Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Другие методич. материалы / ВСЕУКРАЇНСЬКА ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА АКЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ «А МИ ТУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО» НАПРЯМ «ВІЙНА У СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ».

ВСЕУКРАЇНСЬКА ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА АКЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ «А МИ ТУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО» НАПРЯМ «ВІЙНА У СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ».

  • История

Поделитесь материалом с коллегами:



ДЕПАРТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ






ВСЕУКРАЇНСЬКА ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА АКЦІЯ

УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

«А МИ ТУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО»

НАПРЯМ «ВІЙНА У СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ».



«МИ ДИВОМ ЗАЛИШИЛИСЬ ЖИВІ».



Виконав:

Малик Костянтин

учень 10 класу

Великобурлуцької

загальноосвітньої

школи I-III ступенів

Великобурлуцької районної ради

Харківської області



Керівник:

Морозова Любов Володимирівна

вчитель історії,

керівник музею «Пам'ять»

Великобурлуцької

загальноосвітньої

школи I-III ступенів

Великобурлуцької районної ради

Харківської області









смт Великий Бурлук


2014 р.



hello_html_7f18c2b9.png

Відомості про учасника акції

Малик Костянтин Русланович

Дата народження-16 жовтня 1998 року.

Учень 10 класу

Великобурлуцької ЗОШ I-III ступенів Великобурлуцької районної ради

Харківської області

Адреса: вул. Леніна, б.10а, кв.2.

Смт Великий Бурлук

Великобурлуцького району

Харківської області.

Домашній телефон: 5-34-77






hello_html_3ce88ca0.jpg

Відомості про керівника

Морозова Любов Володимирівна

вчитель історії

керівник музею «Пам'ять»

Великобурлуцької

загальноосвітньої школи I-III ступенів Великобурлуцької район

Харківської області

Адреса: Мікрорайон №1, б.6, кв. 4

Смт Великий Бурлук

Великобурлуцького району

Харківської області.

Домашній телефон: 5­-32-52










2

hello_html_m75aa7741.jpghello_html_m4dceda89.jpg Старше покоління великобурлучан добре пам’ятають цю добру, привітну людину - Миколу Михайловича Ніколенка. Не одне покоління пройшло через його руки, багатьом він дав путівку в життя. Завжди привітний, тактовний, але водночас і вимогливий, справедливий. Таким його запам’ятали учні. Таким його пам’ятають вчителі. Своє життя назавжди зв’язав з Великобурлуцькою середньою школою. По життю йшов з посмішкою, і ніхто не здогадувався, яким складним був початок його життя.

Народився Микола Михайлович 7 травня (22 травня по старому стилю) 1916 р. в селі Боромля Тростянецького району Сумської області в сімї селянина-хлібороба. Хоч і жив в селянській сім’ї, але мріяв стати вчителем.

Закінчив семирічну школу, потім Сумський педагогічний робітничий факультет. І ось мрія його здійснилась. Він студент природничого факультету Сумського педагогічного інституту (1932-1936).

hello_html_m34aa4bdf.jpghello_html_41393c3.jpg З 1936 р. по 1937 р. працював викладачем в Білопільському педагогічному робітничому факультеті, а потім став директором Білопольської СШ №2. (Серпень 1937 р. – листопад 1937 р.) А потім служба в армії (Грудень 1937 р.- січень 1939 ). Звільнений в запас в званні молодшого лейтенанта.

3

hello_html_34195ca6.jpgІ ось Микола Михайлович у Великому Бурлуці. Приїхав в 1939 році і назавжди залишився. Обласний відділ освіти призначив Миколу Михайловича директором 2-ої Великобурлуцької семирічки, а потім - новозбудованої «Білої» школи. На його долю випали всі роботи всередині школи: штукатурка, настил підлоги, обладнання класних кімнат. У цьому році на районній педагогічній нараді прийняли рішення надати 2-й Великобурлуцькій семирічці статус середньої школи. Але попрацювати в школі вдалося недовго. (Січень 1939 р. – жовтень 1941 р. 22 червня 1941 року Микола Михайлович привіз з пологового будинку 8-денну донечку. Від радості хотілось співати. Але водночас змінилося все. З репродуктора пролунав голос Левітана… Війна… Його сімейне щастя потонуло у всенародному горі… На фронті точилися жорстокі бої, в тилу створювалися загони самооборони. Такий винищувальний батальйон був створений і у Великому Бурлуці, командиром зводу було призначено Миколу Михайловича.

В кінці вересня над станцією Великий Бурлук був збитий ворожий літак. Микола Михайлович отримав завдання затримати ворожий екіпаж, який міг спуститися на парашуті. Цілу ніч взвод Миколи Михайловича прочісували район в напрямку Микольського. Ранком довідалися,що ворожий екіпаж був затриманий за допомогою учня Великобурлуцької школи Володі Рильцева.

У жовтень 1941 р. Миколу Михайловича призвали до військової служби. Був командиром взводу управління 3-ої батареї окремого артдивізіону. У січні - лютому 1942 року у складі 34 кавалерійської дивізії довелося йому брати участь у Барвінківсько- Лозівській операції, згодом реорганізованої в 5 кавкорпус, а дивізіон, де служив Микола Михайлович став окремим 16-м.

Після успіхів під Москвою, радянське командування поставило завдання провести Харківську наступальну операцію. Радянські війська на правому березі Сіверського Дінця зайняли 38-м плацдармів

4

- Барвінківський виступ. Німецьке командування планувало вирівняти фронт, ліквідувати Барвінківський виступ. Командування радянських війсь планувало здійснення «Харківської операції», суть якої полягала в одночасному наступі з району Вовчанська і з Барвінківського виступу в напрямі Харкова. Здійснення операції покладалось на Південно-Західний фронт. У цій операції приймав участь і Микола Михайлович. Йшла підготовка до неї. Стояла зрадлива тиша, яка віщувала велику бурю. На світанку 12 травня 1942 року німці провели шалену артпідготовку, а зі сходом сонця при підтримці авіації рушили танками на радянські позиції. Довго їм не вдавалося прорвати оборону, Але о 12 годині ворожі танки увірвалися в радянську оборону. Наші війська зазнали поразки і відступали в напрямку Ізюм – Боровля - Сватово. В одному із загоні відступав і Микола Михайлович. Метою відступаючих було вийти до переправи через Сіверський Донець в районі села Шахти, що вище Ізюму по течії річки.

«Очевидно, Ця операція не була глибоко продумана, бо біля переправи, яка тільки наводилася було величезне скупчення людей, коней і техніки. Це було доброю мішенню для ворожої авіації, яка вже займалася цим. Десь о 12 годині, коли переправа була завантажена від берега до берега, 12 юнкерсів зробили свою чорну справу. Донець клекотів від людського крику, ржання коней і розриву бомб та снарядів. Я перевів свій взвод, перепливши річку. Цим я зберіг людей, коней і техніку»,- згадував про ці події Микола Михайлович. Дивізіон Миколи Михайловича вів ар’єргардні бої, стримуючи наступаючого ворога. Шлях відступу лежав через Борову, Сватове, Біловодськ на Богучар. Німці перейшли в наступ вздовж правого берега Сіверського Дінця. Шлях відходу радянських військ, що діяли на Барвінківському виступі, був відрізаний. В липні 1942 року радянські війська були повністю оточені ворогом. Потрапив в оточення і Микола Михайлович зі своїми бійцями. Що робити? Вирішили спробувати вийти з оточення, переодягнувшись в цивільний одяг. Але де його взяти? Неподалік було село Тарасівка, прийняли рішення йти туди, розжитися одягом, переодягнутися і спробувати вийти з оточення. Але тут їхня група і потрапила в полон. Це був початок життя в пеклі. Спочатку морили голодом, щоб фізично були немічні, не могли чинити опору, й щоб зламати психічно. А потім напівживих, що ледве пересували ноги, погрузили в товарні вагони і повезли… Куп’янськ. Полтава. Дарниця. Новгород-Волинський табір. А далі-чужа земля. Микола Михайлович опинився за 12 кілометрів від Нюрнберггу.

4

Помістили в табір для військовополонених. На полонених одягли спеціальну форму і закували в дерев’яні колодки. Всі полонені мали свої номери. Номер Миколи Михайловича-924.Знущання, приниження, голод були постійними супутниками Микола Михайловича. Примушували важко працювати. Працював на електродній фабриці Ротенбаха. Постійно думки не давали спокою-думки про втечу, про родину, про перемогу. Думка про втечу не полишала його ні на хвилину. Але куди тікати? Чужа країна, чужа мова. І як втекти? Привезли на роботу-постійна охорона,забрали з роботи в табір-ще сильніша охорона: собаки, автоматники, електричний струм. Харчувалися в основному « руським хлібом», який виготовляли за розробленим німцями рецепту, що складався наполовину із очистків буряка з добавлянням целюлозного борошна, борошна із листків або соломи. Лежачи в бараці, подумки переносився на Україну, до родини, і ні жодної хвилини не сумнівався в перемозі над ворогом. Це дало йому можливість вижити в німецькому пеклі.

При підході радянської армії в квітні 1945 року всіх полонених за наказом Гімлера, під сильною охороною конвоїрів і собак, повезли в напрямку Мюнхена. Німці планували їх стратити в Дунайській ущелині. Але в Айхштадті їх перехопили американські війська. Закінчилася німецька неволя.

В травні 1945 року був репатрійований. Опинився в таборі для репатріантів. Пройшов дві перевірки. В листопаді 1945 року був демобілізований з відновленням звання молодшого лейтенанта.. Скоріше б додому, скоріше б на роботу.

hello_html_ma0a2cbe.jpgІ ось нарешті Великий Бурлук. Спочатку працював завідуючим районним педагогічним кабінетом при Великобурлуцькому райВНО (10.11.1945 р.–15.8.1946 р.) У серпні місяці 1946 року був призначений директор Великобурлуцької середньої школи та вчителем хімії. У роки війни дві Великобурлуцькі школи були зруйновані. Заняття учнів проходило в приміщенні колишнього маєтку Задонських.

Школи злилися в одну - Великобурлуцьку середню школу.

В 1949 році перейшли у відремонтовану «Білу» школу. У 1948 році почав працювати заступником директора з навчальної частиною своєї школи. На цій посаді Микола Михайлович пропрацював

5

10 років. А в 1958 році-знову директор школи. 5 років очолював педагогічний колектив, а потім - робота завуча. 11 років Микола Михайлович очолював навчальну частину школи. Працював на цій посаді до виходу на пенсію в 1976 році.

40 років свого життя Микола Михайлович віддав учительській праці. І жодного разу про це не пожалкував.

Уже не має Миколи Михайловича серед нас, але пам'ять про нього продовжує жити.


































6

Додатки

hello_html_m3938f53d.jpg





hello_html_m66c1a213.jpg









hello_html_1877710d.jpg






hello_html_3946ef19.jpg





hello_html_m1520c856.jpg


«Біла» школа




hello_html_m65024f7e.jpg

Микола Михайлович серед учителів школи

hello_html_6808d4d.jpg

1947 р. Великобурлуцька середня школа. 4 клас




.hello_html_m4db0998e.jpg

Микола Михайлович з сім’єю.


Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 08.12.2015
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров133
Номер материала ДВ-242797
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх