Урок творча майстерня Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах.

Тема уроку: Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах.

Комунікативна тема: Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови (Ольга Яремко)

Тип уроку : урок поглиблення знань та засвоєння нових аспектів теми

Вид уроку : творча майстерня

Методи і прийоми : інтелектуальна розминка, комунікативна розминка, орфографічний тренажер, Вправа «Барон Мюнхаузен», робота з підручником, робота з таблицями, графічний диктант, буквений диктант.

Мета уроку :

Навчальна: повторити, поглибити і закріпити знання і навички з морфологічної будови слова, правопису та стилістичних особливостей основних морфем;

Розвиваюча: розвивати спостережливість, навички морфемного аналізу слів,

креативне мислення учнів; уміння застосовувати поняття

в нових ситуаціях

Виховна : патріотизм, бажання вивчати українську мову.

Очікувані результати:

Учні повинні знати:

1. Морфологічну будову слова.

2. Основні орфограми в префіксах, коренях та суфіксах.

3. Стилістичне значення морфем.

4. Поняття форми слова та спільнокореневих слів.

Учні повинні уміти:

1. Правильно писати слова з орфограмами в коренях, префіксах та суфіксах.

2. Розбирати слово за будовою.

3. Добирати спільнокореневі слова.

Випереджальні завдання учням: підготувати цікаві повідомлення по темі «Будова слова»

Обладнання : комп’ютер, мультимедійний екран, презентація, підручник, роздатковий матеріал (таблиці, схеми, позначки)

Хід уроку

Індукція.

• Легенда

• Лінгвістична розминка

5 хв.

2.

Самоконструкція.

11 хв.

• Робота з таблицею «Теоретичні відомості по темі «Будова слова»

1 хв.

• Інтелектуальна розминка (кросворд)

1 хв.

• Комунікативна розминка (відповіді на запитання).

2 хв.

• Робота із зошитом

2 хв.

• Орфографічний тренажер (заповнення таблиці)

5 хв.

3.

Соціоконструкція. Соціалізація

18 хв.

• Робота з текстом.

3 хв.

• Робота по групах.

5 хв.

• Робота з підручником.

5 хв.

• Вправа з ключем.

5 хв.

4.

Афішування

7 хв.

• Графічний диктант.

1 хв.

• Буквений диктант.

1 хв.

• Вправа «Барон Мюнхаузен».

1 хв.

• Розумова гімнастика.

2 хв.

• Робота з таблицею «Теоретичні відомості по темі «Будова слова»

2 хв.

5.

Розрив

• Презентація випереджальних завдань

2 хв.

6.

Рефлексія.

1 хв.

7.

Домашнє завдання

1 хв.

І. ФАЗА ІНДУКЦІЇ.

• СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Сьогоднішній урок мені хотілося розпочати з побажання творчого натхнення, адже пройде він у незвичайній формі творчої майстерні. Про що йтиме мова ви дізнаєтеся, прослухавши легенду.

Було це давно – ще за старої Австрії. В купе швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і наш українець. Говорили про різне і нарешті почали – про мови: чия мова краща, багатша, котрій належить світове майбутнє. Самозрозуміло – кожний вихваляв свою мову!

Англієць заявив, що Англія – це країна завойовників і великих мандрівників, які славу її мови рознесли по всьому світу. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна та інших великих письменників і науковців. Очевидно – англійська мова – це світова мова!

Гордовитий німець відразу заперечив, бо німецька мова – це мова двох імперій: Великонімеччини та Австрії. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова славетних Шіллера, Канга, Вагнера, Гете і Гейне. І тому тільки німецькій мові належить світове майбутнє.

А італієць, посміхаючись, сказав: «Ви обидва не маєте рації. Моя мова – мова сонячної Італії – це мова музики, мова кохання – а про кохання мріє кожен. Італійською мовою написані славетні твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні та інших великих італійців. Ні, тільки італійська мова може стати провідною мовою в світі!»

А наш українець – по довшій мовчанці сказав: «Я міг би, панове, як і Ви, хвалитись, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сатирика Котляревського, безсмертного генія Тараса Шевченка, неперевершеного в світі лірика Лесі Українки, великого титана Франка. Я міг би назвати багато славних імен свого народу, але не тому суть! Ви ж нічого не сказали про саме багатство і можливості Ваших мов. А це найважливіше! От, скажімо, чи могли б ви у своїх мовах написати невелике оповідання, в якому би всі слова починалися з тієї самої літери?!»

– О ні! Це неможливо – заявили всі.

– Ось, на ваших мовах це неможливе, а в нашій – це зовсім просто! Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.

– Хай буде «П», - сказав той.

– Добре. Оповідання буде називатися «Перший поцілунок»

Перший поцілунок

Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку прийшло по пошті приємне повідомлення:

– Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, – погостюєте, повеселитись! Павло Петрович поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів.

Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліни Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду, Павло Петрович прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна програла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку…

Прийшла пора – попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзнерського пива. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливою, пироги, присмажені пляцки…

Потім прислуга подала пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.

Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про панночку.

Поліна Полікарпівна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, полюбуватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла підхмеленому поету. Походили, погуляли…Порослий папороттю прадавній парк подарував парі приємну прохолоду…Повітря п,янило принадними пасовищами…Посиділи, помріяли, позітхали, пошептали, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок… - прощай, парубоче привілля! Прийдеться поету приймакувати.

Якщо ви уважно вслухаєтеся в текст, то помітите, що, крім слів, які починаються з букви «п», тут досить багато слів, які є похідними та утворені різними способами за допомогою префіксів. Тож говорити ми сьогодні будемо про… та красу, багатство рідної мови. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим іменем своєї родини.

Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше.

• «ЛІНГВІСТИЧНА РОЗМИНКА» (оголошення девізу уроку)

Девізом уроку ми візьмемо слова Ольги Яремко, але прочитати їх ви зможете, відмежувавши букви українського алфавіту від англійських.

Лgюqдиdнsа, zкотjра зwнаsє vукzраїlнсьgкі сfлоrва, щgе не lзfнаєs мwоtви.

Ольга Яремко

ІІ. САМОКОНСТРУКЦІЯ.

• РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ «ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПО ТЕМІ «БУДОВА СЛОВА»

Зараз ви попрацюєте з таблицею, де зазначите, які терміни вам відомі - «+», які невідомі - «-», а про які маєте недостатньо інформації - «?». Знаки поставте в першу графу колонки, при подальшій роботі зверніть увагу на знаки мінус та знак питання. До таблиці ми повернемося наприкінці уроку.

Основні поняття теми

Етапи уроку («+», «–», «?»)

Перший

Заключний

Морфеми – найменші значущі частини слова.

Будова слова – відповідне розміщення морфем у слові.

Значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення

Префікс, корінь, суфікс виражає лексичне значення слова

Закінчення виражає граматичне значення слова

Омонімічні корені – це корені, які мають різне лексичне значення. Наприклад: водити, вода.

При відмінюванні слова (за відмінками, особами) утворюються форми одного й того ж слова, змінюється граматичне значення, а лексичне залишається тим же.

Спільнокореневі слова – це самостійні слова, які мають однаковий корінь

• ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА РОЗМИНКА (кросворд)

Зараз ми пригадаємо основні терміни, розв’язавши кросворд.

П

Р

Е

Ф

І

К

С

К

О

Р

І

Н

Ь

С

У

Ф

І

К

С

М

О

Р

Ф

Е

М

И

С

П

І

Л

Ь

Н

О

К

О

Р

Е

Н

Е

В

І

З

А

К

І

Н

Ч

Е

Н

Н

Я

О

С

Н

О

В

А

1. Значуща частина слова, яка стоїть перед коренем.

2. Спільна частина споріднених слів, яка виражає їх поняттєве значення.

3. Значуща частина слова, яка стоїть після кореня.

4. Найменші значущі частини слова.

5. Слова, які мають однаковий корінь, але різне лексичне значення.

6. Змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення.

7. Частина змінюваного слова, яка виражає його лексичне значення.

Ключове слово нашого кросворду «пісенна», бо українська мова є саме такою. А які ще епітети ви можете дібрати до української мови.

• КОМУНІКАТИВНА РОЗМИНКА.

• Що називається морфемою? (Найменша неподільна значуща частина слова)

• Корені можуть бути зв’язані та незв’язані. Які корені називаються незв’язаними? (Ті, що можуть існувати як самостійні слова: ліс, лісок, узлісся) Навести приклади незв’язаних. (Відняти, підняти, розняти)

• Основа може бути похідною та непохідною. Як їх розрізнити? (У складі похідної основи, крім кореня, можна виділити ще словотворчі афікси, а непохідна основа містить лише корінь: морозиво, правдивий; сонце, білий, сніг)

• Що називається афіксом? (Це носій словотвірного і граматичного значень слова, слугує засобом творення похідних слів і форм того самого слова - префікс, суфікс, закінчення (флексія), постфікс)

• Які визначення морфем майже однакові, за винятком невеликої деталі?

• Чи потрібно враховувати чергування звуків при визначенні кореня? Наведіть приклади.

• Що відрізняє форми слова від спільнокореневих слів?

• Які слова не мають закінчення? Наведіть приклади.

• РОБОТА ІЗ ЗОШИТОМ (за допомогою позначок)

Корінь виражає лексичне значення слова.

Префікс та суфікс утворює нові слова.

Закінчення утворює форми слів.

Афікси - префікс, суфікс, закінчення (флексія), постфікс.

• ОРФОГРАФІЧНИЙ ТРЕНАЖЕР. Вправа на застосування

узагальнюючих правил «Основні орфограми в префіксах, коренях, суфіксах». Завдання для учнів: дібрати приклади до кожного правила із довідки.

Місце орфограми

Орфограми

Приклади

У префіксі

Букви е,и, і в префіксах пре-, при-, прі-

Букви з,с у префіксах роз-, без-, з-, с-

На межі кореня і суфікса

Буквосполуки -цьк-, -зьк-, -ськ-, -цтв-, -зтв-, -ств-

У суфіксі

Букви и, е (є) в суфіксах –ечок,єчок, -ечк (а),

-ичок, -ик

Буква и в суфіксі –ив (о)

Букви и,і в суфіксах –ир, -ист, -изм, -ір, -іст, -ізм

Букви и, і, е (є) в суфіксах –инн (я), -інн(я), -енн(я), -єнн(я)

Букви о,е (є) в суфіксах –ов (ий), -ев(ий), -єв(ий)

Букви и,ї в суфіксах –ин, їн

Довідка: вкладення, приєднати, вознесенський, миттєвий, смайлик, розмістити, прізвище, скинути, користувацький, ринковість, припасувати, програміст, завантаження, сестрин, урядовий, вершечок, прекрасний, тонісінький, свідоцтво, півник, морозиво, історизм, електронний, вовчисько, картоплиння, грошовий, Софіїн, спільнота, бурмило, ледацюга, маркетинговий, повідомлення.

• РОБОТА ІЗ ЗОШИТОМ (за допомогою позначок)

• Роз-, без- - завжди з буквою «з»;

• С- кафе «Птах», в інших випадках – пиши з-;

• Пре- можна замінити «дуже», вища міра;

• При- приєднання, приближення, неповнота дії;

• Прі- : прізвище, прізвисько, прірва;

• Г, Ж, З -ЗЬК (ий), - ЗТВ (о)

К, Ч, Ц + -СЬК (ий), -СТВ (о) -ЦЬК (ий), -ЦТВ (о)

Х, Ш, С -СЬК (ий), -СТВ (о)

ІІІ. СОЦІОКОНСТРУКЦІЯ – СОЦІАЛІЗАЦІЯ.

• РОБОТА З ТЕКСТОМ.

Молитва до мови

Мова українська! Свята праматінка мого народу! Від Слова Божого, славних пращурів, неба і землі, вогню і води, спеки і дощу, грому і блискавки, сонця і місяця, хмар і зорi, хлібних ланів, квітучих садів, співу пташок, тиші і вітру народжена.

Мова рідна! Мудра Берегиня, що не даєш згаснути земнiй славi народу нашого, дбаєш про нього, згуртовуєш його, тримаєш на неосяжній висоті небесного олiмпу волелюбностi i гордостi духу.

Мова! Одвiчна суть наша у своїй неподiльнiй трiйцi, бо єси Любов, Вiра i Надiя! Ти стоїш на чатах вiвтаря духовного храму i не впускаєш злих духiв виродження, скверноти та ганьби, висвячуєш нарід спасенними молитвами, вогнем очищення та святими водами, щоб не змалiв i не перевiвся рiд наш прадавній. Ти множиш цей люд веселий i щирий, святоруський, багатий талантами та невмирущими скарбами традицій і пiсень, наповнюєш душi Божественним сяйвом сонячно-небесним, бо то є кольори життя i вищого знамення.

Мова наша! Життєдайна криниця на неосяжнiй дорозi людської долi! Твої джерела б’ють з правiчних глибин матiнки-землi, тому й вогненна така. Купаються в тобi нiчнi зорi, тому й чарiвна така. Кохаються в тобi вуста матерi, тому й ласкава така. Зцiлюєш Ти втомлених духом, даєш силу й наснагу, здоров’я та довгий вiк, даруєш безсмертя тим, хто живе Тобою, вдихає Тебе, молиться Словом Твоїм.

Повернися, єдина, до нас, до кожної оселi та родини, де б ми не були. Викликаємо Тебе з нетрiв забуття, віруємо в силу Твою, освячуємо щирістю душ та вогнями сердець, вiдданою любов’ю синiв i доньок, цiлуємо лик Твiй святий i скорботний, Панно наша, Берегине, Мова українська!

Почуй! Воскресни! Возродись! Заквiтни вiчно живим i молодим народним Словом. Поверни нам пам’ять свого роду, дай віру й натхнення, впевненість в собі, освіти морок наших душ, відведи спокусу та очисти від скверни цю древню святоруську землю, Русь-Україну, возвелич і порятуй на вiки вiкiв. Амiнь!

Катерина Мотрич

Завдання для учнів

• Чи чули ви ім’я Катерина Мотрич? (Мотрич Катерина Вакулівна — українська письменниця. Народилася 30 листопада 1947 року в селі Васильків, тепер Шполянського району Черкаської області. Авторка книжки оповідань «Соняхи» збірок оповідань і повістей «Час найкоротшої тіні», «Перед храмом любові і болю», роману «Досвіток». Сповнена ліризму проза Катерини Мотрич присвячена людям села, утвердженню нетлінних моральних цінностей В останні роки письменниця широко використовує форму молитви («Молитва до мови», «Молитва до убієнних голодом», «Молитва до України» 1991 р.)

• Визначте основну думку тексту.

• Визначте стиль тексту.

• Як ви розумієте вислови: «Мова рідна! Мудра Берегиня, що не даєш згаснути земнiй славi народу нашого, дбаєш про нього, згуртовуєш його, тримаєш на неосяжній висоті небесного олiмпу волелюбностi i гордостi духу.»; «Твої джерела б’ють з правiчних глибин матiнки-землi, тому й вогненна така. Купаються в тобi нiчнi зорi, тому й чарiвна така. Кохаються в тобi вуста матерi, тому й ласкава така. Зцiлюєш Ти втомлених духом, даєш силу й наснагу, здоров’я та довгий вiк, даруєш безсмертя тим, хто живе Тобою, вдихає Тебе, молиться Словом Твоїм» .

• Які епітети добирає Катерина Мотрич до української мови? (свята, мудра, життєдайна, вогненна…)

• РОБОТА ПО ГРУПАХ

1 група – дібрати форми слова та спільнокореневі слова до слів «пісня», «небо», «земля», «мати», «пам’ять»

2 група – виписати слова, які відповідають схемам:

1)

2)

3)

4)

Відповідь: 1) мова, свята,неба, землі.. 2) безсмертя, наснага, відведи, порятуй; 3) праматінка, згуртовуєш, неосяжна, висвячуєш..; 4)українська, славних, квітучих, вогненна…

3 група – розібрати за будовою слова: праматінка, волелюбність, виродженість, життєдайна, возвелич, неосяжна, безсмертя.

• РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ

1 група – вправа 125 (с.73)

2 група – вправа 126 (с.73)

3 група – вправа 128 (с.74)

• ВПРАВА З КЛЮЧЕМ

Запишіть слова за їхньою будовою в такому порядку: 1) П + К + З;

2) П + К + С + З; 3) П + К + С; 4) К + З; 5) П + К; 6) К + С; 7) К + С + З

1 група - кінний, орач, обв’язаний, затінок, довіра, іскра, розквіт;

2 група – бачиш, об’їзд, роз’яснений, істинний, трудар, окраєць, віддяка;

3 група – запал, ідея, нагода, проміжок, орлиний, носій, експортний.

Відповідь (з других букв)

1. Через терни до зірок;

2. Пташку пізнати у польоті, а людину – в роботі;

3. Вчитися ніколи не пізно.

ІV. АФІШУВАННЯ. Вправи змагальницького характеру

• ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ (за допомогою знаків зробити розбір слів за будовою)

Розважливий, приземлення, музикант, прекрасний, червоно, по-нашому, незакінчений, безжурно, примирення, гідність.

• БУКВЕНИЙ ДИКТАНТ ( С – спільнокореневі слова, Ф – форми слова)

1. Блакить, блакитноокий, блакитного, блакиті, блакитнуваті, блакиттю, блакитним;

2. Вовк, вовка, вовчище, вовкулака, вовчисько, вовків, вовки;

3. Писати, написати, пишу, писар, написаний, писака, писарювати.

• ВПРАВА «БАРОН МЮНХАУЗЕН»

1. Я стверджую, що всі слова, записані на дошці, мають однаковий префікс:

• Вибрався, вигрузив, вилетів, високий, виспався, вилетів, висвітлив, вимпел.

2. Я стверджую, що всі слова, записані на дошці, спільнокореневі:

• Коса, косити, кіска, косилка, косметика, косматий, косметичний;

• Топити, потопати, протоплювати, топтати, потоптати;

• Водяний, водолаз, водити, водій, підводник;

• Слава, славити, прославляти, прославлений;

Як називаються корені у словах водій, підводник … (омонімічні)

3. Я стверджую, що всі слова, записані на дошці, мають префікс пре-

• Предовгий, приписаний, премудрий, присунути, приписати, прекрасний, предовгий, прегарний, припечений, приварений.

4. Я стверджую, що всі слова, записані на дошці, мають префікс з-

• Скат, зцементувати, сформувати, стискач, счепити, спад, сковзко, зсох, зчавити, сховок, зшити.

• РОЗУМОВА ГІМНАСТИКА. Відредагуйте речення, замінивши спільнокореневі слова синонімічними.

1. Батьки нас вчать любити Батьківщину. 2. Тільки нероба нічого не робить. 3. Народний артист – улюбленець народу. 4. З груш мама зробила грушевий сік. 5. Коли я чую материнську колискову, то завжди згадую рідну матір.

• ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТАБЛИЦІ «ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПО ТЕМІ «БУДОВА СЛОВА»

V. РОЗРИВ

• ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИПЕРЕДЖАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

1 учень. У сучасній мові вже не сприймаються як спільнокореневі слова жир і жити, а колись вони належали до одного гнізда. Перше мало значення «корм, годівля, їжа», друге, його твірне, - «жити, годуватися». Носії мови зараз навряд чи співвідносять смородину зі смородом у значенні «сильний запах», столицю зі столом у значенні «престол»… Сьогодні корито ніхто не пов’язує зі словом кора, а в давнину це був виріб з кори дерева.

Розпад колишніх єдиних гнізд відбувається тому, що значеннєві зв’язки між словами, які входять до них, поступово слабнуть або зовсім втрачаються. (За Н. Клименко)

2 учень. В Україні налічується понад 50 назв населених пунктів з коренем город (Самгородок, Вишгород, Звенигородка). У період Київської Русі це слово означало обгороджене поселення, укріплене товстими стінами і вежами.

Суфікс –ів у назвах міст Харків, Фастів, Бердичів тощо свідчить про те, що ці слова, найімовірніше, утворено від чоловічих імен (прізвищ).

В українській мові максимальна кількість морфем у слові становить 12. За даними мовознавців, слів з 9 – 12-тьма морфемами менше одного відсотка.

3 учень. Усі ми знаємо слово порт. Та не кожний скаже, звідки воно. Адже porto по-латині – «ношу»; портмоне (гаманець) – « нести монети» , портфель – « нести аркуші». Походження слова порт повязують із давньоримським звичаєм. При засуванні міста римляни оточували його стіною, але перед тим, як вимурувати її, місце оборювали плугом, Там, де мала бути міська брама, не орали, а несли плуга на руках. Отже, portа буквально означає «місце, де плуга несли на руках». Звідки значення portа – «двері».

Тепер нам стає зрозуміло, чому служник, який стоїть біля дверей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра (завіса, що затуляє двері)

Слово викладача. Ці випереджальні завдання нам довели, що ми багато чого в українській мові ще не знаємо. Отож і справджуються слова Ольги Яремко «Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови» та все життя ми мусимо вчити рідну мову.

VІ. РЕФЛЕКСІЯ.

Дайте відповіді на запитання:

• Опрацювавши тему з будови слова, я зрозуміла, що…

• Найскладнішим для мене під час опрацювання матеріалу для мене було…

• Свої знання з теми розділу я б оцінила…

Домашнє завдання: опрацювати п. 9, вправа 127. Створити текст бігборду, який би рекламував вивчене.