Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Иностранные языки / Другие методич. материалы / Выпускная курсовая работа на тему "Внедрение интерактивных технологий"

Выпускная курсовая работа на тему "Внедрение интерактивных технологий"

  • Иностранные языки

Поделитесь материалом с коллегами:

hello_html_3f50dc63.gifМіністерство освіти і науки України

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

Відділ гуманітарної освіти







Випускна творча робота

Тема «Упровадження інтерактивних технологій навчання англійської мови з метою розвитку критичного мислення та формування життєтворчої компетентності учнів»







Виконала слухач курсів підвищення

кваліфікації вчителів англійської мови

Баландіна Ірина Григорівна

Керівник Кузьмін С.С.





Донецьк, 2014 рік



Список використаних джерел



1.Бовтенко М.А. Компьютерная лингводидактика: Учеб. пособие // Новосибирск: Издательство НГУ, 2000.

2.Борзова Е.В. Парная и групповая работа на уроках иностранного языка в средней школе. // Язык. Речь. Коммуникация. - 2000.

3.Бориско Н.Ф. Теоретичні основи створення навчально-методичних комплексів для мовної між культурної підготовки вчителів іноземних мов: Автореф. дис. … докт. пед. наук. - К., 2000.

4.Будакова.В.М., Єршова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых приёмов обучения: Книга для учителя. - М.: - Издательство "Первое сентября", 2000.

5.Венгер Л.А. Воспитание и обучение. - М.: Просвещение, 2006.

6.Вохрышева Е.В., Стрельников В.Н. Обучение диалогическому взаимодействию на английском языке с помощью новых компьютерных технологий // Вуз культуры и искусств в образовательной системе региона / Электрон. науч. - практ. конф. - Самара, 2001.

7.Давыдова М.А. Деятельностная методика обучения иностранным языкам. - М.: Высш. школа, 2000.

8.Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. - К.: Вища школа, 2004.

9.Державна національна програма "Освіта". Україна ХХІ століття. - К.: Райдуга, 2004.

10.Калініна Л.В., Самійленко І.В. Навчання творчого письма іноземною мовою у старших класах середньої школи // Іноземні мови. - 2006. - №3-4.

11.Коптюг Н.М. Интернет-уроки как вспомогательный материал для учителя иностранного языка / Под. ред.Н.М. Коптюг // Иностр. языки в школе. - 2000. - № 4.

12.Крівчикова Г.Ф. Інтерактивне навчання іншомовного писемного мовлення студентів мовних спеціальностей // Іноземні мови. - 2002. - №3.

13.Курганская Г.С. Модель представления знаний и система дифференцированного обучения через Интенет на его основе // Изв. Челяб. науч. центра. - 2000. - Вып.2.

14.Кучма М.О. Організація навчального процесу з англійської мови в 8-9 класах загальноосвітньої школи: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - К., 2002

15.Литвин С.В. Навчання учнів старшої загальноосвітньої школи писемного спілкування англійською мовою: Автореф. дис. …канд. пед. наук. - К., 2002.

16.Мильруд Р.П. Современные концептуальные принципы коммуникативного обучения иностранным языкам / Под. ред.Р.П. Мильруд, И.Р. Максимова // Иностр. языки в школе. - 2000. - №4.

17.Мишина Г.С. Из опыта работы с международными e-mail проектами // Иностр. языки в школе. - 2000. - №4.

18.Московская Н.Л. К вопросу об эффективности использования компьютерных технологий в обучении иностранным языкам / Под. ред. Н.Л. Московская, Е.В. Шацкая // Язык и образование в диалоге культур: Материалы 44 науч. - метод. конференции преподавателей и студентов "Университетская наука - региону". - Севастополь, 2000.

19.Московская Н.Л. Изучение иностранного языка на основе группового консультирования / Под. ред. Н.Л. Московская, Л. Губарева // Язык и образование в диалоге культур: Матер.44 науч. - метод. конф. преподавателей и студентов "Университетская наука - региону". - Севастополь, 2000.

20.Освітні технології: Навч. - метод. посібн. / О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001.

21.Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Под. ред.Е.С. Полат // Иностр. языки в школе. - 2002.

22.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002.

23.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І. Пометун. - К.: А.С.К., 2005.

24.Преподавание иностранного языка в ХХI веке: проблемы и перспективы: Материалы Всерос. науч. - практ. конференция. - М., 2004.

25.Протасеня Е.П. Компьютерное обучение: за и против / Под. ред. Е.П. Протасеня, Ю.С. Штеменко // Иностр. языки в школе. - 2006. - № 3.

26.Хоменко О.В. Зміст навчання англійської мови у 10-11 класах середньої загальноосвітньої школи: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - К., 2001.

27.Чершин В.В. Навчання англомовного читання та аудіювання зі застосуванням аудіо книжок художніх творів: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - К., 2001.
































Зміст

Список використаної літератури.

Вступ

1. Інтерактивні методи навчання

Поняття інтерактивності та функції інтерактивної гри

2. Інтерактивні технології

3. Комплекс вправ для інтерактивного навчання писемного мовлення

4. Інтерактивні форми роботи для навчання читання

5. Інтернет як метод інтерактивного навчання

6. Використання методу проектів

Висновки

Додатки

















Вступ



Сучасний етап міжнародних зв’язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, статус яких у нашій країні постійно зростає.

Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається. У зв’язку з цим стає актуальною позиція, за якої здатність зрозуміти представника іншої культури залежить не тільки від правильного використання мовних одиниць, але й від особливих умінь розуміти норми його культури, у тому числі мовленнєвої поведінки у різноманітних ситуаціях спілкування. Це зобов’язує розглядати іноземну мову не лише як засіб міжкультурного спілкування, але і як своєрідний інструмент пізнання іншої культури та пропаганди власної, що сприяє духовному взаємозбагаченню, підвищує роль гуманітарної освіти.

Концепція навчання англійської мови передбачає опору на фундаментальність сучасних дидактичної, психологічної та методичної наук, враховує те, що різні точки зору функціонують на основі взаємодоповнюваності та набувають максимальної ефективності за певних умов організації навчального процесу. Важливим успіхом вивчення англійської мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Основною метою навчання англійської мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, а також використання інтерактивних методів, як приклад сучасного методу навчання.

Інтерактивність від латинської inter - між, і actio - дія - це одна з характеристик діалогових форм процесу пізнання. В наш час інтерактивність набуває все більш вагомого значення. Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання на діалогові, основані на взаємодії та взаєморозумінні. Використання прийомів інтерактивного навчання в практиці та досвіді роботи з різними по рівню розвитку учнями переконують в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну готовність до спілкування в малій групі на уроках з англійської мови (на всіх предметах гуманітарного циклу), сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення активної позиції у навчальній діяльності. Проблеми та навчальні задачі в інтерактивних формах роботи найчастіше учні вирішують не самостійно, а в процесі спільного обговорення в малих групах. Тому можна сказати не тільки про індивідуальний вплив інтерактивних форм навчання на учня, але й про їх вплив на всю групу. Таким чином у групі учнів виникає розвиток навичок спілкування та взаємодії, формування цілісно-орієнтовної єдності, гнучкої системи соціальних ролей в залежності від ситуації, прийняття норм та правил суспільної діяльності.

Таким чином нові методи навчання, що з’явилися як соціально-зумовлений наслідок науково-технічного вибуху, не могли не увібрати і не відобразити в собі сучасного рівня знань. Міжнародні обставини сучасного періоду зумовили нові потреби до характеру володіння іншомовного мовлення і тим самим детермінували деякі принципи та параметри нових методів навчання іноземної мови, а саме застосування інтерактивних методів навчання.

Актуальність даного дослідження визначає поступову зміну традиційних методів навчання на інтерактивні.

інтерактивність англійська мова комп'ютер

Предметом дослідження є використання інтерактивних методів на уроках з англійської мови.

Об’єктом дослідження є інтерактивні методи навчання на сучасному етапі вивчення англійської мови.

Мета роботи полягає в дослідженні сучасних методів викладання англійської мови.

Згідно з метою поставлені такі завдання:

  1. розглянути значення нових методів навчання на уроках англійської мови;

  2. ознайомлення з різними методами навчання;

  3. використання інтерактивних методів на уроках англійської мови.

Практична цінність дослідження полягає в подальшому застосуванні інтерактивних методів навчання на уроках англійської мови. Практична цінність включає в себе можливість використання інтерактивних методів навчання на цих уроках.

Робота складається зі вступу, розділу 1 – 6 , висновків, списку використаних джерел та додатків, де вказані різноманітні вправи з використанням інтерактивних методів та технологій. У роботі розповідається про інтерактивні методи навчання, види інтерактивних ігор, технології, основані на спілкуванні, тобто інтерактивні, також інтерактивні методи навчання читання і письма. Висновки підсумовують хід роботи, а список використаних джерел містить перелік використаної літератури. В додатках вказані можливі вправи з використанням інтерактивних методів та технологій.

1. Інтерактивні методи навчання



Поняття інтерактивності та функції інтерактивної гри



Нині приділяють належну увагу інтерактивним методам навчання, в яких процес навчання поєднується із процесом спілкування, а активність школярів перевершує активність учителя. Інтерактивний означає сприятливий тому, щоб взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп’ютером) чи з будь-ким (людиною). Значить, інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня. Інтерактивне навчання відноситься до педагогічних технологій на основі ефективності управління і організації навчального процесу (як і випереджувальне навчання; і навчання дітей за інтересами; програмоване; колективне; групове навчання). Основна характеристика "інтерактиву" - це спеціальна форма пізнавальної діяльності; навчальний процес організовано так, що практично всі учні заохочені до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти й рефлектувати з приводу того, що вони знають і про що думають; має бути атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки - форма кооперації та співпраці; на уроці організується індивідуальна, парна, групова робота; застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, робота з документами, різними джерелами інформації, використовуються творчі форми роботи .

Інтерактивними називаються спеціальні засоби і пристрої, які забезпечують безперервну діалогову взаємодію двох сторін. Інакше кажучи, навчання проходить у процесі спільної злагодженої роботи групи учнів та вчителя, під час якої аналізуються, обговорюються та розв’язуються навчальні й професійні завдання.

Принципи інтерактивної роботи:

  • Одночасна взаємодія - всі учні працюють в один і той же час.

  • Однакова участь - для виконання завдання кожному учневі дається однаковий час.

  • Позитивна взаємодія - група виконує завдання при успішній роботі кожного учня.

  • Індивідуальна відповідальність - при роботі у групі у кожного учня своє завдання .

Шляхи інтеграції інтерактивних методів у навчальний процес

практично необмежені. До інтерактивних методів навчання слід віднести дискусії, рольові ігри, імітаційні ігри, уроки - панорами, уроки - прес - конференції. Під час проведення уроку - семінару або прес - конференції варто підготувати групи до спільної роботи.

  1. Передусім учні проходять тренінг із відпрацювання навичок та культури ведення дискусії, вміння слухати й формувати свої висновки, вважати себе за групу однодумців.

  2. Навчальна група засвоює культуру взаємоузгоджених дій у процесі рольової гри.

  3. Учасники групи засвоюють певний рівень імітаційного моделювання гри.

До особливостей імітаційних ігор належать такі:

  • учитель очолює гру, але головної ролі не відіграє, він виконує лише функцію організатора гри;

  • у грі, при взаємодії учнів, створюється навчальна ситуація;

  • є персоналізація ігрового навчання;

  • ситуація гри створює найсприятливіші можливості для активного навчання: вона заохочує школяра в пошуку спочатку запитання, а потім і відповіді на нього;

  • у грі проявляються винахідливість, кмітливість, рішучість її учасників .

Кожна гра має свої особливості, але є індивідуальною в кожному варіанті. У психології гра традиційно розглядається як форма діяльності в умовах ситуаціях, спрямована на відновлення та засвоєння суспільного досвіду, зафіксованого в соціально - закріплених способах, здійснення предметних дій, у предметах науки і культури .

Гра - найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки отриманих із зовнішнього світу вражень. У грі яскраво проявляються особливості мислення та уяви дитини, його емоційність, активність, розвиваюча потреба в спілкуванні. Цікава гра підвищує рівень активності дитини, і він може вирішити більш складну задачу, ніж на занятті. Але це не свідчить про те що всі заняття дитини повинні проходити в формі гри. Гра - це тільки один з методів, і вона дає гарні результати тільки у поєднанні з іншими: спостеріганням, бесідами, читанням та іншими. Граючи діти вчаться застосовувати свої знання та вміння на практиці, користуватися ними в різних умовах. Гра - це ще самостійна діяльність, в якій діти вступають в спілкування з однолітками. Їх об’єднує спільна мета, спільні умови до її досягнення, спільні переживання. Гра має велике навчальне значення, вона тісно пов’язана з навчанням на заняттях, зі спостеріганням повсякдення. Діти вчаться самостійно вирішувати ігрові задачі, знаходити кращій спосіб справдити задумане, користуватися своїм знанням, викладати їх словом. Не рідко гра слугує для повідомлення нових знань, для розширення кругозору. З розвитком інтересу до дорослого труда, до суспільного життя, до героїчних подвигів людей у дітей з’являються перші мрії про майбутню професію, прагнення наслідувати улюблених героїв. Це робить гру важливим засобом створення направленості учня. Гра має дуже багато різноманітних функцій, але найголовніші два види: навчальна та виховна .

Гра має велике значення для розвитку особистості. Успіх навчальної гри визначається можливостями учасників, а також їхніми віковими особливостями. Навчальна ділова гра має такі функції:

  1. Розвиваюча - забезпечує під час навчальної діяльності розвиток творчого потенціалу учнів, їх самостійності в оволодінні методами отримання необхідних знань.

  2. Комунікабельна - реалізується через організацію спілкування, регулювання міжособистісних відносин, виникнення механізму саморегуляції поведінки.

  3. Активізуюча - передбачає стимулювання пізнавальних процесів, інтересів, потреб.

  4. Інформаційна - проявляється у спрямованості змісту гри на соціальні, психологічні та методичні проблеми.

  5. Функції інтеграції знань забезпечує міжпредметні зв’язки між курсами загальних об’єктів вивчення .

Під час проведення інтерактивних ігор активізується творчий потенціал особистості. Свої функції інтерактивна гра виконує ефективно, якщо відповідає таким вимогам:

  1. її змістом є програмний матеріал;

  2. вона застосовується у різноманітних формах;

  3. правильно узгоджується з іншими дидактичними засобами;

  4. забезпечує всебічний розвиток особистості.

Інтерактивна гра починається не тоді, коли учні одержують завдання, а коли їм стає цікаво грати. Це означає, що гра викликає приємні емоції і дає роботу їхньому розуму .



2. Інтерактивні технології



Технологія навчальної діяльності у парах була вперше запропонована А.Г. Рівіним ще в 1911 році. Було доведено, що діяльність учнів стає ефективною, максимально результативною і в той же час вивільнює час вчителя для контролюючих і корегуючих дій. Групу (навіть 2-3 учні) навчати набагато складніше, ніж одну дитину. При колективній роботі всі працюють у парах і по черзі один з одним, тобто пари мають не постійний, а змінний склад, де співбесідника не можна уникнути - навчання ведеться у формі діалогу. Учень засвоює швидко і якісно те, що відразу використовується в ділі або передається іншим з поясненням, в такий спосіб оволодіння новими знаннями або вміннями відбувається постійно під час колективної навчальної діяльності. Активність учнів поступово піднімається на якісно новий рівень, джерелом її служать власні пізнавальні мотиви .

Технологія роботи в групах. Найбільш плідний процес навчання забезпечується саме надійно збудованою системою взаємовідносин. Можна відмітити, щодо факторів, які впливають на пошуковий процес сприятливо, відноситься спільна діяльність учнів. При цьому можна визначити п'ять типів діяльності:

спільна з іншої дитиною формально;

для іншої дитини (цільова);

"проти" іншої дитини;

за допомогою іншого учня;

типу змагань .

Спільна діяльність в процесі пошуку більш продуктивна (злам психологічних бар'єрів, пошук скорішого і вірнішого рішення за рахунок збільшення кількості й обговорення пропозицій). До факторів, що гальмують пошук і створюють психологічний бар'єр слід віднести: установки, некритичність мислення, стереотипи в результаті минулого досвіду, емоційну нестійкість тощо. Активне спілкування учнів в процесі навчання означає зняття заборони на спілкування і стимулювання його, що сприяє перетворенню вчення з індивідуальної діяльності у інтерактивну працю. Мета такої праці - обмін інформацією, порівняння, взаємооцінка, пізнання своїх можливостей, вплив учня на учня. Колективна пізнавальна діяльність більш емоційна і привчає до ініціативи. Матеріал для спілкування повинен бути проблемним, інформативним . Можна запропонувати такі види безпосереднього спілкування:

за змістом;

за кількістю учасників;

внутрішній діалог;

за етапом навчальної діяльності;

за пізнавальним рівнем;

у формі питання-відповідь;

дискусія.

Пропонується проводити цю роботу у малих групах (кількість 2-3 учасники). При роботі у малих групах учитель є одночасно і учасником, і керуючим суб'єктом у залежності від того, наскільки сформовані знання, уміння та навички учасників групи. Групи формуються на принципі "вільного" складу, тому що постійний склад або учасники з подібним рівнем викликають психологічні бар'єри. Умовно групи можна поділити на сильну, середню та слабку за рівнем базових знань. Відповідно змінюється роль вчителя як четвертого учасника групи: у сильній групі він є коректором, в середній - консультантом, в слабкій - безпосереднім учасником роботи, тобто вчасно звертає увагу на помилки, причину їх, разом розв'язує задачу. Непарна кількість учасників зменшує можливість конфліктних ситуацій. Завдання для учасників повинні бути диференційованими, але посильними для групи в цілому. Якщо роботу в групах проводити на консультаціях, їх можна поділити на: консультацію-пораду, консультацію-роз'яснення, консультацію-обговорення .

Відзначені наступні переваги такої технології:

різке підвищення інтересу до вчення (відволікаються менш ніж 5%);

навчання ділового спілкування, вироблення вміння розуміти та оцінювати дії інших людей, регулювання своїх дій у відповідності до вимог членів групи і умов роботи;

вміння вибирати форми та засоби передачі своїх думок, почуттів з метою досягти якнайбільшого взаєморозуміння;

можливість обговорювати інформацію з іншими, відстоювати свою точку зору, що сприяє перетворенню знань у впевнення тощо.

Ми розділяємо технології інтерактивного навчання на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності:

  • Інтерактивні технології кооперативного навчання.

  • Інтерактивні технології колективно-групового навчання.

  • Технології ситуативного моделювання.

  • Технології оцінювання дискусійних питань .

Інтерактивні технології кооперативного навчання

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку .

Ротаційні (змінювані) трійки

Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння. Як організувати роботу:

  1. Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз'ясненого матеріалу. Використовуйте переважно питання, що потребують неоднозначної відповіді.

  2. Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло.

  1. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі.

  2. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

  3. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань. Так, наприклад, коли проходить три ротації, кожен учень зустрічається із шістьма іншими учнями .

Два - чотири - всі разом

Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Як організувати роботу:

Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених

у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми .

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

  • для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;

  • для збирання інформації з якої-небудь теми;

  • для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад слів з певної теми: seasons, professions, appearance, etc.);

  • для розвитку вмінь аргументувати власну позицію .

Як організувати роботу:

1. Розставте стільці для учнів у два кола.

2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

4. Запропонуйте їм пересісти по групах. Переконайтеся в тому, що учні сидять по колу "пліч-о-пліч, один проти одного". Усі члени групи повинні добре бачити один одного.

5. Повідомте (нагадайте) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи.

6. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.

7. Дайте кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації групової роботи. Намагайтеся зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.

8. Стежте за часом. Дайте групам досить часу на виконання завдання. Подумайте, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших.

9. Подумайте про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечте нагороди за групові зусилля .

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи можна віднести інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Мікрофон

Різновидом загально групового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Як організувати роботу:

  1. Поставте запитання класу.

  1. Запропонуйте класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

  1. Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

  2. Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко .

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: "During our lesson the most important discovery for me was…" або "This information allows us to make the conclusion…" або "This decision was reached because…" тощо .

Ажурна пилка ("Мозаїка", "Джиг-со")

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Як організувати роботу:

  1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний

інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали-вирізки з газет, статті тощо).

  1. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи - "домашню" й "експертну". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1, 2,3), а потім створіть "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.

  2. Розпишіть учнів по "домашніх" групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі - свою. Завдання домашніх груп - опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

  3. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи.

  4. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

  1. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому". Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи .

Технології ситуативного моделювання

Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру. Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат. Тому завдання педагога при застосуванні гри у навчанні полягає у підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті. Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності яка обмежується лише визначеними правилами гри . Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність, за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі виступає як: інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), суддя-рефері (коректування і поради з розподілу ролей), тренер (підказки учням для прискорення проведення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення). Як правило, ігрова модель навчання реалізується за чотири етапи:

1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу);

2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);

3) основна частина - проведення гри;

4) обговорення .

Симуляції або імітаційні ігри

Імітаціями (імітаційними іграми) називають процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад проводячи дослід. Як правило, вчитель надає під час імітації чіткі поопераційні інструкції. Учні можуть виконувати дії індивідуально або в групах. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми. Як організувати роботу:

  1. Виберіть явище, тему для імітації.

  2. Сплануйте все, що необхідно для імітації, продумайте участь у ній усього класу.

  3. Надайте учням достатньо інформації, щоб вони могли впевнено виконувати всі передбачені процедури і одночасно вчитися.

  4. Перед імітацією зробіть короткий вступ.

  5. Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків .

Симуляції - це створені вчителем ситуації, під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов'язані з діяльністю суспільних інститутів, які існують у справжньому економічному, політичному та культурному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за законом або за традиціями) і відомих ролей та кроків, які повинні здійснити виконавці: судові, парламентські, громадські слухання, збори, асамблеї, засідання комісій, політичні дебати тощо. Отже, симуляції є "мініатюрною" версією реальності. Ця технологія наближена до рольової гри, але істотно відрізняється від неї, бо її метою є не представлення поведінки конкретних особистостей, а ілюстрування певних явищ і механізмів: процедури прийняття рішень в органі місцевого самоврядування, механізму зростання прибутків підприємства, функціонування вільного ринку тощо . Як організувати роботу:

1. Слід пам'ятати, що в симуляції йдеться не про демонстрування акторських здібностей, а про вміле і в міру можливості безособове відтворення вибраного процесу.

  1. Необхідно пропонувати для проведення ситуативного моделювання теми, що спрощують дійсність.

  2. Виберіть тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні.

  3. Сплануйте сценарій симуляції, продумайте розподіл ролей, участь у грі всього класу.

  4. Надайте учням достатньо інформації, чіткі інструкції, щоб вони могли переконливо виконувати свої ролі і, одночасно, вчитися.

  5. Перед симуляцією зробіть короткий вступ.

  6. Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків .

Технології опрацювання дискусійних питань

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій. Вони вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, визнавати вдалі аргументи, краще розуміти іншого, сприяють уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ .

проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання;

  • не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто - ні в тому чи іншому питанні;

  • у центрі уваги має бути ймовірний перебіг;

  • усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми;

  • учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме;

  • усі твердження учнів повинні супроводжуватись аргументацією, обґрунтуванням, для чого вчитель ставить запитання на зразок:;

  • дискусія може закінчуватися як консенсусом, так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії .

Метод ПРЕС

З цієї невеличкої технології (для неї запропонована назва "метод ПРЕС") варто почати роботу над навчанням учнів дискутувати. Вона використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Як організувати роботу:

  1. Роздайте матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС.

Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (I think that, to my mind, according my experience, to my opinion);

Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (the fact, the point is that);

Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (for example, for instance);

Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами: (as a result, in the upshot, in the end, finally, in the long run, in the final analysis);

  1. Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їхній вибір.

3. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу .

Займи позицію

Така технологія також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання тощо. Як організувати роботу:

1. Заздалегідь підготуйтеся до обговорення.

2. Поставте всьому класу дискусійне питання.

3. Об'єднайте учнів у пари, а потім - у четвірки

4. Дайте завдання розподілити позицію з проблеми ("так" чи "ні") між парами чи самі зробіть це. Одна пара в четвірці повинна обґрунтовувати одну позицію, друга - протилежну.

5. Поясніть, що в четвірках кожна пара має представити своїм партнерам свою точку зору. Дайте досить часу на підготовку аргументів.

  1. Коли час на підготовку мине, попросіть пари доказово викласти свою точку зору один одному.

  2. Потім можете дати завдання парам помінятися позиціями і знову повторити все спочатку. На це варто відвести набагато менше часу.

  1. Після цього можете дати завдання всій четвірці вільно обговорити тему. Учні вже повинні висловлювати свою особисту точку зору. У результаті обговорення четвірка повинна або дійти згоди, або висновку про те, що їм бракує інформації. Заздалегідь визначте часові рамки цієї вільної дискусії.

  2. Підбийте підсумки дискусії з усім класом .

Дебати

Один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання спільно вирішити поставлену проблему. В такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувались спокійно.







3 .Комплекс вправ для інтерактивного навчання писемного мовлення

У сучасній методиці досить докладно вивчалася проблема розробки загальнотеоретичних основ типології і системи вправ для розвитку вмінь писемного мовлення і висувалися різні критерії для їх класифікації.

Для розробки технології інтерактивного навчання писемного мовлення й системи вправ, треба керуватися такими положеннями:

1. Оволодіння навичками і вміннями в учнів відбувається як підсвідоме, шляхом інтенсивної мовленнєвої практики, так і шляхом усвідомлення правил і подальшої їх інтеріоризації у відповідних вправах. Тому необхідно знаходити ефективні способи взаємозв'язку між лінгвістичною теорією і мовленнєвою діяльністю учнів.

У процесі інтерактивного навчання навчальна інформація подається у вигляді правил та/або тексту-зразка. Подальша інтеріоризація реалізується у вправах на написання тексту за певними правилами, у вправах на аналіз "позитивного" або "негативного" зразка за цими ж правилами, а також у роботі учнів з чернетками власних творів. Причому при редагуванні та корегуванні творі чернеток увага спрямована на ті вміння, які були сформовані у відповідних вправах .

2. Динаміка формування вмінь писемного мовлення передбачає виконання завдань з опорами на початку навчання і поступовий перехід до виконання завдань без опор.

Як опори використовуються тексти-зразки, приклади для аналогічного виконання завдань, правила-підказки, що наводяться на початку вправ, роботи самих школярів як "негативний" і "позитивний" мовний матеріал для аналізу, запитання для взаємокорегування та взаємоаналізу, письмові відгуки при взаємоперевірці. Запитання допомагають учням визначитися з послідовністю дій при аналізі та редагуванні. Вони також моделюють проблемну ситуацію, яка викликає потребу в розв'язанні проблем різної складності, в узгодженні дій учнів, критиці позицій автора, відстоюванні власної позиції того, хто перевіряє.

Запитання систематизують і накопичують вивчений матеріал і сприяють подальшому його закріпленню. Так, за їх допомогою учням пропонується самостійно перевірити і пояснити виправлені помилки або помічені недоліки.

3. Сучасні освітні технології відповідно до ідей болонського процесу передбачають раціональне поєднання аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи учня з перенесенням основної уваги на останні види навчальної діяльності.

4. Інтерактивне навчання передбачає інтегроване формування аналітичних і продуктивних умінь. Особливістю інтерактивних вправ стає їх поліфункціональність. Розвиток умінь писемного мовлення спирається на навчання аналізу редагування і корекції текстів, а вдосконалення умінь редагування і корекції відбувається на базі накопиченого досвіду в написанні творчих робіт.

5. Для процесу інтерактивного навчання писемного мовлення характерна динаміка використання форм контролю. На відміну від неінтерактивної методики навчання писемного мовлення, коли вчителем перевіряється й оцінюється тільки кінцевий продукт, при інтерактивному навчанні, як наголошують дослідники, взаємоперевірка здійснюється учнями як на проміжних, так і на кінцевому етапах роботи з текстом, а контроль та оцінювання вчителем - тільки на кінцевому етапі. Відбувається також поступовий перехід від контрольованих або частково контрольованих дій учнів до неконтрольованих, тобто перехід від взаємоконтролю до самоконтролю і від дій, що виконуються усією групою, до дій, які виконуються в мікрогрупах і парах, і нарешті індивідуально й самостійно .

З огляду на описані вище положення був розроблений комплекс вправ, який спирається на етапи породження і сприйняття писемного мовлення й адекватно відбиває їх у процесі навчання. Розробка вправ відбувалася за результатами аналізу науково-методичної літератури. Комплекс вправ включає 4 групи вправ, спрямованих на розвиток умінь писати і редагувати текст.

Комплекс вправ розв'язує завдання навчання на різних етапах написання тексту.

На етапі мотивації і задуму потрібно навчити учнів:

  • використовувати різні прийоми для генерації ідей, вилучати інформацію з пам'яті, знаходити інформацію ззовні, не боятися висувати помилкові чи на перший погляд малозначущі ідеї, робити начерки для прогнозування загальної ідеї майбутнього тексту;

  • класифікувати ідеї, групувати їх, відбирати цікаві і важливі, виключати незначні, ті, що повторюються, або ті, що не стосуються теми, визначати релевантні ідеї для подальшого розвитку, розвивати перспективні ідеї;

  • вибирати послідовність викладу з урахуванням майбутнього реципієнта і визначитися з типом тексту, якщо цей тип не вказаний;

  • складати план майбутнього тексту .

На виконання зазначених завдань націлена перша група вправ комплексу.

І група. Вправи, що розвивають уміння всебічно розкривати тему й логічно організовувати зміст:

1. Вправи, що розвивають уміння враховувати комунікативний контекст писемного повідомлення.

  1. Вправи, що розвивають уміння всебічно розкривати тему і використовувати різні прийоми для генерації ідей.

  2. Вправи, що розвивають уміння впорядковувати та системазувати інформацію і вибирати послідовність викладу думок.

4. Вправи для розвитку вмінь складати різні види планів писемного повідомлення .

Особлива важливість цієї групи вправ полягає в тому, що вони сприяють розвитку мислення, вимагають виконання таких розумових операцій як синтез, аналіз, порівняння, оцінка, вибір за певним принципом, класифікація, логічна організація і т. ін., що викликає значні труднощі в учнів при самостійному виконанні цих вправ.

На етапі зовнішньої реалізації і її зіставлення із задумом необхідно навчити учнів:

  • добирати лексику і граматичні структури для більш точного висловлювання своїх думок;

  • використовувати внутрішньотекстові й міжтекстові механізми значеннєвого зв'язку.

Для виконання цього обсягу завдань розроблено три групи вправ.

ІІ група. Вправи, що розвивають уміння писати текст, цілісний за змістом і структурою:

  1. Вправи, спрямовані на розвиток умінь послідовного та зв'язного викладення інформації.

  2. Вправи на забезпечення системних зв'язків тексту.

  3. Вправи на вибір стилю, який відповідає контексту писемного повідомлення.

ІІІ група. Вправи, які розвивають уміння писати абзаци, цілісні за змістом і структурою:

1. Вправи, які розвивають уміння писати і визначати абзаци за їх основними характеристиками.

  1. Вправи, які розвивають уміння правильно структурувати абзац, розкривати основну думку абзацу.

  2. Вправи для розвитку вмінь написання вступу та заключного абзацу.

  3. Вправи на забезпечення цілісності та зв'язності абзаців.

IV група. Вправи, які розвивають уміння та навички оформлення думки на рівні речень:

  1. Вправи, що розвивають уміння ясно й чітко передавати закінчену думку на рівні речення.

  2. Вправи, що розвивають навички написання речень різного типу.

  3. Вправи, що розвивають навички написання граматично коректних речень.

Незважаючи на те, що вправи четвертої групи зосереджують увагу школярів на роботі з одним реченням, виконання багатьох із них поза текстом не має рації.

На етапі редагування та корегування необхідно навчити учнів:

  • знаходити проблемні моменти в тексті (своєму і чужому);

  • конкретизувати й поглиблювати, розширювати або скорочувати текст чернетки.

При необхідності проводити корінну реконструкцію;

  • виправляти помилки;

  • давати об'єктивну оцінку написаного і пропонувати шляхи удосконалення тексту.

При інтерактивному навчанні писемного мовлення розвиток продуктивних і аналітичних умінь відбувається у нерозривному зв'язку. Враховуючи це положення, вправи, спрямовані на розвиток умінь аналізу, редагування та корегування написаного, не виділяються в окрему групу, але є невід'ємною складовою кожної підгрупи вправ.

Орієнтування відбувається у вправах аналітичного характеру з опорою на тексти-зразки, правила і попередній мовленнєвий досвід школярів.

Виконання представлено репродуктивною мовленнєвою діяльністю, під час якої учні середніх класів працюють з окремими елементами тексту, спираючись на правила й зразки, і продуктивною діяльністю - самостійним написанням текстів різного типу.

Контроль (взаємоконтроль і самоконтроль) здійснюється у вправах на редагування та корегування написаного на різних етапах роботи з текстом. Вправи комплексу виконуються в різних режимах, усно й письмово

.





4. Інтерактивні форми роботи для навчання читання



Читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є поряд з усним мовленням важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземних мов. Сучасна теорія процесу читання висуває на перший план текст читача, організацію відбору типів текстів відповідно до інтересів та потреб різних категорій читачів. Інтерактивний підхід до читання апелює до двох концепцій взаємодії. По-перше, це взаємодія двох типів пізнавальних умінь, відомих як ідентифікація та інтерпретація. Учні середніх класів, які вільно читають іноземною мовою, вже використовують так звані навички нижчого рівня, які дозволяють їм швидко та автоматично розпізнавати слова (та граматичні форми), у той час як уміння вищого рівня дозволяють їм розуміти те, що вони прочитали, та інтерпретувати прочитане. Уміння нижчого рівня передбачають швидкий та практично підсвідомий (автоматичний) процес. Обов'язком учителя є:

  1. виявлення того, що учні здатні робити і що їм не під силу, а також вироблення програми, націленої на набуття ними необхідних навичок;

  2. вибір відповідних текстів для роботи;

  3. вибір і складання завдань для розвитку потрібних навичок;

  4. підготовка класу до виконання завдання;

  5. упевненість у тому, що кожний працює продуктивно та докладає максимум зусиль, мотивація учнів до найкращих результатів;

  6. впевненість у тому, що кожен учень у класі покращує свої навички та вміння відповідно до його здібностей .

Отже, активне читання має бути побудоване таким чином:

Етап 1. Встановлення загальних цілей для читання тексту.

Етап 2. Репрезентування тексту.

Етап 3. Вправа на загальне сприйняття тексту.

Етап 4. Вивчення тексту по частинах .

Процес вивчення кожної частини будується таким чином:

а) Робота з мовленнєвим матеріалом (якщо для читачів він представляє труднощі).

б) Постановка загальних питань для перевірки розуміння кожної частини.

в) Читання про себе всієї частини цілим класом.

г) Перевірка відповідей на питання і постановка нових питань до наступної частини тексту.

Далі робота може проходити або в режимі вчитель - клас, або в малих групах [.

Модель роботи з усім класом.

д) Учні перечитують текст та виконують завдання (відповідають на питання).

е) Клас під керівництвом учителя опрацьовує частини тексту усно, учні обговорюють питання завдання, працюють над точним розумінням усіх важливих елементів (якщо необхідно використовувати читання вголос, краще це зробити в кінці цього етапу).

ж) Повернення до загальних питань, якщо необхідно, а потім опрацювання всієї частини тексту: передбачити, що буде далі (якщо це не остання частина тексту); співвідносити з початком (якщо це не перша частина тексту); обговорити функцію цієї частини тексту або її роль по відношенню до всього тексту.

Модель роботи в групах.

д) Група перечитує, обговорює завдання, питання та готує відповіді.

е) Звіт груп: групи порівнюють проведену роботу, відповіді на питання.

ж) Якщо необхідно, вчитель надає допомогу, роз'яснюючи найбільш складні уривки тексту.

Етап 5. Після роботи з окремими частинами тексту даються завдання (групові або індивідуальні) для роботи з текстом у цілому, узагальнення інформації, отриманої з уривків, що опрацьовуються.

Етап 6. Групові або індивідуальні завдання.

Етап 7. Остаточне обговорення .

Залежно від тексту ці етапи можуть бути використані протягом декількох уроків або як частина домашнього завдання.

Вправи, спрямовані на розвиток навичок читання

Незалежно від типу читання, перед початком потрібно провести ряд підготовчих вправ, метою яких є подати текст учням, ознайомити їх з новою лексикою та новими граматичними структурами.

  1. Учням пропонується розповісти про їх особистий досвід, пов'язаний з темою тексту.

  2. Учням пропонується висловити особистий погляд на тему, можлива коротка дискусія.

  3. Учням пропонується описати малюнок, на якому зображені елементи тексту.

  4. Учням пропонується уявити сцену або людину з тексту.

  5. Учням пропонується перед читанням відповісти на декілька запитань.

  6. Учням пропонується перед читанням тексту про місто, країну або острів попрацювати з картою, виявити, де знаходиться певне географічне місце.

  7. Учням пропонується надати інформацію, використовуючи малюнки.

  8. Учням пропонується за схемою, яка складається з ключових слів, здогадатися про зміст тексту та дати йому назву.

  9. Учням пропонується прочитати текст до вказаного місця та припустити, чим він закінчиться.

  10. Учням пропонується визначити, за якими словами поданих назв можна встановити, про що йдеться .

Обов'язковими видами роботи на передтекстовому етапі є введення та актуалізація нової лексики.

1. Робота з дефініцією нових слів:

а) учням пропонується дефініція нових слів;

б) учням пропонується з'єднати слова з відповідною дефініцією;

в) учням однієї групи пропонуються дефініції, учням іншої - слова, для яких потрібно знайти необхідну дефініцію.

  1. Кросворд.

  2. Mine name.

  1. На початковому етапі учням пропонуються ігри з м'ячем для активізації лексики.

  2. Учням пропонується з кожної групи слів виписати ті слова, які відрізняються від інших за певними ознаками.

  3. Учням пропонується знайти в тексті і виписати іменники, які утворені від дієслів.

Вправи на впізнання та диференціацію граматичних явищ

  1. Учням пропонується вибрати з поданих речень ті, які вміщують.

  2. Учням пропонується прочитати та визначити, як змінюється зміст речення залежно від:

а) прийменника,

б) форми дієслова.

  1. Учням пропонується знайти підмет, який стосується виділеного присудка, та означення, яке стосується вказаного іменника.

  2. Учням пропонується заповнити пропуски сполучниками залежно від змісту речення.

  3. Учням пропонується читати про себе речення і відмічати протилежні за змістом.

  4. Учням пропонується співвіднести частини речень та записати їх .

Текстовий етап.

Перед тим як учні будуть детально вивчати текст, важливо проглянути його для отримання загальної інформації, для того щоб узагалі дізнатися про зміст тексту.

  1. Учням пропонується проглянути текст та знайти певну інформацію або відповіді на деякі запитання.

  2. Учням пропонується прочитати текст і використати отриману інформацію для того, щоб заповнити схему, таблицю або малюнок.

  3. Учням пропонується виправити помилки в тексті.

  4. Учням пропонується прочитати текст та відобразити прочитане в малюнках.

  5. Учням пропонується співвіднести частини тексту з малюнками або з іншими текстами.

  6. Учням пропонується прочитати переплутані частини тексту та розставити речення або абзаци за порядком.

  7. Учням пропонується розподілити речення з двох перемішаних текстів на два тексти.

  8. Учням пропонується прочитати текст та розподілити його за змістом на частини та підібрати назву до кожної з них.

  9. Учням пропонується прочитати та виділити основні теми оповідання.

  10. Учням пропонується прочитати два тексти за однією темою та виявити, що в них спільного та чим вони відрізняються один від одного.

  11. Учням пропонується прочитати текст та знайти в кожній частині по одному реченню, яке передає основну ідею цієї частини.

  12. Учням пропонується прочитати всі дієслова які передають динаміку оповідання [91, с.28-42.

Післятекстовий етап.

Цей етап уміщує в собі вправи на перевірку розуміння змісту тексту, на розвиток уміння висловлюватися про прочитане.

1. Учням пропонується, спираючись на зміст прочитаного тексту, закінчити речення, використовуючи варіанти, які пропонуються.

  1. Учням пропонується розташувати речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті.

  2. Учням пропонується вибрати вірну відповідь з декількох даних.

  3. Учням пропонується, використовуючи інформацію з тексту, заповнити таблицю, схему.

  4. Учням пропонується виписати з тексту прикметники, які характеризують. і додати свої прикметники.

  5. Учням пропонується висловити своє ставлення до прочитаного, спираючись на таблицю, схему, слова.

  6. Учням пропонується на прикладі даного тексту описати острів, школу, свої канікули.

  7. Учням пропонується знайти в тексті слова, які об'єднують різні частини тексту.

  8. Учні закінчують речення словами, словосполученнями з тексту.

  9. Учням пропонується працювати в парах. Першому учню пропонується читати перший текст, іншому - другий, потім з допомогою питань їм пропонується отримати інформацію про текст свого сусіда.

11. Учням пропонується драматизувати прочитане .

Післятекстові вправи, які спрямовані на розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення, повинні проходити в парах або групах. Учні обговорюють проблеми в групах або парах та приходять до загальної думки. Ці види роботи сприяють тому, що учні відчувають себе більш упевненими та вільними, з більшим бажанням висловлюють свої думки.

Ефективним засобом заохотити учнів до додаткового читання є практика читання текстів, які учні пишуть самостійно. Вчитель може збирати розповіді (Projects), які діти написали самі, та вивішувати їх у заздалегідь підготовленому для цього місці у класі. Учні можуть читати ці роботи у, вільний і час або, якщо вони раніше за інших виконали те або інше завдання. Цей вид роботи є гарним засобом повторення вивчених структур, актуалізації вивченої лексики .

5. Інтернет як метод інтерактивного навчання



Поява Інтернет - це переворот в інтелектуальній діяльності, пізнанні і в спілкуванні. Цей факт визнається всім світовим співтовариством. Інтернет - це свобода спілкування, подання інформації, відсутність "провінцій" - географічних, політичних, тимчасових, етнічних. Залишаються тільки мовні та культурні бар'єри. Також користування Інтернет нівелює системи традицій, правил, цінностей, що склалися історично і характеризують належність особистості до будь-якої співдружності, як-то нація, клас або релігійна конфесія. Можна, певною мірою, зазначити, що мережа зміцнює всілякі відносини і зв'язки між людьми за допомогою інформації незалежно від соціальних бар'єрів. На сучасному етапі Інтернет стає новим психологічним середовищем та сферою життєдіяльності величезної кількості людей . Специфіка взаємодії в цьому середовищі має яскраво виражені особливості: можливість одночасного спілкування великої кількості людей, які знаходяться в різних країнах; неможливість використання більшої частини невербальних засобів спілкування; збіднення емоційного компоненту спілкування, анонімність та інші. Все це призводить до вироблення нових норм взаємодії та виникнення своєрідного Інтернет етикету. Фізична відсутність учасників комунікації в самому акті призводить до того, що почуття можна переховувати або висловлювати ті, що людина в даний момент не зазнає .. При тривалій роботі людина підпадає впливу "інформаційного шуму", в наслідок того, що форма подання інформації на більшості Web-сторінок така, що корисна і не потрібна інформація ("шум") перемішана. Наявність "шума" сприяє критичному сприйманню інформації, виховує навички оцінки якості матеріалу, ступеня його достовірності, вміння вибирати головне, тобто виявляє властивості, притаманні дійсно культурній та освіченій людині. Віднині і назавжди вміння користуватися Інтернет стає такою ж невід'ємною частиною арсеналу освіченої людини, як вміння читати . Використання Інтернет для навчання школярів має колосальні переваги:

1. Незважаючи на великі відстані між вчителями та учнями, спілкування між ними відбувається жваво й оперативно, в дохідливій і захоплюючій формі.

2. Процес навчання став цікавим для самих лінивих учнів.

3. Прихильна сила комп'ютера змушує їх забувати про труднощі питань; вони активно і швидко намагаються виконати завдання, щоб якомога скоріше отримати нові.

4. Можливість "висвітлитися" на весь світ змушує дітей критично та об'єктивно оцінити свої знання і можливості; вони мимоволі підтягуються, дізнаються багато нового, призвичаюються до сміливості та самостійності в роботі.

5. Робота окремих учнів над черговим завданням вносить пожвавлення і різноманітність в буденне життя всієї школи; питання чергової номінації обговорюються багатьма учнями, навіть тими, що не беруть участь безпосередньо в конкурсах; вчителі розбирають на уроках окремі завдання .

Навчання стало комплексним і творчим. Щоб відповісти на одне найпростіше питання, недостатньо заглянути до будь-якого підручника. Часто готової відповіді немає ні в яких джерелах: її потрібно створювати самому.



6. Використання методу проектів



Під методом проектів розуміється технологія реалізації діяльнісно-зорієнтованого підходу, в основі якої лежить система лінгвістичних комунікативних завдань, що становлять структуру дослідної діяльності проектування учнів. У нормативних документах безпосередньо наголошується доцільність використання проектної діяльності для формування комунікативних навичок учнів на середньому етапі навчання загальноосвітнього навчального закладу. Програма з англійської мови рекомендує проводити роботу над проектами на практичних заняттях, чому сприяє характер запропонованої тематики .

Проектна робота, організація та кінцевий продукт якої наводяться як приклад, здійснювалася вчителями і учнями на уроках з англійської мови. Специфіка навчання англійської мови в загальноосвітньому навчальному закладі визначила спрямованість реалізованого проекту. Відповідною метою проекту є розвиток комунікативних та мовних навичок учнів на уроках з англійської мови у межах тематичного блоку . Завданнями проекту є такі:

1) ознайомити учнів з матеріалами за вказаною темою;

2) розвивати вміння переносити знання у практичну діяльність.

3) розвивати вміння учнів розробляти конкретні засоби практичного застосування набутих знань у своїй практичній діяльності.

В основу проекту покладені наступні положення:

1. Метод проектів передбачає самостійність учнів у постановці проблеми, розробці детального плану її дослідженням та визначення кінцевого продукту проекту.

2. Проектна робота учнів має бути прагматично спрямованою на такий результат або кінцевий продукт, який можна побачити, осмислити, застосувати у практичній діяльності та у формуванні іншомовної комунікативної компетенції школярів.

3. У ході реалізації проектної роботи, яка зорієнтована на формування іншомовної комунікативної компетенції школярів, учні концентрують увагу на виконанні практичних завдань. Досягнення ж певних мовних або мовленнєвих цілей залишається на другому плані.



Висновки



Виходячи з усього згаданого вище, слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання.

Сучасні системи освіти характеризуються орієнтацією на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці начально-виховного процесу. Одним із найважливіших компонентів викладання англійської мови стає особисто-орієнтовна взаємодія учителя і учня. Перспективним шляхом модернізації загальної середньої освіти є впровадження інноваційних рефлексивно-предметних ігрових технологій.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова interaction, де inter - взаємний, action - дія. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодій, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких результатів. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.

Будь-яка інтерактивна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності; системності (наявності логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність), керованості (планування процесу навчання), ефективності (технологія повинна вибиратися відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання), відповідальності (можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами).

Якщо спробувати дати визначення поняттю інтерактивна технологія навчання, то це така організація навчального процесу, за якої не можлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання; або кожен учень має конкретне завдання за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові й навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.











Додатки



Додаток 1


Види інтерактивних уроків

1. Урок - "Занурення".

2. Уроки - ділові ігри.

3. Уроки - прес-конференції.

4. Уроки - змагання.

5. Уроки типу КВК.

6. Театралізовані уроки.

7. Уроки - консультації.

8. Комп’ютерні уроки.

9. Уроки з груповими формами роботи.

10. Уроки взаємо навчання учнів.

11. Уроки творчості.

12. Уроки - аукціони.

13. Уроки, які проводять учні.

14. роки - заліки.

15. Уроки - сумніви.

16. Уроки - творчі звіти.

17. Уроки - формули.

18. Уроки - конкурси.

19. Бінарні уроки.

20. Уроки - узагальнення.

21. Уроки фантазії.

22. Уроки - ігри.

23. Уроки - "Суди".

24. Уроки пошуку істини.

25. Уроки - лекції "парадокси".

26. Уроки - концерти.

27. Уроки - діалоги.

28. Уроки - "Слідство ведуть знавці".

29. Уроки - рольові ігри.

30. Уроки - конференції.

31. Уроки - семінари.

32. Інтегральні ігри.

33. Уроки - "Кругове тренування"

34. Міжпредметні уроки.

35. Уроки - екскурсії.

36. Уроки - ігри "Поле чудес".



Додаток 2



Види та форми інтерактивних вправ

1. Робота в парах. (Тема уроку - "Laughter")

1) Work in pairs, look at the pictures, use key words to describe what happening, then guess what happens next.

2) Work in pairs. Ask and answer these questions:

a) Have you ever been in situation like Mr. Winkle when you lied about your abilities? What happened?

b) What, if anything, did you find funny in the main text?

c) Have you ever chuckled to yourself while reading a book? Which book?

d) Who are some of the comic writers in you language?

2. Робота в групах. (Тема уроку - "Laughter")

1) Work in groups and write a personal anecdote.

2) (Тема уроку - "Style") Work in group. Write a description of a person you know and where they live. Then read your description. Which person would you like to meet? Why?

3. Дискусія. (тема уроку "Style")

1) Discuss the room in photo B. Decide what sort of person might live there. Tell the class about what you decided. Did the others have similar ideas?

2) (тема уроку "Cinema") Discuss a film review about one of your favourite films. Then look at the photo. What do you think they’re talking about? Which of the people do you think is doing most of the talking?

Додаток 3


Вправи, що розвивають уміння всебічно розкривати тему й логічно організовувати зміст тексту

Вправи, що розвивають уміння враховувати комунікативний контекст писемного повідомлення.

Вправа 1. Дайте відповіді на питання, що допоможуть вам проаналізувати ваш досвід написання письмових творчих робіт.

Questions:

  1. How do you usually get ideas for writing?

  2. Do you usually organize ideas before writing? How? Do you always/ never/ sometimes make up a plan before writing the text?

  1. Do you write a draft for your compositions? If yes, how many times do you usually revise it?

  2. Have you ever asked anybody else to comment on a draft?

  3. What revising techniques have you used?

  4. Who have been your audiences?

  5. What kind of texts have you written?

  6. What were the purposes for writing some of them?

Вправа 2. Прочитайте текст "Writing Context" і ознайомтеся з порадами автора. Назвіть основні елементи писемного контексту.

Вправа 3. За допомогою поданої нижче схеми "Writing Contex: з'ясуйте, як елементи писемного контексту пов'язані між собою.

Reader

Content

Purpose

Writer




Вправа 4. Проаналізуйте писемний контекст поданих текстів.

Вправа 5. Вам необхідно написати листа, щоб попросити поради стосовно вашої проблеми. Оберіть реальну людину і реальну проблему. Перед виконанням письмового завдання заповніть подану таблицю.



Опис ситуації


Автор


Читач


Мета


Зміст




Вправа 6. Ви збираєтесь написати статтю згідно з отриманим завданням. Проаналізуйте писемний контекст. У вас є підказка, яка допоможе вам правильно обрати шлях до поставлення заданої мети.

Questions:

1. Who are your perspective readers? What do you know about them?

2. What do they know about subject or issue? What kind and amount of information does your reader require?

3. What tone is suitable? - Formal? Informal? Casual?

4. Is your audience friendly, hostile or indifferent?

5. Where and to what extent are they likely to disagree with you?

6. What purpose do you hope to achieve? (to explain, inform, entertain, to persuade, change the reader’s mind).

7. What should you say in order to achieve your purpose?

8. How should you present this information in order to achieve your purpose?

9. What sort of person will your reader perceive you to be?

10. what do you expect your readers to get out of your essay?

11. How will you meet those expectations?

Вправа 7. Вам необхідно написати інструкцію як використовувати посудомийну машину. Обговоріть, як такі цілі і можливі читачі вплинуть на варіанти вибору деталей, які необхідно включити до тексту.

Possible purposes:

to describe

to explain how

to tell about the first experience

to persuade

Possible audiences:

people, who have never seen it

people, who know a great deal about it

a very nervous friend



Додаток 4



Вправи, що розвивають уміння всебічно розкривати тему і використовувати різні прийоми для генерації ідей.

Вправа 1. Дайте відповіді на питання, що допоможуть вам проаналізувати прийоми генерації ідей. Які із запропонованих прийомів ви використовували? Які, на вашу думку, потребують більше часу? Які можна використовувати а) при самостійній роботі? б) у парній роботі? в) у груповій роботі? Які переваги ви бачите в кожному з прийомів?

  • Free writing,

  • Observing and recording details,

  • Recalling,

  • The journalist's questions,

  • Doing some investigation,

  • Keeping an idea book,

  • Imaginary-dialogue approach.

Вправа 2. Протягом 5 хвилин, не зупиняючись, пишіть все, що вам спаде на думку на одну з запропонованих тем. (Прийом "Free writing").

taking exams - chocolate

libraries - world peace

falling in love - a dream vacation

Вправа З. Якомога детальніше опишіть визначений предмет (колір, смак, запах, свої почуття до нього), (Прийом "Observing and recording details"). Прочитайте опис вашого товариша і поставте запитання для з’ясування всіх деталей.

Вправа 4. Спробуйте згадати всі деталі свого першого дня у школі, свої почуття. Зробіть записи (Прийом "Recalling"). Прочитайте опис вашого товариша і задайте запитання для з’ясування всіх деталей.

Вправа 5. Згадайте свій останній день народження і опишіть його

за допомогою шести "журналістських питань" (Хто? Що? Коли? Де? Як? Чому?), обміняйтеся роботами зі своїм товаришем. Прочитайте його опис і поставте запитання для з'ясування всіх деталей.

Вправа 6. У парах обговоріть хронологічну послідовність виконання запропонованих інструкцій для проведення інтерв'ю, потім обговоріть свої варіанти в групах.

Вправа 7. Обговоріть переваги і недоліки проведення різних видів інтерв'ю для пошуку інформації і заповніть таблицю. (Прийом "Doing Some Investigation").



Ways of conducting an interview

Advantages

(strong points)

Disadvantages

(weak points)

A face-to-face interview



A telephone interview



An e-mail interview





Вправа 8. Письмово поясніть де і як ви будете знаходити матеріал до поданих нижче тем (наприклад, в енциклопедії, в Інтернеті, журналах, за допомогою інтерв’ю, інше).

Origami makes an interesting hobby.

Universities of Great Britain.

Difficulties in the work of a teacher.

Вправа 9. Обговоріть у парах і заповніть пропуски словами: comparison or constant, cause-to-effect, space or geographical orientation, chronological order, classification, problem solution.

We use ______ when the time or sequence of events is important.

We use ______ when we want our reader to visualize the placement of objects.

Вправа 10. За допомогою правил поданих нижче, виберіть способи організації матеріалу для розгортання запропонованих ідей на письмі.

Your purpose and the information itself.

Use chronological order when the time or sequence of events is important.

Use classification to break a large topic into smaller components.

Use space or geographical orientation when you want your reader to visualize the placement of objects, to walk your reader from place to another.

Use comparison or contract when you discuss two or more alternative problem - solution when you want to suggest one, or several, ways to solve a problem.

Use cause-to-effect when you want (1) to discuss why something happened or didn't happen or (2) to predict what will happen as a result of some event or on.

Ideas for Writing:

  • a place in which you spend much of your free time;

  • how to make a pizza;

  • what causes conflicts between parents and teenagers;

  • you today and 5 years ago;

  • increasing number of unemployed young people;

  • two famous musicians.

Вправа 11. Обговоріть в парах способи систематизації і організації підібраного з різних джерел матеріалу для написання біографії людини. Визначте головний і другорядний матеріал (приклади або ілюстрації).

Вправа 12. Порівняйте два запропонованих предмети, дів країни, дві тварини. Визначте їх подібність і відмінність.

Ukraine and Great Britain;

a dog and a wolf;

a desk and a table.

Вправа 13. Систематизує висунуті до запропонованої теми ідеї або відібраний матеріал, використовуючи такі прийоми:

а) складіть план-схему за прикладом. Не треба писати повні речення, достатньо записати думку в декількох словах, щоб запам'ятати, про що ви хочете написати.

My last day at School was both good and bad.

I. The good stuff.

a) friends

  1. liked the building

  2. canteen, coffee ІІ. The bad stuff.

  1. it rained

  2. no English textbooks in the library - have to buy

  3. classes on Saturday

  4. few boys in the group.

б) намалюйте схему-дерево для розвитку нових ідей. Починайте з основних ідей і малюйте гілки для ідей, що розкривають чи ілюструють основні.




Автор
Дата добавления 14.02.2016
Раздел Иностранные языки
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров211
Номер материала ДВ-453062
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх