Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / "Впровадження принципів полікультурності в сучасній школі" (Доповідь)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Классному руководителю

"Впровадження принципів полікультурності в сучасній школі" (Доповідь)

библиотека
материалов



















Доповідь

Впровадження принципів полікультурності в сучасній школі































Полікультурна освітаце утворення, побудоване на ідеях підготовки молодого покоління до життя в умовах багатонаціонального і полікультурного середовища.

«Мета полікультурної освіти полягає у формуванні людини, яка здатна до ефективної життєдіяльності в багатонаціональному і полікультурному середовищі, яка володіє розвинутим почуттям розуміння і поваги інших культур, вмінням жити в мирі і злагоді з людьми розвинутих національностей, рас, віросповідань».

Л.Л. Супрунова

Основні принципи полікультурності були сформульовані генеральним директором ЮНЕСКО Ф. Майором: виховання у дусі відкритості й розуміння інших народів; постійна систематизація й інтеграція набутих знань, виявлення їх зв’язків з полікультурністю; формування впевненості у собі як особливо важливого феномену полікультурної свідомості; застосування нових педагогічних технологій оволодіння учнями навчальним матеріалом полікультурного напрямку; формування в учнів почуття господаря рідного краю, творця власного життя, активного учасника подій сьогодення своєї вітчизни; стимулювання учнів постійно займатися самоосвітою і самовихованням, самореалізацією і самостійною науково-дослідницькою діяльністю з проблем полікультурності; вивчення результатів своєї роботи, постійне вдосконалення системи роботи  щодо формування полікультурної компетентності.

Згідно ідей культурної антропології, не існує єдиної для всього людства культури, яка послідовно розвивається від одного етапу до іншого, а є багато культур, які відповідають різноманітним типам і формам образу життя людини. Не існує кращої або гіршої культури.

Існування культурних відмінностей, притаманних полікультурним суспільствам, не могло не відобразитися на системі освіти. Учні різноманітних культурних груп повинні навчитися жити разом і поважати різноманітні культурні традиції. В результаті відбуваються зміни в підходах до навчання в школах, що призвело до необхідності розрробки концепції міжкультурної освіти, яка включає в себе повагу і визнання мов і культур всіх етнічних груп. Навчання мови, поєднане з ознайомленням з культурними й соціальними цінностями, може і повинно слугувати міцним засобом взаєморозуміння між етносами. Формування мовної і міжкультурної компетенції представляє цінність у збагаченні своєї власної культури в цілому: культури спілкування, мови, розумової праці.

Толерантна свідомість школярів формується в процесі установки учня на культурний вибір, утвердження можливості вивчати свою національну культуру, визнання права на існування і розвиток культури інших народів і етносів.

Позакласна робота, виконуючи такі виховні функції, як творча, когнітивна, комунікативна, дозволяє створити умови для практичного застосування школярами навичок взаємодії у полікультурному суспільстві, оскільки учні вчаться співпрацювати один з одним, ставити себе на місце іншої людини; мотивує школярів до отримання знання про свою та іншу культури за допомогою використання активних методів та прийомів роботи – проектна діяльність, моделювання життєвих ситуацій, організація свят, заочні подорожі, що збагачують досвід учнів, їхні знання про різноманітність людської культури; просмотр кіно- і телефільмів, прослуховування музики, відвідування виставок витворів мистецтва місцевих авторів, національних театрів. Творчі гуртки, театральні і хореографічні об єднання учнів, добре продумані шкільні вечори сприяють збагаченню художнього і життєвого досвіду, развитку творчої активності учнів в тих чи інших видах свого національного мистецтва і мистецтва інших народів, що живуть поруч. Все це дозволяє організувати виховання дітей в дусі міжетнічної толерантності і культури світу.

Для успішного вирішення цієї проблеми повинні бути створені певні педагогічні умови:

- збагачення кругозору школярів інформацією про культуру, історію, цінності свого та інших народів;

-створення сприятливого психологічного климату для позитивного спілкування дітей, які належать до різноманітних етнічних груп;

- включення дітей різних національностей в суспільну пізнавальну і практичну діяльність, в спеціально спроектовані ситуації.


Організація історико-пошукової діяльності учнів у позаурочний час


Одним з ефективних напрямів полікультурної освіти є історико-пошукова діяльність учнів у місцевій громаді. Полікультурний аспект пошукової роботи учнів має на меті висвітлення ролі різних національних спільнот в історичному процесі. Історичні пам’ятки місцевої спільноти є цінним ресурсом історичного дослідження, адже вивчаючи історію місцевих пам’яток, учні краще розуміють їхню історичну значущість і роль у майбутньому, необхідність їх збереження чи відновлення. Історичними пам’ятками вважають усе, що нагадує про минуле, зокрема історико-архітектурні, археологічні і природні пам’ятки, культові споруди, місця масових поховань тих, хто загинув у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій, місця бойових дій, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям і діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів, пам’ятки виробництва і техніки, історичні документи тощо.

Алгоритм роботи щодо дослідження історичної пам’ятки передбачає здійснення таких основних кроків: відшукати у місцевості історичну пам’ятку; охарактеризувати час, обставини, події чи осіб, про які нагадує пам’ятка; описати її загальний вигляд (символіку, форму, розміри, місце, на якому стоїть, матеріал, з якого зроблений, а також певні його особливості і враження, котрі він справляє на спостерігача); з’ясувати, коли і за яких обставин було встановлено (причину, залучені особи та кошти, чиї ідеї й інтереси представляє, вигляд у минулому і сьогоденні, її минулі і сучасні оцінки тощо); дослідити

подальшу історію пам’ятки; охарактеризувати її сучасний стан.

Дослідницько-пошукова діяльність готує молодих людей до виконання активної ролі громадян, розвиває їхню самостійність і відповідальність, надає можливість висловлювати власну думку, поважаючи думки та цінності інших, знайомитися з роботою місцевих і центральних органів влади, зокрема відділів культури й охорони історичних пам’яток, національно-культурних товариств.

Залучаючи учнів до історичного дослідження, вчитель звертає увагу на необхідність вивчення повсякденної історії, що вбирає найрізноманітніші сфери життєдіяльності людини (пісні, книги, побутове приладдя, одяг, зачіски, популярна музика, улюблені фільми, умови проживання, праці чи відпочинку тощо) і тому характеризує той чи інший період минувшини не лише крізь призму діяльності визначних політичних діячів, а передусім через щоденне життя простих людей, представників різних етнічних і конфесійних спільнот, політичних поглядів.

Учнівське дослідження історії багатокультурної громади ґрунтується на багатоаспектному підході, що полягає у здатності дослідника абстрагуватися від власних поглядів, критично проаналізувати різні історичні джерела і подивитися на історичні факти з іншого боку, не оминати болючі та контроверсійні питання минулого. Такими джерелами можуть бути: історичні документи, газети, карти, плани, фотографії, поштові листівки; аудіо –та відеозаписи; матеріали інтерв’ю; анкетування жителів вашого населеного пункту тощо. Історичні документи можна знайти в архівах, музеях, і місцевих бібліотеках. Проте головним джерелом інформації для юних дослідників є усна історія (розповіді старших людей: односельчан, сусідів, знайомих, родичів), яка є складним і неоднозначним джерелом історичного пізнання, де реальні факти переплітаються з легендами. Це вимагає від дослідників уміння, критично оцінювати розповіді свідків історичної події, підтвердити отриману інформацію шляхом порівняння її з іншими джерелами.

Таким чином, аналіз поглядів учених дозволяє визначити полікультурне виховання як процес ознайомлення з культурою, традиціями, цінностями інших народів, адаптацію особистості до різних цінностей у ситуації існування багатьох культур, орієнтацію на діалог культур, відмову від культурно-освітньої монополії щодо інших націй і народів, процес оволодіння особистістю системою національних і загальнокультурних цінностей, комунікативних умінь, що дозволяють здійснювати міжкультурну взаємодію на основі толерантності та взаєморозуміння.



Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 27.10.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров256
Номер материала ДВ-101777
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх