Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Презентации / В.Стефаник "Камінний хрест" ( конспект+ презентація 2шт.)

В.Стефаник "Камінний хрест" ( конспект+ презентація 2шт.)

  • Украинский язык

Название документа #U041a#U0430#U043c#U0456#U043d#U043d#U0438#U0439 #U0445#U0440#U0435#U0441#U0442.docx

Поделитесь материалом с коллегами:

Тема: « В Україну линуть журавлі…»

Василь Стефаник. Новела « Камінний хрест» – психологічне розкриття

теми еміграції. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею.

Мета : розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного, вміння співставляти історичні та літературні факти, робити висновки та узагальнення; розвивати соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності; ознайомити учнів з історією написання новели, розкрити ідейно – художній зміст твору; прищеплювати учням шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей.

Обладнання: підручник, портрет письменника, доповідь, фрагменти кінофільму

« Камінний хрест», презентації учнів, вчителя, ілюстрації до твору, карта.

Тип уроку : засвоєння нових знань ( інтегрований – українська література, історія)

Хід уроку

І.Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку.

І. Організація класу

Учні класу заздалегідь поділені на три групи, кожна група одержала завдання І.Експерти з історії та географії.

ІІ- Експерти з літературознавства.

ІІІ. Експерти із сучасної літератури

  • Звучить пісня Б.Лепкого «Чуєш, брате мій».

Учитель: Здається й кам’яне серце здригнеться, коли почує цю пісню. Стільки в ній невимовного болю, глибокого відчаю. Чому так печально звучить журавлине курликання?

Журавлі відлітали у вирій. Відлітали, щоб ніколи не повернутися. Безмежна туга і печаль розноситься по світу від того плачу журавлиного. І ось уже більше століття минуло тому, здається, вічному і безконечному пташиному лету, а зранене серце щемить і тужить; і скочується пекуча скорботна сльоза у роз’ятрене серце матері – України. Для неї однаково дорогі всі її діти, де б вони не жили. І неможливо виміряти, осягнути її, нашу і їхню тугу. Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так надовго там залишились? Це наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш всі її притулки?

(слайд № 2)

Живуть землі співучої сини

В Америці, Канаді й Аргентині.

Їм сняться рідні села і лани,

І очі мавок, незбагненно сині.

Летять роки, як сиві журавлі,

Немов журба, сльоза лягла на вії,

І не дає заснути до зорі

Щемлива, наче пісня, ностальгія...

Ця пісня болю і муки звучить невипадково, бо співає її Квітка Цісик – американська співачка українського походження, яка мріяла потрапити на Україну.

Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 р. у Квінті (Нью-Йорк, США) в сім'ї післявоєнних емігрантів із Західної України Іванни та Володимира Цісиків. Батько Квітки був скрипалем, музичну освіту здобув у Львові, з 1942 р. по 1944 р. був концертмейстером Львівського Оперного Театру, а після еміграції викладав в Українському музичному інституті в Нью-Йорку. Саме батько вчив її грати на скрипці ще з п'яти років. З дитинства Квітка дуже любила співати. 1983 р. Квітка з матір'ю відвідали Україну, тоді її пісні ще заборонено було крутити по радіо, дуже мріяла дати серію концертів вже на незалежній Україні. Але 1998 року Квітка зів'яла, не доживши до свого дня народження, 4 квітня, кілька днів. Рак грудей - хвороба, що забрала і її маму, і сестру. ( слайд № 3)

- Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу? Яка ж сила змогла розбити долю наших братів-українців?

Ще будучи студентом Краківського університету Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів.

Наш урок має загадкову назву “В Україну линуть журавлі”... Мабуть, ви уже зрозуміли, про які журавлі піде мова на сьогоднішньому уроці.

Відкрийте зошити запишіть число, класна робота і тему ( на слайді № 4)

Епіграфом до нашого уроку послужать слова Василя Стефаника:

«Чи кожен здатний винести свій хрест,

Ще за життя не лігши в домовину»

Проблемне питання уроку:

«Еміграція – це зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації»

Розпачливе волання тисяч душ кліщами давило серце В. Стефаника, щоб потім вихлюпнути слізьми кривавий “Камінний хрест”.

Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а “Камінний хрест” не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Чому? Риторичне запитання, чи не так?

Метод «Вільний мікрофон»

- Як ви розумієте значення вислову «нести свій хрест»?

У Альбера Камю є поезія “Привид хрестів”, у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред дивовижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь і каже: “Ти хотів легкого хреста, он – бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші.”. Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жоден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев’яний. Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.

Отже, кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розлуки бо пустив він свою душу в душу народу. І людський біль цідився крізь його серце і ранив до крові, застерігаючи: “ Не пиши так, бо вмреш”. Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу. А з його роз’ятреної душі сочилася, темна, як кров, поезія болю, котру навіть хотів би забути, та не годен.

Волів би-м дохтором стати й від смерті людей рятувати, ніж всі людські муки на папір згортати й серцем народним голосити, знаючи, що ліку й ради на це нема”, - плакав Василь над домовиною свого батька.

Наш урок можна назвати ще уроком історичної правди, бо В.Стефаник, творчість якого ми зараз вивчаємо, у своїх творах “дбав про правдивість кожної деталі”. Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу (за О. Кобилянською)

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

  1. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Словничок нових понять :

Діаспора ( з грец. – розсіювання) – розсіювання по різних країнах народів,

вигнаних за межі завойовниками.

Міграція – переселення народів у межах однієї країни в іншу.

Імміграція – в’їзд чужоземців до будь – якої країни на постійне проживання.

Еміграція – переселення із своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально – економічними, політичними або релігійними причинами.

У творчості В. Стефаника відчуваються риси нової творчої манери, напряму — модернізму, зокрема експресіонізму.

Експресіонізм (від франц. expression — вираження). На межі ХІХ-ХХ ст. в європейському малярстві, а згодом і в музиці та літературі на противагу імпресіонізмові утверджується новий стиль — експресіонізм. До найвизначніших експресіоністів належали художники: голландець Ван Гог, французи Поль Сезанн, Поль Гоген, німецький композитор Ріхард Штраус, австрійський письменник Франц Кафка. В українській літературі цей стиль за­початкував Василь Стефаник.

Експресіоністи виробляють новий тип психологізму, вони намагаються не атомізувати, розщеплювати психіку людини, а знаходити спільну основу (частку Творця) в людині, рослині, тварині — в усій природі. Експресіоністи висували перед собою завдання проникнути не в реальний світ речей і явищ, а у світ не­зримий, духовний.

Основні ознаки експресіонізму:

увага до простих характерів;

прагнення віднайти першовитоки, корені зла в людському суспільстві;

заглиблення у проблему вини і кари;

дослідження сенсу страждання і смерті людини;

висвітлення протилежних понять «прекрасне — потворне»;

захоплення ідеєю всезагального взаємозв'язку всього сущого.

Творці цього літературного стилю відродили давню істину: не можна навіть квітку зірвати, щоб при цьому не стривожити зорі, бо весь Космос є нерозривною цілісністю.

Так само, як кинутий у воду камінь збурює увесь ставок, так Іван з конем, працюючи, залишає за собою.

  1. Слово вчителя

Я дуже б хотіла, щоб ви на сьогоднішньому уроці зрозуміли психологію галицького селянина к. ХІХ – п. ХХ ст.., а також прослідкували за змінами душевного стану емігранта, наростанням болю, туги, розпачу через трагедію розлуки з рідною землею. Детальніше розкриємо внутрішній стан головного героя, пов'язаний із переселенням до Канади, з’ясуємо причини еміграції, попрацюємо над особливостями образів – символів у новелі «Камінний хрест»

  1. Виступ експертів з історії та географії про причини еміграції.

1.Суспільно-політичне життя галицьких українців наприкінці 19 ст. було ознаменоване ще однією цілковито новою подією, яка мала важливий вплив на національний рух. Ідеться про початок масової еміграції українських селян до Америки, здебільшого до Канади і США, менше — до Бразилії та Аргентини. Окрім того, селянство виїжджало на сезонні заробітки до Німеччини, Чехії, Румунії, Данії, Франції, Бельгії та у прикордонні російські губернії. Але для розвитку національного життя найбільше значила постійна еміграція. Її масштаби сильно зросли на початку 20 ст. Якщо в 1890—1900 pp. з Галичини емігрувало 78000 чоловік, то впродовж першого десятиріччя 20 ст. виїхало понад 224000 осіб. Еміграція полегшила становище селян, оскільки вона дещо пом'якшила проблему аграрного перенаселення.

Підраховано, що з 1890 по 1913 р. число емігрантів дорівнювало майже третині всього приросту населення за цей період.

2.Гнані голодом і безземеллям, галицькі селяни поселялися на чужих землях, де виникали цілі краї, заселені українцями. Спочатку еміграція викликала почуття страху серед галицько-українських політиків, оскільки її масовість створювала враження, що зникає головна опора національного руху — українське селянство. Але вона несподівано обернулася доброю стороною: американські емігранти і європейські сезонні робітники велику частину заощадженого заробітку переказували додому. Кінець 19 — початок 20 століття ознаменувався для Галичини посиленням еміграції внаслідок мізерної платні за 17-18-годинний день влітку, роботу «за сніп» та інші кабальні форми визиску й безправ'я.

Стефаник не раз чув скарги селян на те, що земля родить лишень три колоски: один цареві, один шинкарю, один панові й попу, а четвертого для мужика не було. «Усі вони... ноги збивали, досвітками вже по росі ходили, а четвертого колоска не доробилися». Щастя та достаток трударі сподівалися знайти за океаном.

Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на шахтах Франції, Бельгії. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. На кінець ХІХ ст.. українська громада в США нараховувала 200 тис. чоловік, українська громада Канади – 24 тис..

1. Треба сказати, що Канада займає 2 місце на американському континенті за кількістю українців, що проживають там. Значними центрами проживання українців є міста Едмонтон ( 60 тис. чол.). Вінніпег ( 35 тис. чол.)


3.Коли почуєш ти в тиші нічній

Залізним шляхом стукотять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Се поїзд – звідки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се – емігранти.

Коли побачиш – на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів’ялих, мов побите градом жито.

Мужчин понурих і дітей дрібних

І купою брудні, старії фанти

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се – емігранти.

Ця поезія Івана Франка з циклу « До Бразилії» є співзвучною з новелою Василя Стефаника « Камінний хрест», яку ми сьогодні розглянемо на уроці. Ця новела має свою історію написання.

Вчитель. Тим, хто відвідає рідне село письменника Русів на Івано-Франківщині, земляки обов'язково покажуть на одному з високих пагорбів кам'яний хрест, що його поставив бідняк Дідух перед від'їздом до Канади.

  1. Виступ експертів з літературознавства про історію написання новели

Звучить гуцульська мелодія

  1. Запрошую до віртуальної екскурсії на батьківщину Василя Стефаника

( презентація учня)

  1. Історія написання

Коли Василь Стефаник навчався у Кракові, йому доводилося спостерігати, як мандрують у світи його земляки – емігранти. Враження було гнітюче, розпачливе:

« Еміграція! Я бачив і ще бачив тут, на двірці, тоту еміграцію. Гонить їх голод з дому за світові води… Море сліз, ціле пекло муки!..»

Темні селяни, які ніколи раніше не були за межами свого повіту, тяжко орієнтувалися у чужому краю, ставали жертвами обману, шахрайства, не вміли себе обстояти. Ситуація ускладнювалася тим, що емігрантами були переважно заможні господарі, які в селі мали повагу й авторитет, а, тут, у безнадійному чеканні, їх принижували, вважали « бидлом», не мали за людей.

На Краківському вокзалі, проводжаючи земляків у далеку Америку, Стефаник бачив сині, спечені губи, підпухлі від плачу дитячі очі, чув захриплі від голосінь та зойків голоси матерів.

У листі до своєї дружини Ольги Гаморак від 21 квітня 1899 року він пише:

« У п’ятницю приїхало їх 800 душ ранісінько, не вилізали з возів, але випадали, не сідали до другого поїзду, але здобували його штурмом. Жінки бігали і верещали за згубленими дітьми, урядники одного – двох мужиків силоміць пхали до воза, хоть той молив їх, що жінка з дитиною десь пропала, а публіка дивилась на то і перестрашено питалася, що то є і хто лишився на тій землі, що емігранти покинули.»

Такі картини Стефаник часто спостерігав, вони мучили його, не давали не тільки спати, а й жити. Новела « Камінний хрест» і стала тими « муками, сльозами та кривавим криком» народу, які письменник передав через монолітний образ Івана Дідуха.

Новела була написана в лютому 1899 року. Сам письменник дуже любив цей твір. Саме в цьому творі він найбільше порушує питання еміграції.

Прочитавши новелу « Камінний хрест», Ольга Кобилянська писала Стефанику:

« Страшно сильно пишете Ви. Так, якби –сьти витесували потужною рукою пам’ятник для свого народу… Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша, котру не можна забути…»

Наприкінці 60-х – на поч.. 70-х років ХІХ століття почався масовий рух з українських земель, якому судилося відіграти таку значну роль у житті нашого народу та народів, що приймали еміграційний потік.

Саме 7 вересня 1891 року ступили перші українці на землю країни Кленового листу. Ними були Василь Єленяк та Іван Пилипів, галицькі селяни з Несилова Івано – Франківської області, які переїхали в Канаду на пароплаві « Орегон».

Вони були перші. А за ними одна одну доганяли хвилі переселення. Прибувши до Вінніпегу, шукали за землею в Маніботі, працювали у фермерів.

На Різдво того ж 1891 року Пилипів був уже вдома. До нього підходили люди, як звичайно, розпитували: як і що?

- Тікайте звідси, тікайте, бо тут землі не маєте, а там земля. Ви тут попихачі, а там будете господарями, - говорив він.

Новела написана на основі реальних подій. Прототипом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин Стефан Дідух, який дійсно виїхав до Канади і листувався з письменником. Через 36 років після написання новели Стефаник у листі до онука Стефана Дідуха писав: « Зараз по їх від’їзді я написав оповідання « Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він, же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…» Письменник замінив ім’я Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного горба.

ІІІ. Робота над текстом новели « Камінний хрест»

Слово вчителя

В експозиційному першому розділі відразу ж показано, як людське життя Івана пливе одним потоком з худоб’ячим. Бо ж обидва – і господар, і його єдиний кінь, - одягли шлеї, на обох набухли жили, коли вони возили гній на той « горб щонайвищий і щонайгірший над усе сільське поле».

1.Вправа «Склади ланцюжок»

Експозиція

Розповідь про повернення Івана Дідуха з 10 років служби у війську, про горб, що залишився йому у спадок. Тяжка праця на горбі.


Зав’язка

Прихід гостей до хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у тому, що самому тоскно на душі.

Екскурс в минуле

Розповідь Івана про те, як сини дійшли до думки про виїзд. "Два pоки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада...". Він дуже жалкує, що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів.

Розвиток дії

Гості пригощаються, ведуть розмови. Іван з Михайлом співають, як у молоді літа.

Кульмінація

Син нагадує батькові, що пора виходити. Люди плачуть. Іван з дружиною пускаються в танок. Сини силоміць виносять обох з хати.

Розв’язка

Односельці проводжають сім’ю Дідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля хреста, що Іван поставив на горбі. Чоловік каже жінці, щоб знала, що там викарбувані їхні імена.

Спробуємо дізнатися більше про самого Івана Дідуха, щоб зрозуміти його трагедію.

2. Інтерактивна гра «Інтерв’ю з Іваном Дідухом» ( декілька учнів виступають у ролі журналістів, а у ролі Івана по черзі виступають інші учні класу. Завдання: якомога ближче до тексту дати відповіді на поставлені запитання, по можливості використовувати цитати)

Журналіст: «Шановний Іване, розкажіть про вашу тяжку працю на горбі?»

Іван Дідух: « Мене завжди пам'ятали в селі газдою, відтоді мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у під руку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником.

То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на мені жили виступали, однако нам обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі.»

Журналіст: «Іване, як і чому вас називають у селі?»

Іван Дідух: «А ще мене кличуть в селі Переломаним. Маю у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. А сталося це зі мною так: сонце пражить, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує. Піт із-за кожного волоска просік, та й так ми солоно в роті, аж гірко. Ледви я добивси на гору. А на горі такий вітрець дунув на мене, але такий легонький, що аж! А підіть же, як мене за мінуту в попереці зачєло ножами шпикати — гадав-сми, що минуси!

Від цієї пригоди я ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали мене Переломаний.»

Журналіст: «Чому ви не хочете їхати до Канади?»

Іван Дідух: « Я певен, що Канада - це могила для мене і дружини. Ось що я казав жінці: «Не хотіла-с іти на цу Канаду, то підемо світами і розвіємоси на старість, як лист по полі. Бог знає, як з нами буде... а я хочу з тобов перед цими нашими людьми віпрощитиси. Так, як слюб-сми перед ними брали, та так хочу перед ними віпрощитиси з тобов на смерть. Може, тебе так кинуть у море, що я не буду видіти, а може, мене кинуть, що ти не меш видіти, та прости ми, стара, що-м ти не раз догорив, що-м, може, ті коли скривдив, прости мені і перший раз, і другий раз, і третій раз.»

Журналіст: «Іване, що ви залишили після себе на рідній землі?»

Іван Дідух: « Камінний хрест зі своїм та жінчиним ім'ям, що поставив я на глиняному горбі, який усе своє життя обробляв тяжкою працею. Цей хрест – пам’ятник страждань сотень тисяч галицьких українців, що їх злидні погнали за океан. Ось що я сказав своїй пташці: «Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...»

Робота з міні – підручниками ( Цитатний план за розділами)

3. Перегляд фрагменту уривку з фільму « Камінний хрест» ( праця Івана на горбі, епізод з будяком)

І розділ

"Отакий був Іван, дивний і з натурою і з роботою".

Яким же був головний персонаж новели?

Які художні деталі свідчать про те, що працював він неймовірно важко?

Що ви знаєте про попереднє життя Івана?

Чому не кидав того "тяжкого" горба, який забирав усі його сили?

Якою вам бачиться вдача Дідуха, його риси характеру?

II розділ

"Спросив Іван ціле село".

Навіщо все село?

Які почуття переповнюють душу селянина?

Що спонукає чоловіка згадати минуле, сповідуватися перед односельцями, гримати на дружину?


III розділ

"Ця земля не годна кілько народа здержіти та й кількі біді вітримати".

Що стало причиною еміграції Івана Дідуха та його земляків?

Чи вірить Іван, що на чужині житиме щасливо?

Які слова передають трагізм, душевне сум'яття емігранта?

IV розділ

"...аби-сте мені мого хреста ніколи не минали".

З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців?

Чому піщаний горб є для нього таким дорогим?
За що люди шанують Івана Дідуха?

4.Перегляд фрагменту фільму ( прощання Івана та його родини з рідним селом)

V розділ

"Всякої бесіди було багато".

Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті?

Прочитайте уривок від слів: "В шум і гамір, і зойки" до - "Дрожить подертими берегами, як перед смертю".

Які образи вразили вас у цьому уривку? Розкрийте психологічний стан Івана, описаний удвох останніх абзацах цього розділу.

VI розділ

"...вже чєс віходити до колії..."

Чи легше стало Іванові після прощання та гулянки з односельцями?

Якими художніми деталями передано біль і тугу селянина?

Яке враження справляє танець Івана Дідуха на односельців? А на вас?

VII р о з д і л

"Видиш, стара, наш хрестик?"

Розкрийте символ камінного хреста як назви твору.

- як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині?

- чи буде щасливим Дідух у чужому краї?


Іван – звичайний представник галицького селянства. Він працьовитий, його поважають у селі. Дідух витратив свою силу на горб, так, на гоpб "щонайвищий і щонайгіpший над усе сільське поле", що його отpимав він у спадщину від батьків, на нього витpатив селянин молодечу силу, на ньому скалічився, постаpів і став господаpем. Hе багачем, але свій шматок хліба був. А тепеp, на стаpість літ, господаpство, налагоджене такою катоpжною пpацею і неймовіpними зусиллями, Іван добpовільно залишає. "Ця земля не годна кілько наpода здеpжіти та й кільки біді витpимати", - звучить pозпач у словах селянина Для геpоя pозставання з pідною землею - тpагедія. Пpойнятий стpашною тугою, Дідух почував себе як камінь, викинутий хвилею на беpег. Та й весь він наче закам'янів.

Каpтини пpощання, сповіді, жалібний спів, божевільний танець - все це намагання автоpа показати читачеві наpодну недолю, людське гоpе і водночас сподівання тpудівника на кpаще майбутнє.

Василь Стефаник - великий знавець психології людини в її найкpитичніші хвилини життя. Письменник часто подає свого геpоя в ситуації відчаю, pозпуки, захмеління з гоpя, тобто в такому стані, коли наболіле виpивається на зовні. Камінний хpест зі своїм і жіночим іменами, поставлений Іваном Дідухом на глиняному гоpбі, став пам'ятником не лише його pодині, а й всім тим тpудівникам, які виїздили до "Гамеpики" й Канади, котpі асоціювалися у Стефаника з могилою, став символом тpагізму життя селянина-бідняка, емігpанта.

  1. Робота над образами – символами ( учнівська презентація)

Вчитель. Символічною є і назва новели «Камінний хрест». Назва неоднозначна. Що ж вона символізує? (Заслуховуються думки учнів.)

Це масивний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі як пам'ять про себе.

Хрест — символ непосильної, нелюдської праці.

Нести важкий хрест має, крім прямого значення, ще й переносне — мучитись.

Селянський хрест не просто важкий — він камінний.

Хрест пов'язаний з образом «далекої могили».

8. Міні – диспут

- Еміграція була порятунком чи тільки пошуком порятунку?

- Чи є камінний хрест пам’ятником українській нації?

- Еміграція – це зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації?

- Як на вашу думку, склалася доля Івана Дідуха, що є прототипом Стефана Дідуха?

Документальні дані свідчать, що Стефан Дідух, прототип Івана Дідуха, приїхав до Канади навесні 1899 року і прожив там 12 років, але туга за рідним краєм не минала. Помер він 29 січня 1911 року в місцевості Гіллі Ярд на 75 році життя. Тіло його поховане на чужині, а душа залишилася в Україні, біля отого камінного хреста.

Вчитель. Це було наприкінці 19 — поч. 20 ст. Що ж змушує наше населення емігрувати сьогодні, які причини виникли у 21 столітті, що змусили націю залишати свій рідний край?

Експерти із сучасної літератури ( презентація)

На початку 90-х років в Україні склалося тяжке економічне становище. Багато фабрик і заводів почали затримувати виплату заробітної плати, а деякі підприємства і зовсім закривались. Ці причини і ще багато інших змусили наших земляків покинути рідну землю і сім'ю, шукати більшого заробітку за кордоном. Цими країнами стали Італія, Португалія, Греція, Іспанія...

Нелегка доля чекала заробітчан за кордоном — приниження гідності, зневага, торгівля людьми, використання людей тільки як дешевої робочої сили.

Про те, як живеться нашим землякам за кордоном, які труднощі їх супроводжують і який вони відчувають душевний біль за рідною Землею, за сім'ями, за друзями, можна зрозуміти з творів наших письменників – сучасників: Надії Семенкович «На паперті Колізею», Ореста Березовського «Інтернаймичка», Марії Матіос «Армагедон уже відбувся». До вашої уваги «Діалог крізь століття»

( Діалог між Василем Стефаником та Марією Матіос)

Ведучий: Василь Стефаник і Марія Матіос – між ними ціле століття, але це титани літератури, які вийшли із Західної України. Вони сміливо і рішуче відкинули правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснили жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне та сучасне пекло, в безодню, куди лячно зазирати. Марію Матіос часто порівнюють із В. Стефаником, називаючи її Стефаником в спідниці, але не можна проводити абсолютні паралелі між творчістю цих двох письменників. Стефаник у творі «Камінний хрест» змальовує родину, яка змушена шукати кращої долі на чужині, не знаючи, що їх там чекає. А Марія Матіос у творі «Армагедон уже відбувся» описує страждання старого батька, який чекає свою доньку – заробітчанку із Греції.

Стефаник: Багато хто називав мене «поетом загибаючого села. Але Я писав те, що серце співало. Кажуть, що я песиміст. Але це неправда. Я оптиміст. Але коли я найшов у ваших душах такі слова, що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі,— то це оптимізм».

Матіос: Василь Семенович,пишучи про душевні страждання Івана Дідуха Ви знали, що чужа земля – далека могила, бо рветься ота невидима пуповина якою український селянин з’єднаний зі своєю землею, краєм. У ваш час українці покидали землю в пошуках кращої долі, але в своїй душі нестримно рвалися до рідної оселі, землі.

Пройшли роки. І я ,письменниця сучасності,в своїй новелі розповідаю про сьогоднішніх трьох синів-круків , які злетілися до вмираючого батька, аби з металошукачами знайти скарби, а також 18 тисяч євро, які батько складав, бо ані копійки не витратив із того, що надсилала йому дочка. Світлана поїхала на заробітки в Грецію, але у своєму листі вона пише, що там, на грецькій землі, за кожною справою стоїть свій бог. Батько розчулено читає зворушливого листа дочки і ще більше розуміє, яких помилок наробив.

Стефаник: Справді, українських емігрантів чекала невідомість, а Україна навіки втрачала сотні тисяч розумних і талановитих дітей. І це була трагедія. Але найбільша трагедія у ваш час, коли руйнуються сімї, любов , довіра, сподівання на краще життя на Україні.

Матіос: Так жорстокий і нещасний час, коли люди однієї землі змушені змагатися одне з одним. Та чи збережуть вони цю пам’ять, якщо Армагедон уже відбувся?

Тож хай кожен з нас розумом своїм і серцем зрозуміє і відчує всі ті труднощі, які сьогодні випали на долю України, зуміє пережити їх, зуміє повірити в щасливе майбутнє рідного краю, народу.

Стефаник: Тож любіть Україну, дбайте про неї,

Вона – наша мати. А матері - не вибирають.


Вчитель. Так, причини ті самі. Можливість виїзду за кордон для багатьох сімей стала важливою складовою стратегії виживання сьогодні.

Багато людей доля закинула за межі України. Але вони ніколи не забувають рідну землю і думками завжди линуть до неї.

Присвячую цей вірш усім, хто знесилений щоденними проблемами життя в Україні…, хто наміриться закрити очі й бігти з рідної землі, яка, власне, тепер потребує кожного, щоб допомогти їй у такий важкий час. Прочитайте цей вірш і самі побачите, що у кожного з нас, хто проживає так далеко від України, є чи не найтяжчий камінь – туга за всім, що є рідне. Не залишайте Неньки в біді, бо совість, як і перша любов, завжди про себе в біді нагадає.

Вірш

Ти, друже далекий, не знаєш

Про тугу безмежну мою,

Не чуєш, як серце ридає ,-

За чим, я тобі розкажу:

Ридає воно за літами,

Проживши отут, в чужині,

Ридає, що рідний край не з нами,

Що роки злетіли в журбі…

Живу, а душа вся німіє,

Бо тут – навіть сонце не те!

І небо не те – хоч синіє,

Холодне якесь, не моє…

Як десь я побачу калину,

Що квітне в канадськім саду,

Згадаю мою Україну

Й непрошену витру сльозу…

Мій друже, шануй Батьківщину,

Вона, як життя, є одна!

Люби свою рідну Вкраїну –

Багата чи бідна вона…

ІV. Підсумок уроку

Трагедія, що відбулася століття тому в хаті героя новели Василя Стефаника Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень тисяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею України власною. Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий. І немає на світі іншої України, немає другого Дніпра.

Я думаю невеличкий відео сюжет налаштує вас на позитив і залишить у ваших душах радість, тепло і сподівання на краще майбутнє в Україні.

( Відеоролик Україна)

Виставлення оцінок

Домашнє завдання :

  1. Скласти тестові завдання за життям і творчістю В.Стефаника

  2. Скласти усний твір – роздум « Камінний хрест» України кличе до роздумів»

  3. В зошитах записати характеристику персонажа – Івана Дідуха

Название документа В_ртуальна екскурс_я.pptx

 “ В Україну линуть журавлі…”
Живуть землі співучої сини  В Америці, Канаді й Аргентині.  Їм сняться рідні...
Квітка Цісик – американська співачка українського походження
Тема:« В Україну линуть журавлі…» Василь Стефаник. Новела « Камінний хрест» –...
Епіграф уроку: «Чи кожен здатний винести свій хрест, Ще за життя не лігши в д...
1.Експерти з історії та географії. 2. Експерти з літературознавства 3. Експер...
Українські переселенці у США, штат Північна Дакота, кінець ХІХ ст.
Емігранти з України за роботою у полі. Канада. 1904 р. У подальшому, одержавш...
За море. Худ. О.Кульчицька
Віртуальна екскурсія
Батьківщина Стефаника - село Русов
Садиба Стефаника в Русові
“Біленький палац” Покутське село Русів сховалося в низині неподалік Снятина (...
В'їзд до села Русів Подвір’я Стефаників велике, неподалік воріт – невеличкий...
Камінний хрест, що видніється з порогу хати Стефаників Зберігся будинок Васил...
Родинне поховання Стефаників у Русові Поховано письменника в Русові, його мог...
	 На Краківському вокзалі. Худ. В.Касіян.
Прообраз новели “Камінний хрест” 	Прообразом Івана Дідуха була реальна особа...
Вправа “Склади ланцюжок” Експозиція Гості пригощаються, ведуть розмови, Іван...
Характеристика монологу Івана М О Н О Л О Г глибоко ліричний сповнений драма...
Українські заробітчани лаштуються в дорогу, 2000-і роки.
Надія Семенкович “ На паперті Колізею” - «Заробітчанки, або Мамо, повернись...»
Орест Березовський із заробітчанством зіткнувся особисто «Інтернаймичка (дочк...
Марія Матіос “Армагедон уже відбувся”
Марія Матіос - Василь Стефаник Діалог крізь століття
Домашнє завдання Скласти тестові завдання за життям і творчістю В.Стефаника С...
Летіть, летіть, нестримні журавлі,  Через усі держави і кордони,  Несіть при...
1 из 27

Описание презентации по отдельным слайдам:

№ слайда 1  “ В Україну линуть журавлі…”
Описание слайда:

“ В Україну линуть журавлі…”

№ слайда 2 Живуть землі співучої сини  В Америці, Канаді й Аргентині.  Їм сняться рідні
Описание слайда:

Живуть землі співучої сини  В Америці, Канаді й Аргентині.  Їм сняться рідні села і лани, І очі мавок, незбагненно сині.  Летять роки, як сиві журавлі, Немов журба, сльоза лягла на вії,  І не дає заснути до зорі Щемлива, наче пісня, ностальгія...

№ слайда 3 Квітка Цісик – американська співачка українського походження
Описание слайда:

Квітка Цісик – американська співачка українського походження

№ слайда 4 Тема:« В Україну линуть журавлі…» Василь Стефаник. Новела « Камінний хрест» –
Описание слайда:

Тема:« В Україну линуть журавлі…» Василь Стефаник. Новела « Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею.  

№ слайда 5 Епіграф уроку: «Чи кожен здатний винести свій хрест, Ще за життя не лігши в д
Описание слайда:

Епіграф уроку: «Чи кожен здатний винести свій хрест, Ще за життя не лігши в домовину ” В.Стефаник Проблемне питання уроку: “ Еміграція – це зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації ”                                   

№ слайда 6 1.Експерти з історії та географії. 2. Експерти з літературознавства 3. Експер
Описание слайда:

1.Експерти з історії та географії. 2. Експерти з літературознавства 3. Експерти із сучасної літератури

№ слайда 7 Українські переселенці у США, штат Північна Дакота, кінець ХІХ ст.
Описание слайда:

Українські переселенці у США, штат Північна Дакота, кінець ХІХ ст.

№ слайда 8 Емігранти з України за роботою у полі. Канада. 1904 р. У подальшому, одержавш
Описание слайда:

Емігранти з України за роботою у полі. Канада. 1904 р. У подальшому, одержавши направлення на місця проживання, емігранти зазнавали усяких поневірянь через незнання мови та звичаїв нового для них суспільства. Вони важко працювали і часто ставали жертвами місцевих шахраїв та здирників.

№ слайда 9 За море. Худ. О.Кульчицька
Описание слайда:

За море. Худ. О.Кульчицька

№ слайда 10 Віртуальна екскурсія
Описание слайда:

Віртуальна екскурсія

№ слайда 11 Батьківщина Стефаника - село Русов
Описание слайда:

Батьківщина Стефаника - село Русов

№ слайда 12 Садиба Стефаника в Русові
Описание слайда:

Садиба Стефаника в Русові

№ слайда 13 “Біленький палац” Покутське село Русів сховалося в низині неподалік Снятина (
Описание слайда:

“Біленький палац” Покутське село Русів сховалося в низині неподалік Снятина (нині — районний центр Івано-Франківської області). Місцевість тут переважно горбиста, тому дорога петляє, біжить угору-вниз, наче дражнить мандрівника, що вибрався у гості до Василя Стефаника, який тут народився, прожив майже все життя, як і його діди-прадіди, і тут похований. У Русові письменник написав більшість своїх новел, героями яких були найчастіше русівчани, до того ж нерідко — родичі, друзі, сусіди письменника. Тому Русів – це не лише рідне й родове село письменника, а й батьківщина більшості його героїв.

№ слайда 14 В'їзд до села Русів Подвір’я Стефаників велике, неподалік воріт – невеличкий
Описание слайда:

В'їзд до села Русів Подвір’я Стефаників велике, неподалік воріт – невеличкий ставок, багато фруктових дерев. Якщо пощастить, біля хати можна застати родину нащадків письменника — його онука, також Василя Стефаника з дружиною Мотрею і дітьми та онуками. Вони мешкають у Львові, але на вихідних навідуються до дідівської хати – відпочити і навести лад, тому тут усе акуратне й доглянуте. Хата ж поділена навпіл: одна її половина – для нинішніх мешканців, прямих нащадків Василя Стефаника, друга половина з трьома кімнатами уже понад століття залишилася за письменником, себто – за меморіальним музеєм.

№ слайда 15 Камінний хрест, що видніється з порогу хати Стефаників Зберігся будинок Васил
Описание слайда:

Камінний хрест, що видніється з порогу хати Стефаників Зберігся будинок Василя Стефаника — він стоїть на околиці села, на горі, а з його ганку відкривається чудовий краєвид. Якщо уважно придивитися, то на горизонті видно один-єдиний кам’яний хрест — саме той, описаний у новелі «Камінний хрест». Його поставив перед виїздом на еміграцію прототип Івана Дідуха Стефан Дідух — приятель письменника. Таких хрестів за селом було багато, але за радянської влади їх знесли, лише один не наважилися чіпати.

№ слайда 16 Родинне поховання Стефаників у Русові Поховано письменника в Русові, його мог
Описание слайда:

Родинне поховання Стефаників у Русові Поховано письменника в Русові, його могила — поруч із могилами матері, батька, сестри, дружини, друзів та прототипів новел письменника.

№ слайда 17 	 На Краківському вокзалі. Худ. В.Касіян.
Описание слайда:

На Краківському вокзалі. Худ. В.Касіян.

№ слайда 18 Прообраз новели “Камінний хрест” 	Прообразом Івана Дідуха була реальна особа
Описание слайда:

Прообраз новели “Камінний хрест” Прообразом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин – Стефан Дідух.

№ слайда 19 Вправа “Склади ланцюжок” Експозиція Гості пригощаються, ведуть розмови, Іван
Описание слайда:

Вправа “Склади ланцюжок” Експозиція Гості пригощаються, ведуть розмови, Іван з Михайлом співають , як умолоді літа. Зав’язка Розповідь про повернення ІванаДідухаз 10 років служби у війську , про горб, що залишився йому у спадок. Тяжка праця на горбі. Екскурс в минуле Прихід гостей до хати Івана. Прощання з односельцями. Зізнання Івана у тому,що самому тоскно на душі. Розвиток дії Односельці проводжають сім’юДідухів. Іван іде танцюючи. Уся процесія зупиняється біля хреста, що Іван поставив на горбі. Чоловік каже жінці, щоб знала, що там викарбувані їхні імена. Кульмінація Розповідь Івана про те, як сини дійшли до думки про від’їзд. «Два роки нічого в хаті не говорилось, лише Канада та й Канада…». Іван дуже жалкує , що молодь не хоче триматися землі своїх пращурів. Розв’язка Син нагадує батькові, що пора виходити. Люди плачуть. Іван з дружиною пускаються в танок. Сини силоміць виносять обох з хати.

№ слайда 20 Характеристика монологу Івана М О Н О Л О Г глибоко ліричний сповнений драма
Описание слайда:

Характеристика монологу Івана М О Н О Л О Г глибоко ліричний сповнений драматизму просякнутий експресією пригніченості наповнений безмежним сумом насичений бентежними почуттями пройнятий передчуттям приреченості на загибель зміна інтонацій міміка й жести питальні речення Вираження

№ слайда 21 Українські заробітчани лаштуються в дорогу, 2000-і роки.
Описание слайда:

Українські заробітчани лаштуються в дорогу, 2000-і роки.

№ слайда 22 Надія Семенкович “ На паперті Колізею” - «Заробітчанки, або Мамо, повернись...»
Описание слайда:

Надія Семенкович “ На паперті Колізею” - «Заробітчанки, або Мамо, повернись...»

№ слайда 23 Орест Березовський із заробітчанством зіткнувся особисто «Інтернаймичка (дочк
Описание слайда:

Орест Березовський із заробітчанством зіткнувся особисто «Інтернаймичка (дочка чи пасербиця Європи)» — соціально-психологічний роман про сумнозвісну долю українських жінок, змушених заради забезпечення своїм дітям достойного життя на рідній землі поповнювати лави заробітчан на чужині. Що ж чекає їх за межами України, кому посміхається примхлива фортуна, як живеться рідним без матерів і дружин, чи завжди потрібні дітям «заробітчанські» блага та який образ України як держави склався у свідомості європейської спільноти за роки нашої незалежності — усе це та багато іншого на сторінках книги

№ слайда 24 Марія Матіос “Армагедон уже відбувся”
Описание слайда:

Марія Матіос “Армагедон уже відбувся”

№ слайда 25 Марія Матіос - Василь Стефаник Діалог крізь століття
Описание слайда:

Марія Матіос - Василь Стефаник Діалог крізь століття

№ слайда 26 Домашнє завдання Скласти тестові завдання за життям і творчістю В.Стефаника С
Описание слайда:

Домашнє завдання Скласти тестові завдання за життям і творчістю В.Стефаника Скласти усний твір – роздум « Камінний хрест» України кличе до роздумів» В зошитах записати характеристику персонажа Івана Дідуха.

№ слайда 27 Летіть, летіть, нестримні журавлі,  Через усі держави і кордони,  Несіть при
Описание слайда:

Летіть, летіть, нестримні журавлі,  Через усі держави і кордони,  Несіть привіт від рідної землі  Усім, хто в неї вірив безборонно,  Усім, хто зміг у серці зберегти   І землю ту, і мову ту єдину,  Хто крізь усі негоди і світи  В собі проніс любов до України.

Название документа Презентация1.pptx

 Підемо,стара, світами і розвіємося, як лист по полі
1 из 4

Описание презентации по отдельным слайдам:

№ слайда 1
Описание слайда:

№ слайда 2
Описание слайда:

№ слайда 3
Описание слайда:

№ слайда 4  Підемо,стара, світами і розвіємося, як лист по полі
Описание слайда:

Підемо,стара, світами і розвіємося, як лист по полі

Автор
Дата добавления 19.09.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Презентации
Просмотров1474
Номер материала ДA-052673
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх