Инфоурок Классному руководителю Другие методич. материалыВнеклассное мероприятие :"Нэхъыжьхэм я махуэм теухуа пшыхь"

Внеклассное мероприятие :"Нэхъыжьхэм я махуэм теухуа пшыхь"

Скачать материал

Нэхъыжьхэм я махуэм теухуа пшыхь.

 

Махуэшхуэр езыгъэкIуэкIым и макъ къоIу (сабийхэр)

Сэ си нанэ 1ущабэщ.

Сэ си дадэ акъылыф1эщ.

Сэ си нанэ и бзэр 1эф1щ.

Сэ си дадэ берычэтщ.

Сэ си нанэ сыринэщ.

Сэ си дадэ сырипсэщ.

Сэ си нанэ си щэху хузо1уатэ.

Сэ си дадэ си акъылэгъущ.

Сэ си нанэ псоми сыхуегъасэ.

Сэ си дадэ щапхъэ тызох.

 

 

Япэм: Фи махуэ фIыуэ, ди нанэ 1ущабэхэ!

ЕтIуанэм: Фи махуэ фIыуэ, ди дадэ жанхэ!

Япэм: Фи махуэ фIыуэ, ди щIэблэ Iумахуэ!

ЕтIуанэм: Фи махуэ фIыуэ, ди хьэщIэ лъапIэхэ!

Егъэджак1уэм: Ф1ыщ1э зыхуэтщ1 ди нэхъыжьыф1хэ. Ди гуапэу идошажьэ ди нахъыжьхэм я махуэ лъапIэм хуэдгъэхьэзыра гуфIэгъуэ пшыхьыр. Куэд щ1ащ нахъыжьыф1хэм я махуэм гулъытэ лей хуащ1у къызэрежьэрэ. Сыт нэхъри нэхъ лъап1эщ жьыгъэр. Ар щ1эблэм и чэнджэщщ и ущиещ, и набдзэщ, и гъэсэныгъэщ, и псэщ. Ижь-ижьыж лъандэрэ адыгэхэм къадокIуэкI нэхъыжьым нэхъ лейуэ пщ1э хуэщ1ыныр. Ар ди адыгэ хабзэщ.

 

Усэ.

Сыт нэхъ лъап1э си дадэ,

Сыт нэхъ лъп1э сэ си нанэ.

Хэплъэ, хэплъи

Хэплъэгъуар къызжеIэ.

Си адыгэ гуащIэ,

Гупсысэ, гупсыси

Си адэ-анэр

Абы я къежьап1эщ!

 Фызыжь.

И къуэм и къуэжым къилъхужар

Гуц1ык1ук1э зблишу фызыжь зблок1.

Гъащ1э к1апит1у сф1ощ1 слъэгъуар.

Сэ л1эщ1ыгъуит1 си нэгум щ1ок1ыр.

Зыр-мис псэуну къэушащ.

Гуц1ык1ум илъщ пэлыду дыгъэм,

Адрейр-зэманым хигъэщ1ащ,

Куэд щ1ауэ исщ ар и хъым жьыгъэм.

«Гугъап1э гуэр уэ къыпхуэна?»

Соупщ1 фызыжьыми-

Сыщ1огъуэжыр.

Ауэ ар щ1огуф1ык1:

«Ан-на!

Уэ къызжеп1аи гъэщ1эгъуэныр.

Гугъэр зыф1эк1уэда плъэгъуа?

Сыт щыгъуи итщ ар ц1ыхум япэ».

Хуогуф1э ар сабий къэгъам,

Щ1эро1э-К1элъожьэж гугъап1эм.

Дадэ.

Дадэ, да1уэт,уэ зэхэпхрэ?

Жэщыр мэ1ущащэ.

Е а макъыр жьыбгъэм бблихрэ,

Акъужь пхуэгумащ1эу?

Щ1эдэ1упэт  а макъамэм,

Уи псэр егъэтыншыр,

Мыжеяхэм уэрэд щабэ

Дахэу къахурешыр.

Гъуэлъыжахэм а 1ущащэр

Я пщ1ыхьым хуосакъыр,

А телъыджэу сэ зыхэсщ1эм

Зыхэхыт и макъыр.

Уэрэд: «Си нанэ».

1.Си нанэу си псэм хуэзгъадэу

Дуней насып къызэзыт.

Уи гъащ1э гугъур уэрэду

Мы щ1ылъэм сэ щызо1эт.

Си нанэу си дыщэ пшэплъ,

Дахагъэу щы1эр зыхэлъ,

Сф1ощ1 анэ псом уралей,

Уэрщ зыгъэнэхур дунейр.

  Уойрэ, уойрэ, уорира, уойрэ,уойрэ,уорира

          Си нанэ дыщэ. Си нанэ, синанэ.

          Си нанэ дахэ. Си нанэ дыщэ.

2.Мазэщ1э бзыгъэм дыщафэу

Къищу солъагъу уи сурэт.

Нуру уогъаблэ си уафэр
Сщ1ыгъуу гъуэгуанэм утетщ.

Си нанэу си дыщэ пшэплъ,

Дахагъэу щы1эр зыхэлъ,

Сф1ощ1 анэ псом уралей,

Уэрщ зыгъэнэхур дунейр.

3.Уэ гуапэу 1э къыздэплъамэ,

Нэхъ ф1ыгъуэ сэ сыхуэмей.

Си гъащ1эм и дыщэ дамэ

Куэдрэ схуэпсэу си Дуней.

Си нанэу си дыщэ пшэплъ,

Дахагъэу щы1эр зыхэлъ,

Сф1ощ1 анэ псом уралей,

Уэрщ зыгъэнэхур дунейр.

Си нанэ.

Уи лъагъуныгъэм нэхъ гуащ1э.

 Тумыгъуэтэн щ1ы хъурейм,

Уэ сыноплъыху согумащ1э,

Сф1ощ1ыр уэ псом уралей.

Тхузэхэбуфэу уи нэщхъи

Уэ уи нэмыплъ къыдумыт.

Уи псэ къабзагъэр зэзгъэщхьи

Мы дунейшхуэм темыт.

Уэ пхуэсщ1а псори сф1эмащ1эу,

Сыт нэхъ пф1эф1ын?Согупсыс.

Си гум пхуигъаф1эр ф1ы защ1эу,

Сэ усэ, мис. пхузоус.

                                         

Егъэджак1уэ; Нэхъыжьым и чэнджэщым нэхъ 1ущ уещ1, и 1эф1агъым нэхъ щабэ уещ1,и лъагъуныгъэм нэхъ гумащ1э уещ1.Ар уи унагъуэ исымэ-насыпщ.

Сценк1э: «Насып».

Пщэдджыжь  нэмэзым, жьы дыдэу л1ыжьыр я унэм къыщ1эк1ат.

-Алоу, мыр сыт, мы лъэкъуамп1эхэр  зи1ысыр, зейр зэзгъэщ1энти.

Лъэужьым теувэри ежьащ

-Тобэ,- мыр сыт телъыджэ?

Макъ  къо1у…

-Ущымыуэт, тхьэмадэ. Сэ сытелъыджэкъым. Сэ уэ суриунагъуэ насыпщ. Мы си лъэужьым утету  укъэмык1уатэмэ, сыбгъуэтыжынутэкъым, уи дежи нэзгъэзэжынутэкъым. Нобэ сыкъыщыбгъуэтыжак1э хэдэ.Уэ уи  унагъуэк1э уи1эщ шыхэри, 1эщышхуэхэри, мэлхэри. Дияпэк1э абы щыщу зыщ фи1энур.

Л1ыжьыр хэгупсысыхьащ:

- Абы и унафэ си закъуэ дауэ сщ1ын? Згъэзэжу си унагъуэм  исхэм сечэнджэщ мыхъуну п1эрэ?

- Сыт  щ1эмыхъунур?  Унагъуэр зы ц1ыху закъуэ и акъылк1э псауркъым.

Л1ыжьым и унагъуэм егъэзэжыри 1уохур зы1утар ягурегъа1уэ.

Псори зодауэ

Щ1алэм: - Шыр шыкъэ зиунагъуэрэ?

Щ1алэм:- Хьэуэ, жэмыр шэ, жып1энумэ, гъэш,кхъуей,лыщ.

Щ1алэм: - Мэлыр - Цы ухуей, лыр апхуэдэкъэ, нышыр щэ?

Дауэ мэлыншэу?

–  Мы  ди нысэ нэхъыщ1э ц1ык1ур дауэ  еплъыну п1эрэ мы псори щ1ызэныкъуэкъу 1уэхум?

- Тхьэ, мы псоми ягу къэмык1а сэ сщ1эуэ къыщ1эмык1ын, ауэ фыкъызэупщ1к1э  сызэригугъэр хэслъхьэнщ. Сэ  сыхэдатэмэ шы, вы, мэл къыхэзмыхынт. Сэ  къэсщтэнт ди унагъуэм зэгуры1уэрэ зэдэ1уэжыр илъыну. Нэхъыжь - нэхъыщ1э тщ1эуэ, щхьэж и увып1эрэ и т1ысып1эрэ имыгъэгъуащэу, зым 1эпыхур зым къищтэжу дыпсэуну. Сэ арат къыхэсхынур.

И нысэ нэхъыщ1эм и псалъэр л1ыжьым нэхъ игу ирихьащ.

-Сыт къэхъуар, нет1э унэщхъеиуэ, угузавэу ук1уэжащ, иджы  уогуф1э?

-Уэ унасыпыр пэжмэ, сэ уэ сыпхуейкъым  шыуи, выуи, жэмуи, мэлуи, нэгъуэщ1 мылъку гуэруи. Хъуну щытмэ, нэгъэзэж си унэ зэгуры1уэныгъэ нилъхьэж , нэхъыжьрэ нэхъыщ1эрэ язэхуаку дэлъ пщ1эрэ щ1ыхьу,унагъуэ нэмысу.

- Апхуэдэ чэнджэщ уэ къозытахэр тхьэм  пхуигъэпсэу. дуней насыпыр, дуней мылъкур зыбгъэдэлъыр нэмыс ящ1эу зэгуры1уэрэ зэдэ1уэжу, зэхуэарэзыуэ зым 1эпыхур зым  къищтэжу зэдэпсэухэрщ. Ущагъэуакъым унагъуэм щ1эсхэм.

-Ар зи чэнджэщыр си нэрыбгэ нэхъыщ1э ц1ык1урщ.

- Хъарзынэщ, ауэ апхуэдэу езым зэхомыгъэх. Ф1ыуэ зэрыплъагъур къегъащ1э, ауэ ущымытхъу къызыф1эщ1ыжынщ.

- Нак1уэ иджы, дгъэзэжынщ унэм. Апхуэдэ нысэ щыбгъуэтак1э уре1э уэ щыри, жэмри, мэлри, нэгъуэщ1у узыхуеири.

 

«Нэхъыщ1э ягъэ1ущри, нэхъыжь яущий».

Нэхъыжьыр гъэлъап1и, уи щхьэр лъэп1энщ.

Жьы зэрымысым нэмыс илъкъым, щ1э зэрымысым насып илъкъым.

Жьыф1  здэщымы1эм щ1эф1и щы1экъым.

Нэхъыжьым жьэ ет, нэхъыщ1эм гъуэгу ет.

Адэшхуэ-анэшхуэмрэ къуэрылъху-пхъурылъхумрэ зэф1щ: зым и зэманыр ик1ащ,адрейм и махуэр къэсакъым

Сабийм балигъыбзэр зэхещ1ык1,жьык1эфэк1эр сабиибзэ хуэныкъуэщ.

 

Нэхъыжь блэк1ым сыкъоувы1э

Зэпызупщ1ыркъым и гъуэгу

 Ар блэк1ыхук1э гъуэгу симы1э

Хабзэм хъурэ уриджэгу.

Дади нани я т1ысып1эм

Жьант1эм сык!уэу сымыт1ыс

Я гъуэлъып1э симыт1ысхьэ

Яхузощ1ыр пщ1э нэмыс.  

Лъэпкъым щхьэузыхь сыфхухъуи

Ц1ыху узыщ1ыр хабзэр арщ

Жьы ущыхъум бгъуэтыжынур

Уи щ1алэгъуэм  блэжьыр  арщ…  

    Къафэ.

Сэ си нанэр къуажэм дэсщ.

Сэ си нанэр дэсщ ди къуажэм,

Къуажэм сэри сык1уэрейщ.

Гъэщ1эгъуэнкъэ,нани мами

Я зэхуэдэу сэ сарейщ.

Нанэ же1эр сэрыншауэ

Мыпсэуфу тхьэмахуит1,

Джэди къази дэзгъэшхэну

Сэ ди нанэ сещ1ыр хуит.

Жэм къыщишк1и дызэгъусэщ,

Нанэ къешыр,сэ сыщытщ.

Ди шк1э ц1ык1ури къызэбзейуэ

Пщэхъур илъу къызбгъурытщ.

Ди шк1эм и к1эр мэп1эжьажьэ,

Сэ си 1упэм сыщ1офыж.

Шэт1эгъэблыр нанэ къишым,

Шк1эми сэри зыдот1ыж.

Ди дадэ.

Нартыжь тхьэмадэм ещхьщ ди дадэ.

И пащ1э-жьак1эр шылэ хужьщ.

И псалъэр дыщэщи, япхъуатэ.

Зыхыхьэ гупым щынэхъыжьщ.

Ар хьэблэ л1ыжьхэм. вагъуэ хужьхэм

Я нурщ, я мазэ нэ1урытщ.

Апхуэдэу сф1ощ1ыр ди къуршыжьхэм

Нэхъ лъагэ дыдэр къащхьэщыт.

Жыг абэрагъуэ къудамэбэм.

Ди дадэ уардэхэ

Ди нанэ щабэхэ

Дыфхуогумащ1э

Имы1эу мардэ.

 

Си нанэ.

Сэ си нанэ и ц1эр…

Адыгэбзэк1э…

Къызэубзэурэ сегъасэ

Ар гу щабэу, берычэтщ.

Гуф1эу сэ къыспожьэ нанэ

1эф1у, пщтыру сигъэшхэнщ.

Е, зэхихмэ сыгъынанэу,

Нэм сыхуихьу сигъэтхъэнщ.

Ныбжьэгъу пэжу си1э нанэ

Дауи, сэ сригъэф1энщ.

Псэр зыщ1атым хуэдэ нанэ

Зи1э псори дыхъуэхъуэнщ.

Къахурепс я дыгъэр гуапэу

Я гур гуф1эу щрырет.

Берычэту, хьэщ1э к1уап1эу

Дунейм куэдрэ трырет.

Дадэ пхъэпс къысхуищэхуауэ,

Пхъэбгъу соупсыр,зызгъэсауэ.

Феплъыт: сощ1 бэлагъ нэгъунэ

Шэнти сщ1ауэ щ1этщ лэгъунэм.

Хэзмыук1эу зы гъущ11унэ

Сщ1ащ дыгъуасэ Бжэндэхъу унэ.

Фхуэсщ1ыфынущ фызыхуейр

Къысхуэфхь закъуэмэ дэшхуейр.

Уэрэд: Мазэр къыкъуэк1ащ.

Дадэ и сурэт.

Мади Берди къызэхъуапсэу,

Зы щымы1эу къызыхуэт.

Къыпачауэ ещхьыркъабзэу,

Сщ1акъэ дадэ и сурэт!

Мып1ыщ1эну щ1ы1э хъуамэ,

Щхьэрыст1агъэщ пы1э къуаци,

Джэдыгу к1ыхьи щыст1эгъащ.

Мып1ыщ1эну и лъакъуит1ым

Упщ1э вакъи лъыст1эгъэнщ.

Мып1ыщ1энуи  сэ и  1ит1ым

1эрыст1агъэщ  дыжь 1элъит1и,

Пащ1и жьак1и хуэсщ1ыжащ!

Къеплъыт, уэри, 1эниуар,

Фимыдадэу п1эрэ ар?!

Къафэ.

Cи дадэрэ нанэрэ.

Дадэ хъыбарыжьхэр сэ къызже1э,

Нани ищ1э шыпсэхэр сегъащ1э.

Дадэ куэдрэ сэ къыздогушы1э,

Нанэ сытым дежи схуогумащ1э.

Сыкъиинми,дадэ зысхуешы1э,

Сыгъынанэми, нанэ  зы жимы1э.

Т1у имыщ1 си дадэ сыт жызмы1эм,

Нанэ хуэдэу къысхуэсакъ щымы1э.

Дадэ 1эджэрэ гуф1эу схуожы1эщ1э.

Нанэ и 1эф1агъыр фэ фымыщ1э-

Дади нани си псэм хуэдэщ,

Сэ абыхэм сахэмыдэ-

Зым  фимы1э ахэм хуэдэ.

Си дадэ.

 Сэ си дадэу жьырытэдж,

Уэ псом япэ укъотэдж,

Мэли бжэни,жэми джэди

Уэ жьы дыдэу къогъэтэдж.

Сэ сыжеймэ, согъэжей.

Аурэ дыгъэр къыдок1уей,

Сыщхьэхынэ сэ нэхъей

Сынолъэ1ур, сэ си дадэ

К1эху къыщищ1ым, нэху зыдэщым,

Унэм щ1эсым япэ дыдэ

Кхъы1э, сэ сыкъэгъэуш.

1эщхэр псафэ сэ пхуэсхунщ,

Бохэр сэ уэ къыбдэстхъунщ,

Пщэдджыжьышхэ щыпщ1к1э,1эф1у

Къалмыкъ шейми сыбдефэнщ.

 

 Сэ сыц1ык1у?

Мамэ же1э: «Си псэ ц1ык1у».

Папэ же1э: «Си бзу ц1ык1у».

Пщэдджыжь къэск1и

Нэхъ иныж

Сыхъууэ жа1эри

Зоплъыж.

Дадэ же1э: « Бабыщ ц1ык1у».

Нанэ же1э: « Шырэ ц1ык1у».

Ц1ык1уэ, ц1ык1уэ,

Ц1ык1уэ ц1ык1у.

Псом я дежк1и

Сэ сыц1ык1ущ!

1эр сщ1ым-

Бзухэр мэлъэтэж,

Псым

Бабыщхэр холъэдэж.

Къэс1этати

Хъарбыз ц1ык1у,

Къыс1эпыхури

Хъуащ ц1ык1у – ц1ык1у.

Сэ, ит1анэ,

Ахэм  нэхърэ,

Ахэм нэхърэ

Сынэхъ ц1ык1у?!

Си нанэ.

Хэт псом  нэхърэ нэхъ дахащэр,

Нэхъ дахащэу щы1эр?

Дахэу щ1ы1эм я нэхъ дахэу

Нэхъ дахащэу щы1эр?

Ар си нанэщ, ар си нанэщ

Дахэм я дахэжыр ,

Дахэу щы1эм я нэхъ дахэр

Нанэщ

Нанэ дыдэщ.

Хэт псом нэхърэ нэхъ гумащ1эр,

Нэхъ гумащ1э дыдэр?

И псэм хуэдэу укъилъагъуу

Нэхъ гумащ1э дыдэр?

Ар си нанэщ, нанэ дыщэщ

Нанэщ

Нанэ дыдэщ.

Хэт псом нэхърэ нэхъ бзэ 1эф1ыр,

Нэхъ бзэ 1эф1у щы1эр?

Къыуэпсэлъамэ,  бзэр 1эф1у

Псэ хьэлэлу щы1эр?

Ар си нанэщ,нанэ дыщэщ

Нэхъ бзэ 1эф1у щы1эр,

Сфощ1 си нанэу

Зыхуэгъагъэр

Гъагъэ дахэу щы1эр.

Псом нэхъ дахэу,

Нэхъ гумащ1эу,

Нэхъ бзэ 1эф1у щы1эр-

Ар си нанэщ, нанэ дыщэщ,

Схурепсэу си нанэ.

 Гушы1э:

-Дадэ, сыт нобэ къысхуэпщэхуар?

-Зыри. Къысщыгъупщащ.

-Нт1э абы щыгъуэ-берычэт бесын!

-Ар сыт щхьэк1э?

 -Пщэдей зыгуэр къысхуэпщэхурэ «берычэт бесын» бжес1эну.Хэт ищ1эрэ.къысщыгъупщэ хъумэ.жыс1эу аращ… 

-Дадэ, сыкъэ1эти уи 1эпл1эм сигъэт1ысхьэ, сешащ.

-Дауэ укъызэрыс1этынур? …  Сэ сумкэ хьэлъэ с1ыгъщ…

-Умыгузавэ, дадэ,сэ ар зык1и къызэхьэлъэк1ыну1ым. 

 

--Бэяу, уи тхьэк1умэр тесчынщ!

-Тепчынкъым-т1э…

-Дауэ зэрытезмычынур?!

-Ауи уе1усэн1ым! Сытк1э седэ1уэжын ит1анэ жып1эхэм?!

 

Егъэджак1уэм:

Пщ1эшхуэ зыхуэтщ1 ди нэхъыжьыф1хэ. Хуабжьу си гуапэ хъуащ фыкъызэрык1уар. Фи гъащ1эр к1ыхь хъуну. Бэ1ут1э1уншэу,фыузыншэу куэдрэ тхьэм фытхуигъэпсэу. Ныщхьэбэрей ди зэхуэсыр абдеж щыдухынщ. Ф1ык1э дызэхузэ.

Нобэрей фи къуэрылъху,пхъурылъху ц1ык1ухэм гъащ1э дахэ я1эу,я гуф1эгъуэ куэд флъагъуу,фригушхуэу,фи нэмысыр  я1ыгъыу фи жьауэм куэдрэ Тхьэм  щ1игъэт.

Сценк1э.

1 акт

Зы  унагъуэ гуэрым я нэхъыжьыр дадэр жьы хъуат. 1энэм щыщыск1э и шхыным щыщ к1эригъэщэщт, и 1эр  сысти и хьэкъущыкъухэр къы1эпыхуу щикъутэ щы1эт.

1энэм пэрысщ унагъуэр

Нысэм : «Сужэгъуащ мыбы и ужьым ситу, зыщ1эскъуэжыныр!»

Къуэм: « Уэи сымыщ1э сыбгъэщ1энур? Мыр си адэщ, здэзбгъэхьынур дэнэ?»

Нысэм: (бжэкъуагъым деж и 1эпэр ишийурэ) «Мес. мобдеж щрешхэ, пхъэ ложкэрэ фалъэрэ ети, си 1уэхущ ар икъутэм!»

   2 акт

Къуэрылъхум зыгуэр иупсу щысу адэр къыщ1охьэж «Мыр сыт,щ1алэ,мы пщ1эр?»

Къуэрылъхум: « Мыр, папэ, жьы ухъум  мо бжэкъуагъым деж ущысу узэрышхэну фалъэр пхуэсщ1у аращ.»

Къуэм: «Къысхуэгъэгъу, си адэ,уэ уи т1ысып1эр  мыбдежщ.»

Зэщхьэгъусит1ым ящ1а щыуагъэр къагуро1уэжри а махуэм щ1егъуэжауэ я дадэм нэхъ т1ысып1э тыншымрэ жьант1эмрэ ф1эк1э къылъагъэсакъым.

Абы къагуры1уэжащ ягъэлъэгъуа щапхъэр зэрымыхъумыщ1эр.

 

 

Просмотрено: 0%
Просмотрено: 0%
Скачать материал
Скачать материал "Внеклассное мероприятие :"Нэхъыжьхэм я махуэм теухуа пшыхь""

Методические разработки к Вашему уроку:

Получите новую специальность за 3 месяца

Менеджер по платежным услугам

Получите профессию

Технолог-калькулятор общественного питания

за 6 месяцев

Пройти курс

Рабочие листы
к вашим урокам

Скачать

Скачать материал

Найдите материал к любому уроку, указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

6 668 403 материала в базе

Скачать материал

Другие материалы

Вам будут интересны эти курсы:

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.

  • Скачать материал
    • 03.01.2019 2316
    • DOCX 7.4 мбайт
    • Рейтинг: 5 из 5
    • Оцените материал:
  • Настоящий материал опубликован пользователем Голукова Анжела Султановна. Инфоурок является информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт

    Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

    Удалить материал
  • Автор материала

    Голукова Анжела Султановна
    Голукова Анжела Султановна
    • На сайте: 5 лет и 8 месяцев
    • Подписчики: 0
    • Всего просмотров: 19648
    • Всего материалов: 9

Ваша скидка на курсы

40%
Скидка для нового слушателя. Войдите на сайт, чтобы применить скидку к любому курсу
Курсы со скидкой

Курс профессиональной переподготовки

Бухгалтер

Бухгалтер

500/1000 ч.

Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 28 человек из 21 региона

Курс повышения квалификации

Организация профориентационной работы в школе

36/72/108 ч.

от 1700 руб. от 850 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 216 человек из 50 регионов
  • Этот курс уже прошли 557 человек

Курс повышения квалификации

Разговоры о важном: организация и обеспечение внеурочной деятельности

36 ч. — 180 ч.

от 1700 руб. от 850 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 778 человек из 72 регионов
  • Этот курс уже прошли 4 005 человек

Курс профессиональной переподготовки

Тьюторское сопровождение в образовательных организациях

Тьютор

300/600 ч.

от 7900 руб. от 3650 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 810 человек из 72 регионов
  • Этот курс уже прошли 2 853 человека

Мини-курс

История педагогических идей: основатели и теоретики

6 ч.

780 руб. 390 руб.
Подать заявку О курсе

Мини-курс

Современное инвестирование: углубленное изучение инвестиций и финансовых рынков

8 ч.

1180 руб. 590 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 27 человек из 14 регионов

Мини-курс

Особенности психологической помощи детям

6 ч.

780 руб. 390 руб.
Подать заявку О курсе
  • Сейчас обучается 587 человек из 75 регионов
  • Этот курс уже прошли 243 человека