Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Виховний захід "Моя рідна Україно, я - твоя мала частина"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Виховний захід "Моя рідна Україно, я - твоя мала частина"

библиотека
материалов

Відділ освіти Артемівської міської ради Донецької областіБезымянный.jpg

Міський методичний кабінет

Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12





Виховний захід

«Моя рідна Україно,

я – твоя мала частина»












Підготувала:

Сіденко С.О.

вихователь ГПД,

вчитель початкових класів









2014/ 2015 н.р.


Виховний захід «Моя рідна Україно, я — твоя мала частина»

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу — Україну, продовжувати ознайомлення учнів з національними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів рідної держави; прищеплювати почуття любові до рідного краю; розвивати пізнавальні інтереси, творчі здібності.

Обладнання: плакат-малюнок української хати, плакат-мапа України з написом «Моя рідна Україно, я — твоя мала частина»; квіти; повітряні кульки; вишиті рушники; віночки; фланелєграф з квітами; аудіозапис пісні «Україночка» (муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка), «Пісні про рушник» А. Малишка, пісні «Україно, Україно!» у виконанні Т. Петриненка; аудіозаписи для таночків та українських народних пісень; костюми сонечка та журавля; національні українські костюми для хлопчиків і дівчаток.


ХІД ЗАХОДУ


Зала прикрашена квітами, повітряними кульками, кетягами калини, українськими вишитими рушниками, віночками; на стінах — плакат-малюнок української хати та плакат - мапа України з написом «Моя рідна Україно, я — твоя мала частина» розташовані над сценою.

На сцені — учні в українських костюмах.

Україночка

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді з любов’ю і миром.

Українець

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Україночка

Ми вам його підносимо на білім рушникові,

Та до землі вклоняємось, щоб ви були здорові. (Уклін)

Разом

Сьогодні ми зібралися,

Щоб диво-цвіт квітчати.

Щоб всім вам розказати Про Україну-мати.

Україночка

Рід, родина і сім’я,

Серед них — маленька я.

Мов перлинка-намистинка,

Я дівчатко-українка.

Родовід — моя родина.

Я ж її мала краплина.

Люблю всю родину я.

Разом ми одна сім’я!

То козацького я роду,

Люблю землю, люблю згоду.

Маму, тата поважаю,

І бабусю, дідуся —

Всіх люблю й ціную я.

Виконується пісня «Україночка» (муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка).

Українець

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українці,

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка,

І всі члени роду —

Всі належать до одного

Українського народу.

Українцем я зовуся

І цим іменем горджуся,

Бо козацький в мене рід

Здавна славний на весь світ.

Українець я маленький,

З України батько й ненька.

По Вкраїні вся родина,

Всім нам мати — Україна!

Ведуча. Згадаймо, що ж таке рід, родина. Родина — це не тільки рідні. Це і наш клас, і школа. Родина до родини — народ. Ми з вами всі — український народ, який складається з родин — маленьких і великих, дружніх і працьовитих.

Як могутня річка бере силу з маленьких джерел, а зруйнуй їх, і річка засохне, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти.

Учні

1. Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя своїм батькам!

(Уклін)

2. Батьки для нас це найдорожчі люди.

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде

Й ніколи світлий не проходить час. '

3. І хай здоров’я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів.

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

4. Бо все найкраще в дітях від родини!

Привітність, щирість, щедрість, доброта

Усі традиції народні і святині

Та мудрість и віра чиста і свята.

Ведучий

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Ведуча

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла:

Лиш від рук мами й тата Та від рідної хати.

Учні

1. Я люблю свою хату

І подвір’я, й садок,

Де і сонця багато,

Ів жару холодок.

2. Все для мене тут рідне:

Стіни — білі, як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

3. Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята.

Мальви цвітуть край вікна.

4. Додому їду, везу гостинці:

Для мами — хустку, для хати — синьку,

Побачить мати, всміхнеться мати

І буде знову теплом вгощати.

5. Заб’ється в зморшках круга сльозинка,

Ну що ж ви, мамо, моя єдина!

І будуть довго іти розмови

Матусю рідна — зоре ранкова.

6. Як вечір ляже на тихі шати,

То буде мати мені співати,

Від серця пісня, як сон щаслива,

Дитинством пахне хатина синя.

Учні виконують українську народну пісню «Се наша хата».


Маленькі сіни, ясна світлиця,

Всюди чистенько, так як годиться.

Стукає в вікна груша крислата —

Се наша хата, се наша хата.

Дубові лави, з ясеня скриня.

Вбрання ховає в ній господиня.

Вимиті вікна, писана стеля,

Біла постеля, біла постеля.

Діти

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми — одна родина.

А найбільша наша мати —

Рідна Україна.

Ведучий

Є багато пташок голосистих.

Любі милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.

Ведуча. Навіть пташці без свого гнізда погано, а що вже казати про людину. Людина намагається жити там, де найкраще.

Інсценізація

Автор

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила ноги натрудив.

Ми спитали в журавля:

Де найкращая земля?

Журавель відповідає...

Журавель. Краще рідної — немає!

Автор

Де ж найкраще місце на землі?

Де зелені хмари яворів

Зупинили неба синій став.

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачило з висот,

Всі долини і гірські схили.

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля...

Сонечко

Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де родився ти!

Виростай, дитино, пам’ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

Ведучий. Так, діти! Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.


Учні виконують пісню «Коли посміхаються діти».



Як сонечко ясне засвітить здаля,

Квітучими барвами вкрилась земля.

Роса вмиє кожен листочок,

Пташки подають голосочок.


Ми любим країну квітучу свою,

Веселку у небі і пісню в гаю.

І стане гарніше на світі,

Коли посміхаються діти.


А мама раненько прокинеться знов,

І руки ласкаві зігріють теплом.

Бо, що є для нас найрідніше,

Ніж серце матусі й добріше?


А кожна родина і кожна сім’я

Дарує дитині любов і ім’я,

І стане гарніше на світі,

Коли посміхаються діти.

Ведуча

Що таке Україна?

За вікном калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лука лелека

І діброва далека.

Ведучий. Наші добрі, давні символи... їхнє коріння сягає глибини століть.

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

Учні

1. Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ,

Усміхнулась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

2. Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси — пречиста врода,

З неба — почерк журавля.

3. Посадіть калину коло тину,

Щоби злагода цвіла!

Буде щирою родина —

Буде честь їй і хвала.

4. Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

5. Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю,

Хай же ж воля любить вас.

6. Посадіть калину біля школи,

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’яв у спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.


Інсценізація української народної пісні «Ой є в лісі калина» Калинонька

Калина.

Я — не груша, я — не слива,

Я — калинонька вродлива!

Я стою в зеленім листі

У червоному намисті.

А чому я так прибралась?

Бо до свята готувалась.


Україночки співають і танцюють коло калини.

Ой, є в лісі калина. (Двічі)

Приспів:

Калина, калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

Там стояла дівчина. (Двічі)

Приспів.

Цвіт-калину ламала. (Двічі)

Приспів.

Та в пучечки в’язала.

Приспів.

Ведуча.

Діти, відгадайте загадку — і дізнаєтесь, про що йтиметься далі.

3 квітів його виплетають,

Ним голівку покривають,

Щоб дівчиноньку зберіг —

Український оберіг. (Віночок)


Український віночок — символ добра і надій, молодості і кохання, може визначити долю. Весільний віночок одягають тільки на весілля.

Ведучий.

Вінок в Україні завжди був своєрідним жіночим оберегом. Вінки виплітали з різного зілля від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль угамує і волосся збереже. Дівочий віночок — обов’язково з живих квітів, має цілющі властивості.

Ведуча

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка — справжняя перлина,

Як намисто, я вінок сплету.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати.

І вінок найкращий в світі

Буде ненька-Україна мати.

Ведучий

Кожна квітка, наче на долоні,

Але кожна й таємницю має.

Друже мій, послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.

Наперед виходять діти-квіти, тримаючи в руках квіти. Після читання віршів, прикріплюють їх до фланелеграфа, утворюючи вінок.

Р у ж а

Вінок Україні сплітаємо, друзі!

Знай, квітка найперша в віночку, — то ружа.

Де б не цвіла, але ружа віднині

Серце своє віддає Україні.

Мальва

Мальва в вінку, як в садочку квітує,

Мальва себе як надію дарує.

Безсмертник

Ця квітка смерть перемагає,

Тож ніколи не вмирає,

От безсмертником і зветься,

На здоров’я нам дається.

Барвінок

Барвінок до вінка в’яжи,

У квітці цій — життя душі.

Як небо, квітка ця блакитна,

В вінку займає місце гідне.

Калина

У центр вінка вплети калину —

Нагадає хату рідну,

Нагадає землю рідну —

До вінка вплетем калину.

Волошка

Волошка в віночку —

Від неба, від літа.

Волошка — це квітка,

Що вміє дружити.

Волошка нас в свята

Церковні вітає

В відварі з волошок

Нас мати купає.

Ромашка

Ромашка у віночку —

Чистенька і гожа.

Білі вії, жовте личко,

На сонечко схожа.

Мак

Як без вишні — не садок,

Так без маку — не вінок.

Цілу купу нарвемо —

Всім віночки сплетемо.

Квіти яблуні, вишні

Квіти яблуні, квіти вишневі

Доплітаємо ми до вінка.

Поруч з білими — ніжно-рожеві,

Подивіться, яка це краса!

Ведуча

Ці віночки-обереги,

Знати всім з дитинства треба.

Це барвистий спів землі,

Пам’ятай його завжди.


Дівчата-україночки виконують таночок з віночками.


Ведучий.

Український рушник! Як багато промовляє до нас це слово, яке воно рідне і миле нам. Рушник із сивої давнини і до наших днів у радості і горі є невід'ємною частиною нашого побуту. Це не тільки окраса нашого дому, але й оберіг. Без рушника неможливі народження, одруження, зустріч гостей.


Дівчата імітують вишивання рушника.

1-ша дівчина

Ми своїми вправними руками

Вишиваєм рушничок нетканий.

Є на ньому півники святкові,

Є на ньому квіти малинові.

2-га дівчина

Синя нитка — птиці пролітають,

А червона — мальви розцвітають,

В мене голочка слухняна,

День удень працює зрання.

3-тя дівчина

Щоб квітки на рукаві Зацвітали, мов живі.

Вміє голка вишивати,

Подрубити фартушок,

Помережить рушничок.


Таночок з рушниками.

4-та дівчина

Рушникове обличчя веселе

Обліта коровай на столі.

Закликає гостей до оселі.

Випромінює щедрість землі.

5-та дівчина

Рушничок на стіні — давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов’ї.

6-та дівчина

Він простелиться тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро.


Виконується «Пісня про рушник» А. Малишка.


Українець

Ми — є діти українські.

Український славний рід.

Дбаймо, друзі, щоб про нас

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе —

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край нам над усе.

Українка

Дітвора ми українська,

Хлопці і дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

І у школі ми вчимося

Рідний край любити.

Ведучий.

От і добігло наше свято. Я вірю, що на вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми — український народ.

Ведуча.

Дякую всім, хто прийшов сьогодні на наше свято. А вам, діти, особлива подяка за те, що ви любите свої родини, свою неньку Україну.

Хочу побажати всім:

Хай біда і горе минають ваш дім.

Доброго здоров’я зичу вам усім!


Лунає пісня «Україно, Україно!» у виконанні Т.Петриненка.




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

Відділ освіти Артемівської міської ради Донецької області

Міський методичний кабінет

Артемівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12

 

 

 

 

Виховний захід

«Моя рідна Україно,

 я – твоя мала частина»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала: 

Сіденко С.О.    

вихователь ГПД,

вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

2014/ 2015 н.р

 


 

Виховний захід «Моя рідна Україно, я — твоя мала частина»

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу — Україну, продо­вжувати ознайомлення учнів з національними символами України; формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів рідної держави; прищеплювати почуття любові до рідного краю; розвивати пізнавальні інтереси, творчі здібності.

Обладнання: плакат-малюнок української хати, плакат-мапа України з написом «Моя рідна Україно, я — твоя мала частина»; квіти; повітряні кульки; вишиті рушники; віночки; фланелєграф з квітами; аудіозапис пісні «Україночка» (муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка), «Пісні про рушник» А. Малишка, пісні «Україно, Україно!» у виконанні Т. Петриненка; аудіозаписи для таночків та українських народних пісень; костюми сонечка та журавля; національні українські костюми для хлопчиків і дівчаток.

 

ХІД ЗАХОДУ

 

Зала прикрашена квітами, повітряними кульками, кетягами калини, українськими ви­шитими рушниками, віночками; на стінах — плакат-малюнок української хати та плакат - мапа України з написом «Моя рідна Україно, я — твоя мала частина» розташовані над сце­ною.

На сцені — учні в українських костюмах.

Україночка

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді з любов’ю і миром.

Українець

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Україночка

Ми вам його підносимо на білім рушникові,

Та до землі вклоняємось, щоб ви були здорові. (Уклін)

Разом

Сьогодні ми зібралися,

Щоб диво-цвіт квітчати.

Щоб всім вам розказати Про Україну-мати.

Україночка

Рід, родина і сім’я,

Серед них — маленька я.

Мов перлинка-намистинка,

Я дівчатко-українка.

Родовід — моя родина.

Я ж її мала краплина.

Люблю всю родину я.

Разом ми одна сім’я!

То козацького я роду,

Люблю землю, люблю згоду.

Маму, тата поважаю,

І бабусю, дідуся —

Всіх люблю й ціную я.

Виконується пісня «Україночка» (муз. Г. Татарченка, сл. А. Демиденка).

Українець

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українці,

 Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка,

 І всі члени роду —

Всі належать до одного

 Українського народу.

Українцем я зовуся

 І цим іменем горджуся,

Бо козацький в мене рід

 Здавна славний на весь світ.

Українець я маленький,

З України батько й ненька.

По Вкраїні вся родина,

Всім нам мати — Україна!

Ведуча. Згадаймо, що ж таке рід, родина. Родина — це не тільки рідні. Це і наш клас, і школа. Родина до родини — народ. Ми з вами всі — український народ, який складається з родин —  маленьких і великих, дружніх і працьо­витих.

     Як могутня річка бере силу з маленьких джерел, а зруйнуй їх, і річка засохне, так і наша українська культура збагачується маленькими ро­динами.

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти.

Учні

1. Як добре дітям й затишно в родині!

Тут так цікаво й весело всім нам.

Тому вклонитися доземно ми повинні

За диво й за життя своїм батькам!

(Уклін)

2. Батьки для нас це найдорожчі люди.

Вони піклуються і думають про нас.

І хай завжди в нас тато й мама буде

Й ніколи світлий не проходить час.        '

3. І хай здоров’я буде у родині,

Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів.

Родині ми складаєм славу нині

І скажемо багато добрих слів.

4. Бо все найкраще в дітях від родини!

Привітність, щирість, щедрість, доброта

Усі традиції народні і святині

Та мудрість и віра чиста і свята.

Ведучий

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Ведуча

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла:

Лиш від рук мами й тата Та від рідної хати.

Учні

1. Я люблю свою хату

І подвір’я, й садок,

 Де і сонця багато,

Ів жару холодок.        

2. Все для мене тут рідне:

Стіни — білі, як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

3. Хата моя, біла хата,         

Рідна моя сторона.     

Пахне любисток і м’ята.      

Мальви цвітуть край вікна. 

4. Додому їду, везу гостинці:

Для мами — хустку, для хати — синьку,

Побачить мати, всміхнеться мати

І буде знову теплом вгощати.

5. Заб’ється в зморшках круга сльозинка,

Ну що ж ви, мамо, моя єдина!

І будуть довго іти розмови

Матусю рідна — зоре ранкова.

6. Як вечір ляже на тихі шати,

То буде мати мені співати,

Від серця пісня, як сон щаслива,

Дитинством пахне хатина синя.

Учні виконують українську народну пісню «Се наша хата».

 

Маленькі сіни, ясна світлиця,

Всюди чистенько, так як годиться.

Стукає в вікна груша крислата —

Се наша хата, се наша хата.

Дубові лави, з ясеня скриня.

Вбрання ховає в ній господиня.

Вимиті вікна, писана стеля,

Біла постеля, біла постеля.

Діти         

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми — одна родина.

А найбільша наша мати —

Рідна Україна.

Ведучий

Є багато пташок голосистих.

Любі милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.

Ведуча. Навіть пташці без свого гнізда погано, а  що вже казати про людину. Людина намагається  жити там, де найкраще.

Інсценізація

Автор

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила ноги натрудив.

Ми спитали в журавля:

Де найкращая земля?

Журавель відповідає...

Журавель. Краще рідної — немає!

Автор

Де ж найкраще місце на землі?

Де зелені хмари яворів

Зупинили неба синій став.

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачило з висот,

Всі долини і гірські схили.

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля...

Сонечко

Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де родився ти!

Виростай, дитино, пам’ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

Ведучий. Так, діти! Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.

 

Учні виконують пісню «Коли посміхаються діти».

 

 

Як сонечко ясне засвітить здаля,

Квітучими барвами вкрилась земля.

Роса вмиє кожен листочок,

Пташки подають голосочок.

 

Ми любим країну квітучу свою,

Веселку у небі і пісню в гаю.

І стане гарніше на світі,

Коли посміхаються діти.

 

А мама раненько прокинеться знов,

І руки ласкаві зігріють теплом.

Бо, що є для нас найрідніше,

Ніж серце матусі й добріше?

 

А кожна родина і кожна сім’я

Дарує дитині любов і ім’я,

І стане гарніше на світі,

Коли посміхаються діти.

Ведуча

Що таке Україна?

За вікном калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лука лелека

І діброва далека.

Автор
Дата добавления 23.02.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров1093
Номер материала 406520
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх