Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / Матеріали на допомогу педагогам-організаторам

Матеріали на допомогу педагогам-організаторам



Осталось всего 2 дня приёма заявок на
Международный конкурс "Мириады открытий"
(конкурс сразу по 24 предметам за один оргвзнос)


  • Другое

Название документа АНКЕТА___ПЕДАГОГА.docx

Поделитесь материалом с коллегами:

В 2016- 2017 н.р. методичне обєднання заступників директорів шкіл з виховної роботи та педагогів – організаторів буде працювати над проблемою: «Підвищення якості освіти, рівня вихованості особистості, професійної компетентності педагога шляхом упровадження національно-патріотичного виховання та модернізації навчального процесу».


Мета: Сприяти пошуку нових шляхів, форм, методів становлення системи виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.


Шляхи реалізації даної проблеми:

- упровадження у виховний процес програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» , Концепції національно-патріотичного виховання на 2016 – 2020 роки, інноваційних методик, форм, прийомів виховання щодо формування в учнів системи загальнокультурних і національних цінностей ;

- впровадження в практику роботи інноваційних технологій, проектів, моделей оптимальних форм і методів організації виховної роботи з учнями;

- виховання патріотизму, усвідомлення належності особистості до свого народу, нації, України;

-виховання в учнів правової, духовної культури, формування мовної культури, внутрішньої потреби в суспільно корисній праці та інших чеснот, притаманних українському народові.

творення сприятливого середовища для особистісного зростання учнів, розвитку їх талантів, здібностей;

провадження у практику роботи педагогічних колективів педагогіки співпраці учителів, учнів, батьків;

-формування соціальної компетенції, забезпечення особистісного зростання вихованців на засадах удосконалення діяльності шкільних дитячих об’єднань і органів самоврядування;

досконалення роботи з батьківською громадськістю;

покращення роботи з формування в учнів мотивації до здорового способу життя;

- розвиток туристсько-краєзнавчої діяльності; удосконалення системи роботи музеїв та світлиць;

-посилення патріотичного виховання, збагачення духовного потенціалу учнівської молоді, відродження кращих надбань українського народу, його культурних і національних традицій.















«Затверджую"

Директор (назва школи)

(ПІБ директора)


ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

(Назва школи)

Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція розроблена на основі тарифно-кваліфікаційної

характеристики педагога-організатора.

  1. Педагог-організатор повинен мати вищу або середню спеціальну освіту

(без вимог до стажу роботи).

  1. Педагог-організатор підпорядковується безпосередньо заступнику
    директора школи з виховної роботи.

  2. У своїй діяльності педагог-організатор керується Конституцією законами
    України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і
    органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів,
    правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а
    також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами
    внутрішнього трудового розпорядку, наказами, розпорядженнями директора, цією
    Інструкцією, трудовим договором (контрактом).

Педагог-організатор дотримується Конвенції про права дитини.

2. Функції

Основними напрямами діяльності педагога-організатора є:

  1. Сприяння розвитку і діяльності дитячих громадських організацій.

  2. Організація дозвілля учнів.

3. Посадові обов'язки

Педагог-організатор виконує такі посадові обов'язки:

3.1. Сприяє розвитку і діяльності дитячих і громадських організацій,

об'єднань, допомагає в плануванні їхньої діяльності на принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів.

3.2. Сприяє оновленню змісту і форм діяльності організацій, об'єднань,
організовує їхню колективну творчу діяльність відповідно до

вікових інтересів учнів і вимог життя.

  1. Забезпечує умови для широкого інформування учнів про
    діючі дитячі й молодіжні організації, об'єднання.

  2. Організовує наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку
    проводить. .

  3. Створює в школі сприятливі умови, які дозволяють учням виявляти
    громадянську і моральну позицію, реалізовувати свої інтереси та потреби, цікаво і з користю для власного розвитку проводити вільний час.

  4. Турбується про здоров'я і безпеку довірених йому учнів,
    дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного
    захисту.

  1. Проходить періодичні медичні обстеження.

  2. Організовує канікулярний відпочинок учнів.

  3. Вивчає і використовує досвід роботи з дітьми і підлітками,

підвищує свою кваліфікацію.

  1. Проводить роботу з добору й підготовки керівників (організаторів)
    дитячих організацій, об'єднань.

  2. Планує свою роботу, веде у встановленому порядку документацію.

  3. Дотримується етичних норм поведінки, які відповідають
    громадському статусу педагога, в школі, в побуті, в громадських місцях.

  4. Персонально відповідає за збереження закріплених за ним матеріальних цінностей.

4. Права

Педагог-організатор має право на:

4.1. Самостійний вибір форм і методів роботи з учнями і планування її на

основі плану роботи школи і педагогічної діяльності.

  1. Участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи;
    участь у роботі педагогічної ради школи.

  2. Захист професійної честі й гідності.

  3. Ознайомлення зі скаргами й іншими документами, що містять оцінку
    його роботи, надання щодо них пояснень.

  4. Захист своїх інтересів самостійно і/або через представника, в тому числі
    адвоката, у випадку дисциплінарного або службового

розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

  1. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за
    винятком випадків, передбачених законодавством.

  2. Підвищення своєї кваліфікації.

  3. Атестацію на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну

категорію.

4.9. Давання учням під час занять, перерв обов'язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Правилами заохочення і покарання учнів школи.

5. Відповідальність

5.1. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і

Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, інших нормативних актів школи, законних розпоряджень адміністрації школи, посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, педагог-організатор несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

  1. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних
    із фізичним і/або психічним насиллям над особистістю учня, скоєння іншого
    аморального вчинку педагог-організатор може бути звільнений з посади, яку він
    обіймає, відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту».

  2. За завдані школі або учасникам навчального процесу у зв'язку з
    виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків педагог-організатор несе
    матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і/або
    цивільним законодавством.

6. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Педагог-організатор:

6.1. Працює згідно з графіком, складеним виходячи з 36-годинного робочого

тижня і затвердженим директором школи.

  1. Підтримує тісні контакти з органами учнівського самоврядування,
    педагогічними колективами школи і установ позашкільної освіти дітей,
    громадськими організаціями.

  2. Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальний семестр.
    План роботи затверджується заступником директора

школи з виховної роботи.

  1. Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт
    про свою діяльність за навчальний семестр.

  2. Отримує від адміністрації школи інформацію нормативно-правового і
    організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними
    документами.

  3. Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його
    компетенції, з педагогічними працівниками школи.


ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА

Організовує:

  • проведення організаційно-масової та культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких організаціях, дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання;

  • діяльність дитячих і громадських організацій, об’єднань, допомагає в плануванні їхньої діяльності на принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів.

  • умови для широкого інформування учнів про діючі дитячі й молодіжні організації, об’єднання;

  • наочне оформлення школи за тематикою роботи, яку проводить;

  • дітей і підлітків до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами школи, в позашкільних закладах, за місцем проживання. Особливу увагу приділяє дітям, схильним до правопорушень, з неблагополучних сімей;

  • заходи щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює індивідуальну роботу з педагогічно занедбаними дітьми, підлітками.

  • канікулярний відпочинок учнів;

  • літній відпочинок школярів: створення оздоровчих таборів різних типів, залучення до них, в першу чергу, дітей-сиріт, напівсиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених, неблагополучних сімей;

  • роботу органів учнівського самоврядування і шкільних громадських організацій, надає їм організаційно-методичну допомогу і сприяє створенню умов для діяльності;

  • планування своєї роботи, веде у встановленому порядку документацію;

  • консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам.


Сприяє:

  • впровадженню кращих народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вихованню поваги до рідної мови, народного танцю, пісні, музики;


  • оновленню змісту і форм діяльності організацій, об’єднань, організовує їхню колективно-творчу діяльність відповідно до вікових інтересів учнів і вимог життя;

  • розвитку і задоволенню інтересів, організації дозвілля молодших школярів, вихованців груп продовженого дня;

  • класним керівникам, вихователям у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями, змістовній організації відпочинку та дозвілля.

Має право на:

  • самостійний вибір форм і методів роботи з учнями і планування її на основі плану роботи школи і педагогічної діяльності;

  • участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи; участь у роботі педагогічної ради школи;

  • захист професійної честі й гідності;

  • ознайомлення зі скаргами й іншими документами, що містять оцінку його роботи, надання щодо них пояснень;

  • захист своїх інтересів самостійно і/або через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного або службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики;

  • конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законодавством;

  • підвищення своєї кваліфікації;

  • атестацію на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію;

  • надання учням під час занять, перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Правилами заохочення і покарання учнів школи.

Відповідає за:

  • організацію роботи шкільної дитячої організації та учнівського самоврядування, планування роботи дітей за віковими групами у об’єднаннях

  • завдані школі або учасникам навчального процесу збитки у зв’язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов’язків педагог-організатор несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і/або цивільним законодавством.

  • здоров’я і безпеку довірених йому учнів, дотримується норм і правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.

  • дотримання етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога в школі, в побуті, в громадських місцях.

Погоджує:

Свою роботу з директором школи, заступником директора школи з виховної роботи



Кваліфікаційні вимоги


Педагог-організатор вищої категорії має вищу педагогічну освіту, проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації позаурочної навчально-виховної роботи, забезпечує результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи - не менше 8 років, при наявності вченого ступеня, звання - 3 роки.

Педагог-організатор І категорії має вищу педагогічну, гуманітарну освіту, проявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами, методами організації позаурочної навчально-виховної роботи, досяг результативності, якості педагогічної праці, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи - не менше 3 років, при наявності вченого ступеня, звання - 1 рік.

Педагог-організатор II категорії має вищу педагогічну, гуманітарну, як виняток, іншу вищу освіту, проявляє достатній професіоналізм, використовує сучасні форми і методи позаурочної навчально-виховної роботи, працює продуктивно, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями. Стаж педагогічної роботи - не менше 1 року.

Педагог-організатор має вищу або середню спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні до організації позаурочної навчально-виховної роботи, задовольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

Модель професійної компетентності педагога-організатора

І. Педагог-організатор повинен знати:

1. Основи загальнокультурної підготовки:

§    основні віхи історичного та культурного розвитку України;

§   ержавну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

2. Дисципліни психолого-педагогічного циклу:

§   основи педагогіки;

§  сутність процесу виховання, його загальних і конкретних цілей, завдань, організаційних форм, засобів, методів;

§   форми і методи виховання громадянина України;

§   анатомо-фізіологічні, вікові, психологічні особливості учнів;

§ зміст, форми і методи роботи з батьками;

§   зміст, форми і методи організації дозвілля дітей;

§    соціально-педагогічні основи профілактики правопорушень.

3. Методологію новаторсько-оригінальних дій:

§  наукові основи інноваційних технологій виховання;

§  моделі виховних систем шкіл нового типу;

§  педагогічні інновації в зарубіжній теорії і практиці.

4. Законодавчо-нормативне забезпечення.

II. Педагог-організатор повинен володіти уміннями: загальнопедагогічними:

а) діагностико-прогностичними:

§   ефективно застосовувати теоретичні професійні знання в практичній діяльності;

§  здійснювати аналіз методичної та іншої літератури і визначати найбільш оптимальні прийоми організації позанавчальної діяльності учнів;

§  розробляти необхідне методичне забезпечення позакласних виховних заходів;

§ вміти визначати конкретну мету виховного заходу, завдання виховного впливу;

§  вміти аналізувати результати своєї роботи і робити висновки щодо їх вдосконалення.

б) організаторськими:

§  надавати допомогу у створенні та організації діяльності дитячих організацій, об'єднань, рухів на основі співробітництва, творчої співдіяльності;

§ планувати і організовувати позакласну виховну роботу;

§ координувати діяльність організацій, об'єднань у навчальному закладі та поза ним;

§ спільно з педагогічним колективом розвивати мережу гуртків, клубів, об'єднань за інтересами, залучати до них дітей;

§  вживати заходи щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх.

в) фаховими:

§ володіти методикою організації позакласної діяльності дітей;

§ володіти методикою підготовки, проведення, аналізу виховних заходів;

§ розвивати творчі інтереси дітей, їх інтелектуальні здібності;

§ знати і володіти формами і засобами національно-культурного відродження школи і впровадження в життя народних традицій, звичаїв, обрядів, свят рідної мови, народної пісні тощо.


Орієнтовні проблеми педагога-організатора в роботі з учнівським колективом

1. Шляхи взаємодії класних керівників і органів учнівського самоврядування у формуванні свідомої дисципліни, відповідальності за якість навчання.

2. Виховання почуття обов'язку перед батьками, вчителями, Батьківщиною.

3. Виховання національної самосвідомості, вивчення та примноження традицій українського народу.

4. Вдосконалення роботи органів учнівського самоврядування та їх вплив на формування в учнів свідомої дисципліни, правової культури.

5.  Виховання в учнів доброти і милосердя, любові до Батька і Матері. Попередження егоїзму у дітей.

6.  Розвиток ініціативи і творчої активності учнів, відповідальності за доручену справу.

7. Виховання в учнів кращих моральних рис на основі загальнолюдських цінностей засобами народної педагогіки.

8. Виховання свідомої дисципліни, культури поведінки, дружніх стосунків між учнями класу.

9.   Формування потреби у здоровому способі життя.

10.  Виховання культури поведінки та культури спілкування у дітей.

11.  Виховання активної громадської позиції та національної самосвідомості.

12.  Формування особистісних рис громадянина України.

13.  Формування духовності учнів, їх громадянської зрілості, моральних якостей.

14.  Організація саморозвитку особистості.

15.   Виховання рис характеру дитини на основі загальнолюдських норм гуманістичної моралі.

16.  Формування екологічної культури особистості, гармонії її відносин з природою.

17.   Розвиток уміння міжособистісного спілкування.

18.  Ідеали і ціннісні орієнтації старшокласників.

19.   Формування у дітей навичок законослухняності та правомірної поведінки.

20.  Виховання самостійності, волі, характеру, відповідальності за свої вчинки.

21. Створення в закладі атмосфери дружби та взаємоповаги, доброзичливих стосунків, толерантності.

22.  Формування духовності учнів, їх громадянської зрілості, моральних якостей.

Документація, за ведення якої відповідає педагог-організатор

1.  Портфоліо органів учнівського самоврядування.

2.   Портфоліо громадських об'єднань (нелегалізованих, незареєстрованих).

3. Портфоліо осередків дитячих громадських організацій (легалізованих, зареєстрованих) у межах загальноосвітнього навчального закладу.

4.  Щоденник педагога-організатора.

5.  Плани роботи (річні, місячні, тематичні).

6.  Ретельний облік учнів-членів дитячих та молодіжних організацій міського, обласного, всеукраїнського рівнів діяльності.

Що контролює адміністрація закладу

1. Раціональне використання робочого часу.

2.  Якість виконання основних посадових обов'язків та поточних доручень.

3. Планування роботи.

4.  Результати виховних заходів.

5.  Активність участі в громадському житті школи.

6. Креативність та фаховий рівень працівника.

7.  Звіти та самоаналізи роботи.

8.  Ретельність ведення документації.

Циклограма роботи педагога-організатора

Щодня:

§ планує роботу згідно з функціональними обов'язковими та адміністративними директивами;

§  перевіряє якість чергування учнів по школі;

§ організовує дозвілля школярів на перервах;

§ інформує учнів та учителів про поточні позакласні та позашкільні заходи;

§  надає допомогу активістам у здійсненні ними громадських доручень;

§ слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних правил та морально-етичних вимог у закладі;

§  роводить індивідуальні чи групові заняття зі школярами згідно із планом.

Щотижня:

§ планує роботу згідно з посадовими обов'язковими та адміністративними директивами;

§  проводить засідання одного із секторів органу учнівського самоврядування;

§ надає допомогу в проведенні заходу членам громадського об'єднання;

§ надає реальну допомогу (виступ, сценарії, рекомендації і т.д.) в підготовці класних зборів (або виховних годин, або інформаційних бесід, або екскурсій, або культпоходів, іншими словами, - виховних заходів у межах класу);

§ приймає звіт чергового по школі класу;

§проводить розважально-пізнавальний захід у межах класу (чи паралелі класів).

Щомісяця:

§ планує роботу згідно з функціональними обов'язками та адміністративними директивами;

§ готує загальношкільний розважально-пізнавальний захід (конкурс, змагання, вікторину, дискотеку тощо);

§ координує роботу та сприяє організованому проведення засідання органу учнівського самоврядування;

§ ініціює проведення зборів (конференції, брифінгу, творчої зустрічі) із представниками громадських об'єднань та організацій);

§ забезпечує випуск друкованого органу учнівського самоврядування (газети, стіннівки, журналу і т.д.);

§ забезпечує проведення загальношкільного заходу культурно-естетичного спрямування (культпоходу, виступу артистів у межах закладу, зустрічі із відомими людьми, театральних вечорниць, виступів аматорських учнівських колективів і т.д.);

§ бере участь у роботі школи м/о к/к;

§ виступає на батьківських зборах;

§  бере участь у методичних міських (обласних) нарадах, семінарах, конференціях.

Двічі на навчальний рік:

§ сприяє проведенню загальношкільних учнівських зборів;

§ сприяє проведенню загальношкільної учнівської конференції.

Раз на семестр:

§ проводить підсумки зробленого;

§ визначає перспективи діяльності на наступний семестр.

У кінці навчального року:

§ здає звіт про виконану роботу;

§ подає пропозиції до загальношкільного плану виховної роботи.

Основні сфери діяльності педагога-організатора

1. Організація учнівського самоврядування.

2. Організація та проведення позакласних заходів.

3. Забезпечення якісного рівня дозвілля школярів у позаурочний час (у пришкільних таборах та в оздоровчий період).

4. Координація роботи громадських об'єднань у межах закладу.

5. Сприяння діяльності осередків дитячих громадських організацій у загальному навчальному закладі.

6. Максимальне залучення учнів до усіх форм та видів позакласної роботи та позашкільної діяльності.

Рекомендуємо саме в такому порядку визначати сфери діяльності при розподілі функціональних обов'язків у межах закладу.





















МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Методичні рекомендації спрямовані на поліпшення діяльності, вироблення злагодженої та ефективної системи організації роботи органів учнівського самоврядування дітей та учнівської молоді .

Методичні рекомендації можуть бути корисними координаторам органів самоврядування дітей та молоді, заступникам з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам, керівникам гуртків  навчальних закладів, лідерам органів учнівського самоврядування.

Вступ

Запити ХХІ століття актуалізують завдання розвитку особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення.

Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового, ХХІ століття.

Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання, спрямовані на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.

Цілком очевидно, що уміння управляти суспільством стануть надбанням людини тоді, коли вони будуть прищеплені в дитячі роки.

Нормативно-правова база

Учнівське самоврядування при організації та функціонуванні керується такими нормативно-правовими документами:

-    Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20.11.59 р.

-   Конвенція про права дитини, прийнята і відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р.; ратифікована в Україні 21.02.90 р.

-    Конституція України.

-    Закон України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді» № 2998-ХІІ від 05.02.93 р.

-    Наказ Президента України «Про Національну програму “Діти України ”»№ 63 від 18.01.96 р.

-    Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р.

-    Закон України «Про загальну середню освіту» № 651-ХVI від 13.05.99 р.

-    Закон  України «Про позашкільну освіту»  № 1841-ІІІ  від  22.06.2000 р.

-    Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» № 221/2001 від 29.03.2001 р.

-    Закон  України «Про охорону дитинства»  № 2402-ІІІ  від  26.04.2001 р.

-    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» № 2558-ІІІ від 21.06.2001 р.

-    Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями» №467/2001 від 23.06.2001 р.

-    Розпорядження Президента України «Про організацію і проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів» №67 від 22.03.2001 р.


Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування — самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором.

Учнівське самоврядування доцільно розглядати як форму творчої співдружності вчителів і учнів, як спосіб вияву організаторських і виконавських здібностей та можливостей школярів у різних видах діяльності, спілкування та відносин, як засіб вироблення управлінських навичок і вмінь. Організація учнівського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є важливою умовою оптимізації управління шкільним життям на основі якнайширшого залучення учнів до цього процесу. Ідеться про конкретне залучення учнів до справ навчального закладу, громади, суспільства, про розвиток лідерського потенціалу юнаків і дівчат у процесі навчання в школі.

Самоврядування у шкільному (класному) колективі – це самостійні чи спільні з дорослими членами шкільного співтовариства (батьками, педагогами) дії дітей з планування, організації та аналізу життєдіяльності у школі (класі), спрямовані на створення сприятливих умов для спілкування і розвитку учнівського загалу, вирішення інших соціально важливих педагогічних завдань.

Учнівське самоврядування - це організація, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

Має двоступеневу структуру – загальношкільну та класну
Сучасні підходи до реалізації дитячих громадських ініціатив  

Учнівське самоврядування у своїй діяльності повинно сприяти головній меті освіти:

-   створенню сприятливих умов для особистісного становлення дітей;

-   забезпеченню їх збалансованого розвитку;

-   узгодженості основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження;

-   формуванню життєвої компетентності;

-    розвитку ціннісного ставлення до світу природи, культури, людей, самих себе.

    Учнівське самоврядування сприяє входженню дітей і молоді у соціальне середовище. Беручи участь у реалізації соціально значущих проектів і програм, учень набуває певного життєвого та соціального досвіду, формує свої організаторські вміння, креативні якості, і, найголовніше, усвідомлює важливість цієї справи.     Учнівське самоврядування – новий підхід до розвитку лідерства. Воно приділяє особливу увагу засвоєнню цінностей поведінкових установок і навичок, необхідних як для покращення якості свого життя, так і для розв’язання завдань сучасного суспільства (права людини, культура миру, толерантність, здоровий спосіб життя, подолання негативних тенденцій у дитячому середовищі).      Участь дитини в учнівському самоврядуванні, набуття нею різноманітного досвіду, способів діяльності та статусу повноцінного члена організації є ефективним інструментом її духовного становлення як члена суспільства.      

Актуальність проблеми проявляється в соціальному, психологічному та педагогічному аспектах.

Соціальний аспект: потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність учнів, залучити їх, використовуючи різноманітні форми громадських об’єднань, до оволодіння соціальними ролями не лише з метою збагачення досвідом взаємодії з людьми, а й для реалізації можливостей лідерського і творчого потенціалу підлітків.

Психологічний аспект: сучасне учнівське самоврядування є своєрідним шляхом пошуку учнем своєї ідентичності, пошуків себе серед однолітків, суспільства. Особиста зацікавленість дитини вільна від диктату, дитина вибирає способи виконання своїх обов’язків перед друзями, організацією, суспільством.

Педагогічний аспект: учнівське самоврядування за своєю суттю є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного. Виховання дитини здійснюється колективним суб’єктом – дитячим колективом. Учнівське самоврядування – посередник між світом дитини та світом дорослих – створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.

Бути причетним до діяльності учнівського самоврядування – не просто факт пасивної причетності, а й активної участі в реалізації його цілей, свідомого засвоєння його норм, ідентифікації, цінностей. Важливу функцію в мотивації належності виконує прийняття й усвідомлення наступності цілей, цінностей і норм, спрямованість на розвиток традицій .

Таким чином, при організації учнівського самоврядування повинні враховуватися особливості сучасної інформаційної доби, а учнівське самоврядування має забезпечувати:

-   входження та адаптацію особистості до соціального середовища, його негативних впливів, освоєння існуючих соціальних зв’язків;

-   самостійність дітей, розвиток їхньої активності, ініціативи і творчості у повсякденній життєдіяльності;

-   розвиток громадської думки в дитячих колективах;

-   активне залучення дітей до процесів прийняття рішень на всіх рівнях;

-   громадське становлення особистості, включення її в суспільно-значущу діяльність;

-   підготовку учнів до дієвої участі в демократичному управлінні суспільством [5, с.8].

Завданнями учнівського самоврядування є:

-    вироблення в учнів організаторських навичок, розвиток їх соціальної активності;

-    виховання у дітей почуття господаря навчального закладу, класу;

-    формування вмінь налагоджувати взаємодію, співпрацю на принципах партнерства;

-    виховання у підлітка почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави;

-    виховання в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, колектив; принциповість – уміння належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючим; самостійність – готовність залежно від конкретних умов знаходити правильні рішення, долати труднощі; ініціативність – уміння вносити в будь-яку справу свої думки, пропозиції;

-    удосконалення управління навчальним закладом, оскільки передача деяких організаторських функцій дітям вивільняє час педагогів для розв’язання складних виховних проблем .

Поле дії учнівського самоврядування в навчальному закладі включає:

-   забезпечення порядку в навчальному закладі, організацію чергування в навчальному закладі, творчих об’єднаннях;

-   організацію дозвілля на перервах;

-   проведення зборів, конференцій, виставок;

-   організацію самообслуговування, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;

-   організацію роботи зі збереження майна навчального закладу, підручників; економне використання води, електроенергії, тепла;

-   організацію роботи щодо благоустрою території закладу, мікрорайону;

-   керівництво роботою гуртків, секцій у молодших школярів;

-   підготовку і проведення конкурсів, свят, змагань, акцій, фестивалів;

-   заслуховування звітів органів учнівського самоврядування;

-   проведення соціологічних досліджень із проблем життєдіяльності учнівських колективів;

-   участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності дитячих колективів .

     Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання.

Робота дітей з учнівського самоврядування передбачає:

-   формування правової культури та культури спілкування;

-  вироблення практичних навичок співпраці з однолітками, молодшими та старшими за віком людьми, дотримання правил поваги та субординації у роботі зі спеціалістами, посадовими особами, керівниками різних рівнів;

-   становлення та виховання соціально активної особистості, небайдужої до процесів, що відбуваються навколо громадянина – патріота своєї сім’ї, свого колективу, рідного міста (села), держави .

Учнівське самоврядування в  навчальному закладі повинно бути спрямоване на реалізацію основних виховних завдань, а саме:

-    формування у дітей громадянської культури та культурного плюралізму, гуманістичної моралі, толерантного ставлення до дій та вчинків інших;

-    вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства, впровадження безконфліктних форм поведінки;

-    розвиток у вихованців суб’єктивних характеристик;

-    формування здатності до критичності та самокритичності;

-    формування активної життєвої позиції;

-    підготовка дітей до участі у демократичному управлінні суспільством;

-    формування самостійності, готовності за конкретних умов долати труднощі, знаходити правильні рішення;

-    виховання та активна підтримка почуття господаря класу, школи, країни, формування відповідальності за результати своєї діяльності;

-    забезпечення захисту прав та інтересів учнів.


Педагог-консультант:(Педагог- організатор)

-   обирається учнівським самоврядуванням з числа педагогів, які дають на це згоду, або призначаються адміністрацією школи, враховуючи бажання педагогів опікуватися учнівським самоврядуванням;

-    виконує функції радника самоврядування;

-    виконує функцію посередника між самоврядуванням і педагогами, батьками та місцевою громадою.

Основні напрямки діяльності педагога-консультанта:

-   методично правильно готувати учнів до самоврядування;

-   педагогічно грамотно керувати їх діяльністю;

-   поступово розширювати функції самоврядування у різних сферах діяльності;

-   рекомендувати органам самоврядування суспільно значущі і цікаві колективні справи;

-   чітко визначати обов’язки;

-   включити в систему самоврядування якомога більше учнів;

-   зміцнювати і розвивати колективні традиції;

-   організовувати постійний контроль за виконанням єдиних педагогічних вимог до учнів за допомогою самоврядування;

-   будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і педагогів на ідеях педагогіки співробітництва;

-   розширювати гласність у роботі органів самоврядування .


Поради консультантам учнівського самоврядування (педагогам – організаторам)

1.   Самоврядування в школі, класі, творчому об'єднанні – це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основними шляхами вирішення якої є:

послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального мікроклімату в шкільному колективі;

• реалізація та ствердження учнів у ролі відповідальних організаторів цікавого життя колективу;

обговорення перспектив роботи учнівського колективу, планування та   організація його життєдіяльності;

• забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах – від пошуку корисних справ та їх реалізації до підведення підсумків.

2. Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від дотримання  демократичних принципів. Справжній демократизм можливий за таких умов:

•    активної дії такої форми демократії, як загальні збори;

•   змінності лідерів учнівського самоврядування – всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;

реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;

•  періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи;

самостійного визначення учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування;

• наділення учнів реальними правами та обов'язками.

3. Принцип дії педагога-консультанта щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі: "Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй! Давай дітям можливість виявити ініціативу! Але не "натискай"!"

Творче зростання дорослих і дітей в учнівському самоврядуванні забезпечується здатністю педагога бути неформальним лідером колективу.


Ділова документація

Органи самоврядування дітей та учнівської молоді мають свою ділову документацію (статутні документи):

-    Статут або Положення органу самоврядування дітей та молоді навчального закладу;

-    регламент діяльності керівного органу учнівського самоврядування навчального закладу;

-   угоди про співпрацю у створенні й організації діяльності органу самоврядування дітей та учнівської молоді навчального закладу між дітьми та дорослими (керівниками відповідних структур державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, батьківської громади тощо).

На загальних зборах (конференції або сесії) ради дітей чи іншого органу дитячого самоврядування обов’язково затверджуються:

-     програми діяльності органу самоврядування в цілому та його підструктур;

-     права та обов’язки лідерів і учасників процесу учнівського самоврядування у різних видах діяльності;

-    закон чи положення, що регламентують питання правового захисту, дисципліни, участі у вирішенні певних господарських питань, проведенні виборчої кампанії тощо;

-    різноманітні пам’ятки, алгоритми з питань послідовності виконання певних доручень та єдиних вимог щодо результатів даної роботи;

-    плани діяльності усієї структури та її окремих частин на визначений загальними зборами період часу;

-    рішення загальних зборів (конференції, сесії) органу самоврядування дітей;

Крім зазначених документів, що затверджуються загальними зборами (конференцією, сесією) самоврядування дітей та учнівської молоді, ведуться й інші документи:

-    протоколи загальних зборів (конференції, сесії);

-    протоколи засідань ради лідерів, комісій (комітетів, центрів тощо);

-    заяви кандидатів на керівні посади, їх програми, агітаційні листівки, списки виборців, довірених осіб, протоколи виборів;

-    плани роботи комісій (комітетів, центрів тощо);

-    плани підготовки певних заходів, розподіл доручень;

-    звіти про результати діяльності комісій (комітетів, центрів тощо), літописи, книги відгуків тощо [1, с.6].


     Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання

Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.

3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9—15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним

За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.


Орієнтовні етапи розвитку учнівського самоврядування  Процес організації учнівського самоврядування буде ефективним за умови врахування взаємозумовленості та взаємозв’язку трьох етапів його розвитку.

І. Організаційний етап полягає в здійсненні організаційної роботи, змістом якої передбачається:





















  • визначення мети й завдань функціонування учнівського самоврядування;

  • розробка оптимальної структури органів учнівського самоврядування з урахуванням специфіки функціонування загальноосвітнього навчального закладу, інтересів, запитів та потреб учнів;

  • розробка необхідних документів: Положення про діяльність органів учнівського самоврядування, пам’яток, прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, планів роботи, змісту тимчасових та постійних доручень тощо;

  • вибір активу на демократичних засадах, чергування творчих доручень учнів та розробка їх змісту.

ІІ. Організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування. На цьому етапі:

  • організовується безпосередня практична робота учнівського самоврядування;

  • уточнюються функції кожного виконавчого органу та змісту доручень їхніх членів з урахуванням прав та обов’язків;

  • організовується проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

ІІІ. Постійне вдосконалення організаційної культури учнів, розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи, набуття представниками активу досвіду здійснення організаторської роботи. Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі (районі, місті, області) має здійснюватися навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.

Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.

  Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів..

Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:

       визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів;

       передавання учням досвіду організаторської роботи;

       залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі;

       надання представникам учнівського активу щоденної навчально-методичної допомоги.

            Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:

       усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;

       чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;

       організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів, вожатих, ігротехніків, ведучих, волонтерів тощо);

       організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання, розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);

       розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів-лідерів, вчителів-консультантів тощо.


УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

1) подолання формалізму в  діяльності учнівського самоврядування та  педагогічного керівництва ним. Воно має виконувати конкретні справи, з  його рішеннями повинен рахуватися і  педагогічний колектив, і  дирекція школи, а  не вважати їх  дитячими забавами;

2) залучення членів самоврядування до  процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з  негативними явищами в  середови щі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам використ вувати нові форми виховної роботи з  учнями, включатись до  виховної роботи щодо запобігання та  подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю та  наркотиків;

3) надання самоврядуванню реальних прав і  обов’язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та  обов’язки має кожен учень;

4) відбір до  органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців щодо ставлення до  своїх учнівських обов’язків;

5) прагнення до  розширення цих органів. За  таких умов зростає кількість вихованців, які підтри мують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюють смак до  суспільнокорисної діяльності, створюють можливості для уникнення перевантажень активних учнів, у  залучених до  громадської роботи вихованців виявляються нові аспекти їх  особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

6) повага педагогів до  самостійних рішень учнівського колективу та  його органів, ненав’язування учням своєї волі у  справах, які є  компетенцією самоврядування;

7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної спра ви управління;

8) практикування в  дитячому колективі зміни функцій керівника та  підлеглого. Тривале перебу вання школяра на  керівній посаді може призвести до  формування у  нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства тощо). Тому педагогічно доцільно, щоб у  роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу чималій частині школярів набути організаторських навичок;

9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здій снювати контроль за  їхньою діяльністю, сприяє її  поліпшенню, а  також запобігає можливим зловживанням становищем у  колективі


Шляхи підвищення активності та ролі учнівського самоврядування.

1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної творчої діяльності.

2. Активне залучення учнів до всіх сфер життя шкільного колективу.

3. Поєднання самодіяльності учнів з наданням допомоги дорослими.

4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена шкільного колективу шляхом виявлення та реалізації привабливих соціально-колективних ініціатив.

5.  Надання учням реальних прав та обов'язків.

6.   Повага педагогів до самостійних думок представників і рішень органів учнівського самоврядування.

7.  Виявлення справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Дотримання принципу: жодного підлеглого – всі організатори та відповідальні виконавці.

8. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога представникам учнівського активу.

9.  Розширення меж гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів учнівського самоврядування.

Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи). Реалізація означеного завдання є можливою за умови визнання дорослими самоврядування як школи підготовки юних організаторів, управлінців, участі всіх членів колективу в обговоренні завдань; застосування практики переходу колективу від організації  простих справ до дедалі складніших з урахуванням творчих можливостей колективу; неприйняття рішення без обговорення всіх запропонованих учнями альтернатив.

Проблема організації виховної роботи з дітьми взагалі та органами учнівського самоврядування зокрема не є новою. Проте педагогічні працівники при організації і функціонуванні учнівського самоврядування потребують методичної допомоги з таких питань:

-    відтворення кращого досвіду колег у своєму  навчальному закладі з урахуванням  інтересів, бажань та можливостей дітей;

-    переосмислення і перегляд традиційних поглядів на учнівське самоврядування, форми організації та проведення роботи з молоддю у зв’язку зі зміною теоретико-методичних засад виховання;

-    недотримання часових проміжків між етапами впровадження тієї чи іншої моделі учнівського самоврядування.

Це призводить до того, що діти швидко втрачають інтерес до участі у самоврядуванні, адже при його організації не враховано бажань, думок, мрій дітей, а впроваджено як ділову тимчасову гру, яку запропонували дорослі.

Із метою допомоги педагогам і дітям в організації та координації роботи органів дитячого самоврядування доцільно створити Школу лідерів самоврядування дітей та учнівської молоді. Її вихованці набуватимуть нових знань та досвіду і координуватимуть роботу комісій, комітетів, міністерств, центрів дитячих рад, дитячих парламентів, шкільних республік, учнівських держав тощо. Кожен, кого цікавить активна громадянська діяльність, зможе отримати консультативну та практичну допомогу, методичні рекомендації, ознайомитися з багатьма організаторськими технологіями. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги, семінари, давати можливість підліткам обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у засобах масової інформації.

Основним завданням роботи Школи лідерів є підготовка дітей з лідерськими здібностями, які організовуватимуть навколо себе своїх ровесників і координуватимуть їх діяльність під час реалізації будь-яких проектів та планів .

У зміст занять Школи лідерів доцільно включити такі теми (або близькі до них за змістом):

-     Лідер – організатор колективу.

-     Формальні та неформальні лідери.

-     Риси характеру, вміння та навички лідерів.

-     Формування позитивного іміджу.

-     Стилі керівництва у роботі лідера. Управлінська майстерність.

-     Самоменеджмент лідера. Вміння правильно розподілити свій час, період відпочинку та роботи. Ведення власних ділових записів. Культура мобільного спілкування.

-     Комунікативні навички, вміння слухати й аналізувати, вести переговори, наради, засідання, давати інтерв’ю, тощо.

-     Особливості ділового спілкування. Культура ділового спілкування.

-     Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня спілкування.

-     Взаєморозуміння та його рівні. Моральні бар’єри на шляху до взаєморозуміння.

-     Розвиток стратегічного мислення. Формування навичок планування роботи. Організаторські техніки.

-     Розвиток логічного мислення. Формування навичок аналізу ситуації, події та вміння формувати й аргументувати власну позицію і точку зору.

-     Розвиток творчого мислення. Змістовне та духовне наповнення напрямів діяльності, програм, проектів, заходів.

-     Креативність у діяльності лідера. Нетрадиційні підходи до вирішення питань, створення та реалізації програм, проектів, заходів.

-     Розвиток уміння формувати команду та працювати з нею.

-     Розподіл доручень, контроль за їх виконанням, заохочення членів команди, колективу, відзначення кращих.

-     Індивідуальний підхід до роботи з членами колективу.

-     Впровадження правил ефективного спілкування та роботи в колективі. Формування традицій колективу.

-     Організаційні моменти у підготовці та проведенні заходів. Підбиття підсумків заходу.

-     Ділові папери у роботі лідера. Законодавча база. Вхідна та вихідна документація.

-     Створення фірмового стилю організації та формування її позитивного іміджу.

-     Партнерство у роботі лідера, організатора.

-     Фінансове забезпечення діяльності організації [3, с.41].

Міністерством освіти і науки України рекомендовано до використання програми «Лідерство – запорука успіху» (автор Спижева Д.В.) та «Основи учнівського самоврядування» (автор Кравченко С.В.) [7].

Орієнтовний алгоритм організації учнівського самоврядування у навчальному закладі

-    Аналіз та оцінка реального стану організації учнівського самоврядування , формування комплексу проблем: яким є учнівське самоврядування сьогодні?

-     Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для організації роботи з органами учнівського самоврядування як радників.

-     Вивчення досвіду участі учнів в організації учнівського самоврядування.

-   Вивчення науково-методичної літератури з проблем організації учнівського самоврядування, проведення педагогічної ради, засідань методичних об’єднань, керівників творчих об’єднань, конференцій, ділових ігор, тренінгів з проблеми.

-    Розробка переліку ідей, вибір найбільш прогресивної і реалістичної ідеї; розробка концепції ідеї; створення проекту удосконалення ситуації; створення програми.

-    Колективний пошук оптимальної структури учнівського самоврядування, його органів .

-    Визначення мети, завдань, пріоритетних напрямків діяльності учнівського самоврядування виходячи з його структури.

-    Розробка документації (положення, статут, інструкції, пам’ятки).

-    Визначення кола прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, окремих членів учнівського колективу.

-    Виявлення та формування активу – ядра учнівського самоврядування.

-    Підготовка тренінгів для навчання активу учнівського самоврядування, створення шкіл навчання активу учнівського самоврядування.

-    Розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи в міру накопичення дітьми організаційного досвіду.

-    Розробка системи заходів щодо забезпечення гласності в роботі органів учнівського самоврядування.

-    Діагностика різних аспектів функціонування і розвитку моделі учнівського самоврядування, системний моніторинг учнівської думки, створення на їх основі нових підструктур (тимчасових формувань, об’єднань, клубів за інтересами, (Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» № 281-ХІV від 01.12.98 р. /pами тощо).

-     Організація ефективного контролю за виконанням рішень органів учнівського самоврядування.

-     Створення системи стимулювання творчого самовдосконалення активу учнівського самоврядування .

  1. Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об’єднує не лише учнів, але й інших суб’єктів шкільного життя. Учнівське самоврядування створюють виключно учні й тільки вони. Воно є незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, дозволено. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками, органами освіти.

Ю. О. Шикова


  1. Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що учні ґрунтовно та всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків.



Органи учнівського самоврядування взаємодіють із педагогічним колективом школи на засадах співпраці, що сприяє творчій діяльності учнів і дорослих. Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є:

  1. забезпечення реальних прав та обов’язків органів самоврядування;

  2. підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування;

  3. цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, управління справами школи

Шкільне самоврядування охоплює сфери навчання, трудової діяльності та суспільної праці, організації порядку й дисципліни, громадсько-суспільної діяльності, вільного часу, спорту, художньої діяльності тощо. Самоврядування розпочинаємо із конкретної самодіяльності учнів, яка є результатом їхньої потреби щось зробити, самостійно організувати

Отже, діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя.

Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави

   

                         Шкільні правила учнівського самоврядування  

1. Сміливіше внось свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійся, що вносиш ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.
3. Ідею іншого не маєш права критикувати, покритикуєш - не буде ідей.
4. Думку викладай розважливо, якщо потрібно - повтори.
5. Часу не марнуй, пропозиції внось коротко і ясно.
6. Чітко втямиш - краще зробиш.
7. Погодився легко - не означає сприйняв глибоко.
8. Не думай, що ти в чомусь переважаєш друзів, і не смій задаватися.
9. Довіру треба розуміти так: усе перевіряється ділом, турботою і дружбою.
10. Перш ніж приймати рішення, навчись бездоганно його виконувати.
11. Будь-яке діло вінчає результат.
12. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправитися.
13. Твори, фантазуй сміливіше - шукай шляхів виконання рішень.
14. Не відкладай на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
15. Прийняв рішення - виконуй! Доручив іншим - довіряй! Довіряючи - перевіряй! Перевіряючи - допомагай! Допомагаючи - не підміняй.


Заповіді учнів школи

Ти - здібний і сильний. Будь упевненим у своїх силах і здібностях.

Вчися мислити самостійно.

·   Тренуй пам'ять.

·   Частіше запитуй "Чому?".

Постійно шукай практичне застосування своїм знанням.

Будь завжди уважним до самобутності, потреб та прагнень інших.

Шукай і шануй друзів. Життя без друзів неможливе.

Поводь себе по-товариськи, зважай на людей, які тебе оточують, будь милосердним до них.

• Суперечки та конфлікти з іншими вирішуй з позиції розуму.

• Вибачай тим, хто свідомо або несвідомо став причиною неприємностей.

• Хочеш, щоб тебе поважали – поважай інших.

• Прислухайся до думок інших і зважай на них.

• Будь доброзичливим, веселим і поступливим.

• Пізнай себе, зроби правильний вибір, визнач цілі та зміст свого життя.

• Повір у себе – і досягнеш усього. Щасти тобі!




















Орієнтовна схема аналізу підготовки, проведення і результатів виховного заходу. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1.Чітка назва заходу та розуміння педагогом його мети.

2.Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.

3.Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.

4* Визначення оптимального змісту виховного матеріалу з врахуванням основних принципів організації виховного процесу.

5.Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на
кожному етапі заходу.

6.Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм.

7.Гнучкість та широта "виховного маневру".

8.Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.

9.Взаємозв'язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.




СТРУКТУРА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ (етапи)

1.Психолого-педагогічний аналіз обстановки в колективі, необхідність проведення
заходу та формулювання його мети.

2.Планування заходу.

3.Організація виховного впливу на колектив (особистість).

4.Безпосередній вплив на колектив (особистість). Проведення виховного заходу.

5.Аналіз виховного заходу.

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1.Клас (група).

2.Форма позакласного заняття.

3.Кількість присутніх.

4.Прізвище класного керівника (вихователя).

5.Зовнішній вигляд учнів, їх поведінка.

6.Хто залучається до проведення заходу.

7.Наявність обладнання, наочності, (відповідно до потреби).

8.Мета заняття (заходу).

9 Мета аналізу (Наприклад: виявити, чи носить даний захід системний характер, яка педагогічна доцільність його проведення: вияснити, як забезпечується взаємодія педагога і учнів на кожному етапі проведення).

АНАЛІЗ підготовки, проведення, результатів виховного заходу

I. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ, що мають бути розв”язані в процесі підготовки і проведення виховного заходу.

Особливості контингенту учнів. Наскільки враховані в змісті заходу потреби школярів, їх інтереси і творча фантазія та діяльність.

II. ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ: спрямовуюча роль класного керівника у ході підготовки заходу, надання в тактовній формі допомоги учням; роль учнівської організації, органів самоуправління в підготовці і проведенні заходу; позиція учнів в процесі підготовки заходу (розробка планів, контроль, тощо), забезпечення дружної, злагодженоїроботи колективу, формування відносин співробітництва, взаємодопомоги, відповідальності; організація діяльності учнів; чітке визначення функціональних обов'язків і повноважень кожного, конкретних термінів виконання окремих завдань.

III. ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ: готовність дітей до проведення заходу; оформлення приміщення, обладнання, наочність; використання тзн; структурна схема заходу, чіткість, організованість, злагодженість у проведенні заходу;

раціональне використання часу; участь представників громадськості у заході.

2. ЗМІСТ: актуальність теми, змістовна спрямованість, логічність, послідовність,
цілеспрямованість раціональність у доборі фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв'язок
з життям класу, школи, села міста, району; добір питань, що хвилюють школярів.

3. МЕТОДИКА проведення: врахування вікових особливостей школярів;
можливість відвертого обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії,
до вироблення компромісної думки.

4. ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА: поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до заходу; поведінка вчителя; його тон; ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозиції, рішення учасників.

IV. РЕЗУЛЬТАТИ: вирішення конкретних завдань в процесі підготовки і проведення заходу. Ставлення учнів до його змісту.

V. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

VI. РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Співбесіда з вчителями, учнями, учнівським активом.

Співбесіда з класними керівниками

Название документа Додаток_до_листа_Iнституту.doc

Поделитесь материалом с коллегами:

Додаток до листа Інституту

модернізації змісту освіти

від 25.07.2016 № 2.1/10-1828




Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення усієї системи виховання, оновлення змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі гуманізації життєдіяльності учня, створення умов для самореалізації у різних видах творчої діяльності. Головною метою виховання особистості є підготовка учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша. Сучасні наукові дослідження доводять, що виховання є глибоко національним за своєю суттю, змістом, характером. «Національне виховання, - як зазначала українська громадська, культурно-освітня діячка, педагог Софія Русова (1856-1940), - забезпечує кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не будуть покалічені, а, значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в дітях пошану до інших народів...» Основні завдання виховної діяльності сучасних закладів освіти визначені Законами України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років»; указами Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», від 24.03.2015 № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни», від 12.06.2015 № 334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно- патріотичного виховання дітей та молоді», від 12.08.2015 № 471/2015 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру», від 13.10.2015 № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», від 09.11.2015 № 633/2015 «Про відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи», від 03.12.2015 № 675/2015 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України», від 30.12.2015 № 731/2015 «Про відзначення у 2016 році Дня Соборності України», від 22.01.2016 № 17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років», від 15.03.2016 № 94/2016 «Про відзначення 20-ї річниці Конституції України», від 08.04.2016 № 130/2016 «Про відзначення у 2016 році Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні»; постановами Верховної Ради України від 12.05.2015 № 373-VIII «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 22.07.2015 № 524 «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання»; розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 998-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2020 року», від 25.12.2015 № 1400-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік», від 13.01.2016 № 3-р «Про затвердження плану заходів із відзначення у 2016 році Дня Соборності України», від 05.05.2016 № 348-р «Про затвердження плану заходів щодо вшанування Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», від 11.05.2016 № 372-р «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 20-ї річниці Конституції України», від 27.05.2016 № 418-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік», наказах Міністерства освіти і науки України від 28.05.2015 № 582 «Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах», від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти». Завдання сучасної системи виховання, які випливають із суспільних потреб сьогодення, полягають у реальному переході до педагогічної творчості та індивідуального впливу, у переорієнтації учнівських і педагогічних колективів на гуманізацію виховання, створення умов для цілеспрямованого систематичного розвитку людини як суб'єкта діяльності, особистості, індивідуальності. 1. Особливої ваги набуває питання національно-патріотичного виховання підростаючого покоління Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. У зв’язку з цим, національно-патріотичне виховання є важливим сектором навчально- виховного процесу. Саме національно-патріотичне виховання закладає підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку на засадах гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. Виклики сучасного суспільства ставлять перед системою освіти завдання виховати громадянина-патріота нової формації (ініціативну особистість продуктивно-діяльнісного типу, яка бачить перспективи своєї держави, готова відстоювати її інтереси). Основним документом щодо національно- патріотичного виховання підростаючого покоління є Стратегія національно- патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015. Відповідно до положень зазначеної Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання визначено: громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне й духовно- моральне виховання. Відтак, зусилля педагогів мають бути спрямовані на підвищення рівня патріотизму молодого покоління шляхом оптимальної організації відповідної виховної роботи. Особливу увагу потрібно зосередити на змісті заходів з національно-патріотичного виховання. Для цього слід враховувати, що на особистісному рівні патріотизм – найважливіша, стійка характеристика людини, що виражається у її світогляді, моральних ідеалах, нормах і проявах поведінки. Це високо смислова безумовна якість-цінність, що виражає ставлення людини до Батьківщини, народу, державу й до самої себе. Основними складниками патріотизму є: любов до Батьківщини, народу, держави (любов до України); діяльнісна відданість Україні; суспільно значуща цілеспрямованість; моральна стійкість; готовність до самопожертви; почуття власної гідності. Саме складники патріотизму й визначають спектр змістових ліній виховної роботи з національно-патріотичного виховання. Завдання навчальних закладів – так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. При цьому патріотизм є чужим націоналізму, шовінізму, сепаратизму і космополітизму. Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого смислу, тобто сприймалися не лише розумом, а й «серцем». Для цього слід чітко усвідомлювати завдання національно- патріотичного виховання: утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи; формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю; підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя тощо. Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище має значний вплив на формування учня-громадянина, патріота України. Метою заходів у сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді в навчальних закладах є сприяння набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, виховання їх у дусі патріотичного обов'язку. Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання повинні обиратися, враховуючи вікові особливості учнів, їх уподобання й інтереси, можливості спілкування в мережі Інтернет, традиції навчальних закладів й місцевих громад, можливості партнерів. Популярними нині формами національно-патріотичного виховання є: інтерактивна патріотична зарядка; творчий проект «Алфавіт мого міста»; тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня; майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів; колективна гра зі створення панно «Україна – моя країна!»; авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва); гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»; звіт- мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»; патріотичний флеш-моб; презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми; зустрічі з цікавими земляками-патріотами; акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»; реконструкція історичних подій; виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних); портфоліо родинних реліквій і/чи традицій; написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста); станційні ігри (квест «Знайди Декларацію – врятуй незалежність»); створення інфографіки (шевронів, подій); «живий музей»; реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій); конкурси есе, біографічних розвідок; тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі); флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України); лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання); кастинг і розучування патріотичних пісень тощо. Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність педагогів, учнів, батьків, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими вміннями шанобливого й відповідального ставлення, формуванню у них соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок. Рекомендуємо розвивати мережу історичних клубів у школах, ліцеях, коледжах, позашкільних навчальних закладах, що дасть можливість учням глибше ознайомитися з історією рідного краю, держави, досліджувати маловідомі факти минулого українського народу (див. проекти Українського інституту національної пам’яті – www.memory.gov.ua/). Ефективність національно-патріотичного виховання значно можуть посилити відвідування місць значних історичних подій з подальшим глибоким обговоренням, віртуальні екскурсії історико-краєзнавчими музеями України. Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді, головними завданнями яких є фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України, патріотичне виховання на традиціях українського козацтва, пропаганда здорового способу життя, волонтерська та пошукова робота; проведення масових заходів, спрямованих на на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України. Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів. На часі використання усіх можливостей музейної педагогіки, а саме проведення інтерактивних занять у музейних залах, світлицях. Національно-патріотичне виховання дітей та молоді передбачає комплексну, системну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої національно-патріотичної свідомості. Звідси ефективність процесу національно-патріотичного виховання дітей і молоді зростає за умови активного залучення сім’ї як ключового суб’єкта виховання. Доцільно проводити батьківські збори, всеобучі, консультації, бесіди індивідуального характеру з питань виховання громадянина-патріота. З метою вивчення та популяризації кращого педагогічного досвіду на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» створено банк даних досвіду виховної роботи. Радимо навчальним закладам України під час проведення виховних заходів використовувати представлені матеріали (http://www.imzo.gov.ua/, Розділ Позашкільна освіта та виховна робота – Банк досвіду виховної роботи). Звертаємо увагу, що у 2017 році відзначається 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років. З метою збереження пам’яті про цю історичну подію, вшанування пам’яті її учасників рекомендуємо провести: практичні конференції, семінари, круглі столи, тематичні уроки, лекції, бесіди, присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років; експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів, спрямованих на донесення інформації про події Української революції 1917-1921 років, підвищення інтересу до історії України у молоді; «тижні історії» з відвідуванням учнями сучасної експозиції Музею Української революції 1917-1921 років Національного музею історії України. Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети. 20 лютого – у День Героїв Небесної Сотні рекомендуємо вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні проведенням в усіх навчальних закладах єдиного уроку, загальношкільних лінійок та позакласних виховних заходів. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. 2.Особливої уваги потребують питання превентивного виховання Превентивне виховання - це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист. На законодавчому рівні превентивне виховання регламентується положеннями законів України: «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю»; наказами Міністерства: від 25.11.2011 № 1358 «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1039 «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні», від 11.06.2012 № 677 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві», від 03.03.2016 № 214 «Про затвердження Плану заходів МОН з виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року», від 08.04.2016 № 405 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період до 2020 року». Превентивне виховання має бути цілеспрямованою системою заходів правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, освітнього, інформаційно-освітнього та організаційного характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних установок, запобігання вживанню наркотичних речовин, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків у дітей та учнівської молоді. Основні завдання превентивного виховання дітей і молоді: створення умов для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів; забезпечення соціально-психологічної діяльності, педагогічно зорієнтованої на протидію втягування дітей і молоді в негативні ситуації; надання комплексної психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги тим неповнолітнім, які її потребують; стимулювання неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяння валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров'я; сприяння виробленню інтегрованих міждисциплінарних підходів при підготовці спеціалістів (педагогів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників), батьків та ін., об'єднанню зусиль різних суб'єктів превентивної роботи. Превентивну роботу необхідно проводити з усіма дітьми, починаючи з дошкільного віку, з метою попередження відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у складних життєвих обставинах, характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто став на шлях асоціальної і протиправної поведінки. Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів та примирення серед однолітків є створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння за допомогою медіаторів (посередників). Діяльність цих служб дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі. З цією метою рекомендуємо впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально- методичним посібником «Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі» (схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти МОН України від 22 травня 2012 року, протокол № 2). Проблеми нелегальної міграції і торгівлі людьми останнім часом набули надзвичайного поширення у країні, постійно змінюючись та ускладнюючись. Сьогодні здійснюється активізація профілактичної роботи, спрямованої на розвиток правосвідомості молодого покоління, формування його активного, адаптивного життєвого стилю, відповідальності за власне життя, умінь об’єктивної оцінки суспільних небезпек. Реалізація зазначених завдань забезпечується розробленими методичними рекомендаціями та посібниками щодо впровадження програми виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», схваленими для використання у загальноосвітніх навчальних закладах на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти МОН України від 14 жовтня 2014 року /протокол № 3/. Під час обговорення тем учні матимуть змогу засвоїти й надалі вибудувати соціально очікувані моделі поведінки свідомого громадянина, а також прийнятні для них конструктивні стратегії поведінки у небезпечних ситуаціях. Сучасний погляд на виховання дітей заснований на особистісно- орієнтованому підході, який вимагає від педагога знання інноваційних технологій. Дієвими є моделювання різноманітних ігрових форм і методів, які повинні виховувати в учнів переконання, формувати навички та вміння протистояти негативним явищам у суспільстві. Це рольові ігри, програвання ситуацій, використання малюнків, різноманітні тренінги, робота в малих групах тощо. Залишаються актуальними превентивні бесіди. Обов’язковим елементом є правоохоронна, правова та медико-оздоровча робота. У профілактиці ризикованої та протиправної поведінки важливу роль відіграє просвітницько-профілактична діяльність, що спрямована на попередження негативних явищ через формування у дітей та підлітків знань, умінь та навичок, які сприяють відповідальній, адаптивній, безпечній поведінці. Національна поліція України в тісному партнерстві з Міністерством освіти і науки України, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Проектом «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» (Агрітім Канада Консалтинг), Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда-Україна», Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» та громадською організацією «VisionZero» підготувала профілактичну програму «Школа і поліція» для навчальних закладів, яка включає в себе тематичні заняття тривалістю по 45 хв. для попередження ризикованої та протиправної поведінки серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів; методичні рекомендації щодо підготовки та проведення цих занять працівникам поліції. Реалізація профілактичної програми «Школа і поліція» спрямована на налагодження відкритого продуктивного діалогу учнів з працівниками поліції при обговоренні важливих правових проблем та формування їхньої правосвідомої поведінки як у школі, так і поза нею. При такому партнерстві школа і правоохоронний орган — це одна команда, а роль працівника правоохоронного органу розширюється і включає профілактику та втручання на ранній стадії. Присутність правоохоронця у школі розглядається не як показник наявної небезпеки, а як показник гарантії безпеки та формування середовища, сприятливого для навчання. Для юних громадян наявність поліцейських машини перед школою має стати ознакою того, що відбувається щось позитивне, а не негативне. У навчальних закладах міст Івано-Франківська, Львова, Одеси та Києва розпочнеться з нового 2016/2017 навчального року впровадження експериментальної моделі співпраці навчальних закладів і поліції «Шкільний офіцер поліції». Для зазначеної діяльності будуть відібрані працівники поліції, які пройшли спеціальне навчання та призначені шкільними офіцерами поліції. Поліцейські зосереджуватимуть свою роботу на проведенні просвітницько-профілактичних занять з учнями за програмою «Школа і поліція»; проведенні індивідуальних зустрічей з учнями та/або їхніми батьками (особами, які їх замінюють); забезпеченні вчасного та ефективного реагування на виклики керівників навчальних закладів; участі у батьківських зборах і педагогічних радах з метою проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед батьків та педагогічних працівників щодо попередження негативних явищ у дитячому середовищі. 3. Фізичне виховання є невід’ємною складовою превентивної освіти Одним із важливих завдань сучасної школи є виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців). Реалізація цих завдань має вирішуватися за напрямками: створення в навчальному закладі безпечних та нешкідливих умов навчання, режиму роботи, умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формування гігієнічних навичок та засад здорового способу життя дітей та учнівської молоді; організацію оптимального рухового режиму: уроки фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заняття, заняття у фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізичної культури, спортивних школах, клубах за інтересами; стимулюванням до самостійних фізичних вправ та до виконання домашніх завдань з фізичної культури. Важливо дотримуватись вимог щодо проведення фізкультурних хвилинок під час уроків, які потребують підвищеної уваги та значного інтелектуального напруження. Звісно, це не має прямого впливу на процес фізичного розвитку, але дозволяє «перезавантажити» увагу учнів, зняти зайве навантаження, підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу, сприяючи збереженню здоров’я дітей. Навчальні заклади, управління (департаменти) освіти і науки та охорони здоров’я держадміністрацій, «Центри здоров’я», лікувально-фізкультурні диспансери, обласні, Київське міське управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України мають всебічно сприяти участі дітей та учнівської молоді в спортивно- масових заходах у позаурочний та канікулярний час, залучати до організації і проведення педагогічні колективи навчальних закладів, позашкільні спортивні установи, спеціалістів ДЮСШ та спортивних товариств, видатних спортсменів, медичних працівників. Для залучення учнів до занять у спортивних гуртках, секціях, як однієї з форм рухової активності, доцільно співпрацювати з дитячими юнацькими спортивними школами, представляючи їм на пільгових умовах базу для проведення занять, в свою чергу маючи можливість використовувати їх обладнання для проведення уроків фізичної культури, а також запрошувати представників дитячих юнацьких спортивних шкіл на батьківські збори. Під час проведення спортивно-масових заходів бажано проводити показові виступи вихованців спортивних гуртків, секцій для ознайомлення дітей з видами спорту, які культивуються на базі дитячих юнацьких спортивних шкіл. Усі внутрішні змагання є частиною загального плану роботи навчального закладу і проводяться у відповідності до календарного плану спортивно- масових заходів, затвердженого директором. Змагання мають проводитись організовано та урочисто, за участю педагогічного колективу, батьків і громадськості. При цьому особливу увагу необхідно приділити питанням безпеки та попередження травматизму дітей, обов’язкового лікарського контролю Спортивно-масові заходи, які проводяться за участю дітей та учнівської молоді установами і організаціями, що не належать до системи освіти, мають бути узгоджені з управліннями (департаментами) освіти і науки держадміністрацій та проводитись у позаурочний час. Формування здорового способу життя – це забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорона та зміцнення їхнього здоров'я, фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі; виховання потреби у регулярних заняттях фізичною культурою, у прагненні до оволодіння санітарно- гігієнічними знаннями і навичками, вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим. З метою формування у дітей навичок здорового способу життя та підвищення рухової активності радимо впроваджувати в практику роботи різноманітні соціальні проекти. Одним із таких проектів є соціальний футбольний проект «Відкриті уроки футболу», започаткований Федерацією футболу України. Він передбачає використання різноманітних організаційних форм: розважальних футбольних ігор, уроків, змагань, конкурсів тощо, за принципом «спорт для всіх», які стають потужним виховним інструментом для попередження дитячих конфліктів і дитячої злочинності, на що спрямована співпраця з Департаментом у справах дітей МВС України. Позакласна робота в загальноосвітньому навчальному закладі включає спортивні змагання (класифікаційні та некласифікаційні), змагання за шкільною програмою, конкурси, веселі старти, фізкультурні свята, учнівську олімпіаду з фізичної культури, спортивні вечори, дні здоров’я тощо. Наголошуємо на важливості співпраці з батьками щодо забезпечення оптимального рухового режиму дітей. Тільки спільним зусиллям педагогів, батьків, державних та громадянських інституцій можливо досягти найкращого результату. Основна мета керівників навчальних закладів - створити умови, що сприяють формуванню, зміцненню та збереженню фізичного і психічного здоров’я учнів засобами фізичної культури та спорту. З метою поліпшення здоров'я і фізичної підготовленості школярів, оптимального використання навчально-спортивної бази загальноосвітніх навчальних закладів у позаурочний час, удосконалення кадрового забезпечення та заохочення педагогічних працівників і фахівців фізичної культури до позакласної роботи з учнівською молоддю рекомендуємо в загальноосвітніх навчальних закладах увести посаду керівника секції спортивного напряму. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 07.09.2011 № 1030, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за № 1336/20074, з метою піднесення ролі фізичного виховання, виявлення творчих вчителів фізичної культури, підвищення рівня їх професійної майстерності, розвитку шкільного футболу та популяризації засад здорового способу життя проводиться Всеукраїнський конкурс «Інноваційний урок фізичної культури та урок фізичної культури з елементами футболу» у роки, що не збігаються з проведенням Всеукраїнського конкурсу - «Учитель року» в номінації «Фізична культура». Хід проведення конкурсу та матеріали учасників оприлюднюються в періодичних фахових виданнях та офіційному веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти. 4. Роль художньо-естетичного виховання в становленні особистості Естетичне виховання пов'язане з естетичним розвитком особистості у всіх сферах її діяльності – вміння відчувати й розуміти прекрасне в особистому й громадському житті, в природі, праці, мистецтві. Воно покликане також пробуджувати в учнів бажання створювати прекрасне й боротися з усім потворним. Із естетичного ставлення до дійсності випливають завдання школи в галузі естетичного виховання, а саме: стимулювання естетичних потреб; прищеплення естетичного сприйняття і почуття; вироблення естетичних понять, смаків, оцінок і думок; плекання естетичних ідеалів; виявлення й розвиток художніх творчих здібностей учнів у різних видах діяльності та галузях мистецтва. Естетичне виховання, що проводиться на уроках, доповнює позакласна робота у різних гуртках: драматичних, виразного читання, літературних, хореографічних, художньої гімнастики, образотворчого мистецтва, у хорах, оркестрах, ансамблях. Значна частина роботи припадає на позашкільні заклади: Малі академії мистецтв, центри естетичної творчості дітей та молоді, мистецькі дитячі студії, бібліотеки, дитячі опери, лялькові театри, дитячі кінотеатри й філармонії, туристські станції та станції юних натуралістів, спортивні комплекси, дитячі організації України тощо. Велике значення для піднесення естетичного виховання має участь дітей у конкурсах і оглядах художньої самодіяльності, фестивалях, олімпіадах, концертних програмах, художніх виставках, відзначенні народних і шкільних свят, обрядах, порадах, іграх і забавах. Прекрасним засобом естетичного виховання школярів виступає природа. Вихованню любові до прекрасного в природі сприяють екскурсії, походи, прогулянки, вивчення творів мистецтв, присвячених природі. Кабінет географії прикрашений фотографіями красивих пейзажів, кабінет літератури – цитатами великих поетів та письменників, кабінет історії – репродукціями відомих картин, стимулюватиме школярів до вчитування і вдивляння в те, що їх оточує. Відповідно і навчаться з часом цінувати мистецтво. Розвиток здібності бачити прекрасне у творчій праці, будити радість активної участі в ній, розуміння її високого призначення, створення святкової естетичної обстановки трудової діяльності – ось необхідні шляхи естетичного виховання. Естетичне (мистецтво) формує високий рівень духовних якостей (естетичну свідомість), тобто духовний потенціал, на ґрунті якого плекається емоційність і чуттєвість. Естетичні почуття особистості стають чуттєвим індикатором і допомагають визначити користь або шкоду того чи іншого явища, виступають збудниками поведінкових реакцій. Людина, яка закохана в красу, насолоджується нею, підсвідомо переймає потребу високої моральності. Саме такий рівень моральності починається тоді, коли поведінкою особистості керують не стільки примусові моральні почуття, чи знання поведінкових норм, скільки естетичні ідеали, смаки, оцінки; коли гарний вчинок стає не моментом самозакоханості, а приносить естетичну радість, коли жити так стає просто приємніше і необхідніше для неї самої. В пошуках моральних та естетичних орієнтирів доцільно звернутись до мистецтва, яке акумулює систему загальнолюдських цінностей та ідеалів і які можуть послужити змістом духовного розвитку, гуманізації особистості. Саме під естетичним впливом мистецтва найповніше прокидається і активізується моральний потенціал людини з її почуттями, знаннями, переконаннями, мотивами, нормами поведінки. Діти мають обов’язково відвідувати історичні, краєзнавчі, художні музеї, виставки картин, скульптур, фотографій. Вони вчитимуться не тільки цінувати прекрасне, але й створювати щось власними руками. Тому у всіх навчальних закладах повинні існувати виставки, на яких представлені плоди творчості дітей. Глибокий і багатогранний народний погляд на красу. Народна педагогіка, як запобіжлива, профілактична лінія, виражена надзвичайно чітко і сильно, спрямована на попередження потворних дій і вчинків. Варто привернути увагу до тих численних народних прислів'їв, приказок, гумористичних і статичних оповідань і пісень, які засуджують хиби й вади недостойної поведінки людини, а також із особливою піднесеністю актуалізувати ту частину українського фольклору педагогічного змісту й спрямованості, яка роз'яснює й пропагує народні чесноти й красу гарних вчинків людини, доблесні риси українців. Впровадження елементів народної культури на якісно високому рівні естетичного сприйняття, засвоєння і переростання у норми життя – важливий важіль піднесення естетичного виховання. 5. Розвиток знань, світогляду, екологічних умінь, навичок і культури засобами натуралістичної роботи Основними завданнями еколого-натуралістичного виховання дітей та учнівської молоді на 2016-2017 навчальний рік є забезпечення безперервності і наступності освітньо-виховної роботи, створення умов для виявлення, розвитку творчих здібностей учнів (вихованців, слухачів) у процесі пізнавально-творчої діяльності в гуртках, секціях та інших творчих об’єднаннях загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. На реалізацію цих завдань спрямовано ряд нормативних документів, прийнятих у 2016 році: Положення про учнівські лісництва (наказ Міністерства освіти і науки України від 30.01.2016 № 66, зареєстровано в Мін’юсті України 27 березня 2016 року №339/26784); Положення про Всеукраїнську дитячу спілку «Дитячий екологічний парламент» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21 квітня 2016 року № 444, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2016 року №738/28868); Положення про Всеукраїнський форум учнівських трудових об'єднань (наказ Міністерства освіти і науки України і Мінсоцполітики 22.02.2016 року №139/158, зареєстровано в Мін’юсті України 14 березня 2016 №387/28517). Перспективним напрямом еколого-натуралістичного виховання є соціальне партнерство з навчальними закладами інших типів, науково- дослідними установами, соціально орієнтованим бізнесом. В 2016 році Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді спільно з фахівцями компанії «Сингента» започатковано довгостроковий дослідницький проект з вирощування сучасних гібридів овочевих культур, який здійснюється у рамках програми запровадження STEM- освіти з агробіологічного профілю та є однією з освітніх ініціатив компанії щодо реалізації підписаного у березні Українського пакту заради молоді, організатором якого виступив Центр «Розвиток КСВ». У форматі «STEM-освіта» продовжується реалізація наукового проекту за напрямами: «Енергоефективність та енергозбереження», «Енергоаудит будівлі навчального закладу» та «Агробіологічний експеримент (дослідження рослин та ґрунту в польових умовах)». Ці та інші дослідницькі проекти будуть презентовані на віртуальному ярмарку науково-дослідницьких проектів ICAR (Invent, Create and Research). У 2016-2017 навчальному році з метою підвищення рівня еколого- просвітницької та природоохоронної діяльності, формування екологічної культури учнівських колективів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів спільно з Торговельною мережею «Фокстрот. Техніка для дому» Національним еколого-натуралістичним центром заплановано проведення Всеукраїнського конкурсу для учнівської молоді «ЕКОклас». У поточному році Міністерством освіти і науки України, Міністерством соціальної політики України, Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді, державним підприємством «Український дитячий центр «Молода гвардія» започатковано проведення щорічного Всеукраїнського форуму юних екологів та Всеукраїнського форуму учнівських трудових об'єднань. Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді є координатором Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму, Всеукраїнського конкурсу «Юний селекціонер і генетик», Всеукраїнського конкурсу досягнень юних зоологів і тваринників, Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт-2017», Всеукраїнського форуму учнівської та студентської молоді «Дотик природи» та ряду інших. Презентацією юннатівських досягнень має стати Всеукраїнська виставка творчості юних натуралістів України. Проведення Всеукраїнських організаційно-масових заходів доповнюється заходами патріотичного спрямування відповідно до еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти, а саме: Всеукраїнський фестиваль «Україна - сад»; Всеукраїнський конкурс з квітникарства і ландшафтного дизайну «Квітуча Україна»; Всеукраїнський фестиваль «Українська паляниця»; Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктиві натураліста»; Всеукраїнський заочний конкурс робіт юних фотоаматорів «Моя країна – Україно!»; Всеукраїнська дитячо-юнацька еколого-патріотична гра «Паросток». Особливу увагу звертаємо на Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об`єктиві натураліста», який щороку має тематичну спрямованість та висвітлює екологічні проблеми в Україні. Героїчні й водночас драматичні і трагічні події останнього періоду спонукають до оновлення експозицій юннатівських Музеїв хліба. Дієвим засобом патріотичного виховання у гуртках біологічного профілю є ознайомлення вихованців з науковими досягненнями українських вчених із світовим ім’ям (В. І Вернадського, С. Г. Навашина, М. Г. Холодного, Д. К. Заболотного, О. В. Палладіна, М. М. Гришка), життя і діяльність яких були і залишаються яскравим прикладом наукового подвигу як прикладу служіння Батьківщині, самовідданості науці, важливості наполегливості, принциповості. У новому навчальному році рекомендуємо направити зусилля педагогічних колективів на удосконалення інтерактивного освітнього простору, що створює додаткові можливості для навчання юних екологів, біологів, дітей, які цікавляться аграрним дослідництвом. Сьогодні напрацьовано досвід проведення заходів із використанням сучасних комп’ютерних технологій, а саме: Всеукраїнського турніру юних натуралістів, Інтернет-олімпіади «Крок до знань». Наразі відкриття електронного ресурсу навчально-інформаційного призначення «Е-школа» запропоноване ТОВ «Київське енергетичне Агентство». З метою інтеграції національної освіти в європейський та світовий освітній простір юні натуралісти України беруть участь в міжнародних конкурсах: міжнародному конкурсі науково-технічної творчості школярів «Intel ISEF 2017», міжнародному конкурсі молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище», Міжнародній Олімпіаді Проектів I-SWEEP, міжнародному конкурсі INFORMATRIX, міжнародному конкурсі INESPO, конкурсі винахідників «Leonardo Da Vinci», олімпіаді екологічних проектів INEPOEurоasia, щорічній Білоруській конференції учнів, Білоруському конкурсі науково-біологічних робіт учнів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, Міжнародному Фестивалі молодих науковців E(x)plory, Міжнародному Форумі IFSES 2016 (International Forum for Science and Engineering Students) тощо. В рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBE продовжується Всеукраїнська учнівська фенологічна кампанія «Вишнева Україна» . 6.Підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя – одне з головних завдань сучасної школи Сім'я та школа мають спільну мету – виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, яка здатна реалізувати себе в професійному, громадянському і сімейному аспектах. Шалений ритм життя та напружений робочий графік батьків створили ціле покоління дітей, що страждають від браку уваги. Сьогодні вкрай необхідно допомогти учням у майбутньому бути свідомими батьками, готовими до подолання труднощів у сімейному житті; навчити у майбутньому по- справжньому любити дітей, берегти та зміцнювати сім’ю; забезпечити духовно- моральну основу особистості. Питання підготовки дітей та молоді до сімейного життя слід інтегрувати у зміст освіти початкової, середньої і старшої школи. У початковій школі дітей варто знайомити з такими поняттями, як сім’я, права і обов'язки її членів, сімейні традиції, материнство і батьківство, ґендерна рівність. У середніх і старших класах вивчення навчальних предметів дає широкі можливості для поглиблення й розширення знань учнів у цьому напрямі. Так, на уроках української літератури розкривається моральна краса людей, їхнє уявлення про здоров’я, щастя, кохання, сімейне благополуччя. На уроках історії учнів можна ознайомити з розвитком шлюбно-сімейних відносин, з сім’єю як соціальним явищем. На уроках правознавства − зі змістом основних положень законодавства про сім’ю, шлюб, державний захист сім’ї та дитинства. На уроках з основ здоров’я радимо розглядати основні функції сім’ї та обов’язки членів родини щодо збереження здоров’я, стосунки та взаєморозуміння в сім’ї, правила спілкування в сім’ї. Продовжується робота щодо впровадження курсу за вибором «Сімейні цінності» в навчально-виховний процес загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів України для 8-10-х класів у формі факультативу, курсу за вибором, гурткової роботи, класних годин, окремих бесід та батьківських всеобучів. Найбільш ефективним методом навчання, який дозволяє застосувати отримані знання на практиці, є тренінг. Люди ефективніше вчаться, якщо вони є активними учасниками цього процесу. Учнів за допомогою різноманітних технік, вправ та ігор, які представлені у курсі, слід залучати до процесу аналізу та відображення їхнього власного досвіду. Формування в групі атмосфери довіри є надзвичайно важливим для досягнення успіху загального процесу. Способи і методи навчання мають активно впливати на систему цінностей та виховувати здатність і бажання до дії. Для глибшого усвідомлення учнями змісту курсу «Сімейні цінності» пропонуємо педагогам паралельно проводити роботу з батьками учнів, застосовувати форми роботи в трикутнику «батьки – діти – учителі». Матеріали курсу «Сімейні цінності» розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) у розділі «Позашкільна освіта та виховна робота – Проект «Сімейні цінності». 7. Професійна орієнтація та допрофільна підготовка В сучасних умовах є необхідним оновлення цілей і змісту профорієнтаційної роботи, переорієнтація традиційних форм і методів її організації у напрямі формування рефлексивного, творчого ставлення молоді, яка навчається, до власної життєвої і професійної перспективи, створення дієвих умов (організаційних, інформаційних, методичних, психолого- педагогічних тощо) для допомоги їй в активному та свідомому професійному самовизначенні та просуванні до вершин професіоналізму в межах бажаного або ж вже обраного виду праці. Змістом сучасної профорієнтаційної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах має бути: формування в учнів ставлення до себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, усвідомлення своєї індивідуальної неповторності, відповідальності та впевненості у досягненні майбутнього професійного успіху; активізація процесів самопізнання, самооцінки та актуалізація потреби у самовдосконаленні; формування системи знань учнів про специфіку профільного навчання як першого кроку до оволодіння обраною професією (для 8-9 класів), стратегію і тактику реалізації визначених напрямів власного кар’єрного зростання у майбутньому; ознайомлення учнів із способами і прийомами прийняття обґрунтованих рішень про вибір майбутнього профілю навчання і майбутньої професії, забезпечення їх практичним досвідом пошуку необхідної інформації для розробки або ж удосконалення індивідуальної освітньої траєкторії та стратегії професійного зростання у майбутньому. Основою для узагальнення учнем здобутих знань, необхідних для професійного самовизначення, є курси профорієнтаційного спрямування. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів за вибором «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри», які розраховані на 9, 18, 35, 70 год. і рекомендовані до використання в загальноосвітніх навчальних закладах, ресурсних центрах освітніх округів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, опорних школах територіальних об’єднань громадян у 8, 9, 10 та 11 класах за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, курсів за вибором факультативів. Зазначені навчальні програми мають відповідне методичне забезпечення: робочі зошити, навчальні посібники, словник-довідник з професійної орієнтації, бібліографічний довідник, а також низку додаткових посібників для роботи класного керівника, вчителів-предметників, практичних психологів і заступників директора з виховної роботи. Для вирішення завдань допрофільної підготовки, соціальної інтеграції та професійного самовизначення учнів на базі Національного еколого- натуралістичного центру організовано роботу Природничої школи учнівської молоді (ПШУМ) у наукових відділеннях за напрямами: природничий (секції біології, хімії, біоінформатики); аграрний (секції агрономії, садівництва, лісознавства, бджільництва, ветеринарії); декоративно-прикладний (секції народних ремесел, флористики та фітодизайну); людинознавчий (секції психології, соціології, медицини); наукових стажувань тощо. Продовжено навчання у Всеукраїнському інституті біологічних стажувань обдарованих школярів (ботаніка, зоологія, гідробіологія, біохімія), шкільній аспірантурі у галузі клітинної та молекулярної біології, біохімії тощо. 8. Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти і науки України протоколом №1 від 13.04.2016 «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»: посібник «Управління процесом формування ділових якостей старшої школи» (автор: Л. А. Мартинець); навчально-методичний комплект: тренінгова програма для дівчат- підлітків «Вчимося керувати емоціями» та робочий зошит до тренінгової програми «Вчимося керувати емоціями» (автори-упорядники: О. К. Васлоян, В. Л. Москаленко, К. А. Новохатня); методичні рекомендації до проведення просвітницько-профілактичних занять з учнями 1-11 класів «Школа і поліція» (за заг. ред. Т. Журавель, К. Новохатньої, А. Шмалько). Протоколом №2 від 29.06.2016 «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»: посібник «Професійне самовизначення старшокласників в умовах освітнього округу» (автори: О. Л. Морін, Л. А. Гуцан, І. І. Ткачук, О. М. Пархоменко, З. В. Охріменко, Л. І. Гриценок; за ред. О. Л. Моріна); корекційна програма «Діти і війна: навчання технік зцілення» (упорядники: В. Климчук, Н. Москвіна, О. Прянічнікова); методичний посібник «Психосоціальна підтримка дітей 9-12 років «Знаю. Можу. Роблю» (автори: Ю. А. Луценко, М. І. Семенова); «Сімейні цінності Василя Сухомлинського: тематичний збірник статей» (укладачі: Л. В. Корецька, В. І. Пріт, С. А. Ємельяненко, Л. П. Царик, Н. К. Наумова); навчально-методичний посібник «Будуємо майбутнє разом»: програма профілактики конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді» (за заг. ред. Т. В. Журавель, М. А. Снітко); комплект: програма тренінгових занять для підлітків «Вибір до змін» та робочий зошит «Володар думок» (автори-упорядники: Т. В. Журавель, Н. М. Строєва). Повний список рукописів навчальних видань, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) у розділі «Виховна робота. Схвалені рукописи». 9. Науково-методичною комісією з позашкільної освіти Науково- методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України протоколом №3 від 29.12.2015 «Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах»: збірник «Навчальні програми художньо-естетичного напряму позашкільної освіти» (заг. ред. І. В. Мосякової, І. В. Вержбицької, авт. колектив: Г. М. Шевченко, О. М. Мороз, І. В. Вержбицька, Л. Ю. Лебідь, О. М. Меркулова, Н. В. Олишевець); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти художньо- естетичного напряму. Хореографічний профіль» (заг. ред. Н. В. Борсук, авт. колектив: Н. О. Богусевич, Н. В. Борсук, І. В. Вержбицька, К. В. Іваницька, В. В. Куніцький, І. Ю. Мосякова, Т. К. Окушко, К. М. Опанасюк, Т. В. Шумило); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти художньо- естетичного напряму» (заг. ред. А. В. Корнієнко, авт. колектив: І. Д. Бровко, А. В. Корнієнко, Н. В. Кіріченко, Н. О. Санько, О. Б. Худолей); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти. Дослідницько- експериментальний напрям. Математика» (авт. колектив: М. О. Назаренко, А. М. Назаренко, А. І. Азаренкова, О. М. Горохова, К. В. Лукаш, Т. Л. Єфімова, О. А. Кононенко, С. О. Лихота, З. І. Черній); збірник «Навчальні програми з позашкільної освіти» (заг. ред. О. А. Артеменко, Л. А. Дейдиш, авт. колектив: О. О. Кулігіна, Н. К. Трофіменко, В. С. Антипов, В. М. Жуматій, М. М. Лисенко, Є. М. Шиманський, Н. Б. Голота, І. В. Курінна, О. І. Коц, О. М. Шевченко, О. М. Степура, О. А. Артеменко); навчальна програма «Оркестр народних інструментів» (В. П. Жуков, В. М. Будьонний). «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: збірник «Навчальних програм з позашкільної освіти. Дослідницько- експериментальний напрям. Математика» (авт. колектив: М. О. Назаренко, А. М. Назаренко, А. І. Азаренкова, О. М. Горохова, К. В. Лукаш, Т. Л. Єфімова, О. А. Кононенко, С. О. Лихота, З. І. Черній) (лист Міністерства освіти і науки України від 08.04.2016 №1/11-4659); збірник «Навчальних програм з позашкільної освіти. Художньо- естетичний напрям» (заг. ред. Г. А. Шкури, Т. В. Биковського) (лист Міністерства освіти і науки України від 08.04.2016 №1/11-4657); збірник «Навчальних програм з позашкільної освіти. Художньо- естетичний напрям» (заг. ред. Г. А. Шкури, Т. В. Биковського) (лист Міністерства освіти і науки України від 08.04.2016 №1/11-4658). Навчальні програми з позашкільної освіти, які мають гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua) у розділі «Позашкільна освіта. Навчальні програми». 10. В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення таких важливих пам’ятних та ювілейних дат 2016-2017 навчального року, зокрема: 150 років від дня народження Михайла Грушевського, українського історика, громадського та політичного діяча, голову Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918); 980 років (бл. 1036-1074) від дня народження Феодосія Печерського, давньоруського церковного письменника, просвітителя, одного з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря; 200 років (1816-1907) від дня народження Михайла Корнійовича Чалого, українського педагога, культурно-освітнього діяча, біографа Т. Г. Шевченка, автора наукових праць з питань історії народної освіти й культури України; 190 років (1826-1874) від дня народження Памфіїла Даниловича Юркевича, видатного українського мислителя, філософа і педагога; 180 років (1836-1900) від дня народження Василя Степановича Гнилосирова, педагога, публіциста, просвітника; 180 років (1836-1900) від дня народження Олександра Яковича Кониського, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча, організатора недільних шкіл; 180 років (1836-1911) від дня народження Павла Гнатовича Житецького, ученого, педагога, громадського діяча. У 2017 році в галузі освіти і педагогічної науки відзначаються такі пам’ятні дати: 980 років (1037) від заснування бібліотеки Софійського собору, першої відомої бібліотеки в Київській Русі; 420 років (1597-1647) від дня народження Петра Семеновича Могили, українського богослова та мислителя, політичного, церковного і освітнього діяча, мецената, одного із найвизначніших організаторів і реформаторів освіти та церкви в Україні; 385 років (1632) від початку діяльності Києво-Могилянського колегіуму, першого вищого навчального закладу на території України; 380 років (1637) від виходу «Євангелія Учительного», видрукованого в друкарні Києво-Печерської лаври в перекладі українською мовою з виправленнями і вступним словом Петра Могили; 295 років (1722) від заснування Харківського колегіуму – другої після Києво-Могилянської академії школи з повним курсом наук для всіх верств населення; 240 років (1777-1831) від народження Івана Могильницького, українського культурно-освітнього і церковного діяча на західноукраїнських землях, борця за поширення українських народних шкіл, автора першої в Галичині граматики української мови, підручників для українських народних шкіл, зокрема «Букваря»; 200 років (1817) від заснування Рішельєвського ліцею, закритого середнього навчального закладу підвищеного типу (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова); 200 років (1817-1885) від дня народження Миколи Івановича Костомарова, українського та російського історика, письменника, літературознавця, педагога, етнографа, фольклориста, суспільно-політичного діяча, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства; 190 років (1827-1893) від дня народження Леоніда Івановича Глібова, українського педагога, байкаря, поета-лірика, драматурга, публіциста, журналіста, видавця, культурно-освітнього діяча, одного з організаторів недільних шкіл; 180 років (1837) з початку видання діячами «Руської трійці» альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою в Галичині; 170 років (1847-1915) від дня народження Олександра Олександровича Русова, українського вченого, славіста, педагога, етнографа, фольклориста, статистика, музикознавця, громадського діяча, автора наукових праць із українського правопису, фольклористики, із питань педагогіки, методики викладання предметів у гімназіях тощо; 170 років (1847-1926) від дня народження Олександра Григоровича Барвінського, українського вченого, педагога, історика, літературознавця, публіциста, редактора, громадського та державного діяча, автора посібників, підручників, хрестоматій з української літератури для початкових шкіл, гімназій і вчительських семінарій; 150 років (1867) від виходу журналу «Учитель» – одного з перших педагогічних друкованих органів в Україні та першого світського періодичного видання Закарпаття, завданням якого було підвищення професійного рівня вчителів та сприяння освітньому розвиткові простого народу; 150 років (1867-1931) від дня народження Остапа Макарушки, українського педагога, філолога, голови Українського педагогічного товариства «Рідна школа»; 140 років (1877-1943) від народження Наталії Дмитрівни Лубенець, українського педагога, фахівця в галузі дошкільного виховання, борця за організацію народних дитячих садків, уведення їх до загальної системи народної освіти; 140 років (1877-1937) від дня народження Степана Львовича Рудницького, українського вченого-географа, педагога-методиста, основоположника української наукової, політичної та демографічної географії, антропогеографії, політичної і демократичної географії, картографії; організатора географічної освіти в середніх та вищих навчальних закладах, автора першого україномовного посібника з географії для учнів початкових шкіл «Коротка географія України»; 140 років (1877-1921) від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича, українського композитора, музично-громадського діяча, хорового диригента, педагога, організатора першого українського симфонічного оркестру й хорової капели, активного учасника розбудови української національної музичної освіти і культури; 140 років (1877-1938) від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича, українського письменника, перекладача, фольклориста, актора, режисера, композитора, музиканта, педагога, автора підручника «Історія України» для початкових і середніх класів та навчально-методичних посібників із питань музичного навчання та виховання молоді, теорії та історії бандурного мистецтва; 130 років (1887-1932) від дня народження Івана Івановича Завадовського, українського мовознавця і педагога, автора навчальних посібників із загального та українського мовознавства, методичних розробок і матеріалів для вчителів шкіл, зокрема «Українська мова», «Основи мовознавства»; 130 років (1887-1937) від дня народження Леся (Олександра-Зенона) Курбаса, українського театрального режисера, громадського діяча, актора, драматурга і публіциста, педагога; 130 років (1887-1937) від дня народження Олекси Наумовича Синявського, українського мовознавця, педагога, автора праць з української діалектології, граматики, фонетики, історії української літературної мови, посібників з української мови для учнів і вчителів школи і самоосвіти; 130 років (1887-1958) від дня народження Івана Артемовича Панькевича, українського мовознавця, літературознавця, історика, педагога, громадського діяча, одного із засновників товариства «Просвіта» і «Педагогічного товариства Підкарпатської Русі» в Ужгороді, автора шкільних підручників для молодших класів середніх шкіл, праць із літературознавства, фольклору Галичини, краєзнавства, педагогіки, у т. ч. народної; 120 років (1897-1983) від дня народження Федора Пилиповича Максименка, українського бібліографа-енциклопедиста, книгознавця, одного із фундаторів бібліотечно-бібліографічної справи в УРСР, основоположника вивчення основ бібліотечно-бібліографічних знань у навчальних закладах України; 120 років (1897-1984) від дня народження Андрія Ілліча Зільберштейна, українського педагога, фахівця в галузі дидактики, історії педагогіки, вищої школи, автора праць із проблем активізації пізнавальної діяльності школярів та студентів, історії педагогіки, проблемного навчання й використання наочності в навчанні; 110 років (1907-1992) від дня народження Михайла Семеновича Гриценка, українського педагога, фахівця у галузі історії педагогіки, автора наукових праць з історії школи в Україні, історії педагогіки, навчальних посібників з періодизації історії освіти, історії педагогіки для педінститутів УРСР тощо; 100 років (1917-1920) від заснування Українського товариства шкільної освіти, до якого входили організаційний, педагогічний та фінансовий відділи. Товариством було розроблено план єдиної трудової школи, відкрито 16 українських шкіл, видано підручники українською мовою; 100 років (1917) від заснування Першої української гімназії імені Т. Шевченка (згодом Трудова школа імені Т. Шевченка), що перетворилася на своєрідну досвідну освітню установу, в якій проходили апробацію нові програми і підручники. На замітку Накази та інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України з питань позашкільної освіти та виховної роботи: 1. Наказ від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України». 2. Наказ від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». 3. Наказ від 25.11.2011 № 1358 «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1039 «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні». 4. Наказ від 25.11.2011 № 1364 «Про Науково-методичну раду з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України». 5. Наказ від 11.06.2012 № 677 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві». 6. Наказ від 09.09.2014 № 1008 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти». 7. Наказ від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді». 8. Наказ від 08.04.2015 № 408 «Про затвердження Положення про наукові профільні школи учнівської молоді». 9. Наказ від 28.05.2015 № 582 «Про схвалення Концепції національно- патріотичного виховання дітей та молоді». 10.Наказ від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах». 11.Наказ від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти». 12.Наказ від 02.02.2016 № 70 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти у 2016 році». 13.Наказ від 03.03.2016 № 214 «Про затвердження Плану заходів МОН з виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». 14.Наказ від 23.03.2016 № 312 «Про затвердження плану заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру». 15.Наказ від 04.04.2016 № 361 «Про заходи з виконання плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік». 16.Наказ від 08.04.2016 № 405 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період до 2020 року». 17.Інформаційно-методичний лист від 19.03.2014 № 1/9-151 «Про збереження системи позашкільної освіти в умовах обмеженого фінансування». 18.Інформаційно-методичний лист від 29.07.2014 № 1/9-382 «Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників». 19.Інформаційно-методичний лист від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності». 20.Інформаційно-методичний лист від 19.08.2014 № 1/9-417 «Про навчальні програми з позашкільної освіти». 21.Інформаційно-методичний лист від 28.08.2014 № 1/9-429 «Про організацію фотовиставок»; 22.Інформаційно-методичний лист від 01.09.2014 № 1/9-441 «Про забезпечення прав дітей на позашкільну освіту». 23.Інформаційно-методичний лист від 17.10.2014 № 1/9-543 «Про відзначення 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України». 24.Інформаційно-методичний лист від 22.10.2014 № 1/9-547 «Про підтримку позашкільної освіти та збереження мережі позашкільних закладів». 25.Інформаційно-методичний лист від 27.11.2014 № 1/9-614 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання». 26.Інформаційно-методичний лист від 29.01.2015 № 1/9-40 «Щодо збереження мережі позашкільних навчальних закладів». 27.Інформаційно-методичний лист від 17.02.2015 № 1/9-78 «Про організацію Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)». 28.Інформаційно-методичний лист від 17.02.2015 № 1/9-78 «Про організацію Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») в навчальних закладах». 29.Інформаційно-методичний лист від 09.04.2015 № 1/9-188 «Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни». 30.Інформаційно-методичний лист від 23.04.2015 № 1/9-211 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Європі». 31.Інформаційно-методичний лист від 12.05.2015 № 1/9-23 «Щодо проведення Єдиного уроку пам’яті 18 травня 2015 року». 32.Інформаційно-методичний лист від 22.05.2015 № 1/9-255 «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю». 33.Інформаційно-методичний лист від 24.06.2015 № 1/9-302 «Щодо протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнській ідеології в системі освіти». 34.Інформаційно-методичний лист від 31.08.2015 № 1/9-410 «Про методичні рекомендації до відзначення 70-ї річниці завершення Другої світової війни». 35.Інформаційно-методичний лист від 22.09.2015 №1/9-448 «Щодо заходів з відзначення 25-ї річниці Революції на граніті». 36.Інформаційно-методичний лист від 25.09.2015 № 1/9-455«Щодо заходів з відзначення Дня захисника України». 37.Інформаційно-методичний лист від 25.09.2015 № 1/9-459 «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України». 38.Інформаційно-методичний лист від 30.10.2015 № 1/9-521 «Щодо відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко- Католицької церкви Андрея Шептицького. 39.Інформаційно-методичний лист від 17.11.2015 № 1/9-549 «Щодо заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів». 40.Інформаційно-методичний лист від 11.01.2016 №1/9-5 «Щодо відзначення Дня Соборності України». 41.Інформаційно-методичний лист від 05.02.2016 №1/9-66 «Щодо вшанування подвигу учасників Революції гідності й увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 42.Інформаційно-методичний лист від 24.03.2016 №1/9-148 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України». 43.Інформаційно-методичний лист від 28.04.2016 № 1/9-212 «Про відзначення Дня пам’яті та примирення». 44.Інформаційно-методичний лист від 12.05.2016 № 1/9-237 «Про вшанування Дня пам’яті ж

ертв геноциду кримськотатарського народу».



57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


Автор
Дата добавления 27.11.2016
Раздел Другое
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров27
Номер материала ДБ-394407
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх