Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Научные работы / Збірник завдань з теорії літератури для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання "Магія слова"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Збірник завдань з теорії літератури для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання "Магія слова"

библиотека
материалов
hello_html_3d04c2b8.gifhello_html_3d04c2b8.gifhello_html_m746b2.gif

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\1332355031_4.jpg





Ірина Волошина











Збірник завдань з теорії літератури

для підготовки до ЗНО



































































































































Міністерство освіти і науки України

Управління освіти Дніпродзержинської міської ради

Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» № 26









Ірина Волошина









Збірник завдань з теорії літератури

для підготовки до ЗНО































м. Дніпродзержинськ

2016

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

ЗМІСТ



Передмова……………………………………………………………..……..5 55

Частина І. Теоретичні відомості з теорії літератури

  1. Лексика художнього твору ……………………………...……6

  2. Тропи ……………………………………………………..…..7

  3. Синтаксичні фігури ……………………………………..….....8

  4. Фоніка ………………………………………………………10

  5. Ритміка ………………………………………………………11

Частина ІІ. Практичні завдання

  1. Лексика художнього твору ………………………………….13

  2. Основи віршування ………………………………………….27

Відповіді на завдання ………………………………………………………..32





























D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Передмова



Відповідно до рішення Міністерства освіти і науки України передбачено проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень з української літератури в поєднанні з іспитом з української мови. Усі випускники загальноосвітніх навчальних закладів складатимуть ЗНО з української літератури за єдиними тестовими завданнями, серед яких будуть і тести з питань теорії літератури .

Запропонований посібник призначено для перевірки навчальних досягнень випускників й укладено відповідно до чинної програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури.

Посібник дає можливість абітурієнтам самостійно перевірити свій рівень підготовленості до ЗНО з української літератури, актуалізувати та систематизувати знання на визначення художніх засобів в уривках поетичних і прозових творів, виявити «прогалини» в знаннях.

Посібник містить дві частини. Матеріал першої допоможе повторити теоретичні відомості з теорії літератури, зокрема питання, що стосуються мови художнього твору, основ віршування.

Завдання другої частини містять уривки поетичних і прозових творів і слугують для набуття практичних навичок визначення художніх засобів, ритміки у запропонованих уривках.

У кінці посібника подано відповіді до завдань, що дає можливість перевірити якість засвоєного матеріалу.

Посібник стане в нагоді випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, студентам філологічних факультетів, учителям, батькам.













Частина ІD:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg



Теоретичні відомості з теорії літератури



Мова художнього твору:

  • Лексика

  • Тропи

  • Синтаксичні фігури

  • Фоніка

  • Ритміка



  1. Лексика художнього твору



За часовим критерієм:

  • Архаїзми – застарілі слова, що вийшли з активного вжитку (десниця – права рука).

  • Історизми – застарілі слова, що вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони називали (кріпак, волость, подушне).

  • Неологізми – нові слова і вирази в мові: «Не дивися так привітно, яблуневоцвітно».

За територіальним критерієм:

  • Діалектизми – слова, що вживаються на певній території (ґазда – хазяїн, плай – стежка).

За соціальним статусом:

        • Жаргонізми – слова умовної мови, що вживаються представниками певних верств населення:

  • Міщанські – спотворення розмовної мови через мало культурність її носіїв,

  • Професіоналізми – слова, що вживаються людьми певної професфї,

  • Варваризми – чужомовні слова, що надають тексту особливого стильового відтінку,

  • Вульгаризми – грубі слова, що допомагають зробити образ художнього твору характернішим,

  • Макаронічна мова – перенасичення мови іншомовними словами.



  1. Тропи D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Троп – слово або вираз, ужиті в переносному значенні; забезпечують образність художньої мови, посилюють емоційність, виразність, допомагають яскравіше змалювати персонажів та обставини.



Епітетхудожнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта: іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»; прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»; прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».

Порівняннявиділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. В основі — предметна або смислова подібність, схожість явищ: сполучники – «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»; орудний відмінок – «горами хвилі підійма»; стверджувальна форма – «…дівчинонька така гарна, як зіронька»; заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»; поширені – «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».

Метафора – вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння: «Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії».

Різновиди метафори:

  • Уособлення – перенесення властивостей живих істот на предмети, явища природи або абстрактні поняття, оживлення їх.

  • Персоніфікація (різновид уособлення) – надання тваринам, предметам, явищам властивостей людини, олюднення їх.

  • Алегоріяперенесення значень одного кола явищ на інше, зокрема відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання: «Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений).

  • Символ заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом: голуб – символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»).

Оксиморон – сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм): «Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…».D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Метонімія – вказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними: «Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни); «І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка» (Коллара, Шафарика, Ганка – замість назви твору — ім’я автора).

Різновиди метонімії:

  • Синекдоха – вживання однини замість множиниі навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового і навпаки: сто разів вам казав!

  • Літота надмірне неприховане применшення: «О принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно», «це такий чоловік, що в ложці води втопить».

  • Евфемізми слова або вирази, ужиті замість слів з неприємним, непристойним або забороненим змістом: ухилятися від істини замість брехати.



Гіпербола художнє перебільшення: «Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я кину всі квітки до ніг…»

Іроніяглузливо-критичне ставлення до зображуваного, прихований глум, безпосередньо пов’язаний з комічним, гумором і сатирою: «На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях широкий».

Різновиди іронії:

Власне іроніяприхована насмішка.

Сарказм – особливо дошкульна насмішка, вияв крайньої ненависті й зневаги до зображуваного: «А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята; нехай, каже, Може, так і треба».

Інвектива пряме, найгостріше засудження певної вади.



  1. Синтаксичні фігури

Синтаксичні фігури – своєрідна синтаксична побудова фраз для посилення виразності й емоційності мови та уникнення одноманітності.

Інверсіязворот поетичної мови з незвичайним порядком слів: «Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший, до мене часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець тонкий».

Еліпса пропуск у реченні слова або словосполучення, яке легко поновлюється з контексту в уяві через зв’язані з ним сусідні слова: «Аж небо блакитне широкими б’є» – пропущено слово крилами.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Риторичні фігуриособливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.

  • Запитання: «За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»

  • Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»

  • Звертання: «І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті!»

  • Заперечення: «Ні! Я хочу крізь сльози сміятись…»

  • Ствердження: «Так! Я буду крізь сльози сміятись…»

Анафораповторення слова чи словосполучення на початку речення, розділу частин, віршованого рядка, єдино початок.

«Може, то тільки легенда…

Може, то казка знадлива…

Може, то відьма-гарячка…

Може, і в сніжних пустелях…»

Епіфораповторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення.

«Свята брама одчинилась.

Козака впустили,

і знов брама зачинилась,

навік зачинилась»

Симплока – поєднання анафори з епіфорою.

Чи я в лузі не калина була?

Чи я в лузі не червона була?



Кільце – повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частини.

Нічка тиха і темна була.

Я стояла, мій друже, з тобою;

Я дивилась на тебе з журбою,

Нічка тиха і темна була.



Антитезапротиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо: «Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю».

Асиндетон (безсполуниковість) – навмисне пропускання сполучників між однорідними членами з метою відтворення швидкого руху, раптові зміни в явищах: «Зійшлись, побрались, поєднались, помолоділи, підросли».

Полісендитон (багатосполуниковість)нагромадження у фразі або строфі великої кількості сполучників з метою уповільнення розповіді, посилення наспівності, підкреслення роздумів мовця.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля в край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

Паралелізм паралельне зображення чимось подібних предметів (порівняння і формі зіставлення): «Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і радості мої! До тебе, моя річечко, ще вернеться весна; а молодість… не вернеться — не вернеться вона!..»

Рефрен (повтор)неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості: «Роде наш красний, Роде наш прекрасний…»

Тавтологія повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова «ворон-птах», «рано-вранці новобранці», «сад-виноград».

Градаціясвоєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили: «Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями».





  1. Фоніка



Фоніка (звукопис) – сукупність звукових засобів художньої мови.



Асонансповторення голосних звуків: «Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в груди б’є…» (Е, О, У).

Алітерація повторення приголосних звуків: «Плили хмаринки, немов перлини… Набігли тіні — і… ждуть долини. Пробігли тіні — сумні хвилини» (Н та Л).

Какофонія немилозвучне поєднання звуків мови: «Карл у Клари вкрав корали…»

Звуконаслідування (ономатопея) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ:

  • пряме: «І все отак зозуля: ку-ку!»;

  • непряме – добір слів з однорідними звуками: «Дзвін гуде іздалеку».





  1. Ритміка D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg



Наголос – у поезії визначається не фонетичний, а ритмічний.

Стопа – поєднання наголошених і ненаголошених складів, які повторюються в рядку.

Двоскладова:

  • Хорей – наголос на першому складі │─ ᴗ│.

  • Ямб наголос на другому складі │ᴗ ─│.

  • Пірихій – службова з обома ненаголошеними складами │ᴗ ᴗ│.

  • Спондей – службова з обома наголошеними складами │─ ─│.

Трискладова:

  • Дáктиль – наголос на першому складі │─ ᴗ ᴗ│.

  • Амфібрáхій – наголос на другому складі │ᴗ ─ ᴗ│.

  • Анапéст – наголос на третьому складі │ᴗ ᴗ ─│.

  • Бакхій – службова з трьома ненаголошеними складами │ᴗ ᴗ ᴗ│.

Розмір – ураховується кількість стоп у рядку: двостопний, тристопний, чотиристопний, п’ятистопний…

Рима – співзвучність закінчень у суміжних та близько розташованих словах у рядках (явище звукове, а не графічне). Розглядається з останнього наголошеного звука. За місцем наголосів у словах, що римуються:

  • Чоловіча – наголос на останньому складі.

  • Жіноча – наголос на передостанньому складі.

  • Дактилічна – наголос на третьому від кінця складі.

Римування – особливість розташування рим у віршованому творі, інтервал між ними:

  • Суміжне (парне) – римування у строфі першого рядка з другим, третього з четвертим (ААББ).

  • Перехресне – парні рядки римуються з парними, непарні – з непарними (АБАБ).

  • Кільцеве (охопне) – перший рядок римується з четвертим, а другий – з третім (АББА).

  • Білий вірш – вірш, у якому відсутнє римування, але зберігається чіткий ритм.

Строфа – найбільша ритмічна одиниця віршованого твору, група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою, інтонацією та порядком римування.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Різновиди звичайних строф:

  • Моностих – однорядкова строфа.

  • Дистих (двовірш) – дворядкова строфа із суміжним римуванням.

  • Терцет (тривірш) – трирядкова строфа, об’єднана однією римою.

  • Катрен (чотиривірш) – чотирирядкова строфа з різними способами римування.

  • Пентина – п’ятирядкова строфа.

  • Секстета – шестирядкова строфа.

  • Октаверс – восьмирядкова строфа.

  • Нонаверс – дев’ятирядкова строфа.

  • Дециверса – десятирядкова строфа.

Різновиди романських строф:

  • Терцина – трирядкова строфа п’ятистопного ямба з римуванням АБА, у наступній строфі – БВБ і т.д.

  • Секстина – шестирядкова строфа п’яти- або шестистопного ямба з римуванням АБААВВ.

  • Октава – восьмирядкова строфа п’яти- або шестистопного ямба з перехресним у шести рядках і суміжним у двох останніх римуванням АБАБАБВВ.

  • Рондель – тринадцяти рядкова строфа на дві рими, у якій тричі повторюється перший рядок і двічі – другий.

  • Сонет – чотирнадцятирядкова строфа п’яти- або шестистопного ямба, що складається з двох чотиривіршів і двох тривіршів з римуванням АБАБАБ АБВВДЕЕД (хоч можливі й інші способи римування).

  • Верлібр (вільний вірш) – не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією. В українській літературі – І.Драч, М.Вінграновський, Е.Андієвська та ін.















Частина ІІD:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Практичні завдання

  1. Лексика художнього твору

Прочитайте уривки із творів і визначте художні засоби, вжиті в них.



1. Арфами, арфами –

золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними.



2. Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.



3. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.



4. Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?



5. Лютий зір прозрілого раба

Гонта, що синів свяченим ріже…



6. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.



7. Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе…

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

8. Жорстоко-ярим залізом ти пік одоробло північне,

Й клекотіла душа твоя в гнівнім, в смертельнім огні.



9. Козак Бобренко, на ім’я Григорій,

Єдиний син достойної вдови…



10. І пугачі, неначе запорожці,

«пу-гу! пу-гу!» кричали уночі.



11. Коли в похід виходила батава, –

Її піснями плакала Полтава.



12. У вас, у нас. Ви Січ, а ми Полтава.

У вас правá, ми ж – охоронці прáва.



13. Ти стаєш у чоловіче коло,

Ти готовий до цього древнього танцю

Тільки тепер.



14. Покличу тебе до зеленого шлюбу.



15. Ой, не крийся, природо, не крийся,

Що ти в тузі за літом, у тузі.



16. Одного прошу: у мою дитину

Не кидайте словами, як багном!



17. Вже й Гриць мені повторював: – Затям,

Любов любов’ю, а життя життям.



18. Блукай та їж недолі хліб і вмри,

Як гордий флорентієць, у вигнанні.



19. Тарасові провісні птиці –

Слова шугають над Дніпром.



20. Ніхто тебе з недолі не врятує,

Ніхто не зіб’є з власної тропи.



D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

21. О, невмолимі скам’янілі дні…



22. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.



23. Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.



24. Ой біжи, біжи, досадо,

Не вертай до хати…



25. Весна підніме келихи тюльпанів.



26. Згинь старе із мріями – йди нове з героями.



27. Ще мить – і закрутився дикий вихор навколо гостя темного…



28. Як тебе згадаю, у грудях серце з туги, з жалю гине.



29. О, сліз таких вже вилито чимало, –

Країна ціла може в них втопитись.



30. Такі у Галі рученята,

Коса білява, куца і товста.

Як реп’яшки, зелені оченята

І пишно закопилені вуста.



31. Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні…



32. В’яне серце моє од щасливих очей,

Що горять в тумані наді мною…



33. О рідне слово, хто без тебе я?









D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

34. Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі?



35. Буде бій

Вогневий!

Сміх буде, плач буде

Перламутровий…



36. Там тілько тумани великі,

Там чутні жалобнії крики,

Там мука грішним не мала…



37. Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.



38. А Ярема – страшно глянуть.

По три, по чотири. Так і кладе.



39. Кругом хлопці та дівчата –

Як мак процвітає.



40. Якби-то далися орлинії крила,

За синім би морем милого знайшла…



41. Ой коню мій вороненький,

Товаришу мій вірненький!

Біжи, коню, дорогою,

Степовою широкою.



42. Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду.



43 І сонце гляне, – рай, та й годі!

Верба сміється, свято скрізь!



44. А сльоз, а крові? НапоїтьD:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками, втопить

В сльозах удов’їх. А дівочих,

Пролитих тайно серед ночі!

А матерних гарячих сльоз!

А батькових старих, кровавих,

Не ріки – море розлилось,

Огненне море!



45. Як сніг, три пташечки летіли

Через Суботове…



46. Чи винна голубка, що голуба любить?



47. Сидить козак на тім боці, –

Грає синє море.



48. Там сонце, там місяць ясніше сія,

Там з вітром могила в степу розмовляє,

Там не одинокий був би з нею й я.



49. Йде сніг – немов під гору йде –

Ледь дише, хоч безплотний,

І палець на уста кладе,

Як знак мерця холодний.



50. Минають дні, минають ночі,

Минає літо, шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи, серце спить…



51. І Коллара читаєте

З усієї сили,

І Шафарика, і Ганка…



52. Славних прадідів великих

Правнуки погані!





53. Він, як мати, привітає,D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Як брат, заговорить…



54. Аж у душі похолоне,

Аж замре серденько.



55. За городом качки пливуть,

Каченята прячуть…

Вбогі дівки заміж ідуть,

А багаті плачуть.



56. У містечку Богуславку Каньовського пана

Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.



57. І помоляться на волі

Невольничі діти!



58. На тім степу скрізь могили

Стоять та сумують.



59. Не вернуться запорожці,

Не встануть гетьмани…



60. Як дівчина під вербою

Гриця заспіває.



61. Народе мій, до тебе я ще верну,

І в смерті обернуся до життя…



62. Ота зоря – то тільки скалок болю,

Що вічністю протятий, мов огнем.



63. Я скучила за дивним зойком слова.

Мого народу гілочка тернова.



64. Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

Сьогодні осінь похлинулась димом.



65. Я Вам чужий – я знаю.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

А хтось кричить: ти рідну стрів!



66. Ви знаєте, як сплять старі гаї? –

Вони все бачать крізь тумани.



67. Лиш мати – вміє жити,

Аби світитися, немов зоря.



68. Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать…



69. Минуле, озовися, де ти?



70. Ми рабами волі стали…



71. Ти тільки сув’язь цвіту, а не плід,

Ти ще, як тінь, а не важучий слід.



72. На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.



73. Україно! Ти для мене диво!



74. Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.



75. Навшпиньках

Вечір підійшов…



76. Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись…



77. Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу.

78. Ніч… А човен – як срібний птах!D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg



79. Ні! Не знайти! Ніхто не знає.

Ніхто не чув Твоїх плачів.

Біля всесвітнього Сінаю,

Як завше – золото й мечі.



80. Співа трава, ніким ще не зім’ята…



81. Пливи, вінок, за водою,

Пливе доля за тобою.

Пливи, вінок, к бережечку

І к рокитяному кущечку…



82. То ж не грім в степу гуркоче,

То ж не хмара світ закрила.

То ж татар велика сила

Козаченьків обступила…



83. Віють вітри, віють буйні,

Аж дерева гнуться…

Ой, як болить моє серце,

А сльози не ллються!



84. То тоді ті козаки теє зачували,

Білим лицем до сирої землі припадали,

Дівку-бранку,

Марусю, попівну Богуславку,

Кляли-проклинали…



85. Чи не той то хміль,

Що коло тичин в’ється?

Ой, той то Хмельницький,

Що з ляхами б’ється…



86. Ой, з-за гори та з-за кручі

Буйне військо виступає.

Попереду Морозенко

Сивим конем виграває.

87. Ген, там річка,D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Через річку глиця –

Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця…



88. Вже ж нам про милих своїх

Ні мислію не помислити,

Ні в думці не подумати,

Ні очима їх не побачити.



89. Застогнав тоді Київ тугою,

Заголосив Чернігів напастями…



90. А половці дорогами небитими

Помчалися к Дону великому.

Риплять вози опівночі,

Мов ті лебеді ячать сполохані…



91. Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?



92. Байдуже смерті, мужик то чи цар, –

Все пожере, як солому пожар.



93. Солодка тут праця тілесна…



94. Всякому місту – звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова:

Всякому серцю – любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло…



95. Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота… без роду, без племені, без талану і без приюту.



96. От на березах і листя зашупотіли промеж себе, що й вони, по ласці божій, будуть красуватись на ясному сонечку. Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка; піднялись стеблинки, розпукались цвіточки і, порозівавши роточки свої, надихали на усю долину таким запахом, що, почувши його, забудеш про усе.

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

97. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…



98. Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!



99. Старшина пузата

Стоїть рядом; сопе, хропе,

Та понадувалось,

Як індики, і на двері

Косо поглядало.



100. Цариця-небога,

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне

Хита головою



101. Суєслови, лицеміри,

Господом прокляті.

Ви любите на братові

Шкуру, а не душу!



102. І дай, Боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву.



103. Хата потонула в старому садку. Старі черешні росли скрізь по дворі й кидали од себе густу тінь.



104. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями.



105. Омелько… наговорив синам сім мішків гречаної вовни, невважаючи на святу п’ятницю, та й пішов у повітку



106. Між парубками зачорніла висока смушева Карпова шапка.

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

107. Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха…



108. А того самого року віковічні кріпацькі кайдани розбилися.



109. Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Було так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав.



110. Вона підняла руки, щоб подати їх йому, та в тій хвилі вмовкла музика. Голосним зойком урвалася одна струна, і все зупинилося на місці.



111. На грудях блистіла медаль, а його скісно всаджені чорні очі горіли недобрим огнем.



112. Тонкі ніжні берези поперепліталися з поважними дубами і ясними літніми ночами блистять, мов у срібло одягнені, їх листя дрижить неспокійно, а граціозні, легко повигинані пні приманюють до себе ніжністю та білістю, мов русалки.



113. Я на вбогім, сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.



114. Клянусь тобі, веселий світе,

Клянусь тобі, моє дитя,

Що буду жити, поки жити

Мені дозволить дух життя.



115. Чому ж стоїш без руху ти,

Коли ввесь світ співає?

Налагодь струни золоті:

Бенкет весна справляє.

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg





116. Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани…

Тут ллються пахощі гісті,

Там гнуться верби п’яні.



117. Йде весна

запашна,

квітами-перлами

закосичена.



118. О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.



119. Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

І в кожному серця ударі.



120. І ти смієшся, й даль ясніє,

І серце б’ється, як в огні,

І вид пречистої надії

Стоїть у синій глибині.



121. Круг мене колихалося поле, шепотіло, цілувалось…



122. Пам’ятаєте небо, синє, глибоке, далеке…



123. … десь у городі вночі, де мертво спить і камінь, і страждання…



124. Зашаруділо… жито, застрибали перед ногами коники.



125. З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія.



126. Література складається з творчості, життя літературне – з розмов літераторів. І на їхніх устах кожний факт з життя письменника чудесно стає літературним фактом, анекдот про нього – літературним анекдотом, галоші його – літературними галошами, як ніби члени їхнього тіла мають чарівну властивість надавати речам своїм дотиком літературної властивості.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg



127. Яр в’ється гадюкою між крутими горами.



128. … глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок. Вони теж спинялись у тій туманній далечині, де непомітно зникала ріячка, немов обрій становив останню межу його прагнень.



129. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.



130. За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.



131. Як син, тобі доземно уклонюсь,

І чесно гляну в чесні твої вічі…



132. Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.



133. І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.



134. Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.



135. Височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору плече.



136. Марфа ворушить губами і проводжає мене далі, аж доки я не увійду в сосну «велику».

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

137. Неси мене, коню… коли б хоч не пізно…

Шляхи перекриті… і варта не спить…

Якщо я впаду – неврятована пісня,

Задушена пісня в петлі захрипить!



138. Моя любов чолом сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі.



139. І з тих усіх дякових балачок

Усе частіше згадую єдину, –

Ту найсумнішу втіху, далебі:

Комусь на світі гірше, як тобі.



140. Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко.

Вагаються трагічні терези.



141. Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи.



142. Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок…



143. Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.



144. Там зачарують гіпнотичні кобри

Під пестощі золототілих дів…

А тут – жаха набряклий вітром обрій:

Привабить, зрадить, і віддасть воді.



145. Ця дівчина не просто так, Маруся,

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.





D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

  1. Основи віршування

Прочитайте рядки із поетичних творів і визначте віршовий розмір, тип і спосіб римування, вид строфи, вжиті в них.



1. Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!



2. Мене водило в безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги,

Переплелись, як мамине шиття,

Мої сумні і радісні дороги.



3. Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.



4. На колимськім морозі калина

Зацвітає рудими слізьми.

Неосяжна осонцена днина

І собором дзвінким Україна

Написалась на мурах тюрми.



5. Так хочеться пожити хоч годинку,

Коли моя розів’ється біда.

Хай прийдуть в гості Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода.



6. Церква святої Ірини

Криком кричить із імли.

Мабуть, тобі вже, мій сину,

Зашпори в душу зайшли.



7. Я іду до гаю. Краю, ти мій краю,D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Кращого за тебе я в житті не знаю!

Кращого не знаю, далі мої сині,

Як весну стрічати на моїй Вкраїні.



8. Весна вдягла у зелень віти дуба,

Уже курличуть в небі журавлі.

Люблю весну, та хто її не любить

На цій чудесній, радісній землі!



9. Сорок літ я трудився, навчав,

Весь заглиблений в тобі,

Щоб з рабів тих зробили народ

По твоїй уподобі.



10. Коли потяг у даль загуркоче,

Пригадаються знову мені

Дзвін гітари у місячні ночі,

Поцілунки й жоржини сумні…



11. Вічний революцьонер –

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, –

Він живе, він ще не вмер.



12. Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.



13. Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля в край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.



14. Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі? –

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…



15. Я на гору круту крем’януюD:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.



16. Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!



17. Ти до мене прийшла не із казки чи сну,

І здалося мені, що стрічаю весну.

Ти явилась мені – і здалося, що світ

Помолодшав навколо на тисячу літ.



18. О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

Чистим, палючим, як добре вино,

Вільними іскрами вгору злетіло.



19. Клянусь тобі, веселий світе,

Клянусь тобі, моє дитя,

Що буду жити, поки жити

Мені дозволить дух життя.



20. О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.



21. Нема на світі України,

Немає другого Дніпра;

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого.



22. Звитяги наші, муки і руїни

Безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

Що клекотів у наших корогвах!

D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg



23. Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальт і спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.



24. Де голубів вільготні лети

І бризки райдуги в крилі?

Минуле, озовися, де ти?

Забуті радощі, жалі.



25. І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.



26. Закурене сонце засяяло нині,

Дуби зеленіють в розбитій долині,

Ключів журавлиних переклик в гаю.

Ти знову прийшла! – Та в запалену хату.

Уздріла не плуг – автомат, і гармату,

І в касці броньованій юність мою.



27. Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її –

Знов молодість не буде»



28. Народився Бог на санях

В лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

І принесли місяць круглий.



29. Дорога і дорога лежить за гарбузами.

І хтось до когось їде тим шляхом золотим.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин.



30. І я не чув, як жайвір в небі тане,D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана –

Ну як мені за нею не піти?



31. Він гримів одержимо і люто,

І кривилося гнівом лице рябе,

Він ладен був мене розіпнути

Зате, що я поважаю себе.



32. Тільки небо і тільки пшениця

(над нами, за нами, під нами).

Тільки безкрай і далеч іскриться,

Тільки безвість вітає вітрами.



33. Хай буде сад, і дерево крислате,

І кіт-воркіт, і ще багато див.

Доросла пам’ять – то уже не слайди.

Тоді вже доля гляне в об’єктив.



34. Морями пшениці, у пахощах м’яти,

Де літо стоїть, як мальований глек, –

Пливуть і пливуть колискові фрегати,

Летять космонавти на крилах лелек…



35. Можна жить, а можна існувати,

Можна думать – можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!















Відповіді до завданьD:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

Лексика художнього твору

  1. Епітет, асонанс, інверсія, метафора.

  2. Епітет, антитеза, інверсія.

  3. Епітети, інверсія, анафора, метафора, багатосполучниковість.

  4. Епітети, анафора, інверсія, риторичне питання.

  5. Еліпса.

  6. Епітет, анафора, метафора, багатосполучниковість.

  7. Риторичне звертання.

  8. Епітет, метафора.

  9. Епітет.

  10. Звуконаслідування, порівняння.

  11. Метафора, метонімія.

  12. Антитеза.

  13. Анафора.

  14. Епітет.

  15. Уособлення, повтор, риторичне звертання.

  16. Порівняння.

  17. Тавтологія.

  18. Порівняння.

  19. Уособлення.

  20. Анафора.

  21. Епітет.

  22. Гіпербола.

  23. Анафора, епіфора (симплока), риторичне питання.

  24. Уособлення, риторичне звертання.

  25. Метафора.

  26. Антитеза.

  27. Епітет.

  28. Метафора.

  29. Гіпербола.

  30. Порівняння, зменшено-пестлива лексика.

  31. Риторичне заперечення.

  32. Метафора.

  33. Риторичні звертання і питання.

  34. Риторичні питання.

  35. Епітет, повтор, антитеза, риторичний оклик.

  36. Анафора.

  37. Уособлення, алітерація, гіпербола, епітет, порівняння.

  38. Гіпербола.

  39. Порівняння.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

  40. Епітет.

  41. Постійний епітет.

  42. Антитеза.

  43. Персоніфікація.

  44. Гіпербола, епітети.

  45. Порівняння.

  46. Риторичне питання.

  47. Метафора, епітет.

  48. Анафора, персоніфікація.

  49. Епітет, алегорія, порівняння, персоніфікація.

  50. Градація, уособлення.

  51. Метонімія.

  52. Антитеза, епітет.

  53. Порівняння.

  54. Анафора, метафора.

  55. Паралелізм, антитеза.

  56. Порівняння.

  57. Оксиморон.

  58. Персоніфікація.

  59. Анафора.

  60. Метонімія.

  61. Риторичне звертання.

  62. Порівняння.

  63. Епітет, метафора.

  64. Анафора, персоніфікація.

  65. Антитеза.

  66. Персоніфікація, риторичне питання.

  67. Порівняння.

  68. Алюзія.

  69. Риторичне звертання, персоніфікація.

  70. Оксиморон.

  71. Антитеза, порівняння, алітерація.

  72. Алюзія, риторичне звертання.

  73. Оксиморон.

  74. Синекдоха.

  75. Персоніфікація.

  76. Риторичне ствердження, антитеза.

  77. Анафора, антитеза, риторичне звертання.

  78. Порівняння, епітет.

  79. Алюзія, риторичне заперечення.

  80. Персоніфікація.

  81. Анафора, риторичне звертання, зменшено-пестлива лексика.

  82. Анафора, порівняння.

  83. Паралелізм, епітет.

  84. Постійні епітети, тавтологія.

  85. Паралелізм.

  86. Постійні епітети.

  87. Паралелізм.

  88. Анафора, тавтологія.

  89. Метонімія.

  90. Порівняння, епітет.

  91. Риторичне питання.

  92. Персоніфікація.

  93. Епітет.

  94. Анафора.

  95. Порівняння.

  96. Епітет, зменшено-пестлива лексика, персоніфікація.

  97. Риторичний оклик.

  98. Порівняння, зменшено-пестлива лексика, фразеологізм, синекдоха, оксиморон, іронія.

  99. Сатира.

  100. Карикатура.

  101. Сарказм.

  102. Синекдоха.

  103. Метафора, епітет.

  104. Порівняння.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

  105. Фразеологізм.

  106. Синекдоха.

  107. Порівняння, постійний епітет.

  108. Символ.

  109. Персоніфікація, епітет, порівняння.

  110. Символ.

  111. Метафора.

  112. Епітет, порівняння, персоніфікація.

  113. Епітет, анафора, інверсія.

  114. Анафора, тавтологія, риторичне звертання.

  115. Риторичне питання, епітет, персоніфікація.

  116. Метафора, епітет.

  117. Персоніфікація.

  118. Риторичні звертання, оклик, заперечення, епітет, порівняння, уособлення.

  119. Тавтологія, багатосполучниковість.

  120. Порівняння.

  121. Персоніфікація.

  122. Епітет.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

  123. Персоніфікація.

  124. Звуконаслідування.

  125. Тавтологія, епітет.

  126. Гумор, тавтологія.

  127. Порівняння.

  128. Персоніфікація, порівняння, епітет.

  129. Персоніфікація.

  130. Синекдоха.

  131. Порівняння, тавтологія.

  132. Епітет, інверсія.

  133. Багатосполучниковість.

  134. Інверсія, порівняння, повтор.

  135. Тавтологія.

  136. Синекдоха.

  137. Риторичне звертання, епітет, персоніфікація.

  138. Антитеза.

  139. Оксиморон.

  140. Антитеза, епітет.

  141. Епіфора, гіпербола.

  142. Персоніфікація, багатосполучниковість.

  143. Риторичне заперечення, тавтологія, гіпербола.

  144. Персоніфікація.

  145. Анафора.





Основи віршування

  1. Чотиристопний амфібрахій, перехресне римування, чергування чоловічої і жіночої рими, катрен.

  2. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування чоловічої і жіночої рими, катрен.

  3. Верлібр.

  4. Тристопний анапест, поєднання перехресного і суміжного римування, чергування жіночої і чоловічої рими, пентина.

  5. П’ятистопний ямб, перехресне римування, жіноча рима, катрен.

  6. Тристопний дактиль з останньою неповною стопою, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  7. Шестистопний хорей, суміжне римування, жіноча рима, катрен.

  8. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  9. Чергування тристопного із двостопним анапестом, перехресне римування, чергування чоловічої і жіночої рими, катрен.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

  10. Тристопний анапест, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  11. Чотиристопний хорей, кільцеве римування, чергування чоловічої і жіночої рими, дециверса.

  12. Шестистопний хорей, суміжне римування, жіноча рима, дистих.

  13. Чотиристопний анапест, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  14. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування чоловічої і жіночої рими, пентина.

  15. Тристопний анапест, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  16. П’ятистопний ямб, перехресне римування, жіноча рима, терцина.

  17. Чотиристопний анапест, суміжне римування, чоловіча рима, катрен.

  18. Чотиристопний дактиль, кільцеве римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  19. Чотиристопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  20. Чотиристопний ямб, кільцеве римування, чергування чоловічої і жіночої рими, катрен.

  21. Чотиристопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  22. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  23. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  24. Чотиристопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  25. Тристопний хорей, перехресне римування, жіноча рима, катрен.

  26. Чотиристопний амфібрахій, поєднання суміжного і кільцевого римування, чергування жіночої і чоловічої рими, секстета.

  27. Чергування чотиристопного і тристопного ямба, перехресне римування, чергування чоловічої і жіночої рими, катрен.

  28. Чотиристопний хорей, перехресне римування, жіноча рима, катрен.

  29. Шестистопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  30. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  31. Тристопний анапест, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg

  32. Тристопний анапест, перехресне римування, жіноча рима, катрен.

  33. П’ятистопний ямб, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  34. Чотиристопний амфібрахій, перехресне римування, чергування жіночої і чоловічої рими, катрен.

  35. П’ятистопний анапест, суміжне римування, чоловіча рима, катрен.









































НОТАТКИD:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\118813875_SRRRR_RRyoSRyoRRR - копия.jpg





































































































D:\Мої документи\Проекти\Інформатика. 2016\1332355031_4.jpg



55




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Краткое описание документа:

Запропонований посібник призначено для перевірки навчальних досягнень випускників й укладено відповідно до чинної програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури.

Посібник дає можливість абітурієнтам самостійно перевірити свій рівень підготовленості до ЗНО з української літератури, актуалізувати та систематизувати знання на визначення художніх засобів в уривках поетичних і прозових творів, виявити «прогалини» в знаннях.

Посібник містить дві частини. Матеріал першої допоможе повторити теоретичні відомості з теорії літератури, зокрема питання, що стосуються мови художнього твору, основ віршування.

Завдання другої частини містять уривки поетичних і прозових творів і слугують для набуття практичних навичок визначення художніх засобів, ритміки у запропонованих уривках.

У кінці посібника подано відповіді до завдань, що дає можливість перевірити якість засвоєного матеріалу.

Посібник стане в нагоді випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, студентам філологічних факультетів, учителям, батькам.
Автор
Дата добавления 31.03.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Научные работы
Просмотров322
Номер материала ДВ-573542
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх