Инфоурок / Другое / Конспекты / Внеклассное мероприятие "Оборона Одеси"
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

ПРИЁМ ЗАЯВОК ТОЛЬКО ДО 21 ОКТЯБРЯ!

Конкурс "Законы экологии"

Внеклассное мероприятие "Оборона Одеси"

библиотека
материалов

Живим і полеглим присвячується

(Виховна година)

Мета: виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, почуття громадянського обов'язку, мужності, патріотизму, поваги до ветеранів війни, людей старшого поко- ління, історичного минулого українського народу, вшановувати пам’ять тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни, формувати почуття гордості за старше покоління, сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни.

Обладнання: комп'ютер, магнітофон, диски із записом пісень «Священная война», «Катюша», «Біля вічного вогню»; відеоролики «Велика Вітчизняна війна», Ксенія Симонова «Малювання на піску»

Класна кімната оформлена відповідно до тематики заходу.

Хід заходу

І. Повідомлення теми та мети заходу:

- ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

- Наш захід присвячений 70-й річниці з дня визволення України від фішистської навали. У довічному боргу наше покоління перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через жахи битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше залишається їх в строю. Дають знати про себе і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина. Але вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Саме для того, щоб пригадати подвиги наших співвітчизників, а також, щоб віддати їм свою шану, ми зібрались сьогодні.

ІІ. Основна частина:

1. Вступна частина:

Неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку. Був світлий і радісний день, шумі ли хліба недозрілим колосом, наливалися яблука в садах. Вчорашні десятикласники кружляли у випускному вальсі. Вирувало життя.

Звучить мелодія пісні «Священная война» Про це з першого дня було прозвучало з уст поета В. Лебедєва-Кумача та композитора О.Александрова

Літня ніч…

А на світанку

Гітлер дав військам наказ

І послав солдат германських

Проти всіх людей слов’янських.

Це, малята, проти нас.

А на світанку…

Палають міста і села,

На очах у людей і страх, і сльози.

«Ні» – сказали всі фашистам

І пішли у бій солдати

Землю рідну захищати.

Софія Іванівна Павлійчук згадує: «Коли почалась війна, мені було всього одинадцять років. Я пасла корову коло лісу. Дорогою до райцентру (Голованівськ) їхало багато машин з чоловіками. Вони махали мені руками, кричали: «Тікай!» Я не зовсім те все розуміла, але коли побачила німецькі літаки, що кидали бомби на село, то дуже злякалась. Вдома дізналась, що почалась війна. Тато пішов на фронт. Почалися довгі місяці німецької окупації. Фашисти забирали до Німеччини на примусові роботи молодь. А жінок, чоловіків, старих і малих – всіх, хто був у селі в той час, гонили на роботу – рити окопи, відкидати сніг. У селян забирали птицю, яйця, молоко, м’ясо.

Батько повернувся додому в 1946 році, а в 1947-му – помер. Простуджені легені боліли. Лікувати не було за що. Ми з мамою і сестрою залишилися самі


- Чотири роки. 34 тис. годин! Від Москви до Берліна – 2 600 кілометрів. Так мало. Правда? Літаком - три години. Перебіжками та по-пластунськи – чотири роки!

Мільйони загиблих. А скільки ненароджених дітей? А скільки залишилося вдов і сиріт?

Що може виміряти материнське горе, її сльози?

Благословила мати сина,

А синові – сімнадцять літ...

Іти на бій за Батьківщину –

Був материнський заповіт.

Сховала сльози на прощання,

Щоб не пекли його вони...

І син пішов...лишив чекання,

Лишив свої хлопчачі сни.


2. Перегляд презентації Ксенії Симонової «Малювання на піску»

3.Повідомлення вчителя про оборону Одеси:


- 73 героїчних дні... Саме стільки тривала Одеська оборонна операція, за якою десятки тисяч загиблих, три роки окупації та факти стійкого героїзму.

У ті дні Ставка Верховного Командування віддала головкомові Південно-Західним напрямом Маршалу Радянського Союзу Семенові Будьонному наказ: "Одесу не здавати й обороняти до останньої можливості". 

5 серпня 1941 року почалась героїчна оборона Одеси. Супротивник планував здобути Одесу протягом двох-трьох днів. На 10 серпня 1941 р. німецьке командування призначило в місті парад своїх військ. Оволодіння Одесою позбавило б Чорноморський флот його бази, зміцнило б позиції гітлерівських військ у північно-західному районі Чорного моря, привело б до захоплення Криму, Донбасу, а потім – Північного Кавказу і Закавказзя. Отже, Одеса була стратегічною метою наступу групи армій "Південь".

. Марно фашисти прагнули захопити Одесу – її мужні захисники оберігали до останнього.

8 серпня 1941 р. у місті був оголошений стан облоги. Понад 100 тис. трудящих Одеси вийшли на будівництво оборонних рубежів. Під артилерійським вогнем і безперервним бомбардуванням вони рили окопи, будували вогневі точки, зводили барикади. За короткий час у місті було споруджено 243 барикади й три великих оборонних рубежі.

Однак, використавши свою п’ятикратну перевагу над захисниками Одеси в артилерії й більш ніж шестикратну в особовому складі, гітлерівці 13 серпня 1941 р. у районі Аджійська (нині Рибаківка) вийшли до моря й напівкільцем оточили місто. Подальше їхнє просування було затримане героїчним опором військ Приморської армії. З 13 серпня 1941 р. Одеса та її захисники були повністю ізольовані від материка. Єдиним засобом надійного зв’язку з радянським тилом лишалися морські комунікації.

Повним провалом закінчився намір противника висадити морський десант на околицях міста. Він відступив. Але радянські війська зазнали численних втрат.

Враховуючи ці та інші обставини, головнокомандуючий Південно-Західним напрямом

Маршал Радянського Союзу С. М. Будьонний 16 серпня 1941 р. звернувся до Ставки з проханням пере-підпорядкувати Приморську армію Військовій раді Чорноморського флоту.

19 серпня 1941 р. Ставка віддала директиву, згідно з якою з військ, що обороняли Одесу, був створений Одеський оборонний район (ООР). Командуючим військами ООР було призначено командира Одеської воєнно-морської бази контр-адмірала Г. В. Жукова, який мав значний досвід, набутий у роки громадянської війни та в Іспанії.

20 серпня 1941 р. противник поновив штурм міста. Захисники Одеси, незважаючи на надзвичайно складне становище, відбивали атаки. Вони стійко утримували кожний рубіж, контратаками вибивали ворога, що вклинювався в оборону, не давали йому змоги закріпитися.

По 12-15 разів на добу їхні літаки бомбардували місто. Гинули люди, розвалювалися будівлі, але промисловість Одеси не припиняла роботи. Документи свідчать, що в дні ворожої облоги підприємства Одеси дали фронтові 5 броне-потягів, 69 танків, 1962 міномети, 1020 вогнеметів, 210 тис. ручних гранат, десятки тисяч мін, 90 тис. пляшок із запалювальною сумішшю, а також відремонтували 42 танки, понад 300 артилерійських гармат, 962 кулемети, 6502 гвинтівки, 69 тракторів-тягачів, близько 600 автомобілів. Допомога мирних жителів Одеси мала для бійців і командирів ООР не лише суттєву практичну, а й моральну вагу.

Вони стійко відбивали атаки ворога. Поряд з воїнами діючої армії мужньо захищались добровольці. У районі с. Дальник відзначилися ополченці Одеського порту, заводу ім. Ілліча, канатного заводу й тютюнової фабрики. Протягом п’яти діб їхній невеликий загін відбив 16 атак гітлерівців. На кінець п’ятої доби з усього загону живими лишилися тільки двоє: Лев Руднєв і Ніна Воскобойник. На них рухалися танки й піхота ворога. Л. Руднєв наказав дівчині: "Повзи до своїх, скажи там, в Одесі, що ми чесно билися до останнього подиху". Зі зв’язкою протитанкових гранат він кинувся навперейми ворожому танкові й підірвав його, загинувши сам.

Хоробро бився з ворогом депутат Одеської обласної ради, молодший сержант 4-ї роти 1-го батальйону 8-го стрілецького полку Олександр Нечипоренко. Він неодноразово ходив у розвідку, здобував цінні відомості. Були випадки, коли О. Нечипоренко з радіостанцією пробирався на територію, зайняту ворогом, і звідти коригував артилерійський вогонь наших батарей. Якось, будучи в розвідці, Олександр виявив протитанкову батарею, непомітно підібрався до неї й закидав гранатами. Кілька солдатів противника було вбито, решта розбіглася. Не гаючи часу, він запріг коней в одну з протитанкових гармат, навантажив ящики зі снарядами й патронами і привіз їх у свою частину. За цей подвиг Олександр Нечипоренко нагороджений орденом Леніна.

У боях під Одесою мужньо відбивала атаки ворога командир кулеметної обслуги 54-го полку 25-ї стрілецької дивізії ім. В. І. Чапаєва сержант Н. А. Онілова. Молода робітниця Одеської трикотажної фабрики у перші дні війни добровільно вступила до лав Червоної армії. Отримавши кулемет, вона заявила: "Із нього я буду косити фашистів. Немає і не може бути пощади ненависному ворогові". Вже під час свого першого бою Ніна дотримала слова, знищила близько 40 гітлерівців. А всього під час оборони Одеси й пізніше в боях під Севастополем Н. А. Онілова знищила понад 350 ворожих солдатів і офіцерів.

Жорстокість боїв наростала з кожним днем. Становище захисників оборонного району погіршувалося. 14 вересня 1941 р. Військова рада ООР надіслала до Ставки телеграму, У якій повідомили , що стан оборони важкий. Ставка звернулася до Військової ради з проханням протриматися ще 6-7 днів, протягом яких буде надіслана допомога.

А тим часом напівкільце навколо Одеси змикалося все тісніше. Між лиманами Аджаликський та Хаджибейський противникові вдалося просунутися на 4-8 км. Це дозволило йому здійснювати артилерійський обстріл Одеського порту. У зв’язку з цим радянське командування вирішило завдати контрудар по району Старої і Нової Дофінівки, звідки здійснювався обстріл наших кораблів у порту.

Незважаючи на допомогу захисникам оборонного району - частини 157-ї стрілецької дивізії та дивізіон реактивних мінометів "катюша", після жорстоких боїв 15 вересня 4-та румунська армія почала вирішальний наступ і оточила Одесу, яку було здано16 жовтня після 73 днів оборони і яка коштувала ворогові десятків тисяч життів.

4. Перегляд презентації «Велика Вітчизняна війна»

5. Вшанування памˊяті героїв:

Кожна людина зберігає в пам’яті момент свого життя, який здається її другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну, яка тривала 1418 днів і ночей.

У війни не жіноче обличчя. Адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога.

Учениця.

Дівчина в сірій шинелі,

В куцих, простих чобітках

Йшла, де взривались шрапнелі,

Йшла з автоматом в руках.

Дівчата в бої йшли крізь ночі,

З калюж умивались дощем,


м бачились коси дівочі

Під грізним гарматним вогнем.

Недобрії очі лякали,

І танків боялись в бою.

Але, як мужчини, вмирали,

Землю обнявши свою.

Пісня «Катюша»

Вклонімося тим, хто поліг у бою,

Хто покрив землю рідну собою.

Усім поіменно, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Згадаємо всіх поіменно,

Серцем згадаєм своїм.

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.


Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

А в ньому біль. І тому я прошу

Солдатів пам’ять вшанувать мовчанням.

Хвилина мовчання


Україна! За її мир і спокій полягли мільйони. Нехай панує мир! І ми про це подбаємо. Ніхто не забутий, ніщо не забуто.

На землі моїй багатій

Сонце, променем палай!

Волі в нас не відібрати,

Не здолати рідний край!

Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.


Пісня «Біля вічного вогню».



Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 25 октября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-539877

Похожие материалы