Зажурилась Україна, Бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії — У полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана до хана. Годі тобі, пане-брате, Ґринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А я в закаулку, Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти станеш з шабелькою, А я з кулаками, Ой щоб слава не пропала Проміж козаками. Ой козак до ружини, Бурлака до дрюка: Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.