В 2016- 2017 н.р. методичне обєднання заступників директорів шкіл з виховної роботи та педагогів – організаторів буде працювати над проблемою: «Підвищення якості освіти, рівня вихованості особистості, професійної компетентності педагога шляхом упровадження національно-патріотичного виховання та модернізації навчального процесу».
Мета: Сприяти пошуку нових шляхів, форм, методів становлення системи виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Шляхи реалізації даної проблеми:
- упровадження у виховний процес програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» , Концепції національно-патріотичного виховання на 2016 – 2020 роки, інноваційних методик, форм, прийомів виховання щодо формування в учнів системи загальнокультурних і національних цінностей ;
- впровадження в практику роботи інноваційних технологій, проектів, моделей оптимальних форм і методів організації виховної роботи з учнями;
- виховання патріотизму, усвідомлення належності особистості до свого народу, нації, України;
-виховання в учнів правової, духовної культури, формування мовної культури, внутрішньої потреби в суспільно корисній праці та інших чеснот, притаманних українському народові.
-створення сприятливого середовища для особистісного зростання учнів, розвитку їх талантів, здібностей;
-впровадження у практику роботи педагогічних колективів педагогіки співпраці учителів, учнів, батьків;
-формування соціальної компетенції, забезпечення особистісного зростання вихованців на засадах удосконалення діяльності шкільних дитячих об’єднань і органів самоврядування;
-удосконалення роботи з батьківською громадськістю;
покращення роботи з формування в учнів мотивації до здорового способу життя;
- розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності; удосконалення системи роботи музеїв та світлиць;
-посилення патріотичного виховання, збагачення духовного потенціалу учнівської молоді, відродження кращих надбань українського народу, його культурних і національних традицій.
«Затверджую"
Директор (назва школи)
(ПІБ директора)
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
(Назва школи)
Загальні положення
1.1. Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної
характеристики педагога-організатора.
Педагог-організатор повинен мати вищу або середню спеціальну освіту
(без вимог до стажу роботи).
Педагог-організатор підпорядковується безпосередньо заступнику
директора школи з виховної роботи.
У своїй діяльності педагог-організатор керується Конституцією законами
України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і
органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів,
правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а
також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами
внутрішнього трудового розпорядку, наказами, розпорядженнями директора, цією
Інструкцією, трудовим договором (контрактом).
Педагог-організатор дотримується Конвенції про права дитини.
2. Функції
Основними напрямами діяльності педагога-організатора є:
Сприяння розвитку і діяльності дитячих громадських організацій.
Організація дозвілля учнів.
3. Посадові обов'язки
Педагог-організатор виконує такі посадові обов'язки:
3.1. Сприяє розвитку і діяльності дитячих і громадських організацій,
об'єднань, допомагає в плануванні їхньої діяльності на принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів.
3.2. Сприяє оновленню змісту і форм діяльності організацій, об'єднань,
організовує їхню колективну творчу діяльність відповідно до
вікових інтересів учнів і вимог життя.
Забезпечує умови для широкого інформування учнів про
діючі дитячі й молодіжні організації, об'єднання.
Організовує наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку
проводить. .
Створює в школі сприятливі умови, які дозволяють учням виявляти
громадянську і моральну позицію, реалізовувати свої інтереси та потреби, цікаво і з користю для власного розвитку проводити вільний час.
Турбується про здоров'я і безпеку довірених йому учнів,
дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного
захисту.
Проходить періодичні медичні обстеження.
Організовує канікулярний відпочинок учнів.
Вивчає і використовує досвід роботи з дітьми і підлітками,
підвищує свою кваліфікацію.
Проводить роботу з добору й підготовки керівників (організаторів)
дитячих організацій, об'єднань.
Планує свою роботу, веде у встановленому порядку документацію.
Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають
громадському статусу педагога, в школі, в побуті, в громадських місцях.
Персонально відповідає за збереження закріплених за ним матеріальних цінностей.
4. Права
Педагог-організатор має право на:
4.1. Самостійний вибір форм і методів роботи з учнями і планування її на
основі плану роботи школи і педагогічної діяльності.
Участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи;
участь у роботі педагогічної ради школи.
Захист професійної честі й гідності.
Ознайомлення зі скаргами й іншими документами, що містять оцінку
його роботи, надання щодо них пояснень.
Захист своїх інтересів самостійно і/або через представника, в тому числі
адвоката, у випадку дисциплінарного або службового
розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.
Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за
винятком випадків, передбачених законодавством.
Підвищення своєї кваліфікації.
Атестацію на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну
категорію.
4.9. Давання учням під час занять, перерв обов'язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Правилами заохочення і покарання учнів школи.
5. Відповідальність
5.1. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і
Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, інших нормативних актів школи, законних розпоряджень адміністрації школи, посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, педагог-організатор несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.
За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних
із фізичним і/або психічним насиллям над особистістю учня, скоєння іншого
аморального вчинку педагог-організатор може бути звільнений з посади, яку він
обіймає, відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».
За завдані школі або учасникам навчального процесу у зв'язку з
виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків педагог-організатор несе
матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і/або
цивільним законодавством.
6. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)
Педагог-організатор:
6.1. Працює згідно з графіком, складеним виходячи з 36-годинного робочого
тижня і затвердженим директором школи.
Підтримує тісні контакти з органами учнівського самоврядування,
педагогічними колективами школи і установ позашкільної освіти дітей,
громадськими організаціями.
Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальний семестр.
План роботи затверджується заступником директора
школи з виховної роботи.
Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт
про свою діяльність за навчальний семестр.
Отримує від адміністрації школи інформацію нормативно-правового і
організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними
документами.
Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його
компетенції, з педагогічними працівниками школи.
ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
Організовує:
проведення організаційно-масової та культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких організаціях, дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання;
діяльність дитячих і громадських організацій, об’єднань, допомагає в плануванні їхньої діяльності на принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів.
умови для широкого інформування учнів про діючі дитячі й молодіжні організації, об’єднання;
наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку проводить;
дітей і підлітків до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами школи, в позашкільних закладах, за місцем проживання. Особливу увагу приділяє дітям, схильним до правопорушень, з неблагополучних сімей;
заходи щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює індивідуальну роботу з педагогічно занедбаними дітьми, підлітками.
канікулярний відпочинок учнів;
літній відпочинок школярів: створення оздоровчих таборів різних типів, залучення до них, в першу чергу, дітей-сиріт, напівсиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей;
роботу органів учнівського самоврядування і шкільних громадських організацій, надає їм організаційно-методичну допомогу і сприяє створенню умов для діяльності;
планування своєї роботи, веде у встановленому порядку документацію;
консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.
Сприяє:
впровадженню кращих народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вихованню поваги до рідної мови, народного танцю, пісні, музики;
оновленню змісту і форм діяльності організацій, об’єднань, організовує їхню колективно-творчу діяльність відповідно до вікових інтересів учнів і вимог життя;
розвитку і задоволенню інтересів, організації дозвілля молодших школярів, вихованців груп продовженого дня;
класним керівникам, вихователям у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями, змістовній організації відпочинку та дозвілля.
Має право на:
самостійний вибір форм і методів роботи з учнями і планування її на основі плану роботи школи і педагогічної діяльності;
участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи; участь у роботі педагогічної ради школи;
захист професійної честі й гідності;
ознайомлення зі скаргами й іншими документами, що містять оцінку його роботи, надання щодо них пояснень;
захист своїх інтересів самостійно і/або через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного або службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики;
конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законодавством;
підвищення своєї кваліфікації;
атестацію на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію;
надання учням під час занять, перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Правилами заохочення і покарання учнів школи.
Відповідає за:
організацію роботи шкільної дитячої організації та учнівського самоврядування, планування роботи дітей за віковими групами у об’єднаннях
завдані школі або учасникам навчального процесу збитки у зв’язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов’язків педагог-організатор несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і/або цивільним законодавством.
здоров’я і безпеку довірених йому учнів, дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.
дотримання етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога в школі, в побуті, в громадських місцях.
Погоджує:
Свою роботу з директором школи, заступником директора школи з виховної роботи
Кваліфікаційні вимоги
Педагог-організатор вищої категорії має вищу педагогічну освіту, проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації позаурочної навчально-виховної роботи, забезпечує результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи - не менше 8 років, при наявності вченого ступеня, звання - 3 роки.
Педагог-організатор І категорії має вищу педагогічну, гуманітарну освіту, проявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами, методами організації позаурочної навчально-виховної роботи, досяг результативності, якості педагогічної праці, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи - не менше 3 років, при наявності вченого ступеня, звання - 1 рік.
Педагог-організатор II категорії має вищу педагогічну, гуманітарну, як виняток, іншу вищу освіту, проявляє достатній професіоналізм, використовує сучасні форми і методи позаурочної навчально-виховної роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи - не менше 1 року.
Педагог-організатор має вищу або середню спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні до організації позаурочної навчально-виховної роботи, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.
Модель професійної компетентності педагога-організатора
І. Педагог-організатор повинен знати:
1. Основи загальнокультурної підготовки:
§ основні віхи історичного та культурного розвитку України;
§ ержавну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.
2. Дисципліни психолого-педагогічного циклу:
§ основи педагогіки;
§ сутність процесу виховання, його загальних і конкретних цілей, завдань, організаційних форм, засобів, методів;
§ форми і методи виховання громадянина України;
§ анатомо-фізіологічні, вікові, психологічні особливості учнів;
§ зміст, форми і методи роботи з батьками;
§ зміст, форми і методи організації дозвілля дітей;
§ соціально-педагогічні основи профілактики правопорушень.
3. Методологію новаторсько-оригінальних дій:
§ наукові основи інноваційних технологій виховання;
§ моделі виховних систем шкіл нового типу;
§ педагогічні інновації в зарубіжній теорії і практиці.
4. Законодавчо-нормативне забезпечення.
II. Педагог-організатор повинен володіти уміннями: загальнопедагогічними:
а) діагностико-прогностичними:
§ ефективно застосовувати теоретичні професійні знання в практичній діяльності;
§ здійснювати аналіз методичної та іншої літератури і визначати найбільш оптимальні прийоми організації позанавчальної діяльності учнів;
§ розробляти необхідне методичне забезпечення позакласних виховних заходів;
§ вміти визначати конкретну мету виховного заходу, завдання виховного впливу;
§ вміти аналізувати результати своєї роботи і робити висновки щодо їх вдосконалення.
б) організаторськими:
§ надавати допомогу у створенні та організації діяльності дитячих організацій, об'єднань, рухів на основі співробітництва, творчої співдіяльності;
§ планувати і організовувати позакласну виховну роботу;
§ координувати діяльність організацій, об'єднань у навчальному закладі та поза ним;
§ спільно з педагогічним колективом розвивати мережу гуртків, клубів, об'єднань за інтересами, залучати до них дітей;
§ вживати заходи щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх.
в) фаховими:
§ володіти методикою організації позакласної діяльності дітей;
§ володіти методикою підготовки, проведення, аналізу виховних заходів;
§ розвивати творчі інтереси дітей, їх інтелектуальні здібності;
§ знати і володіти формами і засобами національно-культурного відродження школи і впровадження в життя народних традицій, звичаїв, обрядів, свят рідної мови, народної пісні тощо.
Орієнтовні проблеми педагога-організатора в роботі з учнівським колективом
1. Шляхи взаємодії класних керівників і органів учнівського самоврядування у формуванні свідомої дисципліни, відповідальності за якість навчання.
2. Виховання почуття обов'язку перед батьками, вчителями, Батьківщиною.
3. Виховання національної самосвідомості, вивчення та примноження традицій українського народу.
4. Вдосконалення роботи органів учнівського самоврядування та їх вплив на формування в учнів свідомої дисципліни, правової культури.
5. Виховання в учнів доброти і милосердя, любові до Батька і Матері. Попередження егоїзму у дітей.
6. Розвиток ініціативи і творчої активності учнів, відповідальності за доручену справу.
7. Виховання в учнів кращих моральних рис на основі загальнолюдських цінностей засобами народної педагогіки.
8. Виховання свідомої дисципліни, культури поведінки, дружніх стосунків між учнями класу.
9. Формування потреби у здоровому способі життя.
10. Виховання культури поведінки та культури спілкування у дітей.
11. Виховання активної громадської позиції та національної самосвідомості.
12. Формування особистісних рис громадянина України.
13. Формування духовності учнів, їх громадянської зрілості, моральних якостей.
14. Організація саморозвитку особистості.
15. Виховання рис характеру дитини на основі загальнолюдських норм гуманістичної моралі.
16. Формування екологічної культури особистості, гармонії її відносин з природою.
17. Розвиток уміння міжособистісного спілкування.
18. Ідеали і ціннісні орієнтації старшокласників.
19. Формування у дітей навичок законослухняності та правомірної поведінки.
20. Виховання самостійності, волі, характеру, відповідальності за свої вчинки.
21. Створення в закладі атмосфери дружби та взаємоповаги, доброзичливих стосунків, толерантності.
22. Формування духовності учнів, їх громадянської зрілості, моральних якостей.
Документація, за ведення якої відповідає педагог-організатор
1. Портфоліо органів учнівського самоврядування.
2. Портфоліо громадських об'єднань (нелегалізованих, незареєстрованих).
3. Портфоліо осередків дитячих громадських організацій (легалізованих, зареєстрованих) у межах загальноосвітнього навчального закладу.
4. Щоденник педагога-організатора.
5. Плани роботи (річні, місячні, тематичні).
6. Ретельний облік учнів-членів дитячих та молодіжних організацій міського, обласного, всеукраїнського рівнів діяльності.
Що контролює адміністрація закладу
1. Раціональне використання робочого часу.
2. Якість виконання основних посадових обов'язків та поточних доручень.
3. Планування роботи.
4. Результати виховних заходів.
5. Активність участі в громадському житті школи.
6. Креативність та фаховий рівень працівника.
7. Звіти та самоаналізи роботи.
8. Ретельність ведення документації.
Циклограма роботи педагога-організатора
Щодня:
§ планує роботу згідно з функціональними обов'язковими та адміністративними директивами;
§ перевіряє якість чергування учнів по школі;
§ організовує дозвілля школярів на перервах;
§ інформує учнів та учителів про поточні позакласні та позашкільні заходи;
§ надає допомогу активістам у здійсненні ними громадських доручень;
§ слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних правил та морально-етичних вимог у закладі;
§ роводить індивідуальні чи групові заняття зі школярами згідно із планом.
Щотижня:
§ планує роботу згідно з посадовими обов'язковими та адміністративними директивами;
§ проводить засідання одного із секторів органу учнівського самоврядування;
§ надає допомогу в проведенні заходу членам громадського об'єднання;
§ надає реальну допомогу (виступ, сценарії, рекомендації і т.д.) в підготовці класних зборів (або виховних годин, або інформаційних бесід, або екскурсій, або культпоходів, іншими словами, - виховних заходів у межах класу);
§ приймає звіт чергового по школі класу;
§проводить розважально-пізнавальний захід у межах класу (чи паралелі класів).
Щомісяця:
§ планує роботу згідно з функціональними обов'язками та адміністративними директивами;
§ готує загальношкільний розважально-пізнавальний захід (конкурс, змагання, вікторину, дискотеку тощо);
§ координує роботу та сприяє організованому проведення засідання органу учнівського самоврядування;
§ ініціює проведення зборів (конференції, брифінгу, творчої зустрічі) із представниками громадських об'єднань та організацій);
§ забезпечує випуск друкованого органу учнівського самоврядування (газети, стіннівки, журналу і т.д.);
§ забезпечує проведення загальношкільного заходу культурно-естетичного спрямування (культпоходу, виступу артистів у межах закладу, зустрічі із відомими людьми, театральних вечорниць, виступів аматорських учнівських колективів і т.д.);
§ бере участь у роботі школи м/о к/к;
§ виступає на батьківських зборах;
§ бере участь у методичних міських (обласних) нарадах, семінарах, конференціях.
Двічі на навчальний рік:
§ сприяє проведенню загальношкільних учнівських зборів;
§ сприяє проведенню загальношкільної учнівської конференції.
Раз на семестр:
§ проводить підсумки зробленого;
§ визначає перспективи діяльності на наступний семестр.
У кінці навчального року:
§ здає звіт про виконану роботу;
§ подає пропозиції до загальношкільного плану виховної роботи.
Основні сфери діяльності педагога-організатора
1. Організація учнівського самоврядування.
2. Організація та проведення позакласних заходів.
3. Забезпечення якісного рівня дозвілля школярів у позаурочний час (у пришкільних таборах та в оздоровчий період).
4. Координація роботи громадських об'єднань у межах закладу.
5. Сприяння діяльності осередків дитячих громадських організацій у загальному навчальному закладі.
6. Максимальне залучення учнів до усіх форм та видів позакласної роботи та позашкільної діяльності.
Рекомендуємо саме в такому порядку визначати сфери діяльності при розподілі функціональних обов'язків у межах закладу.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Методичні рекомендації спрямовані на поліпшення діяльності, вироблення злагодженої та ефективної системи організації роботи органів учнівського самоврядування дітей та учнівської молоді .
Методичні рекомендації можуть бути корисними координаторам органів самоврядування дітей та молоді, заступникам з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам, керівникам гуртків навчальних закладів, лідерам органів учнівського самоврядування.
Вступ
Запити ХХІ століття актуалізують завдання розвитку особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення.
Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового, ХХІ століття.
Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання, спрямовані на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.
Цілком очевидно, що уміння управляти суспільством стануть надбанням людини тоді, коли вони будуть прищеплені в дитячі роки.
Нормативно-правова база
Учнівське самоврядування при організації та функціонуванні керується такими нормативно-правовими документами:
- Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20.11.59 р.
- Конвенція про права дитини, прийнята і відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р.; ратифікована в Україні 21.02.90 р.
- Конституція України.
- Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді» № 2998-ХІІ від 05.02.93 р.
- Наказ Президента України «Про Національну програму “Діти України ”»№ 63 від 18.01.96 р.
- Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р.
- Закон України «Про загальну середню освіту» № 651-ХVI від 13.05.99 р.
- Закон України «Про позашкільну освіту» № 1841-ІІІ від 22.06.2000 р.
- Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» № 221/2001 від 29.03.2001 р.
- Закон України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26.04.2001 р.
- Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» № 2558-ІІІ від 21.06.2001 р.
- Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями» №467/2001 від 23.06.2001 р.
- Розпорядження Президента України «Про організацію і проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів» №67 від 22.03.2001 р.
Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування — самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором.
Учнівське самоврядування доцільно розглядати як форму творчої співдружності вчителів і учнів, як спосіб вияву організаторських і виконавських здібностей та можливостей школярів у різних видах діяльності, спілкування та відносин, як засіб вироблення управлінських навичок і вмінь. Організація учнівського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є важливою умовою оптимізації управління шкільним життям на основі якнайширшого залучення учнів до цього процесу. Ідеться про конкретне залучення учнів до справ навчального закладу, громади, суспільства, про розвиток лідерського потенціалу юнаків і дівчат у процесі навчання в школі.
Самоврядування у шкільному (класному) колективі – це самостійні чи спільні з дорослими членами шкільного співтовариства (батьками, педагогами) дії дітей з планування, організації та аналізу життєдіяльності у школі (класі), спрямовані на створення сприятливих умов для спілкування і розвитку учнівського загалу, вирішення інших соціально важливих педагогічних завдань.
Учнівське самоврядування - це організація, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.
Має двоступеневу структуру – загальношкільну та класну
Сучасні підходи до реалізації дитячих громадських ініціатив
Учнівське самоврядування у своїй діяльності повинно сприяти головній меті освіти:
- створенню сприятливих умов для особистісного становлення дітей;
- забезпеченню їх збалансованого розвитку;
- узгодженості основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження;
- формуванню життєвої компетентності;
- розвитку ціннісного ставлення до світу природи, культури, людей, самих себе.
Учнівське самоврядування сприяє входженню дітей і молоді у соціальне середовище. Беручи участь у реалізації соціально значущих проектів і програм, учень набуває певного життєвого та соціального досвіду, формує свої організаторські вміння, креативні якості, і, найголовніше, усвідомлює важливість цієї справи. Учнівське самоврядування – новий підхід до розвитку лідерства. Воно приділяє особливу увагу засвоєнню цінностей поведінкових установок і навичок, необхідних як для покращення якості свого життя, так і для розв’язання завдань сучасного суспільства (права людини, культура миру, толерантність, здоровий спосіб життя, подолання негативних тенденцій у дитячому середовищі). Участь дитини в учнівському самоврядуванні, набуття нею різноманітного досвіду, способів діяльності та статусу повноцінного члена організації є ефективним інструментом її духовного становлення як члена суспільства.
Актуальність проблеми проявляється в соціальному, психологічному та педагогічному аспектах.
Соціальний аспект: потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність учнів, залучити їх, використовуючи різноманітні форми громадських об’єднань, до оволодіння соціальними ролями не лише з метою збагачення досвідом взаємодії з людьми, а й для реалізації можливостей лідерського і творчого потенціалу підлітків.
Психологічний аспект: сучасне учнівське самоврядування є своєрідним шляхом пошуку учнем своєї ідентичності, пошуків себе серед однолітків, суспільства. Особиста зацікавленість дитини вільна від диктату, дитина вибирає способи виконання своїх обов’язків перед друзями, організацією, суспільством.
Педагогічний аспект: учнівське самоврядування за своєю суттю є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного. Виховання дитини здійснюється колективним суб’єктом – дитячим колективом. Учнівське самоврядування – посередник між світом дитини та світом дорослих – створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.
Бути причетним до діяльності учнівського самоврядування – не просто факт пасивної причетності, а й активної участі в реалізації його цілей, свідомого засвоєння його норм, ідентифікації, цінностей. Важливу функцію в мотивації належності виконує прийняття й усвідомлення наступності цілей, цінностей і норм, спрямованість на розвиток традицій .
Таким чином, при організації учнівського самоврядування повинні враховуватися особливості сучасної інформаційної доби, а учнівське самоврядування має забезпечувати:
- входження та адаптацію особистості до соціального середовища, його негативних впливів, освоєння існуючих соціальних зв’язків;
- самостійність дітей, розвиток їхньої активності, ініціативи і творчості у повсякденній життєдіяльності;
- розвиток громадської думки в дитячих колективах;
- активне залучення дітей до процесів прийняття рішень на всіх рівнях;
- громадське становлення особистості, включення її в суспільно-значущу діяльність;
- підготовку учнів до дієвої участі в демократичному управлінні суспільством [5, с.8].
Завданнями учнівського самоврядування є:
- вироблення в учнів організаторських навичок, розвиток їх соціальної активності;
- виховання у дітей почуття господаря навчального закладу, класу;
- формування вмінь налагоджувати взаємодію, співпрацю на принципах партнерства;
- виховання у підлітка почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави;
- виховання в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, колектив; принциповість – уміння належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючим; самостійність – готовність залежно від конкретних умов знаходити правильні рішення, долати труднощі; ініціативність – уміння вносити в будь-яку справу свої думки, пропозиції;
- удосконалення управління навчальним закладом, оскільки передача деяких організаторських функцій дітям вивільняє час педагогів для розв’язання складних виховних проблем .
Поле дії учнівського самоврядування в навчальному закладі включає:
- забезпечення порядку в навчальному закладі, організацію чергування в навчальному закладі, творчих об’єднаннях;
- організацію дозвілля на перервах;
- проведення зборів, конференцій, виставок;
- організацію самообслуговування, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;
- організацію роботи зі збереження майна навчального закладу, підручників; економне використання води, електроенергії, тепла;
- організацію роботи щодо благоустрою території закладу, мікрорайону;
- керівництво роботою гуртків, секцій у молодших школярів;
- підготовку і проведення конкурсів, свят, змагань, акцій, фестивалів;
- заслуховування звітів органів учнівського самоврядування;
- проведення соціологічних досліджень із проблем життєдіяльності учнівських колективів;
- участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності дитячих колективів .
Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання.
Робота дітей з учнівського самоврядування передбачає:
- формування правової культури та культури спілкування;
- вироблення практичних навичок співпраці з однолітками, молодшими та старшими за віком людьми, дотримання правил поваги та субординації у роботі зі спеціалістами, посадовими особами, керівниками різних рівнів;
- становлення та виховання соціально активної особистості, небайдужої до процесів, що відбуваються навколо громадянина – патріота своєї сім’ї, свого колективу, рідного міста (села), держави .
Учнівське самоврядування в навчальному закладі повинно бути спрямоване на реалізацію основних виховних завдань, а саме:
- формування у дітей громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі, толерантного ставлення до дій та вчинків інших;
- вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства, впровадження безконфліктних форм поведінки;
- розвиток у вихованців суб’єктивних характеристик;
- формування здатності до критичності та самокритичності;
- формування активної життєвої позиції;
- підготовка дітей до участі у демократичному управлінні суспільством;
- формування самостійності, готовності за конкретних умов долати труднощі, знаходити правильні рішення;
- виховання та активна підтримка почуття господаря класу, школи, країни, формування відповідальності за результати своєї діяльності;
- забезпечення захисту прав та інтересів учнів.
Педагог-консультант:(Педагог- організатор)
- обирається учнівським самоврядуванням з числа педагогів, які дають на це згоду, або призначаються адміністрацією школи, враховуючи бажання педагогів опікуватися учнівським самоврядуванням;
- виконує функції радника самоврядування;
- виконує функцію посередника між самоврядуванням і педагогами, батьками та місцевою громадою.
Основні напрямки діяльності педагога-консультанта:
- методично правильно готувати учнів до самоврядування;
- педагогічно грамотно керувати їх діяльністю;
- поступово розширювати функції самоврядування у різних сферах діяльності;
- рекомендувати органам самоврядування суспільно значущі і цікаві колективні справи;
- чітко визначати обов’язки;
- включити в систему самоврядування якомога більше учнів;
- зміцнювати і розвивати колективні традиції;
- організовувати постійний контроль за виконанням єдиних педагогічних вимог до учнів за допомогою самоврядування;
- будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і педагогів на ідеях педагогіки співробітництва;
- розширювати гласність у роботі органів самоврядування .
Поради консультантам учнівського самоврядування (педагогам – організаторам)
1. Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є:
• послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;
• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу;
• обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та організація його життєдіяльності;
• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків.
2. Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від дотримання демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов:
• активної дії такої форми демократії, як загальні збори;
• змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;
• реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;
• періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи;
• самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;
• наділення учнів реальними правами та обов'язками.
3. Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!"
Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу.
Ділова документація
Органи самоврядування дітей та учнівської молоді мають свою ділову документацію (статутні документи):
- Статут або Положення органу самоврядування дітей та молоді навчального закладу;
- регламент діяльності керівного органу учнівського самоврядування навчального закладу;
- угоди про співпрацю у створенні й організації діяльності органу самоврядування дітей та учнівської молоді навчального закладу між дітьми та дорослими (керівниками відповідних структур державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, батьківської громади тощо).
На загальних зборах (конференції або сесії) ради дітей чи іншого органу дитячого самоврядування обов’язково затверджуються:
- програми діяльності органу самоврядування в цілому та його підструктур;
- права та обов’язки лідерів і учасників процесу учнівського самоврядування у різних видах діяльності;
- закон чи положення, що регламентують питання правового захисту, дисципліни, участі у вирішенні певних господарських питань, проведенні виборчої кампанії тощо;
- різноманітні пам’ятки, алгоритми з питань послідовності виконання певних доручень та єдиних вимог щодо результатів даної роботи;
- плани діяльності усієї структури та її окремих частин на визначений загальними зборами період часу;
- рішення загальних зборів (конференції, сесії) органу самоврядування дітей;
Крім зазначених документів, що затверджуються загальними зборами (конференцією, сесією) самоврядування дітей та учнівської молоді, ведуться й інші документи:
- протоколи загальних зборів (конференції, сесії);
- протоколи засідань ради лідерів, комісій (комітетів, центрів тощо);
- заяви кандидатів на керівні посади, їх програми, агітаційні листівки, списки виборців, довірених осіб, протоколи виборів;
- плани роботи комісій (комітетів, центрів тощо);
- плани підготовки певних заходів, розподіл доручень;
- звіти про результати діяльності комісій (комітетів, центрів тощо), літописи, книги відгуків тощо [1, с.6].
Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання
Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:
1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.
2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.
3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9—15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним
За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.
Орієнтовні етапи розвитку учнівського самоврядування Процес організації учнівського самоврядування буде ефективним за умови врахування взаємозумовленості та взаємозв’язку трьох етапів його розвитку.
І. Організаційний етап полягає в здійсненні організаційної роботи, змістом якої передбачається:
визначення мети й завдань функціонування учнівського самоврядування;
розробка оптимальної структури органів учнівського самоврядування з урахуванням специфіки функціонування загальноосвітнього навчального закладу, інтересів, запитів та потреб учнів;
розробка необхідних документів: Положення про діяльність органів учнівського самоврядування, пам’яток, прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, планів роботи, змісту тимчасових та постійних доручень тощо;
вибір активу на демократичних засадах, чергування творчих доручень учнів та розробка їх змісту.
ІІ. Організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування. На цьому етапі:
організовується безпосередня практична робота учнівського самоврядування;
уточнюються функції кожного виконавчого органу та змісту доручень їхніх членів з урахуванням прав та обов’язків;
організовується проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.
ІІІ. Постійне вдосконалення організаційної культури учнів, розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи, набуття представниками активу досвіду здійснення організаторської роботи. Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі (районі, місті, області) має здійснюватися навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.
Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.
Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів..
Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:
визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів;
передавання учням досвіду організаторської роботи;
залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;
надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.
Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:
усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;
чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;
організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);
організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);
розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.
УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
1) подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування та педагогічного керівництва ним. Воно має виконувати конкретні справи, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, а не вважати їх дитячими забавами;
2) залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами в середови щі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам використ вувати нові форми виховної роботи з учнями, включатись до виховної роботи щодо запобігання та подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю та наркотиків;
3) надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен учень;
4) відбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців щодо ставлення до своїх учнівських обов’язків;
5) прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтри мують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюють смак до суспільнокорисної діяльності, створюють можливості для уникнення перевантажень активних учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові аспекти їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;
6) повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу та його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;
7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної спра ви управління;
8) практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника та підлеглого. Тривале перебу вання школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства тощо). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу чималій частині школярів набути організаторських навичок;
9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здій снювати контроль за їхньою діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі
Шляхи підвищення активності та ролі учнівського самоврядування.
1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної творчої діяльності.
2. Активне залучення учнів до всіх сфер життя шкільного колективу.
3. Поєднання самодіяльності учнів з наданням допомоги дорослими.
4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена шкільного колективу шляхом виявлення та реалізації привабливих соціально-колективних ініціатив.
5. Надання учням реальних прав та обов'язків.
6. Повага педагогів до самостійних думок представників і рішень органів учнівського самоврядування.
7. Виявлення справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Дотримання принципу: жодного підлеглого – всі організатори та відповідальні виконавці.
8. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога представникам учнівського активу.
9. Розширення меж гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів учнівського самоврядування.
Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи). Реалізація означеного завдання є можливою за умови визнання дорослими самоврядування як школи підготовки юних організаторів, управлінців, участі всіх членів колективу в обговоренні завдань; застосування практики переходу колективу від організації простих справ до дедалі складніших з урахуванням творчих можливостей колективу; неприйняття рішення без обговорення всіх запропонованих учнями альтернатив.
Проблема організації виховної роботи з дітьми взагалі та органами учнівського самоврядування зокрема не є новою. Проте педагогічні працівники при організації і функціонуванні учнівського самоврядування потребують методичної допомоги з таких питань:
- відтворення кращого досвіду колег у своєму навчальному закладі з урахуванням інтересів, бажань та можливостей дітей;
- переосмислення і перегляд традиційних поглядів на учнівське самоврядування, форми організації та проведення роботи з молоддю у зв’язку зі зміною теоретико-методичних засад виховання;
- недотримання часових проміжків між етапами впровадження тієї чи іншої моделі учнівського самоврядування.
Це призводить до того, що діти швидко втрачають інтерес до участі у самоврядуванні, адже при його організації не враховано бажань, думок, мрій дітей, а впроваджено як ділову тимчасову гру, яку запропонували дорослі.
Із метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів дитячого самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть нових знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, комітетів, міністерств, центрів дитячих рад, дитячих парламентів, шкільних республік, учнівських держав тощо. Кожен, кого цікавить активна громадянська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, ознайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість підліткам обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у засобах масової інформації.
Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів .
У зміст занять Школи лідерів доцільно включити такі теми (або близькі до них за змістом):
- Лідер – організатор колективу.
- Формальні та неформальні лідери.
- Риси характеру, вміння та навички лідерів.
- Формування позитивного іміджу.
- Стилі керівництва у роботі лідера. Управлінська майстерність.
- Самоменеджмент лідера. Вміння правильно розподілити свій час, період відпочинку та роботи. Ведення власних ділових записів. Культура мобільного спілкування.
- Комунікативні навички, вміння слухати й аналізувати, вести переговори, наради, засідання, давати інтерв’ю, тощо.
- Особливості ділового спілкування. Культура ділового спілкування.
- Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня спілкування.
- Взаєморозуміння та його рівні. Моральні бар’єри на шляху до взаєморозуміння.
- Розвиток стратегічного мислення. Формування навичок планування роботи. Організаторські техніки.
- Розвиток логічного мислення. Формування навичок аналізу ситуації, події та вміння формувати й аргументувати власну позицію і точку зору.
- Розвиток творчого мислення. Змістовне та духовне наповнення напрямів діяльності, програм, проектів, заходів.
- Креативність у діяльності лідера. Нетрадиційні підходи до вирішення питань, створення та реалізації програм, проектів, заходів.
- Розвиток уміння формувати команду та працювати з нею.
- Розподіл доручень, контроль за їх виконанням, заохочення членів команди, колективу, відзначення кращих.
- Індивідуальний підхід до роботи з членами колективу.
- Впровадження правил ефективного спілкування та роботи в колективі. Формування традицій колективу.
- Організаційні моменти у підготовці та проведенні заходів. Підбиття підсумків заходу.
- Ділові папери у роботі лідера. Законодавча база. Вхідна та вихідна документація.
- Створення фірмового стилю організації та формування її позитивного іміджу.
- Партнерство у роботі лідера, організатора.
- Фінансове забезпечення діяльності організації [3, с.41].
Міністерством освіти і науки України рекомендовано до використання програми «Лідерство – запорука успіху» (автор Спижева Д.В.) та «Основи учнівського самоврядування» (автор Кравченко С.В.) [7].
Орієнтовний алгоритм організації учнівського самоврядування у навчальному закладі
- Аналіз та оцінка реального стану організації учнівського самоврядування , формування комплексу проблем: яким є учнівське самоврядування сьогодні?
- Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для організації роботи з органами учнівського самоврядування як радників.
- Вивчення досвіду участі учнів в організації учнівського самоврядування.
- Вивчення науково-методичної літератури з проблем організації учнівського самоврядування, проведення педагогічної ради, засідань методичних об’єднань, керівників творчих об’єднань, конференцій, ділових ігор, тренінгів з проблеми.
- Розробка переліку ідей, вибір найбільш прогресивної і реалістичної ідеї; розробка концепції ідеї; створення проекту удосконалення ситуації; створення програми.
- Колективний пошук оптимальної структури учнівського самоврядування, його органів .
- Визначення мети, завдань, пріоритетних напрямків діяльності учнівського самоврядування виходячи з його структури.
- Розробка документації (положення, статут, інструкції, пам’ятки).
- Визначення кола прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, окремих членів учнівського колективу.
- Виявлення та формування активу – ядра учнівського самоврядування.
- Підготовка тренінгів для навчання активу учнівського самоврядування, створення шкіл навчання активу учнівського самоврядування.
- Розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи в міру накопичення дітьми організаційного досвіду.
- Розробка системи заходів щодо забезпечення гласності в роботі органів учнівського самоврядування.
- Діагностика різних аспектів функціонування і розвитку моделі учнівського самоврядування, системний моніторинг учнівської думки, створення на їх основі нових підструктур (тимчасових формувань, об’єднань, клубів за інтересами, (Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р. /pами тощо).
- Організація ефективного контролю за виконанням рішень органів учнівського самоврядування.
- Створення системи стимулювання творчого самовдосконалення активу учнівського самоврядування .
Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об’єднує не лише учнів, але й інших суб’єктів шкільного життя. Учнівське самоврядування створюють виключно учні й тільки вони. Воно є незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, дозволено. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками, органами освіти.
Ю. О. Шикова
Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що учні ґрунтовно та всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків.
Органи учнівського самоврядування взаємодіють із педагогічним колективом школи на засадах співпраці, що сприяє творчій діяльності учнів і дорослих. Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є:
забезпечення реальних прав та обов’язків органів самоврядування;
підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування;
цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, управління справами школи
Шкільне самоврядування охоплює сфери навчання, трудової діяльності та суспільної праці, організації порядку й дисципліни, громадсько-суспільної діяльності, вільного часу, спорту, художньої діяльності тощо. Самоврядування розпочинаємо із конкретної самодіяльності учнів, яка є результатом їхньої потреби щось зробити, самостійно організувати
Отже, діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя.
Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави
Шкільні правила учнівського самоврядування
1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.
3. Ідею іншого не маєш права критикувати, покритикуєш - не буде ідей.
4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно - повтори.
5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.
6. Чітко втямиш - краще зробиш.
7. Погодився легко - не означає сприйняв глибоко.
8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватися.
9. Довіру треба розуміти так: усе перевіряється ділом, турботою і дружбою.
10. Перш ніж приймати рішення, навчись бездоганно його виконувати.
11. Будь-яке діло вінчає результат.
12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправитися.
13. Твори, фантазуй сміливіше - шукай шляхів виконання рішень.
14. Не відкладай на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
15. Прийняв рішення - виконуй! Доручив іншим - довіряй! Довіряючи - перевіряй! Перевіряючи - допомагай! Допомагаючи - не підміняй.
Заповіді учнів школи
• Ти - здібний і сильний. Будь упевненим у своїх силах і здібностях.
• Вчися мислити самостійно.
· Тренуй пам'ять.
· Частіше запитуй "Чому?".
• Постійно шукай практичне застосування своїм знанням.
• Будь завжди уважним до самобутності, потреб та прагнень інших.
• Шукай і шануй друзів. Життя без друзів неможливе.
• Поводь себе по-товариськи, зважай на людей, які тебе оточують, будь милосердним до них.
• Суперечки та конфлікти з іншими вирішуй з позиції розуму.
• Вибачай тим, хто свідомо або несвідомо став причиною неприємностей.
• Хочеш, щоб тебе поважали – поважай інших.
• Прислухайся до думок інших і зважай на них.
• Будь доброзичливим, веселим і поступливим.
• Пізнай себе, зроби правильний вибір, визнач цілі та зміст свого життя.
• Повір у себе – і досягнеш усього. Щасти тобі!
Орієнтовна схема аналізу підготовки, проведення і результатів виховного заходу. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
1.Чітка назва заходу та розуміння педагогом його мети.
2.Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.
3.Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.
4* Визначення оптимального змісту виховного матеріалу з врахуванням основних принципів організації виховного процесу.
5.Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на
кожному етапі заходу.
6.Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм.
7.Гнучкість та широта "виховного маневру".
8.Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.
9.Взаємозв'язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.
СТРУКТУРА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ (етапи)
1.Психолого-педагогічний аналіз обстановки в колективі, необхідність проведення
заходу та формулювання його мети.
2.Планування заходу.
3.Організація виховного впливу на колектив (особистість).
4.Безпосередній вплив на колектив (особистість). Проведення виховного заходу.
5.Аналіз виховного заходу.
СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
1.Клас (група).
2.Форма позакласного заняття.
3.Кількість присутніх.
4.Прізвище класного керівника (вихователя).
5.Зовнішній вигляд учнів, їх поведінка.
6.Хто залучається до проведення заходу.
7.Наявність обладнання, наочності, (відповідно до потреби).
8.Мета заняття (заходу).
9 Мета аналізу (Наприклад: виявити, чи носить даний захід системний характер, яка педагогічна доцільність його проведення: вияснити, як забезпечується взаємодія педагога і учнів на кожному етапі проведення).
АНАЛІЗ підготовки, проведення, результатів виховного заходу
I. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ, що мають бути розв”язані в процесі підготовки і проведення виховного заходу.
Особливості контингенту учнів. Наскільки враховані в змісті заходу потреби школярів, їх інтереси і творча фантазія та діяльність.
II. ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ: спрямовуюча роль класного керівника у ході підготовки заходу, надання в тактовній формі допомоги учням; роль учнівської організації, органів самоуправління в підготовці і проведенні заходу; позиція учнів в процесі підготовки заходу (розробка планів, контроль, тощо), забезпечення дружної, злагодженоїроботи колективу, формування відносин співробітництва, взаємодопомоги, відповідальності; організація діяльності учнів; чітке визначення функціональних обов'язків і повноважень кожного, конкретних термінів виконання окремих завдань.
III. ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ.
1. ОРГАНІЗАЦІЯ: готовність дітей до проведення заходу; оформлення приміщення, обладнання, наочність; використання тзн; структурна схема заходу, чіткість, організованість, злагодженість у проведенні заходу;
раціональне використання часу; участь представників громадськості у заході.
2. ЗМІСТ: актуальність теми, змістовна спрямованість, логічність, послідовність,
цілеспрямованість раціональність у доборі фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв'язок з життям класу, школи, села міста, району; добір питань, що хвилюють школярів.
3. МЕТОДИКА проведення: врахування вікових особливостей школярів;
можливість відвертого обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки.
4. ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА: поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до заходу; поведінка вчителя; його тон; ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозиції, рішення учасників.
IV. РЕЗУЛЬТАТИ: вирішення конкретних завдань в процесі підготовки і проведення заходу. Ставлення учнів до його змісту.
V. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
VI. РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Співбесіда з вчителями, учнями, учнівським активом.
Співбесіда з класними керівниками
Оставьте свой комментарий
Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.