Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Русский язык и литература / Конспекты / Возвеличення духовних цінностей у новелі О. Генрі «Останній листок».

Возвеличення духовних цінностей у новелі О. Генрі «Останній листок».


  • Русский язык и литература

Поделитесь материалом с коллегами:

Тема: Возвеличення духовних цінностей у новелі

О.Генрі «Останній листок».

Мета: розвивати аналітичне і художнє мислення учнів; вміння аналізувати художній текст; спонукати їх до роздумів над морально – філософськими проблемами, порушеними в новелі; сприяти вихованню в учнів любові до ближнього, почуття взаємодопомоги, співчуття, милосердя.

Обладнання: ілюстрації – портрет О’Генрі, мультимедійна презентація за новелою, музичний супровід.

Епіграф уроку:

«Треба прагнути бути людиною,

незважаючи на всю жорстокість

навколишнього світу…»

О ‘ Генрі

Хід уроку:

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Вчитель.

Ми з вами прочитали й обговорили вже багато літературних творів. Кожен із вас має певний життєвий досвід. Ви, мабуть, не раз замислювались над запитанням: що в людському житті найголовніше? Без чого людина не може бути людиною, незалежно від того, якою б сильною, сміливою, розумною вона не була б ? Згадайте вже знайомого Робінзона Крузо, Маленького

Принца, як їм важко було без друзів і спілкування, бо найбільша розкіш на землі – розкіш спілкування. Говорячи про спілкування, дайте відповідь на запитання, використовуючи метод «Вільний мікрофон».

  • Якими повинні бути людські взаємини?

  • Яке слово вам перш за все спадає на думку, коли ми говоримо про людські взаємини?

(Вірність, міцність, постійність, надійність, лицемірство, користь, зрада..)

І це все правильно і цікаво, бо спостерігаючи за поведінкою людей, їх вчинками, ми дійшли висновку:

  • Люди в різних ситуаціях поводяться по - різному;

  • З рідними ти один, в школі та на роботі ти інший. В товаристві ще інший.

  • А який ти насправді? Хто ти – оптиміст чи песиміст?

Словникова робота.

Песимізм світосприйняття, сповнене безнадії, зневіри у краще майбутнє; схильність в усьому вбачати найгірші, темні сторони.

Оптимізм — погляд на життя з позитивної точки зору. Оптиміст стверджує: світ чудовий, з будь-якої ситуації є вихід, все вийде добре, всі люди загалом гарні.

Вчитель.

Відповідь на це запитання дуже важлива і в житті літературних героїв, і в нашому реальному житті.

Тому сьогодні ми будемо говорити про красу чистих людських взаємин, про духовні цінності людини, але нам дуже потрібна допомога. Хто нам допоможе розібратися в цій ситуації, я думаю, ви здогадаєтеся самі.

Пропоную вашій увазі декілька слайдів. Спробуйте придумати їм загальну назву.

Слайд 1. Слайд 2.

D:\Мои документы\последний листок\Кленовый лист.jpgD:\Мои документы\последний листок\005.jpg











Слайд 3. Слайд 4.

D:\Мои документы\последний листок\Последний листок.3.jpgD:\Мои документы\последний листок\148.jpg











Так. Дуже підходить назва – один листок, останній листок, самотній листок…З чим асоціюються ці картини – з самотністю, безвихіддю… Тож який твір і якого автора допоможе нам розібратися в нелегких запитаннях???

Так, це твір О’Генрі « Останній листок».

D:\Мои документы\последний листок\84939_main.jpg













ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

А поведе нас цією розмовою О. Генрі та його творчість. Саме тому головним завдання уроку є:

  • Познайомитися з життям та творчістю письменника.

  • Пригадати відомості про новелу і її особливості.

  • Вдосконалювати навички роботи з текстологічним аналізом твору.

Аналізуючи новелу «Останній листок» О’Генрі, ми повинні довести, що автор висловлює в цьому творі таку головну думку:

«Прагнення робити добро іншому є засобом подолання життєвих негараздів»

Ця думка відповідає одній із заповідей Божих: люби ближнього, як самого себе. Такого принципу в житті дотримувався О’Генрі.

Життя - нелегка річ. Особливо стосується це людини, яка вболіває за долю інших. А письменники, як відомо є саме такими. Дуже часто їхнє життя – це суцільні труднощі. Складною виявилася й доля американського митця О.Генрі.

Хто ж він? Ось він на портреті, поряд слова, які розкривають сутність людини-письменника. Він мужньо боровся з труднощами. Любив повторювати:

«Життя – не трагедія і не комедія. У ньому поєднується і комічне, і трагічне одночасно».

Можливо, саме тому. Читаючи твори письменника, людство ось уже майже століття, весело сміється і плаче одночасно. Чому? Це і є одним із його секретів, які ми спробуємо сьогодні розгадати.

Яким же був цей великий американський письменник ,справжнє ім'я якого Вільям Сідні Портер?



Слайд1. Слайд 2.hello_html_145609df.png

hello_html_m21432ea.png











Слайд 3. Слайд 4.

hello_html_m220eb550.pnghello_html_m3287394c.png











Кажуть, людина живе в ті моменти, які залишились в пам'яті назавжди.

  • Народився в місті Грінсборо, на півдні США, в сім'ї лікаря, рано втратив матір, вихований тіткою;

  • Закінчив школу, працював в аптеці дядька;

  • Два роки провів у Техасі – поправляв здоров'я

  • Працював на багатьох роботах, а потім став бухгалтером у маленькому банку;

  • Одружився, з'явилася маленька донечка;

  • Розтрата в банку, в якій не був винен;

  • Хвороба дружини. Кохання сильніше власного благополуччя. Повертається після похорону, потрапляє до в'язниці.

  • Новий рік. Різдво – кожен мріє про чудеса. Арештант №36627 сидить у своїй камері і думає, що його донька залишається без подарунка. Вирішив написати оповідання і послати в журнал. Воно мало назву «Різдвяний подарунок свистуна Діка»; одержав гонорар, тому у дівчинки і був різдвяний подарунок;

  • Арештант підписав оповідання О.Генрі.

Чому?

Це перше ім'я, що прийшло йому в голову. У в'язниці він був аптекарем і часто користувався довідником Етьєна Остена Генрі. Дійсно, дехто вважає, що вибрано псевдонім випадково. Але мені здається, що в житті нічого випадкового не буває. Остен Генрі – автор довідника, що допомагав лікувати фізичні недуги.

Письменник О. Генрі – лікар душ, який став всесвітньо відомим.

Але це стало згодом, а тоді в Америці ніхто не міг розшукати того, хто ховався під псевдонім О. Генрі.

  • Далі – життя, як новела. Одиноке, самотнє. Пише і друкує оповідання. Писав усього 10 років. Написав 273 новели і роман «Королі і капуста».

  • Одного разу приходить лист з рідного містечка від Саллі Коломен, з якою дружив у юності. Листування закінчилося тим, що з'явилася нова сім'я. Жили щасливо, в мирі та злагоді з дочкою від першого шлюбу.

  • Але благополуччя закінчилося скоро – хвороби, діабет та цироз печінки рано звели його в могилу. Йому було всього 47, у 1910 році його останні словами були: «Запаліть вогонь, я не можу помирати у темряві».

  • Людям залишились його твори, в яких він плаче і сміється, переживає сумніви своїх героїв, їхні перемоги і поразки, радощі й болі.

3. Формування нових знань, умінь, навичок.

  1. Чи прочитали ви твір?

  2. Сподобався він вам?

  3. А які почуття він у вас викликав?

(Думки різні, але немає байдужих. І це важливо. Сторінки цього твору спонукали вас до роздумів, а це – головне призначення твору.)

Булат Окуджава казав: «Святая наука расслышать друг друга

сквозь ветер на все времена».

Отже, можна слухати та не те чути. Давайте вслухаємося і почуємо, що хотів нам сказати О.Генрі своїм твором.

  1. Коли відбуваються події у новелі? (Восени, у листопаді)

  2. Чому відбуваються восени? (Осінь-це яскраво, і сумно, спокій, дерева скидають листя, природа в неприкрашеному вигляді, відчувається незахищеність)

  3. Назвіть дійових осіб. (Сью, Джонсі, Берман)

  4. Спробуємо визначити жанр твору.

Особливості твору:

  • Чітка композиція;

  • Психологізм;

  • Напружений сюжет;

  • Яскравість, влучність художніх засобів;

  • Несподіваний фінал.

Так, - це новела.

Новела – (від італійської – новина) – невеликий за обсягом прозовий твір, де зображено 1-2 епізоди з життя одного або декількох осіб із гострим захоплюючим сюжетом.

  1. Спробуємо визначити тему новели.

Відповідь: «Автор розповідає про дівчину-художницю Джонсі, яка хворіє пневмонією і вирішила, що помре тоді, коли впаде останній листок зі старого плюща, який ріс за вікном її кімнати.»

Так, дівчина втратила надію і віру в одужання, а це найжахливіше. Вона безнадійно чекає смерть.

Робота з підручником.

І варіант виписує епітети, які допоможуть краще уявити хворобу Джонсі, тобто до слова пневмонія.

Пригадаємо, що це за хвороба.

Пневмонія – гостре запалення легенів.

  • пан Пневмонія;

  • «крижані пальці»

  • «невідомий пришелець»

  • підтоптаний, задишкуватий бовдур

  • червоні кулацюги;

  • такий собі чолов’яга, який звалив з ніг тендітну Джонсі.

ІІ варіант виписує речення, у яких є словосполучення « останній листок».

  1. « Коли впаде останній, я умру..»

  2. « Я хочу, поки не стемніло, побачити, як одірветься останній…»

  3. « … Я хочу побачити, як упаде останній листок.»

  4. « На цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один – єдиний… Це останній. Я думала, він неодмінно впаде вночі…»

  5. « … Самотній листок плюща тримається на своїй ніжці.»

  6. « Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він є, щоб показати, яка я була противна. Це гріх – хотіти вмерти.»

  7. « Берман намалював його тієї ночі, коли впав останній листок.»

Тож всього речень 7. Це символічне число – щасливе, яке несе з собою надію і прагнення здійснення мети.

  1. Як розгортаються події в новелі далі? (сюжет)

Сюжет – це ряд подій, зображених у творі.

Відповідь: «Джонсі лежала дуже хвора у ліжку і рахувала в зворотному порядку листки, що залишилися на гілках плюща: 12, 11, 10, 9, 8, 7… Сью, її подруга, не знала, як повернути Джонсі до життя. Вона розповіла старому художнику Берману про свої переживання. Нічого нікому не кажучи, Берман намалював листок плюща на стіні, що була навпроти вікна, біля якого лежала хвора дівчина. Цей листок врятував життя Джонсі, пробудивши в неї бажання одужати. Але він виявився останньою картиною в житті Бермана. Старий художник, малюючи його в негоду, захворів і помер.

Що ми можемо сказати про кожного з героїв новели?

Відповідь: «Сью – молода художниця, виявила себе справжньою подругою, турбуючись про хвору Джонсі. Сью працювала, щоб заробити гроші для лікування Джонсі, доглядала за нею.»

Джонсі – теж художниця, «мініатюрна дівчина», «недокрівна», яку вполював містер Пневмонія. Вона від занепаду сил втратила бажання боротися із хворобою і вже готова була вмерти.

Берман – старий художник, невдаха і пияк, проте мріяв намалювати шедевр.»

Чому Джонсі - художниця, не змогла відрізнити намальований на стіні листок від справжнього?

Відповідь: «Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв все життя.»

  1. Словникова робота:

Плющ – ліаноподібна рослина (дикий виноград).

Шедевр – винятково майстерний, досконалий твір мистецтва.

  1. Підготовлений учень.

Плю́щ звича́йний (Hedera helix L.) — вічнозелений виткий кущ, який своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до сторонніх предметів (дерев, скель тощо). Плющ іноді досягає від 10 до 80 м у висоту. Листки має шкірясті, голі, блискучі, на безплідних пагонах — серцевидні, 3—5-кутні або 3—5-лопатеві, на квітконосних гілках — цілісні, ромбічнояйцевидні. Квітки жовтувато-зелені у простих зонтиках, зібрані китицею. Плід — ягода, спочатку зелена, потім чорна. Цвіте у вересні — жовтні.

Росте в Західній, центральній і Південній Європі в листяних лісах, здебільшого дубових, рідше букових у низині та передгір'ї. На території України – а Галичині, Криму, рідше в Західному Поліссі та на Правобережній Україні.

Плющ – багаторічна рослина, яка досягає 200 – річного віку. На Півночі Європи трапляються окремі екземпляри плюща, вік яких 450 років і які мають довжину до 100 м.

  1. Вчитель.

Чому ж саме плющ потрапив у поле зору письменника, а не якась інша рослина?

( Він вічнозелений, може рости в досить несприятливих умовах, « чіпляється за життя».)

Притча.

Висновок: Світ належить оптимістам, а песимісти – лише спостерігачі.

  1. Вчитель.

Автор використав ефект несподіванки

  • Чому Джонсі стало краще? (З'явилась надія на майбутнє)

  • Що трапилося із Берманом? (Малюючи листок плюща застудився, захворів. Кволий організм не витримав хвороби і старий помер).

  • Як можна оцінити його вчинок? (Вияв високої любові і милосердя в ім'я іншої людини).

Завдяки тому, що зберігся останній листок як надія на життя, вона зарядилася позитивними думками і знайшла в собі внутрішні сили, щоб подолати хворобу і здійснити мрію.

Фрагмент фільму.

Про Бермана та його шедевр ми поговоримо на наступному уроці.

Ідея твору: особливий героїзм: ( це не мужність воїна, який не змигнувши оком, приніс в жертву життя в ім'я перемоги.

Повсякденний – не завжди помічений. Але моральні подвиги, часто стають вирішальними не тільки для долі літературних героїв, а і людей, які знаходяться поряд).



Я маю надію, що сьогоднішній урок ви запам'ятаєте назавжди і будете користуватися порадами О.Генрі, бо як вважав письменник:

«Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу». Прислухайтесь до цих слів. не залишайтеся байдужими, бо твори О.Генрі надихають до роздумів, правильних вчинків.

Послухайте вірші , які були навіяні цією новелою.

  1. Дрожит листок в объятьях зимней ночи,
    Мерцает лета слабый огонёк,
    Во тьме холодной угасать не хочет,
    Пожить желает, хоть один денёк.
    Ну, для чего, душе твоей напрасно,
    Висеть во тьме среди снегов, в ветрах,
    Зима погубит зло и безучастно,
    Развеет ветер твой по миру прах.
    Не дожидайся зимнего рассвета,
    Зимой и солнце не даёт тепла,
    Будь на земле и жди тепла и лета,
    Не вечно будет над тобою мгла.
    Придет весна и корни напитают
    Опавший прах, он снова заживет,
    А лист последний тот, что не слетает,
    Среди цветущей зелени умрёт.
    Холодной ночью, с трепетом и страхом,
    Последний листик на ветвях дрожит,
    Не хочет быть, как все опавшим прахом,
    Понять не может, что уже не жив…



  1. Останній листок…(Згадуючи новелу О.Генрі)

Злющий осінній вітер,

Завивав в обіймах плюща,

Зриваючи листя сердито,

Зі старого чіпкого куща



Ти дивилась покірно і тихо,

У заплакане, мокре вікно,

Де хитався, боровся із вітром,

На плющеві останній листок.



І воском стікала надія,

По тонесенькій свічці життя,

Картин твоїх – недописана мрія.

Манила тебе в небуття.



Та не здався листочок у віконці,

Художник старий на стіні,

Найкращу картину й останню,

написав у своєму житті.



Малюнок із жовтої фарби,

Життя – тендітний росток,

В тобі народилась надія,

Коли впав останній листок.

А слухаючи пісню Олександра Маршала, ви на заготовлених листках запишіть собі фразу, яка дає відповідь на питання - на які роздуми наштовхнув мене твір О.Генрі?

hello_html_65149beb.png

  • Людина живе доти, доки про щось мріє.

  • Людина живе доки, доти до чогось прагне.

  • Гріх втрачати надію.

  • За життя треба боротися.

  • У людини відкриваються найкращі якості, коли вона робить щось для іншої людини.



Домашнє завдання:

Стор. 223 – 231, образ Бермана; підготувати розповідь про Неаполітанську затоку та про скульптуру Мойсея Мікеланжело.

За бажанням скласти оду останньому листку, намалювати ілюстрацію.






Автор
Дата добавления 20.12.2015
Раздел Русский язык и литература
Подраздел Конспекты
Просмотров470
Номер материала ДВ-273722
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх