Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015

Опубликуйте свой материал в официальном Печатном сборнике методических разработок проекта «Инфоурок»

(с присвоением ISBN)

Выберите любой материал на Вашем учительском сайте или загрузите новый

Оформите заявку на публикацию в сборник(займет не более 3 минут)

+

Получите свой экземпляр сборника и свидетельство о публикации в нем

Инфоурок / Биология / Конспекты / Загальна характеристика вищих спорових рослин
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Биология

Загальна характеристика вищих спорових рослин

библиотека
материалов

Тема: Загальна характеристика вищих спорових рослин

Мета: сформувати в учнів поняття про вищі спорові рослини, особливості їх будови та процесів життєдіяльності; розвивати вміння аналізувати, критично мислити, робити висновки, пізнавальний інтерес в учнів; виховувати працелюбність, активність і любов до природи.

Обладнання та матеріали: мультимедійні презентації, фотографії, схеми та плакати, що дозволяють ілюструвати вищі спорові рослини.

Основні терміни і поняття: спорові рослини, гаметофіт, спорофіт.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

План уроку

п/п

Етап уроку

Час,хв..

Форми і методи діяльності вчителя

Результат

1

Розминка

2

Інтерактивна вправа

«Впізнай себе»

Створення сприятливого психічного клімату на уроці

2

Актуалізація опорних знань і досвіду учнів

6

Інтерактивна вправа

«Вірю – не вірю»

Повторення раніше вивченого матеріалу, налаштування на активну роботу на уроці

3

Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлен-ня теми уроку.

3

Інтерактивний прийом

«Зацікав»


Зацікавлення учнів у вивченні нової теми.

4

Вивчення нового матеріалу

15

Пояснення учителя, робота в групах, робота з підручником і зошитом.

Проблемні завдання для роботи в групах.

Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток вміння аналізувати, критично мислити, робити висновки, розвиток пізнавального інтересу. Виховання активності, працелюбності, любові до природи.

5

Рефлексія

15

Інтерактивна вправа

«Продовж речення»

Закріплення вивченого матеріалу

6

Підсумки і узагальнен-ня

3

Інтерактивний метод

«Прес»

Розвиток вміння узагальнювати і робити висновки, виховувати активність, розвивати вміння учнів висловлювати власну думку.

7

Оцінювання

1

Оцінювання і самооцінювання учнів. Мотивація оцінювання.

Усвідомлення учнями власного рівня знань. Мотивація учнів для навчальної діяльності.

8

Повідомлен-ня домашнього завдання

1

Диференційоване домашнє завдання

Краще засвоєння учнями з різним рівнем навчальних можливостей знань, розвиток пізнавального інтересу в учнів.


ХІД УРОКУ :

1. Розминка «Впізнай себе».

Любі друзі, у кожного з вас в класі є друг або людина, з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок, і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

2. Інтерактивна вправа «Вірю – не вірю»

«+» Водорості вживають в їжу і використовують на корм

тваринам;

«-» «морська капуста» – це представники діатомових

водоростей;

«+» з ульви готують смачні салати;

«+» з водоростей добувають калійні добрива, йод;

«+» з червоних водоростей добувають цінну речовину – агар,

яка має здатність утворювати желе.


3. Інтерактивний прийом «Зацікав»

Перші рослини на Землі з’явилися у воді. Це були вже знайомі вам водорості. Водорості існували у воді вже мільярди років, коли почали освоювати суходіл перші наземні рослини.

Відомо, що життя зародилося у водному середовищі, і протягом багатьох десятків і навіть сотень мільйонів років ця стихія залишалася основним місцем, де було зосереджене життя. Розвиток рослин у водному середовищі пройшов довгий шлях від одноклітинних мікроскопічних організмів до величезних, завдовжки кілька десятків метрів гігантських бурих водоростей.

Близько 360 мільйонів років тому на Землі з’явилися справжні сухопутні рослини. Вихід рослин на сушу став найважливішим кроком, що врешті-решт привів до тієї розмаїтості рослин, яку ми можемо бачити сьогодні.

Подальший розвиток органічного світу протікав по шляху пристосування до життя в повітряному середовищі - цьому новому й набагато більш складному середовищі. Водна рослина поглинає їжу всією поверхнею свого тіла. На суші ж необхідно мати спеціальні органи для поглинання води й мінеральних речовин із ґрунту, з одного боку, і газоподібних речовин – вуглекислого газу й кисню з атмосфери – з іншого.

У воді рослина не має потреби в особливих механічних, захисних тканинах і в тканинах, що проводять воду. На суші ж виникла необхідність надати тілу міцності, укріпити його у вертикальному положенні й забезпечити достатньою кількістю ґрунтової води з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Тобто все те, що було набуто рослинами у водному середовищі, мало докорінно змінитися в процесі пристосування до життя на суші, у нових, мінливих умовах.

Вийшовши на сушу, рослини знову повторили ті важкі еволюційні кроки пристосування до навколишнього середовища, які багато мільйонів років до цього пройшли водорості.

Тільки після виходу рослин на сушу й розвитку наземної флори на суші змогли з’явитися тваринні організми, а також бактерії і гриби, живлення яких залежить від рослин.

Відновлюючи за викопними рештками вигляд організмів, що населяли Землю, можна з тим чи іншим ступенем вірогідності зобразити картину ландшафтів Землі у відповідний період. На рисунку в підручнику представлено кілька ландшафтів, що змінили один одного протягом мільйонів років (девон із псилофітами, кінець девону із плаунами й насінними папоротями).

Усі існуючі сьогодні на суші рослини, найімовірніше, мали одного загального предка, що вийшов на сушу багато мільйонів років тому. Нескінченна низка різних видів рослин, що з’являлися свого часу і зникали назавжди, змінювали один одного. Про багатьох представників ми можемо судити за реконструкціями їх скам’янілих решток.

Вихід на сушу визначив еволюцію ще одного важливого процесу  розмноження  найважливішого процесу для живих організмів. У нових рослин одержала завершення нова фаза життя  спорофіт  рослина, що дає спори,  спеціальні утвори, здатні виконувати функцію розмноження навіть за несприятливих умов навколишнього середовища. Для всіх наземних рослин найбільш вигідним виявився життєвий цикл із чергуванням поколінь.

Чи цікаво вам, які організми з’явилися на суходолі першими?

Це вищі спорові рослини, які з’явилися на Землі близько 400 млн. років тому. До вищих спорових рослин належать відділи Мохоподібні (Bryophyta), Хвощеподібні (Equisetophyta), Папоротеподібні (Filicopsida або Pteridophyta), Плауноподібні (Lycopodium).

Відділ Плауноподібні – представники цього відділу є найдавнішими наземними рослинами, налічують близько 400 видів. Це багаторічні, трав’янисті, зазвичай вічнозелені рослини.

На Землі існує близько 300 родів та більше 20 000 видів папоротей.

Мохоподібних відомо більше 18 тис. видів на всій земній кулі. За деякими системами виділяється 5 надкласів, які в свою чергу поділені на 8 класів.

Хвощеподібні – нечисленна група рослин, налічує близько 30 видів. Набагато ширше вони були репрезентовані в пізньому девонському і кам'яновугільному періодах, де їх трав'янисті й особливо деревоподібні форми переважали в лісах разом із давніми плаунами та папоротями. Деревоподібні форми хвощеподібних вимерли в кінці карбону – початку пермського періодів. Поширені хвощі на всіх континентах, окрім Австралії та Нової Зеландії. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях. На Україні відомо 9 видів.


4. Пояснення учителя завдання для роботи в групах. Учні працюють з підручником і зошитом.

Проблемні завдання над якими працюють групи:

  • Чому ж рослини не могли з’явитися на суходолі раніше?

  • Пристосування рослин до наземно-порітряного

середовища.

  • Характеристика вищих спорових рослин.


Звіт першої групи.

  1. Чому ж рослини не могли з’явитися на суходолі раніше?

Річ у тому, що вийти з води рослинам заважали космічні про­мені, які вбивали все живе. Водорості могли жити у водоймах, тому що від цих променів їх захищав шар води. Коли у воді поширилися фотосинтезуючі водорості, кисень почав не тільки накопичуватися у воді, але частина його виходила з води в атмосферу, а з атмосфе­ри у воду переходив вуглекислий газ, необхідний для фотосинтезу. У результаті цих процесів змінився склад атмосфери: вона збага­тилася киснем.

Особливо важливим було те, що з кисню в атмосфері утворився озоновий шар, який не пропускав на землю смертоносні космічні промені. Ось тоді й з'явилася можливість виходу рослин на су­ходіл.

Звіт другої групи.

2. Пристосування рослин до наземно-порітряного середовища.

Рослинам, які залишили звичну воду, потрібно було пристосува­тися до нових умов життя на суходолі, а точніше до двох середовищ – повітряного та ґрунтового, які різко відрізнялися від водного. Їм потрібно було захищатися від висихання, закріплюватися в ґрун­ті, пристосовуватися до поглинання мінеральних речовин і води з ґрунту, а кисню та вуглекислого газу – з повітря. Крім того, рослинам необхідна була опора, оскільки повітря, на відміну від води, не могло їх підтримувати.

Поступово рослини пристосувалися до наземного способу життя. У них з'явилися корені, які закріплювали рослини в ґрунті і пог­линали з нього воду та мінеральні речовини. Надземна частина рос­лин перетворилася на стебло з листками, тобто у рослин з'явилися органи. З’явилися і тканини.

Покривні тканини захищали рослини від висихання, а продихи в них здійснювали газообмін для дихання та фотосинтезу. Виникли провідні тканини, які транспортували воду та мінеральні речовини в стебло і листки, а органічні речовини – з листків по всій рослині. І, нарешті, утворилися механічні тканини.

Усі ці зміни у рослин, що вийшли на суходіл, відбувалися пос­тупово. Перші наземні рослини зазвичай жили у вологих умовах, а їхні тканини та органи були ще не досконалі. Минуло багато мільйонів років, поки рослини набули такої будови; яку ми бачимо у сучасних представників рослинного світу, і заселили всі куточки суходолу. Проте і зараз ще існують групи рослин із не зовсім до­сконалою будовою і значною залежністю від води.

Звіт третьої групи.

3. Характеристика вищих спорових рослин

У вищих рослин, на відміну від нижчих – водоростей, тіло ді­литься на органи – корені, стебла, листки. Кожний орган виконує свої певні функції. Органи складаються з тканин, які забезпечують виконання цих функцій.

У життєвому циклі вищих рослин спостерігається чітке чергу­вання поколінь – спорофіта та гаметофіта. Гаметофіт утворює ба­гатоклітинні статеві органи, в яких розвиваються гамети. Внаслідок злиття гамет утворюється зигота, з якої виростає наступне поколін­ня – спорофіт. На спорофіті дозрівають спори. Спори у рослин можуть бути всі одного або різних розмірів – дрібні (мікроспори) і великі (мегаспори).

Рослини, що мають однакові спори, дістали назву рівноспоро- вих, а ті, що мають мікроспори, і мегаспори – різноспорових. У рівноспорових із спор виростають двостатеві гаметофіти. У різ­носпорових з мікроспори розвивається чоловічий гаметофіт, а з ме­гаспори – жіночий. У вищих рослин одне покоління за розмірами завжди переважає інше, і на його частку припадає велика частина життєвого циклу рослини. Тільки у рослин одного відділу Мохо­подібні переважає покоління гаметофітів, у решти вищих рослин – покоління спорофітів.

Вищі рослини поділяють на дві групи – вищі спорові, які роз­множуються спорами, і насінні рослини, які розмножуються насін­ням. Спорові – більш давні наземні рослини, ніж насінні. Вони мають усі ознаки вищих рослин, але у них не завжди досягають повного розвитку тканини й органи. Наприклад, провідна тканина ксилема у всіх вищих спорових складається з подовжених мертвих клітин, а не з судин.

Ще однією особливістю спорових є те, що розмноження у них, як у водоростей, пов’язане з водою. Вода необхідна для руху чо­ловічих гамет – сперматозоїдів, що мають джгутики, до нерухомих жіночих гамет – яйцеклітин. При цьому гамети використовують воду дощів і роси. Тому вищі спорові рослини частіше поширені у вологих місцях.


5. Інтерактивна вправа «Продовж речення»

1. У вищих рослин, на відміну від нижчих – водоростей, тіло …

(ділиться на органи : корені, стебла, листки)

2. У життєвому циклі вищих рослин спостерігається чітке чергування … ( поколінь – спорофіти, гаметофіти).

3. Гаметофіт утворює багатоклітинні статеві органи, в яких розвиваються … (гамети).

4. Внаслідок злиття гамет утворюється… (зигота).

5. З гамети виростає наступне покоління - …(спорофіт).

6. У рівноспорових із спор виростають … (двостатеві гамето фіти).

7. У різноспорових з мікроспори розвивається … (чоловічий гаметофіт), а з мегаспори - … (жіночий).


6. Інтерактивний метод «Прес»

( Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.)

Ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Отже,…


7. Проводжу оцінювання, мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу на уроці своїх однокласників.

8. Диференційоване домашнє завдання.

1.Опрацювати параграф «Загальна характеристика вищих спорових рослин» (початковий і середній рівень).

2. Дати порівняльну характеристику ознакам за якими вищі спорові рослини поділяються на групи (достатній рівень).

3. Повідомлення на тему «Цікавинки про мохоподібні рослини» (високий рівень).

hello_html_m4d466bb7.png

Краткое описание документа:

Тема:     Загальна характеристика вищих спорових рослин

Мета: сформувати  в учнів поняття про вищі спорові рослини, особливості їх будови та процесів життєдіяльності; розвивати вміння аналізувати, критично мислити, робити висновки, пізнавальний інтерес в учнів; виховувати працелюбність, активність і любов до природи.

Обладнання та матеріали: мультимедійні презентації, фотографії,     схеми та плакати, що  дозволяють ілюструвати  вищі спорові      рослини.

Основні терміни і  поняття: спорові рослини, гаметофіт, спорофіт.

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

План уроку

№ п/п

Етап уроку

Час,хв..

Форми і методи діяльності вчителя

Результат

1

Розминка

2

Інтерактивна вправа

«Впізнай себе»

Створення сприятливого психічного клімату на уроці

2

Актуалізація опорних знань і досвіду учнів

6

Інтерактивна  вправа

 «Вірю – не вірю»

Повторення раніше вивченого  матеріалу, налаштування на активну роботу на уроці

3

Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлен-ня  теми уроку.

3

Інтерактивний прийом

 «Зацікав»  

 

Зацікавлення учнів у вивченні нової теми.

4

Вивчення нового матеріалу

15

Пояснення учителя, робота в групах,робота з підручником і зошитом.

Проблемні завдання  для роботи в групах.

Ефективне засвоєння нового матеріалу, розвиток вміння аналізувати, критично мислити, робити висновки, розвиток пізнавального  інтересу. Виховання активності, працелюбності, любові до природи.

5

Рефлексія

15

Інтерактивна  вправа

 «Продовж речення»

Закріплення вивченого матеріалу

6

Підсумки і узагальнен-ня

3

Інтерактивний метод

  «Прес»

Розвиток вміння узагальнювати і робити висновки, виховувати активність, розвивати вміння учнів висловлювати  власну думку.

7

Оцінювання

1

Оцінювання і самооцінювання учнів. Мотивація   оцінювання.

Усвідомлення учнями власного рівня знань. Мотивація учнів для навчальної діяльності.

8

Повідомлен-ня  домашнього завдання

1

Диференційоване домашнє завдання

Краще засвоєння учнями з різним рівнем навчальних можливостей знань, розвиток пізнавального  інтересу в учнів.

 

ХІД   УРОКУ :

1. Розминка «Впізнай себе».

Любі друзі, у кожного з вас в класі є друг або людина, з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок, і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

2. Інтерактивна вправа «Вірю – не вірю»

«+»  Водорості вживають в  їжу і використовують  на корм

         тваринам;

«-»  «морська капуста» – це  представники діатомових

         водоростей;

«+»  з ульви готують смачні салати;

«+»  з водоростей добувають  калійні добрива, йод;

«+»  з червоних водоростей  добувають цінну речовину – агар,

         яка має здатність утворювати желе.

 

3. Інтерактивний прийом   «Зацікав»

Перші рослини на Землі з’явилися у  воді. Це були вже знайомі вам  водорості.  Водорості існували у воді вже мільярди років, коли почали освоювати суходіл перші наземні рослини.

Відомо, що життя зародилося у водному середовищі, і протягом багатьох десятків і навіть сотень мільйонів років ця стихія залишалася основним місцем, де було зосереджене життя. Розвиток рослин у водному середовищі пройшов довгий шлях від одноклітинних мікроскопічних організмів до величезних, завдовжки кілька десятків метрів гігантських бурих водоростей.

Близько 360 мільйонів років тому на Землі з’явилися справжні сухопутні рослини. Вихід рослин на сушу став найважливішим кроком, що врешті-решт привів до тієї розмаїтості рослин, яку ми можемо бачити сьогодні.

Подальший розвиток органічного світу протікав по шляху пристосування до життя в повітряному середовищі - цьому новому й набагато більш складному середовищі. Водна рослина поглинає їжу всією поверхнею свого тіла. На суші ж необхідно мати спеціальні органи для поглинання води й мінеральних речовин із ґрунту, з одного боку, і газоподібних речовин – вуглекислого газу й кисню з атмосфери – з іншого.

У воді рослина не має потреби в особливих механічних, захисних тканинах і в тканинах, що проводять воду. На суші ж виникла необхідність надати тілу міцності, укріпити його у вертикальному положенні й забезпечити достатньою кількістю ґрунтової води з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Тобто все те, що було набуто рослинами у водному середовищі, мало докорінно змінитися в процесі пристосування до життя на суші, у нових, мінливих умовах.

Вийшовши на сушу, рослини знову повторили ті важкі еволюційні кроки пристосування до навколишнього середовища, які багато мільйонів років до цього пройшли водорості.

Тільки після виходу рослин на сушу й розвитку наземної флори на суші змогли з’явитися тваринні організми, а також бактерії і гриби, живлення яких залежить від рослин.

Відновлюючи за викопними рештками вигляд організмів, що населяли Землю, можна з тим чи іншим ступенем вірогідності зобразити картину ландшафтів Землі у відповідний період. На рисунку в підручнику представлено кілька ландшафтів, що змінили один одного протягом мільйонів років (девон із псилофітами, кінець девону із плаунами й насінними папоротями).

Усі існуючі сьогодні на суші рослини, найімовірніше, мали одного загального предка, що вийшов на сушу багато мільйонів років тому. Нескінченна низка різних видів рослин, що з’являлися свого часу і зникали назавжди, змінювали один одного. Про багатьох представників ми можемо судити за реконструкціями їх скам’янілих решток.

Вихід на сушу визначив еволюцію ще одного важливого процесу  розмноження  найважливішого процесу для живих організмів. У нових рослин одержала завершення нова фаза життя  спорофіт  рослина, що дає спори,  спеціальні утвори, здатні виконувати функцію розмноження навіть за несприятливих умов навколишнього середовища. Для всіх наземних рослин найбільш вигідним виявився життєвий цикл із чергуванням поколінь.

Чи цікаво вам, які організми  з’явилися на суходолі першими?

Це  вищі спорові рослини, які  з’явилися на Землі близько 400 млн. років тому. До вищих спорових рослин належать відділи Мохоподібні (Bryophyta), Хвощеподібні (Equisetophyta), Папоротеподібні (Filicopsida або Pteridophyta),    Плауноподібні (Lycopodium).

Відділ Плауноподібні – представники цього відділу є найдавнішими наземними рослинами, налічують близько 400 видів. Це багаторічні, трав’янисті, зазвичай вічнозелені рослини.

 На Землі існує близько 300 родів та більше 20 000 видів папоротей.

Мохоподібних відомо більше 18 тис. видів на всій земній кулі. За деякими системами виділяється 5 надкласів, які в свою чергу поділені на 8 класів.

    Хвощеподібні – нечисленна група рослин, налічує близько 30 видів. Набагато ширше вони були репрезентовані в пізньому девонському і кам'яновугільному періодах, де їх трав'янисті й особливо деревоподібні форми переважали в лісах разом із давніми плаунами та папоротями. Деревоподібні форми хвощеподібних вимерли в кінці карбону – початку пермського періодів. Поширені хвощі на всіх континентах, окрім Австралії та Нової Зеландії. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях. На Україні відомо 9 видів.

 

4. Пояснення учителя  завдання для  роботи в групах. Учні працюють з  підручником і зошитом.

Проблемні завдання над якими працюють  групи:

              Чому ж рослини не могли з’явитися на суходолі раніше?

              Пристосування рослин до наземно-порітряного

        середовища.

              Характеристика вищих спорових рослин.

 

Звіт першої групи.

1.   Чому ж рослини не могли з’явитися на суходолі раніше?

Річ у тому, що вийти з води рослинам заважали космічні про­мені, які вбивали все живе. Водорості могли жити у водоймах, тому що від цих променів їх захищав шар води. Коли у воді поширилися фотосинтезуючі водорості, кисень почав не тільки накопичуватися у воді, але частина його виходила з води в атмосферу, а з атмосфе­ри у воду переходив вуглекислий газ, необхідний для фотосинтезу. У результаті цих процесів змінився склад атмосфери: вона збага­тилася киснем.

Особливо важливим було те, що з кисню в атмосфері утворився озоновий шар, який не пропускав на землю смертоносні космічні промені. Ось тоді й з'явилася можливість виходу рослин на су­ходіл.

Звіт другої групи.

2. Пристосування рослин до наземно-порітряного середовища.

Рослинам, які залишили звичну воду, потрібно було пристосува­тися до нових умов життя на суходолі, а точніше до двох середовищ – повітряного та ґрунтового, які різко відрізнялися від водного. Їм потрібно було захищатися від висихання, закріплюватися в ґрун­ті, пристосовуватися до поглинання мінеральних речовин і води з ґрунту, а кисню та вуглекислого газу – з повітря. Крім того, рослинам необхідна була опора, оскільки повітря, на відміну від води, не могло їх підтримувати.

Поступово рослини пристосувалися до наземного способу життя. У них з'явилися корені, які закріплювали рослини в ґрунті і пог­линали з нього воду та мінеральні речовини. Надземна частина рос­лин перетворилася на стебло з листками, тобто у рослин з'явилися органи. З’явилися і тканини.

Покривні тканини захищали рослини від висихання, а продихи в них здійснювали газообмін для дихання та фотосинтезу. Виникли провідні тканини, які транспортували воду та мінеральні речовини в стебло і листки, а органічні речовини – з листків по всій рослині. І, нарешті, утворилися механічні тканини.

Усі ці зміни у рослин, що вийшли на суходіл, відбувалися пос­тупово. Перші наземні рослини зазвичай жили у вологих умовах, а їхні тканини та органи були ще не досконалі. Минуло багато мільйонів років, поки рослини набули такої будови; яку ми бачимо у сучасних представників рослинного світу, і заселили всі куточки суходолу. Проте і зараз ще існують групи рослин із не зовсім до­сконалою будовою і значною залежністю від води.

Звіт третьої групи.

3. Характеристика вищих спорових рослин

У вищих рослин, на відміну від нижчих – водоростей, тіло ді­литься на органи – корені, стебла, листки. Кожний орган виконує свої певні функції. Органи складаються з тканин, які забезпечують виконання цих функцій.

У життєвому циклі вищих рослин спостерігається чітке чергу­вання поколінь – спорофіта та гаметофіта. Гаметофіт утворює ба­гатоклітинні статеві органи, в яких розвиваються гамети. Внаслідок злиття гамет утворюється зигота, з якої виростає наступне поколін­ня – спорофіт. На спорофіті дозрівають спори. Спори у рослин можуть бути всі одного або різних розмірів – дрібні (мікроспори) і великі (мегаспори).

Рослини, що мають однакові спори, дістали назву рівноспоро- вих, а ті, що мають мікроспори, і мегаспори – різноспорових. У рівноспорових із спор виростають двостатеві гаметофіти. У різ­носпорових з мікроспори розвивається чоловічий гаметофіт, а з ме­гаспори – жіночий. У вищих рослин одне покоління за розмірами завжди переважає інше, і на його частку припадає велика частина життєвого циклу рослини. Тільки у рослин одного відділу Мохо­подібні переважає покоління гаметофітів, у решти вищих рослин – покоління спорофітів.

Вищі рослини поділяють на дві групи – вищі спорові, які роз­множуються спорами, і насінні рослини, які розмножуються насін­ням. Спорові – більш давні наземні рослини, ніж насінні. Вони мають усі ознаки вищих рослин, але у них не завжди досягають повного розвитку тканини й органи. Наприклад, провідна тканина ксилема у всіх вищих спорових складається з подовжених мертвих клітин, а не з судин.

Ще однією особливістю спорових є те, що розмноження у них, як у водоростей, пов’язане з водою. Вода необхідна для руху чо­ловічих гамет – сперматозоїдів, що мають джгутики, до нерухомих жіночих гамет – яйцеклітин. При цьому гамети використовують воду дощів і роси. Тому вищі спорові рослини частіше поширені у вологих місцях.

 

5.  Інтерактивна  вправа    «Продовж   речення»

1.  У вищих рослин, на відміну від нижчих – водоростей, тіло …

(ділиться на органи : корені, стебла, листки)

2.  У життєвому циклі вищих рослин спостерігається чітке чергування … ( поколінь – спорофіти, гаметофіти).

3.  Гаметофіт утворює багатоклітинні статеві органи,в яких розвиваються … (гамети).

4.  Внаслідок  злиття гамет утворюється…  (зигота).

5.  З гамети виростає наступне покоління - …(спорофіт).

6.  У рівноспорових  із спор виростають … (двостатеві гамето фіти).

7.  У різноспорових  з  мікроспори розвивається … (чоловічий гаметофіт),  а з мегаспори  - … (жіночий).

 

6. Інтерактивний метод   «Прес»   

 ( Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.)

Ми вивчили…

Ми навчилися…

Нас зацікавило…

Отже,…

 

7. Проводжу оцінювання, мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу на уроці своїх однокласників.

8.    Диференційоване домашнє завдання.

1.Опрацювати параграф «Загальна характеристика вищих спорових рослин» (початковий і середній рівень).

2. Дати порівняльну характеристику ознакам за якими вищі спорові рослини поділяються на групи (достатній рівень).

 

3. Повідомлення на тему «Цікавинки про мохоподібні рослини» (високий рівень).

Автор
Дата добавления 11.01.2015
Раздел Биология
Подраздел Конспекты
Просмотров653
Номер материала 285894
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх