1. Є святкових днів багато
На листах календаря,
А між ними наше свято –
«Вшанування букваря!»
2. Ми сучасні діти,
Все повинні вміти:
Грамотно писати,
Множити, ділити.
3. Ще повинні вміти
Рідний край любити,
Школу і родину,
Нашу Батьківшину.
4. В першім класі урочистий
«День прощання з Букварем».
Пригадай, що ти колись-то
Був маленьким школярем.
5. «Нам Буквар вже не потрібний, -
Гордо кажуть первачки. –
Ми й читаємо несхибно,
Ми вже й пишем залюбки».
Пісня-сценка «Як ми вперше шли до школи».
Дзвенить!
Що?
Дзвоник
Ну той що?
Хай йому біс.
Не біс, а до школи треба йти. (всі беруть портфелі, ___________ лежить)
_____________! Ходімо до школи!
Куди?
До школи.
До школи? Не хочу!
Як це не хочу?
А так, не хочу і все тут. Як колись добре жилось: нема черевиків – сиди собі вдома. Чи взяти та свої позакидати? (намагається зняти черевики)
Ага! Позакидай, тільки спочатку скажи про це своїй мамі.
Та ні, краще піду до школи, бо добра не жди. (бере портфель). Ну, господи, допоможи! (йде позаду).
Щось ми на школярів не дуже схожі.
Як це не схожі? В портфелі?
Можна й на сусідське теля портфель надіти, та воно від цього школярем не стане.
А ну, покажемо що ми справжні першокласники! (стають рядком й співають)
І
Як ми вперше йшли до школи. Раз, два, три
Не забудемо ніколи. Раз, два, три
Р
2р.
уки й ноги в нас тремтіли
Де ми є не розуміли . Раз, два, раз, два, раз, два, три
ІІ
Школярів прийшло чимало Раз, два, три
В
2р.
класі зразу тісно стало Раз, два, три
Я з букетом більше себе
Я малий букет до неба. Раз, два, раз, два, раз, два, три
ІІІ
Довго як урок триває. Раз, два, три.
В
2р.
мене сил не вистачає. Раз, два, три.
До дзвінка не досидіти.
Хочу їсти, хочу пити. Раз, два, раз, два, раз, два, три.
IV
В мене ручка така клята Раз, два, три
Щ
2р.
о не можу я писати Раз, два, три
Хоч рука її тримає
Та вона ж сама стрибає Раз, два, раз, два, раз, два, три
V
Скільки сил треба докласти Раз, два, три
Поки станемо ми класом Раз, два, три
В
2р.
ип’єм з вчителя всі соки.
Скільки з нами той мороки. Раз, два, раз, два, раз, два, три
6. Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає вам буквар.
7. Є книг багато-радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – буквар.
А де ж сам Буквар? Математика є. Природознавство також.
Математика.
Математика – цариця всіх наук.
Перед вами рівно в ряд
Цифровий іде парад
Треба добре цифри знати,
Гарно в зошиті їх писати
Ми навчились рахувати
І письмово, і в умі.
Нам не треба калькулятор,
Калькулятор – ми самі.
Природознавство
В природі все буденне і святкове
І дивне, й незвичайне, і просте.
Є зміст в листочку,
Є зміст в пташиній мові, -
В усьому, що зів’яло і цвіте.
І чую я, як в серці зріє слово
І папороть надій моїх цвіте…
В природі все буденне і святкове,
І може, просто кажучи, - святе!
8. Ми Букварика чекаєм,
А його усе нема.
Де ж так довго забарився?
Може в лісі заблудився?
Букварик.
Я – Букварик чарівний,
Швидше ти мене відкрий.
Сам тобі допоможу:
Вмить читати навчу!
Ти мене не ображай,
А люби й поважай.
Коли дуже побажаєш,
Все в світі ти впізнаєш!
Слово надається директору школи.
10.
Приймай парад війська букв від А до Я!
Буквар. Військо моє славне, шикуйся! Кроком руш! (Під музику діти марширують по залу і шикуються обличчям до сцени. У центрі – Буквар.)
«Веселе місто Алфавіт»
Веселе місто Алфавіт.
Йому сьогодні наш привіт.
До нього нам лягає путь. –
У ньому літери живуть.
Живуть там літери в словах,
А кожне слово – звір чи птах,
Травиця чи барвистий цвіт.
Отож в похід
За мною вслід!
А.
Аеропорт.
Гайда звідсіль
Автобусом до міста!
Нас обганя автомобіль,
А в нім – автотуристи.
Стрічає аркою між віт
Веселе місто Алфавіт.
Б.
Б’є в бокастий барабан
Билом буковим баран.
А в барвистий бубонець
Б’є білястий баранець.
В.
На велотрек спішить ведмідь,
Всідається – і ну ревіть!
Вирулює велосипед –
Вовчисько вирвався вперед.
Г.
Гляньте: гуля он яка
В гультяяки гусака!
Д.
Дятел дерево довбав.
Дощик дятла не дістав:
У дуплі у дятла дім.
Дятленятам добре в нім.
Е.
Електропоїзд аж гуде –
Мчить по шляху своєму.
Його по рейках птах веде –
Веселий страус ему.
Ж.
Жмурки-піжмурки смішні
У звірят і комашні.
Жук-жучище жмуриться,
Жмуриться – не журиться.
И.
А ця ось літера сумна:
Ніяких слів не почина.
І між гілками заховавсь.
К.
Квочка із курчатами
Качці з каченятами:
Там, де коники веселі,
Кататися!
Л.
У літак сідає лис.
З міста він летить у ліс.
А лисиця й лисенята
Виглядати будуть тата.
М.
Малювати мавпенята
Мавпу-маму, мавпу-тата,
Малювали мальву-квітку.
Будуть малярами дітки!
Н.
А носоріг
Уздовж доріг
Насіяв незабудок.
І написав:
«Не насмітіть!
Не наступіть!
І не зірвіть! –
Нехай на радість будуть!»
О.
- Ослику, ослику!
Що в твоєму возику?
П.
Пекар півень у пекарні
Пік перепічки прегарні
І пшеничні пампушки,
І препишні пиріжки.
Пригощайтеся!
Р.
Рак рибі рано у ріці
Розповідає радо:
і позрізав принаду!..
С.
А слон-силач, славетний гість
У місті Алфавіті,
Сказав:
А це – найкраще в світі!
Т.
Тигр на телестудії
В телепередачі
Височить над тумбою –
Задрімав неначе.
У.
Спізнився на урок удав:
Узорну шкіру надівав.
У школу увійти не встиг –
Уклався лежма під поріг.
Ц.
А цирк який цікавий!
В нім цілий день вистави.
Танцюють в цирку циркачі –
Гірські цапи-бородачі.
Ш.
- Шишкарику-пташино,
Що ти довбеш щоднини?
- Шишечки з сосон очки,
Шишки із ялини!
Ю.
Ви тільки гляньте: птах юрок,
Брат легкокрилих ластівок.
Об’їхав юнгою весь світ.
Прибув у місто Алфавіт.
Направо! В обхід по залу кроком руш!
(Зупиняються зліва від сцени.)
(Зупиняються праворуч)
Починається серйозне випробування – складання слів. Я буду називати слова, а потрібні букви шикуються в центрі зали.
Школа
Ми мрію любимо й книжки,
Життя у нас буя.
Вчимося в школі залюбки
Від А до Я!
Мова
Знай рідну мову і вивчай,
Вона твоя й моя.
Та перш за все абетку знай
Від А до Я!
Буквар
Я віднині школяр,
Мовлю радісно я:
- Хай живе мій буквар,
Перша книга моя!
Веселе місто Алфавіт.
В нім кожне слово – цілий світ.
В нім кожна літера жива –
Із них складаються слова.
Ви розпізнати їх зуміли?
Запам’ятали? Зрозуміли?
Тоді до зустрічі в книжках –
У букварях і читанках.
Бажає вам щасливих літ
Веселе місто Алфавіт!
Пісня «Гей ви букви»
Дім, де букви проживають,
Здавна азбукою звуть,
Поодинці там гуляють,
Потім у складах живуть.
Як почнеш слова читати,
Розпочнуться вмить дива,
Все зумієш прочитати,
Що читають мама з татом.
Все відкриють вам слова!
Приспів:
33 подружки, букви-говорушки,
33 подружки вивчили вже ви,
В
2 рази
мієте читати, грамотно писати,
Вчили нас малята залюбки!
Все зумієш прочитати:
Назви вулиць та казки,
Навіть дідову газету,
Вірші та товсті книжки
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестру ти не благай,
Вчись відмінно і завзято!
Щоби знать всього багато –
Просто сядь та прочитай!
14. В мене вдома є підмога.
Труднощів я не боюсь,
Бо зі мною допомога:
Мама і мій татусь.
15. Старався я немарно,
Кривуль ніде нема.
І ручка пише гарно,
І виписує сама.
І літеру, і кому,
Я можу написать.
16. Добре нам читається
Вчителька всміхається
А як хтось не знає –
Хмуриться вона.
17. Рідний наш Букварику,
Ми тебе любили,
Ми з тобою весело й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись,
Час з тобою розлучатись.
18. Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти найдорожчий від усіх,
Ба навчив усіх читати.
19. Фізкультхвилинка.
Є у нас іще дарунок.
Це, звичайно, наш танок.
Отже, друзі, ширше коло,
Не жалійте чобіток.
Танок
Слово надається батькам.
20. Букварик навчив нас читати й писати…
Спасибі тобі за добру науку,
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку,
Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже,
Ми тобі, Букварику
Дякуємо дуже.
Букварик
Дякую вам за добрі слова.
Йду бо чекає мене дітвора.
Всіх я мушу навчити читати,
Щоб кожен розумним міг стати.
Вам ж дарую, первачки,
Ці чудові книжечки.
(Заходять учні в костюмах «Читанки», «Рідної мови»)
Букварик (звертається до «Читанки»)
Читанка добра прийми естафету,
Веди школярів по дорогах планети
Хай відкривають їх розум і руки
Незнані шляхи на планеті науки,
Хай не погасне бажання малят
Творити добро на планеті Земля.
Читанка
Я іду, іду, слово рідне вам несу.
З вами познайомимось охоче
В мене є казки на різні теми,
Вірші є, байки, статті, легенди.
Стану другом кожному із вас –
Читанку полюбить перший клас.
Рідна мова.
Як найчарівніша колискова,
Хай звучить для вас рідна мова.
У моїй державі – правил море,
Хто не вчить їх, в того сум і горе.
В нашій рідній українській мові
Золоте зернятко – кожне слово.
Вчіться мови рідної, малята,
Я ж вам в цьому буду помагати.
Рідна хата.
Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі.
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти…
Є у нас одна країна,
То – прекрасна Україна,
Нашого народу дім
Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти
Різні в світі є країни,
Гарні є, є і багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
Танець «Крило»
Учитель.
Ось і закінчилося наше свято
Всім присутнім хочемо побажати
Щастя, здоров’я, достатку і миру,
Здійснення мрій і веселого співу!
Я вас прошу, дорогі діти, не лінитись
І вчити уроки день при дні,
І берегти книжки! Віднині
Найкращі друзі вам вони!
Бажаю вам дорогі діти, успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки – бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими.
Вам, шановні батьки, «Спасибі» хочу я сказати
За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов,
За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати.
Та гарно-гарно малювати.
Це – перший крок. Попереду ще багато років.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки.
А вам шановні колеги натхнення, сил, терпіння…
Лозівська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №7
Лозівської міської ради Харківської області
Підготувала:
вчитель 1-А класу
Лісова О.П.
Лозова
2014 рік
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.