Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Виховний захід "Народна мудрість про добро,совість,вічливість..."

Виховний захід "Народна мудрість про добро,совість,вічливість..."


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Виховний захід «Народна мудрість про добро, совість,ввічливість, справедливість».

Мета. Ознайомити учнів із традиціями доброчинності як історичним та духовним надбанням українського народу, його національною спадщиною. Формувати почуття чуйності, милосердя, вміння співчувати, виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, формування свідомого ставлення до людських чеснот, показ величі та краси добра, переконати, що добро - найвища людська цінність, допомогти усвідомити й конкретизувати поняття «совість», «чесність».

Розвивати здібності розуміти і аналізувати вчинки інших людей.

Виховувати бажання використовувати в своїй мові ввічливі слова; виховувати доброту, повагу до інших.

Обладнання: записи висловів видатних людей про добро, приказок та приповідок, картки для роботи з прислів'ями, плакати з правилами доброти, ввічливості, оповідання за темою.

На дошці вислови:

Ми, люди, народжені для того, щоб допомагати один одному, як рука допомагає руці.

(Мудрець)

Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна.

(В. Сухомлинський)

Учитель:

Не хлібом єдиним живе людина, У цьому старовинному вислові - глибока думка: у людини багате і багатогранне духовне життя. З того моменту, як людина починає усвідомлювати себе як живу, розумну і обдаровану особистість, вона стикається з іншими людьми, спілкується з ними, вступає в світ щастя і горя, радості та прикрощів. Торкаючись глибокого особистого світу, ми маємо справу з тонкими, ніжними, крихкими і водночас могутніми силами. У цьому світі є речі протилежні і непримиренні, такі, що взаємно виключаються. Це добро і зло, правда і брехня, честь і безчестя, справедливість і несправедливість. Найвища наука життя - мудрість, а найвища мудрість - бути добрим.

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину - це повинно бути у характері кожної людини,

В основі цих характеристик лежить поняття добра, совісті, справедливості, ввічливості. От і поговоримо сьогодні про них. В цих питаннях наш народ має великий досвід, який знайшов своє вираження у прислів'ях, приповідках та казках.

Тому сьогодні ми з вами помандруємо до країн Доброти, Ввічливості, Справедливості, Чесності та Совісті. Сподіваюсь, що ця уявна подорож допоможе нам опанувати знання і правила хорошого тону, виховає прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу іншій людині, жити чесно та поступати справедливо, і зупинка «Країна добра»

Учитель:

Найвища наука життя -мудрість. А найвища мудрість - бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка поділитися з бідним, дати притулок подорожньому, допомогти немічному, хворому, заступитися за беззахисного і скривдженого. Що ж потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти навіки?

Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

Учень:

Не говори про доброту, коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.


Учениця:

Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.

Учень:

Коли її не Маєш ти, то раниш людяне в людині.

Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти.

Олексій Довгий Учитель:

Визначте, як ви розумієте, що означає «добро»?

Учень:

Добро - це позитивне, хороше, корисне Учитель,Діти! Назвіть якості, у корені яких у буквальному або переносному розумінні закладене поняття добра?

Відповіді учнів: доброта, доброзичливість, добродушність, добросердечність,

добропорядність, добро сусідство, добросовісність, добродійність.

Учитель:

Так, а тепер пригадаємо, які ми знаємо приказки, що пройнятті вірою в людину та в її найкращі якості.

Виступи учнів:

  • Світ не без добрих людей. Ця народна мудрість є визначальною.

  • Доброму всюди добре.

  • До доброї криниці стежка протоптана.

  • Не жаль з доброго коня і впасти.

  • Доброму чоловіку продовж, Боже, віку.

  • Добро ходить тихо, а зло гримить і гуркоче.

  • Криниця без води - просто яма, людина без добротисама тільки оболонка».

  • Робити людям доброна гору лізти; робити пакостіз гори котитись.

  • Добре ім 'я краще багатства.

Учитель:

Чи можна прожити без доброти? Чому?

(Без доброти люди були б злі, жорстокі, байдужі,було б важко так жити.)

Учитель.

Що означає бути добрим?

(Це вміти бачити, відчувати того, хто потребує нашої допомоги, наших добрих слів і вчинків. Треба вчитися не бути байдужим, творити добро.)

Учитель:

Кого в нашому класі можна назвати добрим? На що, на вашу думку, схожа доброта? Мені здається, що на усмішку матусі, а вам?

Пригадайте якийсь випадок із вашого життя чи життя товаришів, пов'язаний із людською добротою, який вам особливо запам'ятався.

(Учні розповідають.)

Учитель:

А тепер пограємо у гру «Закінчи прислів'я»


1 . Добру людину... (бджола не жалить).

  1. Життя дане на... (добрі справи).

  2. Не брудни криниці... (бо схочеш водиці).

  3. Добрі справи... (прикрашають людину).

  4. 3лий не вірить,... (що є добрі люди).

  5. Що посієш,... (те й пожнеш).

  6. У доброї господині і... (півень несеться).

  7. Сварка до добра... (не доводить).

  8. Чужим добром не... (забагатієш).

  9. Так треба жити, щоб нікому... (зла не чинити).

  10. Добре ім'я - найкраще... (багатство).

  11. 3а добро... (добром і платять).

Учитель:

Про добро було сказано багато прекрасних слів не тільки у народних приказках ,а й відомими людьми, давайте пригадаємо їх.

Виступи дітей:

  • Раз добром нагріте серце - ввік не прохолоне. (Т.Г. Шевченко)

  • Доброта - це те, що ніколи не старіє. (Г. Торо)

  • Пригорща добрих справ коштує більше діжки знань. (Дж. Герберт)

  • Добро це прекрасне в дії. (Ж.Ж.Руссо)

  • Добро - це мова, на якій німі можуть говорити, і яку глухі можуть чути/(П.Бові)

  • Тому, хто не пізнав науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду. (М.Монтень)

  • Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях.(Блез Паскаль)

Учитель.

А зараз я пропоную вам пограти. Гра «ФЕЯ ДОБРОТИ».

Діти стають у коло, заплющують очі, простягають перед собою руки. На рахунок «один», «два», «три» вчитель непомітно кладе в долоню одного з дітей «чарівну паличку» і голосно каже: «Хто сьогодні найдобріший, виходь до нас швидше!» Дитина, яка отримала «чарівну паличку», виходить у центр кола. Ця дитина стає феєю доброти, (Якщо це дівчинка - фея, якщо хлопчик - ельф).

Фея доброти або добрий ельф торкається до кого-небудь із дітей «чарівною паличкою» та говорить про нього щось приємне та добре. Та дитина, до якої торкнулася фея, повинна сказати що-небудь добре про свого сусіда і так кожен говорить добрі слова наступній по колу дитині. Остання в колі дитина разом із феєю повторює все те добре, що вже діти сказали одне одному.

Учитель:

Діти, а чи знаєте ви, що кожен із вас може бути добрим чарівником? і для цього зовсім не потрібна чарівна паличка. Бо чарівник — це добра людина, яка дарує радість іншим, і я вам можу підказати правила для чарівника.

Правила доброти

  • Подивися навколо — хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги.


  • Постав себе на місце іншого. Зрозумій і виконай його бажання.

Прощай помилки іншим.

  • Принеси іншому радість.

Учитель:

А наша подорож продовжується, і наступна зупинка називається «Совість»

Що таке совість. Що значить жити за совістю. Безсовісність та втрата совісті. Сьогодні нам у цьому допоможуть книги В.О.Сухомлинського та народна мудрість.

Ви, мабуть, досить часто чули від дорослих, які вас оточують, наступне: "Як вам не совісно?", "Де ви совість свою загубили?" В мудрій книзі написано, що совість - це один із засобів, яким душа вчить людину правильним вчинкам. Совість - це "крик душі" Совість - це потужний голос серця на захист іншого і сила, яка руйнує людський егоїзм.

Я пропоную на прикладах розібратися у тонкощах цього поняття. (Зачитуються оповідання В.О.Сухомлинського "Склянка води" та "Чоловік без ноги"). Ось ви прослухали дві історії.! давайте спробуємо розібратися, у яких людей є совість, хто живе за совістю, а у кого совість, відсутня.

Йде бесіда, діти висловлюють свої думки щодо прочитаного.

Учитель:

Я вам дякую за мудрі думки і хочу надати слово дітям, які вдома працювали із понятійним словником

Учень:

Якщо людина зробила щось погане, починає себе звинувачувати й сварити, кається, жалкую про скоєне, то кажуть, що у людини {в серці) є совість, прокинулася, заговорила совість. Коли у людини є совість, вона розуміє, що поступила неправильно і некрасиво, а головне, вона перестає себе любити, вміє себе покарати і готова не тільки вибачитися, а й добрими справами зменшити свою провину і відчуття сорому, бо з цим їй дуже важко жити. Чим гірше вчинок, тим сильніше людина чує голос совісті (крик душі).

Учитель: Коли людина ненавидить себе і страждає через свій негарний вчинок, говорять, що людина відчуває муки сумління. В народі у такому випадку говорять: " Стид, хоч і не дим, а очі виїсть"

Діти, а що відчуває, як поводиться людина яку мучить совість? (Відповіді дітей: червоніє, опускає долу очі, тремтить голос, хвилюється, пітніє).

Учитель: А про яку людну кажуть, що вона не має совісті ?

Учень:

Безсовісною називають людину, яка не вміє слухати голос серця, яка любить сильно тільки саму себе і не думає про інших, майже не знає, що таке совість. Вона робить погані вчинки і не відчуває своєї провини (не соромиться, не страждає) і ніколи не жаліє про те, що вчинила погано по відношенню до іншого.

Людина без совісті не бачить зла і неподобства. Вона поступово стає все гірше і гірше, тому що не відчуває мук сумління після поганих вчинків.

Учитель:

Про таких людей народ каже: "У кого совісті нема,нема і сорому" Як поводиться людина у якої


совість відсутня?

(Відповіді дітей: відвертає очі, може навіть сміятися на зауваження, кривлятися, злитися).

Учитель.

Діти, а чи можна за допомогою совісті навчити людину добру та виправити людину? (Відповіді дітей). Так! Тому і кажуть: "Совість - учитель людини". Яким же чином нам жити? Поступати за совістю, Навчитися зазирати у серце, а воно підкаже, як правильно поступати. Адже совість живе у серці. Чим повинно бути наповнене серце, щоб жити за правилами честі.

(Роздуми дітей і заповнення відповідями на дошці намальованого серця людськими якостями: милосердям, чесністю, справедливістю, любов'ю до ближніх, шанобливістю, добротою).

Учитель.

А які приказки та прислів'я склав наш народ про совість?

Виступи дітей:

«Совість береже доброту, а добро очищує совість».

«Яка совість, така й честь»,

«Совість спати не дає,,

«Совість гризе без зубів.

«Хто знав стид, той має совість.

«Страшно буває тому, в кого совість нечиста.

«У кого чиста совість, той на волах зуміє зайця наздогнати».

«Бруд з обличчя можна змити, а з душі навіть не зішкребеш».

Учитель:

Дитина, яка живе за совістю, має багато друзів, вона усміхається життю, вона чесна і порядна, їй радісно і легко живеться, а батькам учителі дякують за гарне виховання.

Давайте детальніше розглянемо, з чого складається слова "совість".

СО - ВІСТЬ - "со" - значить разом, "вість" - інформація, знання, вість. Хто живе сьогодні разом із вістю, вже знає як треба жити, щоб бути щасливим. Той, хто до сьогодні ще знав цього, вже буде знати і мас право обирати стежку по якій йти. Після нашої виховної години, я маю таку надію на вас, що жодного разу вам не скажуть, що ви безсовісна людина.

Наступною зупинкою в нашій подорожі буде «Країна Ввічливих»

Ввічливими люди не народжуються, а стають, опанувавши знання і правила хорошого тону. Ввічливість — це шанобливість, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємності іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу іншій людині.

Ввічливість є одним із проявів доброзичливого ставлення до людей , з якими ми щоденно спілкуємося вдома, у школі,магазині, транспорті. Ввічлива, тактовна, скромна і доброзичлива людина достойно вийде з будь-якої життєвої ситуації, залишивши в оточуючих приємну думку про себе.

Подумайте, у яких вчинках проявляється ввічливість людини?


Відповіді дітей.

Учитель. Важливим показником ввічливості людини є її вміння вітатися. У світі існує багато форм різних привітань. Так, жителі Тібету, наприклад , вітаючись, знімають свій головний убор правою рукою. Ліву руку вони закладають за вухо і висовують язика. Європейці обмежуються , як правило , тим , що піднімають капелюха і роблять легкий уклін, У японців для привітання застосовуються 3 види поклонів; найнижчий, середній (30°) і легкий(15°).

Люди, зустрічаючись, у різній формі різними способами бажають один одному доброго ранку чи дня, здоров'я, добра і благополуччя.

Давайте перевіримо, знаєте ви основні правила таких привітань.

  • Хто вітається першим — чоловік чи жінка ?

  • Молодший чи старший ?

  • Керівник чи підлеглий ?

  • Учень чи вчитель ?

Учитель, Ще одне правило: не слід чекати, доки з вами привітається людина. Пам'ятайте; першим вітається вихованішйй. Тож давайте постійно доводити собі та оточуючим, що ви вихована людина. Але є деякі виключення з. цих правил: хто заходить у кімнату - першим вітається з присутніми, а той,, хто виходить, - першим прощається з людьми, які залишилися у приміщенні.

А тепер давайте проведемо цікавий конкурс, нам необхідно поділитися на дві команди. Придумайте назву команди. А тепер умови конкурсу: кожна команда по черзі говорить слова ввічливості, яка команда останньою скаже слово, та і переможе. Таким чином ми взнаємо хто найввічливіший.

Бесіда

  • Кому ви говорите ввічливі слова?

  • Які у вас відчуття, коли до вас звертаються ввічливо?

  • Чому від цих слів стає приємно, спокійно, хороше?

Учитель, А щоб ви ще краще запам'ятали ці слова,

попрацюємо з прислів'ями. Ми зажди пам'ятаємо крила ті слова: "Мудрість народна - вічно жива!"

Що ж говорить народна мудрість про ввічливість?

Утворіть прислів'я, поясність їх зміст,

В чужому домі будь привітливим,... скрізь шанують.

Слова щирого вітання... а не примітливим.

Ввічливих і лагідних... кращі за частування.

Учитель, Хто може навчити ввічливості? Скажемо одразу і відверто: ніхто не зможе. Навчити тебе бути вихованою і ввічливою людиною можеш тільки ти сам. Це треба зрозуміти. А правила ввічливості вам в цьому допоможуть.

Діти зачитують правила ввічливості.

Правила ввічливості,

  • Ввічливість — це вміння поводитися так, щоб іншим було приємно, затишно з тобою.

  • Будь завжди привітним: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, відходячи — попрощайся.


  • Не примушуй за тебе хвилюватися, ідеш — скажи, куди йдеш та о котрій годині повернешся.

  • Не капризуй і не бурчи. Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим.

  • Завжди і за будь-яких обставин володій собою.

Учитель, Давайте підведемо підсумки нашого диспуту. Що для себе Ви дізналися нового? Як ви гадаєте чи потрібна ввічливість? Які правила поведінки Ви можете сформулювати? Чи будете Ви тепер звертати на свою поведінку частіше і будете дотримуватися правил поведінки?

Відповіді дітей

Учитель, І останньою нашою зупинкою буде «Країна Чесності та справедливості»

І, Розігрування моральної ситуації «Розбите вікно»

Учитель,

  • Діти, давайте уявимо і розіграємо ситуацію. Для цього нам потрібні два хлопчики для участі в експерименті.

(Виходять два учні, учитель по черзі пояснює роль кожного з них.)

Учитель,

  • Петрик вдарив по м'ячу, і м'яч влучив у вікно. Вікно розбилося, а м'яч, відскочивши від рами, впав прямо в руки Андрійкові, який проходив біля вікна. Виходить учителька. Оцінивши побачене, вона звертається до Андрія:

  • Андрійку, хіба ти не знав, що гратись м'ячем лід вікнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вікно.

(Можливі два варіанти розвитку діалогу).

і варіант. Андрій, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.

II варіант. Петрик зізнається, що це він розбив шибку.

Діти висловлюють своє ставлення до вчинків

Андрія і Петрика, оцінюють їх.

Учитель, Іноді наслідки від брехні бувають непоправними. Як це і трапилося в одній казці, Читання казки «Хлопчик-пастух»

Троє братів пасли отару овець, Двом старшим братам потрібно було зійти з гори в село. Вони залишили молодшому ріжок і сказали йому; що як тільки буде загрожувати небезпека, одразу дути в ріжок. Не встигли брати відійти, як пролунали звуки ріжка, що сповіщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу та невдовзі змушені були повернутись назад. їх зустрів живий-здоровий брат. Брати розсердилися і знову почали спускатись з гори.

Почувся звук ріжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витівки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправді: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третій не чекай, щоб повірили.

  • Що неправильно зробив молодший брат?

  • Що б ви йому порадили під час зустрічі з ним?

(Відповіді учнів)

Учитель, А тепер послухайте історію про дівчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це і не брехня зовсім

Читання та обговорення оповідання Г.М.Жирпи «Маленька брехня»

Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.


Друзі вирішили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не зрозуміє.

Коли настала черга Наталки провідувати Ганнусю, вона не пішла до однокласниці. В класі збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворіла.

  • Як тобі не соромно!обурилася Надійка. Та ти ж учора цілий день через скакалку на вулиці стрибала.

  • Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарілася Наталка. Я зовсім трішечки збрехала.

Учитель,

  • Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?

  • Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що і велика. Адже і мала брехня - це неправда, і пів брехні — теж неправда. І починається все завжди з малого: пішов у кіно, а мамі сказав, що був у школі. Гасав у дворі, а вдома сказав, що ходив до хворого товариша.

Здавалося б дрібниці. Аж ні! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якій немає прощення.

Учитель. А тепер давайте пограємо в невеличку

гру

Гра «Дайте відповідь»,

  • Як ви вчините, коли:

  • знаєте, що товариш завинив, а карають іншого?

  • соромно сказати правду?

(Відповіді дітей)

Учитель. Запам'ятайте, діти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як

мовить народ, «брехнеш світ пройдеш, а назад не повернешся».

Та й вертатись тоді буде нікуди, тому що брехунів чекає безслав'я. Про брехунів ще й так кажуть: «Бійся цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна — з усіх боків».

Отож, діти, будьте з усіма чесними — і вам буде легко жити, бо ви нікого не скривдили, не збрехали та не оббрехали. А допоможуть нам в цьому Правила чесності.

Сказав — зробив.

Помилився — визнай.

Забув — попроси пробачення.

Говори те, що думаєш.

Не впевнений — не обіцяй.

Не можеш сказати правду — поясни, чому.

Не видавай чужу таємницю.

Завжди чини по справедливості.

Не кривди та не обзивай нікого.

Учитель.

А на завершення мені хочеться звернутися до вас такими словами:

Не бійтесь правди, любі діти!

До світла правди чесно йдіть!

Бо в світі чесним краще жити.

Тому ви с правдою дружіть Слід силу волі виробляти,

Щоб завжди правду говорить,

І світлу душу треба мати,

Щоб в цьому світі чесно жити.



Автор
Дата добавления 05.11.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров1254
Номер материала ДВ-127158
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх