’ятикласників з теми

1. Створення ситуації успіху

Анекдоти

  1. Ти, Галинко, уже знаєш алфавіт? – запитала вчителька першокласницю.

  • Авжеж, знаю.

  • Тоді скажи, яка буква йде після а?

  • Усі інші.

  1. Принесіть мені порцію орфографічних помилок.

-Вибачте, пане, але в нашому ресторані нема нічого подібного.

-А чому їх стільки в меню?

3.– Мамо, сьогодні вчитель, дякуючи мені, зробив відкриття.

  • Яке ж саме?

  • Він уперше в житті побачив помилок більше, ніж слів у диктанті


Для того, щоб ми змогли успішно вирушити в дорогу, нам треба здійснити перевірку знань про вживання апострофа.

ТВОРЧО – ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП

4.Практична частина уроку. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення орфографічних умінь з теми

Методична ремарка. Учнів об’єднано у творчі групи, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Перед кожним учнем на парті – тлумачний і орфографічний словники, робочі зошити, підручник, роздатковий матеріал.

Особливості групової роботи

1. Виховує толерантність у ставленні один до одного.

2. Сприяє формуванню відповідальності за прийняте рішення.

3. Розвиває партнерські стосунки.

4. Сприяє розвиткові самостійності.

5. Розширює межі міжособистісного спілкування.

6. Забезпечує формування вмінь самоаналізу, самокорекції, самооцінки.

Зупинка І. Дитинство Т. Г. Шевченка

Щоб дізнатися, де народився і провів дитячі роки Т. Г. Шевченко, виконайте наступні вправи.

1.Вибірково – пошуковий тренінг

Відшукайте на слух слова з апострофом, запишіть їх. (Учитель читає текст)

Об’їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих…Та враз я згадав хлоп’ячі забави на батьківському подвір’ї. Почув трав’яний дух. Дух, де в’ється моя душа. Задзвеніли мені солов’ї, кропив’янки, заворкотіли голуб’ята. Запахли в рідному саду ряст, п`ятиперстень. І м’ята. Холодна, кучерява. Ледве заходжу, було, хлоп’ям по саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів’я озветься, защебече, ніби щось промовляє. А з сусідського саду вітається дід Іван. Скинув бриля – махає. А поруч он клей вишневий, мов півник полив’яний. Мені все дужче пахне м’ята. Я хочу додому. У батьків сад… («Щоденник» Т. Г. Шевченка)

2.Робота з підручником.

Вправа № 340, с. 135.

Вправа № 341, с. 135.

(Після того, як усі завдання було виконано, прикріплюється світлина із зображенням невеличкої Шевченківської сільської хатинки).


Фізкультрозминка

Встаньте, діти, посміхніться,

Вліво, вправо поверніться.

Нахиліться, розігніться. (Двічі)

Руки вгору піднімайте.

Піднімайте, опускайте. (Двічі)

Дуже добре, всі сідайте.

Рухівка

Комплекс вправ для очей

Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі розплющені, погляд – прямо, відвернувшись від підручника, зошита

1.Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вгору-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні.

Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.

2.Заплющити очі на рахунок «раз-два», розплющити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок «три-чотири».

3.Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправо.

Зупинка ІІ. Мрії та сподівання поета

1.Перевірка д/з

(Теоретичний матеріал)

2.Лінгвістична гра «Я – редактор»

Уявіть себе у ролі редактора. Прочитайте уважно текст. Виправте помилки. Доберіть заголовок до тексту.

Тарасові солов’ї

Зійди у травні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов’ї. Бо вони тут особливі. Це єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів солов’їв. Пташки сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка, наспівати йому, звеселити його.

Як тільки спаде надвечір’я, солов’ї тут змагаються своїм хистом. І кожен соловей витинає свої неповторні колінця, виводить свої чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над Тарасовою горою багатоголосий солов’їний хор. І слухає цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро. Слухає українське широке поле і вся Україна.

  • Синтаксичний розбір виділеного речення

Т. Г. Шевченко приїжджав до Києва, хотів там жити і працювати в університеті (Прикріпити фотографію молодого Шевченка).

1.Завдання з ключем.

Записати слова у дві колонки:

1) слова з апострофом;

2) без апострофа.

Дев'ятсот, серм'яга, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В.Сосюри «Так ніхто не кохав...».


Зупинка ІІІ. Заповіт Т. Г. Шевченка

  1. Лінгвістичне спостереження «Третій зайвий»

Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути перешкоду: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір.

  1. Очеретянці, вишеньці, ніженьці.

  2. Тонший, женьшень, менший.

  3. Батько, призьба, бризкати.

  4. Юність, сміється, умивається.

  5. Цвях, свято, черв’як.

  6. Цар, вчотирьох, Кобзар.

  7. Мавпячий, буряк, порядок.

КЛЮЧ. У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Прикріплюється остання фотографія із зображенням сучасного вигляду могили Шевченка.

Вправа 344, с. 135.

СИСТЕМНО - УЗАГАЛЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

5. Закріплення вивченого матеріалу

Скласти і прокоментувати лінгвістичну матрицю «Вживання апострофа» з відповідними прикладами

6. Рефлексивно – оцінювальний етап

Методична ремарка. Цей етап багато в чому нагадує традиційне закріплення. Суттєва відмінність – у зміщенні акцентів з перевірки рівня засвоєння предметних знань на осмислення почуттів, думок, почутого і сказаного щодо: а) самого себе; б) власних і колективних дій; в) особистої значущості вивченого. Потім знову – емоції. І знову – позитивні. І навіть пропозиція самооцінки не приглушить їх, працювати було цікаво, а значить, працювали активно, тож і оцінити є що.

1.Поетична мозаїка

Цілий світ задивлений на Канів,

Дивне місто – що не говори.

Скільки видно піків та вулканів

З висоти Чернечої гори.

День у день – хурделиця чи спека –

З різних сіл, губерній і країн

Йдуть до неї люди, як до Мекки,

Йдуть до неї люди на поклін.

Йдуть каліки, скривджені судьбою,

Кобзарі, бродяги, варнаки,

Ті, що дух і тіло рвуть до бою,-

Йдуть усі – чужинці й земляки.

Йдуть, хоч стежка стелиться терново,

Йдуть і йдуть – без ліку і числа,

Щоб вогнем Тарасового слова

Очищати душі і тіла!

2.Рефлексія думок і почуттів

* Бесіда

1. Тож чи потрібен апостроф в українській мові?

2. Чи справдилося те, чого ви очікували від уроку?

3. Чи досягнули ми цілей, поставлених на початку уроку?

4. Навіщо ми це робили?

5. Що ви розкажете своїм батькам, друзям після уроку?

* Заключне слово вчителя.

  1. Домашнє завдання

Вправа 343, с. 135.

Вправа 345, с. 136.

Додатково: скласти акровірш АПОСТРОФ.

А чи знаєте ви, діти,

Про найцікавіший знак на світі?

Округлий, пузатенький, із хвостиком маленьким.

Став після приголосних лиш

Та після (р'), мій друг, облиш.

Рідню хорошу знак цей має:

Орфоепія про нього дбає,

Фонетика найважчі справи доручає.

























Додатки до уроку
















hello_html_5a7fcbf.png


hello_html_m3a549fe.png




hello_html_83d8782.png

hello_html_1c8f6be2.png




hello_html_5a2e8d14.png

hello_html_78ab6fb5.png

hello_html_m5a73f59d.png


hello_html_m4cbbc03c.png

hello_html_207baab2.png

hello_html_m6afd1fe2.png

  1. Запишіть подані слова у два стовпчики: 1) з апострофом, 2) без апострофа.

Олов..яний, осерд..я, медв..яний, в..юн, об..орати, об..їзд, передсв..ятковий, цв..яшок, риб..ячий, здоров..я, пір..їна, слов..яни, здибл..ювати, різдв..яний, торф..яний, кам..яний, знічев..я, олен..ячий, перед..ювілейний, дір..явий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться вислів Івана Карпенка-Карого.


  1. Тенета помилок

Учитель. На нашому шляху перша серйозна перешкода. Пройти її зможуть тільки ті бійці, які зуміють відредагувати текст.

Текст для редагування

Вправа 342, с. 135.

  1. Запишіть подані слова у два стовпчики: 1) з апострофом, 2) без апострофа.

Олов..яний, осерд..я, медв..яний, в..юн, об..орати, об..їзд, передсв..ятковий, цв..яшок, риб..ячий, здоров..я, пір..їна, слов..яни, здибл..ювати, різдв..яний, торф..яний, кам..яний, знічев..я, олен..ячий, перед..ювілейний, дір..явий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться вислів Івана Карпенка-Карого.


  1. Тенета помилок

Учитель. На нашому шляху перша серйозна перешкода. Пройти її зможуть тільки ті бійці, які зуміють відредагувати текст.

Текст для редагування

Вправа 342, с. 135.


  1. Запишіть подані слова у два стовпчики: 1) з апострофом, 2) без апострофа.

Олов..яний, осерд..я, медв..яний, в..юн, об..орати, об..їзд, передсв..ятковий, цв..яшок, риб..ячий, здоров..я, пір..їна, слов..яни, здибл..ювати, різдв..яний, торф..яний, кам..яний, знічев..я, олен..ячий, перед..ювілейний, дір..явий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться вислів Івана Карпенка-Карого.


  1. Тенета помилок

Учитель. На нашому шляху перша серйозна перешкода. Пройти її зможуть тільки ті бійці, які зуміють відредагувати текст.

Текст для редагування

Вправа 342, с. 135.


hello_html_m651c3f42.png

Варвари Рєпніної, дочки російського державного діяча

hello_html_80157fe.png

'Ганні вродливій'' (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського, власника села Березова Рудка

hello_html_m3e1d79e9.png

дружина коменданта Новопетровського укріплення Ускова Агата Омелянівна

hello_html_m131d646b.png

16-річною артисткою Катрусею Піуновою.

hello_html_m275e6802.png


Краткое описание документа:

Навчально-виховний комплекс «Школа-сад» № 36

Сімферопольської міської ради

 Республіки  Крим

 

 

 

Відкритий урок у 5 класі

з теми «Вживання апострофа»

 

 

 

Підготував

учитель української мови і літератури

Кубрак Володимир Іванович

 

 

 

 

 

 

Сімферополь - 2013

 

 

Модель уроку з теми «Вживання апострофа»

 

Мета. Закріпити знання учнів про вживання апострофа; удосконалити навички правильно вимовляти  й писати слова з апострофом; формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці.

Сприяти розвиткові навичок логічно мислити, оперувати мовознавчими термінами; самостійно працювати з орфографічним та тлумачним словниками; поліпшувати культуру спілкування; удосконалювати роботу в парах, групах; заохочувати до співробітництва.

За допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова; бажання глибоко пізнавати мовні закономірності, зацікавленість до пізнання  й пошуку.

 

Тип уроку. Закріплення вивченого матеріалу

Форма проведення. Урок – мандрівка

Обладнання.  Підруч. для 5 кл., робочі зошити, картки з роздатковим матеріалом,

картки самооцінювання, портрет Т. Г. Шевченка.

Внутрішньопредметні зв’язки. Синтаксис (речення, текст), лексикологія (лексичне значення слова), будова слова (префікс, корінь)

Міжпредметні зв’язки. Українська література, географія

Соціокультурна змістова лінія. Я і національна  культура

Ім’я уроку.

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Т. Рильський

 

 

 

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

УСТАНОВЧО – МОТИВАЦІЙНИЙ  ЕТАП

1.Організаційний момент

2.Цілевизначення та планування

1.Оголошення імені й теми уроку

Вступне слово вчителя

             Ім’ям до нашого уроку стануть рядки відомого українського поета

М.Т.Рильського (зачитати). І не випадково. Саме в березні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Т. Г. Шевченко. Отже, усі завдання з української мови будуть пов’язані  з життям Великого Кобзаря.

Методична ремарка. Аналіз імені уроку  «цементує» заняття, надає йому образності й цілісності

    Тема уроку звучить так: «Вживання апострофа»

Загадка  про  апостроф

Я  такий  же, як  знак  розділовий,

Я  відомий  усій  дітворі.

Та  в  словах  української  мови 

Я  пишусь  не  внизу, а  вгорі.

Як ви розумієте тему  уроку? Чого від уроку чекаєте ви? Про що сьогодні ми будемо говорити?

(Відповіді учнів)

Проблемне питання. А чи потрібен апостроф в українській мові?

Методична ремарка. Учень одержує змогу стати співтворцем уроку. І важливо не те, чи скористався він можливістю вибору. Це станеться завтра, якщо пропонувати, або ніколи, якщо постійно диктувати власну мету, цілі, план уроку. І знову ж – заодно пригадується матеріал.

2.Визначення загальних цілей, порівняння їх з індивідуальними

(Коментар учителя до схем «Знати», «Уміти», «Цінувати»).

      Зверніть увагу на світлини України. Ось яка вона велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите мандрувати? Тож щоб урізноманітнити наш урок, пропоную провести його у формі мандрівки по тих  місцях, які пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка. Приймається?

ОПЕРАЦІЙНО – ПІЗНАВАЛЬНИЙ  ЕТАП

3.Актуалізація мотиваційних резервів п’ятикласників з теми

1. Створення ситуації успіху

Анекдоти

1.     – Ти, Галинко, уже знаєш алфавіт? – запитала вчителька першокласницю.

-                    Авжеж, знаю.

-                    Тоді скажи, яка буква йде після а?

-                    Усі інші.

2.     – Принесіть мені порцію орфографічних помилок.

-Вибачте, пане, але в нашому ресторані нема нічого подібного.

-А чому їх стільки в меню?

3.– Мамо, сьогодні вчитель, дякуючи мені, зробив відкриття.

-         Яке ж саме?

-         Він уперше в житті побачив помилок більше, ніж слів у диктанті

 

     Для того, щоб ми змогли успішно вирушити в дорогу, нам треба здійснити перевірку знань про вживання апострофа.

ТВОРЧО – ДОСЛІДНИЦЬКИЙ  ЕТАП

4.Практична частина уроку. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення орфографічних умінь з теми

Методична ремарка. Учнів об’єднано у творчі групи, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Перед кожним учнем на парті – тлумачний і орфографічний словники, робочі зошити, підручник, роздатковий матеріал.

Особливості групової роботи

1. Виховує толерантність у ставленні один до одного.

2. Сприяє формуванню відповідальності за прийняте рішення.

3. Розвиває партнерські стосунки.

4. Сприяє розвиткові самостійності.

5. Розширює межі міжособистісного спілкування.

6. Забезпечує формування вмінь самоаналізу, самокорекції, самооцінки.

Зупинка І. Дитинство Т. Г. Шевченка

      Щоб дізнатися, де народився і провів дитячі роки Т. Г. Шевченко, виконайте наступні вправи.

1.Вибірково – пошуковий тренінг

Відшукайте на слух слова з апострофом, запишіть їх. (Учитель читає текст)

     …Об’їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих…Та враз я згадав хлоп’ячі забави на батьківському подвір’ї. Почув трав’яний дух.  Дух, де в’ється моя душа. Задзвеніли мені солов’ї, кропив’янки, заворкотіли голуб’ята. Запахли в рідному саду ряст, п`ятиперстень. І м’ята. Холодна, кучерява. Ледве заходжу, було, хлоп’ям по саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів’я озветься, защебече, ніби щось промовляє. А з сусідського саду вітається дід Іван. Скинув бриля – махає. А поруч он клей вишневий, мов півник полив’яний. Мені все дужче пахне м’ята. Я хочу додому. У батьків сад…                         («Щоденник» Т. Г. Шевченка)

2.Робота з підручником.

Вправа № 340, с. 135.

Вправа № 341, с. 135.

(Після того, як усі завдання було виконано, прикріплюється світлина із зображенням невеличкої Шевченківської сільської хатинки).

 

Фізкультрозминка

Встаньте, діти, посміхніться,

Вліво, вправо поверніться.

Нахиліться, розігніться. (Двічі)

Руки вгору піднімайте.

Піднімайте, опускайте. (Двічі)

Дуже добре, всі сідайте.

Рухівка

Комплекс вправ для очей

  Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі розплющені, погляд – прямо, відвернувшись  від підручника, зошита

 1.Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вгору-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні.

 Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.

 2.Заплющити очі на рахунок «раз-два», розплющити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок «три-чотири».

 3.Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправо.

Зупинка ІІ. Мрії та сподівання поета

1.Перевірка д/з

(Теоретичний матеріал)

2.Лінгвістична гра «Я – редактор»

Уявіть себе  у ролі редактора. Прочитайте уважно текст. Виправте помилки. Доберіть заголовок до тексту.

Тарасові солов’ї

      Зійди у травні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов’ї. Бо вони тут особливі. Це єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів солов’їв. Пташки сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка, наспівати йому, звеселити його.

     Як тільки спаде надвечір’я, солов’ї тут змагаються своїм хистом. І кожен соловей витинає свої неповторні колінця, виводить свої чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над Тарасовою горою багатоголосий солов’їний хор. І слухає цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро.Слухає українське широке поле і вся Україна.

·        Синтаксичний розбір виділеного речення

     Т. Г. Шевченко приїжджав до Києва, хотів там жити і працювати в університеті (Прикріпити фотографію молодого Шевченка).

1.Завдання з ключем.

Записати слова у дві колонки:

         1)  слова з апострофом;

         2)  без апострофа.

Дев'ятсот, серм'яга, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В.Сосюри «Так ніхто не кохав...».

 

Зупинка ІІІ. Заповіт Т. Г. Шевченка

1.     Лінгвістичне спостереження «Третій зайвий»

    Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути перешкоду: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір.

1.     Очеретянці, вишеньці, ніженьці.

2.     Тонший, женьшень, менший.

3.     Батько, призьба, бризкати.

4.     Юність, сміється, умивається.

5.     Цвях, свято, черв’як.

6.     Цар, вчотирьох, Кобзар.

7.     Мавпячий, буряк, порядок.

     КЛЮЧ. У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Прикріплюється остання фотографія із зображенням сучасного вигляду могили Шевченка.

Вправа 344, с. 135.

СИСТЕМНО - УЗАГАЛЮВАЛЬНИЙ  ЕТАП

5. Закріплення вивченого матеріалу

Скласти і прокоментувати лінгвістичну матрицю «Вживання апострофа»  з відповідними прикладами

6. Рефлексивно – оцінювальний етап

Методична ремарка. Цей етап багато в чому нагадує традиційне закріплення. Суттєва відмінність – у зміщенні акцентів з перевірки рівня засвоєння предметних знань на осмислення почуттів, думок, почутого і сказаного щодо: а) самого себе; б) власних і колективних дій; в) особистої значущості вивченого. Потім знову – емоції. І знову – позитивні. І навіть пропозиція самооцінки не приглушить їх, працювати було цікаво, а значить, працювали активно, тож і оцінити є що.

1.Поетична мозаїка

                 Цілий світ задивлений на Канів,

                 Дивне місто – що не говори.

                Скільки видно піків та вулканів

                З висоти Чернечої гори.

                День у день – хурделиця чи спека –

                З різних сіл, губерній і країн

                Йдуть до неї люди, як до Мекки,

                Йдуть до неї люди на поклін.

                Йдуть каліки, скривджені судьбою,

                Кобзарі,  бродяги, варнаки,

                Ті, що дух і тіло рвуть до бою,-

               Йдуть усі – чужинці й земляки.

               Йдуть, хоч стежка стелиться терново,

              Йдуть і йдуть – без ліку  і числа,

              Щоб вогнем Тарасового слова

              Очищати душі і тіла!

2.Рефлексія думок і почуттів

* Бесіда

1. Тож чи потрібен апостроф в українській мові?

2. Чи справдилося те, чого ви очікували від уроку?

3. Чи досягнули ми цілей, поставлених на початку уроку?

4. Навіщо ми це робили?

5. Що ви розкажете своїм батькам, друзям після уроку?

* Заключне слово вчителя.

7.     Домашнє завдання

Вправа 343, с. 135.

Вправа 345, с. 136.

Додатково: скласти акровірш АПОСТРОФ.

А  чи  знаєте  ви, діти,

Про  найцікавіший  знак  на  світі?

Округлий, пузатенький, із  хвостиком  маленьким.

Став  після  приголосних

Автор
Дата добавления 11.02.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров1203
Номер материала 381743
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх