Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Використання гуманістичного напрямку в освіті при викладанні предметів професійно - теоретичного циклу

Використання гуманістичного напрямку в освіті при викладанні предметів професійно - теоретичного циклу



57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

ВПРОВАДЖЕННЯ ГУМАНІСТИЧНОГО НАПРЯМУ В ОСВІТІ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНОГО ЦИКЛУ


Говор Катерина Володимирівна

Люботинський професійний ліцей залізничного транспорту


Сучасний етап розвитку цивілізації вимагає модернізації навчально – виховного процесу, впровадження нових педагогічних технологій, а навчальні заклади професійної освіти постійно знаходяться в інноваційному пошуку. На жаль для нашого сьогодення характерне руйнування духовних та моральних цінностей, падіння престижу професійно – технічної освіти. Тому саме система ПТНЗ гостро потребує впровадження новітніх педагогічних технологій, які здатні протидіяти соціальній нестабільності, об’єднати педагогів у прагненні виховувати вільну, активну особистість здатну до конструктивного мислення та співробітництва з іншими людьми. З урахуванням тієї обставини, що людина, особистість є однією з реальних конкурентоспроможних ланок у євро інтеграційному поступі сучасної України, то саме інтелект українських громадян, їх розум, освіченість європейського зразка можуть стати стратегічним курсом, який за умови належного ставлення та ефективного його використання державою здатний забезпечити трансформацію українського суспільства на демократичних і гуманістичних засадах.

Одним з принципів реалізації Державної Національної програми «Освіта ( Україна – ХХI ст.)» є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб [ 1].

Багато вчених-педагогів зробили свій внесок у розвиток ідеї гуманізації освіти. Серед них Я.А. Коменський, Ж-Ж Руссо, Л.М. Толстой, П.Ф. Каптарев та ін.

Завдяки суспільним змінам, активним зусиллям сучасних учених-педагогів, перш за все, В.В. Краєвського, Ш.А. Амонашвілі, Е.В. Бондаревськой та ін., сталося зміцнення вектора гуманістичної орієнтації, його віддзеркалення в законодавчих документах, намітилося зрушення освітньої парадигми у бік посилення уваги до особи учня, його самореалізації. Ще К.Д.Ушинський відзначав: «…вплив особистості на молоду душу складає ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними сентенціями, ні системою покарань і заохочень…»[2].

Єдиний спосіб не заважати тенденції актуалізації і розвитку особи учня - це дати йому безумовну позитивну увагу, тобто учня люблять і приймають беззастережно. Безумовна позитивна увага не означає, що викладачі повинні прощати або схвалювати все, що учень робить або говорить, особливо його небезпечні, помилкові або антисоціальні дії. Гуманістичний напрямок в освіті лише сприяє поширенню таких методів навчання та виховання учнів, що засновані на пошані до унікальності кожного учня, на позитивному та теплому прийнятті кожного учня таким, яким він є.

Проте, реалії сучасного стану справ в ПТНЗ відомі – зниження показників психосоматичного здоров'я підлітків, зниження учбової мотивації, девальвація етичних цінностей. Це пов’язано, насамперед з важкою економічною ситуацією в країні та характеристиками контингенту, що вступають до професійно-технічних закладів освіти. Очевидно, що необхідна модернізація навчально-виховного процесу шляхом провадження особистісно-орієнтовного підходу до кожного учня.

З гуманізацією навчально-виховного процесу пов’язана потреба учнів в об’єктивному оцінюванні їхньої праці, подоланні вічного страху перед негативною оцінкою. В об’єктивності оцінювання слід вбачати його гуманізацію, яка передбачає повноцінну реалізацію його основних функцій – навчальної, коригуючої, стимулюючої, виховної та контролюючої. Тому необхідною умовою гуманізації освіти є створення комфортного освітнього середовища. Розглядають наступні типи комфортності [3]:

  • психологічну;

  • інтелектуальну;

  • фізичну комфортність.

Джерелами психологічної комфортності учнів є: позитивний емоційний стан як учня, так і педагога; доброзичливі стосунки між викладачем і учнем.

Дії викладача із створення здорового психологічного комфортного середовища зводяться до забезпечення сприятливих умов для взаємодії в системі “викладач - учень ”. Як на своїх уроках «Електротехніки» я створюю атмосферу психологічного комфорту? Для цього необхідно:

  • використовувати в своїй роботі з учнями переважно прохання, а не накази;

  • віддавати перевагу методам словесного переконання, дискусії, а не агресивного словесного впливу;

  • уникати відкритої або прихованої конфронтації;

  • домагатися чітких дій учнів на уроці, а не жорсткої дисципліни;

  • не допускати стресових (і для учня, і для викладача) ситуацій на уроці;

  • використовувати на уроках методику «Емоціональна розрядка», для цього приводити гумористичні факти із життя відомих вчених, знайомити учнів із цікавими винаходами або з історією їх створення, тощо.

Інтелектуальна комфортність передбачає задоволення учнів своєю розумовою діяльністю. Не для кого не є таємницею, що переважна більшість учнів ПТНЗ мають проблеми із засвоєнням складних предметів: математики, фізики, хімії, електротехніки. Це пов’язано з низьким рівнем засвоєнням ще шкільних знань До системи професійно – технічної освіти переважно потрапляють педагогічно занедбані учні, яким в школі не зуміли прищепити любов до знань, вміння працювати з книгою, або інформацією взагалі. Такі підлітки не люблять, або не вміють навчатися.

Потреба в самоствердженні заставляє учнів, що відстають у навчанні, занижувати цінність отриманих знань, таких якостей, як допитливість, старанність, дисциплінованість. На противагу ними демонструються «незалежність» і різні ознаки «дорослішання»: паління, лихослів'я, інтерес до протилежної статі і т. п. Для подолання цієї проблеми я на своїх уроках використовую ситуації «Прогнозованого успіху». Успіх створює сильний додатковий імпульс до активної роботи, сприяє становленню гідності учня. Це засада позитивного ставлення до навчання, навчального закладу, науки та майбутньої професії як такої. Отже, ситуація успіху стає фактором розвитку особистості учня ПТНЗ.

Ситуація успіху— суб’єктивна та індивідуальна. Її переживає як учень з низьким рівнем навчальних досягнень, так і учень високої продуктивної діяльності, як мудрий, досвідчений педагог, так і молодий фахівець.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики викладача, сім’ї [4, c.31].

Ситуація успіху— це суб’єктивне переживання людиною особистісних досягнень у житті. Тут маємо на увазі не продукцію масштабу світової культури, а конкретні досягнення особистості, які щодня здійснюються на уроці.

Створення ситуації успіху на уроці

  • Перша обов’язкова умова— атмосфера доброзичливості в групі впродовж усього уроку. (Складові доброзичливості: усмішка, добрий погляд, увага одне до одного, інтерес до кожного, привітність, м’які жести.)

  • Друга умова— «авансування» учнів перед тим, як вони розпочнуть виконувати завдання. Авансувати успіх означає повідомити про позитивні результати до того, як їх буде отримано. Ця операція збільшує міру впевненості в собі кожного учня, підвищує його активність і свободу. (Прийом персональної винятковості; підставою є будь-яке достоїнство учня, що відповідає пропонованому виду діяльності: фізична сила, чіткість мислення, оригінальність сприйняття, гарна пам’ять, кмітливість тощо.)

  • Ключовий момент— висока мотивація пропонованих дій: «В ім’я чого? Заради чого? Навіщо?» Мотив— найсильніший механізм.

  • Реальна допомога в просуванні до успіху— прихована інструкція діяльності, що надається суб’єкту для ініціювання розумового образу майбутньої діяльності та шляху її здійснення.

  • Нетривалий експресивний вплив— педагогічне навіювання, зібране в яскравий фокус («До справи! Розпочинаймо!»).

  • Педагогічна підтримка в процесі виконання роботи (короткі репліки або мімічні жести).

  • Оцінювання: оцінку не визначають загалом, не подають «згори», вона розставляє акценти на деталях виконаної роботи і повинна відповідати критеріям оцінювання. Оцінка повинна бути як найбільш об’єктивною. Для цього в Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту протягом вже кількох років активно проваджується комп’ютерне тестування.

Існує чимало способів підтримати учня під час виконання завдань на уроці. Ця підтримка потрібна постійно. І це має бути чимось більшим, ніж кілька фраз, які весь час повторюються: «добре», «дуже добре» і«відмінно». Щирість, творчість і розмаїтість— сильне знаряддя в побудові самоповаги дитини.

Крім цього необхідно:

  • використовувати часту зміну діяльності учнів (різні види опитування, евристичні бесіди, роботу з наочними матеріалами, роботу з нетбуками при складані та дослідженні різноманітних електричних схем, робота з макетами, перегляд навчального відео, тощо). Потрібно намагатися використовувати 4-5 видів діяльності протягом уроку;

  • практикувати різноманітні методи (словесний, наочний, практичний) та форми навчання (групова, індивідуальна, робота в малих групах, базово – перехресних групах і т. д.), змінюючи їх кілька раз за урок;

  • стимулювати внутрішню мотивацію - прагнення більше дізнатися, отримати задоволення від отриманих знань; підтримувати в учнів віру у власні сили для досягнення бажаних результатів у навчанні.

Фізична комфортність має на увазі відповідність між тілесними, соматичними потребами учня і предметно-просторовими умовами внутрішньоліцейного середовища. Ця складова комфортності пов'язана з сенсорними процесами, що характеризують зорові, слухові і тактильні відчуття [5. с 38]. Тому на уроках потрібно використовувати різноманітні методи зміни уваги та сприйняття.

Підіб'ємо підсумки. Гуманістичний напрямок розвитку професійно технічної освіти ставить в центр уваги учня як суб'єкта, як вільну і духовну особистість, котра має потребу в саморозвитку. Вона орієнтована на розвиток внутрішнього світу учня, на міжособистісне спілкування, допомозі в особистісному зростанні. В рамках гуманістичного підходу існує безліч моделей освіти. Однак в єдиний напрям їх об'єднує ціннісне ставлення до учня як унікальному об’єкту в системі освіти . Гуманістичний напрямок передбачає свободу творчості як учнів, так і педагогів.

Список використаних джерел

  1. Державна Національна програма «Освіта (Україна – ХХІ століття)».- К.: Райдуга, 1994.

  2. Ушинськи К.Д. Збірка творів в 11 томах. Том 3 «Педагогічні статті 1862 – 1870 роки» - К.: Вища школа, 2003р.

  3. Зарипова Л.Е., Миниханов Р.С. Комфортность образовательной среды. /Управление современной школой. Завуч. 2010 г., № 3

  4. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 176 с.

  5. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 255 с



ТЕЗИ

Іншими словами, „гуманізаціяце процес одухотворення, олюднення усіх умов життя і праці, усього змісту навчально-виховної діяльності,всіх видів і форм відношень, що складаються в освітянських закладах. Процеси гуманізації значно масштабніші, значно складніші; це процеси морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої людини, формування почуттів відповідальності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього.” [1]

Також можна погодитьсь з твердженням, про те що : «Будь-яка професіяце фундамент людської долі, і він має бути досить глибоким і міцним для того, щоб тримати на собі всю людину в цілому, а не бути підпорою для якоїсь однієї функції».[1]




57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


Краткое описание документа:

ТЕЗИ

Іншимисловами, „гуманізаціяцепроцесодухотворення, олюдненняусіхумовжиттяіпраці, усьогозмістунавчально-виховноїдіяльності,всіхвидівіформвідношень, щоскладаютьсявосвітянськихзакладах. Процесигуманізаціїзначномасштабніші, значноскладніші; цепроцесиморально-психологічноїперебудовилюдини, внутрішньоїпереорієнтаціїсистемидуховнихцінностей, усвідомленнявласноїгідностііцінностііншоїлюдини, формуванняпочуттіввідповідальностііпричетностідоминулого, сучасногоімайбутнього.” [1]

 

Такожможнапогодитьсьзтвердженням, протещо : «Будь-якапрофесіяцефундаментлюдськоїдолі, івінмаєбутидоситьглибокиміміцнимдлятого, щобтриматинасобівсюлюдинувцілому, анебутипідпороюдляякоїсьоднієїфункції».[1]

Автор
Дата добавления 07.04.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров209
Номер материала 477303
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх