Классный час на тему: "Великдень"

Розробка виховної години

Борисюк Наталія Володимирівна, вчитель української мови та літератури

Тема

Великдень

Мета: формувати стійкий інтерес до традицій святкування свята Великодня; сприяти поглибленню і узагальненню наявних уявлень учнів про народні традиції; розвивати логічне мислення, пам'ять , увагу; виховувати духовно-моральні якості у дітей. Інтерес до народних традицій і творчості; збереження народних родинних традицій.

План заходу

1. Вступна частина

а) Привітання

Христос воскрес! Христос воскрес!

Сяє сонечко з небес!

Зазеленів вже темний ліс,

Христос воістину воскрес!

Прийшла весна-пора чудес, Дзюрчить джерело - Христос воскрес!

Світліше у світі немає словес -

«Воістину Христос воскрес!»

Б) Вступне слово вчителя

-Ось і прийшла весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа. Повертаються з далеких країв птахи, зодягаються в зелень ліси та діброви. І саме весною приходить в наші оселі найголовніше свято християн - Пасха, або Великдень.

Це свято відзначається щороку мільйонами людей по всьому світу. Всі ходять один до одного в гості, обмінюються яскравими і красивими яйцями, смачними пасками, пригощають всіх традиційними великодніми стравами.

-А чи знаєте ви що означає слово «Пасха»?

Слово походить від давньоєврейського «прехожденіє».

Перед Великоднем тиждень називається страсним. Великий четвер нагадує про останній причасті. У п’ятницю Христос був розп’ятий на хресті, його тіло помістили в печеру. У Велику суботу на Гроб Господній зійшов Благодатний Вогонь, що знаменує Воскресіння Христа. На третій день, вночі, Ісус Христос ожив. Ангел Господній наказав розповісти про це всім учням.

У старовину на Великдень люди влаштовували народні гуляння, ігри, водили хороводи, відбувався обхід дворів, який нагадував святочне колядування.

У день Пасхи належало пригощати всіх зустрічних яйцями і вітати їх словами «Христос Воскрес», у відповідь прийнято так само дати частування і сказати «Воістину Воскрес». У народі вважалось, що протягом 40 днів від Великодня до Вознесіння, сам Христос спускається на землю і ходить по містам. Люди частування роздавали жебракам, тому що одним з них міг бути сам Ісус.

Яйце вважається символом нового життя, відродження. За переказами, перше пасхальне яйце свята Марія Магделина піднесла римському імператору, яйце забарвилось в яскраво-червоний колір, підтверджуючи благу звістку. Червоний колір-колір крові Христа.

Так само на Великдень прийнято «битися яйцями», стукати тупим або гострим кінцем звареного фарбованого яйця суперника. Виграє той, чиє яйце не тріснуло.

Багато традицій святкування Великодня збереглися і в наш час. У чистий Четвер люди наводять лад у квартирах, фарбують яйця, у страсну п’ятницю домівки повняться запахом пасок. Саме свято починається з урочистого богослужіння.

В) Розповідь учня

- А ось традиція на Великдень фарбувати яйця на Русі має давні корені.

Крашанки-яйця, пофарбовані у різні кольори природними барвниками.

Крапанки-яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють в барвник. Потім віск знімають за допомогою гарячої води.

Писанки- яйця, розписані спеціальними інструментами, а потім пофарбовані.

Шкрябанки-після фарбування яйця на ньому потім голкою вишкрябують голкою візерунок.

Мальованки-дерев’яні розмальовані яйця-сувеніри.

Б) Розповідь учениці

Писанка пишеться писачком. Розгляньте символи, які пишуться на писанках.

Дерево життя-символ природи.

Трикутник-символ вогню, чоловічої та материнської сили. Символ Божого ока.

Дубовий листок-символ повного життя.

Колосся-символ Воскресіння, уособлення святої їжі.

Солярні знаки-знаки сонця.

Сосонка-знак землі, трави.

Безконечник-знак води.

Для писанок і крашанок використовували різноманітні барвники. Жовту-виварювали з кори дикої квасолі, з кори дикої яблуні, зелену-із насіння молодого соняшника, темну- з дубової кори, фіолетову-з чорної вільхи, коричневу-з лушпиння цибулі. Кожен колір мав магічне значення.

Червона писанка означає радість життя і любов для молоді, надію на одруження, жовта-уособлювала місяць і зорі. А в господарстві-урожай. Блакитна-небо, повітря, простір, у магічному значенні-здоров’я, зелений колір-весну, оживання природи, багатство рослинного і тваринного світу. Чорне з білим-пошана духів, душ померлих. Подяка за охорону злих сил.

В) Слово вчителя

-До наших днів дійшли давні традиції дарування писанок. Так, дітям потрібно дарувати писанки світлих кольорів, молоді-яскраві із солярними знаками (зірками, рутами, крапочками), господарям-прикрашені знаками, що символізують урожай та добробут (сорок клинців, пшеничні колоски), а літнім людям-писанки з чорно-білими візерунками та поясами (небесними мостами).

Останній тиждень перед Великоднем називають у народі Вербним. У Вербну неділю святять вербу. Верба-одне з найулюбленіших дерев у народі. Якщо господарі, повернувшись із церкви, заставали того, хто не був у церкві, то били його свяченою вербою, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є! За тиждень Великдень»…

Та найбільше, мабуть, ви полюбляєте, коли вся сім’я сідає за великодній стіл. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить зовсім. Тому цей день ще називають Великим. Не забудьте перед тим, як сісти за стіл-умитися. Першими вмиваються дівчата, потім хлопці і мати, останнім-батько. Батько роздає крашанки, промовляючи: « Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника-Воскресіння Христового-у щасті та здоров’ї».

Вікторина

1. Як за християнським звичаєм потрібно вітатись на Великдень і як відповідати на вітання?

2. До якого часу звичай велить саме так вітатись?

3. Як називається остання неділя перед Великоднем?

4. Чому останній перед Великоднем четвер називають Чистим?

5. Які писанки дарували дітям?

6. Які орнаменти писанок ви знаєте?

-Отже, великодньою розвагою були ігри з фарбованими яйцями. Я пропоную вам також пограти.

Г) Великодні ігри

Гра «Розкрути яйце». Грають двоє або кілька гравців. Потрібно одночасно розкрутити своє великоднє яйце. У кого яйце довше крутиться-той і виграв.

Гра «Катання яєць назустріч один одному». Грають на столі. Двоє гравців стають один навпроти одного і котять яйця назустріч один одному. Один каже: «Христос воскрес!», інший відповідає: «Воістину воскрес».Яйця повинні зіткнутися одне з одним. У кого крашанка розіб’ється, той програв і віддає його переможцю.

Гра «Катання великодніх яєць». Ведучий збирає дві команди по п’ять чоловік. Кожній видається одне пасхальне фарбоване яйце. На відстані 4-5 метрів кожної команди ставлять стілець. Кожен учасник повинен охайно, не розбивши яйце, докотити його лінійкою до стільця, обійти стілець навколо і , повернувшись назад, передати яйце наступному члену команди. Та команда, учасники якої першими прокатають яйце, перемагає.

Д) Творче завдання

-Прикрась пасхальне яйце. Візьміть кожний повітряну кульку, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець. Прикрасьте свою кульку- яйце. Хто прикрасить цікаво, красиво, той і переможець.

Е) Веселий хоровод

Діти стають у велике коло, в центрі-кошик з великодніми яйцями. Звучить весела народна музика. Хоровод водиться за годинниковою стрілкою. Ведучий –проти годинникової стрілки. Музика несподівано вимикається. Навпроти кого зупинився ведучий, той повинен виконати нескладне завдання, яке пропонує ведучий, а за це отримує великоднє яєчко.

-Василь Симоненко говорив: «В океані народу відкривай духовні острови…Ті острови-то духовні скарби, витворені народом протягом віків. У них-мудрість, сила і пам'ять народу». Одним з таких островів-це народне свято. Свято від слова «святий». Отже, це день, який спрямований на очищення людської душі. То ж давайте звертатися до духовних джерел предків, до обрядів, звичаїв. Давайте звертатися до своїх витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв’язує нас із минулим поколінням, щоб очистити й освятити свої душі.

3.Підсумок заняття

Рефлексія «Пасхальний кошик»

Учні беруть картонні великодні яйця трьох кольорів і прикріплюють до намальованого кошика. Червоне-заняття сподобалось. Жовте-мені було не зовсім комфортно на занятті. Синє-заняття не сподобалось.