Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Виховна година "День народження Тарасу"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Виховна година "День народження Тарасу"

библиотека
материалов

Виховна година,

присвячена 200 річчю з дня народження Т.Г.Шевченка

На фоні пісні «Садок вишневий коло хати»

  • Живе під сонцем любові Шевченкова весна… Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди й розтопила кригу.



  • Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуємо пам´ять Шевченка.



  • Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.



Презентація «Дитячі роки», на фоні презентації слова учнів:



  • 9 березня 1814 року в селі Моринцях у бідній кріпацькій родині Григорія Івановича Шевченка народився син, названий на честь великомученика, константинопольського патріарха Тарасія. Нині відтворено сільську хату, де не заростає тропа людська. Зі всього світу приїжджають, вклонитися великому поету

  • Село Кирилівка. Сюди родина Шевченків перебралась невдовзі після народження Тараса. Дуже часто поет називав це село своєю батьківщиною. Тут він почав ходити, говорити, пізнавати світ.



  • Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину…



  • Батько Тараса був хліборобом, добрим стельмахом та чумаком, вмів читати і писати. Мати передала у спадок потяг до малювання та співу. Вона любила дітей понад усе.

  • Проте дитяча радість і втіха потьмарилась горем

матір добрую мою

Ще молодую – у могилу

Нужда та праця положила.



  • Малому Тарасові було лише 9 років. А згодом

Батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були та голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині…



Учень читає свій вірш «ЩО Я ЛЮБЛЮ»

ЩО Я ЛЮБЛЮ

Люблю матусю й татуся люблю,

Люблю хатину де мене зростили,

Блакитне небо й сонце я люблю,

Люблю пісню солов'їну і Дніпро, і кручі,

Люблю садок вишневий коло хати,

Широкополії лани і зелені ліси,

Сади , лани, ліси – для мене

Сповнені краси,

Бо все, що бачу я, -

То рідна моя земля!



На фоні мелодії учні говорять слова.



  • Залишившись сиротою, тринадцятирічний хлопчик помандрував світ за очі. Доля за вела його до дяка в школу, де став йому Тарас за помічника



  • Незабаром на нього чекав поміщицький маєток пана Енгельгарда, де був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком:

Доля, де ти? Доля, де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль Боже,

То дай злої, злої!



  • Одного разу в Літньому саду відбулась рокова зустріч Тараса з художником Іваном Сошенко. Той і познайомив хлопця з К.Брюлловим, О.Венеціановим, В.Жуковським. Саме вони 22 квітня 1838 року викупили Шевченка з кріпацтва.



  • Через місяць після викупу Тараса зараховують до Академії мистецтв. Творче зерно, яке пригнічувала неволя, тепер дало щедрі сходи.



Учні виконують пісню «Зоре моя вечірняя»



Презентація «Поет, художник і митець», на фоні учні говорять слова



  • Тарас Григорович Шевченко був поетом, драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, фольклористом і художником, який залишив по собі велику спадщину – понад тисячу творів.



  • Великий Кобзар залишив для нас понад 240 поетичних творів, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, малюнків – майже 1200.



  • Рідна українська природа була для Тараса джерелом розуміння краси, формувала його мистецькі смаки. Казкова природа української землі, чарівні перли-пісні будили творчу уяву митця, викликали патріотичні почуття, віру в народ.



  • Шевченко пишався славним минулим свого народу, вірив, що козацька слава:

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда,

І чиї ми діти.



Учениця читає свій вірш «БАБУСИНА РОЗПОВІДЬ»

БАБУСИНА РОЗПОВІДЬ

Бабуся онуку розповідала:

«Колись давно в Україні

Безстрашний воїн жив.

Мудрий, добрий, справедливий

До безтями народ свій любив.

Зброю він обрав незвичайну

Словом катів всіх карав.

Словом, чесним, справедливим

Панів ущент розбивав.

Вороги знущались над людом

Він – бідняків захищав!

В своїх віршах він закликав,

Щоб всі боролися за щастя,

За долю, за країну милу

Щоб не було на них напасті.

За заклики оці рішучі -

Поет дістав кайдани, смерть.

Для всіх українців – він батько!

Великий геній – НАШ ПОЕТ!»



На фоні мелодії учні розповідають:

  • Всю історію життя Шевченка можна назвати тяжкою, нестерпно болісною драмою. Але і на початку літературної діяльності, і у пізніші роки, і перед смертю поет не втратив віри в Бога, завжди звертався до нього за підтримкою:

...Боже! Боже!

Великая сило!



  • Розповідаючи про сваволю та жорстокість панів, про їхнє знущання над кріпаками, висловлюючи гнів, поет із своїми думками звертається до Бога:

Пошлем думу аж до Бога,

Його розпитати,

Чи довго ще на сім світі

Катам панувати?



  • Творчість Тараса Шевченка, густо й щиро зрошена любов´ю до свого народу та Бога, є нашим національним золотим скарбом, святим фондом духовності. Нам і берегти це духовне багатство, до нього щоразу звертатися в дні радощів і в годину смутку.



  • Будемо робити так, як робив Кобзар: носити Бога в душі і в серці, вірити в його силу, доброту і могутність.



  • Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься безсмертним у пам´яті нащадків, бо є і буде Україна і народ український.



Дівчина в українському вбранні зі свічкою в руках читає свій вірш

«ПАМ'ЯТІ ШЕВЧЕНКА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ»

ПАМ'ЯТІ ШЕВЧЕНКА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Тобі присвячую цей вірш.

Тобі, о геній, українського народу!

За щирий погляд у твоїх віршах

За те, що дав нам думати нагоду.

В своїй поезії ти прославляв

Всю націю, слов'янську нашу вроду,

А всіх катів – ти просто проклинав

І не давав їм спокою отроду!

Ти був художник і поет,

Письменник просто ти від Бога!

Вже від народження - дві сотні літ

А ще живуть вірші про нашу мову!

Ми не забудемо тебе ніколи!

Твій голос він у всьому – у прозі ,у віршах,

І будемо вшановувати завжди

Допоки лине мова у серцях.



Сафроненко Оксана Юріївна

вчитель української мови та літератури

Донецької ЗШ №80 Кіровського р-ну





































Автор
Дата добавления 24.05.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров169
Номер материала ДБ-097784
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх