Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Статьи / «ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ»
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

«ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ»

библиотека
материалов

Світлана Гетало,

учитель української мови та літератури,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№1

Бердянської міської ради Запорізької області

«ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ»

Будьте самі шукачами, дослідниками.

якщо не буде вогника у вас,

вам ніколи не запалити його в інших…

В.О.Сухомлинський

Сучасне життя вимагає великої відповідальності від освіти та педагогів із формування соціально-активної, інтелектуально-розвиненої, полікультурної та комунікабельної особистості. Кожна людина є неповторною, унікальною, здатною до самоактуалізації та саморозвитку. Це особистість, наділена великим потенціалом, який в умовах традиційного навчання розвинути дуже важко, практично неможливо. Саме тому сучасний учитель повинен у процесі навчально-виховної діяльності забезпечувати формування життєздатної, життєтворчої особистості з розвиненими предметними та ключовими компетентностями.

Актуальність проблеми формування життєвих компетентностей учнів середньої школи полягає в тому, щоб навчити школярів застосовувати знання, отримані на уроках, у реальному житті,що стосується і літератури, яка залучає учнів до скарбниці духовних та моральних цінностей загальнолюдської культури. Уроки літератури є важливими в цьому плані,тому що,знайомлячи з кращими зразками художнього слова, дають життєву настанову, розвивають духовність,а також розвивають ключові та формують предметні компетентності, а саме, комунікативну та літературну.

Сучасна школа не стоїть на місці, вона перебуває в постійному розвитку, тому і учитель не має права зупинятися на досягненому. Саме з цієї причини я займаюся самоосвітньою діяльністю, цікавлюсь інноваційними технологіями, займаюся проектною діяльністю, упроваджую інтерактивні форми та методи роботи.

Використання інтерактивних і акмеологічних технологій у навчально – виховному процесі передбачає створення такого навчального середовища, у якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Навчальний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються спілкуватися з товаришами, робити обґрунтовані висновки, оцінювати власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини.

На мою думку, саме застосування проектних технологій сприяє інтенсивному розвитку самостійності учнів, активному становленню їх інтелектуально-творчих здібностей і в цілому збагаченню особистості, формуванню її соціально значущих якостей.

Проектна технологіяце  освітня технологія, в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності та самобутності кожного школяра, його творчого мислення, пізнавальної самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості на кінцевий результат, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі[8, 3].

Проектна технологія безпосередньо пов'язана з реаліями життя. Аналізуючи літературний твір, учні відкривають для себе те, що зачіпає інтереси кожного. Особлива увага приділяється визначенню конфліктного підґрунтя розгортання основних сюжетних ліній, проблематики, життєвих прагнень і духовного світу головних героїв, ідейно-емоційних оцінок твору.

Головною характеристикою учня-читача є компетентність, яка розглядається як система певних якостей особистості, що дають йому змогу ефективно вступати у взаємодію з будь-яким твором, оперувати його елементами, вести діалог з ним залежно від настанови читання, власних стратегій сприймання та розуміння тексту.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [1] програма з літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей, а також спрямована на формування літературної компетенції, яка передбачає:

- розуміння учнями літератури як невід`ємної частини національної і світової художньої культури;

- усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

- знання літературних творів,обов`язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

- оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

- формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

- уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

- уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх .

Літературна компетентність – це сприймання літератури, навколишнього світу, творів мистецтва в цілісності як невід’ємної частини національної культури, розуміння її специфіки як мистецтва слова, знання особливостей історико-літературного процесу та вміння оцінювати художній твір у широкому літературному й соціокультурному контексті[11]. Складовими літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані в процесі вивчення літератури.

Формування літературної компетентності та її складників тісно пов`язано із формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.

Комунікативна компетентність – це розуміння специфіки мови художнього твору, володіння основними видами мовленнєвої діяльності, здатність до написання письмових робіт різного жанру; забезпечує розуміння чужих і створення власних висловлювань у повній відповідності до мети й обставин спілкування, уміння й навички успішної комунікації; уміння висловлювати свою власну думку; - це здатність індивіда налагоджувати та підтримувати необхідні контакти в соціумі, сукупність знань, умінь та навичок у сфері вербальних і невербальних засобів для адекватного сприйняття та відображення дійсності у різноманітних ситуаціях спілкування[11]. Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування.

Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а також опосередкованої, у тому числі з літератури, з якої людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх вирішень. У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм.

Як показує практика, використання проектних технологій навчання на уроках української літератури забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію у навчанні, активізує самостійну творчу діяльність учнів під час виконання проекту. Проектна технологія має великі потенційні можливості як для міцного засвоєння школярами знань, вироблення вмінь і навичок, так і для формування особистості, що в сучасних умовах набуває особливого значення. Співробітництво розвиває в учнів комунікативні навички, формує вміння співпрацювати, разом досягати результату, бути відповідальними, толерантними, доходити спільного рішення.

Саме тому я зацікавилася вищезазначеною технологією й почала впроваджувати її на своїх уроках, бо участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, сприяє підтриманню пізнавального інтересу до тем, що вивчаються[7]; надає можливість продемонструвати й оцінити результати своєї роботи, розвивати ключові та формувати предметні компетентності, зокрема комунікативну та літературну.

Проект – ефективний спосіб співпраці у рамках узгодженої теми чи обраної проблеми[4, 9]. Він учить окреслювати цілі, планувати роботу, оцінювати результати. Передбачає високу активність і незалежність виконавців проекту, які змушені пам’ятати про власну відповідальність за результати свого навчання.

Потрібно пам’ятати, що, формуючи творчу особистість, передусім необхідно:

  • закласти міцний фундамент – збагатити знанням великої кількості фактів;

  • дати значний словниковий запас, навчити вільно висловлювати думки;

  • виробити вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати події, привчити мати про них власну думку;

  • навчити дитину орієнтуватися у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.

Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити її результат.

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі визначено кілька параметрів, за якими розрізняють проекти[5;9;12]. На практиці частіше   використовую змішані типи проектів,   за домінуючою діяльністю школярів надаю перевагу дослідницьким, творчим та рольовим.

Використання проектних технологій дозволяє створювати на уроках дослідницьку, творчу атмосферу, що забезпечує залучення кожного учня до активного пізнавального процесу, в основі якого – співпраця. Поряд із цим, основна пошукова робота в межах проекту відбувається в позанавчальний час, що сприяє формуванню самоосвітньої компетентності учнів.

Кожен етап роботи над проектом потребує певного часу й має логічно закінчений зміст. Якщо їх розглядати як стадії навчального процесу, то можна побачити модулі, що й у звичайному блоці уроків.

Проектна технологія передбачає використання сукупності пошукових і творчих за суттю методів[3, 9]. У своїй педагогічній діяльності провідними визначила вербальні (розповідь, бесіду, дискусію), ігрові, проблемні, дослідницькі, інтерактивні. Перевагу надаю методам активізації й стимуляції творчого мислення та інформаційної недостатності. У процесі використання проектної технології обов’язково застосовую індивідуальний підхід та елементи диференційованого навчання[13, 10]. Так, на уроках літератури, під час вивчення життєвого та творчого шляху письменника, пропоную учням проблемні завдання залежно від їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей. Школярі збирають цікаві факти із життя письменника, готують презентації, укладають буклети тощо. Своєрідною вершиною проектної діяльності є написання учнями власних творів, есе, віршів, казок;   інсценізація уривків з художнього твору тощо. Також пропоную дітям намалювати ілюстрації до прочитаних творів, привчаю їх мислити образно.

Працюючи над дослідницьким проектом, учні вчаться аналізувати текст, робити висновки, узагальнювати, обов’язково  висловлюючи своє ставлення до вчинків героїв, до проблем, порушених у творі; розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, намагаються збагнути цінність його для сучасників.

Ураховуючи індивідуальні особливості учнів кожної вікової групи, забезпечую опанування певними методами дослідження за ступенем підвищення складності. У кожному наступному навчальному році намагаюся закріплювати навички, отримані раніше, знайомлю дітей з новими прийомами й формами дослідження.

Навчальне проектування зорієнтоване передусім на самостійну діяльність учнів (індивідуальну чи групову), якою вони займаються впродовж визначеного часу. При цьому робота організовується в кілька етапів за технологією «п’ять П»[10;12]:

  • І етап. Проблема. Підготовка. Визначення теми і мети проекту.

На організаційному й підготовчому етапах ставлю перед учнями проблеми, пропоную теми проектів, розкриваю вимоги до їх створення, технологію виконання, знайомлю з критеріями оцінювання. Таким чином максимально наближую учнів до остаточної реальної мети проектної діяльності - розв’язання конкретної соціально-значущої проблеми. Перед початком роботи над проектом пропоную для обговорення питання типу: «Для чого створюється даний проект?», «Чим викликана необхідність його створення?», «Як надалі буде використовуватися даний проект?». Відповіді на них допомагають школярам усвідомити та сформулювати мету творчої роботи. Таким чином, успішність реалізації організаційного етапу є запорукою успішності всього проекту.

  • ІІ етап. Планування. Знайомство з джерелами, засобами збору та методами аналізу інформації, засобами представлення результатів.

Виконання роботи завжди починається з планування самого проекту.

  • ІІІ етап. Пошук інформації. Спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент.

Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає в пошуку інформації, що потім обробляється й представляється учасникам проектної групи.

Проектна робота передбачає консультації й ненав'язливий контроль з боку вчителя та активну самостійну роботу учнів[2, 4]. У процесі виконання практичних операцій діти у взаємодії з учителем збирають інформацію, необхідну для створення проекту різними способами: шляхом спостереження, анкетування, опитування, інтерв'ювання, проведення експериментів тощо.

  • ІV етап. Продукт. Аналіз інформації, формулювання висновків.

Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми. На цьому етапі здійснюються структурування зібраної інформації та інтеграція отриманих знань, умінь, навичок; в основі - аналіз інформації та формулювання висновків. Учні систематизують отримані дані, об'єднують в єдине ціле зібрану інформацію, підводять підсумок роботи, оформлюють результати, збудувавши загальну логічну схему, роблять висновки. Після закінчення роботи над проектами надаю учням можливість оформити їх швидко й якісно, рекомендую за бажанням використовувати інформаційно-комунікативні технології: набрати й відформатувати текст, вставити потрібні малюнки, схеми, підготувати мультимедійну презентацію тощо. Лише правильно оформлені проекти допускаються до захисту.

  • V етап. Презентація. Подання й оцінка результатів. Усний, письмовий звіт та оцінка результатів.

Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту, яка відбувається на уроці. Під час демонстрації продукту діяльності учні захищають свої ідеї, зміст роботи, відповідають на запитання.

Оцінка результатів і процесу (рефлексія) включає: аналіз виконаної роботи, виявлення її переваг і недоліків, труднощів, само- і взаємооцінювання результатів, визначення побажань і планів на майбутнє. Оцінка виконаних проектів носить стимулюючий характер.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювання інтересу учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка завбачує розв’язання проблеми, показ практичного застосування набутого досвіду, що сприяє формуванню життєвої компетентності учнів[6, 8].

Досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їх самоосвіті та самореалізації, а й у житті загалом. Моє завдання, як викладача, полягає в тому, щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного. Індивідуальні та групові проекти розвивають здібності учнів: пошукові, творчі та ін. Тому важливою умовою ефективної роботи над проектом є підтримання доброзичливої атмосфери, яка спонукає до спілкування і дозволяє учням відчувати почуття успіху.

Кожен проект для учнів значущий, адже в результаті діяльності, творчого пошуку вони бачать результат власної праці, який можуть використати практично(пам’ятки, плани діяльності, описи, твори – судження, листи до авторів, інсценізації, діалоги з героями тощо). Завдяки цьому виникає ситуація успіху і, відповідно, підвищується творча активність школярів.

Застосування інноваційних технологій навчання, зокрема проектної, підвищує інтерес учнів до вивчення предмета[7]. Діти беруть активну участь і посідають призові місця в олімпіадах, конкурсах учнівської творчості. Вищезазначені результати діяльності свідчать про ефективність використання проектної технології навчання в освітньому процесі, яка сприяє формуванню в школярів ключових і розвитку предметних компетентностей.

Підсумовуючи, зауважимо, що у наш час завдання вчителя на своїх уроках виховувати активну громадянську позицію, повагу до традицій українського народу, дбайливе ставлення до рідної школи, повагу до своїх учителів, батьків, бажання гарно навчатись і багато знати, прагнення до розширення свого кругозору.

Слід зазначити, що комунікативну та літературну компетентність ми формуємо не лише на уроках, а й в позаурочний час (виховні години, вікторини тощо).

Отже, застосування проектної технології навчання на уроках української літератури є ефективним, сприяє формуванню в учнів ключових і розвитку предметних компетентностей, і є одним із головних шляхів розвитку життєздатної та життєтворчої особистості.


Учитель тільки доти вчитель,

Доки вчиться, тільки-но він

Перестає вчитися,

У ньому помирає вчитель.

К. Ушинський





Література

  1. Державний стандарт базової повної загальної середньої освіти від 23 листопада 2011 р. № 1392; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2289

  2. Динник В.І. Використання методу проектів на уроках української мови та літератури// ВУЛМ. – 2009. - №10. – С.2-5.

  3. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проектної діяльності// Школа. - 2006.-№5.- С.5-11.

  4. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти// Завуч. – 2002.- № 26 – С.8 -14.

  5. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. - К.: Департамент, 2003.

  6. Олексієнко Г.Й. Уроки мови та літератури у формуванні методу проектів// ВУЛМ. – 2009. - №31. – С.8-9.

  7. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. - К.: А.С.К, 2004. - 256 с.

  8. Паращук Г.В. Проектні технології як стимул до самостійної роботи учнів// ВУЛМ. – 2010. - №11. – С.2-5.

  9. Пата О. Проект як реалізація особистісної орієнтації// Відкритий урок.-2011.-№ 7 -8- С.31-35.

  10. Пометун О., ПироженкоЛ. Інтерактивні технології навчання //Відкритий урок. – 2003. - № 3-4- С. 17-31.

  11. Семеркова Л.Г.Формування ключових компетентностей учнів на уроках літератури шляхом використання інноваційних технологій//Зарубіжна література в школі.-2009.-№6-С.12-23.

  12. Шубіна Т. Проектна діяльність як важливий аспект компетентної освіти школярів// Школа. - 2006.- №12. С.2

  13. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно – технологічної діяльності // Рідна школа. – 2004. - №4. – С.9-11.


9


Автор
Дата добавления 22.03.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Статьи
Просмотров383
Номер материала ДВ-546951
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх