Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / Виховний захід " Писанкові кольори"
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 20 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 203 курсов со скидкой 40%

Виховний захід " Писанкові кольори"

библиотека
материалов



















hello_html_m17dce9cd.png








Класний керівник 7-А класу

Чаплик В.В.







Виховний захід на тему:

«Хвилини з народним мистецтвом. Писанкові кольори»


Мета:

  • розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, ознайомити учнів з історією виникнення писанок, технологією її виконання, із звичаями, обрядами, пов'язаними з писанками, із символікою малюнків на писанках;


  • розвивати фантазію, пам’ять, мислення, прищеплювати учням цікавість до народних звичаїв, обрядів, пісень;


  • виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.


Обладнання: кабінет святково прибраний українськими рушниками, гілочками верби, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска, картини, квіти, на дощці плакат «Символіка кольорів писанок», зразки писанок.

Форма проведення: виховна година


Епіграф


Писанка – це неповторне багатство…

Його треба берегти, як безцінний скарб.

О. Довженко


Хід заходу.

І Вступна частина.

Викладач.

Любі діти, дорогі гості! Сьогодні ми зібралися до цієї святкової зали, щоб поклонитися весні за світле буяння життя, за радість пробудження. Сьогодні, учні, ми проведемо вечір спілкування, який відкриє для вас багато цікавого, а тема його буде така: «Хвилини з народним мистецтвом. Писанкові кольори». Сьогодні ми з вами:

  • розширимо ваші знання про святкування Великодніх свят, ознайомитися з історією виникнення писанок, технологією її виконання, із звичаями, обрядами, пов'язаними з писанками, із символікою малюнків на писанках;

  • розвиватимемо фантазію, пам’ять, мислення, прищеплюватимемо цікавість до народних звичаїв, обрядів, пісень;

  • виховуватимемо любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

(відеоролик про писанку)

Викладач.

(Звучить музика) Минають роки, десятиліття і століття, виникають і зникають царства і держави, але кожного року, коли наступає день Пасхи, увесь християнський світ затамувавши подих, із завмиранням серця очікує переможно-торжествуючого: Христос Воскрес!

Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя. Надходять Великодні свята. І беруться українці за давнє-предавнє мистецтво розписування писанок, символу Великодня, символу Весни, символу Вічності життя.

Саме про писанкарство буде наша розмова. Отож, давайте хоча б на годину уявімо собі, діти, що ми сидимо з вами теплого весняного вечора в українській хатинці. А щоб ваша уява наближалась до дійсності, ми запросили у гості до нашої хатини дівчат - майстринь та дослідника народних писанок, з якими і хочемо познайомити вас, бо саме вони справжні цінителі українського народного мистецтва. Ганна, Катерина та Андрій - в душі мають щире захоплення мистецтвом писанкарства, яке спонукає їх проводити активну пошуково-творчу діяльність на ниві розвитку українського традиційного мистецтва.


ІІ Основна частина.

Викладач.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

  • А що ви можете розповісти про Великдень?

(Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні ще з

Х ст. навесні й пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому і має

назву Великий День, або Великдень)

  • Як вітають люди один одного у цей день?

(Один каже: "Христос воскрес!", інший відповідає: "Воістину воскрес!", тоді тричі цілуються і обмінюються писанками або червоними крашанками)

Викладач.

Зробимо невеличку екскурсію в історію цього свята, перекидаючи листки календаря.

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається

днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

  1. листок Вербна неділя.

Учень:

Перед Великоднем відзначають Вербну неділю. Вона розпочинала Великодні свята. У цей день жінки нарізали вербу та несли її до церкви посвятити. Гілочки зберігали як оберіг від недуг і грому.

Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає весну. Люди вважали, що посвячена верба містить в собі чародійну силу, яка відганяє від людини все зло на цілий рік і приносить міцне здоров'я. Було зазвичай матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:

Учень :

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень — Великдень.

Недалечке красне яєчко.

Будь здоровий, як вода,

Будь багатий, як земля,

Будь плідний, як лоза.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин, піч. Прикрашають хату вишиванками, паперовими чи дерев’яними голубами, писанками. За образи кладуть висушені квіти.

До Великодня батьки дітям купували гостинці – цукерки, пряники,

свистунці. Великодний понеділок в народі ще називамть "обливаним". Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці й там обливають одне одного водою. Часом навіть кидають у річку.

2 листок - Чистий четвер.

Учень:

Останній четвер перед святом називається Чистим. Його називають Страсним, Чистим або Живним. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – Трійцю. Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – за здоров’я і щастя несуть додому, вона має велику чарівну силу. Щоб позбутися хвороб, рано вранці люди йшли купатися до річки і купали дітей. Хворі люди купалися вночі, «поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Відкупавшись, хворий набирав зі свого купелю відро води, ніс на перехресну дорогу і виливав, «щоб там усе лихо зоставалося». До чистого четверга кожна господиня мала побілити хату, все випрати, помити і прибрати. В цей день прибирали і в церквах..

3 листок - Страсна п 'ятниця.

Учень:

Наступний день тижня — Страсна п'ятниця. В п’ятницю чи суботу печуть паску – це великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Розпалюють дрова в печі,гнітять паску свяченого вербою (з минулого року). Як тільки господині посадять паски у піч, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику - для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з хліба. Паска повинна бути кругла і висока. А їсти іі можна тільки після освячення, що за звичаєм має проводитися рано вранці в неділю. Поки паска не посвячена, її їсти не можна — гріх! Цього дня господиня хвилюється особливо, з хати не можна нічого позичати. В піч паску садовлять з молитвою, примовлянням.

В п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Христа. Ні шити, ні прясти, у Страсну п'ятницю не можна, також не можна рубати дрова або що-небудь різати ножицями.

4 листок- Великодня субота.

Учень:

Наступний день тижня — Великодня субота. У суботу напередодні великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки .

Писанка - це слово, знайоме кожному із нас з дитинства, і не тільки слово, адже кожен бачив і тримав у руках писанку, одержану від матері, бабусі або просто від добрих людей на Великдень. Писанка - це курячі яйця з кольровим розписом. А саме слово писанка походить від слова розписувати. Ось подивіться - просто пофарбовані яйця в різні кольори - крашанки, а розписані різними кольорами - писанки.

Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня. Їх складають на тарілці або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на городі або в полі.

Викладач.

Дякуємо за таку цікаву екскурсію.

Народне мистецтво... Воно прекрасне, воно чарує серця. Ми милуємося керамікою, різьбою, вишивкою, ткацтвом, які залишили нам у спадок наші предки. Але якщо про килимарство, вишивки ми знаємо більше, є багато літератури, то про писанкарство дуже мало книг.

Що ж ми знаємо про писанку?

Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало задумуємося про його історію, символіку, колишнє ритуальне значення, тобто, що означає, наприклад, кривулька, гачковий хрест, ружа чи зірка. Саме про це ми зараз і поговоримо.

Викладач.

Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді мов писанка.

(Входить дівчинка).

Дівчина:

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Щоби моїм убранством

Втішалися малі,

Мене кладуть на свято

На пишному столі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.


Дівчина.

Писанка - це своєрідне мініатюрне народне малярство, відоме із сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, який має назву писанкарство.

Історія його зародження пов'язана з давньою культурою, з віруванням древніх слов'ян і з ритуалом весняного відродження життя на землі.

Яєчко було емблемою Сонця - Весни. Птиця - це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яєчка і виводити пташенят лише з весною, із сонцем. Яєчко було талісманом, за допомогою якого людини заворожувала в собі та з'єднувала добрі сили, а лихі відвертала.

У давнину, в деяких місцевостях, писанкам надавали магічного значення. Про писанки існує багато легенд та переказів у різних народів світу. Ось що розповідає одна з гуцульських легенд, яку записав Гнат Хоткевич.

Учениця розповідає легенду (г."Радянська Гуцульщина", 28 березня 1990 р.).

Легенда про писанку

Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія — не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла…

Однією з тих, хто часто приходив до Матері Божої, була бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро — кілька яєчок і пішла до Марії.

Маріє! Не плач, не сумуй, — просила вона. — Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!

Знаю, — відповіла Марія. — Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.

Дівчина дала Марії свій подарунок — кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яйця.

І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яйцях зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яйця в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати їх людям.

Радуйся! — казала вона кожному, коли подавала яйце, — Христос воскрес! Христос воскрес!

Коли вже яєць не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина, бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: — Радуйтесь! Христос воскрес!

Скільки Ганя не роздавала тих писанок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала ці писанки, несли їх далі, давали іншим і вітали словами:

Христос Воскрес!

Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.

На пам’ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують як великі скарби.

Викладач.

Уже із цієї легенди можна судити про те, якого великого значення наші предки надавали писанці. Вони вірили, що вона має магічну силу. В їх уявленні яйце було джерелом життя.

Поки люди розписують - світ стоятиме, як перестануть - кінець світу. Такий зміст цієї легенди.


Викладач.

Люди і нині вважають писанку особливою святістю, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони вважають, що "писанку" треба вміти написати. Треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить, треба вміти її замолити і дати кому належить". То ж поговоримо, коли, як і для чого пишуть писанки.

Майстриня 1.

Час застосування писанок був приурочений до святкування Великодня. Писанки писали тільки у Великий піст, на протязі 40 днів.

Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.

Майстриня 2.

Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди, пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.

З технікою написання писанки вас ознайомить наша майстриня Ганна.

Майстриня 1.

Перш ніж писати писанки, спочатку необхідно підготувати все, що буде потрібне в процесі роботи:

  • писачки;

  • віск;

  • яйце з білою шкаралупкою;

  • олівець;

  • гумку;

  • декілька м'яких ганчірок;

  • півлітрові баночки для фарб;

  • фарби;

  • ложки пластмасові або з іржостійкої сталі;

  • свічку;

  • сірники;

  • маленький пензлик.

Стіл необхідно застелити папером, тому що гарячий віск може капнути і зіпсувати його.

ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ ОПЕРАЦІЙ

1. Підготування яйця до малювання.

2. Розмітка поверхні яйця.

3. Нанесення воскового малюнка.

4. Фарбування.

5. Зняття воску.

А щоб було більш зрозумілим я пропоную переглянути відео сюжет.

Викладач.

Ніжна і загадкова душа придумала писанку. Кожна з них - як пісня, як дума, як життя. Тому й не знайдете дві зовсім однакові. Поглянте, які чудові писанки!

А чи знаєте ви учні, що означають символи , намальовані на писанках?

Ганно, я знаю, що ти готувала нам відеоповідомлення про символи на писанках, будь ласка.

Майстриня 2.

ЗНАЧЕННЯ СИМВОЛІВ НА ПИСАНКАХ

При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна прочитати, бо навіть дуже дивні знаки в своїй основі виражають близькі і зрозумілі нам предмети. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи. Давайте розглянемо найголовніші з них (перегляд відеопрезентації).

Викладач.

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Ганно, розкажіть нам будь ласка про символіку кольорів писанки.


Майстриня 1.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Викладач.

Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають її особливою святістю, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від сього злого. Діти, а які повір’я про писанку ви чули або знаєте?

  • Якщо дівчина дарувала парубкові писанку — це означало, що вона його вибрала.

  • Боронь, Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки. Господиня враз шепотіла: «Сіль тобі в очі, кремінь в зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

  • А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. То таке повір'я...

  • Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, дарують рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть в гості, роздають жебракам.

  • Святковий великодній обід починали з того, що кожен у родині мав з'їсти хоч шматочок освяченого яйця.

  • Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

  • А моя бабуся мене вчила, що шкаралупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв'яки.

Викладач. А чи знаєте ви, які ігри існували у наших бабусь і дідусів з писанками і крашанками?

  • Грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами «Христос воскрес!» цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося — той виграв і забирає собі яйце того, хто програв.

Викладач.

Свято Воскресіння Господнього святкують християни у всьому світі, проте у кожній країні є своєрідні усталені звичаї і традиції. Пропоную розглянути їх на прикладі декількох країн. Цю інформацію нам розповість наш гість, який завітав до нас з Канади, містечка Вегревіл, саме в цьому місті проживає 75 % українців, а сама Канада — третя країна за числом етнічних українців, ці українці залишаються носіями багатьох українських культурно-побутових традицій...

Інформаційна хвилинка. Як у світі святкують Великдень (перегляд відеопрезентації).

Викладач.

Ці маленькі чуда творять невтомні руки писанкарів, імена багатьох із них добре відомі не тільки у нас, а й за межами. Писанки шанують і цінують у цілому світі. У Польщі щороку українське населення організовує конкурси писанок. Такий конкурс проведено і в Коломиї. У Запоріжжі на острові Хортиця відкрили пам’ятник українській писанці. У канадському місті Вегревіл, де роживає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка, створено єдиний у світі дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розмірами дорівнює висоті триповерхового будинку. Показує плакат із зображенням писанок із різних країн світу.

Викладач.

На основі орнаментики гуцульських писанок відомі українські майстри створили оригінальні композиції килимів, рушників. Високу оцінку писанковій орнаментиці дали видатні діячі мистецтва і культури І.Франко, Л.Українка, О.Довженко, М.Стельмах, С.Крушельницька, Д.Павличко і багато інших.

В м. Івано-Франківську на базі інституту відкрита перша в Україні і в світі школа писанкарства. Кожного дня з 14.00 до 16.30 (окрім суботи, неділі та понеділка) іванофранківці мають змогу навчитись мистецтву розписування великодньої писанки, притаманної Прикарпатському регіону.


hello_html_m1f617f48.png












hello_html_594c5367.png


hello_html_2a35c4f9.png







hello_html_2db4f67d.png











ІІІІ Підведення підсумків.

Сьогодні Ви багато почули про писанку: і про історію її виникнення, і про технологію виконання, і про її роль у весняних обрядах. Я пропоную за висновками наших гостей, які присутні на нашому святі визначити найкращого знавця писанкарства. Але перш ніж це відбудеться, я пропоную, вам, учні взяти участь у невеличких змаганнях, які покажуть хто з вас був найуважнішим та найкмітливішим, переможець отримає диплом та звання найкращого знавця вечора спілкування «Хвилини з народним мистецтвом. Писанкові кольори».

Отже, завдання 1.hello_html_5487ecd1.png

Знайди писанки, які не мають пари.





Завдання 2.

Із поданих букв утвори слова та викресли зайве:


л о м и е с р д я

ч у н й і т ь с

о д б о р т а

м о п с а т


Завдання 3.

Запитання.

1. Як за християнським звичаєм слід вітатися на Великдень і як відповідати на вітання? До якого часу звичай велить саме так вітатися? (За християнським звичаєм на Великдень, вітаючись, слід казати: "Христос воскрес!", а відповідати: "Воістину воскрес!". Близькі, рідні, вітаючись, цілуються христосаються). Так вітаються до свята Вознесіння.)


2. Яку додаткову назву має в народі Великодний понеділок і який ви знаєте давній звичай серед молоді, що пояснює цю назву? (Великодний понеділок в народі ще називамть "обливаним". Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці й там обливають одне одного водою. Часом навіть кидають у річку)


3. Яку споруду за давнім звичаєм установлюють на майданах до Великодня. Який ви знаєте звичай серед молоді, що пов'язаний з цією спорудою? (До Великодня за давнім звичаєм на майданах установлюють великі гойдалки. На цій гойдалці обов'язково мають погойдатися хлопець і дівчина, що зустрічаються. Чим вище розгойдаються, тим краще очистяться від гріха)


4. Як додатково називають четвер перед Великоднем? і чим він найбільш прикметний: що в цей день годиться робити на побутовому рівні? (Четвер перед Великоднем додатково називають Чистим, Страстним, Великим. Цього дня устають до схід Сонця: купають дітей, миються, перевдягаються, перемивають посуд, закінчують всі ремонтні й очисні роботи (побілка, прання тощо)


5. Як називається Неділя, в котру освячуються гілки шанованого в Україні дерева? Який ви знаєте звичай, пов'язаний з цими освяченими гілками?

(Неділя ця називається Вербною або Шутковою. Освяченими гілками верби, за давнім звичаєм, годиться вдаряти одне одного - це на здоров'я. При цьому приказують: "Не я б'ю, верба б'є".)


6. Яку форму повинна мати паска за звичаєм? Коли її випікають і коли дозволяється їсти?

(Паска повинна бути кругла і висока. Випікають паски в п'ятницю або суботу перед Великоднем. А їсти іі можна тільки після освячення, що за звичаєм має проводитися рано вранці в неділю)


7. Які ви знаєте звичаї взаємин між рідними й близькими в період Великодних свят? (В період Великодних свят рідні ходять в гості одне до одного і обмінюються писанками, крашанками та пасками. Одружені діти з онуками відвідують своїх батьків - везуть "калач" до дідуся)


8. Які змагання проводяться за звичаєм в період Великодних свят?

(В період Великодних свят хлопці змагаються в силі та спритності: боротьба, кулачні бої, кидання палиці, піднімання гирі і т. ін. Дівчата змагаються у співі: хто краще виведе пісню-веснянку, таночок)


Викладач.

Шановні учні, ви добре попрацювали, поки наші гості будуть визначати найкращого знавця вечора спілкування «Хвилини з народним мистецтвом. Писанкові кольори», ми з вами підведемо підсумки.

  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення.

«Найбільш вражаючим для мене сьогодні було …»

«Найбільше мені запам’яталося…»

А тепер ми надаємо слово нашим гостям, хто на їх думку був найактивнішим та найкмітливішим на нашому святі.

  1. Нагородження переможців дипломами.

Звучить мелодія.

Викладач.

Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ. Тож прийміть від нас наші традиційні сонце-писанки. Любімося і даруймо одне одному писанки! На щастя, на долю, на віки вічні!






















17



Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 20 сентября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДБ-118253

Похожие материалы

2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации. Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии.

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

Конкурс "Законы экологии"