Инфоурок Классному руководителю Другие методич. материалыВнеклассное мероприятие ко дню родного языка.

Внеклассное мероприятие ко дню родного языка.

Скачать материал

Внеклассное мероприятие

«Иребзэрабзэ ди адыгэбзэр»

Мурадхэр:

ЦIыхум и анэдэлъхубзэм нэхърэ нэхъ лъапIэ зэрыщымыIэр псэкIэ еджакIуэхэм зыхегъэщIэн;

Я бзэм пщIэ хуащIу, фIыуэ ялъагъуу, ирипсалъэу, Iуэху иризэрахьэу, я гупсысэ хуиту къраIуатэу егъэсэн;

«Бзэр кIуэдмэ, лъэпкъри мэкIуэд» адыгэ псалъэжьым и гупсысэ куур ягурыгъэIуэн, абы къишэ гузэвэгъуэ иныр, апхуэдэ гузэвэгъуэ къызыщыщIа лъэпкъ адыгэм дызэриIэр зыхегъэщIыкIын.

Макъ къо1у:

Псынащхьэр щыкъабзэр

И1эмэщ теп1эн,

Дывгъэхъумэ ди бзэр-

«Си псэ» жызы1эн.

Анэбзэр мы1ужмэ.

Лъэпкъыр к1уэдыжащ,

Пщэдей димы1эжмэ,

Щ1ым дытек1ыжащ.

Маржэ. Си адыгэ!

Дызэрывгъэубыд,

Хъунущ ди пщ1эр лъагэ,

Зыдмыщ1ыжмэ пуд.

Тыркубий Къантемыр «Анэбзэр мэ1ущащэ»

Къафэ.

Езыгъэк1уэк1ым1:

- Фи махуэ ф1ыуэ, ди еджак1уэ ныбжьыщ1эхэ, ди егъэджак1уэф1хэ, ди хьэщ1э лъап1эхэ! Нобэ, февралым и 21-м,  анэдэлъхубзэм и махуэр дуней псом щагъэлъапIэ. А махуэшхуэм ирихьэл1эу Шордакъ курыт еджап1эм и еджак1уэхэм ягъэхьэзыра «Иребзэрабзэ ди адыгэбзэр» жыхуи1э зэ1ущ1эм фыкъыдогъэблагъэ!

Нобэрей ди гуф1эгъуэм кърихьэл1ахэщ пщ1э зыхуэтщ1 хьэщ1э лъап1эхэр.

Илъэс куэдк1э колхоз унафэщ1у лэжьа, зи лэжьыгъэф1хэмк1э къуажэр езыгъэф1эк1уа Ц1ып1ынэ Амырхъан.

Къуажэ администрацэм и унафэщ1 Жырыкъ Ашэмэз.

Къуажэ сабийхэм щ1эныгъэрэ куурэ гъэсэныгъэрэ дахэрэ бгъэдалъхьэу илъэс куэдк1э ди школым щылэжьа егъэджак1уэф1хэу Жырыкъ Любэ, Есэнкъул Маринэ, Дол Хъэджэт, Дуар Верэ, Жырыкъ Женэ, Къардэн Ларисэ, Гуащ1э Лидэ сымэ. Ди къуажэ школым щеджа, иджыпсту КъБКъУ и студенткэ, усак1уэ ныбжьыщ1э Быгуэ Ленэ.

Аращи, фыкъеблагъэ, зи бзэр псэм пэзыщ1у зи тхыдэжьыр зыгъэлъап1э псори!



Езыгъэк1уэк1хэм зэпадзу жа1э:


- Дунейм щынэхъ дахэр сыт?

- Адыгэ хъыджэбзырщ.

- Абы нэхъ дахэжыр сыт?

- Адыгэшу къабзэрщ.

- Адыгэшыр зыгъэдахэр сыт?

- Адыгэл1 губзыгъэрщ.

- Ар зыгъэгубзыгъэр сыт?

- И бзэр – адыгэбзэрщ!


Езыгъэк1уэк1ым2:


Макъыбэу зэрылъэлърэ, зэхэпха нэужьк1э гум ехуэбыл1э, жьым щигъэшэрыуэк1э уэгум удэзыхьей, щ1эм къыщигъэ1ук1э узыгъэгуф1э, Сосрыкъуэу нартыр уэркъэ зыгъэусэр!!! Сэтэней дахащэ уэркъэ-т1э и фащэр!!! Мэлэчыпхъу и жьабзэр уэркъэ зыщ1ыр 1уэры1уэдз! Хамэ щ1ып1э ис лъэпкъэгъухэм уэркъэ нобэ епсэлъэфыр?!

СИ АНЭБЗЭР УЭРЩ, си япэ псалъэр зейр уэращ, нобэми УЗИ-БЗЭЩ, уэ уздобзэрабзэ, лъэпкъым ури-набдзэщ, узи-АДЫГЭБЗЭЩ!!! Си гупсысэр уэпхащ. СИ ГУГЪАП1ЭР УЭРАЩ!!! СИ АДЫГЭБЗЭ!!! Си бзэ! Си дуней!


«Си бзэ – си псэ, си дуней» уэрэдыр егъэзащ1э ди уэрэджы1ак1уэ ныбжьыщ1э Дол Аделинэ.


Езыгъэк1уэк1ым1:

- Анэдэлъхубзэу ди анэм и бзэрщ япэ дыдэ дэ зэхэтхыр. Сыт щы1э абы нэхърэ нэхъ 1эф1. Щхьэныкъуэ Мусэбий «Си анэбзэ 1эф1». Усэм дригъэдэ1уэнщ Тхьэмокъуэ Каринэ.


Си анэбзэ 1эф1

Адыгэбзэу бзэрэбзэж,

Си анэбзэ 1эф1.

Къызыботыр гукъыдэж.

Си гъащ1эми 1эф1.


Адыгэбзэу си 1эпэгъу,

Сэ си гъащ1э гъусэ,

Лей щотхами къытхуогъэгъу,

Пщ1эркъым зыгъэгусэ.


Уэ удахэщ, уэ улъагэщ,

1уащхьэмахуэ хуэдэу,

Угуак1уащэщ, укъабзащэщ

Къуршыпс псынэм ещхьу.


Узианэщ – узиадэщ

Си щхьэ 1э къыдолъэ,

Уи гущ1эгъур зым хуэмыдэщ

Си псэм псэ къыхолъхьэ.


Уэ узи1эм псори си1эщ,

Схуэпсэу, си псэ закъуэ,

Ус1урачым сыл1эпащи,

Сахэфлъхьэж си л1акъуэ.


Езыгъэк1уэк1ым2:

- Ди бзэр яф1эдахэщ, яф1эгъэщ1эгъуэнщ нэгъуэщ1 лъэпкъхэм къыхэк1а ц1ыху ц1эры1уэхэм.

«Адыгэбзэм и макъхэр апхуэдизк1э телъыджэщ, зэмыфэгъущи, жьыбгъэр зэрыфийр, пщ1ащэр зэрыщхъыщхъыр, псы уэрым и даущыр, щ1ыр зэрыбауэр, псым хэлъ мывэджейхэр зэрызэнт1э1ур, гур къызэреуэр, бзур зэрыбзэрабзэр зыхыбощ1э абы ирипсалъэу щызэхэпхк1э. Ар щыхьэт зытехъуэр зыщ: адыгэбзэр хуэщ1ащ дунейм и къэхъугъэ псори кърип1уэтэным»,- жы1ащ урыс щ1эныгъэл1 Трубецкой Николай.


«Адыгэхэм я гуащ1эр, я дахагъэр хыболъагъуэ а бзэм хэлъ зы гъэщ1эгъуэныгъэм: гупсысэр кърип1уэтэну гъуэзэджэу, урипсэлъэну шэрыуэу, уригушы1эну гухэхъуэу, хъуэхъу ирип1этыну хуэдэ зэрыщымы1эмк1э». Шинкубэ Бэгърэт. Абхъазым и ц1ыхубэ усак1уэ.

Езыгъэк1уэк1ым1:

Адыгэ лъэпкъым и гъусэ пэж! ...Жьабзэу укъэ1умэ-пшынэ дыкъуакъуэр 1эпипщ1ым телъщ, тхыбзэу ущытмэ-гупсысэ инхэр уи псалъэхэм ящ1элъщ! Укъызопсалъэ, сыбогъэгуф1э, Си адыгэбзэ!


«Си адыгэбзэ» усэм къеджэнущ Жырыкъ Анжелэ

Уобзэрабзэ къуалэбзууэ,

Уо1ущащэ къуршыпс псынэу,

1уащхьэмахуэ къыбдежьууэ,

Уогъэ1уфыр уэрэд ину.


Си анэбзэу адыгэбзэ.

Гъащ1э 1эщэ усхуэхъуащ,

Жыр лэныстэу укъысхуобзэ,

Насыпыф1и сыбдэхъуащ.


Къэбгъэщ1ащ ди Сосрыкъуэ,

Бзэрэбзэжырт ди Алий,

Уогъэлъэщыр ди К1ыщокъуэ,

Ф1ыщэу тлъагъуу ди зэчий.


Удалъхуащи дэ ди бгыжьхэм

Лъэлъэжыху уэ упсэунщ,

Уахъумащи ди нэхъыжьхэм

Адэжь къуэпсыр зэик1 мыгъущ.

Щхьэныкъуэ Мусэбий.


Езыгъэк1уэк1ым 2:

-Дахэщ ди бзэр, купщ1аф1эщ, пшынэбзэ шэщ1ауэ мэбзэрабзэ.

Лъэпкъышхуэхэм хуэдэу дэри ди мащ1экъым ди бзэр зыгъэбзэрабзэ, ди лъэпкъыр зэрыгушхуэ ц1ыху ц1эры1уэхэр.

-Урыс литературэр иропагэ Александр Сергеевич Пушкин и усэбзэк1э гъэпса «Евгений Онегин» романым. А лъагап1э дыдэм тетщ ди лъэпкъ мащ1эм и классик Щоджэнц1ык1у Алий и «Къамботрэ Лацэрэ» романыр.

-Дуней псом щыц1эры1уэ Шекспир и 1эдакъэщ1эк1 мыл1эжыным хуэдмыгъэдэн тлъэк1ыркъым адыгэхэр дызэрыгушхуэ драматург 1ут1ыж Борис и пьесэхэр.

Езыгъэк1уэк1ым 1:

-Лъэпкъыр дызэрыгушхуэхэм ящыщщ Нэгумэ Шорэ, Пащ1э Бэчмырзэ, К1ыщокъуэ Алим, К1уащ Бет1ал, Къармокъуэ Мухьэмэд, Шэджыхьэщ1э Хьэмыщэ, Акъсырэ Зылымхъан ик1и нэгъуэщ1ри.

А лъагап1эм зэк1э нэмысами, ди Шордакъ къуажэм къыдэк1ащ адыгэбзэр зыгъэбзэрабзэ, тхыгъэ хьэлэмэтхэр зи къалэмым къыщ1эк1 ц1ыху гуащ1аф1эхэр. Апхуэдэхэщ Ц1ып1ынэ Амырхъан, Дуар Дуся, Быгуэ Маринэ, Быгуэ Ленэ сымэ.

Амырхъан къыдигъэк1ащ «На своей земле», «Земля родная, сердцу дорогая», «Доброе имя, высокая честь» жыхуи1э тхылъ хьэлэмэтхэр. Мы тхылъхэр фэрыщ1агъ зыхэмылъ псэ къабзэк1э, гу къабзэк1э тхащи, удимыхьэхынк1э зы 1эмал и1экъым. Апхуэдэу тхэфынур зи хэкур ф1ыщэу зылъагъу, зи бзэр зи псэм хэлъ ц1ыхурщ.

Амырхъан и тхылъхэм ихуащ усэ зыбжанэ. Абы и усэхэм щыщу «Ди бзэ, адыгэбзэ» жыхуи1эм дригъэдэ1уэнщ Махуэ Аслъэн.


Адыгэбзэр, хэти дощ1э,

Дэрк1э ар анэдэлъхубзэщ,

Лъэпкъхэр шхэпсу дызэпещ1э,

Лъабжьэ быдэу ди къежьап1эщ.


Къэралыжьу, ди пщ1эр лъагэу,

Дэ ди гъащ1эм дыкъок1уэк1,

Ди бзэм, хабзэм дрипагэу,

Лъэпкъыу щы1эм дадок1уэк1.


Адыгэбзэу ди бзэ дахэм

И зы псалъэм куэд къыбже1э,

Хуэшэрыуэу ар бгъэлажьэм,

1ущагъ куэд къыбгурегъа1уэ.


Ди зэманым и къэхъукъащ1эм

Къэлэнышхуэ тхуигъэуващ,

Гъащ1эм дек1уу псэуныгъэм

Бзэ зыбжанэ тщ1эн хуей хъуащ.


Фепэгэк1ыу ди лъэпкъыбзэм,

Хэутэн ар дывмыгъэщ1,

Зэвгъэщ1ами нэгъуэщ1ыбзэ,

Ар 1эщ1ыб фымыщ1.


Ди къэк1уэнум дегупсысу

Жыжьэ дыплъэу дыпсэунщ.

Лъэпкъым ди пщ1эр емыхуэхыу

Адыгэбзэмк1э т1ыгъынщ.


Адыгэбзэу дэ т1урылъыр

Анэдэлъхуу къыддалъхуащ,

Ди псэм хэлъщи а бзэ 1ущыр

Псэр т1утыхук1э тхъумэжынщ.


Езыгъэк1уэк1ым 1: Усэ хьэлэмэтхэр зи къалэмыпэм къыщ1эк1хэм ящыщщ

Дуар Дуся. Абы и усыгъэхэр ди «Дзэлыкъуэ» газетым къытохуэ, дэ абыхэм дыдахьэхыу доджэ. Дуся ф1ыуэ илъагъу егъэджак1уэ лэжьыгъэм здыщ1идзар Шордакъ къуажэрщ. Абы зыхилъхьэ щы1экъым езыр зыщалъхуа и лъахэр. Дуся и тхыгъэхэм щыщу «Си лъахэ» усэм къеджэнущ


Адэжь щ1ыналъэу си хэку,

Шордакъ, ущ1этщ си нэгу,

Си гъащ1эм и къежьап1э,

Сыт щыгъуи гум и плъап1э.


Ф1ыщэу узолъагъу, Шордакъ,

Гу лъащ1эм къыщо1у уи макъ,

Блэк1ахэм псэк1э сахуозэш,

Куэдрэ уи деж согъэзэж.


Гъуэгуанэ бзухэм джабэм сыдаш,

Абыхэм уэрэд къысхураш,

дейхэр дахащэу зэхэтщ,

Удз гъэгъахэм гур хэхъуэу сахэтщ.


Къуажэм и теплъэм зехъуэж, зеужь,

Зэманым къегъанэ лъэужь.

Нэхъ лъахъшэ мыхъу Шордакъыжь,

Си щ1ып1э дахэм си нэгу зыщеужь.


Бгы лъапэм псынэпс къыщ1ож,

Къуэпс куэду ар зэхож,

Дзэлыкъуэпсыр къызо1ущащэ,

Хьэуа къабзэр къызодэхащ1э.


Езыгъэк1уэк1ым 2:

Быгуэ - Апажэ Маринэ адыгэбзэмрэ литературэмк1э и егъэджак1уэщ. Ар щолажьэ Налшык къалэ и 13-нэ гимназием. Егъэджэныгъэ лэжьыгъэм къыщыдэхуэм деж Маринэ ф1эф1щ усэ итхыну. Абы и усэхэм щыщу «Сытхэр уи къэк1уэну» жихуи1эм къеджэнущ Т1эхъуэ Аринэ.


Езыгъэк1уэк1ым 1:

Ди къуажэм къыдэк1а усак1уэ ныбжьыщ1эщ Быгуэ Ленэ. Ленэ дохутыру мэлажьэ, ауэ усэ тхынми дехьэх. Ленэ и тхыгъэхэр газетхэм, журналхэм къытохуэ. Абы и мащ1экъым хэкум, бзэм теухуауэ итха усэхэр. Ленэ и усэхэм щыщу «Шордакъ къуажэ» жыхуи1эм макъамэ щ1агъэувауэ уэрэду ягъэзащ1э.


Псалъэхэр Быгуэ Ленэ ейщ, макъамэр Къул Амир ейщ. «Шордакъ къуажэ» уэрэдым дригъэдэ1уэнущ Дол Аделинэ.


1.Бгит1 зэхуакум дыщэ щ1ы1уу

Жылэ дахэр доц1уук1.

Бзу бзэрабзэхэм еф1эк1ыу

Уэрэд дахэр гум къо1ук1.

Бгъэ лъэбжьанэу псынэ щ1ы1эр

Псэр хилъхьэжурэ зэрож.

Зы шу лъагъуэм щхьит1у къуажэр

Зэбгырепхъри зэгуегъэж.


Ежьу:

Сэ си къуажэу, Адэжь лъапсэ,

Си гурыщ1эхэр зи макъ.

Ф1ыгъуэу щы1эм сыпхуохъуапсэ,

Сыщалъхуауэ, си Шордакъ.


Анэжь къуапэу Адэжь лъапсэ,

Си гурыщ1эхэр зи макъ.

Ф1ыгъуэу щы1эм сыпхуохъуапсэ,

Сыщалъхуауэ, си Шордакъ.


2.Дзэл 1эдийуэ нэпкъым тетхэр

Хъыджэбз щхьэцу ухуэнащ.

Мэз жыгыжьхэм къуажэ гъунэр

Упщ1э пы1эу зэщ1ащтащ.

Уэр нэхъыф1 темыт дунейм,

Гук1и псэк1и сыпхуосакъ,

Пщы т1ысып1эу Бабыгуейм

Къыпачауэ, си Шордакъ.


3.Нэхъыжьыф1хэм щ1алэгъуалэр

Хьэл- щэн дахэм хуаущий,

Я чэнджэщыр зыхащ1ык1ыр,

Ф1ым, дахагъэм зыхуаший.

Щ1эблэ хэхъуэ, хьэгъуэл1ыгъуэ,

Лъагъуныгъэр щыушэн

Уи къуэ пэжхэр, уипхъу гъэф1ахэр

Ешэл1эж къуэбын-щэбын


Езыгъэк1уэк1ым 2:

Ди къуажэм къыдэк1а усак1уэхэм дохъуэхъу гъащ1э к1ыхь я1эну, адыгэбзэр ягъэбзэрабзэу дяпэк1и я тхыгъэф1хэмк1э дагъэгуф1эну.


Езыгъэк1уэк1ым1:

- Анэдэлъхубзэр лъэпкъым игущ, и псэщ, лъэпкъыр лъэпкъ зыщ1 нэщэнэхэм я нэхъ пажэ дыдэщ. Гъуэгуанэ к1ыхь къэзык1уа ди лъэпкъым къыдогъуэгурык1уэ адыгэбзэр.


Бемырзэ Мухьэдин и усэ «Адыгэбзэ» къеджэнущ К1эзэмуш Алим.


Си адыгэбзэ, уэ улъэщщ,

Зи зэманыгъуэу угурыхуэщ,

Ц1ыхугу дэтхэнэри къот1эщ1,

Уэ ущагъабзэк1э 1эрыхуэу,

Зэм, си бзэ, уохъури уэ жьгъыру,

Адыгэ пшынэу уобзэрабзэ,

Зэм къызыкъуохри уи къарур,

Хеящ1э джатэу ар уогъабзэ,

Уэ уаф1эжьгъейми, къэбгъэщ1ащ

Зэрыдунейуэ зэджэ «Нартхэр»,

Гъэ минхэр, си бзэ, уэ бгъэщ1ащ,

Иджыри мащ1экъым уи нат1эр…

Си лъэпкъым щ1эблэ къыщ1эхъуам

Насып вагъуэбэу ужьэхэпсэу,

Я нэхъ тхьэмыщк1э ар щыхъуам

Уре1э уэ, си адыгэбзэ!


Езыгъэк1уэк1ым2:

Ц1ыхум и акъылым и лъэщагъым и щыхьэт на1уэщ, абы и 1эдакъэщ1эк1хэм и налкъутщ, ф1ыгъуэ хьэлэмэту зэригъэпэщахэм и нэхъ гъэщ1эгъуэныщэщ л1эщ1ыгъуэк1эрэ ц1ыхур зытелажьэу, ипсыхьу, иригъэф1ак1уэу къыдэгъуэгурык1уэ и анэдэлъхубзэр.

Аф1эунэ Лиуан «Си бзэм сыхуоусэ» усэм къеджэнущ Жанкъэзий Аринэ.


Си бзэр насыпышхуэщ,

Ижь – ижьыж бзэщ1эжщ.

Хэкущ, жьэгу пащхьэщ, хышхуэщ,

Хабзэ зэтещ1эжщ.

Ар си адэ – анэщ, си къарэгъул бжыхьщ,

Тхыдэщ, гъуэгущ, гъуэгуанэщ,

Ар насыпырыхьщ.

Си бзэр ущияк1уэщ, лъэпкъым я уэчылщ.

Ар ди узэщ1ак1уэщ,

Ди хьэл – щэн акъылщ.

Ар къурш щхьэпэлъагэщ,

Ар хъер хъыбарыжьщ.

Лъэпкъыр зэрыпагэщ,

Бэшэч угъурлыжьщ,

Прозэщ ар, поэзиещ,

Лъэпкъ мыгъэк1уэдыжщ.

Си бзэр псэущ, псэунущ,

Плъап1эм тхьэр итыху!

Зы адыги псэк1э

Бауэу

Щ1ым тетыху!.


Езыгъэк1уэк1ым 1:

ФщIэрэ фэ а бзэм и лIыгъэр?
Ар йопсалъэ дыгъэм.
Сыту фIыщэт, уэ, ди дыгъэр,
Узэрыадыгэр!


«Адыгэ уафэ, адыгэ щ1ылъэ» уэрэдыр ягъэзэщ1эну утыкур хуит яхудощ1

2-нэ классым и еджак1уэ ц1ык1ухэм.


Езыгъэк1уэк1ым 2:

- Ди жагъуэ зэрыхъущи, дэ иджыри дыхуозэ адыгэбзэм и пщ1эр, нэмысыр, къарур къызгурымы1уэ ц1ыху щхьэхуэхэм. Мис апхуэдэ ц1ыху гъуэщахэм теухуащ К1ыщокъуэ Алим и «Гъуэгу къужьап1э» усэр.

Усэм дригъэдэ1уэнущ Къардэн Дзерассэ.


Езыгъэк1уэк1ым:

Иджыпсту ди ныбжьыщ1э ц1ык1ухэм къагъэлъэгъуэнущ «Зи бзэр зымыщ1эж щхьэщытхъу» жыхуи1э теплъэгъуэр.


Езыгъэк1уэк1ым 1:

Бзэр лъэпкъыр зы зыщ, зэзыпх, зэгурызыгъа1уэ 1эмэпсымэщ, зы лъэпкъыр адрейхэм къащхьэщызыгъэк1 фащэхэм ящыщ зыщ. Ар имы1эмэ, лъэпкъым и лъэпкъыгъэр ф1ок1уэд, щхьэхуэу щ1убжыжын абы бгъэдэлъкъым. Дывгъэхъумэ ди бзэр. Дывмыгъэгъэк1уэд!



Езыгъэк1уэк1ым 2:

Хуэблэжьыр лъэпкъым нэхъри уэ бгъэбатэу,

Ди адыгэбзэ, куэдрэ уэ тхуэпсэу!


Езыгъэк1уэк1ым1:

Мы махуэр бзэм хухахащи, сыхуейщ, си бзэ, къэбгъэщ1 дунейм дыгъэм и бзийхэр хуабэу тепсэну, дахагъэу щы1эр гъуэгу пхуэхъуну, Адыгэ лъэпкъым и набдзэу ущытыну!!!

Езыгъэк1уэк1ым 2:

Апхуэдэу зыгъэ1уфынур ди АДЫГЭБЗЭРЩ!!!

ИРЕБЗЭРАБЗЭ ДИ АДЫГЭБЗЭР


Езыгъэк1уэк1ым1:

Тетыху адыгэ мы дунейм

                  Птеуэнкъым, Хэку, уэ зеиншафэ!

                  Бзэрабзэ, ди бзэ дахэкIей!

                  Узэпымыу адыгэ къафэ!


Утыкур хуит яхудощ1 ди къэфак1уэ ц1ык1ухэм. Абыхэм ягъэзэщ1энущ «Удж» къафэ.


Езыгъэк1уэк1ым 2:

Абдежым ди пшыхьыр и к1эм нэсащ. Кърихьэл1ахэм берычэт бесын вжыдо1э.









Просмотрено: 0%
Просмотрено: 0%
Скачать материал
Скачать материал "Внеклассное мероприятие ко дню родного языка."

Методические разработки к Вашему уроку:

Получите новую специальность за 2 месяца

Управляющий рестораном

Получите профессию

Фитнес-тренер

за 6 месяцев

Пройти курс

Рабочие листы
к вашим урокам

Скачать

Скачать материал

Найдите материал к любому уроку, указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

6 625 842 материала в базе

Скачать материал

Другие материалы

Вам будут интересны эти курсы:

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.

  • Скачать материал
    • 29.02.2020 2026
    • DOCX 45.5 кбайт
    • 35 скачиваний
    • Оцените материал:
  • Настоящий материал опубликован пользователем Татрокова Хадижат Хазраиловна. Инфоурок является информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт

    Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

    Удалить материал
  • Автор материала

    Татрокова Хадижат Хазраиловна
    Татрокова Хадижат Хазраиловна
    • На сайте: 4 года
    • Подписчики: 3
    • Всего просмотров: 6956
    • Всего материалов: 8

Ваша скидка на курсы

40%
Скидка для нового слушателя. Войдите на сайт, чтобы применить скидку к любому курсу
Курсы со скидкой

Курс профессиональной переподготовки

Методист-разработчик онлайн-курсов

Методист-разработчик онлайн-курсов

500/1000 ч.

Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 66 человек из 34 регионов

Курс повышения квалификации

Особенности реализации Федеральной рабочей программы воспитания в школе

36 ч. — 180 ч.

от 1700 руб. от 850 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 90 человек из 33 регионов

Курс повышения квалификации

Профилактика компьютерной зависимости и безопасность в сети Интернет среди детей и подростков

36 ч. — 180 ч.

от 1700 руб. от 850 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 53 человека из 25 регионов

Курс повышения квалификации

Современные технологии профилактики зависимого поведения среди подростков и молодежи

72 ч. — 180 ч.

от 2200 руб. от 1100 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 33 человека из 22 регионов

Мини-курс

Современные тренды в физкультуре и спорте: организация обучения и методика тренировок

2 ч.

780 руб. 390 руб.
Подать заявку О курсе

Мини-курс

Психология обучения и развития детей: от садика до школы

4 ч.

780 руб. 390 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 26 человек из 17 регионов

Мини-курс

Налогообложение и компенсация потерь: предотвращение ошибок и снижение рисков

6 ч.

780 руб. 390 руб.
Подать заявку О курсе