Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Классному руководителю / Конспекты / Весна. Жінка. Краса. (година спілкування до 8 Березня)

Весна. Жінка. Краса. (година спілкування до 8 Березня)


  • Классному руководителю

Поделитесь материалом с коллегами:

Весна. Жінка. Краса.

1.музика Вірш «Історія жінки»

2. Під музику входять хлопчики-джентльмени і танцюють

Танок хлопців «Джентльмен»

Джентльмен 1: (Куценко)

Весна! Весна! Повітря дзвін

І світлий небокрай!

Очам блакить дарує він

І голосів розмай.


Джентльмен 2: (Матвєєв)

Дерева ще оголені,

У лісі лист старий

Тремтить у мене під ногою,

Шумний і запашний.


Джентльмен 3: Джентльмени! А де це наші дівчата? (Гонта)

Джентльмен 4: А й справді! Де це вони? (Троян)

Джентльмен 5: Мабуть, запізнюються. (Шевцов Є.)

Джентльмен 6: Не може цього бути! Всі одразу? (Яковчук)

Джентльмен 7: Як, джентльмени, невже ви забули? Адже сьогодні 8 Березня!

(Гусев)

Джентльмен 8: А-а-а... Тоді зрозуміло. (Шевцов І.)

Джентльмен 9: Що, що тобі зрозуміло? (Бондаренко)

Джентльмен 10: Як що? Ну, наприклад, зачіска, сукня і таке інше... (Татарко)

Джентльмен 1: А ось і вони! (Куценко)

Джентльмени (разом): Зустрічайте! Наші дівчатка!

  1. Під звуки музики входять дівчатка, танцюють

Джентльмен 2: (Матвєєв)

Вітаємо, вітаємо

Дівчаток дорогих,

Бо зараз, всі ми знаємо,

Найкращий день для них.


Джентльмен 3: (Гонта)

Щороку, коли сонце виходить на весняну орбіту, коли з вирію повертаються перші шпаки, і від подиху теплих вітрів зацвітають проліски, ми відзначаємо свято, свято весни – 8 Березня , Міжнародний жіночий день , День Матері , Подруги , Бабусі , трудівниці.

Джентльмен 4: (Татарко)

В безмежному світі , у кожнім куточку,

Всі люди – це діти: синочки і дочки.

Є в кожного мати , любима і мила,

Бо кожне малятко матуся зростила.

Вона є богиня сучасного роду,

Душа й берегиня усього народу.

  1. Пісня "Мама, ти чекай"(дівчатка)

( Виходять два кума – Матвєєв І. Та Куценко В.)

Один з кумів сидить та схвильовано переминає в руках квітку. Підходить другий кум.

- Куме, га, куме?!

- Чого вам?

- Та щось я вас зовсім не впізнаю! Їй-бо, не впізнаю!

- А що, може постарів?

- Ба ні, куме! Ви, тойво, не те, щоб постаріли…. Ви, куме (киває на квітку, крутить біля виска пальцем) зацвіли наче…

- Я?

- Ну а хто ж іще? Не впізнати вас. То раніше, було, кума тілько за салом можна було здибати, а тепер, хи!... Цвіточок. Не чоловіче то діло.

- Та-а, куме, нема куди діваться. То я такий увесь зацвівший от великої мороки.

- Так я вам узяв та й повірив! А чи став би я цвіточки від мороки винюхувати? Чи я яка дама? Що то за оказія приключилася? Признавайтеся, куме, раз така вже притичина.

- Та в чім признаватися? Хіба в тім, що березень!

- Ну… І що?

- Весна!

- Та хто би того не знав!

- Восьме на носі.

- Що, в ніс б’є?

- Ні, в мозги свердлить! Отак, наскрізь, як свердлом!

- Ого! Не знаєте, що Одарці подарувати?

- Та ось же… (кум показує квітку) подарую.

- То в чом печаль?

- Їй-бо, куме, не знаю, як преподнести.

- І чо?

- Та нічо! Пізно нагадав! Пень моя голова. На базарі був…

- І що?

- А квітки уже розкупили. Ні задрипаного тобі тюльпанчика, ні якої паршивої розочки. На жіночий день. Спробуй це Одарці пояснити…

- Що, не пойме?

- Пойме. Хіба сковорідкою по лобешнику - хрясь! З усього маху! З усієї любові! В неї, знаєте, яка сковорідка? Ого-го! Отакенна (показує)

- А цей цвіточок чим поганий?

- Так він же з вазона! З Одарчиного!

- Ого! Круто…

- Мусив же я якось викручуватися! Вляпався.

- Ото вже, куме, ви уміло викрутилися… Гвинтообразно, я би сказав.

- А тепер мені сидьма сиди і ридьма ридай, що 8 Березня буду голодний.

- Отак і справді? Жах! Та пропади воно пропадом! І восьме, і дев’яте з п’ятнадцятим! Одарка їсти не дасть?

- Та може й нагодувала б, та, куме, хто сирі котлети їстиме…

- Тю-ю, і справді, не 8 Березня, а кінець світу. Нащо ж та жінка в хаті здалася, коли сирими котлетами давитися?

- Та вона може й насмажила б, та я те-е, як заради празника вазончика ізнічтожив, то й усі, того-о…

- Що?

- Усі сковорідки й поховав… двох зайців, так-сяк, убив.

- А це ж куме, як?

- А отак! Захоче Одарка, приміром, аби я на її Жіночий день скнів біля плити, та котлетками її балував. А я - р-раз!

- Що?!

- А нема сковоровідки!

- І?..

- І в такому випадку обійдемося з Одаркою чаєм, телевізором і цукерками! І їй добре, і мені не найгірше.

(Виходять, заходять 2 хлопчики)

Сценка «Що подарувати мамі»

Денис
Ми з товаришем гуляли,
Ми серйозно розмовляли
І не посварилися,
А порозумілися.
-Знаєш, Ігор, - мовлю я,
Краща мама - це моя!

Ігор.
Ні,
Сперечатись нащо?
Мусиш вірити мені, -
Моя мама краща.

Денис
Я товариша любив,
Сперечатись не хотів,
І повірили тому
Він мені, а я йому.
І обом приємно нам -
І мені і Ігорку (показує на Ігора)
Значить кожна з наших мам
Є найкраща в світі.

Ігор. Правда, Денис, правда: Наші мами дуже хороші. І подарувати дуже хороше їм треба, дуже гарне.

Денис. Так от я ж про це й думаю… А ти, Ігор, вже придумав.

Ігор. Придумав! Отакенне велике - велике і цікаве-цікаве!

Денис. То скажи, що саме?!

Ігор. Я хочу мамі великого щастя! Хочу подарувати справжнього великого, світлого щастя.

Денис. А ще всім мамам, вчителям, бабусям наше сердечне весняне вітання.


(Виходять всі учні)

  1. Під музику говорять слова


1 учень (Куценко )

У моєї мами руки золоті,

Очі карі , вії – довгі і густі!


2 учень (Троян)

А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела!


3 учень (Бондаренко)

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок


4 учень (Яковчук)

А моя матуся гарна, як калинка,

В неї чорні брови губки, як малинка.

5 учень (Жовнір)

Моя матінка привітна,

Гарна ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна,

Ніби пролісок, вона.

6 учень (Татарко)

Ваші мами гарні , з вами згоден я

Та найкраща мама все ж таки моя!


7 учень (Гусев)

А моя мама неповторна і чарівна,

Вічно мудра й молода.


8 учень (Шевцов)

А наша матуся м'яка і владна,

Віддана і вільна,

9 учень (Шевцов)

Близька й далека,

Світла й потайна.

10 учень (Брага)

Матусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

11 учень (Морар)

Мене, матуся, ти любиш, хоч й я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!


12 учень (Гонта)

Моя мама земна й небесна

Безмежне море доброти й тепла.


13 учень (Матвєєв)

А моя – красуня! Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались всі красуні світу !

1 учень

Мами, сестри і бабусі,

З Восьмим березня вітаєм!

І для вас сьогодні подарунки

Ваші діти приготували

  1. Звучить музика, дарують подарунки матусям

(Заходять дівчата.)
Дівчинка 1: (Брага)

Коли буду мамою,буду бізнес-леді я!
Діловий костюм вдягну, на роботу я піду!
Буду в банку працювати -
Гроші буду рахувати! 
Дівчинка 2: (Морар)

Коли буду мамою-
Буду господинею!
Найкращий то мій дім,
Міста вистачить усім!
Для дітей кімнат багато -
Не життя , а просто свято!
Дівчинка 3: (Жовнір)

Коли буду мамою-
Буду дуже модною!
Червоним губи намалюю,
Очі гарно нафарбую,
Сукню одягну бузкову,
Чобіточки кольорові!
Як побачать мої дітки,
Скажуть:МАМО,ТИ МОВ КВІТКА!

  1. (Дівчатка виконують для матусь пісню «Мамо», мами допомагають)

Джентльмен 1 (Матвєєв)

Сьогодні тут у залі зібрались найрідніші наші люди – наші матері

Джентльмен 2 (Гусев)

Здається мені що тут не лише мами…

Джентльмен 1 (Матвєєв)

Це лише здається. У школі ми проводимо більшу частину свого часу, про нас турбуються тут. Вчителі радіють кожній нашій перемозі, разом з нами ділять наші радості і печалі. А так можуть поступати тільки матері

Джентльмен 2 (Гусев)

Тому, говорячи слова до матерів, ми звертаємося і до вас, дорогі наші вчителі

Джентльмен 1 (Матвєєв)

Ми складаємо шану i дяку всiм жінкам. Бо як вiчне життя на землi, так вічні вони як символ Добра, Миру, Щастя.

Джентльмен 2 (Гусев)

Бажаємо Вам гарних, слухняних та розумних учнів. Тільки не таких як наш Стецько.

(Дарують вчителям квіти)

( Виходять Стецько (Троян) й Уляна (Брага )

Стецько :Тю! Кажуть люди,що в мене не всі вдома. Вдома в мене всі! І який це я дурний? І чого б то?! Ніякий я не дурний!Що, і ви не вірите?

А осьо! Дивіться!(Сідає на стілець) 3+2? Скільки буде (рахує на пальцях) - правильно, 5. А два плюс три? (рахує) Точно − сім.

(заходить Ульяна)

Уляна: Привіт,Стецько! А що це ти пальці розчепірив, неначе той індик хвоста?


Стецько: То я показую,який я розумний!


Уляна: Ну і як,вдається?


Стецько: А як же! Ось дивись − три плюс два буде 7.


Уляна: А ти,я бачу справді розумний!


Стецько: А що? Я як батько. Він і до роботи, і до науки. А мені саме краще – то до ложки.


Уляна: Ну, по тобі видно,що ти ложки не минаєш. А як для тебе 3+2 буде сім. То вже хай краще буде вісім.


Стецько: Тю, дурна,хто тебе так лічити учив? Стидоба! Ну,може й правильно,жінка повинна бути за чоловіка трохи, те-є, дурніша!


Уляна: Ну, то ще вилами по воді писано! А до того я веду, що на порозі − 8 березня,свято всіх жінок! А ти,Стецько, геть не привітав!


Стецько: І чого б то я тебе мав вітати? Сама сказала – свято всіх жінок, а не дівчат. Ото як я тебе висватаю, отоді й поздоровлю! А підеш за мене?


Уляна: Я − за тебе? Чи зовсім здурів?


Стецько: А що – поганий козарлюга? І поздоровлю. Ох як я тебе поздоровлю! Будеш у мене літать, як голубка!Гала−драла з хати!Через перелази!


Уляна: Отакої!


Стецько: Казали батько, як оженися то треба жінку вчить. У будні казали нема коли, а на празник − в самий раз!


Уляна: В тебе,Стецько,батько якийсь старомодний. Тепер не ті часи!Зараз жінкам квіти дарують, їсти варять,ще й листівки підписують на свято.


Стецько: А чого? Я от тебе зранку повчу, а під вечір і листівку подарую!


Уляна: Ти хоч писати вмієш?


Стецько: Трохи вмію олівця в руці тримати. Хоча краще тримаю ложку!


Уляна: Ну−ну! Напиши, напиши! Давай−давай


(Стецько пише на ватмані)

З 8 Б(В)ЕРЕ(С)ЗНЯ (Стецько пише «вересня»)

СТИЦЬКО

Уляна: Ой−ой! Грамотій! Будеш з 8 вересням батька свого вітати, а не мене.

(Уляна виправляє напис на плакаті. Пішла)

Стецько: І подумаєш,переплутав. Подумаєш, «Б» і «В». Їрунда. І чого це люди кажуть,що в мене не всі вдома, га?


Джентльмен (Гонта М.)

Красиво і світло у нашому залі, і квіти на вікнах стоять вогняні

У нашій сімї й бабусенька мила і хочеться нам привітати її.

Джентльмен ( Куценко В.)

Дарувати всім бабусям маємо добру звичку

Спиці, хусточки , клубочки з вовни рукавички.

Але краще дарувати не клубок, не паличку.

Піднесіть бабусям рідним обруч і скакалочку

Чи метелика живого. Кульку на вірьовочці.

Курс «уроки карате». Олівці в коробочці.

Джентльмен (Татарко І.)

Подаруйте окуляри, якщо є потреба,

Телефон і телескоп, щоб вивчати небо.

І тоді всі ваші рідні стануть дивуватись,

Як про мрії заповітні ви могли дізнатись.

Джентльмен (Матвєєв І.)

Адже раптом всі бабусі так цьому зрадіють,

Що про свій забудуть вік і помолодіють.

Подаруємо бабцям пісню, нехай любі усміхнуться.

І від радості у них серця швидко, швидко б’ються

7.Пісня "Заспівай мені бабусю"(Куценко В. виконує з Брагою В.)

Сценка (Яковчук і Бандаренко)

(Виходить 2 бабусі)

1 бабуся . Скоро жіночий день, Василівна, як вирішила ти відмічати?

2 бабуся. Та ти ж знаєш Андріївна, внука буду я качати.

1 бабуся. Скільки ти їх перенянчила, кожне свято, кожен рік. Тільки я своїм сказала: «Досить»! Мій прийшов черід! З Миколайовичем моїм ми в театр підем. А тебе, забудуть. Забудуть навіть і подарунок подарувати.

2 бабуся. Бачиш – платочок подарували, вік його мені не зносити (показує).

1 бабуся. Оце диво!Кожен рік, зять тобі платок дарує. А до платка іще внучка – мовляв «Посидь і з цим пока». Наче свято лиш для них, для таких ось молодих.

Дівчатка і хлоп'ята,

Давайте разом з нами

Подякуємо бабусі,

Спасибі скажемо їм.

(Діти говорять: «Дякуємо, бабусю»

Сценка (Жовнір К. – бабуся, Лікар – Гонта)

(На сцені — стіл. За столом сидить лікар-окуліст. Біля нього таблиця і указка, ще один стілець. На таблиці, у верхньому ряду,зображено паперові гроші, на нижньому копійки, Заходить бабуся).

Бабуся. Добрий день, соколику!

Лікар. Ваше прізвище та ім'я?

Бабуся. Шкандиба Горпина, я.

Лікар. Рік народження?

Бабуся. Дай Боже пам'яті... 1921-й.»,

Лікар. Когось упізнаєте на верхньому рядку?

(По черзі лікар показує указкою купюри і копійки,

баба всі правильно називає — Володимир, Ярослав...).

Лікар. Нівроку... нівроку! Ви часом не Зіркого Сокола сестра?

Бабуся. Що ти соколику!... Горпина, Шкандиба. А того... не знаю... не родичі ми зовсім...

Лікар. Це я жартую, бабусю. Так на що скаржитесь?

Бабуся. Окуляри б мені...

Лікар. Ще чого?!! У вас, як на ваш вік, чудовий зір! Вам ніякі окуляри не потрібні!

Бабуся (бач, як ціну набиває). Ну я ж не задарма, я ж віддячу, бо усе ж розумію... Пожалійте сліпу бабу. Бо так хочеться бодай на старість побачити...

Лікар. Що побачити? Який бовдур , вам сказав, що ви... гм... чогось недобачаєте?

Бабуся. Та по радіо ж і сказав. Хіба не чули? Тільки сліпий, каже не побачить зараз змін на краще. І знову, і знову про ті позитивні зміни. А я дивлюся-дивлюся — наче повилазило! Хоч плач! Поможіть, лікарю...

Лікар. Сядьте... чекайте... а це ж ідея! Гей, хворі, увага! Лікар-окуліст за невелику платню допоможе всім незрячим побачити те, чого не видно вже багато років у ваших кишенях! Поспішайте , бо краще один раз побачити , ніж сто разів почути! А ви ( до залу показує гроші) добре бачите?


Джентльмен 1 (Куценко)
Дорогі наші дівчатка.
Зі святом вас вітаємо
І всякого добра
Щиро вам бажаємо.


Джентльмен 2 (Гонта)
Щоб були ви здорові, гарні,
Вчились на «12».
А коли нам буде треба,
Щоб дали списати.

Джентльмен 3 (Гусев)
А ще бажаєм вам
Стати подругами нам.
Щоб у класі всі здружились,
А не бились і сварились.

Джентльмен 4 (Татарко)
Ви красиві, як зірочки,
Ваші очі блищать вогнем,
А усмішки ваші щирі
Нас зігрівають день за днем.

Хлопчики дарують дівчаткам подарунки.

8.(Хлопці співають пісню «Весела господарочка»)

Сценка «Вітання»


1 учень (Брага)

Нескінченним це свято хай буде,

Нашим радощам волю дає.

Цінувати завжди ми вас будем,

І спасибі за те, що ви є!

 

2 учень (Матвєєв)

Що жінці потрібно для повного щастя,
Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться,
Та все ж, щоб життя вам здавалося раєм,
Сьогодні від щирого серця бажаєм:


3 учень (Гонта)

Відпусток щороку на Чорному морі,
Тістечок смачненьких – без зайвих калорій.
Щоб завжди стрункими й бадьорими були
І про целюліт ви ніколи не чули.

4 учень (Гусев)

Аби, як модельки, ви мали фігури
І вас залюбки малювали з натури.
Духів – від Діора! Вбрання – від Версаче!
Машин – іномарок, щоб везли на дачі.


5 учень (Куценко)

І аби начальство ваш труд цінувало
Та вас за роботу не раз відзначало,
Платило постійно пристойну зарплату,
Аби вистачало на хліб і на хату.
Й за те, що гаруєте тяжко, мов бджілки,
Хай вам UMC подарує мобілки!

6учень (Морар)

Ну, мабуть, пора вже підводити риску,
Ще зичимо всім вам нормального тиску,
Щоб сонечко ясно світило із неба!
Ну що ще для повного щастя вам треба?

7учень (Татарко)
Якщо щось забули, ви нам вибачайте
І подумки самі до всього додайте.

З святом Вас любі жінки і наші милі дівчата - однокласниці

9. Танець хлопців і дівчат

Вчитель.  Ну що ж, шановні наші жінки, ось і закінчилося наше свято. Бажаємо Вам дорогі наші, завжди бути музами для своїх чоловіків, самими найкращими мамами для своїх дітей і просто коханими і щасливими. Нехай кожну із вас вважають найвеличнішою таємницею Всесвіту, яку не може розкрити жоден чоловік, який живе на планеті Земля. Зі святом 8 березня вас любі наші!

 



Автор
Дата добавления 15.04.2016
Раздел Классному руководителю
Подраздел Конспекты
Просмотров192
Номер материала ДБ-034633
Получить свидетельство о публикации


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх