Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Випускна робота "Застосування мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури"

Випускна робота "Застосування мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури"

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

















Застосування мультимедійних технологій на уроках української мови та літератури






вИпускна рОбота

Щибрі Алли Анатоліївни,

слухача курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури і світової літератури,

вчителя загальноосвітньої школи I-III ступенів № 9 м. Антрацит










АНТРАЦИТ

2015



ЗМІСТ


ВСТУП… …………………………… ………………………………………3

РОЗДІЛ І . ПОНЯТТЯ «МУЛЬТИМЕДІА», «МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ», «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 4

РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ УРОК 6

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………………. 9

3.1. Нові інформаційні технології викладання української мови і літератури…………………………………………………………….9

3.2. Створення, введення та використання комп`ютерних технологій під час вивчення української мови та літератури в школі 14

3.3. Використання мультимедійних технологій 15

3.4 Використання мультимедійних жанрів 17

ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 31









ВСТУП


Найбільш характерним явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є, на мій погляд, лавинний зріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.

Розвиток педагогіки як науки характеризується не тільки новаціями в галузі методів, способів та організаційних форм навчання. На різних етапах навчання з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів. Все це здійснювалося з однією метою: підвищення ефективності навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються.

Необхідно зауважити, що безпосередньо для навчального процесу було розроблено небагато технічних пристроїв. Серед них можна назвати лише графопроектор і лінгафонний пристрій. Всі інші технічні засоби запозичені з побуту: програвач, магнітофон, телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер. Щоразу, під час появи нового технічного пристрою, педагоги розмірковують, як використати його для розв’язання дидактичних завдань. Таким чином, аналізуючи природні якості засобів навчання, педагоги визначають їх дидактичні властивості та функції в навчальному процесі.

Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами отримання інформації є зорові аналізатори. Тому невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків за допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути” – так говорить досить актуальнее прислів’я.

За останні роки в школах з’явились та інтенсивно розвиваються копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів і графопроекторів. Все більше шкіл обладнані сучасними комп’ютерними кабінетами. Ефективне використання інформаційно-комунцікаційних технологій в навчально-виховному процесі сприяє успішному вирішенню поставлених перед школою і вчителем завдань.


РОЗДІЛ І . ПОНЯТТЯ «МУЛЬТИМЕДІА», «МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ», «ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ»


Поняття „мультимедіа” є багатогранним і посідає важливе місце в процесі інформатизації освіти. „Мультимедіа” (від англ.. multi – багато і від лат. мedia – носій, засіб, середовище, посередник) часто вживається як аналог терміну „засоби масової комунікації” (друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет) . В загальноприйнятому визначенні „мультимедіа” – це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео.

Якщо структурувати інформацію, з якою може працювати мультимедія, то можна сказати, що мультимедія – синтез трьох стихій:

  • інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація);

  • аналогової інформації візуального зображення (відео, фотокартки, картини тощо);

  • аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки).

Мультимедіа є ефективною освітньою технологією завдяки властивим їй якостям інтерактивності, гнучкості й інтеграції різних типів навчальної інформації. Так, відмінною рисою мультимедіа є навігаційна структура, що забезпечує інтерактивність – можливість безпосередньої взаємодії з програмним ресурсом. Інтерактивність технологій мультимедіа передбачає „живий” зв’язок між користувачем і програмою, зокрема, за бажанням, можна задати індивідуальний темп роботи в межах програми, установити швидкість подачі матеріалу, кількість повторень тощо.

Одним із перших інструментальних засобів створення технологій мультимедія була гіпертекстова технологія, що забезпечує роботу з текстовою інформацією, зображенням, звуком, мовою. Мультимедія – наступний логічний крок у розвитку персонального комп’ютера. Вона еволюційна в тому розумінні, що будується на базі наявної комп’ютерної технології.

Мультимедія вимагають створення ємних і довговічних носіїв інформації – оптичних компакт-дисків (CD, DVD).

У зміст ІКТ освіти, крім складових навчання (засоби і методи ІКТ навчання), входять також засоби і методи керування системою освіти (введення баз даних учнів і викладачів, інформаційно-довідкові нормативні і методичні системи, телекомунікаційні системи між школами й установами освіти тощо).

Які ж шляхи використання мультимедійних технологій у сучасному житті?

У наш час ІКТ застосовується майже у всіх галузях і сферах людської діяльності:

  • виробництво електронних книг, енциклопедій, довідників;

  • в медицині (бази знань, методики операцій, каталоги ліків тощо);

  • в бізнесі (каталоги будинків, розробка дизайну приміщень і садиб тощо);

  • у військовій справі (створення різноманітної документації про системи озброєнь, що знімається через супутник; створення тренажерів тощо);

  • у побуті (будинки майбутнього, розумні холодильник, мікрохвильова піч, регулятор температури, що підключений до Інтернету тощо);

  • в мистецтві (CD-ROM, що дозволяє не тільки прослухати музику, а й переглянути партитуру твору, виділити певну тему, створювати варіації на окремі теми тощо);

  • побудова систем віртуальної реальності;

  • в освіті (відеоенциклопедії; тренажери; ситуаційно-рольові ігри; електронні лектори, тренажери, підручники; інтелектуальні ігри з використанням штучного інтелекту; дистанційна і інтерактивна форми навчання; проведення інтерактивних освітніх телеконференцій; побудова системи контролю й перевірки знань і умінь учнів (використання контролюючих програм-тестів); здійснення проективної і дослідницької діяльності учнів тощо).


РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ УРОК


 Сучасний урок сьогодні неможливо уявити без використання мультимедійних технологій, а вчителеві все складніше вдосконалювати освітній процес без допомоги комп'ютера. Сучасних учнів якнайкраще характеризує давнє китайське прислів'я: «Почую — забуду, побачу — запам'ятаю, зроблю сам — зрозумію». І саме мультимедійний урок дає можливість не тільки почути, щоб забути, а й побачити, щоб запам'ятати. А далі — вдалий дидактичний матеріал або інтерактивні засоби завершують цикл — дають можливість зробити завдання самому, щоб усе зрозуміти.    

         Урок з використанням мультимедійних технологій стає більш цікавим для учня, а тому – більш ефективним для засвоєння знань; при цьому поліпшується рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Як відомо, за допомогою органів слуху сприймається лише   15 % інформації, за допомогою органів зору – вже 25 %, а при комплексному сприйнятті (за допомогою органів зору та слуху) кількість отриманої інформації збільшується до 65 %

Мультимедійний урок - один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного учня окремо. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні. Мультимедійний урок – це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв`язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід. Я вважаю, що такі уроки: розвивають у дітей креативне мислення; навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст; повніше й точніше висловлюють свої думки; проявляють свої індивідуальні можливості; долають певні труднощі в навчальній діяльності; будують творчий процес майже самостійно.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Сучасний мультімедійний урок будується за тією ж структурою, що і традиційний:

  • актуалізація знань;

  • оголошення теми та мотивація (короткий вступний матеріал, часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного питання, завдання, відеосюжету тощо);

  • пояснення нового матеріалу (робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами -виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів) ;

  • закріплення (крім роботи над вивченими теоретичними або текстовими відомостями може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання з допомогою мультимедійної системи, звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання);

  • підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Способи організації роботи в класі на мультимедійному уроці можуть бути такі:

  • фронтальний - перегляд відеофрагментів;

  • індивідуальний - виконання практичних робіт;

  • малими групами - виконання спільного навчального проекту тощо.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів, хоч, як правило, використовуються ті ж методи роботи, що і при звичайному уроці: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий та інші.

Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний [16, c. 22].

Таким чином, сучасний мультимедійний урок - це перехідна форма від традиційного навчання до відкритого утворення. Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу [17, c. 23].


РОЗДІЛ ІІІ. ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


3.1. Нові інформаційні технології викладання української мови та літератури

У цей час значні перетворення в галузі освіти торкнулися й навчання української мови та літератури в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, що навчають, комп`ютерних програм тощо.

Розробкою й впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі дослідники як, Полат Е.С., Дмитрієва Е.И., Новиков С.В., Полілова Т.А., Цвєткова Л.А. та інші.

О.І. Руденко-Моргун у своїй статті «Комп`ютерні технології як нова форма навчання» пише, «ми живемо в століття інформаційної, комп`ютерної революції, що почалася в середині 80-х років і дотепер продовжує нарощувати темпи. От її основні віхи: поява персонального комп`ютера, винахід технології мультимедіа впровадження в наше життя глобальної інформаційної комп`ютерної мережі Інтернет. Всі ці нововведення легко й непомітно ввійшли в життя: вони широко використаються майже у всіх професійних сферах й у побуті» [15, с. 12].

Про те, що комп`ютери стрімко ввійшли в наше життя й у процес навчання гуманітарних наук, а саме, мови та літератури, трохи потіснивши традиційні методики й змусивши викладачів мов вирішувати проблеми, про існування яких кілька десятків років тому жоден лінгвіст навіть не підозрював [14, с. 16]. Немає нічого дивного в тому, що не всі викладачі виявилися готовими до широкого впровадження комп`ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання мовам та літератур.

Системи утворення, на думку багатьох дослідників, не може бути незалежної від суспільного й політичного пристрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в школи й вузи, перетворити стихійний процес, яким він по перевазі був протягом цілого ряду років, у керований і контрольований, залучити до роботи над новими навчальними матеріалами фахівців у предметних областях, стимулювати ком`ютерні фірми до створення електронної навчальної продукції для школярів і студентів. Необхідно, щоб кожен викладач зрозумів просту думку: комп`ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, не заступник або аналог викладача, а засіб при навчанні дітей, що підсилює й розширює можливості його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті використання машини, у неї необхідно запрограмувати. Таким чином, комп`ютер бере на себе левину частку рутинної роботи викладача, звільняючи йому час для творчої діяльності, що на сучасному рівні розвитку техніки не може бути віддана комп`ютеру.

Як відомо, придатність технічних засобів навчання й контролю для використання на заняттях з української мови та літератури визначається за наступними критеріями:

  • по-перше, вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процессу;

  • по-друге, забезпечувати негайне й постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;

  • по-третє, підвищувати свідомість й інтерес до вивчення мови та літератури [15, с.12].

Як показує практика, із всіх існуючих засобів навчання комп`ютери якнайкраще «вписуються» в структуру навчального процесу, найбільш повно відповідають дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання мові та літературі до реальних умов. Комп`ютери можуть сприймати нову інформацію, певним чином обробляти її й приймати рішення, можуть запам`ятовувати необхідні дані, відтворювати зображення, що рухаються, контролювати роботу таких технічних засобів навчання, як синтезатори мови і літератури, відеомагнітофони, магнітофони. Комп`ютери істотно розширюють можливості викладачів по індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні української мови та літератури, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальні обсяг і швидкість засвоєння матеріалу. Застосування комп`ютерів на уроках мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп`ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп`ютера засвоюється міцніше.

Комп`ютер забезпечує й всебічний (поточний, кордонний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід`ємною частиною навчального процесу й виконує функцію зворотного зв`язку між учнем і викладачем. При використанні комп`ютера для контролю якості знань учнів досягається й більша об`єктивність оцінки. Крім того, комп`ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачеві приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями [27, c.67].

Ще одна перевага комп`ютера - здатність накопичувати статистичну інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість, звернень за допомогою, часу, витраченого на помилок, правильних/ неправильних відповідей виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь й якість сформованості знань в учнів. Необхідно відзначити, що комп`ютер знімає такого негативного психологічного фактора, як «відповідефобія». Під час традиційних аудиторних занять різні фактори (дефекти вимови, страх припуститися помилки, невміння вголос формулювати свої думки й т.п.) не дозволяють багатьом учням показати свої реальні знання. Залишаючись же «наодинці» з дисплеєм, учень, як правило, не почуває скутості й намагається виявити максимум своїх знань. Сприятливі можливості створюють комп`ютери й для організації самостійної роботи учнів на уроках мови та літератури. Учні можуть використати комп`ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань [27, c.68].

Однак, сказавши про переваги комп`ютерів, Носенко Є.Л. , Ломів Б.Т. відзначають і деякі недоліки [15, с.18]. Діалектичність педагогічних явищ полягає в тому, що як би то не було, позитивна сама по собі властивість або якість цілісного навчально-виховного процесу обертається своєю протилежністю й стає вкрай небажаною при непомірному, гіпертрофованому прояві, що придушує інші, не менш важливі властивості. Це зауваження має безпосереднє відношення до індивідуалізації навчання, тим більше що в умовах комп`ютеризації істотно міняються умови взаємодії педагога й учнів, а також учнів один з одним. Уже на першому етапі навчання української мови та літератури, у процесі постановки цілей і завдань майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель бере участь посередньо. Безпосереднє пред`явлення завдань учневі здійснює комп`ютер. Звичайно, учитель повинен приймати активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні того або іншого завдання. Але в реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання – пред`явленні й прийнятті учнями цілей і завдань учбово-пізнавальної діяльності - в умовах комп`ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя й учня, живого слова вчителя.

Таким чином, хоча передача всіх функцій викладача машині в принципі можлива, ідею повної автоматизації навчання навряд чи можна розглядати як практично реалізовану й гуманну. Навчання немислимо без впливу, що виховує, особистості навчального на учнів, а для цього необхідний їхній безпосередній контакт.

Отже, значні перетворення в галузі освіти торкнулися й навчання української мови та літератури в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, що навчають, комп`ютерних програм тощо. Комп`ютери істотно розширюють можливості викладачів по індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні української мови та літератури, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальні обсяг і швидкість засвоєння матеріалу. Застосування комп`ютерів на уроках мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп`ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп`ютера засвоюється міцніше. Хоча передача всіх функцій викладача машині в принципі можлива, ідею повної автоматизації навчання навряд чи можна розглядати як практично реалізовану й гуманну. Навчання немислимо без впливу, що виховує, особистості навчального на учнів, а для цього необхідний їхній безпосередній контакт.


3.2. Створення, введення та використання мультимедійних технологій під час вивчення української мови та літератури у школі

На сьогодні усвідомлено необхідність дидактичного розгляду цілком нових методичних питань, які раніше не стояли в теорії засобів навчання. Наприклад, уведення в дидактичну лексику нових понять, що описують структурні елементи електронних дидактичних засобів навчання. Маючи справу з паперовим підручником, ми знаємо, що його структурними одиницями є тексти (основний, додатковий, пояснювальний) та позатекстові компоненти (система організації засвоєння, ілюстративний матеріал, пояснювальний матеріал тощо). В електронних мультимедійних засобах навчання «текст» як носій навчального матеріалу розуміється вже в більш широкому сенсі слова, це не тільки письмовий вербальний текст, але й відеофрагмент, анімована схема, модель. Останні мають унікальну можливість підвищувати інформаційну щільність викладу за рахунок прискореної подачі інформації, тому видозмінюється їх дидактична функція - це вже не ілюстративний матеріал, а найважливіше джерело інформації і об'єкт для спостережень.

До комп`ютерних засобів навчання належать: електронний підручник, статистичні таблиці, динамічні таблиці, літературні портрети, тестові завдання, диктанти, медіа-твори, віртуальні екскурсії.

Мета педагогів - навчити учнів не лише опрацьовувати матеріали, а й уміти їх представляти, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп`ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.

3.3. Використання мультимедійних технологій

Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.
Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. За допомогою комп`ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з`являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам`ятати та якісно застосувати набуті знання [17,
c. 25].

Основними ресурсами, якими користуються вчителі мови та літератури , є:

1. CD-RW та DVD- RW-диски (лекційніі та демонстративні матеріали кращих вчителів України, Києва, гімназії).

2. Програмні засоби навчального призначення та колекція цифрових освітніх ресурсів (електронні підручники, електронні довідники, мультимедійні дидактичні матеріали, тренажерні комплекси (комп'ютерні моделі, конструктори ), електронні практикуми, електронні навчально-методичні комплекти, комп'ютерні тестуючі системи системи планування процесу навчання тощо)

3. Аудіокниги та підбірки аудіозаписів (тексти, пісні, музичний супровід).

4. Фільмотека (екранізації творів української класики).

5. Інтернет-ресурси (медіатеки й електронні енциклопедії).

6. Власні розробки (мультимедійні презентації, проекти тощо).

У процесі вивчення української літератури при підготовці мультимедійних уроків варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти (рек. МОН):

  • pysar.tripod.com — класична українська література;

  • www.poetryclub.com.ua — сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

  • poetry.uazone.net — українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

  • books.ms.km.ua — твори репресованих українських письменників;

  • www.lib.proza.com.ua — твори сучасних українських і зарубіжних авторів;

  • litopys.narod.net — бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

  • www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html — зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:



3.4. Використання мультимедійних жанрів:

Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

- Блок-тема

- Медіа-урок

- Самодиктант

- Тестові завдання

- Медіапроект

- Медіатвори

- Творчі презентації

- Віртуальні екскурсії

- Медіаекспресії

- Літературний портрет

- Динамічні таблиці

- Статичні таблиці

Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета. Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.

Кожен школяр - учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

  • відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми;

  • створення та колективне обговорення пробних комп`ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

  • підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.

Комп`ютерна презентація

Учнів приваблює новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під час таких уроків створюється обстановка реального спілкування, при якій учні прагнуть висловити думки "своїми словами", вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до досліджуваного матеріалу. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. У них з'являється зацікавленість в отриманні більш високого результату, готовність і бажання виконувати додаткові завдання та завдання пошуково-дослідницького характеру.

Одним із найпопулярніших типів мультимедійних проектів є комп'ютерні презентації. Мультимедійна презентація, створена вчителем для уроку літератури, повинна сприяти раціональній організації діяльності на уроці. [8, C.3 – 9].

Форми й місце використання мультимедійної презентації на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети. Тим не менше, моя практика дозволяє виділити деякі загальні, найбільш ефективні прийоми застосування. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):

1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4. При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Початковий етап будь-якого виду діяльності - мотивація. За допомогою мультимедійної презентації можна показати образ, який викликає «післяпочуття» настільки сильно, що включає емоції, а думка, пробуджена ними, вимагає діалогу з автором твору, який належить прочитати і про який варто поміркувати. Наприклад, зображення довгої безкінечної дороги вгору при вивченні життєвого шляху Сковороди (9 клас) або янгола біля людини при вивченні поезії «З янголом на плечі» Івана Малковича (8 клас).

Народженню таких образів також може допомогти слайд-фільм - монтаж з фрагментів тексту, зображень та музики, що допомагає увійти в художній світ літературного твору. Окремий слайд займає установче завдання - це або проблемне питання, відповідь на яке можна знайти, лише уважно працюючи протягом уроку, або дослідницьке чи творче завдання. У будь-якому випадку учні повинні уявляти, що їм необхідно буде зробити з матеріалом, який демонструється.

Для активізації основних сфер читацького сприйняття можна підготувати оформлений на слайдах текстовий матеріал:

- цитатну таблицю з «текстовими пустотами» для порівняльного аналізу;
- цитатний розповідь, що привертає увагу до певної сюжетної лінії або героя;
- емоційний ланцюжок для привернення уваги до духовної еволюції/деградації героя;
- виділення кольором, розміром, шрифтом окремих фрагментів тексту;
- завдання на співвіднесення об'єктів у двох колонках з виявленням закономірності.

Презентація є оптимальним засобом для організації порівняльного аналізу, змістом якого можуть бути твори одного або різних видів мистецтва: одночасне розміщення на слайді літературного тексту і живописного полотна («Катерина» , «Тополя» Шевченка ), картин різних художників або художніх текстів різних авторів («Енеїда» Вергілія та І. Котляревського) також організовує спостереження з подальшим аналізом. На слайді можна розташувати евристичні або проблемні питання - але бажано змістовні, що визначають напрямок аналізу. Цікаві проблемні питання на основі полярних висловлювань критиків, літературознавців чи читачів: «Чіпка Вареник - борець за справедливість чи злочинець?» Хіба ревуть воли, як ясла повні П. Мирного); «Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?» («Маруся Чурай» Л. Костенко). [8, c. 13].

Порівняльний аналіз з іншими художніми текстами, з тематично близькими творами суміжних видів мистецтва певної культурно-історичної епохи, аналіз художніх інтерпретацій літературного твору - можливе наповнення мультимедійної презентації.

Ефективність засвоєння учнями монографічних та оглядових тем у курсі української літератури великим чином залежить від візуалізації навчального матеріалу. З допомогою мультимедіа можна переглянути тематичний відеофрагмент, екранізації творів класичної літератури, здійснити віртуальну екскурсію до музеїв Києва, України, побувати в меморіальних місцях, ознайомитися з надбаннями національного мистецтва у вигляді віртуальних картин, скульптур тощо.

Наприклад, на уроках вивчення життя та творчості класиків української літератури, використавши можливості мультимедіа, можна провести віртуальні екскурсії «Шляхами Сковороди», «Моя Романівка» (рідне село М. Рильського); «відвідати» Національний музей Тараса Шевченка, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Полтавський державний літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша "Ганнина Пустинь", Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського тощо.

На уроках первинного ознайомлення з художнім твором доцільно використати відеофрагменти з розповіддю про історичну добу, суспільні та особистісні чинники, що впливали на письменника в певний період творчості: «Котляревський - перший класик української літератури», «Витязь української літератури» (В. Симоненко), «Яка вона - сучасна українська література» і т.п.

Надзвичайно цікавими для вчителів української літератури є культурологiчні проекти «Обличчя України» (Перший національний канал) , «Гра долі» (Національна кінематека України), "Портрет" (ТРК ГЛАС), «Великі Українці» (телеканал "Интер"), які представляють собою підбірки фільмів та відеопроектів про відомих українських письменників, поетів. На файлообміннику YouTube можна знайти безліч цікавих відеосюжетів, які стосуються як окремих персоналій української літератури, так і художнії творів.

Переглядаючи та прослуховуючи відеофрагмент, учні повинні записати основні моменти лекції. Деякі важливі моменти слід у фільмі виділити. Відеофрагмети можна підготувати (завантажити) завчасно або переглянути прямо на уроці в режимі он-лайн. Взагалі відеофрагмент може зробити кожен учитель, якщо він уміє працювати в програмі Mave Maker чи Pinnacle Studiо, необхідно лише знайти потрібний текстовий матеріал: книги, путівники, картинки, фотографії, відео, іншу інформацію в Інтернеті. На звуковий файл накладаються картинки і відеоматеріал - відеосюжет готовий.

Неможливо уявити сучасний урок української літератури без екранізацій, постановок на сцені творів класичної літератури. У кабінетах української мови та літератури гімназії «Ерудит» зібрана велика відеотека DVD по всім програмним творам. На уроках обов’язково переглядаються фрагменти фільмів, постановок для більш повного розуміння ідейного змісту твору, що вивчається. Використання мультимедіа дозволяє великі за обсягом екранізації, відеосюжети зробити фрагментарними, супроводжувати їх текстовими матеріалами, коментарями.

Наприклад, на уроці літератури в 9 класі перед вивченням п'єси І.Котляревського «Наталка-Полтавка» були відібрані відеофрагменти з фінальних сцен двох постановок (фолк-містерії «Наталка-Полтавка» Миколаївського театру драми та музичної комедії та класична постановка Національного театру імені Івана Франка). Стадія «Виклик» (мотивація навчання) була успішно здійснена на першому уроці, так як вдалося пробудити інтерес до досліджуваного матеріалу. На перший погляд далека від сучасного школяра п'єса прозвучала сучасно, з'явилася можливість самостійно оцінити матеріал. На наступному етапі (осмислення) складені були порівняльні таблиці. І тільки після глибокого вивчення твору на стадії «Рефлексія» учні повернулися до аналізу фінальних сцен уже в якості самостійної роботи з узагальнення. Для заліку в розвиваючій сесії однією з груп учнів був узятий матеріал з постановок цієї п'єси в різні роки й різними режисерами. Включення одного з прийомів ТРКМ (технології розвитку критичного мислення) в мультимедійні технології допомогло учням не тільки узагальнити досліджуваний матеріал, але й далі самим визначити шлях в освоєнні теми (прийом «знаю - хочу дізнатися - дізнався»). Не виключено, що інтерес до теми не згасне, тому що є можливість продовжити роботу самостійно в рамках створення нового власного проекту.

На уроках літератури одним із прийомів, що позитивно впливають на сприйняття учнями художніх текстів, є прослуховування програмових творів української літератури за допомогою мультимедіа у виконанні майстрів художнього слова. Такі аудіофайли - приклад еталонного прочитання, до якого слід прагнути. У колекції української мови та літератури» зібрані аудіотвори Л. Українки, Л. Костенко, І. Драча, Є. Маланюка тощо. Цікавим є зібрання «Твої сини, Україно» (Биструшкін О.П.), де художнє читання поезій Т. Шевченка, І. Франка, В. Стуса супроводжується звучанням чарівної класичної музики. Аудіопроект «Класика української літератури. Живі голоси» дозволяє почути поезії М. Рильського, А. Малишка, П. Тичини, В. Симоненка,М. Вінграновського в авторському виконанні, що, безперечно, переводить сприйняття тексту на зовсім інший, вищий рівень. Аудіотексти за допомогою мультимедіа на уроках можуть бути представлені в повному обсязі, фрагментарно, в музичному та фотосупроводах, на фоні художніх калейдоскопів, репродукцій картин видатних художників, анімаційних ефектів, як складові презентацій, відеопроектів. Усе це підсилює сприйняття учнями оглядової теми, підвищує освітньо-культурний рівень, пізнавальну активність, усвідомлення моральних цінностей, збагачує духовно тощо.

Необхідно відзначити взаємозв'язок та взаємовплив мультимедіа та інших педагогічних технологій, зокрема, проектної. Наприклад, вивчаючи у 9 класі тему, присвячену життєвому та творчому шляху Т.Г. Шевченка, завдяки засобам мультимедіа можна дати завдання учням підготувати презентаційні проекти (програма Power Point), що розповідають про різні віхи життя поета або мотиви його творчості.

Найцікавішими як для вчителів, так і для учнів є уроки з використанням інтерактивної дошки. Використання ИД, як одного з елементів мультимедіа, сприяє підвищенню інтересу дитини до вивчення предмета, активізації творчого потенціалу учня й учителя, покращує організацію уроку, розкриває можливості для самореалізації і саморозвитку особистості учня.

Статичні таблиці

Така таблиця – вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати, малювати – а вона знову чиста. Наприклад, під час закріплення теми «Односкладні прості речення»на таблиці учні спеціальним маркером ставлять розділові знаки, роблять позначки напроти відповідної характеристики речення , не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір. Такий підхід до організації роботи значно економить час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 2-3 речення, а 10-15.

Динамічні таблиці

Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.

Літературний портрет

Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.



Віртуальні екскурсії

Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.

Слайд-твір

Мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учнями. Це свого роду диференційований, індивідуальний підхід до домашнього завдання. Ось такий вигляд має один із слайдів-творів:

Увага! Проблема Перевага

Важко оцінити. Учитель та учень «говорять однією мовою»

Медіа-проект

Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.

Тестові завдання

Оцінювання засвоєних знань є суттєвим чинником у формуванні особистості, а контроль за повчально-пізнавальною діяльністю школярів – обов’язкова складова навчального процесу.  Контроль навчальних досягнень учнів, що відбувається протягом навчального року, спрямований на виявлення рівня знань, умінь, навичок і сприяє розкриттю причин слабкого засвоєння матеріалу, дає змогу своєчасно вжити потрібні заходи для корекції знань та ліквідації в них прогалин. Із різних форм контролю тестування комп’ютерне є найбільш незалежним від суб’єктивного ставлення вчителя до учня, тобто  найбільш об’єктивним та етичним.

У своїй роботі на уроках  української мови  застосовую  тестові комп’ютерні програми «Українська мова. 5  клас», «Українська мова. 6  клас»,   «Українська мова. 8  клас»,  «Українська мова. 9  клас»,  які можна  використовувати під час проведення контролю знань учнів та виявлення навчального характеру. Це різнорівневі  комплексні завдання, що поєднують у собі репродуктивні і творчі елементи.

З  метою якісної підготовки до ЗНО у старших класах ми проводжу поточне і підсумкове тестування з кожної теми, використовуючи тести з різними видами завдань. Для цього маю комплекти різнорівневих і різноваріантних тестових завдань з мови та літератури в електоронному вигляді. А також використовую електронну програму із серії «Готуємось до зовнішнього оцінювання. Українська мова та література» (Тернопіль, Сорока Білобока). Ці електронні посібники використовую і на додаткових заняттях в 11-х класах для якісної підготовки до ЗНО.

На уроках української мови та літератури у середніх і старших  класах використовую дидактичні мультимедійні матеріали  електронних підручників та посібників.

Самодиктант

Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.

Увага! Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

Медіа-урок

Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.

Блок-тема

Комплексний матеріал за певною великою темою, розташований у послідовному порядку і поділений на мікротеми за допомогою функції «гіперпосилання».

100 слів.

Форма самодиктанту. Така форма організації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: обсяг матеріалу зростає, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат. «100 слів» можна скласти або до кожного правила окремо, або за всіма орфографічними правилами

Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. У своїй практиці я, звичайно, використовую ще не всі можливі мультимедійні жанри (усе ще попереду). Але теж маю певні напрацювання…

Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на  ефективність навчально-виховного процесу:

-   зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

-    полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

-    запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

-   скорочення часу на розкриття проблеми.

У своїй практичній діяльності найчастіше  використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види: 

- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для узагальнюючих уроків;

- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.





Висновки

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки однокласників. Процес навчання  стає процесом дослідження.

Отже, мультимедійний урок -  один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного учня окремо і на клас в цілому. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих  його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим  і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.

Мультимедійний урок – це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати.  Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.

Я вважаю, що такі уроки:

  1. Розвивають у дітей креативне мислення;

  2. Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;

 3.Повніше й точніше висловлюють свої думки;

4.Проявляють свої індивідуальні можливості;

5.Долають певні труднощі в навчальній діяльності;

6.Будують творчий процес майже самостійно.

       Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

 Отже, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові-це значить «шукати енергію слова в енергії душі».






CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Антипова О. Рум`янцева Д. Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку / О. Антипова Д. Рум`яйцева В. Паламарчук // Рад. Школа, 1991. - № 1. – С. 65-69.

  2. Апостолова Г.В. Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини / Г.В. Апостол // Практична психологія та соціальна робота, 2003. – №9–10. – 1–3 с.

  3. Безпалько В. П. Программированное обучение / В.П. Безпалько. – М., 1970.

  4. Бондар В.І. Дидактика / В.І. Бондар. – К.: Либідь, 2005. – 260 с.

  5. Вєтрова І.В. Вербенко В.І. Використання комп`ютерів у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки / І.В. Вєтров В.І. Вербенко // Комп`ютер в школі та сім`ї. – 2001. – №2. 22–23 с.

  6. Виготський Л.С. Педагогічна психологія / Л.С. Виготський. – М.: Педагогіка, 1991. – 480с.

  7. Дементієвська Н.П. Морзе Н.В. Комп`ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Н.П. Дементієвська Н.В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.

  8. Кларин М.В. Технология обучения: идеал и реальность / М.В. Кларин. Рига «Эксперимент», 1999 г. 180 с.

  9. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике / М.В. Кларин. Рига «Эксперимент», 1998г. 180 с.

  10. Лапчик М. Информатика и технология: компоненты педагогического образования / М. Лапчик // Информатика и образование. – 1991. – №6.

  11. Лухтай Л.К. Нестандартний урок / Л.К. Лухтай // Початкова школа. – 1992. - № 3-4. – С. 31 32.

  12. Мадзігон В.М. Ващенко Л.М. Даниленко Л.І. та ін. Школа майбутнього як інноваційний заклад освіти: Науково-методичний посібник / В.М. Мадзігон Л.М. Ващенко Л.І. Даниленко та ін. – К.: Поліграфкнига, 2010.

  13. Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти / В.М. Мадзігон. – К.: Либідь, 2006. – 112 с.

  14. Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності / Л.О. Макрідіна // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.

  15. Маргоми Я.М. Иванов А.М. Баранкина З.С. Методы безпрерывного обучения информатике в начальной и средней школе / Я.М. Маргоми А.М. Иванов З.С. Баранкина // ИНФО, 1991. – №1.

  16. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая наука – реформе школы) / Е.И Машбиц. – М.: Педагогика, 1988. – 192 с.

  17. Митник О. Нарис нестандартного уроку / О. Митник // Початкова школа. – 1997. - №12. – С.11 22.

  18. Морзе Н.В. Дементієвська Н.П. Intel. Навчання для майбутнього / Н.В. Морзе Н.П. Дементієвська. – К.: Нора-прінт, 2005. – 528 с.

  19. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови у початковій школі / М.М. Наумочкин. – Тернопіль – Астон. – 542 с.

  20. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні / Е. Печерська // Рідна школа. – 1995. - № 4. – С.62 – 65.

  21. Підласий І.П. Критерії ефективності сучасного уроку / І.П. Підласий. – К. – Педагогічна думка, 2003.

  22. Пільгачук В. Профілактика професійних захворювань користувачів комп`ятерів / В. Пільгачук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 40 с.

  23. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.

  24. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.І Пометун. – К., 2003. – 192 с.

  25. Рождественська Д.Б. Інформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу «Діти України» у зб. наук. праць «Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору» / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. – С.74-80.

  26. Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 112 с. - (Б-ка «Шкільного світу»).

  27. Ушакова З.М. Розвиток творчої активності школярів / З.М. Ушакова. – К., 1991 р.












Автор
Дата добавления 06.10.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1266
Номер материала ДВ-036050
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх