Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Урок на тему" « Психологічний вплив послання Тараса Григоровича Шевченка « І мертвим , і живим , і ненародженим …»на самовизначення особистості, її місця в суспільстві».

Урок на тему" « Психологічний вплив послання Тараса Григоровича Шевченка « І мертвим , і живим , і ненародженим …»на самовизначення особистості, її місця в суспільстві».

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

hello_html_m4f601f2c.gifD:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\CAGCAT10\j0157995.wmf



Урок на тему « Психологічний вплив послання Тараса Григоровича Шевченка « І мертвим , і живим , і ненародженим …»на самовизначення особистості, її місця в суспільстві».

Мета: розвиток уміння розуміти почуття, настрої, мотиви поведінку інших людей; розвивати вміння толерантно вирішувати непорозуміння, ніколи не втрачати людської гідності; розкрити причини відсутності взаєморозуміння; виховувати гідних громадян своєї держави.

Обладнання: репродукції картин, презентації, підготовлений роздатковий матеріал.

Не можна зіграти « Гімну Свободи»

На інструменті насильства

С.Єжи Ленц



Толерантність – це мистецтво жити

з іншими людьми та з іншими ідеями

Кофі Аннан







  1. Аналіз епіграфів.

  • Давайте обговоримо висловлювання, записані на дошці. Чи згодні ви з ними?

  • У чому сенс кожного висловлювання окремо?

  • Чи є серед них таке, з яким ви не згодні? Чому?

Cлова відомого польського фантаста-гуманіста Станіслава Єжи Ленца найбільш влучно відображають актуальну проблему сьогодення: проблему взаєморозуміння, толерантності.

Що ж таке толерантність? Толерантність у всі часи вважалася людською чеснотою. Вона передбачає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи та не порушуючи прав і свобод інших. Толерантність також є основою демократії і прав людини. Нетерпимість у полі етнічному, полі конфесійному або полі культурному суспільстві призводять до порушень прав людини, насильства і озброєних конфліктів.

2. Cлово вчителя.

Кожна людина рано чи пізно має поставити перед собою питання: хто я така? І вона мусить визначитися, до якого народу вона належить.Тому що від цього залежить спосіб її мислення та її духовне самовизначення. Хотілося б, щоб кожен українець із гордістю міг сказати про свою приналежність до тієї країни, яка дала йому життя. Це питання стоїть гостро і в наші часи, коли наша Батьківщина тільки-но стала на шлях свого самостійного розвитку, коли вона виборює своє місце на світовій арені.Саме ці проблеми непокоїли у свій час нашого відомого поета — Т.Г. Шевченка. Його вірш «І мертвим, і живим…» — це ніби крик болю за тих дітей неньки України, які готові віддати її славу задля кусня хліба, задля ласки чужих хазяїв’.

3.Презентація учня.

Жанр: Послання

Особливості побудови: Відсутність епічного, перевага ліричного, пройнятого актуальними громадянськими мотивами.

В епіграфі до послання (слова з Біблії «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, – лже оце») автор натякає на панів-експлуататорів, які, знущаючись з народу, говорять, що його люблять.

Ідейно-художній зміст поеми « І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм моє дружнєє посланіє»

У своєму посланні Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє.

Ліричний герой важко переживає трагізм навколишнього життя, критикує панів, указує їм на інший шлях (лякає жахами революції і закликає припинити знущання з народу).

«В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», пише Шевченко, вважаючи, що український народ має всі підстави для формування своєї самостійної держави й культури.

У творі має місце діалог між паном і ліричним героєм про самобутність культури українського народу та її роль у визволенні з-під ярма самодержавства. Правду треба шукати на власній землі, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути тільки шляхом єднання.

Шевченко ставить п’ять коротких запитань, натякаючи на те, що історію треба переглянути; «Що ми?», «Чиї сини?, «Яких батьків?», « Ким закуті?», «За що закуті?»

Ідея .Значення твору .Вплив на формування національної самосвідомості українського народу, осуд байдужості до майбутнього свого народу, утвердження демократичного розуміння Історії України та її культурного процесу. Мова твору багата, письменник уживає слова різних лексичних груп: старослов’янізми, історизми, вульгаризми тощо з метою створення відповідного ідейному задуму звучання.

4. Слово вчителя.

Справді, кожен великий поет може не тільки спиратися на досвід свого часу і минулого, але й передбачати майбутні події. Так, Тарас Шевченко бачить гноблення рідної землі, культури, бачить, що найкращі таланти мусять їхати кудись на чужину, чи до Москви, чи до Польщі, щоб досягти слави, реалізувати свій геній. Адже не мають вони змоги творити рідною мовою на рідній землі, пишатися мовою, яка проголошена була «мужицькою» і не гідною високої творчості. Навіть сам поет не раз потерпав від насмішок над мовою своїх творів. І великою силою любові він намагається утримати земляків від втрати власної національної гідності.

Кожна людина повинна поважати себе. А почуття самоповаги перш за все, народжується із почуття поваги до своєї Батьківщини, культури, мови. Не може існувати людина без матері, без Вітчизни, без мови. Скільки б не вчилася вона в різних землях, у різних народів, не може людина і не повинна позбутися генетичної пам’яті, національної гідності.

Крім того, така втрата національної гідності уявляється поетові катастрофою, загибеллю країни, коли «потече сторіками кров у синє море дітей ваших…»

Не закликає Тарас Шевченко замкнутися тільки у своєму національному оточенні, залишитися неуками. Він тільки просить земляків своїх бути розумними і розбірливими:

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Для України, як багатонаціональної держави з розмаїттям культур і релігій, питання терпимості, етичності, гуманістичного виховання стають чи не головним чинником внутрішньої стабільності країни.

5. Презентація.

Етика учасника міжкультурного спілкування

1.     Ставитися до культури учасників спілкування з такою ж повагою, як до своєї.

2.     Не судити про цінності, переконання та звичаї інших культур, відштовхуючись від власних цінностей.

3.     Завжди памятати про необхідність розуміння культурних засад чужих цінностей.

4.     Ніколи не виходити з переваги своєї релігії над релігією іншого.

5.     Спілкуючись з представниками іншої релігії, поважати цю релігію.

6.     Поважати звичаї вдягання, прийняті в інших культурах.

7.Намагатися зрозуміти звичаї приготування та вживання їжі  іншими народами.

8Не вважати колір шкіри основою взаємовідносин з тією чи іншою людиною.

9.Завжди пам’ятати, що ніякі наукові дані   не підтверджують переваги однієї етнічної групи над іншою.

10Не ставитися зверхньо до людини, якщо її акцент відрізняється від твоєї вимови.

11.Розуміти, що кожна культура, якою б малою вона не була, має що запропонувати світові.

12. Усвідомлювати, що немає таких культур, які б мали монополію на встановлення світових стандартів.

6.Завдання на визначення якостей, притаманних толерантній людині.

Вміння спілкуватися.

МАТЕРІАЛИ:

Набір карток, кожна з однією якістю людини, малюнок соняшника у середині, якого написано слово ТОЛЕРАНТНІСТЬ.


ДІЯЛЬНІСТЬ:

* Учні об'єднуються у 3-и групи.

* кожна група отримує по 11 карточок із словами, що характеризують людину.

* кожній групі пропонується відібрати якості, що притаманні толерантній людині.

* кожна група обговорює надані їй картки, приймає рішення.

*кожна група по черзі презентує свою роботу, наклеює листочки зі словами на малюнок соняшника. Продовжується доти, доки усі картки не будуть прочитані й обговорені.

Картки – листочки:самостійність, - наполегливість, - скромність, - впевненість, - старанність, - сумлінність, - охайність, - організованість, - взаємодопомога, - милосердя, - людяність, - чуйність, - мудрість, - об’єктивність, - дисциплінованість, - працьовитість, - ощадливість, - відповідальність, - терпимість, - взаєморозуміння, - доброзичливість, - самостійність, - рішучість, - дбайливість.

16320-Group-Of-Diverse-Diffferent-Colored-People-Standing-On-Blue-Puzzle-Pieces-And-Holding-Their-Voting-Ballots-In-Envelopes-While-Looking-Down-At-A-Ballot-Box-Clipart-Illustration-Graphic.jpg

7.Завдання на вміння характеризувати не тільки інших, але й себе . Повернемося до творчості Т.Г. Шевченка. Поет любить свою Україну, бажає їй добра, розуміє, що правда з «чужого поля» не зросте на нашій землі, бо «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Дворянство, розпещене й примхливе, вивчене в чужих землях, повинно нарешті усвідомити свій нерозривний зв’язок з Україною, адже рідну землю, Дніпро, гори, які є найбільшим багатством кожного українця, не купиш, не забереш із собою закордон. Поет виражає складну гаму почуттів до таких «патріотів»: він то вибухає гнівом, то проникливо просить усвідомити необхідність об’єднатися всім суспільним верствам для майбутнього блага України. Одним із шляхів до гармонійного суспільства поет вважає освіту, осмислення уроків історії, розвиток культури. Кожний українець має дати собі чесну відповідь на болючі питання:

що ми?..

Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?..

Ще раз прочитайте послання й знайдіть спільне й розхоже сприймання світу між вами й Т.Г.Шевченком. Часи змінились, а чи порозумнішали люди?



ДІЯЛЬНІСТЬ:

Для кожного з учасників знадобиться ось така картка.

Ім’я

Схожість

Розходження








8.Підбиття підсумків

Наша країна ніби весь час стоїть на перепутті, де кожен тягне її в свій бік, кожен закликає йти своїм шляхом. І сива «заплакана мати» мусить берегтися від омани сама й берегти своїх дітей. Ось як пише про це поет:

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

Геніальному поетові вдалося підняти питання, яке завжди лишалося актуальним для нашої країни. З великим болем він говорить про те, що дуже часто ми в бажанні наслідувати когось сильнішого, могутнішого забуваємо про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь наших предків:

Нема на світі України,

Немає іншого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Не буде поваги тій людині, що зрадила свої національні корені, — ні від співвітчизників, ні від іноземців. І знову у творі як символ історичної пам’яті славного народу з’являється образ «високої могили».

Слова Т. Г. Шевченка і тепер не втрачають своєї сили й гостроти. У наш час проблема самоповаги, міцної дружби, толерантності існує між людьми . І саме тепер вони повинні її вирішити.





Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Краткое описание документа:

Творчість Т. Г. Шевченка багатогранна й повчальна.Автор популярних віршів закликає суспільство до справедливості, намагається розтлумачити істину, що  ніколи не потрібно втрачати людської гідності. Важливо, щоб діти  обрали саме шлях толератного вирішення проблем. Адже слово - це міцна зброя. І необхідно вміти правильно його використовувати. 

Творчість Т.Г.Шевченка потрібно вивчати не як окремий відрізок розвитку літератури. Ця людина прагнула іншого життя, оновленого суспільства, поваги до кожно особистості. Урок повинен допомогти дітям навчитися поводитися толерантно у різних життєвих ситуаціях.

Автор
Дата добавления 09.05.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров243
Номер материала 519374
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх