Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Другое / Тесты / З досвіду роботи: "Допрофільне і профільне навчання в умовах впровадження нових Держстандартів"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Другое

З досвіду роботи: "Допрофільне і профільне навчання в умовах впровадження нових Держстандартів"

библиотека
материалов



Допрофільне і профільне навчання в умовах впровадження нових Держстандартів

























Зміст

  1. Зміст та принципи допрофільного і профільного навчання…..

  2. Психологічне забезпечення профільної освіти ………………..

  3. Ефективність факультативних занять, курсів, спецкурсів

у профорієнтації школярів……………………………………….

  1. Методичні рекомендації щодо організації профільного

та до профільного навчання…………………………

  1. Впровадження до профільного і профільного навчання

в КЗШ № 57…………………………………………

  1. Практична реалізація до профільного і профільного навчання

В КЗШ № 57 через систему факультативів, спецкурсів, курсів

за вибором ( розробки занять)...................................................




























1. Зміст та принципи допрофільного і профільного навчання.

У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного та допрофільного навчання.

Законодавче закріплення профільності старшої школи в Україні є прогресивним кроком у напрямку забезпечення її варіативності, широкої диференціації та індивідуалізації навчання, відповідності змісту освітнім запитам та інтересам учнів.

Допрофільна підготовка - система педагогічної, психолого-педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, яка допомагає визначенню учнів старших класів основної школи у вибранні ними профільних напрямів майбутнього навчання та широкої сфери наступної професійної діяльності (у тому числі у відношенні вибору профілю та конкретного місця навчання на старшому ступені школи або інших шляхів продовження освіти). Поняття «допрофільна освіта» є новим для вітчизняної педагогічної науки та практики. Уперше воно з'явилось і «набуло права» в Концепції профільного навчання у старшій школі.

Згідно з Концепцією, допрофільна підготовка здійснюється у 8-9-х класах із метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації - введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі. Допрофільна підготовка має здійснюватись також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації.

В умовах профільного навчання старшокласнику треба зробити життєво важливий вибір. У той же час відомо, що дев'ятикласники мають серйозні труднощі при виборі профілю навчання у старшій школі. Дуже часто вони роблять свій вибір під впливом випадкових факторів. Наприклад, за компанію з товаришами або за порадою дорослих, які переоцінюють можливості дітей. Іноді школярі попадають під вплив засобів масової інформації та суспільних стереотипів.

Саме тому головна мета допрофільної підготовки - формування в дітей здібності робити усвідомлений вибір подальшого профілю навчання. Школярі повинні вміти об'єктивно оцінювати свої здібності до навчання за різними профілями, здійснювати вибір профілю, який співпадає зі здібностями та інтересами, бути готовими докласти зусилля для отримання якісної освіти.

Основна ідея допрофільної підготовки - створення освітнього простору, яке сприяє самовизначенню учнів середньої ланки школи через організацію курсів за вибором, інформаційну роботу та профільну орієнтацію.

Головні завдання допрофільної підготовки:

  • розвиток широкого спектра пізнавальних і професійних інтересів, освітніх компетенцій, які забезпечують успішність у майбутній професійній діяльності;

  • виявлення інтересів, нахилів і здібностей учнів; формування практичного досвіду в різних сферах пізнавальної та професійної діяльності, орієнтованого на вибір профілю навчання у старшій школі;

  • надання психолого-педагогічної допомоги при придбанні учнями уявлень про життєві, соціальні цінності, у тому числі пов'язаних із професійним становленням.

Відповідно до Концепції профільного навчання допрофільна підготовка здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі.

Формами реалізації допрофільної підготовки є: активні та інтерактивні уроки (інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, екскурсія - залучення учнів до відвідування станцій технічної творчості, юних натуралістів тощо), практикуми, лабораторні роботи курси за вибором, лабораторні заняття, майстерні, творчі проекти, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі, факультативи, предметні гуртки, секції, виставки, конкурси, наукові товариства учнів. Доцільно застосовувати змагання, імітаційне моделювання, трибуну лідера, дослідницьке проектування, винахідництво тощо. Це сприяє прискоренню самовизначення учня, розкриттю його природних здібностей, прояву ініціативи, розвитку творчості, орієнтації на певну сферу професійної діяльності.

Допрофільна підготовка учнів 8 - 9 класів основної школи буде успішною за умови дотримання педагогами таких основних принципів:

1) особистісно-орієнтована спрямованість усіх складових підготовки;

2) варіативність і свобода вибору учнями курсів за вибором (завдяки цим принципам має відбутися самовизначення учнів, формування їхньої особистої відповідальності за зроблений вибір; учні повинні мати можливість відвідувати курси за вибором з різних профілів навчання);

3) поглиблення і розширення змісту освіти;

4) забезпечення умов для самореалізації і усвідомлення старшими підлітками своєї індивідуальності;

5) індивідуалізація навчально-виховного процесу (нечисленні групи, індивідуальні навчальні плани);

6) активність школярів (самовизначення щодо майбутнього профілю навчання відбуватиметься через конкретні проби евристичного характеру);

7) відкритість системи допрофільної підготовки (проведення атестації і комплектування профільних класів незалежними експертами).

Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів іздібностей учнів істворення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання —забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних іпрофесійних інтересів, нахилів, здібностей іпотреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

- формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

- забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною, середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

- фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностнко-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).




2. Психологічне забезпечення профільної освіти

Профільна освіта намагається поєднати програми для підліткового та юнацького віку. З одного боку, у період шкільного навчання психічний розвиток ще не завершений, тому необхідно забезпечити різноманітність і універсальність змісту освіти. З іншого боку, цю універсальність доводиться поєднувати із завданнями професійного самовизначення, властивого юнацтву й ранній дорослості.

Введення профільного навчання є одним з основних напрямів модернізації освіти. Основна мета профільного навчання - розвантажити шкільні програми й надати школярам можливість поглибленого вивчення тих предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні для вирішення їхніх подальших життєвих планів.

Принцип індивідуалізації в профільних класах передбачає:

  • тривалу підготовку засобами освіти до широкого вибору учнями старших класів типу профільної освіти;

  • реальну можливість зміни ними профілю на будь якому етапі профільного навчання;

  • самостійне визначення завдань своєї базової, варіативної й профільної осівіти з урахуванням своїх (і родини) можливостей і виявлених здібностей, змін життєвих і професійних планів.

Рання професіоналізація та спеціалізація знань припускає вибіркове навантаження на окремі сторони психіки дитини. Без грамотного психологічного супроводу ці обставини можуть призвести до нерівномірності інтелектуального й особистісного розвитку дітей. Тому одним із найважливіших завдань психологічного супроводу є моніторинг і своєчасне усунення можливих факторів виникнення нерівномірності розвитку дітей та підлітків

Сьогодні ситуація склалася так, що підлітки часто здійснюють вимушений вибір профілю подальшого навчання. В умовах несамостійної професіоналізації звичайні вікові завдання підліткового віку виникають перед учнями в спотвореній формі Наприклад, завдання формування часової перспективи перед дитиною взагалі не ставиться, оскільки в більшості випадків це завдання за неї "вирішують" батьки. В результаті не формується часова перспектива і - як наслідок - втрачається навчальна мотивація в даний момент. Тому одним із завдань психологічного супроводу профільного навчання є профорієнтація.

Відомо, що люди різняться своїми індивідуальними особливостями, це означає, що вони будуть більш успішними в певних видах діяльності й навчання, ніж інші. Ця обставина перетвориться на завдання вступної діагностики, що дозволяє прогнозувати й усувати можливі труднощі в навчальній діяльності.

Отже, психологічний супровід профільного навчання передбачає три завдання:

  1. моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку учнів;

  2. поглиблену профорієнтацію учнів; психологічну діагностику при відборі учнів у профільні класи

Моніторинг і своєчасне усунення відхилень у розвитку учнів

У цьому підході до профільного навчання виходимо з положення Д.Ельконіна про те, що рушійною силою психічного розвитку є не форма, а зміст навчання.

Це значить, що без спеціальної корекції профільне навчання може призвести до однобокого психічного розвитку. Для того, щоб усунути ці небажані побічні ефекти, необхідно систематично відслідковувати розвиток старшокласника у процесі профільного навчання.

Для досягнення цієї мети використовують два класи методів - тести інтелекту й тести досягнень:

  • тести інтелекту здебільшого спрямовані на вимірювання рівня розвитку логічних операцій на основі різного інтуїтивно підібраного змісту,

  • тести досягнень дозволяють оцінити конкретні знання й навички учнів безвідносно до рівня розвитку логічних операцій.

Таким чином, ми маємо окремо діагностику розвитку й окремо діагностику навчання.

Поглиблена особистісно орієнтована профорієнтаційна робота з учнями

Профорієнтаційна робота з учнями у профільному навчанні має свої специфічні риси. Одна з особливостей полягає в тому, що більшість профільних класів уже так чи інакше, вільно або вимушено вибрали певну спеціалізацію навчання.

В більшості випадків підліток має вже готовий план навчання у ВНЗ й професіоналізацію. Така форма професійного самовизначення "ззовні” може призвести до пасивності, втрати мотивації навчання, зниження інтересу до власної особистості й розмитості самосвідомості.

Іншою крайністю є передчасне обмеження світогляду й самосвідомості старшокласника, пов'язане з вузько утилітарним ставленням до освіти.

Профільне навчання найефективніше в тих випадках, коли немає часу на навчання в процесі роботи. Для сучасних "короткоживучих" професій необхідні вже підготовлені кадри, готові відразу приступити до роботи. Це значить, що вибір повинен бути усвідомленим, самостійним.

Маємо парадокс: з одного боку, часу на вибір немає, з іншого боку - цей вибір повинен бути вільним, усвідомленим, самостійним.

Підліток, що опинився під подвійним тиском, найчастіше не здатний знайти адекватний вихід без психологічної допомоги. Це означає, що профорієнтаційна робота повинна бути обов'язковим і значним за часом компонентом будь-якого профільного навчання. Причому особистісно орієнтована профорієнтаційна робота повинна стати не тільки завданням психологічної служби, але й універсальним компонентом освітнього процесу.

Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів та оцінок. За умови проведення такої роботи профільне навчання дає можливість формувати чіткий життєвий план, досягти високого рівня професіоналізму на ранніх етапах становлення кар'єри й відповідає запитам сучасного суспільства. Практика психологічного супроводу профільних класів дозволяє узагальнити результати самих різних спостережень й експериментів і по-новому подивитися на сучасне дитинство і його періодизацію.

Для методичного забезпечення організації поглибленної профорієнтаційної роботи обласний науково-методичний центр психології і соціології освіти розробив для практичних психологів "Картку професійної спрямованості", яка містить перелік діагностик та алгоритм діагностичної діяльності.

Результати психологічного супроводу профільних класів

Соціальна ситуація розвитку дітей, що навчаються в профільних класах, полягає в тому, що суспільство в особі батьків і вчителів висуває дитині суперечливі вимоги включитися в процес професіоналізації, удосконалюватися в одному напрямку й мати універсальні знання, набори особистісних рис. Залишаються невичерпаними мотиви підліткового періоду, спрямовані на спілкування з однолітками.

Ця специфічна соціальна ситуація розвитку породжує низку діяльностей, спрямованих на розв'язання протиріччя. Такими специфічними діяльностями є форсоване навчання й особливі захоплення.

Особливі захоплення відрізняються від "хобі-реакцій", описаних у психіатрії А.Лічко, трьома ознаками: у свідомості учня вони пов'язані з його професіоналізацією; вони забезпечують тісне змістовне спілкування із групою однолітків, а не відривають від нього; підлітки прагнуть до суспільно значимої реалізації свого захоплення. Захоплення дозволяють вирішити протиріччя, закладене в соціальній ситуації дітей. З одного боку, стає можливим продовження спілкування з однолітками, а з іншого боку - інтенсивне навчання й професіоналізація. Здебільшого захоплення мають універсальний характер! Найяскравішим прикладом є захоплення комп'ютером або окремими навчальними предметами - засобом реалізації професій. Ця провідна для нового вікового періоду діяльність приводить до виникнення новоутворень. Таким унікальним новоутворенням виявляється, наприклад, псевдопрофесійний світогляд, що є особливим варіантом "почуття дорослості" і виникає усередині діяльності особливих захоплень.

Псевдопрофесійний світогляд являє собою набір стереотипів мислення, переживання й поведінки, які характерні для професіоналів певної галузі.

Цей світогляд відрізняється яскравою виразністю й стає центром особистості підлітка.

Для того, щоб підліток активно долучився до профільного навчання, необхідно зацікавити його предметом вивчення, створити проблемні ситуації, які б дали можливість учневі стати суб’єктом навчального процесу, відчути свою значущість при вивченні предметів, передусім на уроках української мови та літератури.















3. Ефективність факультативних занять, курсів, спецкурсів

у профорієнтації школярів

Перед сучасною школою стоїть завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сьогодні світ ставить доволі високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по - справжньому компетентна особистість.

Згідно з визначенням Міжнародного департаменту стандартів для навчання та освіти «компетентність спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність», спираючись на певну суму знань і систему ціннісних орієнтацій, що дозволяють їй судити про предмет та способи своєї діяльності. Потреби суспільства окреслюють коло необхідних компетентностей у громадян. їх наявність має забезпечити освіта. Учні та їхні батьки саме й чекають від освіти, що вона допоможе їм у майбутньому житті тим, що протягом навчання у школярів будуть сформовані життєві компетентності.

Але й дитина як суб'єкт - об'єкт освіти і майбутня компетентна особистість, в цьому процесі не перебуває осторонь.

Кожна дитина має усвідомлені (та й неусвідомлені) природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь сфері переживань, почуттів чи діяльності.

Але для того, щоб духовна потреба змогла реалізуватися, доводиться вчитися, аби стати компетентним у жаданій сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей. Саме на успішність задоволення природних потреб учнів, що зробить їх компетентними , і сподіваються діти та їхні батьки. Навчання, фактично, й присвячено цьому процесу.

Частині учнів замало часу на уроці, щоб задовольнити свої навчальні інтереси, а також поглибити рівень знань з питань профорієнтації. Це викликає необхідність у проведенні позаурочних форм роботи. Одними з найбільш ефективних форм роботи з питання профорієнтації учнів є факультативи та спецкурси.

Для подальшого вдосконалення навчально - виховного процесу, поглибленого вивчення профілюючих предметів і розвитку профорієнтаційних запитів учнів важливе значення має впровадження факультативних занять.

Факультатив (jiaT.facultatis - необов'язковий) - навчальний курс, не обов'язковий для відвідування. Факультативні заняття впроваджено в шкільну практику як форму диференційованого навчання.

Для факультативів розроблено варіанти програм, навчальні посібники.

За освітніми завданнями виділяють такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів (позапрограмове поглиблення знань з метою вступу до вищого навчального закладу); з вивчення дисциплін; з вивчення додаткової дисципліни з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи.

Кожен з видів факультативу може поділитися залежно від дидактичної мети на теоретичні, практичні, комбіновані.

Теоретичні факультативи організовують для поглибленого вивчення окремих тем, розділів, висвітлення складних теоретичних проблем, узагальнення й систематизації знань. Структура теоретичних факультативів передбачає обґрунтування актуальності теми, теоретичного й практичного значення питань, що розглядаються, створення проблемних ситуацій. Розкриття проблеми здійснюють у формі викладу матеріалу

вчителем, виступів учнів з рефератами, доповідями. Теоретичні факультативні заняття проводять у формі лекцій, семінарських занять, науково - теоретичних конференцій.

Практичні факультативні заняття проводять для формування пошукових навичок і вмінь у процесі розв'язування технічних задач.

Структура практичних факультативних занять передбачає постановку завдань, обґрунтування їх актуальності, практичного значення; розв'язування задач та конкретизацію результатів роботи, обговорення результатів, підбиття підсумків заняття.

Комбіновані факультативні заняття проводять у формі науково - практичних конференцій, комбінованих, лекційно - практичних, семінарсько

практичних , практичних уроків. їх структура залежить від дидактичних завдань і допускає різноманітне поєднання компонентів. На початку заняття учні самостійно розкривають опрацьовані теоретичні питання, потім індивідуально виконують дослідження. Під час результатів роботи учні підбивають підсумки заняття загалом.

Факультативи доручають, як правило, найдосвідченішим педагогам. Можливе запрошення для ведення факультативів фахівців з вищих навчальних закладів, наукових інститутів.

Перед факультативними заняттями ставляться також завдання: забезпечити поглиблене вивчення предмета, обраного самим учнем, відповідно до його інтересів; розвинути індивідуальні здібності учнів через повніше знайомство з науковими поняттями, познайомити з елементами теорії, започаткувати елементи науково - дослідної роботи; готувати до освіти і самоосвіти в обраній галузі знань, до майбутньої професії.

Невелика кількість школярів у факультативній групі (орієнтовано - 15) дає змогу приділити кожному з них більше уваги, краще організувати самостійну роботу, здійснювати індивідуальний підхід.

Таким чином, слід зазначити, що факультативні заняття дійсно стають у великій нагоді під час профорієнтаційної роботи .

Профільне навчання вимагає зміни ролі суб’єктів навчально - пізнавального та виховного процесу. Оскільки в організацію освітнього процесу впроваджується діяльнісний підхід, кожен суб'єкт повинен вміти організувати роботу, а також повинен виконувати роль консультанта і партнера співпраці:


  1. Вчитель і учень повинні виконувати роль суб’єктів навчально - виховного процесу.

  2. Вчителю не слід забувати, що учень - це особистість, яка має свою життєву позицію, а також право на її відстоювання.

  3. Під час уроку повинен вестися діалог (вчитель - учень) із застосуванням інтерактивних форм і методів навчання.

  4. Якщо ви відчуваєте, що учень помиляється у своїх судженнях, не намагайтесь його виправити авторитарними методами. Зробіть усе необхідне, щоб дитина сама зрозуміла свою неправоту і свідомо підійшла до усунення недоліків.

  5. Дитина - особистість повинна максимально розкривати свої можливості і здібності, а завдання вчителя - всіляко сприяти цьому.

  6. Вчитель повинен вчасно виявити і докласти максимум зусиль, щоб розвинути літературні можливості і творчі нахили учнів.

  7. Під час проведення уроків вчителю слід більше уваги приділяти роботі над свідомим усуненням учнями власних помилок, а також помилок своїх однокласників.

  8. В процесі роботи у профільному класі вчитель повинен більше уваги приділяти роботі з додатковими матеріалами, підготовленими як самим вчителем, так і його учнями.

Керуючись цими порадами, на нашу думку, вдасться більш ефективно сприяти процесу оптимізації навчання у профільних класах.









4.Методичні рекомендації щодо організації профільного та допрофільного навчання

Організація допрофільної підготовки

  • Забезпечення психолого - педагогічного супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання.

  • Розроблення методичних рекомендацій для вчителів - предметників, які викладають у профільних класах.

  • Анкетування учнів щодо вибору профілю навчання.

  • Анкетування батьків з питань профілізації навчання.

  • Вивчення мотивів вибору школярами майбутнього профілю навчання.

  • Проведення роз’яснювальної роботи та поширення інформації серед учнів та батьків про напрями профільного навчання.


Модель формування критичного мислення учнів на уроках у класах допрофільного навчання

Застосування інноваційних технологій

  • науково-дослідницька робота;

  • проектна методика;

  • технологія ситуативного моделювання;

  • опрацювання дискусійних запитань;

  • елементи ігрових технологій.

Використання методів і прийомів

  • асоціювання;

  • читання з передбаченням;

  • порушена послідовність;

  • читання з передбаченням;

  • взаємоопитування;

  • взаємонавчання;

  • творчі ігри.

ПОРАДИ

вчителю української мови та літератури щодо роботи у профільиому класи

Головна мета сучасної освіти - створити умови для формування всебічно розвиненої особистості, спроможної повноцінно функціонувати в умовах сучасного суспільства. Школа покликана формувати у дитини здатність до самостійного наукового пізнання, розвиток творчих здібностей, формування навичок самоосвіти.

Інтереси школярів, їхні здібності і потреби, доступність навчання вимагають п: ирокої диференціації, яка є основним принципом навчання в Європі.

Основне завдання диференціації - побудувати навчально - виховний пронес, створити оптимальні умови для розвитку можливостей, пізнавальних інтересів, нахилів, здібностей учнів.

Ефективним механізмом доручення учнів з певними нахилами до серйозного підходу до реалізації своїх здібностей є відкриття профільних класів. Найголовніше у викладанні в профільних гуманітарних класах - навчити учнів глибоко особистісно сприймати художній твір, формувати на прикладах творів художньої літератури інноваційну особистість, пристосовану до життя у сучасному світі. Як виявити дитину для навчання у класі гуманітарного профілю:

  • Провести анкетування щодо вияву нахилів учнів.

  • Виявити дітей з здібностями до гуманітарних дисциплін.

  • Виявити читацькі інтереси учнів .

  • З'ясувати, чи бажають учні навчатися у профільному класі.

  • Ознайомити дітей із особливостями навчання у класі гуманітарного профілю.

  • Сприяти власній літературно – творчій діяльності



5.Впровадження до профільного і профільного навчання

в КЗШ № 57

В КЗШ № 57 допрофільне і профільне навчання реалізується через систему факультативів, курсів за вибором і спецкурсів.

Допрофільна і профільна спеціалізація в КЗШ № 57 визначається шляхом аналізу багатьох чинників: інтересів учнів, побажань батьків, матеріально - технічною та науково – методичною базою навчального закладу, кваліфікацією педагогів. В нашій школі в викладаються наступні факультативи, курси за вибором і спецкурси: основи інформатики, культура життєвого самовизначення, наукові дослідження (історія), основи наукових досліджень (українська мова), уроки української мови для поглибленого вивчення, сучасні офісні технології, сучасні процеси виробництва, ділове українське мовлення.

КЗШ № 57 тісно співпрацює з вищими навчальними закладами, а саме з КНУ КДПІ. Співпраця організована за наступними напрямками:

-профорієнтаційна робота,

- організація дослідницької діяльності,

- надання консультацій для організації навчально – виховного процесу,

- проведення навчальних занять (спецкурсів) з питань написання та оформлення дослідницьких робіт.

Допрофільне та профільне навчання в КЗШ № 57 здійснюється з 2008 року 9 клас КЗШ № 57 поглиблено вивчає українську мову. Допрофільне навчання в цьому класі здійснюється за рахунок додаткових ходин та спецкурсів. Одним з таких спецкурсів є основи наукових досліджень (українська мова), який викладає Шарманова …… , …… На заняттях учні разом з викладачем займаються дослідницькою діяльністю, результатом якої є написання творчо – пошукових робіт. Ці роботи учні захищають на секціях МАН. Наприклад учениці КЗШ № 57 Зайцева Наталя та Рожевська Вікторія ……. Також учні беруть активну участь у конкурсах різних рівнів відповідно до профілю навчання, а саме:

  • міська науково – дослідницька конференція «Пектораль», актуальні питання розвитку науки, культури літератури в Україні – Мальцева Аліна, Оришка Надія;

  • міський конкурс науково – дослідницьких робіт «Лінгва» - Леміш Валерія;

  • мовно-літературний конкурс ім.Т.Г.Шевченка – Афанасьєв Олексій (3 місце),

  • конкурс знавців української мови імені Петра Яцика,

  • шкільні та районні олімпіади.

Також учні КЗШ № 57 відвідують спецкурс наукові дослідження (історія), який викладає Шамне Анжеліка Володимирівна, ………

З 2012 – 2013 навчального року 10 клас КЗШ № 57 навчається за технологічним профілем комунального закладу «Міжшкільне навчально – виробниче об’єднання». Учні 6 годин на тиждень навчаються в НВК. Вони опановують такі професії як швачка, оператор комп'ютерного набору, водій категорії С, художня обробка деревини, майстер манікюру, маляр – штукатур. Навчання по кожній професії здійснюється за держстандартом професійно – технічної освіти.













6.Практична реалізація до профільного і профільного навчання

В КЗШ № 57 через систему факультативів, спецкурсів, курсів

за вибором ( розробки занять).

Розробка заняття факультативу «Сучасні офісні технології», тема «Керування комп'ютером та засобами операційної системи», вчитель Жданович С.М.

Тема. Керування комп'ютером засобами операційної системи .

План

1. Запуск Linux.

2. Елементи робочого столу.

3. Вибір та активізація об'єктів.

4. Вікна та робота з ними.

5. Налаштування робочого столу та панелі.

6. Вимикання комп'ютера.

Теоретичні відомості

1. Запуск Linux. Щоб увійти в ОС Linux, необхідно зареєструватися. Для цього кожний користувач системи повинен мати власний обліковий запис — ім'я (інша назва логін) та пароль. Ці дані можна одержати в адміністратора системи найголовнішої особи в системі, яка має системне ім'я root. Використовувати ОС Linux можна у двох режимах:

графічному;

командному (інші назви текстовий, консольний, термінальний).

Часто користувачі надають перевагу графічному режиму. Для них створено декілька різних графічних оболонок. Найпопулярніші KDE та Gnome. Під час реєстрації користувач може вибрати відповідний режим роботи, вид графічної оболонки та мову її інтерфейсу для спілкування із системою.

2. Елементи робочого столу. Після успішної реєстрації на весь екран розгорнеться вікно, яке називається робочим столом (Рис.1).

hello_html_43e877e0.png

hello_html_3b1d4514.png

Рисунок 1.1. Сільниця KDE

Рисунок 1.2. Сільниця Gnome

Робочий стіл (інша назва стільниця) - це тло, на якому розміщені піктограми-картинки об'єктів. Столів може бути декілька. У стандартному виконанні на столі внизу є панель з кнопками. Перша кнопка - системна (стартова) кнопка відповідної графічної оболонки.

Головні об'єкти ОС - файли та каталоги. Сукупність цих об'єктів утворює файлову систему комп'ютера. Піктограми графічно репрезентують об'єкти і також є об'єктами. Вони мають вигляд підписаних мініатюрних картинок. Підпис — це назва піктограми. Назву піктограмі дає користувач. Картинку, назву та її розміри можна змінювати. В графічних оболонках дії з об'єктами зводяться до дій з їхніми піктограмами.

Одним із видів піктограм є посилання (ярлики). Посилання мають стрілку в правому нижньому куті. Посилання - це короткі файли, де записано шлях до виконуваних файлів певних програм, інших файлів, каталогів чи спеціальних системних служб (сервісів). Для кожного об'єкта можна створити декілька посилань і зручно їх розмістити у файловій системі. Активізація посилання активізує власне об'єкт. Вилучення посилання не призведе до вилучення об'єкта. Посилання слугують для швидкого запуску програми чи відкривання каталогу з будь-якого місця файлової системи.

Для доступу до файлової системи користувача слугує піктограма Домівка. За замовчуванням під час її активізації у KDE автоматично запуститься програма Konqueror, яка призначена для навігації у файловій системі. У Gnome для цього призначено програму Nautilus. Ці програми є аналогами Провідника з ОС Windows. Під навігацією розуміють послідовність дій відкривання і закривання каталогів з метою переходу до потрібного.

3. Вибір та активізація об'єктів. Щоб виконати будь-яку дію над об'єктом, його насамперед потрібно вибрати. Вибрати (виокремити) об'єкт за допомогою миші просто — достатньо навести покажчик миші на об'єкт і клацнути над ним лівою клавішею миші. Активізувати об'єкт можна одним із способів:

двічі клацнути лівою клавішею миші над піктограмою об'єкта чи його посиланням;

клацнути правою клавішею миші над піктограмою чи посиланням та вибрати команду Відкрити за допомогою...;

вибрати для запуску потрібну програму з меню;

виокремити піктограму об'єкта та натиснути на клавішу Enter.

Якщо об'єкт — це каталог, то його активізація означає відкриття каталогу, якщо програма, то його активізація веде до запуску програми на виконання, якщо файл, то файл відкриється програмою, в якій він був створений.

4. Вікна та робота з ними. Засобом відображення інформації в графічному інтерфейсі є об'єкт — вікно (рис. 2).

Над об'єктами чи графічними елементами вікна визначені певні дії (їх вивчатимемо далі), які можна виконати різними способами за допомогою:

1) головного меню;

2) панелі інструментів;

3) контекстного меню.

hello_html_m6da2db7c.jpg

hello_html_4754d8f5.png

Рисунок 2.1. Вікно програми Konqueror

Рисунок 2.2. Вікно програми Nautilus

Контекстне меню об'єкта містить команди, визначені лише над вибраним об'єктом. Щоб отримати контекстне меню елемента, треба клацнути над ним правою клавішею миші.

Розміри вікна можна змінювати — збільшувати чи зменшувати. Для цього покажчик треба навести на межу вікна, клацнути лівою клавішею миші й, не відпускаючи її, перетягнути межу в потрібному напрямку. Щоб змінити розміри відразу в двох напрямках — горизонтальному та вертикальному, - курсор треба навести на один із кутів вікна і перетягнути межі вікна. Змінити розміри вікна, зокрема вручну (що знадобиться, коли не функціонуватиме миша), можна засобами системної кнопки вікна, яка є у рядку заголовка.

Перемістити вікно на екрані можна методом перетягування заголовка вікна або засобами системної кнопки.

Вікно можна згорнути до вигляду кнопки на панелі (мінімізувати), розгорнути на весь екран (максимізувати), надати йому попереднього вигляду (повернути у попередній стан) чи закрити, клацнувши на відповідній кнопці у рядку заголовка у верхньому правому куті або скориставшись системною кнопкою. Якщо двічі клацнути над заголовком вікна, то на екрані залишиться заголовка.

Закрити вікно можна декількома способами:

1) клацнувши на кнопці закривання;

2) двічі клацнувши на системній кнопці;

3) натиснувши комбінацію клавіш Alt + F4;

4) виконавши команду головного меню Вихід.

Щоб закрити мінімізоване вікно, треба навести покажчик миші на його кнопку на панелі, клацнути правою клавішею (викликати контекстне меню) і вибрати команду Закрити.

На екрані водночас може бути декілька вікон. Однак лише одне з них є активним. Рядок з його назвою має інший (насиченіший) колір, ніж рядки заголовків неактивних вікон. Активне вікно завжди розміщується поверх інших вікон.

Щоб упорядкувати відкриті вікна, треба в контекстному меню столу виконати одну з команд Упорядкувати вікна чи Вікна уступами. Зазначимо, щоб отримати контекстне меню столу, потрібно клацнути над вільним простором столу правою клавішею миші. Меню робочого столу містить такі команди: Створити, Закладки, Повернути, Вставити, Підказка щодо столу, Виконати команду..., Налаштувати стіл, Упорядкувати вікна, Вікна уступами, Вирівняти піктограми, Упорядкувати піктограми, Поновити стіл, Замкнути екран, Вийти.

5. Вимикання комп'ютера. Розглянемо правила вимикання комп'ютера. Під час роботи в ОС Linux комп'ютер вимикати відразу не можна. У ліпшому випадку не збережеться виконана робота, а у гіршому — відбудеться руйнування системи.

Для вимикання (перезавантаження) комп'ютера в середовищі Gnome слід клацнути кнопку hello_html_2df8c8e1.png, далі вибрати необхідне, а потім ще раз підтвердити. Комп'ютер буде вимкнено.

Якщо під час сеансу роботи необхідно відлучитись на деякий тривалий час, то немає потреби вимикати комп'ютер. Можна скористатися коандою Заблокувати екран. Тепер, щоб повернутись у робочий режим, користувач має ввести відомий лише йому пароль.

Хід роботи

1. Виберіть графічну оболонку — Gnome.

hello_html_55af93c1.png

Рисунок 3. Вибір графічного середовища

2. Зареєструйтесь в ОС Linux.

Для цього введіть ім'я користувача, отримане від адміністратора, і пароль. Натисныть Enter. Якщо всі дані введені правильно, то відкриється робочий стіл користувача.

3. Відкрийте вікно каталогу Домашній каталог.

Клацніть меню Місця, потім, Домашній каталог.

hello_html_517b1f34.png

Рисунок 4. Відкриття Домашнього каталогу користувача.

4. Розгорніть вікно на весь екран.

5. Надайте вікну попереднього розміру.

6. Згорніть вікно до кнопки на панелі (мінімізуйте вікно) hello_html_66e39d04.png. Відновіть вікно, клацнувши його кнопку на панелі задач.

7. Закрийте вікно hello_html_57c50e5a.png.

8. Знову відкрийте вікно Домашній каталог.

9. Перетягніть вікно в іншу частину екрана.

Клацніть лівою клавішею миші на заголовку вікна і, не від пускаючи клавіші, перетягніть вікно. Спробуйте перетягнути вікно за внутрішню його частину попередньо натиснувши та утримуючи Alt.

10. Зменшіть розміри вікна.

Наведіть покажчик миші на межу - він набуде вигляду двонапрямленої стрілки. Клацніть лівою клавішею миші й не відпускаючи її, перетягніть межу в потрібному напрям ку. Чи з'явились у вікні смуги прокручування? Якщо у вікні видно всі піктограми, то смуг прокручування не буде.

11. Відобразіть у вікні Домівка заховані (системні) файли (файли з крапками).

Виконайте команди меню Вигляд => Показувати файли: крапками.


12. Зменшіть розмір вікна так, щоб з'явились смуги прокручування.

Проекспериментуйте зі смугами прокручування. Перетягуй те бігунці або клацайте на кнопках зі стрілками тощо.

13. Відобразіть у вікні панель інструментів і рядок адреси, якщо їх немає.

Виконайте послідовно команди меню Параметри => Показувати пеналі

Параметри => Показати панель адреси.

14. Розгляньте способи розташування піктограм у вікні.

Виконайте команди меню Вигляд => Режим перегляду => послідовно вибирайте один з можливих варіантів:

вигляд значками;

вигляд списком;

вигляд компактний.

Проекспериментуйте зі всіма варіантами. Зверніть увагу на те, чим способи відрізняються між собою, й опишіть відмінності у звіті.

hello_html_70c2313.png

Рисунок 5. Вікно програми Nautilus

15. Упорядкуйте піктограми, розташовані списком і у текстовому вигляді:

а) за алфавітом назв;

б) за датою створення;

в) у зворотному порядку до дати створення — найдавніші піктограми зверху;

г) за обсягом;

д) за типом (див. контрольне завдання).

Щоб упорядкувати об'єкти, потрібно клацати мишею над заголовками стовпців із властивостями об'єктів. Щоб упорядкувати у зворотному порядку, треба клацнути там ще раз.


16. Розташуйте піктограми рядками.

Упорядкуйте піктограми у вікні за типом, використовуючи команди меню Вигляд => Упорядкувати => За типом. Які ще варіанти упорядкування можливі? Запишіть їх у звіт. Проекспериментуйте з ними.

17. Змініть розмір піктограм.

Вигляд => Збільшити (Зменшити). Поверніться до стандартного розміру.

18. Змініть розташування піктограм у вікні методом перетягування встановивши спочатку Вигляд => Значки та Вигляд => Впорядкувати елементи => Власноруч.

19. Перенесіть вікно Домашнього каталогу з першого столу на третій. Клацніть правою клавішею миші в панелі над кнопкою вікна і у контекстному меню виберіть пункт Перемістити в іншу робочу область => Робоча область 3.

20. Перейдіть на другий стіл.

Для цього на пейджері (він є на панелі) клацніть на кнопці з номером 2.

21. На другому столі відкрийте вікна Домашній каталог і Смітник (останній можна відкрити спочатку відкривши будь-яке вікно Nautilus, після чого вибрати в лівій частині вікна Смітник).

22. Вікно Домашній каталог зробіть доступним на всіх столах. Виконайте пункти контекстного меню вікна на панелі: Завжди на видимій робочій області.

23. Зробіть почергово активними всі відкриті вікна.

Почергово клацайте на назві вікна на смузі задач або натисніть комбінацію клавіш Alt + Tab. Клавішею Tab виберіть потрібне вікно.

24. Мінімізуйте вікно Домашній каталог.

25. Закрийте усі відкриті вікна.

26. Змініть тему.

Викличте контекстне меню робочого столу, виберіть Змінити тло робочого столу. Виберіть на закладці Тема тему Ясність та переконайтесь у тому, що вигляд робочого столу, вікон та значків зміниться.

27. Додайте кнопку запуску на панель швидкого запуску для програми OpenOffice.org Word Processor.

Для цього відкрийте головне меню: Програми => Офіс, клацніть правою кнопкою мишки пункт OpenOffice.org Word Processor, виберіть лівою кнопкою Додати цю кнопку запуску до панелі.

28. Запустіть щойно цю програму за допомогою ярлика на панелі.

29. Дослідіть панель задач. У Gnome вона зазвичай розміщена у нижній частині екрана.

Викличте контекстне меню панелі задач, виберіть Властивості.

hello_html_m76c7dc1a.png

Рисунок 6. Вікно властивостей панелі задач

Поекспериментуйте з різними параметрами.

Закрийте панель властивостей.

30. Додайте до панелі задач новий аплет.

Викличте контекстне меню панелі задач, виберіть Додати до панелі..., виберіть Липкі нотатки, клацніть по кнопці Додати.

Спробуйте додати інші аплети. Після цього вилучіть їх за допомогою контекстного меню.

Контрольне завдання

На першому робочому столі відобразіть вікно з вмістом Домашнього каталогу користувача разом із системними файлами, впорядкувавши піктограми за алфавітом; на другому — за датою створення за спаданням (найдавніші зверху), панель забрати; на третьому - за типом, панель розташуйте праворуч; на четвертому — два вікна уступами.

Висновки

Ви ознайомились з такими поняттями: об'єкт (програма, Файл, каталог, піктограма, посилання), вікно об'єкта, робочий стіл, панель робочого столу, впорядкування об'єктів, налаштовування робочого столу та панелі.

Піктограма репрезентує об'єкт. Вікно розкриває зміст об'єкта.

З вікном можна виконувати такі дії:

1) відкривати;

2) закривати;

3) мінімізувати;

4) максимізувати;

5) згортати до попередніх розмірів;

6) перетягувати;

7) змінювати розміри;

8) активізовувати;

9) налаштовувати.

Вікно складається з елементів, над якими можна виконував ти дії, визначені в контекстних меню елементів.

Контекстне меню вибраного об'єкта викликають натисканням на праву клавішу миші.

Щоб виконати дію над об'єктом, його передусім треба вибрати.

Контрольні запитання

1. Що таке обліковий запис користувача?

2. Для чого призначений адміністратор?

3. У яких режимах можна працювати в ОС Linux?

4. Перелічіть елементи робочого столу.

5. Скільки столів може мати кожний користувач? Як перейти від одного столу до іншого?

6. Що таке піктограма?

7. Що таке посилання?

8. Яка піктограма, за замовчуванням, слугує для доступу до файлової системи?

9. Як активізувати об'єкт?

10. Назвіть головні елементи вікна.

11. Що означає принцип drag-and-drop?

12. Як змінити розміри вікна?

13. Як перемістити вікно?

14. Опишіть способи закривання вікна.

15. Як налаштувати панель столу?

16. Як додати кнопки-піктограми програм на панель?

17. Що таке контекстне меню?

18. Як можна викликати контекстне меню об'єкта?

19. Які дії можна виконувати над елементами робочого столу?

20. Як мінімізувати відкрите вікно?

21. Як розгорнути мінімізоване вікно на весь екран?

22. Як закрити мінімізоване вікно?

23. Як перетягнути вікно ?

24. Як залишити на екрані лише заголовок вікна?

25. Як правильно вимкнути комп'ютер?

26. Як вийти з власного логону?

27. Як перезавантажити комп'ютер?

28. Для чого слугує команда Заблокувати екран?

Конец формы













Результати дослідницької роботи, спецкурс «Наукові дослідження», вчитель Шамне А.В.

ДОСВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІКОВИХ

ТА ОСОБИСТІСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ В ПІДЛІТКОВОМУ І РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Мета дослідження: встановити зв’язок між віковими і особистісними особливостями розвитку та толерантністю в підлітковому і ранньому юнацькому віці.

Для досягнення мети в процесі дослідження вирішувались наступні задачі:

  • Визначити показники толлерантності та інтоллерантності в підлітковому і ранньому юнацькому віці

  • Виявити наявність чи відсутність зв’язку між рівнем толерантності та віковими і особистісними характеристиками в підлітковому і ранньому юнацькому віці.

Дослідження проводилось 3-го жовтня 20012 року серед учнів 9-го класу та 10-го СЗШ № 57 м. Кривого Рогу: 25 чоловік у першій вибірці досліджуваних і 18 чоловік у другій відповідно. Всі методики проводились в один день. В дослідженні використовувались методика „Індекс толерантності” Г.У. Солдатової та методика Леонгарда-Шмішека для визначення акцентуацій характеру.

„Індекс толерантності” Г.У. Солдатової.Стимульний матеріал опитувальника склали твердження, що відображають як відношення до оточуючого світу і оточуючих людей, так і соціальні установки в різних сферах взаємодії, де проявляються толерантність та інтолерантність людини. В методику включено твердження, що виявляють відношення до деяких соціальних груп (меншинам, психічно хворим людям, жебракам), комунікативні установки (повага до думки опонентів, готовність до конструктивного вирішення конфліктів і продуктивній співпраці). Три субшкали опитувальника направлені на діагностику таких аспектів толерантності, як етнічна толерантність, соціальна толерантність, толерантність як особистісна характеристика. Досліджуваним пред’являвся бланк з інструкцією та 22-ма твердженнями на якому досліджувані мали поставити будь-який знак у колонці, що відповідала їх вибору (див. Додаток В).

Для кількісного аналізу підраховується загальний результат, без поділу на субшкали. Кожній відповіді на пряме твердження присвоюється бал від 1 до 6 („абсолютно не згоден” – 1 бал, „повністю згоден” – 6 балів). Відповідям на зворотні твердження присвоюються реверсивні бали („абсолютно не згоден” – 6 балів, „повністю згоден” – 1 бал). Потім отримані дані сумуються. Номери прямих тверджень: 1, 9, 11, 14, 16, 20, 21, 22. Номери зворотних тверджень: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 17, 18, 19.

Індивідуальна чи групова оцінка виявленого рівня толерантності здійснюється за наступними ступенями:

22 – 60 – низький рівень толерантності. Такі результати свідчать про високу інтолерантність людини про наявність у неї виражених інтолерантних установок по відношенню до оточуючого світу і людей.

61 – 99 – середній рівень. Такі результати показують респонденти, для яких характерно поєднання як толерантних, так і інтолерантних рис.

100 – 132 – високий рівень толерантності[29].

Методика Леонгарда-Шмішека призначена для виявлення акцентуації характеру, тобто певного напряму характеру. Опитувальник включає 88 питань, 10 шкал, відповідних певній акцентуації характеру.

Результати експериментального вивчення вікових та особистісних особливостей розвитку толерантності та інтолерантності в підлітковому віці

Аналіз результатів отриманих за допомогою методики „Індекс толерантності”.

Під час дослідження рівня толерантності за допомогою методики „Індекс толерантності” були отримані дані, що занесені до таблиць 3.1. та 3.2..

Дані отримані по субшкалі „етнічна толерантність” говорять про доволі високий рівень толерантності до представників інших етнічних груп і толерантні установки в сфері між культурної взаємодії. Отримані результати представлені на графіку, який зображено на Рис. 3.1.

hello_html_7851e007.png

Рис. 3.1. Результати отримані за субшкалою „Етнічна толерантність”

Ці результати говорять про відсутність негативного ставлення до іншої етнічної культури, наявність позитивного образу іншої етнокультури при збереженні позитивного сприймання своєї власної. Це відсутність або ослаблення реагування на відмінність взаємодіючих етнічних культур. Е. т. не є наслідком асиміляції як відмови від власної культури, вона є характеристикою міжетнічної інтеграції, для котрої властиве "прийняття" або позитивне ставлення до власної етнокультури і до культур інших етнічних спільнот. Етнічна толерантність являє собою переважно негативне сприйняття іншої етнокультури при понадпозитивному сприйнятті власної етнічної культури. Вона супроводжується явищами інгрупового фаворизму (намагання будь-яким чином сприяти членам власної групи на противагу представникам інших етнічних груп), аутгрупової дискримінації (підкреслення і перебільшення відмінностей між власною етнічною групою та іншими групами), а також етнокультурної ізоляції. Саме цим можуть пояснюватися дещо низькі результати по субшкалі „етнічної толерантності” у деяких досліджуваних. Толерантність як відсутність або ослаблення реагування на певний несприятливий фактор в результаті зниження чутливості до його впливу у міжетнічній сфері має свою специфіку. Наприклад, явище етнічної інтолерантності як соціально-перцептивний феномен групової свідомості виникає при адаптації за типом етнокультурної ізоляції, викликається активізацією механізмів соціально-психологічного захисту і спрямований на збереження даної етнічної групи як цілісного і самостійного суб'єкта міжгрупової взаємодії. Етнічна толерантність сприяє підвищенню стійкості, терпимості до різних етносуб'єктів та їх суджень, думок, установок, вона пов'язана з неупередженою оцінкою представників різних етнічних спільнот та їх вчинків. Етнічна толерантність проявляється на двох рівнях: індивідуально-психологічному та соціально-психологічному. Вона пов'язана з високим рівнем розвитку рефлексивних процесів. У рівні етнічної толерантності у двох груп досліджуваних були виявлені статистично значимі відмінності – у представників 10 класу рівень етнічної толерантності вище ніж у представників підліткового віку. Це пояснюється тим, що дана властивість особистості розвивається протягом багатьох років, формується під впливом найближчого оточення, соціальних умов, традицій та соціальної ситуації розвитку особи. Результати отримані по субшкалі „соціальна толерантність” говорять про високий рівень розвитку даної особистісної властивості. Дані отримані по цій субшкали відображені на Рис. 3.2.

hello_html_7c45ee67.png

Рис. 3.2. Результати отримані за субшкалою „соціальна толерантність”

Досліджуваним характерні толерантні прояви по відношенню до різних соціальних груп (меншин, злодіїв, психічно хворих людей), а також до деяких соціальних процесів. Як видно з графіку колективна та індивідуальна поведінка досліджуваних полягає в не переслідуванні тих, чий образ думок або дій не співпадає з їх власним і викликає їх несхвалення. Толерантність має на увазі здатність переслідувати (карати) і свідоме рішення не робити цього. Досліджувані мають схильність до ненасильницького поведінки, що ґрунтується на досягненні консенсусу представниками інших релігій, політики і моралі.

Під час дослідження соціальної толерантності були виявлені статистично значимі відмінності між двома вибірками – рівень соціальної толерантності у підлітковому віці виявився вищим, ніж у ранньому юнацькому віці. Це можна пояснити тим, що юнаки позиціонують себе як дорослих, самостійних, вольових, енергійних і цілеспрямованих особистостей. У них виражена потреба у самовизначенні і самореалізації, професійна спрямованість і професійні інтереси. А підлітки ще знаходяться на шляху свого становлення як особистості тому більш толерантно відносяться до інакше мислячих людей та соціальних груп. Щодо субшкали „толерантність як риса особистості”, то досліджуваними були отримані результати вище середнього. Ці результати відображені на графіку на Рис. 3.3. Під час математичної обробки даних отриманих по цій шкалі не було виявлено статистично значимих відмінностей між двома вибірками. Це свідчить про однаковий рівень толерантності як особистісної риси у підлітковому та ранньому юнацькому віці.

Досліджувані мають толерантні установки і переконання, які визначають їх терпиме відношення до оточуючого світу. Також отримані результати говорять про здатність управляти тимчасовою динамікою власного „Я” і сформованість внутрішнього локус контролю. Особистість суб’єктивно сприймає ситуацію як таку що їй сприяє і дозволяє багато домогтись. Людина зосереджена, зібрана, має виключну вибірковість уваги. Також аналізуючи графік можна припустити гнучкість і адекватність реагування досліджуваних на представників інших соціальних груп.

hello_html_m73bb77eb.png

Рис. 3.3. Результати отримані за субшкалою „толерантність як риса особистості”

Також не було виявлено статистично значимих відмінностей і у загальному рівні толерантності у підлітковому та ранньому юнацькому віці. Результати дослідження по даній субшкалі відображено на графіку (див. Рис. 3.4.) Загалом дані отримані у груп досліджуваних показали, що вони мають середній рівень толерантності. Це говорить про те, що досліджуваним характерно поєднання як толерантних, так і інтолерантних рис. Отже в одних соціальних ситуаціях вони поводять себе толерантно, а в інших можуть проявляти інтолерантність.

Виховання є найбільш ефективним засобом попередження інтолерантності. Виховання в дусі толерантності починається з навчання людей тому, в чому полягають їх загальні права і свободи, щоб забезпечити здійснення цих прав, і з заохочення прагнення до захисту прав інших. У зв'язку з цим необхідно заохочувати методи систематичного та раціонального навчання терпимості, що розкривають культурні, соціальні, економічні, політичні та релігійні джерела нетерпимості, що лежать в основі насильства і відчуження.

hello_html_451d6668.png

Рис. 3.4. Результати отримані за субшкалою „Загальний рівень толерантності”

Політика і програми в галузі освіти повинні сприяти покращенню взаєморозуміння, зміцненню солідарності і терпимості у відносинах як між окремими людьми, так і між етнічними, соціальними, культурними, релігійними і мовними групами, а також націями. Виховання в дусі толерантності має бути спрямовано на протидію впливу, що викликає почуття страху і відчуження по відношенню до інших. Воно повинно сприяти формуванню у молоді навичок незалежного мислення, критичного осмислення й вироблення суджень, заснованих на моральних цінностях. Аналіз результатів отриманих по шкалам методики Леонгарда-Шмішека. Під час дослідження особистісних характеристик досліджуваних з допомогою методики Леонгарда-Шмішека були отримані дані, що занесені до таблиць 3.4. та 3.5..

Досліджувані отримали високі показники гіпертимності. Найважливішою особливістю гіпертимів є їх велика рухливість, активність, схильність до пустощів, невгамовність, товариськість, балакучість. Все це в навчальному процесі проявляється у вигляді непосидючості і недисциплінованості. По шкалі дистимності в групах досліджуваних були виявлені загалом середні значення показника. Дані отримані за шкалою циклотимості знаходяться у діапазоні середніх значень, хоча у деяких досліджуваних спостерігаються високі показники за даною шкалою. Це свідчить про наявність у них циклотимної акцентуації. Вони схильні до частої зміни настрою, зміни манери спілкування з оточуючими людьми.

Також середні значення були отримані і за шкалою збудливості.

Доволі високі показники в групах досліджуваних були отримані за шкалою застрягання.

За шкалою емотивності показники є досить високими, що може бути свідченням наявності у досліджуваних емотивної акцентуації. Для них характерні емоційність, чутливість до "мімозності", тривожність, балакучість, глибокі реакції в області тонких почуттів.

Досліджувані також показали високі показники за шкалою екзальтованості.

Майже всі досліджувані показали низькі результати за шкалою тривожності, але все ж дехто з досліджуваних отримали високі показники тривожності.

За шкалою педантизму переважають середні показники рівня педантичності. Дані отримані за останньою із шкал – шкалою демонстративності, говорять про середній рівень демонстративності у досліджуваних.

ПОРАДИ щодо формування толерантних відносин у сучасних школярів

Проблема культури спілкування – одна з найгостріших як у школі, так і в суспільстві в цілому. Часом складається відчуття, що мистецтво спілкування – це дар, яким володіють приблизно 5-7% людей. Всіх інших – треба вчити. Вчити діалогу, навчати вміння слухати, чути, розуміти, не маніпулювати і не застосовувати насильства до партнера по спілкуванню, а намагатися йому відкрити себе так, щоб він тебе зрозумів. Важливо бути толерантним по відношенню один до одного, що дуже непросто. Толерантність - це активна моральна позиція і психологічна готовність до терпимості в ім'я взаєморозуміння між народами, соціальними групами, для позитивної взаємодії з людьми іншої культурної, національної, релігійної або соціальної середовища.

Для успішного формування толерантних установок на рівні особистості важливо знати, в чому полягають основні відмінності між толерантною і інтолерантною особистостями. Наведені нижче критерії підходять для самих різних груп, починаючи від родини і шкільного класу і закінчуючи суспільством в цілому. Критерії толерантності (за Солдатовою Г.У.): рівноправність (рівний доступ до соціальних благ, до управлінських, освітніх і економічних можливостей для всіх людей, незалежно від їхньої статі, раси, національності, релігії, належності до будь-якої іншої групи); взаємоповага членів групи або товариства, доброзичливість і терпиме ставлення до різних груп (інвалідів, біженців та ін); рівні можливості для участі в політичному житті всіх членів суспільства; збереження і розвиток культурної самобутності і мов національних меншин; охоплення подіями суспільного характеру, святами як можна більшої кількості людей, якщо це не суперечить їх культурним традиціям і релігійним віруванням; можливість слідувати своїм традиціям для всіх культур, представлених у даному суспільстві; свобода віросповідання за умови, що це не обмежує права і можливості інших членів суспільства; співпраця і солідарність у вирішення спільних проблем; позитивна лексика в найбільш уразливих сферах міжетнічних, міжрасових відносин, у відносинах між статями.

Прояви нетерпимості (за Солдатовою Г.У.): образи, насмішки, вираз зневаги; ігнорування (відмова в бесіді, у визнанні); негативні стереотипи, упередження, забобони (складання загальної думки про людину, що належить до іншої культури, статі, раси, етнічної групи, як правило, на основі негативних характеристик); етноцентризм (розуміння і оцінка життєвих явищ крізь призму цінностей і традицій власної групи як еталонної і кращої в порівнянні з іншими групами); пошук ворога (перенесення провини за нещастя, негаразди і соціальні проблеми на ту чи іншу групу); переслідування, залякування, погрози; дискримінація за ознакою статі, сексуальної орієнтації і інших відмінностей (позбавлення соціальних благ, заперечення прав людини, ізоляція в суспільстві); расизм (дискримінація представників певної раси на основі передумови, що одні раси перевершують інші); ксенофобія у формі етнофобій (антисемітизм, кавказофобія та ін), релігійних фобій, мігрантофобія (неприязнь до представників інших культур і груп, переконання в тому, що «чужаки» шкідливі для суспільства, переслідування «чужаків»); націоналізм (переконання у перевазі своєї нації над іншими та в тому, що своя нація має великий обсяг прав); фашизм (реакційний антидемократичний режим, для якого характерні крайні форми насильства і масовий терор); імперіалізм (підкорення одних народів іншими з метою контролю багатств і ресурсів підлеглих народів); експлуатація (використання чужого часу та праці без справедливої винагороди, безрозсудне використання ресурсів та природних багатств); осквернення релігійних або культурних символів; релігійне переслідування (насадження конкретної віри, її цінностей і обрядів); вигнання (офіційне або примусове); сегрегація, включаючи апартеїд (примусове розділення людей різних рас, релігій або статей, звичайно на шкоду інтересам однієї групи); репресії (насильницьке позбавлення можливості реалізації прав особистості), знищення та геноцид (утримання в ув'язненні, фізичні розправи, напади, вбивства).

На сьогоднішній день виникає необхідність виховання культури толерантності. Особливу увагу слід звернути на виховання толерантності у підлітковому віці. Саме в цей період починає формуватися почуття культурної ідентичності людини, а відповідно підвищується інтерес до питань культурної приналежності. У підлітковому віці закладаються основи подальшого соціальної поведінки особистості, у тому числі: здатність до емпатії або конфліктність, соціальна ізольованість, позитивне або явно негативне ставлення до інших. Підлітковий вік, як відомо, завжди - вік важкий.

У старшокласників важливо виховувати такі якості, як політична обізнаність, свідома участь в політичному житті суспільства, здатність іти на компроміс при розбіжностях і суперечках, справедливість у відносинах з людьми, здатність стати на захист будь-якої людини, незалежно від національності.

Як і суспільство в цілому, школа повинна власним прикладом підтверджувати цінності толерантності і втілювати їх. У кожному класі має бути створене сприятливе середовище для формування толерантних установок. Нижче наведена модель, в якій представлені форми поведінки в толерантному і інтолерантному класах.

Таблиця 3.8. Моделі поведінки в толерантному та інтолерантному класах.


Толерантний клас



Інтолерантний клас


Уміння уважно слухати і чути

Перебивання, невміння слухати один одного, нетерпіння

Прагнення розібратися, розпитування

Ігнорування

Порада, пропозиція

Відсторонення

Похвала, погодження

Обзивання

Підбадьорювання

Звинувачення, докори

Доброзичливість

Осуд, критика

Втішення

Моралізування

Повага

Погрози

Емпатія

Пересторога, попередження

Підтримка

Наказ, указівки


Головне в роботі педагогів – спрямованість змісту діяльності учнів, регулювання міжособистісних відносин. Спілкування має цінність лише в тому випадку, якщо викликатиме потребу взаємного обміну думками, ідеями, сприятиме прояву уваги і співчуття до людей. Успішне вирішення цього завдання багато в чому залежить від характеру вільного спілкування школярів, їх психологічної схильності до контактів в колективі.

Найбільш сприятливою для формування толерантності є колективна творча діяльність з суспільно значущим змістом, коли розширюються її кордони і учні можуть проявити своє особистісне ставлення до більш широкого кола людей, однолітків. Для цієї мети можуть бути використані всі види навчальної та позаурочної роботи, зміст яких націлений на формування моральних взаємовідносин між людьми.

Виховання в дусі толерантності має бути спрямовано на протидію впливу, що викликає почуття страху і відчуження по відношенню до інших. Воно повинно сприяти формуванню у молоді навичок незалежного мислення, критичного осмислення й вироблення суджень, заснованих на моральних цінностях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Асмолов А.Г. О смыслах понятия «толерантность» // Век толерантности: Научно-публицистический вестник. Выпуск 1-2. – М., 2001. – с. 21-27.

  2. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер, 2001. – 598 с.

  3. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. – СПб.: Питер, 2001. – 468 с.

  4. Кон И.С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.

  5. Кортнева Ю.В. Диагностика актуальной проблемы – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2004. – 240 с.

  6. Леонгард К. Акцентуированные личности. – Киев: Вища школа, 1989. – 297 с.

  7. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. – Л.: Медицина, 1983. – 285 с.

  8. Лурия А.Р. Природа человеческих конфликтов: объективное изучение дезорганизации поведения человека. М.: Когитоцентр, 2002. –

  9. Практикум по психодиагностике. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 257 с.

  10. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / редактор составитель Д.Я. Райгородский. – Самара: Бахрах, 1998. – 298 с.

  11. Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Шарова О.Д. Жить в мире с собой и другими: тренинг толерантности для подростков. М.: Генезис, 2000. – 278 с.

Додаток А

ЭКСПРЕС-ОПРОСНИК «ИНДЕКС ТОЛЕРАНТНОСТИ»

Ф.И.О. ___________________________________________________________

Возраст________Пол________Класс____________Школа_______________

Инструкция: Оцените, пожалуйста, насколько Вы согласны или не согласны с приведенными утверждениями, и в соответствии с этим поставьте галочку или любой другой значок напротив каждого утверждения.

Утверждение

Абсол-ютно

не

согла-

сен

Не

согла-

сен

Скорее

не

согла-

сен

Скорее

согла-

сен

Согла-

сен

Полнос-

тью

согласен

1.

В средствах массовой информации может быть представлено любое мнение.







2.

В смешанных браках обычно больше проблем, чем в браках между людьми одной национальности.







3.

Если друг предал, надо отомстить ему.







4.

К кавказцам станут относиться лучше, если они изменят свое поведение.







5.

В споре может быть правильной только одна точка зрения.







6.

Нищие и бродяги сами виноваты в своих проблемах.







7.

Нормально считать, что твой народ лучше, чем все остальные.







8.

С неопрятными людьми неприятно общаться.







9.

Даже если у меня есть свое мнение, я готов выслушать и другие точки зрения.







10.

Всех психически больных людей необходимо изолировать от общества.







11.

Я готов принять в качестве члена своей семьи человека любой национальности.







12.

Беженцам надо помогать не больше, чем всем остальным, так как у местных проблем не меньше.







13.

Если кто-то поступает со мной грубо, я отвечаю тем же.







14.

Я хочу, чтобы среди моих друзей были люди разных национальностей.







15.

Для наведения порядка в стране необходима «сильная рука».







16.

Приезжие должны иметь те же права, что и местные жители.







17.

Человек, который думает не так, как я, вызывает у меня рвздражение.







18.

К некоторым нациям и народам трудно относиться хорошо.







19.

Беспорядок меня очень раздражает.







20.

Любые религиозные течения имеют право на существование.







21.

Я могу представить чернокожего человека своим близким другом.







22.

Я хотел бы стать более терпимым человеком по отношению к другим.











Додаток Таблиця 3.1.


Дані отримані за допомогою методики „Індекс толерантності”

(9-клас)


Шифр досліджуваного

Етнічна толерантність

Соціальна толерантність

Толерантність

як риса особистості

Загальний рівень толерантності

925

37

24

29

90

926

26

35

27

88

927

28

29

31

88

928

33

30

35

98

929

28

29

29

86

930

24

30

28

82

931

28

29

30

87

932

26

27

34

87

933

25

20

24

69

934

32

29

37

98

935

26

33

25

84

936

20

29

30

79

937

26

37

36

99

938

25

33

26

84

939

30

21

29

80

940

29

28

32

89

941

33

31

34

98

942

29

31

30

90

943

31

29

30

90

944

26

35

29

90

945

25

31

31

87

946

13

27

19

59

947

28

32

31

91

948

17

19

23

59

949

29

31

30

90

950

28

33

40

101

951

29

35

36

100

952

31

32

28

91

953

29

31

25

85

954

27

33

28

88


Таблиця 3.2.


Дані отримані за допомогою методики „Індекс толерантності”

(10-клас)


Шифр досліджуваного

Етнічна толерантність

Соціальна толерантність

Толерантність

як риса особистості

Загальний рівень толерантності

1101

35

31

34

66

1102

12

11

15

38

1103

35

26

18

79

1104

22

22

25

69

1105

25

33

35

93

1106

32

33

32

97

1107

32

30

32

94

1108

30

26

30

86

1109

26

26

29

81

1110

25

29

26

80

1111

32

27

31

90

1112

23

25

24

72

1113

35

30

34

99

1114

32

29

29

90

1115

11

27

24

62

1116

45

28

35

108

1117

29

26

30

85

1118

22

22

20

64

1119

24

27

26

77

1120

25

31

28

84

1121

37

27

33

97

1122

21

31

23

75

1123

33

30

36

99

1124

35

32

33

100



Додаток Таблиця 3.4.


Дані отримані за допомогою методики Леонгарда-Шмішека

(9 клас)


Шифр

Дослі-джува-ного

Гіпер-тимність

Дистим-ність

Цикло-тимність

Збудли-вість

Застря-гання

Емоти-вність

Екзаль-тованість

Тривож-ність

Педан-тичність

Демон-страти-вність

925

21

9

12

6

14

3

18

6

12

20

926

18

9

18

18

16

12

24

6

10

18

927

21

6

15

15

14

15

24

18

8

16

928

18

3

15

9

14

15

18

6

2

16

929

21

6

18

15

12

6

12

3

10

12

930

15

3

18

18

16

6

12

3

10

10

931

15

6

18

9

12

12

12

3

10

12

932

15

3

12

12

8

12

12

3

10

10

933

24

3

6

6

16

3

12

9

14

10

934

12

12

18

12

16

18

6

18

10

12

935

24

15

18

12

18

6

12

0

16

20

936

9

15

9

6

20

12

12

3

16

14

937

21

9

12

15

16

12

6

6

10

14

938

15

6

9

15

16

12

18

3

12

12

939

21

6

12

18

16

12

18

6

10

12

940

24

9

24

18

16

15

12

6

14

20

941

12

15

9

6

12

12

12

9

8

8

942

9

15

12

3

18

12

12

12

14

8

943

21

3

15

18

18

21

24

15

10

12

944

24

6

15

15

14

15

18

15

12

12

945

15

15

15

12

14

9

12

0

14

10

946

15

18

15

15

14

6

12

3

14

10

947

18

15

18

9

18

9

12

0

8

14

948

15

18

21

18

6

9

6

12

10

10

949

15

12

12

12

16

15

18

15

16

14

950

12

15

21

6

6

15

12

9

12

10

951

3

9

18

12

21

15

12

12

12

8

952

15

12

21

15

6

18

12

12

12

8

953

18

15

24

12

14

9

12

3

10

8

954

12

12

24

24

16

21

24

18

12

12












Таблиця 3.5.


Дані отримані за допомогою методики Леонгарда-Шмішека

(11 клас)


Шифр

Дослі-джува-ного

Гіпер-тимність

Дистим-ність

Цикло-тимність

Збудли-вість

Застря-гання

Емоти-вність

Екзаль-тованість

Тривож-ність

Педан-тичність

Демонстрати-вність

1101

24

3

18

18

16

18

12

15

16

16

1102

15

12

15

21

20

12

12

0

14

8

1103

18

18

9

12

16

9

6

9

10

4

1104

18

15

9

6

14

6

12

3

12

6

1105

12

21

12

6

16

12

18

9

16

12

1106

21

3

12

12

18

21

18

15

6

18

1107

21

3

15

12

18

18

18

6

8

18

1108

18

6

9

15

14

18

18

3

10

18

1109

15

9

18

18

10

18

18

12

18

14

1110

18

9

18

15

18

15

18

12

6

18

1111

18

3

12

9

14

15

18

0

12

16

1112

18

15

18

9

14

18

18

12

12

12

1113

24

9

9

3

12

9

24

18

10

10

1114

21

15

15

6

14

12

18

12

22

10

1115

15

15

9

6

16

12

6

3

16

12

1116

18

9

15

18

18

12

18

12

10

12

1117

12

18

12

6

12

12

12

9

14

10

1118

21

9

15

6

14

9

12

12

16

14

1119

12

21

9

12

20

15

12

21

14

10

1120

21

6

18

15

22

12

24

6

12

14

1121

21

6

15

6

18

21

24

6

10

10

1122

18

15

21

12

16

18

18

21

16

18

1123

18

12

18

6

8

21

24

15

12

18

1124

21

3

15

12

12

12

18

9

12

14











Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 06.11.2015
Раздел Другое
Подраздел Тесты
Просмотров1042
Номер материала ДВ-130443
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх