Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015

Опубликуйте свой материал в официальном Печатном сборнике методических разработок проекта «Инфоурок»

(с присвоением ISBN)

Выберите любой материал на Вашем учительском сайте или загрузите новый

Оформите заявку на публикацию в сборник(займет не более 3 минут)

+

Получите свой экземпляр сборника и свидетельство о публикации в нем

Инфоурок / Воспитательная работа / Другие методич. материалы / Воспитательное мероприятие "В маминій світлиці" (6-7 класс)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Воспитательная работа

Воспитательное мероприятие "В маминій світлиці" (6-7 класс)

библиотека
материалов

Свято «В маминій світлиці»

Сценарій розроблено:

Гонюк Юлія Миколаївна,

Кушнір Оксана Вікторівна,

вчителі української мови та літератури

Донецької ГІТ № 61

( святково прибрана світлиця).

Звучить фонограма: « Родино»

Ведуча 1:

Родино, дорога родино!

Що може бути краще за вечерю в домі.

За батьківським, міцним столом.

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька теплої руки.

Отож, зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині.

Учениця: У нас сьогодні родинне свято.

Милують очі диво – рушники.

Дівочий спів лунає у світлиці,

Як добре, що є звичаї такі!

Учень: Скільки скарбів у нашого народу.

У криниці мудрості не висиха вода.

Якщо шанують всі закони роду,

Душі народної скарбниця не згаса!

Ведуча 2: Добрий день, шановна родино, любі друзі, гості. Цього гарного дня у нас особливе свято. Ми підемо у гості до маминої світлиці. Хата для людини ставала всім: і храмом, і рідним краєм, і матір’ю. Яким теплом і лагідним родинним затишком віє від тебе, рідна хато! З батьківської хати розпочинається пізнання світу.

Батьківська хата є символічним «Берегом Дитинства», звідки ми йдемо у широкий світ. Але перш ніж увійти, за давнім звичаєм, потрібно вклонитися порогам і промовити такі слова: «Пороги, пороги! З вас починаються дороги. Дозвольте увійти до хати, рідну неньку привітати».

-Запрошуємо до нашої хати гостей.

Пісня: «Родина»

За старим і гарним звичаєм

Хлібом святим зустрічаю.

Запрошую усіх вас до хати

Прошу усіх вас до столу сідати.

Ведуча1: Хліб - символ життя. З давніх – давен він у великій пошані в народу. Яке щастя, яке добро, що він є на світі! Спочатку у землі, потім у борошні, й нарешті, на столі –зарум’янений, пахучий, вірний наш годувальник, смачний хліб, народжений працею.

Вірш «Пахне хліб»

Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів

І радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб–

Духмяно пахне хліб!

Ведуча 2:

Люди кажуть: « Без солі, без хліба немає обіду». А які ви знаєте прислів’я про хліб?

Прислів'я: (діти називають з місця):

  • Хліб – всьому голова.

  • Коли хліб на возі – не буде біди в дорозі.

  • Де хліб і вода, там не має голода.

  • Що посієш, те й пожнеш.

  • Як почав орать, то в сопілку не грать.

  • Глибше орати – більше хліба мати.

Учень: А ще в народі кажуть «Не кидайся хлібом – він святий!» Кинути хліб, то великий гріх.Хліб завжди цілували, як святиню шанували. Якщо хліб ненароком впаде додолу, потрібно негайно його підняти і поцілувати. А за обідом все до крихти з’їдати іне залишати окрайців.

Учні:

1. Не кидайсь хлібом, він святий!

В суворості ласкавій.

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

2.Не грайся хлібом, то ж бо гріх!

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.


Ведуча 1:

І сьогодні глибока повага, бережливість, святість повинні бути у ставленні до хліба. Будь – яке свято чи обряд не обходиться без хліба, паляниці. Може, хтось із вас знає ці обряди?

Учні:

  • Народжувалася дитина – йшли з хлібом.

  • Хліб по охрещуванні дитини в церкві, дарували хрещеним батькам.

  • Виряджали сина в дорогу – і мати зав’язувала в рушник житній окраєць хліба.

  • Хлібом благословляли і виряджали з дому молоду.

  • Дорогих гостей зустрічали з хлібом.

Ведуча 2:

А зараз погляньте, як гарно прибрана наша перша світлиця. Тут і вишиті рушники, сорочки, серветки, подушки і скатертини.

Ведуча 1:

Коли я була маленькою, моя мама і бабуся вишивали. І мені дуже хотілося навчитися вишивати. Я попросила, щоб мене навчили. Вони дали мені голку, червоні і чорні нитки, тканину для вишивання. І я почала вчитися. Подивіться, ці серветки, рушники вишиті хрестиком.

А одного разу, дітоньки,

Ходила павонька в мене на дворі,

Розгубила пір’ячко в мене на дворі.

Я там гуляла, те пір’ячко збирала.

І у вишиту подушечку клала.

Подивіться, діти, скільки вишитих подушечок. А була така колись давним – давно прикмета, яка дівчина на вишиту подушечку сяде, та й першою на весільний рушник стане.

Ведуча 2:

А тепер, подивіться на вишиту ікону. Покуть прикрашали образи (їх ще так називали). Ікони дарували при народженні дитини. Перед образами вішали лампадку. На образах біліли довгі рушники, розкішно вишиті лапатими квітами і дрібними візерунками. Такий рушник називався покутним або божником.

Учениця: Лиш пам’ятати слід:

Якщо ікони не покрити

Рушником квітчастим,

То не можна нам до неї

Молитви казати.

Ведуча1:

До образів не тільки молилися, перед ними здійснювалися важливі обрядові акти. Під образами сідали на Святвечір.Тут було місце молодого з молодою. За образами клали жмутик колосків, що залишився від обжинок, ставили свячену воду. На покуті біля ікони клали цілюще зілля, в якому купали немовлят.

« Пісня про рушник».

Ведуча 2: Скільки в цій світлиці, дітки, вишиванок. І всі вони гарні. А особливо зверніть увагу на оцей рушник.

Учень:

Висить цей рушник на стіні

У нашій тихій привітній оселі,

Тільки квіти на ньому чомусь

Вже поблідли й не дуже веселі.

А квіти поблідли, бо роки пройшли,

Вишивала його ще моя прабабуся.

І висить рушничок цей, як згадка жива,

Про маму моєї бабусі.

А що є ріднішого в світі від мами,

Дозвольте усіх запитати.

Тому що онуки і діти, і правнуки

Повинні про рід свій завжди пам’ятати.

(пісня продовжує звучати, говорить учитель, а в цей час хлопчик і дівчинка виносять рушники).

Ведуча 1:

Вишитий рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, із покоління в покоління.

Вишитий рушник! Який він гарний. Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходиться жодне сімейне свято.


ПРЕЗЕНТАЦІЯ «Рушники». ( Додатки - презентація)


Шануйте, друзі, рушники!

Квітчайте ними свою хату –

то обереги від біди.

Шануйте те, що дала мати.

Готуйте дітей – з чистої роси,

щоб легше їм в житті здолати

похмурі і скрутні часи.



Ведуча 2:

Яке це диво –народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Народна пісня – то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з маминої колисаночки. Коли дитина народжується, то чує ніжний мамин голос і задушевну тиху пісеньку. То і я свою доню в колисці буду гойдати і пісеньку їй співати:

МУЛЬТфільм «Колискова» ( Додатки - презентація)

(Колисанка «Ой ходить сон коло вікон»)


Ведуча 1:

Калина – найулюбленіший кущ внароді. Щоб вівся рід, калину садили біля хати. Кущ калини біля материної хати – це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина.

Калина – символ нев’янучої краси, кохання, рідної землі.

Калинонька! Скільки прекрасних пісень присвячено їй.


Пісня – танець: « Ой є в лісі калина».

Ведуча 2:

У мене, дітки, є сюрприз для вас. Але перш, ніж його вам показати, хочу загадку загадати.

Квіточка до квіточки

Листок до листочка

Сплітаємо з квітів, барвисті... ( віночки).

Ведуча 1: Бачите, які гарні віночки! Вони зроду – віку були найкращою оздобою голови дівчини. Український вінок не просто краса, а й оберіг, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Впліталось до віночка багато різних квітів, кожна квітка щось символізувала.


Презентація квітів вінків. ( Додатки - презентація)


  • Ружа, мальва і півонія – це віра, надія, любов.

  • Безсмертник – здоров’я, барвінок – життя і безсмертя людської душі.

  • Цвіт вишні та яблуні – материнська відданість і любов.

  • Любисток і волошка сусідять у вінку. Вони означають відданість. Ними освіжають хату, миють волосся. В них купають маленьких діточок.

  • Ромашка у вінку означає дівочу чистоту. ЇЇ вплітають у вінок поруч із цвітом калини, яблуні, вишні.

  • Калина – це символ рідної землі, отчого дому, батьківської хати, а ще – краси дівочої. Поміж них переплітають вусики хмелю – він означає розум.

  • Найпочесніше місце у віночку належить деревію. Вважають, що це – квітка нескореності. Всього у віночку 12 квіточок. Кожна з них - лікар і оберіг від лихого ока. Але названо 13 рослин. Це число Христа і Апостолів.

Молодці, дівчатка. Гарно знаєте ви про квіти, а тепер розкажіть про що розповідають стрічки у віночку.

1. Коричнева стрічка – земля, наша мати.

Вона в нас єдина, вона найрідніша.

Коричнева стрічка – вона наймиліша

2. Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.

Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.

3. Дві стрічки: зелена і темно зелена

Це юність, краса. Це природи знамена.

Зелена трава і зелені листочки –

Дві стрічки зелені ми маєм у віночку.

4. Дві стрічки: блакитна і синя темніша

Це небо і води. Хай будуть чистіші.

Дай, Боже, щоб ми вберегли їхню суть,

Нам небо і води здоров’я дають.

  1. Оранжева стрічка – м’яка паляниця.

Це й колос достиглого жита, пшениця.

Дивись, як оранжева стрічечка сяє.

Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

6. А ця, фіолетова, те означає

Що розум людський ще надій не втрачає.

На те, що послухаєм розум і Бога,

На те, що щасливі ми будемо з того.

7. Малинова стрічка ( або малинова)

Про щедрість сказати своє хоче слово.

Про те, не можна усе тільки брати.

Що треба навчитись і щедро давати.

8. Багатство й достаток – рожева це стрічка.

Багатство пора вже нам мати за звичку.

Достаток з рожевої стрічки всміхатись

Нам буде, як праці не будем боятись

  1. Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,

То треба, щоб душу свою берегли.

Перлини душі ви збирайте в намисто,

Душа хай, як білі стрічки, буде чиста.

Ведуча 2:

Щиро дякуємо вам за віночки.

Ведуча 1:

Сьогодні ми у маминій світлиці, і хочемо подякувати вам, наші любі матусі, за все те добро, що Ви зуміли передати своїм дітям, за мудрі поради і терпіння, за материнську любов.


Відео «Притча про маму» ( Додатки - презентація)


Ведуча2:

Мама, мамочка, матуся... Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша.

Матуся! Нема святішого і дорожчого слова для кожного з нас. З ним ми усвідомлюємо себе, з ним живемо, його вимовляємо у наважчі для нас хвилини. І нема на цій землі вищого обов’язку, як обов’язок синівський або обов’язок дочки.

Учні:

  1. Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша,

Хто така? Скажу вам я —

Рідна матінка моя.

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

  1. Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі і хащі...

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!


Ведуча1:

Мамина любов, мамина ласка супроводжують нас усе життя – від першого кроку немовляти до самої старості.

Ведуча 2:

Слово «мама» входить у наше життя тихо і непомітно. Ось тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати й того дня, коли над колискою вперше схилилася мати. Це – мить і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас, оберігає від усього злого.

Учні:

Вірш «Я твій портрет фіалками вберу»:


  1. Я твій портрет фіалками вберу –

ти ж так любила голубі фіалки.

Мене ти вчила правді і добру,

мене до праці ти привчала змалку...

Я доторкнуся до твого чола,

на ньому зморшки – й ті такі ласкаві...

Ти все дала й нічого не взяла:

ні крихти хліба, ні спасибі навіть...

  1. Все те, що мав, і те, що в мене є,

що від людей, що від землі святої,

що радістю в рядках моїх встає,

передано в моє життя тобою...

Дочку, можливо, матиму... Хто зна,

про що в гаю зозуля накувала...

О, як я хочу, мамо, щоб вона

твоє велике, щедре серце мала!..


Інсценізація вірша А. Костецького «Домашній твір» ( три учні)

Автор:

Вітько-бідак страждає так,

Аж здригує ногами!

Він – за столом, він пише твір:

«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри! –

До голови не лізе…

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама:

Вітько, будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

Син: Ідея!

Автор: А мамі…

Син: Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу –

Роблю важкі уроки.

Автор: І мама вийшла…

А Вітько швиденько пише в зошит…

Син(пише): «Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять.»

Автор: Хвилин за десять мама знов

З’являється у дверях.

Мама: Вітюнь, картопельки почисть,

А я зварю вечерю.

Син: Сама почисть!

Автор: Кричить Вітько

Та так, що ледь не трісне.

Син: Я твір пишу! Я – зайнятий!

Сама звари нам їсти.

Автор: Виходить мама, а синок

Писати знов сідає.

Син(пише): «Я мамі сам варю обід,

Вечерю та сніданок!..»

Автор: Радіє син:

Син: Не твір, а люкс,

Оцінка буде гарна!

Автор: І геть не думає про те,

Що він радіє марно.


Інсценізація гуморески

(На сцені — стілець, на ньому сидить тато з газетою в руках. Заходить син.)

Тату, допоможи розв’язати задачу.

Прийде мама, допоможе... (Син йде згодом з’являється знову.)

Тату, там на кухні кран прорвало, вода тече.

Прийде мама, відремонтує.

(Син йде. Батько потягує носом повітря. У кімнаті знову з’являється син.)

Тато запитує (стурбовано):

Що це паленим тхне?

А... на кухні білизна загорілась...

Батько, швидко встаючи зі стільця, збуджено вигукує:

То чому ж ти мовчиш?

Прийде мама — погасить.


Караоке (мультфільм) «Пісня про маму» ( Додатки - презентація)

(Музика та слова Наталії Май)


Учень:

Всемилосердний Боже! Дякую тобі за наших мам, за все те добро, що ти нам подав через них. Вони виховують нас, навчають любити твої заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати і слухати. А ти, Господи, поможи нам у цьому своєю ласкою. Благослови їх, Господи, добром, здоров’ям, довгим і щасливим життям, хорони від злого, дай їм сили перемогти всі труднощі, діждатись потіхи від своїх дітей та внуків.

Ведуча 1:

Упевнені, що щира усмішка на їхніх обличчях буде для вас найкращим дарунком, бо материнська ЛЮБОВ – воістину диво. Диво, що рятує світ.

Ведуча 2:

Дякуємо вам, любі гості, що ви завітали до нашої світлиці. Ми разом згадали все те, до чого з дитинства нас привчила мати, все те, що дорого нашому серцю.

Пропонуємо завершити сьогоднішнє свято караоке-піснями про наших мам.

Звучать пісні – караоке. ( Додатки - презентація)

(Хор дітей співає, а зал підспівує разом за текстом караоке)

  • Пісня про рушник (А. Малишко)

  • Пісня про маму (К. Скрябін)

Автор
Дата добавления 21.03.2016
Раздел Воспитательная работа
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров125
Номер материала ДВ-543614
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх