Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Биология / Конспекты / Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин. Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини.

Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин. Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини.

  • Биология

Поделитесь материалом с коллегами:







Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин.

Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини.

Урок біології. 8 клас.

hello_html_m4fd0dc70.png















Підготувала

вчитель біології

Петровської спеціалізованої

школи № 2

Філіпова А.В.

2011 р.

Мета: почати формувати знання учнів про багатоклітинних тварин; ознайомити із представниками типу Губки; дати їм загальну характеристику та визначити роль у природі;

розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних тварин; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уяву;

виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів, до живої і неживої природи, до їх єдності та взаємозалежності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва - музика.

6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, біологія рослин, історія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, мультимедійне обладнання.

Основні поняття та терміни: багатоклітинність, губки, кишковопорожнинні, радіальносиметричні організми, мезоглея.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів .

1) Експрес-опитування:

1. Учений, який відкрив найпростіших істот, -… (Левенгук).

2. Переносник малярії -… (комар).

3. Організми, що входять до складу планктону та беруть

участь у створенні осадових порід,-… (радіолярії).

4. Обов’язкова складова частина клітин еукаріот-.. (ядро).

5. Хвороба, яку спричиняють деякі види амеб,-… (дизентерія).

6. Визначити одноклітинні та багатоклітинні серед переліку організмів: сінна паличка, пеніцил, мох зозулин льон, дріжджі, мох сфагнум, хламідомонада, улотрикс, евглена зелена, спірогира, вірус грипу, малярійний плазмодій.

7. Чому в природі багатоклітинних організмів набагато більше, ніж одноклітинних? hello_html_1fabf935.png

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Постанова проблемних питань:

  1. Хто насправді герой мультфільму «Губка Боб»?

  2. Чому губки – найпримітивніші багатоклітинні тварини?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1.Пояснення вчителя з використанням мультимедійного обладнання(презентація).

Припускають, що багатоклітинні тварини походять від колоніальних найпростіших, подібних до вольвокса. При поділі клітини такого організму не розходяться, а злипаються. Контакти між клітинами здійснюються через пори - отвори в клітинній оболонці, якими вони з'єднуються між собою.

У колонії вольвокса всі клітини однакові (за винятком статевих). Згодом у тварин, подібних до вольвокса, сформувалась спеціалізація клітин: одні виконували функцію добування і перетравлювання Їжі, інші слугували для руху, треті виконували функцію дихання і т. д. Так могли виникнути справжні багатоклітинні організми.

Теорії походження багатоклітинних організмів Мечникова та Геккеля (додаток 1).

Робота в зошитах скласти схеми: Ознаки багатоклітинних тварин, Різноманітність багатоклітинних організмів. Основні типи багатоклітинних тварин.

hello_html_m238e53b8.png

  1. Гра «Науковий симпозіум».

Деяким учням запропоновано було підготувати повідомлення. Одні учні виступають у ролі опонентів і складають питання до виступаючих з повідомленням. Інші — готують рецензії до повідомлень, оцінивши, чи достатньо зрозуміло викладені наукові факти. Учні розповідають, учитель демонструє слайди.

Відомо близько 5000 видів губок, в Україні – 30 видів. Тип поділяють на 3 класи: вапнякові губки, скляні губки та звичайні губки. Більшість їх живе на дні морів, але існують і прісноводні. Найпоширенішою прісноводною є бодяга. Вона зустрічається в наших річках, озерах, заплавах… Поселяються на підводних предметах, на камінні, на дерев’яних сваях… Вони утворюють нарости сірого, жовтуватого або грязно-зеленого кольору. Зовнішньо бодяга нагадує грудочки неправильної форми, гілчасті кущики або просто кірочки. Вони нічим не нагадують живий організм.

За будовою тіла губки – примітивні тварини, тому що тканини і органи у них не виражені. Тіло діаметром від кількох мм до 2м глечикоподібної, кулястої або циліндричної форми. Складаються з ектодерми, ентодерми і мезоглеї. Все тіло пронизане великою кількістю тонких канальців. Місцями ці канальчики розширяються, утворюючи просторі камери. Внутрішня поверхня вислана шаром клітин, що мають довгі рухливі джгутики. Рух цих джгутиків викликає рух води. Вода входить у найдрібніші отвори – пори, якими пронизане тіло всієї губки, а виходить вода через більші отвори – устя. Вода приносить кисень та поживний матеріал – бактерії та дрібні залишки, що утворюються при розпаданні мертвих тіл тварин. Джгутикові клітини губок захоплюють харчові частинки і переварюють їх всередині своєї цитоплазми. Тобто, ніякої травної порожнини у них немає. hello_html_m61a41696.png

Між зовнішнім шаром клітин і клітинами, які вистилають канали і камери всередині тіла, знаходиться проміжний желеподібний прошарок. В ньому розсіяні окремі клітини, які виділяють тверді скелетні частинки у вигляді дрібних кремнієвих голочок, склеєних між собою в пучки. Такі пучки перехрещуються між собою і утворюють міцну сітку – скелет, який дозволяє губкам зберігати певну форму тіла. Крім того, ці голочки слугують надійним захистом від поїдання. І, звичайно, неприємний запах робить їх неїстівними.

4.Фізкультхвилинка

5. Продовження роботи «Наукового симпозіума»

Розмножуються бодяги так: на початку літа у желеподібному шарі утворюються яйця і після запліднення там же і розвиваються в маленьких багатоклітинних личинок. Зовнішні клітини цих личинок мають джгутики, за допомогою яких вони на протязі кількох годин плавають. Вільно плаваючі личинки – амфібластула, паренхімула. Потім личинка прикріплюється нерухомо до якогось підводного предмету і перетворюється в молоду губку, при цьому джгутикові клітини з поверхні входять всередину тіла і утворюють вистилаючи поверхню камер.

Молода бодяга має вигляд маленького конічного бугорка з одним устям на верхівці. Потім з’являються бічні вирости – бруньки, що мають свої устя і врешті-решт утворюється колонія. hello_html_m136d0c89.jpg

Крім розмноження яйцями і бруньками бодяга може розмножуватися ще й так: на осінь у нижній частині тіла в желеподібному шарі утворюються маленькі шароподібні брунечки розміром 0,5 мм, що вкриті міцною оболонкою. З наступанням холоду стара колонія губки гине, а молоді брунечки можуть перенести мороз. Весною із оболонки виповзає вміст, що складається з групи з’єднаних між собою клітин, з яких утворюється нова губка.

Таким чином, губки мають статеве розмноження і дві форми безстатевого: шляхом бічного брунькування, з якого розростається великий колоніальний організм і утворення маленьких внутрішніх брунечок, що здатні пережити несприятливі умови.

6.Відгадай ребус! «Різноманітність губок»

А) звичайні губки

Б) скляні губки

В) вапнякові губки

Серед морських губок є схожі на бодягу із кремнієвим скелетом і губки зі скелетом, що складається із вапнякових голочок і зірочок, з’єднаних органічною речовиною. У деяких глибоководних губок кремнієвий скелет утворює одну суцільну сітку зі спаяних між собою ниточок і перекладинок. Зовнішньо вони схожі на виріб зі скла, тому таких губок називають “скляними”.

7.Відеоролики про середовище існування губок та їх різноманітність з послідуючими питаннями до побаченного.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. Закріплення вивченого матеріала.

1. Значення:

- бодягу висушують і використовують у медичних цілях;

- раніше натирали шкіру для приливу крові;

- вилучених з води купальних (грецьких) губок Середземного

моря віджимають і залишають на сонці гнити, при цьому м’які частини руйнуються, а роговий шар зберігається, його використовують для обтирання тіла під час миття і купання.

2. Складання схеми – квіточки.

hello_html_40b37dbe.gif

Поетапний висновок:

Губки є прісноводні і морські. Вони мають статеве розмноження і дві форми безстатевого: шляхом бічного брунькування, з якого розростається великий колоніальний організм і утворення маленьких внутрішніх брунечок, що здатні пережити несприятливі умови.

3.Розгадаймо кросворд Губки Боба

hello_html_1fe0ec24.png

1. Глубоководные формы губок высотой до 50 см. Скелетные иглы содержат кремний. Окраска тела – белая, серая, жёлтая или коричневая.

2. Закономерное, правильное расположение частей тела относительно центра у многоклеточных животных.

3. Губки, имеющие известковый скелет, обитающие на мелководье морей и океанов. Окраска желто-серая.

4. Образ жизни животного, когда оно прикреплено неподвижно к субстрату (каменное дно или крупный предмет).

5. Губка, используемая человеком в медицине для лечения ревматизма, ушибов, синяков.

6. Губки, имеющие кремниевый скелет. Окраска разнообразная. Могут достигать размеров до 1 метра.

7. Одноклеточная водоросль, встречающаяся в цитоплазме губок обеспечивающая ее кислородом.

8. Клетки, выполняющие индивидуальную функцию.

9. Скелетные образования, имеющиеся в студенистом веществе тела губок.

hello_html_128730bb.jpg4. Задача: У Баренцевому морі живе близько 150 видів морських губок. У Білому - 50, у Чорному -~ 30, у Каспійському - один вид, а в Балтійському губок зовсім немає. Користуючись таблицею, зробіть висновок про пристосованість морських губок до певних умов життя.

5.Хвилинка «Це цікаво!»

VІ. Підведення підсумків уроку.

  1. Бесіда: Над чим працювали на уроці? Основні особливості багатоклітинних організмів, кишковопорожнинних?

  2. Виставлення та коментування оцінок учнів.

  3. Закінчи речення:

«Мені сподобалося на уроці….»

«Мені не сподобалось на уроці…»(інтерактивний метод «Мікрофон»)

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

1. Вивчити параграф 12,питання; розв’язати задачі (за вибором):

А)Губки безперервно пропускають воду крізь тіло. Учені підрахували, що за добу вони здатні пропускати приблизно 5 л води на 1 г маси. Скільки води пропускає за добу туалетна губка, якщо її маса 40 г?

Б) Деякі вапнякові губки за 14 днів досягли свого максимального розміру - 35 см у висоту. На скільки вони виростають за 1 день?

В) Кінська губка виростає до 30 см у діаметрі за 5 років. Який її максимальний вік, якщо вона має 1 м в діаметрі?







Додаток 1. Подцарство Многоклеточные: происхождение: теория Геккеля

Основываясь на колониях простейших (Volvox), Геккель (1874) построил гастрейную теорию происхождения Metazoa, которая принимается многими зоологами. Геккель утверждал, что отдаленным предком многоклеточных была шаровидная колония простейших. Он опирался на данные эмбриологии, говорящие о том, что в онтогенезе внутренний зародышевый пласт (энтодерма) часто образуется путем впячивания (инвагинации) стенки однослойного зародыша ( бластулы ), в результате чего получается двухслойная стадия ( гаструла ). Геккель полагал, что и в процессе эволюции (филогенеза) одна половина шаровидного бластулообразного организма впятилась в другую, и таким образом возникла первичная кишечная полость, открывающаяся наружу ротовым отверстием. Такой гипотетический двухслойный организм плавал с помощью жгутиков, размножался половым путем и стал предком всех многоклеточных животных. Геккель назвал его " гастреей ". Принятие гастрейной теории подводит нас непосредственно к низшим двухслойным Metazoa ( гидра ).

1. Геккель - теория гастреи . Опираясь на результаты эмбриологических исследований А.О. Ковалевского, Э. Геккель (1834-1919) выдвинул теорию гастреи (1874 г.). Он утверждал, что общий предок всех многоклеточных животных походил на однослойный зародыш — бластулу. В ходе дальнейшей эволюции передняя стенка этого однослойного образования впячивалась внутрь, и таким образом возник аналог двухслойного зародыша (гаструлы) — гастрея. Основываясь на колониях простейших (Volvox), Геккель (1874) построил гастрейную теорию происхождения Metazoa, которая принимается многими зоологами. Геккель утверждал, что отдаленным предком многоклеточных была шаровидная колония простейших. Он опирался на данные эмбриологии, говорящие о том, что в онтогенезе внутренний зародышевый пласт (энтодерма) часто образуется путем впячивания (инвагинации) стенки однослойного зародыша ( бластулы ), в результате чего получается двухслойная стадия ( гаструла ). Геккель полагал, что и в процессе эволюции (филогенеза) одна половина шаровидного бластулообразного организма впятилась в другую, и таким образом возникла первичная кишечная полость, открывающаяся наружу ротовым отверстием. Такой гипотетический двухслойный организм плавал с помощью жгутиков, размножался половым путем и стал предком всех многоклеточных животных. Геккель назвал его " гастреей ". Принятие гастрейной теории подводит нас непосредственно к низшим двухслойным Metazoa ( гидра ).

2. Мечников - теория фагоцителлы.

И.И. Мечников, проанализировав процесс образования гаструлы у низших многоклеточных, пришел к выводу, что гаструляция путем впячивания — позднее эволюционное образование; он разработал теорию фагоцителлы. Согласно И.И. Мечникову, первичный колониальный организм состоял из одинаковых клеток, образующих шаровидное скопление — аналог бластулы. Переход к двухслойному состоянию был связан с тем, что клетки, захватившие пищу, теряли жгутик и перемещались вглубь колонии. Постепенно разделение на внешний — движущий и внутренний — питающий слои закрепилось и стало постоянным. От фагоцителлы произошли губки и бескишечные турбелярии.

Гипотеза происхождения многоклеточных животных, предложенная И. И. Мечниковым в 1879–86. Согласно теория фагоцителлы, исходной формой многоклеточных является гипотетическое животное – фагоцителла (др. название – паренхимелла). Фагоцителла состоит (подобно личинке современных низших многоклеточных – паренхимуле из слоя поверхностных клеток – эктодермы, или кинобласта, и внутренней клеточной массы – паренхимы, или фагоцитобласта. Кинобласт выполняет функции отграничения, внешнего обмена и движения; фагоцитобласт – внутреннего обмена, внутриклеточного пищеварения (см. Фагоцитоз). Из кинобласта и фагоцитобласта в ходе эволюции возникло всё многообразие форм тканей многоклеточных животных организмов.

Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 08.01.2016
Раздел Биология
Подраздел Конспекты
Просмотров303
Номер материала ДВ-314773
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх