Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / География / Статьи / Вивчення географії засобами інноваційних технологій
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • География

Вивчення географії засобами інноваційних технологій

библиотека
материалов

Манвелівська середня загальноосвітня школа











Вивчення географії

засобами інноваційних технологій






З досвіду

вчительки географії

Зінченко Світлани Федорівни





Адреса :52605 вул.Леніна,38 с.Манвелівка Васильківський район Дніпропетровська область Україна тел.(0562)99-63-23




Я - Вчитель,

Я - Шукач і Обдаровувач

Я - Любов і Відданість,

Я - Вчитель і Учень

Віра і Терпіння...

Вихователь і Вихованець...

Ш. О.Амонашвілі

Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності. Саме креативна освіта відповідає такій організації навчання, виховання і розвитку творчої активності, у якій педагог, і учень мають сприятливі умови для самореалізації. Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є застосування різноманітних інноваційних технологій.

Актуальність мого досвіду в поєднанні акмеологічних технологій з інформаційно-комунікативними технологіями засобами інтерактивного навчання у розвитку креативних здібностей учнів у вивченні географії

Саме акмеологічні технології. на мою думку, спрямовані на розвиток внутрішнього потенціалу, підвищення професіоналізму й адаптаційних можливостей людини. Вони включають комплекс природничо-наукових і гуманітарних знань «Основна задача акмеологічних технологій - сформувати та закріпити у самосвідомості людини затребувану необхідність у самосвідомості, саморозвитку й самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами та техніками самоактуалізувати особистісне та професійне "Я"».Комплексне поєднання цих технологій передбачає розвиток творчих здібностей особистості. Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так, на основі педагогічного досвіду можна зробити висновок, що ці здібності включають чотири основні компоненти:

 Мотиваційний (допитливість, творчий інтерес, захопленість, емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої діяльності).

 Комунікативний (уміння сприймати усне й писемне мовлення; відтворювати, самостійно будувати усні й писемні висловлювання).

 Інтелектуально-логічний (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, пояснювати, доводити, систематизувати й узагальнювати).

 Інтелектуально-евристичний (уміння висувати гіпотези, фантазувати, переводити знання та вміння в нові нестандартні ситуації, критично мислити, цінювати).

Для розвитку творчих здібностей необхідним є: використання різних форм, методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня; створення на уроці педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня; створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу; стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; підтримка учня в його бажанні аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці.Дидактичні ігри кардинально змінюють технологію навчання. Суть їх полягає в тому, щоб розбудити пізнавальну активність дитини, сприяти становленню самостійності в мисленні й діяльності. Навчальна дидактична гра - варіативна форма організації, що динамічно розвивається, цілеспрямованої взаємодії всіх її учасників при педагогічному керівництві з боку вчителя. Суть цієї форми складає взаємозв'язок імітаційного моделювання та рольової поведінки учасників гри у процесі рішення типових навчальних задач досить високого рівня проблемності. У практиці включаю в уроки ігрові моменти, щоб зацікавити географією навіть дуже пасивних, байдужих учнів , залучити їхню увагу до здавалося б сухого й малоцікавого матеріалу. Навчальна ігрова діяльність на уроках - один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Ділові та імітаційні ігри знаходять нині застосування в найрізноманітніших сферах діяльності. Завдання що ставиться в процесі гри - проблемне, міститить суперечності. Це сприяє пошуку оригінальних рішень і відрізняється винахідливістю та цілеспрямованістю. Так при проведенні узагальнюючого уроку у 6 класі у формі гри-подорожі на тему "Земля у космічному просторі" кожен мандрівник отримав іменний код (прізвище) в якому записані запитання. За кожну правильну відповідь отримував один бал - зірку, яку діти позначали в своїй картці.Великий інтерес викликала гра " Знак питання". Завдання учнів: розкрити інформаційний зміст слів:

  • Сонце (зірка) Каденюк (космонавт)

  • Стрілець (сузір'я) Комета (небесне тіло)

  • Астероїд (небесне тіло) Орбіта (шлях Землі)

  • Екватор (умовна лінія) Місяць (супутник)


А коли настав відпочинок, учні послухали цікаві історії -космічні сни - гра "Космічні фантазії"". Учні розповідали про уявні подорожі на Марс, Місяць. Організовуючи навчально-виховний процес таким чином домагаюсь свідомого засвоєння учнями знань. Такі ігри розвивають у учнів цілеспрямованість, наполегливість, комукативність. творчу фантазію, креативні здібності. Одне з перших місць серед найбільш перспективних методів навчання посідають також і ділові ігри. Використовую їх для тренування, розвитку творчого мислення, формування практичних умінь, підвищення інтересу до вивчення географії.

Так, наприклад, після вивчення теми “Клімат України” (8 клас) та виконання практичної роботи учні діляться на групи. І групі “синоптиків” даю завдання опрацювати дані практичної роботи і скласти опис погоди для. села Манвелівки за планом:

Середня температура повітря. Середня температура січня, липня.

Атмосферний тиск.

Вітер (напрям, сила).

Вологість повітря.

Опади.

ІІ група “синоптиків” характеризує несприятливі явища й процеси пов’язанні з кліматичними умовами. Дев’ятикласники вирішують і соціальні проблеми, і проблеми зайнятості населення. Випробовують свої знання в ролі фермера, підприємця Результатом цілеспрямованої роботи з організації навчальної діяльності учнів у вивченні географії стає здатність учнів послідовно, самостійно і усвідомлено організовувати всі компоненти діяльності, ставати суб'єктом діяльності. Ігрові технології сприяють розвитку в учнів ключових компетентностей, особистісних якостей, що впливає й на якість географічної освіти Навчальна ігрова діяльність на уроках — один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Гра для дітей — це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В. О. Сухомлинський гру називав животрепетним джерелом мислення. Підбираючи ігри, поєдную два елементи — пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію, відповідно до змісту програми, чітко планую діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети. Ігри-вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть бути збережені пам'яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси, вікторини. У своїй роботі я навчаю учнів складати їх самостійно, що змушує учня не тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з енциклопедіями, довідниками, розвиває його ерудицію. Тут пізнавальна діяльність учня переходить уже на вищий рівень. «Чи знаєш ти карту?» Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів (по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий — на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів назв географічних об'єктів. Учень біля карти показує географічні об'єкти (острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ці об'єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів змінює друга і т. д. Виграє команда, яка припуститься менше помилок. «Хто більше знає?» Змагаються дві команди по три-п'ять учнів у кожній. Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об'єктів. На виконання завдання відводиться 3—5 хв. Виграє команда, яка запише найбільше географічних назв. Гру проводжу на уроці за 5—7 хв до дзвінка.

Нестандартні уроки — засіб підвищення ефективності навчального процесу

Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК.

Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити, «здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь. Вчаться уважно слухати, розуміти своїх товаришів, виручати команду у скрутну хвилину. Підготовку до КВК і розпочинаю вже з перших уроків вивчення теми: оголошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у формі КВК, формуються команди, обираються капітани, і самі учні розподіляють обов'язки. Наприклад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін. Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підготувати невеличкі кросворди, два-три запитання суперникам тощо. Один з різновидів нестандартних уроків — це урок-марафон — своєрідна естафета на узагальнюючих уроках. Учням потрібно якомога швидше пройти всі етапи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів. Завдання для етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для роботи з контурною картою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи підготовленість учнів, підбираю більш прості та складні.

На своїх уроках практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор. Одну з таких прес-конференцій я провела у 8 класах з теми «Геоекологічна ситуація в Україні», учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців, екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів, гідрологів, геологів, біологів) та працівників засобів масової інформації, які представляли різні журнали, газети, теле- та радіопрограми. Прес-конференції не тільки активізують діяльність класу, оригінальним способом перевіряючи знання, а й змушують учнів думати, учать ставити запитання, адже часом це зробити не легше, ніж відповісти на нього. Вивчення океанів у 7 класі і тему «Гідросфера» в 6 класі проводжу у фомі ділової гри, пропонуючи різні ситуації: 1. Один із вас буде капітаном, інший штурманом. Потрібно визначити мету експедиції, вибрати маршрут плавання, розказати про природу тих місць, де ви побували. 2. Здійсніть уявну подорож до північного полюса. Виберіть спосіб пересування. Які труднощі вам зустрілися? Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи, наприклад скласти пам'ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк. Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не відбулася, або три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють малюнками.Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» проводжу урок-вікторину «Що? Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми, які могли б найповніше виявити рівень знань учнів. Використовую «Чорний ящик», «Бліц-запитання».Проводжу також уроки-заліки. Метою таких уроків є узагальнення та систематизація знань учнів, закріплення основних понять і термінів, перевірка вміння працювати зі статистичними матеріалами, довідниками, картами, діаграмами, таблицями; прищеплення школярам навичок самостійності в оцінці знань своїх товаришів.Кожного навчального року проводжу загальношкільний позакласний захід із географії. Серед них — КВК, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», гра «Щасливий випадок», «Брейн-ринг».Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя та учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці. Моніторинг рівня розвитку навчальної мотивації учнів 8-9 класів свідчить про перевагу пізнавальних мотивів, усі учні прагнуть до досягнення успіху, мають високий рівень навчальної мотивації, завжди реалізують навчальні мотиви, мають високий ступінь розвиненості здібності до цілепокладання. Не менш значущим у контексті акмеологічної теорії є технологія, що отримала назву "метод проектів" і припускає орієнтацію на самостійну діяльність учнів, рішення певної проблеми, що передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрованих знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Для успішної реалізації методу проектів створюю такі умови: наявність значущої проблеми та задачі; практична, теоретична і пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, групова, колективна) діяльність учнів; структурування змістовної частини проекту; використання дослідницьких методів.

Проектну технологію починаю використовувати вже при вивченні початкового курсу географії – пропоную учням завдання зі складання найпростіших прогнозів, проектів (наприклад, за синоптичною картою) або виконати проектні завдання в контурних картах, запропонувати свій варіант освоєння території, за картою скласти проекти-прогнози літосферних змін суходолу материків у майбутньому. Проекти складаються на основі знань теорії руху літосферних плит. У процесі моделювання з фрагментами розрізаної контурної карти учні створюють індивідуальні проекти майбутнього обличчя Землі. При вивченні природних зон землі та окремих материків пропоную учням завдання зі створенням проекту озеленення кабінету географії. Захист таких проектів враховує батьківщину тієї чи іншої рослини, кліматичні умови, в яких вона може рости. Розробляється наукова основа проекту озеленення.

У ході проектної роботи ставлю завдання — розрити власну модель, процедуру, схему, під час виконання якої учні набувають корисних дослідницьких навичок. Застосовую проекти довготривалі, на виконання яких виділяється декілька уроків, частина декількох уроків, і короткочасні, які можна розробити упродовж одного уроку або навіть певної його частини. Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань.

Наприклад

«Міжнародний географічний поділ праці та інтеграція», 10 клас

Мета: сформувати в учнів систему уявлень про поняття «світове господарство», «міжнародний поділ праці», «всесвітня інтеграція»; систематизувати знання про закономірності розвитку етапів світового господарства; сприяти розвитку глобального світосприйняття, розвивати критичне мислення, використовуючи метод проектів.

Обладнання: політична карта світу, атласи, словники.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: метод проектів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Що вивчає економічна та соціальна географія світу?

Які історико-географічні регіони виділяються у світі?

Які причини зумовили формування історико-географічних регіонів світу?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Мета нашого уроку — з'ясувати умови формування світового господарства, міжнародного поділу та інтеграції праці, участь і місце України у світовому господарстві.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Світове господарство на межі тисячоліть.

2. Міжнародний поділ праці — вища форма поділу праці

3. Міжнародна інтеграція — найвища стадія міжнародного поділу праці.'

4. Україна на шляху до Світової організації торгівлі.

5. Інтеграція України в Європу.

Етапи роботи

1. Поділ класу на групи (доповідач; члени Міжнародної організації праці, спеціалізованої установи ООН; члени Державного комітету України з питань інтеграційних процесів).

2. Рекомендації щодо етапів дослідження та презентації проектів; ознайомлення з правилами користування карткою учасника проекту.

3. Робота в групах.

4. Захист проектів.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Тестова перевірка

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

VII. Домашнє завдання

1. Проаналізувати причинно-на-слідкові зв'язки формування етапів світового господарства.

2. Дослідити за економічними картами можливі інтеграційні процеси України з країнами світу.

Проектна робота як метод інтерактивного навчання в географії ставить завдання — розробка власної моделі, процедури, схеми, підчас виконання якої учні набувають корисних дослідницьких навичок. Проекти можуть бути довготривалими, на виконання яких виділяється декілька уроків, частина декількох уроків, і короткочасними, які можна розробити упродовж одного уроку або навіть певної його частини. Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань.

Результати проектної діяльності обговорюю на уроках узагальнення, конференціях. Виконання проектів дає учням практичні навички в організації власної діяльності;дає змогу під наглядом учителя контролювати своє навчання;створює можливості для співпраці учнів один з одним;допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх напрацювань та досягнень;сприяє формуванню інформаційної, комунікативної, продуктивної творчої діяльності та соціальної компетентностей.

Акме-технології спрямовані на формування мотиву самоствердження. У зв'язку з цим пріоритетним для мене як вчителя стає проблема розвитку навчальної мотивації учнів. Учні старших класів, маючи високу мотивацію, тільки іноді (чи рідко) реалізують названі мотиви в навчальній діяльності. Менше половини учнів прагнуть до навчального успіху, для інших рівнозначними стають прагнення до успіху й недопущення невдачі. У переважної більшості учнів зовнішні та внутрішні мотиви виражені в однаковій мірі, при цьому навчальні мотиви в поведінці реалізуються досить рідко. Саме акме-технології допоможуть учням пізнати себе, свій внутрішній світ, усвідомити себе частиною соціуму.

Успішність соціалізації залежить від ціннісних орієнтацій і відносин, що складають ядро особистості. Багато в чому вона визначається запасом придбаних у школі знань, умінь і навичок, що будуть характеризувати дитину як суб'єкта діяльності. Кінцевий результат використання акме-технологій - стійка здатність до самостійного вибору, самовдосконаленню, самореалізації в мінливих соціокультурних умовах.

Учень сучасної школи у вивченні географії повинен бути дослідником, для якого надзвичайно важливими є аналітичні здібності, уміння визначати цілі та задачі своєї діяльності,уміння формулювати прогнозовані результати та коректувати свою діяльність

Першою й однією з найбільш важливих складових проектувальної культури учня у вивченні географії є цілепокладання. У зв'язку з цим цілком доречно розглядати систему вивчення географії зі створення умов для підвищення її результативності Сформовані проектувальні вміння є необхідною умовою для їх ефективного розвитку учнів, причому не тільки на старшому ступені, а і в учнів основної школи.

Однією з ефективних технологій для формування творчої особистості, які використовуються на уроках географії, є модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в який об’єднані навчальний зміст і технологія оволодіння ним. Сутність модульного навчання в тому, що учень самостійно або за допомогою вчителя досягає конкретної мети навчально-пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Ознаками модульної технології є: гнучкість, динамічність, мобільність, можливість проводити модульні уроки на різних етапах навчального процесу (вивчення, закріплення, узагальнення), зміна форм спілкування вчителя з учнями. Модуль передбачає індивідуальну самостійну роботу учня, партнерську роботу в парах, роботу в групі.

Моє завдання як вчителя географії є розробка інструкцій модуля, надання індивідуальної допомоги, підтримка оптимального темпу уроку, керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учнів через модулі, конкретизація модулів при практичній роботі з ними, контроль та корекція засвоєння знань, умінь, навичок. Модульна технологія визначає чітку структуру уроку і як результат - підвищення якості знань учнів. Елементи модульного навчання починаю впроваджувати у курсі фізичної та економічної географіі України.

Назвичайно важливим у розвитку креативності учнів мають творчі завдання

Творче завдання - це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань, його рішення вимагає від учня застосовування раніше засвоєних знань та умінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на основі способу рішення, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта, важливе напруження думки, збудження розумової діяльності. Підвести школярів від простого і часто необдуманого відтворення знань до їх самостійного добування, вміння міркувати, робити висновки і висувати гіпотези шлях непростий. Тому проміжною і сполучною ланкою між завданнями репродуктивними та творчими є завдання частково-пошукового характеру. Під час їх вирішення школярі вчаться встановлювати логічно завершені зв'язки між судженнями та умовиводами.

Методика вирішення запропонованих творчих завдань включає в себе ланцюжки рішень окремих пізнавальних під завдань, кожне з яких носить переважно репродуктивний характер і не становить особливих труднощів. Учень легко може їх вирішити, опираючись на вже набутий обсяг знань. Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра. Вміння розбити завдання на підзавдання, встановити послідовність їх розв'язку, логічний хід міркувань і виключає основні труднощі під час вирішення вихідного завдання. Такий підхід активізує розумову діяльність учнів, а значить приводить до нестандартних рішень.

Знайомлячись з умовою завдань, учні часто сумніваються у своїх можливостях щодо його вирішення. Але з кожним кроком міркувань ці сумніви розсіюються. Наприклад, розкриваючи тему в 7 класі "Розміщення природних зон на материку Євразія" ставлю перед собою мету: підвести учнів до самостійного розуміння причинно-послідовних зв'язків між кліматом, грунтами, рослинністю, тваринним світом і господарською діяльністю людей. На початку уроку організовую самостійну роботу учнів з картами атласу. Після того, як учні встановлять, як природні зони є в Євразії і в якій послідовності вони змінюються з півночі на південь ставлю такі запитання:


- Чому рослинність не скрізь однакова? (Тому що не однаковий клімат).


- Чому неоднаковий клімат? ( Це залежить від географічної широти).


- У чому саме? ( Головне в тому, що на різній широті Земля неоднаково обігрівається).


Отже, Сонце неоднаково обігріває території на різних географічних широтах, а ріст рослин залежить від тепла і вологи. Де більше тепла і вологи там кращий рослинний покрив. За допомогою запитань підводжу учнів до розв'язання проблемної задачі: рослинність у різних зонах різна через однакову кількість у них сонячного тепла і вологи. І так:


- Від чого залежить розташування природних зон? (Розташування природних зон залежать від клімату).


- А що ще залежить від клімату? (Від клімату ще залежать грунти і тваринний світ).


А після цього вчитель веде розмову про зону тундри. Розповідає про болота, озера, ілюструючи розповідь рослинами тундри з шкільного гербарію. Учні відшукують загальні ознаки рослин (карликовий ріст, маленькі корені). Потім відповідають на запитання:


- Чому рослини маленькі?


- Чому у тундрі не ростуть дерева?


- Чому багато боліт і озер?


- Як пристосувались тварини до умов життя у тундрі?


- Чим займаються люди у тундрі?


Усі ці запитання спрямовані на усвідомлення учнів. Роблячи висновок пропоную учням самостійно узагальнити його у вигляді схеми:

Це дає учням можливість повторити питання про охорону природи та її зміни людиною. Таке навчання допомагає міцно оволодіти знаннями, сприяє формуванню вмінь самостійно здобувати знання, розвитку здібностей учнів, інтересу до знань.

Творчі самостійні роботи створюють найбільш оптимістичні умови для вияву особистості учня. Навчальний матеріал курсу "Економічна і соціальна географія світу" дає змогу мені складати пізнавальні задачі різних рівнів складності. Наприклад, вивчаючи господарство Японії перед учнями вчитель ставить проблемне питання: Чому Японія після II світової війни увійшла у число передових країн світу, незважаючи на те, що вона має незначні запаси природних ресурсів?

Вислухавши припущення учнів, пропоную прочитати у підручнику відповідні абзаци параграфа, встановити основні причини піднесення промисловості Японії у післявоєнні роки. Проблемні задачі використовую як для перевірки знань учнів, так і під час вивчення нового матеріалу та його повторення.

Встановити чотири основні причини піднесення промисловості Японії у післявоєнні роки. Проблемні задачі вчитель використовує для перевірки знань учнів, так і під час вивчення нового матеріали та повторення.

Впроваджуючи ці методи вчитель географії, переконуюсь, що вони дозволяють істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльність учнів, бо учень змушений бути активним, незалежно від того, бажає він цього чи ні, сприяють самостійному творчому виробленню рішень учнями, забезпечують постійну взаємодію вчителя з учнями за допомогою прямих чи зворотніх зв'язків.

У своїй практиці особливу увагу звертаю на метод проблемного викладу матеріалу, створення й розв'язання проблемних ситуацій, обговорення проблемних питань, що сприяють активізації мислення учнів, спонукають їх до думки, спроби самостійно відповісти на поставлене запитання, створюють інтерес до матеріал,у що вивчається.

Під час вивчення теми: "Фізико-гегорафічна характеристика Азовського моря" пропоную задачу:

- Азовське море вважається найпродуктивнішим морем, улови риби з кожним роком зменшується. Чому?

Діти розміркувавши в парах висловлюють свої припущення. Однією з причин є сучасне засолення моря в результаті надходження солонішої води з Чорного моря, а також із зменшенням прісної води, яка надходить з Дону і Кубані (гідроспоруди і зрошувальні системи). Це призводить до зменшення цінних видів риб - ляща, судака, сазана. Щоб запобігти дальшій загибелі цінної риби, розроблені проекти, які б регулювали водообмін між морями і тим самими підтримуватимуть солоність Азовського моря на необхідному рівні.

Результат не є кінцевою метою а тільки кроком у постійному навчальному процесі. Учень розуміє і контролює власні навчальні дії, вчиться вирішувати проблеми. В учнів розвиваються самопізнання і впевненість у власних силах, вміння співпрацювати з іншими, бути толерантнішими до чужих думок та переконань.

Діти вчаться пізнавати факти, узагальнювати їх, бачити речі у перспективі.

Так вивчаючи в 6 класі "Атмосферний тиск" тема, яка містить ряд абстрактних понять і складних залежностей. застосовую метод проблемного викладання. Проводжу дослід № 1.

На столі в класі склянка з водою. Накривши аркушем паперу, перекидаю її догори дном і спокійно тримає. Вода з перекинутої склянки не виливається. В учнів мимоволі виникає запитання: Чому? Увага дітей загострюється, виникає інтерес, з'являється бажання дізнатися про причину цього явища. Після цього бере другу склянку з краном у дні. Повторивши перший дослід відкриває кран. Аркуш паперу відразу відстає, вода виливається. Перед дітьми знову постає запитання. Чому? Від чого це залежить? Проблемна ситуація ускладнюється і думка учнів напружено працює у пошуках відповіді. В результаті пошуку відповіді вони доходять висновку, що аркуш паперу в першому випадку тримався тому, що тиск повітря перевищував масу води в склянці, а в другому - аркуш паперу відпав, бо тиск повітря і маса води зверху більшу, ніж тиск повітря знизу.

Таким чином підводжу учнів до думки, що повітря має масу ( 1 куб. метр повітря має масу 1300 т) Для практичних вправ дає завдання учням обчислити тиск повітря на квадратний дециметр, сантиметр, а також визначити тиск повітря на висоті 1 км, 2 км.

Застосовуючи метод проблемного викладання знань у процесі навчання створюю проблемні ситуації для активізації самостійної мислительської діяльності учнів і сама намагаюся показувати вихід з них якби моделюючи процес мислення учнів під час спільних роздумів і пошуків істини.

Застосування творчих завдань, методу проблемного викладання знань у процесі навчання, сприяють формуванню творчої особистості, здатної використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у нестандартних ситуаціях.

Технологія проблемного навчання - важлива складова прогресивного вивчення географії. Рушійною силою проблемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закладені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання. Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії створюю різні проблемні ситуації, навчаюучнів вирішувати проблеми, формую у школярів уміння бачити протиріччя, вчу формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності. У навчанні географії використовуються такі види проблемних завдань:

  • завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза (походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату);

  • завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями;

  • завдання проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання (наприклад, при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні повинні визначити, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному);

завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями (зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини). Проблемне навчання — запорука творчої пізнавальної діяльності учнів на уроках географії

Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії є формування в них уміння розв'язувати проблемні завдання. Навчальне завдання можна вважати проблемним, якщо на його основі вчителем створено проблемну ситуацію. Для цього завдання повинно містити інформаційно-пізнавальну суперечність, мати достатню позитивну мотивацію в навчальній діяльності учнів та відповідати їх інтелектуальним можливостям. Це можуть бути навчальні задачі, питання, практичні завдання.

Таким чином, виконуючи навчальне проблемне завдання, учні відкривають для себе нові знання, тому що структура й логіка проблемного пошуку учня і наукового пошуку Слизькі. Знання, здобуті під час проблемного пошуку, завдяки емоційному піднесенню більше осмислюються, швидше перетворюються на особистісні переконання учнів.

4. Творчі завдання — важлива умова активізації пізнавальної діяльності школярів

Творче завдання — це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його розв'язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на основі способу розв'язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації.

Важливо збудити розумову діяльність учня. Складаючи творчі завдання, виходжу з того, що умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на відомих учням знаннях та вміннях, містити суперечності між відомим та пошуком, викликати цікавість до розв'язання, концентрувати увагу школяра, містити пізнавальну новизну.

З досвіду відомо, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Тому проміжною і сполучною ланкою між завданням репродуктивним та творчим є завдання частково-пошукового характеру.

Як підготовчу роботу використовую пояснення дітям схем, взаємозв'язків елементів. Коли учні навчаться пояснювати взаємозв'язки компонентів природи в схемах, починаємо складати схеми спочатку за допомогою вчителя, далі самостійно.

Під час виконання творчих завдань виробляється колективна думка, коли учні працюють у динамічних групах. Така форма роботи заохочує учнів до взаємного спілкування один з одним як з джерелом інформації. Це так звані інтерактивні методи навчання.

Дискусії— один із засобів інтерактивного навчання географії

Дискусія — організоване обговорення різних проблем, що може надати їм більшої значущості.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, дійти спільної думки. Завдання дискусії:

1. Поглиблювати знання слухачів з теми, що розглядається.

2. Виявляти заплутане питання.

3. Розвивати вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, уважно й зважено вислуховувати думки опонентів.

4. Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Головні правила ведення дискусії:

1. Сперечатись по суті, пам'ятаючи, що головне в дискусії — аргументи, факти, логіка, доказовість.

2. Не допускати образливих реплік, не нав'язувати своєї думки. Поважати погляди опонентів.

3. Виявляти стриманість у суперечках.

4. Намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство.

5. Виявляти демократичність, уміння з гідністю визнати недостатність своєї аргументації.

Дискусія належить до групи проблемних методів і має кілька різновидів:

а) «Мозковий штурм». Це вид дискусії, що передбачає вислуховування ідей без обговорення: перед групою ставиться дискусійне завдання й учні відповідають на нього. Відповіді фіксуються в короткій формі.

Наприклад. Які чинники сприяли швидкому економічному розвитку Австралії?

б) Дискусія «Так — ні». Учням ставиться дискусійне запитання. Ті, хто дає на нього ствердну відповідь, стають з одного боку, хто заперечує — з другого. Учитель підходить по черзі до кожного, пропонує відстояти свою точку зору.

Наприклад

Безробіття — невід'ємний елемент ринкової економіки. Так чи ні?

Українська діаспора — це гордість чи горе українців?

в) «Круглий стіл». Дискусія передбачає організований обмін думками й поглядами учасників групи з приводу певної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди і переконання, виробляє вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів. Хід дискусії можна розподілити на такі етапи:

1. Вступ. Формулювання проблеми, визначення її актуальності.

2. Власне дискусія.

3. Заключне слово викладача.

Під час підготовки до дискусії вчитель повинен чітко сформулювати завдання і мету, підібрати необхідну літературу, її список запропонувати учням заздалегідь.

Важливим етапом дискусії є безпосередня суперечка. Вчитель не повинен проявляти авторитаризму, а повинен використовувати методи активізації, дискутуючи. Майстерність учителя в умінні вчасно помітити, відчути момент закінчення дискусії.

Ефективним проблемне навчання є тоді, коли воно застосовується систематично. В ході цієї роботи визначаю проблеми, формулюю проблемні завдання, скеровую діяльність учнів під час розгляду проблеми, визначити варіанти вирішення проблеми, консультую в процесі роботи.

У шкільній географії вирішення реальних екологічних, економічних, природничих проблем сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Вони відображають потребу учнів, допомагають оволодіти дослідницькими навичками, формують позитивні мотиви до вивчення географії. Найчастіше реальні проблеми носять краєзнавчий характер і вирішуються в групах.

  • На заняттях у 6 класі учні вчаться користуватися термометром, барометром, гігрометром, знайомляться з кутоміром власної конструкції для визначення висоти Сонця над горизонтом, вчаться завбачати погоду
       Учнями ведеться календар погоди, в який щодня заносятьсь дані спостережень. Записи робить чергова група учнів (3-4 чол.). Вони записують температуру повітря, тиск, напрям і силу вітру, стан атмосфери (ясно, хмарно, дощ).
     
       На початку уроку географії чергові учні повідомляють дані про погоду, порівнюють погоду поточного місяця з погодою попереднього року цього ж місяця за календарем, який висить поряд з тим, що заповнюється.
     
       Під час вивчення теми “Клімат” учні складають графіки температур повітря за місяць, креслять розу вітрів, порівнюють клімат
    Манвелівки з кліматом цього ж місяця попереднього року. При цьому використовують дані власних спостережень. 
       Виконання таких робіт сприяє розвитку в учнів спостережливості і вміння порівнювати, аналізувати, складати графіки, заповнювати таблиці
    .
       Під час вивчення теми “Води суходолу. Поверхневі води. Річки.” проводиться екскурсія до річки
    Вовчої, яка допомагає засвоїти учням такі поняття, як: “річище”, “заплава”, “тераси”, “річкова долина”, “корінний берег”, “стариця”, “повінь”, “межень”, “паводок”, “річкова ерозія” тощо. 
       Вивчаючи тему “Поверхневі води України”(
    8клас) учні досліджують і виконують наступні роботи: складають план річки;    визначають грунт дна;   складають опис річкової долини; вимірюють швидкість течії;   визначають витрати води;    вимірюють прозорість води, її температуру;   роблять опис берегів, заплави, долини річки;   проводять вивчення ґрунтових вод; збирають відомості про режим річки; 
       з’ясовують господарське використання річки;
       визначають джерела забруднення річки. 
       Особливу увагу треба прид
    яємо місцям активного забруднення річки, установлюємо чинники забруднення. 
       Така практична робота
    сприяє набуття учнями навичок дослідницьких робіт. 
       Під час вивчення економічної і соціальної географії
    у 9класі, зокрема з теми “Сільське господарство України”, організовую екскурсію до місцевого фермерського господарстваСадове”. 
       Перед екскурсією да
    ю учням запитання, за якими вони потім описують екскурсію.   Про організацію екскурсії домовляюся з керівниками напередодні, ставлю перед ними запитання, за якими вони мають розповісти учням про підприємство. Перед екскурсією виділяю групу учнів, які повинні зібрати матеріал про діяльність підприємства, а після екскурсії обробляємо ці матеріали. 
       Учні пишуть реферати, оформлюють стенд.
     
       При вивченні теми “Топоніміка своєї місцевості” клас ділиться на групи і кожній групі пропонується дослідити походження назв:
     
       1) походження назв місцевих географічних об’єктів;
     
       2) походження місцевих назв вулиць;
     
       3) походження назви
    села 
       Учні дослідили за літературними джерелами
    ,що школа розташована на території села Манвелівки, колишньої німецької колонії . Назва походить від прізвища головного німця-колоніста Манвелл.   Краєзнавча робота добре позначається на успішності учнів.


Широко використовую технологію застосування опорних логічних конспектів (сигналів). Особливістю цієї технології є певна закодованість навчальної інформації, можливість виділяти етапи у вивченні матеріалу, використовувати творчі прийоми подання навчального матеріалу у символах та малюнках. Ці технології використовую в індивідуальній роботі з кожним учнем, у групах.

Основною формою організації навчально-виховного процесу був і є урок..

Сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті раніше знання під час опанування нового змісту предмета. Засвоює практичні дії, формує світогляд, самостійність, активність, творче мислення.

На своїх уроках я застосовую різноманітні форми й методи навчання, прагну, щоб кожен учень був активним його учасником. Викладання повинно спрямовуватися не тільки на розширення обсягу знань з предмета, його структурування, інтегрування, узагальнення, а також на постійне перетворення набутого кожним учнем суб’єктивного досвіду.

Кожний урок – це складна організаційно-методична схема, всі компоненти якої взаємопов’язані і взаємозумовлені. Водночас урок – це завершений, самостійний фрагмент освіти зі своїми задачами і результатами. Намагаюся роки відзначаються різноманіттям форм організації навчання: лекції, семінари,практикуми, ігри, конференції, презентації тощо. Кожен урок – це ще одна сходинка до храму знань і умінь.

У своїй педагогічній роботі я широко використовую під час проведення уроків географії інтерактивні технології. Ось деякі з них.

«Підказка».

Заздалегідь готую шпаргалки на листочках у вигляді таблиць, схем, якими учні користуватимуться протягом уроку. Таблиці, схеми можуть бути заповнені повністю або частково. Незаповнені проміжки учні будуть заповнювати під час вивчення теми.

Наприклад, під час вивчення теми «Фізико-географічне положення, берегова лінія та дослідження Північної Америки.» я складаю такий план-схему уроку.

  1. Фізико-географічне положення:

План визначення фізико-географічного положення материка.


  1. Площа материка .Розташування материка щодо екватора та нульового меридіана

  2. Розташування материка щодо тропіків та полярних кіл

  3. Моря та океани, що омивають береги материка

  4. З яким материками межує даний материк

  5. Крайні точки материка (північна,південна, західна,східна)

  6. Протяжність материка з півночі на південь

  7. Протяжність материка із заходу на схід

На етапі актуалізації опорних знань я застосовую «Інтелектуальну розминку», «Вірю-не вірю», «Географічну розминку», конкурс запитань, «Опитування-естафету», «Географічну мозаїку», «Лови помилку картографа», «Так-ні», «Чомучка», «Мандрівка», «Географічний крос», «Географічний диктант», «Знайди зайве».

На підсумковому етапі вивчення розділу або великої теми пропоную на основі нових термінів і понять учням самостійно скласти кросворди, чайнворди, ребуси чи написати географічну казку. Особливо ефективні ці форми роботи з учнями 6-7 класів

Кросворди, чайнворди, ребуси, загадки використовую для перевірки знань номенклатури карти. Використання кросвордів для перевірки знань номенклатури учнями передбачає подання певної інформації, що відповідає освітній функції контролю. Такий підхід зацікавлює дітей, оскільки включає в себе елемент гри. Розв’язування кросвордів впливає на розвиток розумових здібностей школярів, викликає бажання знати карту і використовувати це в повсякденному житті.


Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки підростаючого покоління, що здатне самостійно вирішувати життєво важливі питання.

Щоб найбільш ефективно розв'язати цю задачу, потрібно використовувати такі методи навчання, які дозволяють модулювати поведінку в конкретній ситуації. Найкраще для цього підходять рольові ігри, дискусії, метод проектів, їх можна розглядати як методи навчання, спрямовані на моделювання реальної дійсності . У процесі підготовки й проведенні дискусій, рольових ігор, здійснення проектів учні формулюють цілі, визначають проблеми , працюють з різними, в тому числі додатковими джерелами географічних знань, аналізують отриману інформацію, виробляють шляхи розв'язання проблем, навчаються виконувати ту чи іншу соціальну роль.

Вивчаючи "Властивості вод Світового океану" ,провела його у формі уроку-досліження. На початку уроку активізувала та систематизувала знання учнів за допомогою запитань і завдань:


В яких станах буває вода в природі?


Якщо вам доводилось плавати в морі чи океані, то ви напевно запам'ятали гірко-солоний смак морської води . Чим це пояснюється?


Після відповідей розповіла про морську воду і ознайомила учнів із визначенням солоності води: Солоність води вимірюється кількістю грамів речовин, розчинена у 1 літрі розчину. Один грам складає тисячну частку кілограма, а тисячну частку будь-якого числа називають проміле. Щоб довести що це так, учень взявши літрову банку наповнену водою і розчинив пакет з морською сіллю, помішав і в результаті чого одержали морську воду. Діти зробивши висновок що у морській воді найбільше розчинено добре знайомої вам кухонної солі. Після чого два учні внесли ємкості і показали класу: в одній ємкості уже утворився лід, а в другій вода ще перебуває в рідкому стані і біжучі переконалися, що не замерзла саме солона вода. Щоб переконатися, що лід легший за воду і діти проводять ще один дослід, де переконуються що лід плаває у воді занурюючись приблизно на 4/5.

Для циркуляції води в Океані велике значення має те, що більш солона вода має більш високу густину. І коли учень підфарбував солону воду акварельною фарбою почав обережно підливати у банку із прісною водою то солона вода спрямовувалась на дно банки. Після побаченого учні переконалися, що солона вода опускається на глибину – звертаю увагу учнів на те,що це не це не означає, що глибинні шари обов'язково мають солоність вищу за поверхневі і підводжу підсумок.

Солоність Світового океану у першу чергу його поверхневих шарів різна і залежить від кількості опадів, що випадають, танення льодовиків.

На основі проведених дослідів, спостережень, логічних міркувань учні змогли сформулювати нові поняття, висновки, правила. І поряд з цим мали можливість пройти шлях до самостійного творчого пошуку.

Можливість самореалізації в процесі розв'язання навчального завдання породжує зацікавленість учня в його результаті: а це пробуджує мотиви навчання й урешті-решт приводить до формування в школярів потреби в само зміні що визначає стійке та всезростаюче бажання, прагнення навчатися. Надзвичайно продуктивним методом навчання є дискусія, яка допомагає підвищити ефективність навчального процесу. Це технологія, в якій беруть участь всі учні класу. її метою є набуття учнями навичок публічних виступів і дискутувань, обчислювання власної позиції, формування громадянської активності.

Нові можливості для навчання географії відкривають мультимедійні технології. Їх особливістю є об'єднання текстової, графічної, аудіо - та відеоінформації, анімації. З використанням мультимедійних компакт-дисків географічні поняття, що раніше здавалися абстрактними, стають конкретними або, принаймні, достатньо наочними. Комп'ютерні навчальні програми дозволяють істотно підвищити ефективність навчання, зокрема: новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учіння; колір, графіка, мультиплікація, музика, відео значно розширюють можливості викладання навчального географічного матеріалу; контакт з комп'ютером стимулює рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони одержують наочне зображення її наслідків; з'являється можливість залучення учнів до дослідницької роботи з географії; забезпечується індивідуалізація навчання комп’ютери розширюють можливості програмованого навчання: дозволяють викладати матеріал у певній послідовності, регулювати його обсяг і складність відповідно до індивідуальних можливостей учня, забезпечують поточний зворотний зв'язок. Учні можуть самостійно підготуватися за допомогою комп'ютерних засобів навчання до уроку по новій темі, розповісти про ті або інші географічні новинки , кожен учень зможе відчути смак наукового відкриття.

Структура комп'ютерного уроку з курсу географії :

1) теоретична частина

2) моделююча частина

3) тренінгова частина

4) тестуюча частина

5) приклад розв'язання задач;

6) контрольне завдання на оцінку;

7) ігрова частина на закріплення.

Теоретична порція інформації складається з кількох фрагментів, що послідовно виводяться на екран за сигналом готовності учня.

Ця частина заняття може супроводжуватися усними коментарями і поясненням вчителя. спрямовую роботу учнів, раджу, коли можна перейти до наступного фрагмента, тощо. Сильніші учні можуть цю частину уроку виконувати індивідуально, працюючи у власному темпі.

Наступні структурні частини уроку також опрацьовуються індивідуально. Завершується вивчення матеріалу виставленням комп'ютером об'єктивних оцінок і нагородою— грою з географії, котра ще більше закріпить здобуті знання.

Можливості застосування комп'ютера на уроці величезні, тому застосовую різні напрямки використання.

Перший напрямок - демонстрація матеріалів.

На теоретичному етапі уроку вивчення нового матеріалу часто супроводжую показом схем, слайдів, географічних об'єктів, карт, знімків, графіків, діаграм . Це дозволяє направити увагу школярів на найважливіші моменти теоретичного матеріалу, допомагає учням краще запам'ятати матеріал, більш глибоко проникнути в суть досліджуваного питання. Також розповідь супроводжую відеофільмами із найбільш яскравими й необхідними сюжетами, які йдуть усього 2 - 5 хвилини, але відбивають суть процесу або явища . Використання звуку теж дає можливість урізноманітнити урок і включити в діяльність слухову пам'ять учнів.

Другий напрямок - показ процесів.

Географічні процеси, про які школярі повинні мати уявлення, різноманітні й численні. Комп'ютер дає унікальну можливість побачити процес своїми очами. На екрані дисплея моделюються географічні процеси, які неможливо показати в інших умовах. Використовуючи анімацію, демонструю утворення атмосферних фронтів , льодовиків, боліт і ін.. Впливаючи на зорову пам'ять, засвоєння матеріалу відбувається на більш глибокому й усвідомленому рівні.

Третій напрямок - практичні роботи.

У програмах по географії закладені практичні роботи з тем. Вони носять практичний і контролюючий характер. Особливо дітям подобаються завдання з перевірки карти. Комп'ютер дає можливість і вивчити, і закріпити, і перевірити себе, і виправити свої помилки, тому що комп'ютер доможеться правильного виконання поставленого завдання.

Четвертий напрямок - перевірка знань.

На даному етапі розвитку освіти широко впроваджується практика проведення державної підсумкової атестації з усних предметів, де дітям пропоную тестові роботи. Сучасному вчителеві необхідно навчити дітей працювати з тестами. Учням пропоную тестові роботи у декількох варіантах. Учнів захоплює те, що оцінку ставить сам комп’ютер. Відбувається об'єктивне оцінювання знань школярів. При перевірці знань учнів використовую індивідуальний підхід: учні мають можливість виправити свої помилки при виконанні нового тесту.

П'ятий напрямок - використання презентацій.

За допомогою графічної програми PowerPoint створюю слайди для показу діаграм, малюнків, схем, фотографій, тексту, відео- і звукових записів. Це може зробити як учитель, так і діти. Презентації зручні тим, що відбирається матеріал саме той, який необхідний для конкретного уроку й у потрібній послідовності. Презентації використовуються на окремих етапах уроку.

Шостий напрямок - використання Інтернет.

Ми маємо можливість безпосереднього виходу в Інтернет.. Це насамперед доступ до свіжої статистичної інформації, будь то чисельність населення країн світу або величина виробництва якого-небудь виду продукції.. Крім статистики з Інтернету беру величезну кількість ілюстративного матеріалу: це фотографії й малюнки, що показують різні куточки Землі ; це спостереження в реальному часі за погодою в будь-якій точці планети, визначення поточного часу у різних куточках планети, відомості про видатних географів, про географічні процеси та явища.

Інтернет школярі використовують й при підготовці повідомлень, доповідей, рефератів. Використання Інтернету збільшує пізнавальну активність учнів, робить навчальну діяльність незвичайною й цікавою. До того ж, вони розуміють, що Інтернет - це не тільки розвага, але й цілком доступне для них джерело знань.

Застосування програмних і апаратних засобів, дає змогу замінити більшість карт, плакатів, таблиць, дидактичних моделей тощо. Мультиплікація, звук, яскраві кольори, моделювання глобальних процесів забезпечує великий інтерес учнів до предмета, розвиває їх творчі здібності. Особливо, коли це супроводжується ігровими елементами. Наприклад, комп'ютерна кругосвітня подорож через океани і моря, під час якої на мандрівників чатує небезпека — бурі, рифи, землетруси, або комп'ютерна подорож через тисячоліття в ті далекі часи, коли формувався рельєф земної кори, корисні копалини. Однією з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу.

Електронні засоби навчання дозволяють продемонструвати процеси або змоделювати явища, за якими неможливо спостерігати протягом одного уроку або які несуть небезпеку для здоров’я та життя людини. І тут нам на допомогу приходять мультимедійні засоби навчання, які позбавляють нас цієї небезпеки та дають змогу учням більш глибоко зрозуміти природу досліджуваного явища чи процесу. Результатом роботи групи є творчий звіт – презентація зібраних матеріалів . В процесі захисту презентацій учні формують уміння представляти результати своєї роботи, усвідомлюють, що по кожному завданню, проблемі може існувати декілька точок зору, декілька варіантів вирішення поставлених завдань. Дитина вчиться зіставляти, порівнювати, приймати інші точки зору.

При оцінюванні змісту презентацій учнів враховую в цілому групову роботу та підводжу підсумки роботи в команді.

Результативними у розвитку творчих здібностей учнів у процесі вивчення географії є індивідуальні практикуми. Це своєрідні вправи, мета яких – формування різних навичок, закріплення практичних знань. Існує багато модифікацій практикумів: дослідницькі, пошукові, творчі, прогностичні, виконання письмових робіт, цільові спостереження з наступним описом і аналізом

Технології групової діяльності учнів на уроках географії-форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя і в співпраці з учнями. Групова, навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Вивчаючи тему «Політична карта світу», учні працюють у групах, використовуючи підручник, атлас. Кожна група одержує конкретне завдання.

1. Яка відмінність між країною, державою, територією?

2. Що таке унітарна держава, федеративна, конфедеративна?

3. Як поділяються держави за формою державного правління?

4. Як поділяються держави за структурою господарства?

5. Назвіть колонії на сучасній карті світу.

Користуючись текстом підручника, учні за 5 хвилин формують відповіді на поставлені запитання, і лідер команди доповідає перед класом. Так, учні всього класу за короткий час ознайомлюються з типологією держав. Після цього пояснюю, що найчастіше за критерії поділу держав беруть рівень економічного розвитку, в основу якого покладено визначення валового національного продукту (ВНП). У формі бесіди доводжу сутність ВНП та його відмінність від внутрішнього валового продукту (ВВП). Після того групам пропонується дослідити тип країн певного економічного розвитку:

1. Які риси характерні для економіки країн «Великої сімки»?

2. Характеристика середньорозвинених країн перехідної економіки.

3. Формування господарств високорозвинених країн.

4. Особливості розвитку постсоціалістичних країн перехідної економіки.

5. Спеціалізація господарств країн, що розвиваються.

Сьогодні потрібні не стільки знання, скільки вміння оперувати ними, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях, створювати на ґрунті наявних знань щось нове. Зберігаючи досягнення шкільної географії, переорієнтовую навчальний процес на формування в учнів можливостей самостійно оволодівати знаннями, користуючись різними джерелами інформації, застосовувати набуті знання в практичному житті, виробляти вміння критично мислити.

З метою розвитку критичного мислення у учнів вчу їх думати і читати критично; майстерності ставити питання; працювати з різними джерелами інформації; .формую уміння учнів конструювати аргументовані висловлювання; опановувати уміннями і навичками дискусії і дебатів.


Твердо переконана, Лише органічна єдність усіх методів надасть навчальному процесу необхідну продуктивність, зробить його справді проблемним за змістом та ефективним за формою.

Як цінний дороговказ у моїй роботі завжди будуть слова В.О.Сухомлинського, який прагнув, щоб «школа стала школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів. Щоб дитина в школі була передусім думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання».






Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 20.10.2016
Раздел География
Подраздел Статьи
Просмотров402
Номер материала ДБ-276483
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх