Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Використання системи роботи з опорним конспектом при вивченні теми:"Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 роки)"
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Використання системи роботи з опорним конспектом при вивченні теми:"Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 роки)"

библиотека
материалов

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну













Методична розробка

Використання системи роботи з опорним конспектом

при вивченні теми: "Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 роки)"







Виконав - викладач Мотичак М.І.








Розглянуто і схвалено на засіданні

циклової комісії суспільних дисциплін,

захисту Вітчизни та фізвиховання.

Протокол №___від «___»________2012 р.

Голова комісії__________Слободян В.С.






Львів - 2012

Вступ


За останній час з’явилися нові програми, підручники, посібники з історії. Тому під час роботи студентам важко розібратися в матеріалі великому за обсягом і складному по розумінню. А ще при цьому виділена мала кількість годин на вивчення деяких тем. Отже, студентам необхідна досвідчена допомога викладача. Ще англійський філософ і вчений Т. Спенсер зазначав, що «якщо знання людини невпорядковані, то чим більше вона знає, тим більшою буде плутанина в думках».

Як донести до студентів необхідну інформацію, щоб вона була зрозумілою і зацікавила їх вивченням більш глибоким історії?

Це дуже складна проблема. На мій погляд один з шляхів її вирішення є систематична послідовна робота з опорним конспектом. Анкетування учнів 10 – 11 класів, в яких опорні конспекти використовуються на уроках історії з 6 класу показало, що 92% учнів за допомогою опорних конспектів легше і швидше засвоюють інформацію. 96% старшокласників відповіли, що опорні конспекти допомагають при підготовці до уроків тематичного оцінювання та уроків узагальнення.

Відомо, що діти сприймають інформації:

  • на нюх, смак – 3 – 5%;

  • на слух – 10 – 15%;

  • на зір – 80 – 85%.

Таким чином, на заняттях необхідно якнайбільше використовувати зорову пам’ять студентів. Саме завдяки зоровій пам’яті студенти запам’ятовують більше необхідної інформації. Запропонована система роботи з опорним конспектом дає змогу:

  • допомогти усвідомити логічний взаємозв’язок подій;

  • скласти образну схему змісту уроку, що дає можливість свідомо запам’ятовувати матеріал;

  • інтенсифікувати навчальний процес;

  • допомогти студентам при підготовці до уроків узагальнення.

Варто зазначити, що використання опорних конспектів на уроках історії залучає не тільки зорову, слухову, але й механічну пам’ять. Це, звичайно, сприяє значно легшому засвоєнню величезної кількості історичної інформації.

Особливості роботи з опорним конспектом:

  • Це форма роботи будується на принципі творчого співробітництва, співпраці в ключі «студент – викладач –студент».

  • Передбачається, що студенти на занятті мають засвоїти основну інформацію, усвідомити логічно зв’язки, місце фактів на загальному історичному просторі.

  • Опорний конспект подається на мультимедійну дошку, чи з допомогою комп’ютера й студенти записують його до робочого зошита.




План роботи з опорним конспектом

  • спочатку викладач дає мотиваційну родзинку. Це може бути проблемне запитання, цитата, легенда, вірш, тощо;

  • з мотивації заняття має виникнути в студентів образ. Якщо студенти самі не можуть його назвати, викладач допомагає їм запитаннями;

  • цей мотиваційний образ – центральна частина опорного конспекту, який відображає викладач;

  • поступово, під час пояснення матеріалу в логічній послідовності, викладач пропонує студентам вирішити проблемні завдання згідно зі змістом теми заняття, спочатку усно, а потім стисло записується відповідь до конспекту.

  • зазвичай студенти або зразу відповідають на проблемні завдання, або, якщо виникають труднощі, за допомогою підручника (викладач заздалегідь готує сторінки, де можна знайти відповідь на те чи інше запитання).

  • ця проблема, чи питання позначається знаком «?» в опорному конспекті .

  • В кінці роботи, коли всі складові частини конспекту заповнені, викладач пропонує студентам в логічній послідовності розкрити основні питання опорного конспекту.

Таким чином можна виділити такі основні етапи роботи з конспектом:

  1. Вступ – образна мотиваційна стисла характеристика викладачем історичної ситуації чи події.

  2. Основна частина – робота викладача разом з учнями над пошуком відповідей на основні питання теми.

  3. Осмислення – самостійна робота студентів над вирішенням проблемних запитань даної теми (при цьому використовуються активні та інтерактивні методи).

  4. Висновок – узагальнення та систематизація матеріалу за допомогою опорного конспекту.



















Основна частина


Тема: Україна в роки Другої світової війни (1939—1945 рр.)

Мотивація

Друга світова війна – найтрагічніша подія ХХ сторіччя. В ній взяли участь близько 80 держав. на території яких проживали 80% населення землі. жертвами цієї війни стали 65 – 67 млн. чоловік.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. При владі в Німеччині знаходилась націонал-соціалістська партія, мета якої – захоплення «життєвого простору» для вищої арійської раси, до якої належали, на думку націонал-соціалістів, німці; знищення цілого ряду народів Європи.

У війні, що почалася, Німеччину підтримала Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія (а згодом і ряд інших країн). Майже відразу війну Німеччині оголосили Франція, Великобританія, а згодом й інші держави.

22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР. Українські землі стали полями запеклих боїв з агресором. Історія Другої світової війни – складна. трагічна, героїчна. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р. перемогою СРСР і всіх держав, що об’єднали свої зусилля в боротьбі з фашизмом.

План

  1. Радянсько-німецький пакт про ненапад і початок Другої світової війни.

  2. Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу УРСР.

  3. Радянізація західних областей України.

  4. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Перші дні війни.

  5. Причини поразок Червоної армії.

  6. Мобілізаційні заходи 1941 р.

  7. Окупація України військами Німеччини та її союзників.

  8. Політика окупаційних властей в Україні.

  9. Розгортання антинацистського руху Опору в Україні та його течії.

  10. Радянське підпілля й партизанський рух.

  11. Діяльність ОУН в 1941 – 1942 роках.

  12. Особливості діяльності руху Опору в 1943 р.

  13. Героїчна праця українців в тилу.

  14. Визволення України.

  15. Вклад України в перемогу над фашизмом.

  16. Людські й матеріальні втрати України.

  17. Культура України в роки війни.

Викладання даної теми розраховане на 6 – 10 годин, в залежності від навчального плану. Викладач ілюструє опорні конспекти, подаючи при цьому короткий коментар. Студенти стисло роблять записи в конспектах й приймають участь у дискусіях, організованих викладачем.

1. Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР.


20 травня 1939 р.

Зустріч наркома


Липень 1939 р.

У Берліні відновле-


15 серпня 1939 р.

В.Молотов

зhello_html_61dcc91a.gifакордонних справ СРСР В.Молотова з німецьким послом у Москві Ф.Шуленбургом, під час якої В.Молотов неодноразово порушував питання про підведення «політичної бази» під двосторонні відносини


нhello_html_61dcc91a.gifо економічні переговори





зhello_html_61dcc91a.gifапропонував Ф.Шуленбергу укласти пакт про ненапад між двома країнами (від Лондона і Парижа ці контакти було приховано










2hello_html_61dcc91a.gif0 серпня 1939 р.

Тhello_html_61dcc91a.gifорговельна угода


23 серпня 1939 р.

Радянсько-




між СРСР і Німеччиною


німецький пакт про ненапад, розра-








хований на 10 років (Пакт Молото-




hello_html_3f32a089.gif


вhello_html_m29301490.gifа – Ріббентропа). Договір містив





СРСР



7 статтей.



Нhello_html_m2511075a.gifhello_html_m2511075a.gifімеччина



hello_html_m21717d81.gifhello_html_m6d890cd3.gif



Додатково до цього документу було




Збільшити територію СРСР майже до кордонів царської Росії 1913 року


додано таємний протокол, яким «розмежовувалися» сфери інтересів сторін


Пhello_html_m15f95791.gifовна свобода дій в Європі


Поставки з СРСР воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства

hello_html_37718da8.gifhello_html_m6b61142a.gifhello_html_37718da8.gifhello_html_37718da8.gifhello_html_37718da8.gifhello_html_4f7ad006.gif





Фінляндія


Естонія


Латвія


Західна Білорусія


Волинь


Східна Галичина











17 вересня 1939р

hello_html_m32772149.gif«Визвольний похід» Червоної армії в західноукраїнські землі


1 вересня 1939 р. фашистські війська напали на Польщу. Це був початок Другої світової війни.



28 вересня 1939р

Дhello_html_m32772149.gifоговір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною

2. Радянізація Західної України

Радянізація – це здійснення перетворень відповідно до радянського зразка.

Негативні наслідки

Позитивні зміни

До рук радянських властей потрапило багато полонених польських військовослужбовців. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше – в Старобільському під Харковом було розстріляно 15 тис польських офіцерів

Розширилась мережа українських шкіл

Були розгромлені всі політичні партії і громадські організації в т.ч. й «Просвіта», «Рідна школа», НТШ.

Йшла українізація вищої освіти, українська мова стала в Львівському університеті, а в 1940 р. йому було присвоєно ім’я І.Франка

Арешту підлягало 26 тис польського урядового апарату, представників інтелігенції.

Введено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення

Поміщиків, заможних селян позбавляли землі, реманенту, худоби. Була проведена насильницька колективізація. До червня 1941 р. в колгоспи було обєднано 15% господарств.

Поліпшувалось медичне обслуговування населення сільської місцевості

Почались масові репресії й арешти. У 1939 – 1940 рр. в Західній Україні було увязнено 10% населення краю. З осені 1939 – до осені 1940 р. до Сибіру було вислано 300 тис сімей, а до червня 1941 р. – 10% населення краю.

Надано житло в містах для бідноти, що мешкала в підвалах

Новостворені владні структури не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів. На всі вищі посади призначалися, а не обиралися волею народу, причому призначалися не місцеві активісти, а призначалися приїзді зі східних регіонів України, Росії партійні активісти, які не знали мови, звичаїв нашого народу.

Пресу переведено на українську мову

Великих утисків зазнало релігійне життя. Всі церковні заклади підлягали ліквідації, а їхнє майно конфісковувалось. Так, восени 1939 р. припинили діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіславська духовні семінарії, Богословське наукове товариство греко-католицької церкви.

Проводилась ліквідація неписьменності серед дорослого населення




3. Позитивні наслідки радянізації


Йшла українізація вищої освіти, українська мова стала в Львівському університеті, а в 1940 р. йому було присвоєно ім’я І.Франка


Введено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення


Розширилась мережа українських шкіл


Поліпшувалось медичне обслуговування населення сільської місцевості

hello_html_m5eee6211.gif



hello_html_m2a4e812.gif


hello_html_m2a4e812.gifhello_html_m59fb0416.gif





Рhello_html_m30e2bb54.gifhello_html_306ce54a.gifадянізація – це здійснення перетворень відповідно до радянського зразка



hello_html_66bb6e12.gif












Надано житло в містах для бідноти, що мешкала в підвалах


Пресу переведено на українську мову


Проводилась ліквідація неписьменності серед дорослого населення


На території Західної України було створено 6 областей – Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську і Дрогобицьку області.















4. Негативні наслідки радянізації

До рук радянських властей потрапило багато полонених польських військовослужбовців. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше – в Старобільському під Харковом було розстріляно 15 тис польських офіцерів


Були розгромлені всі політичні партії і громадські організації в т.ч. й «Просвіта», «Рідна школа», НТШ


Арешту підлягало

26 тис поль-ського урядо-вого апарату, представників інтелігенції


Поміщиків, заможних селян позбавляли землі, реманенту, худоби. Була проведена насильницька колективізація. До червня 1941 р. в колгоспи було обєднано 15% господарств

hello_html_m5eee6211.gif



hello_html_m2a4e812.gif


hello_html_m2a4e812.gifhello_html_m59fb0416.gif





Рhello_html_m30e2bb54.gifадянізація – це здійснення перетворень відповідно до радянського зразка



hello_html_66bb6e12.gif









hello_html_m30e2bb54.gif



Пhello_html_m30e2bb54.gifочались масові репресії й арешти. У 1939 – 1940 рр. в Західній Україні було увязнено 10% населення краю. З осені 1939 – до осені 1940 р. до Сибіру було вислано 300 тис сімей, а до червня 1941 р. – 10% населення краю


Нhello_html_m30e2bb54.gifовостворені владні структури не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів. На всі вищі посади призначалися, а не обиралися волею народу, причому призначалися не місцеві активісти, а призначалися приїжджі зі східних регіонів України, Росії партійні активісти, які не знали мови, звичаїв нашого народу


Вhello_html_m30e2bb54.gifеликих утисків зазнало релігійне життя. Всі церковні заклади підлягали ліквідації, а їхнє майно конфісковувалось. Так, восени 1939 р. припинили діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіславська духовні семінарії, Богословське наукове товариство греко-католицької церкви










Висновок. Обєднання всіх українських земель у склад СРСР мало історичне значення. Вперше за декілька століть українці опинилися в межах однієї держави, хоча це було здійснено в умовах протистояння двох тоталітарних систем – гітлерівської і сталінської і насильницькими методами.

Принесений на багнетах Червоною армією репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє не у входженні до СРСР, а у творенні незалежної соборної Української держави.



5. Напад Німеччини на СРСР

22 червня 1941р.

Німеччина напала на


Аhello_html_m3bfc9654.gifрмія агресора налічувала 190 дивізій, з яких 157 німецьких, 47 тис гармат, 4,3 тис танків, 5 тис літаків


Сhello_html_m3bfc9654.gifhello_html_m3bfc9654.gifhello_html_m3bfc9654.gifhello_html_m2d8fde3f.gifhello_html_m2d8fde3f.gifоюзники Німеччини

СРСР. Початок Великої

Вітчизняної війни




Гhello_html_m3bfc9654.gifhello_html_m3bfc9654.gifhello_html_m3bfc9654.gifрупи армій

Фінляндія


Угорщина


Італія,


Чhello_html_15e38611.gifhello_html_15e38611.gifервона армія в Україні

hello_html_30e053ef.gif














«Південь»


«Центр»


«Північ»


Румунія


Словаччина

hello_html_36b59f7b.gif











«hello_html_7e5c7e73.gifПлан Барбаросса», затверджений Гітлером в грудні 1940 р.

Південно-Західний фронт


Південний фронт


hello_html_7e5c7e73.gifhello_html_7e5c7e73.gifhello_html_7e5c7e73.gif










Швидке просування танкових дивізій німецької армії у глиб території СРСР






Прорив фронту радянських військ, їх оточення і знищення










Війна з СРСР повинна була тривати не більше 6 – 8 тижнів, або 1,5 – 2 місяці








Україну планувалося захопити вже в перші тижні війни














6. Мобілізаційні заходи в Україні


30 червня 1941р.

Створення


10 липня 1941р.

Сталін


8 серпня 1941р.

Сталін


7 липня 1941р.

Звернення

Дhello_html_6c0575c1.gifержавного комітету Оборони на чолі зі Сталіним, який зосередив в своїх руках усю повноту влади в країні


оhello_html_m14432969.gifчолив Ставку Верховного Головнокомандування


сhello_html_519c0a9a.gifhello_html_m14432969.gifтав Верховним Голов-нокомандувачем Зброй-них сил, привласнивши право прийняття рішень


керівництва УРСР до укра-їнського народу з закликом дати рішучу відсіч нацист-ській навалі











Мhello_html_m72b4da50.gifобілізація до лав Червоної армії ( з України – понад

2 млн. чоловік)


Мhello_html_m36f1d4ed.gifhello_html_m5c44f743.gifhello_html_m41448ef1.gifhello_html_m41448ef1.gifобілізація – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей промисловості на воєнний лад


Створення загонів народного ополчення з числа добровольців

















Перебудова народного господарства на воєнний лад (збільшення випуску воєнної продукції, продовження робочого дня до 11 годин, скасування відпусток, дозвіл керівництву переводити працівників на будь-яку роботу без їхньої згоди, жорстка трудова дисципліна тощо)


Евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в тилу (26 червня 1941р. в Україні створено спеціальну комісію з евакуації; всього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, 3,5 млн. населення; все, що не встигли вивести, знищували)



















Спорудження оборонних об’єктів






























Евакуація – виведення з місцевості, що перебувала під загрозою нападу ворога, у тил населення, поранених, а також матеріальних засобів
















7. Окупація України німецькими військами



hello_html_34010992.gif



Пhello_html_34010992.gifівденно-Західний фронт


2hello_html_34010992.gif3 – 29 червня 1941 р. – найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк – Броди – Рівне ( 2 тис. танків з двох сторін)


3hello_html_34010992.gif0 червня – 11 липня 1941р. – відступ Червоної армії; здача Дрогобича, Львова, Луцька, Рівного, Житомира. Німці наблизились до Києва


1hello_html_34010992.gif1 липня – 22 вересня 1941р. – Київська оборонна операція (72 дні). Катастрофа Півден-но-Західного фронту.


1hello_html_m16de31d.gif9 вересня 1941р. – нацисти взяли Київ.


2hello_html_m16de31d.gif5 жовтня 1941р. – гітлерівці взяли Харків










hello_html_dfb253a.png

Кhello_html_34010992.gifомандувач Південно-Західним фронтом – початкового періоду війни –

з 22 червня по 20 вересня 1941р. Загинув в бою.

Кирпонос М.П.


hello_html_m26e2e155.png

Командувач Західного (Південно-Західного (вересень –грудень 1941, квітень–липень 1942) фронтів. Тимошенко С.К.


Кінець 1941р. радянські війська закріпилися на лінії Вовчанськ – Балакрея – Красний Лиман























hello_html_34010992.gif



Південний фронт



3hello_html_34010992.gif0 червня – 11 липня 1941р. німецько-румунські війська захопили Північну Буковину, Бессарабію.



5hello_html_34010992.gif серпня – 16 жовтня 1941р. – оборона Одеси (73 дні). Евакуація в Крим.



3hello_html_34010992.gif0 жовтня 1941р. – 4 липня 1942р. – оборона Севасто-поля (250 днів).


1hello_html_m16de31d.gif6 листопада 1941р. радянські війська залишили Крим (крім Севастополя)

















Кінець 1941р. радянські війська закріпилися на лінії Артемівськ –

Шахтарське –

Большекрепінська









12 – 29 травня 1942р. – наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними (в районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали 240 тис. чол.)














22 липня 1942р. – остаточна окупація території України німецькими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловоградської обл. Але ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» був зірваний.












8. Причини поразок Червоної армії в перші місяці війни


Вhello_html_mc29c440.gifоєнно-політичне керівництво СРСР, очолюване Сталіним, своєю антинародною внутрішньою і авантюрною зовнішньою політикою поставило СРСР на грань катастрофи

Нhello_html_mc29c440.gifехватка військових командирів, оскільки кращі військові кадри були репресовані перед війною (7 тис радянських офіцерів було відправлено в ГУЛАГ, а 40 тис звільнено з армії)

Вhello_html_mc29c440.gifідсутність досвіду і необхідних знань в молодих командирів (до початку війни лише 7 % командирів ЗС СРСР мали вищу військову освіту, а 37 % навіть не пройшли повного курсу навчання у середніх військових навчальних закладах)

Пhello_html_mc29c440.gifроцвітання жорсткої централізації управління й суворого підпорядкування, відсутність ініціативи командирів, що породжувало схильність до шаблонів і застарілих схем

Кhello_html_mc29c440.gifрайнє низька якість бойової підготовки

Зhello_html_mc29c440.gifволікання керівництва з впровадженням нових видів озброєння, оскільки радянська військова техніка та озброєння своєю якістю поступалася німецьким, хоча кількісно їх переважали в декілька разів

Бhello_html_mc29c440.gifільше половини запасів зброї, боєприпасів, техніки було зосереджено вздовж кордонів, а тому й було захоплено зненацька, або знищено противником в перші дні війни

Бhello_html_mc29c440.gifhello_html_mc29c440.gifуло здійснено демонтаж інженерних оборонних споруд на старому радянсько-польському кордоні і не збудовано нових

Нhello_html_mc29c440.gifеправильне твердження, що радянські війська вестимуть б/д на «ворожій території» і «малою кровю»

Сhello_html_mc29c440.gifталін не вірив фактам. які свідчили про готування Німеччини до вторгнення

Вhello_html_mc29c440.gifикористання Німеччиною промислових, сировинних, продовольчих та фінансових ресурсів підкорених країн

Пhello_html_mc29c440.gifереваги першого удару

40 дивізій СРСР був змушений тримати на східному кордоні, де стояла мільйонна армія Японії

Мhello_html_mc29c440.gifіжнародна ізоляція СРСР










9. Окупаційний режим в Україні

Рhello_html_m1b52b4ae.gifейхкомісаріат «Україна»


Дhello_html_m33fc7780.gifистрикт «Галичина»


«hello_html_47b4413a.gifhello_html_m33fc7780.gifТрансністрія»


Прифронтова зона


Місцеві органи влади, поліція


1943 р. Дивізія СС «Галичина»

hello_html_m10349c55.gifhello_html_5d8b5582.gif


Рhello_html_m1b52b4ae.gifозчленування України

hello_html_m2fedb009.gif

Колабораціонізм





Окупаційний режим в Україні




hello_html_m233c7061.gifhello_html_41afb983.gif


«hello_html_m1d78163.gifhello_html_m1d78163.gifНовий порядок»


Вhello_html_m1d78163.gifтрати України

hello_html_m233c7061.gifhello_html_m835abcf.gif

Репресії (розстріли, концтабори)


Пограбування економічних ресурсів


Збереження колгоспів


Голокост


Закатовано – 5 млн. 264 тис.; Депортовано до Німеччини –

2,4 млн.;

Прямі матеріальні збитки –

285 млрд. крб.


10. Зони окупації


Назва

Територія

Центр

Рейхкомісаріат «Україна»

Більша частина українських земель (окрім прифронтових), Крим, Орловська область Росії, деякі райони Білорусії

Рівне

Дистрикт «Галичина» (у складі польського генерал-губернаторства)

Львівська, Дрогобицька, Станіславська й

Тернопільська області УРСР

Львів

Румунська провінція «Трансністрія

Чернівецька та Ізмаїльська області, а також землі між Бугом і Дністром, які за німецько-румунським договором від

19 серпня 1941 р. передавались Румунії

Тирасполь, згодом – Одеса

Прифронтові райони, підпорядковані військовому командуванню

Донбас, Чернігівська, Сумська, Харківська області

___




11. Течії руху Опору в Україні (1941 – 1944 рр.)

Характеристика

Течія

Радянська

Націоналістична

Польська

Мета

Визволення від загарбників


Відновлення радянської влади

Відновлення Української держави

Відновлення Польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі

Організаційне оформлення

1941 – 1942 рр. Партизанські загони, з’єднання, підпілля (3500 підпільних організацій і груп)

Похідні групи (1941 р.), Поліська Січ (1941 р.), УПА (жовтень 1942 р. та інші загони, підпілля ОУН

1941 – 1942 рр. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські

Кількість, тис. осіб

40 – 200

50 – 400 (похідні групи – 5)

10 – 20

Командири

С.Ковпак, О.Сабуров, О.Федоров, М.Наумов, УШПР очолював Т.Строкач

Командир Поліської Січі – Т.Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д.Клячківський (К.Савур), Р.Шухевич (Т.Чупринка), В.Кук

Командуючий Армії Крайової – Т.Бур-Комаровський

Основні райони дій

Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина

Волинь, Галичина, українське Полісся

Волинь, Полісся

Специфіка бойових дій

Діяльність партизанів, як пра-вило, підпорядковувалася й уз- годжувалися з потребами фронту: диверсії на залізни-цях, удари по воєнних об’єктах, розвідка, допомога в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції: «Рейкова війна», «Концерт» зі зриву перевезень воєнних вантажів на залізни- цях, рейди великих партизан-ських з’єднань по тилах ворога

Переважно діяла як самооборона. Витіснення окупаційної адмініс-трації адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв із карателями по периметру, і в середині контрольованої території. Напади на воєнні об’єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю

Діяла як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі


12. Особливості радянського партизанського руху 1943 – 1944 рр.


Аhello_html_m27ad5638.gifктивізація антифашистської боротьби на окупованих територіях у зв’язку з наступом радянських військ


Уhello_html_m27ad5638.gifзгодження дій партизанів з операціями Червоної армії


Зhello_html_m27ad5638.gifростання чисельності партизанських загонів (в Україні діяло понад 30 великих з’єднань та понад 80 окремих загонів)


Гhello_html_m27ad5638.gifлибокі рейди в тил ворога з метою зірвати плани гітлерівців із перетворення України на «випалену пустелю», визволення окремих районів (Карпатський рейд С.Ковпака, рейди П.Вершигори, Я.Мельника

та ін.)


Зміцнення зв’язків між керівним центром та окремими загонами (забезпечення партизан зброєю, продовольством, медикаментами з центру)




13. Діяльність ОУН – УПА у 1943 – 1944 рр.


Оhello_html_m27ad5638.gifстаточне оформлення структури УПА, об’єднання окремих загонів під загальним керівництвом (головний командир Р.Шухевич)


Вhello_html_m27ad5638.gifизволення значної території Полісся, Волині, Галичини, створення тут української адміністрації («українських республік»)


Кhello_html_m27ad5638.gifонфлікт із польською адміністрацією, який вилився у взаємні «етнічні чистки»


Лhello_html_m27ad5638.gifипень 1944р. – проведення установчих зборів представників політичних сил, метою яких – проголошення самостійної України та обрання УГВР – вищого керівного органу національно-визвольної боротьби та Генерального секретаріату, який очолив Р.Шухевич


Перетворення УПА на серйозну військову силу (на 1944р. її кількість складала 60 –

90 тис. бійців






hello_html_m1e48dbeb.png

1hello_html_76bd4dc0.gif4. Федоров Олексій Федорович (1901 1989) організатор партизанського руху, державний діяч, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор. У 1920 1924 pp. в Червоній армії. У 1938 1941 pp. перший секретар Чернігівського обкому КП(б)У, у 1941 1944 pp. перший секретар Чернігівського, а потім Волинського підпільних обкомів, начальник обласного штабу партизанського руху, командир великого партизанського з'єднання. Після розформування з'єднання з 1944 до 1957 р. працював першим секретарем Херсонського, Ізмаїльського та Житомирського обкомів КП(б)У. Був міністром соціального забезпечення УРСР.









hello_html_m42f49fb9.png

начальник

УШПР). Під

партизанські

стратегічного

народного

внутрішніх

Головного

заступник

Сhello_html_m7d3373c0.gifhello_html_726ba5b4.gifтрокач Тимофій Амвросійович (1903 1963) організатор партизанських формувань в Україні в роки німецько-радянської війни, генерал-лейтенант. До початку війни служив у прикордонних військах. Учасник оборонних боїв 1941 за Київ і Москву. В1942 1945 pp. Українського штабу партизанського руху (його керівництвом УШПР перетворив з'єднання та загони України на фактор значення. Після війни заступник НКВС комісара УРСР (1945 1946), міністр справ УРСР (1946 1956), начальник управління прикордонних військ, міністра МВС УРСР (1956 1957)


hello_html_mfaf0dee.png

операцій

загону, а потім

Сумської

спочатку на

Був депутатом

1947р. –

УРСР. Помер

Ковпак Сидір Артемович (1887 — 1967) — керівник радянських партизанських загонів в Україні, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944). Учасник Другої світової війни з вересня 1941. Органами НКВС СРСР залишений у німецькому тилу для організації диверсійних командир Путивльського партизанського об'єднання партизанських загонів. області Після закінчення війни пішов господарську, а потім на партійну роботу. міськради м. Путивль Сумської області. заступник голови Президії Верховної Ради у Києві, похований на Байковому кладовищі.










hello_html_3bcdf392.png

Масові

був

активно

Олександр Миколайович Сабуров 1908 1974) радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу, генерал-майор військ НКВС (з 1943). У жовтні 1941 очолив радянський партизанський загін. З березня 1942 до квітня 1944 командував партизанським з'єднанням, що діяло у Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та ін. областях України. За особистим розпорядженням Й. Сталіна у 1942 Сабуров увійшов до складу нелегального ЦК КП(б)У. З жовтня 1942 начальник штабу з керівництва партизанського руху Житомирської області, був членом Житомирського обласного комітету КП(б)У. Радянські партизани під командуванням Сабурова, часто переодягнені в німецьку уніформу, здійснювали терористичні акції і чинили насильства щодо місцевого населення. Влітку 1944 очолив управління НКВС Дрогобицької області. Сабуров безпосереднім організатором військових операцій проти Української Повстанської Армії і підпілля ОУН, чим сприяв утвердженню сталінського тоталітарного режиму на західноукраїнських землях

15. Діяльність українського самостійницького підпільного та партизанського руху


Щhello_html_m2958ea64.gifhello_html_m4b75623a.gifе до нападу на СРСР ОУН-Б у німецькій армії створила українське збройне з’єднання:


«Легіон українських націоналістів»



Б а т а л ь й о н и



«Роланд» (кер. Є. Побігущий)


«Нахтігаль» (кер. Р. Шухевич)



ОУН –


30 червня 1941 р.

Б:


Пhello_html_m6717026f.gifрийняття у Львові «Акту проголошення відновлення Української держави»


hello_html_6065360b.gif

Створення національного уряду на чолі з

Я. Стецьком (соратник Степана Бандери)

hello_html_2aea9050.png

Стецько Ярослав (1912 1986) діяч українського національно-визвольного руху. Народився в м.

Тернополі. Навчався




в Краківському і Львівському університетах. 3 1932 р. активний член ОУН, кілька разів ув'язнений польською владою. Брав участь у підготовці II Великого Збору ОУН (1939), один із керівників опозицінної фракції «Революційна ОУН», організатор Акта ЗО червня 1941 р. у Львові, голова утвореного внаслідок цього Українського державного управління. За відмову анулювати згаданий акт кинутий до фашистського концтабору. Звільнився восени 1944 р. Від 1945 р. член Бюро Проводу ОУН, від 1946 р. голова Антибільшовицького блоку народів. Був одним із засновників і співкерівником Світової антикомуністичної ліги та Європейської Ради свободи. В 1968 р. обраний членом Проводу ОУН. Автор книги «30 червня 1941»

(1967). Помер у Мюнхені.


ОУН –



5 жовтня 1941 р.


М:


Створення у Києві Української національної ради на чолі з М. Величковським, як передпарламент майбутньої Української держави









16. Український самостійницький підпільний та партизанський рух

ОУН-М (мельниківці)

ОУН-Б (бандерівці)

hello_html_2d8b7000.png

стрільців,

начальник

Соратник Є.

та ОУН. У

польських

Коновальця

очолив її

1941 р. був

жовтні 1944

У 1959р.

світового

Помер

Мельник Андрій (1890 1964) діяч українського національно-визвольного руху. У19141916 pp. командир сотні УСС у складі австрійської армії. Потрапив до російського полону, звідки у 1917 р. втік. У роки української революції організатор Січових начальник штабу Осадного корпусу, штабу Дійової армії УНР (1919). Коновальця, один із засновників УВО

1924 –1928 pp. – політичний в'язень тюрем. У1938 р. після смерті очолив ОУН. Після розколу ОУН (1940) помірковане крило, т. зв. ОУН-М. У ізольований гітлерівцями, у січні р. перебував у концтаборі Заксенгаузен. висунув ідею заснування Українського конгресу і Всесвітнього союзу українців. у Люксембурзі.


hello_html_m59c6ce84.png

засуджений

на довічне

визволений.

однодумцями

1941 р. на II

У 1947р.

боротьбою

радянської

революційно

України.

агентом

Бандера Степан (1909 1959) політичний діяч, ідеолог українського національного руху. Народився в Галичині в родині священика. З 1927 р. член Української військової організації (УВО). З 1929 р. зі створенням ОУН став її членом, а згодом одним із керівників. У1934 р. був польським судом на смертну кару, замінену ув'язнення. У1939 р. з початком війни був У лютому 1940 р. Бандера зі своїми створює Революційний Провід ОУН, а в Великому зборі Проводу стає його головою. обраний головою Проводу ОУН, керував українського національного підпілля проти влади. У своїх статтях обстоював ідеї - визвольного націоналізму, незалежності 15 жовтня 1959 р. вбитий у Мюнхені радянських спецслужб Б. Сташинським.

hello_html_m15a1ce2d.gif


hello_html_m15a1ce2d.gif

Кhello_html_70869a71.gifурс на зближення з гітлерівцями. Мельниківці виходили з того, що більшовизм був спільним ворогом як для ОУН, і для націонал-соціалістів і проти нього вони можуть діяти спільно.


Сhello_html_m580db22f.gifпираючись в основному на сили й можливості українського народу бандерівці виступили за створення власної армії та розгортання активної боротьби за незалежність України.





Пhello_html_m15a1ce2d.gifохідні групи





Незалежність України




17. Рhello_html_33c17f91.gifhello_html_m2cbab8d6.gifhello_html_m150130e5.gifhello_html_mdbb05fe.gifhello_html_m2f1836a2.gifеакція нацистів на дії ОУН


9 липня 1941 р. уряд Стецька розігнано


Через відмову анулювати Акт заарештовано С.Бандеру, Я.Стецька та деяких членів уряду


Заарештовано близько 300 членів ОУН; 15 керівних діячів ОУН розстріляно



В Освенцимі знищено двох братів С.Бандери


У листопаді 1941 р. заборонено діяльність створеної в Києві Української національної ради



Рhello_html_5a9f5fbd.gifhello_html_m2f1836a2.gifhello_html_m2f1836a2.gifеакція ОУН на дії нацистів


Похідні групи перейшли у підпілля, а згодом до боротьби з німцями


Агітаційна робота серед населення


У жовтні 1942 р. ОУН-Б створила УПА

hello_html_5d85e6e4.png

Шухевич Роман (псевдоніми Тарас Чупринка, Тур; 1907 1950) військовий діяч, член УВО ОУН з 1925. В'язень польських тюрем і концтабору (1934 1937). Після політичних зміну Чехо- перейшов на Карпатську творенні «Карпатської Січі». до бандерівської фракції, 1941 р. фактично командував потім служив у 201-му Взяв активну участь у підготовці На Зборі обраний головою ОУН, восени 1943 р. став липні 1944 р. обраний головою головним секретарем Загинув у бою піді Львовом.


Перші партизанські загони на Поліссі та Волині Т.Боровець. Сформований ним військовий загін

«Поліська Січ» боровся із залишками Червоної

армії та проти німців


hello_html_m45feb841.png

Національну

і Воля» (1951

без держави,

Боровець Тарас (псевдонім Бульба; 19081981) діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни. В'язень фашистського концтабору Заксенхаузен. В еміграції організував Українську Гвардію, видавав часопис «Меч 1953). Автор спогадів «Армія слава і трагедія українського повстанського руху».



Словаччині в 1938 р. нелегально

Україну та співдіяв при

Після розколу ОУН приєднався

увійшов до проводу ОУН-Б. У

батальйоном «Нахтігаль»,

батальйоні в Білорусії

III Надзвичайного Збору ОУН.

тричленного Бюро Проводу

Головним командиром УПА. В

Генерального Секретаріату й

військових справ УГВР.



18. Героїчна праця українців у тилу


Оhello_html_5c23bb03.gifрганізація роботи евакуйованих підприємств в тилу (праця без вихідних, відпусток по 12 – 14 год., виконання фронтових завдань)


Зhello_html_7c8fc15b.gifбільшення випуску воєнної продукції

hello_html_m79d82c65.gif

Організація соціалістичних змагань (боротьба бригад за звання фронтових тощо)












Сhello_html_fb8418a.gifамовіддана праця жінок, підлітків. старих людей


Гhello_html_392aa4a7.gifасло «Все для фронту!

Все для перемоги!»


Героїчна праця трудівників села, які забезпечували Червону армію продовольством








hello_html_36bc9382.gif








Використання праці мільйонів ув’язнених ГУЛАГу у видобувній промисловості і капітальному будівництві





19. Наслідки війни для України



Зhello_html_255cec9e.gifагальні демографічні втрати України склали понад 10 млн. чоловік (близько 5 млн. на фронтах і 5,5 млн. в зоні окупації)



Зhello_html_m3dd154f8.gifруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств


10 млн. громадян залишились без житла



hello_html_16e90b10.gif



Пhello_html_7d62f27b.gifромисловість, сільське господарство, транспорт було повністю зруйноване


Вhello_html_mdaafc16.gifтрати України


Матеріальні втрати України склали близько 286 млрд. крб. (42% від загальних у СРСР)





20. Визволення території України від німецьких окупантів

Дата

Подія

19 листопада 1942р. –

2 лютого 1943р.

Сталінградська битва, яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР

18 грудня 1942р.

Звільнення першого населеного пункту УРСР – с.Півнівки Ворошиловградської області

Січень – початок березня 1943р.

Наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу, 16 лютого вперше звільнено Харків

19 лютого – 25 березня 1943р.

Контрнаступ німецьких військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області; знову втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога

5 липня – 23 серпня 1943р.

Курська битва, в ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас (23 серпня 1943р. остаточно звільнено Харків

вересень – листопад 1943р.

Героїчна битва за Дніпро (за успішне форсування Дніпра та небачений героїзм 2438 радянським воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу

6 листопада 1943р.

Визволення Києва

24 грудня 1943 –

29 лютого 1944р.

Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (найбільша, що мала результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. чол.), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції

4 березня – середина квітня 1944р.

Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. Звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944р. радянські війська вийшли на кордон з Румунією, 8 квітня 1944р. – на кордон із Чехословаччиною.

8 квітня – 12 травня 1944р.

Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму. Черговий злочин сталінського режиму: у травні 1944р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 10 тис. вірмен.

13 – 29 липня 1944р.

Львівсько-Сандомирська операція

20 – 29 серпня 1944р.

Яссько-Кишинівська операція, в ході якої визволено Молдавську РСР та Ізмаїльську область України, розгромлено групу армій «Південна Україна»

8 жовтня 1944р.

Визволення останнього окупованого фашистами населеного пункту УРСР – с.Лавочне Дрогобицької області

28 жовтня 1944р.

Завершилося визволення Закарпаття, остаточне вигнання нацистів з українських земель



21. Культура України в роки війни

hello_html_269b09e2.gif



Оhello_html_m75c1016b.gifhello_html_m377e0e2.gifhello_html_m377e0e2.gifсвіта










Руйнація значної частини шкіл та знищення їх матеріальної бази в роки окупації







Спрямування освітньої політики фашистів на окупованій території та онімечення українського населення (дозвіл лише початкової та професійної освіти, обов’язкове вивчення німецької мови

навчання за програмами,

розробленими німецькими чиновниками)


Створення для дітей-сиріт у східних районах СРСР дитячих будинків та інтернатів (сюди було переміщено з України 500 дитячих садків та інтернатів, 257 дитячих будинків)


Налагодження роботи вузів України в евакуації (пов’язане із звільненням території України від фашистських загарбників




hello_html_41ade141.gif

Нhello_html_m377e0e2.gifhello_html_47645723.gifаука










Евакуація на схід наукових закладів України, у тому числі й

Академії наук УРСР


Плідна робота українських учених у різних галузях

hello_html_m377e0e2.gifhello_html_m377e0e2.gif


Утворення при Президії АН УРСР Науково-технічного

комітету сприяння обороні

hello_html_m2d4f3c05.gifhello_html_33a58804.gif

розробка технології виплавки броньованих сталей (академік М.Доброхотов)


метод автоматичного дугового зварювання під флюсом під час збирання танків Т-34 (Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є.Патоном)


наукові досягнення у галузі медицини (винайдення сироватки для лікування ран колективом Інституту клінічної фізіології на чолі з О.Богомольцем


створення фахівцями гуманітарних наук бригад лекторів, які виступали з доповідями на військово-історичну тематику на передовій, у гарнізонах міст, винищувальних батальйонах тощо






22. Культура України в роки війни*


hello_html_42fedd30.gif


hello_html_m4ba9f4bb.gif

Лhello_html_m63698f79.gifітература




hello_html_47187663.gifhello_html_2e2b6517.gifhello_html_2e2b6517.gif


«?»




«?»



«?»



«?»



«?»



«?»





hello_html_42fedd30.gif



Мhello_html_m63698f79.gifистецтво




hello_html_m4ba9f4bb.gifhello_html_47187663.gifhello_html_2e2b6517.gifhello_html_2e2b6517.gif


«?»



«?»


«?»


«?»


«?»


«?»



*Дане завдання студенти виконують вдома самостійно








Завдання для самоконтролю


1.

Велика Вітчизняна війна розпочалася:



А)

23 серпня 1939 р.

В)

18 грудня 1940 р.;



Б)

1 вересня 1939 р.;

Г)

22 червня 1941 р.








2.

Український уряд, створений у червні 1941 р., очолив:



А)

С.Бандера

В)

М.Мельник



Б)

Я.Стецько

Г)

Р.Шухевич






3.

Пакт Молотова – Ріббентропа був укладений:



А)

23 серпня 1939 р.;

В)

28 вересня 1939 р.;



Б)

1 вересня 1939р.;

Г)

30 червня 1941 р.








4.


Український штаб партизанського руху очолив:



А)

С.Ковпак;

В)

Т.Строкач;



Б)

О.Сабуров;

Г)

М.Наумов.








5.

Позначте характерні риси радянізації:



1.

створення національних органів влади;



2.

поширення радянського законодавства;



3.

відновлення приватної власності на землю;



4.

націоналізація промислових підприємств;



5.

конфіскація поміщицького землеволодіння і передача землі селянам;



6.

запровадження платного навчання та медичного обслуговування;



7.

розширення мережі навчальних закладів всіх рівнів.









6.

Установіть відповідність між прізвищами політичних та військових лідерів та їхніми характеристиками:


А)

Нарком закордонних справ СРСР, який поставив свій підпис під Договором про ненапад з Німеччиною;

1.

Р.Шухевич;

А


2.

М.Кирпонос;

Б


3.

В.Молотов;

В


4.

А.Мельник;

Г



Б)

Командир УПА;

5.

С.Ковпак




В)

Один із лідерів ОУН, який поклав великі надії на Німеч-чину у справі надання Україні незалежності;






Г)

Командир партизанського загону, під керівництвом якого було здійснено Карпатський рейд.






7.

Розташуйте події в хронологічній послідовності:



А)

утворення УПА;



Б)

остаточна окупація України;



В)

звільнення Києва від фашистських загарбників;



Г)

акт відновлення незалежності України.






8.

Прочитайте коротку біографію історичного діяча та запишіть його прізвище:


Визначний український політичний діяч, один із лідерів національно-визвольного руху 30 – 50-х рр.. У 1939 р. він разом із активом ОУН за короткий час виробив детальний план розбудови мережі ОУН на теренах усієї України. У цьому ж році очолив течію ОУН, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу українських націоналістів під керівництвом А.Мельника. 30 червня 1941 р. ОУН під його керівництвом проголосила у Львові відновлення на західноукраїнських землях української державності. 6 липня 1941 р. був заарештований окупаційними властями й ув’язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен.





















9.

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання:


«У зв’язку з підписанням пакту про ненапад [……] нижчепідписані уповноважені обох сторін обговорили у цілком конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі».

  1. Ким та коли був підписаний цитований документ?

  2. Які території входили до сфери впливу кожної зі сторін?

  3. Визначте наслідки підписання цього документа та дайте йому власну оцінку.

10.

Проаналізуйте діяльність двох течій українського Руху Опору в роки Другої світової війни. Визначте їхній внесок у справу визволення України від нацистських загарбників.

















Висновки


Тепер можна виділити основні переваги роботи з опорним конспектом:

по перше, робота з опорними конспектами сприяє логічному мисленню, формує вміння аргументовано висловлювати свої думки. Це виключає з практики бездумне зазубрювання;

по друге, студенти на занятті, де використовуються опорні конспекти, постійно зайняті навчально – пізнавальною роботою. Це дисциплінує. На таких заняттях постійно існує робоча атмосфера.

Багато уваги приділяється зараз використанню на заняттях активних і ще більше інтерактивних методів навчання. Для того щоб студенти спорили, аргументували свою точку зору, вони повинні мати необхідні знання, факти, теоретичні докази. Якраз опорні конспекти і дають ці необхідні знання. Спочатку факти, події, а потім їх осмислення за допомогою інтерактивних і активних методів.


Основні принципи роботи з опорним конспектом.

  • записи мають бути стислі (використовуються опорні знаки);

  • стрілка вказує на зв’язок між частинами, послідовність, взаємовплив;

  • студенти самостійно заповнюють конспект, там де є знак «?»;

  • схема не є догмою. Студент може виробити свій більш зручний для нього варіант;

  • студенти мають робити записи до конспектів, а в кінці заняття відтворювати їх.

Отже, можна зробити висновок, що система роботи з опорним конспектом:

    1. Розвиває пізнавальні здібності та логічне мислення студентів;

    2. Дисциплінує студентів;

    3. Посилює емоційне сприйняття студентами змісту заняття.

    4. Дає можливість застосовувати всі види пам’яті (зорову, механічну, слухову), що сприяє свідомому засвоєнню матеріалу.
















Література


  1. Бойко О.Д. Історія України., К.: Академія, 2001.

  2. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Історія України. Довідник., Харків: Літера ЛТД, 2010.

  3. Земерова Т.Ю., Скида І.М. Історія України. Практичний довідник., Харків: Видавничий дім Весна, 2011.

  4. Каделюк О.С., Вітко Д.О. Історія України: курс лекцій., Тернопіль: Астон,2001.

  5. Климовська Н.В. Сучасний урок: панорама методичних ідей. 10 клас., Харків: Основа, 2005.

  6. Новий довідник: Історія України. Під ред. І.Сілакової., К.: Казка, 2005.

  7. Нартов В.В. Історія України. 10 клас: Плани-конспекти уроків., Харків: Ранок, 2003.

  8. Світлична В.В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти., К.: каравела; Львів: Новий світ-200, 2002.

  9. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Ч.1. 1917 – 1945. 10 клас., К.: Ґенеза, 2000.

  10. Щедріна І.Е. Історія України. 10 – 11 класи. Навчальний посібник., Харків, 2003.

  11. Щедріна І.Е. Історія України у схемах і таблицях. 10 -11 класи. Навчальний посібник., Харків, 2002.




Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 18 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Краткое описание документа:

Вступ

 

За останній час з’явилися нові програми,  підручники, посібники з історії. Тому під час роботи студентам важко розібратися в матеріалі великому за обсягом і складному по розумінню. А ще при цьому виділена мала кількість годин на вивчення деяких тем. Отже, студентам необхідна досвідчена допомога викладача. Ще англійський філософ і вчений Т. Спенсер зазначав, що «якщо знання людини невпорядковані, то чим більше вона знає, тим більшою буде плутанина в думках».

Як донести до студентів необхідну інформацію, щоб вона була зрозумілою і зацікавила їх вивченням більш глибоким історії?

 Це дуже складна проблема. На мій погляд один з шляхів її вирішення є систематична послідовна робота з опорним конспектом. Анкетування учнів 10 – 11 класів, в яких опорні конспекти використовуються на уроках історії з 6 класу показало, що 92% учнів за допомогою опорних конспектів легше і швидше засвоюють інформацію. 96% старшокласників відповіли, що опорні конспекти  допомагають при підготовці до уроків тематичного оцінювання та уроків узагальнення.

 Відомо, що діти сприймають інформації:

Øна нюх, смак – 3 – 5%;

Øна слух –          10 – 15%;

Øна зір –             80 – 85%.

Таким чином, на заняттях необхідно якнайбільше використовувати зорову пам’ять студентів. Саме завдяки зоровій пам’яті студенти запам’ятовують більше необхідної інформації. Запропонована  система роботи з опорним конспектом дає змогу:

·        допомогти усвідомити логічний взаємозв’язок  подій;

·         скласти образну схему змісту уроку, що дає можливість свідомо запам’ятовувати матеріал;

·        інтенсифікувати навчальний процес;

·        допомогти студентам при підготовці до уроків  узагальнення.

Варто зазначити, що використання опорних конспектів на уроках історії залучає не тільки зорову, слухову, але й механічну пам’ять. Це, звичайно, сприяє значно легшому засвоєнню величезної кількості історичної інформації.

Особливості роботи з опорним конспектом:

·        Це форма роботи будується на принципі творчого співробітництва, співпраці в ключі «студент – викладач –студент».

·        Передбачається, що студенти на занятті мають засвоїти основну інформацію, усвідомити логічно зв’язки, місце фактів на загальному історичному просторі.

 

·        Опорний конспект подається на мультимедійну дошку, чи з допомогою комп’ютера й студенти записують його до робочого зошита.

Общая информация

Номер материала: 292013

Похожие материалы