Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Статьи / Стаття на тему: "Форма державного правління України."
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • История

Стаття на тему: "Форма державного правління України."

библиотека
материалов

Форма державного правління України.

План

  1. Поняття та форми державного правління.

  2. Характеристика форми правління України

  3. Еволюція форми державного правління в Україні.

Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення і розподіл компетенції між ними. Форма державного правління дає можливість усвідомити як створюються вищі органи держави і яка їхня будівля; як будуються взаємини між вищими й іншими державними органами; як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни; якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі громадянина.

Коротко проаналізуємо всі форми правління, які існують в світі і всі ті риси які притаманні їм.

Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення і розподіл компетенції між ними.

По зазначених ознаках форми державного правління поділяються на:

монархічні (одноособові, спадкоємні) та республіканські (колегіальні, виборні)

Монархія

Монархія - це така форма правління, при якій верховна влада одноособова і переходить, як правило, у спадщину.

Основними ознаками класичної монархічної форми керування є:

  • існування одноособового глави держави, що користується своєю владою довічно (цар, король, імператор, шах);

  • спадкоємний порядок наступності верховної влади;

  • представництво держави монарха за своїм розсудом;

  • юридична безвідповідальність монарха.

У свою чергу монархія поділяється на:

- абсолютну

- обмежену (парламентську)

- дуалістичну

- теократичну

- парламентську

Республіка

Республіка - це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк.

Загальними ознаками республіканської форми правління є:

  • існування одноособового і колегіального глави держави;

  • виборність на певний строк глави держави й інших верховних органів державної влади;

  • здійснення державної влади не по своєму велінню, а з доручення народу;

  • юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом;

  • обов'язковість рішень верховної державної влади.

Нараховується кілька основних різновидів республіканського правління. У свою чергу вони поділяються за формою державного устрою на:

- парламентарні;

- президентські.

Парламентська республіка - різновид сучасної форми державного правління, при якій верховна влада в організації державного життя належить парламенту.

У такій республіці уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, що належать до тих партіям, що мають у своєму розпорядженні більшість голосів у парламенті. Уряд несе відповідальність перед парламентом у своїй діяльності. У випадку втрати довіри більшості членів парламенту, уряд або іде у відставку, або через главу держави домагається розпуску парламенту і призначення дострокових парламентських виборів.

Як правило, глава держави в подібних республіках обирається парламентом або спеціально утвореною парламентською колегією. Призначення парламентом глави держави є головним видом парламентського контролю над виконавчою владою. Процедура обрання глави держави в сучасних парламентарних республіках неоднакова. В Італії, наприклад, президент республіки обирається членами обох палат на їхньому спільному засіданні, але при цьому у виборах беруть участь по три депутата з кожної області, обраних обласною радою.

Президентська республіка - один з різновидів сучасної форми державного правління, що поряд з парламентаризмом з'єднує в руках президента повноваження глави держави і глави уряду.

Найбільш характерні риси президентської республіки:

  • позапарламентський метод обрання президента і формування уряду;

  • відповідальність уряду перед президентом, а не перед парламентом;

  • більш широкі, ніж у парламентській республіці, повноваження глави держави.

Характерним для всіх президентських республік, незважаючи на їхню розмаїтість, є те, що президент сполучає повноваження глави держави і глави уряду і бере участь у формуванні кабінету ради міністрів (Франція, Індія). Президент наділяється й іншими важливими повноваженнями: як, правило, він має право розпуску парламенту, є верховним головнокомандуючим, повідомляє надзвичайний стан, затверджує закони шляхом їхнього підписання, призначає членів Верховного Суду.

А тепер коротка характеристика форми правління нашої держави, яка визначена Конституцією України.

Діюча Конституція України була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року відповідно до Основного Закону, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою. C 1 січня 2006 року набрали чинності поправки до Конституції, що уточнили повноваження Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Частина поправок набрала чинності з дня набуття повноважень Верховної Ради України, що обрана у 2006 році.

Принциповим визначенням державного устрою є положення ст. 6: "Державна влада в Україні здійснюється на основі її поділу на законодавчу, виконавчу і судову". Єдиним органом законодавчої влади в Україні Конституція визначає Верховну Раду (ст. 75). Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (ст. 113). Судочинство здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції (ст. 124, 125). Статус Президента України визначається ст. 102: "Президент України є главою держави і виступає від її імені”.

У 1996 році діюча Конституція України була в цілому позитивно оцінена самою авторитетною в області конституційного законодавства Європейською комісією Ради Європи "Демократія через право", більш відомої, як Венеціанська комісія.

Українська форма правління характеризується як мішано президентсько- парламентська республіка. Це підтверджується тим що:

Президент обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом голосування строком на п'ять років. Він є главою держави і виступає від його імені. Статус Президента України визначений розділом V Конституції України, у якому сформульовані права й обов'язки Президента як глави держави, порядок його обрання, а також усунення з посади і припинення його повноважень. Статус Президента як гаранта Конституції покладає на нього обов'язок припиняти будь-які дії законодавчої, виконавчої та судової влади, що прямо або безпосередньо порушують Основний Закон України. Для виконання цього обов'язку Президент наділений відповідними повноваженнями.

Президент є гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також прав і свобод громадян.

У сфері зовнішньої політики Президент як глава держави виступає від її імені, представляє Україну в міжнародних відносинах, веде переговори й укладає міжнародні угоди. Він також керує всією зовнішньополітичною діяльністю держави.

Президент є Верховним Головнокомандуючим Збройних Сил України й очолює Раду національної безпеки й оборони.

Порядок виборів Президента закріплений ст. 103 Конституції України. Вибори Президента здійснюються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, терміном на 5 років.

Відповідно до Конституції єдиним органом законодавчої влади в Україні є однопалатний Парламент – Верховна Рада України. У цілому, на сучасному етапі це відповідає конституційній формі устрою України як унітарної держави.

Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів, що обираються шляхом таємного голосування на п'ятирічний строк на основі загального, рівного і прямого виборчого права (до виборів 2006 року термін, на який обиралася Верховної Рада України, складав чотири роки).

Керує Верховною Радою України Голова Верховної Ради України, що обирається народними депутатами зі свого складу. Верховна Рада України, також зі свого складу, обирає Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України організовує її роботу і координує діяльність її органів.

Основними галузевими органами Верховної Ради є комітети, що здійснюють законопроектну роботу. Підготовлені комітетами законопроекти виносяться на розгляд Верховної Ради.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові, народним депутатам, Кабінетові Міністрів.

Закони, прийняті Верховною Радою України, підписує Президент України, що володіє правом вето відносно їх (окрім законів про внесення змін у Конституцію України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд у Верховну Раду України.

Докладніше про діяльності Верховної Ради України можна дізнатися з розділу IV Конституції України, що регламентує діяльність українського парламенту. А також матеріали про її діяльності розміщені на офіційній інтернет-сторінці Верховної Ради.

При формуванні уряду компетенція Верховної Ради і президента України поділяються і мають характер противаг, що утруднює узурпацію влади в одних руках.

Верховна Рада України має право усунути Президента України з поста в порядку особливої процедури вразі вчинення ним державної зради або іншого злочину, а Президент України - якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися - право на прийняття заходів щодо Верховної Ради України.

Парламент має право розглядати й затверджувати програму дії уряду та прийняття резолюції недовіри урядові, що є наслідком його відставки.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет України республіканська форма державного правління в країні зазнала такої еволюції Етапи еволюції

1) парламентська республіка: від прийняття Декларації про державний суверенітет (16.07.1990) до всенародного референдуму, яким був схвалений Акт проголошення незалежності України та обрання Президента в Україні (до 1.12.1991);

2) парламентсько-президентська республіка: 1.12.1991 р. – 08.06.1995р. до підписання Конституційного договору Між Верховною Радою і Президентом України;

3) президентсько-парламентська республіка: з червня 1995 р. до вересня 2005 року. Тобто, з моменту підписання Конституційного договору, після скасування якого з червня 1996 р. ця форма правління залишилась чинною на основі Конституції України, до початку вступу в силу прийнятих 8.12.2004 р. змін до Конституції України;

4) парламентсько-президентська республіка: відповідно до закону України «Про внесення змін у Конституцію України» (8.12.2004 р.) початком переходу до неї є вересень 2005 р., а завершенням – час набуття повноважень Верховною Радою, обраною 2006 року.

5) президенсько-парламеннтська республіка: згідно з рішенням Конституційного суду України від 30 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV.

Зупинимось на особливостях, що були запроваджені вказаним Законом.

Він також передбачав змішану республіканську форму правління з дещо зміненими повноваженнями президента, уряду і парламенту у бік останнього.

Внаслідок змін до Конституції України 2004 року було розширено повноваження парламенту та посилено його функції:

1) участь у формуванні вищих і центральних органів виконавчої влади:

  • парламент, спираючись на сформовану коаліцію депутатських фракцій та від її імені, вносив пропозиції Президенту про кандидатуру Прем’єр-міністра України, а також пропозиції про кандидатури до складу КМУ;

  • парламент за поданням Президента України призначав Прем’єр-міністра, Міністра оборони, Міністра закордонних справ, а за поданням Прем’єр-міністра призначав (за президентсько-парламентської форми правління для цього потрібне рішення Президента України) інших членів Кабінету Міністрів України, Голів Антимонопольного комітету, Державного комітету телебачення і радіомовлення, Фонду Державного майна, а також звільняв їх від займаних посад, вирішує питання про відставку Прем’єр-міністра, членів Кабінету Міністрів України;

  • парламент призначав на посаду і звільняв з посади за поданням Президента України Голову Служби безпеки України;

  • парламент у разі прийняття резолюції про недовіру Кабінету Міністрів України здійснював його формування.

2) законотворчу функцію:

  • скорочено число суб’єктів законодавчої ініціативи (Президент, народні депутати і Кабінет Міністрів України; раніше мав це право також і Національний банк України);

  • спрощено подолання в парламенті вето Президента на законопроект – якщо Президент України після повторного розгляду закону парламентом його не підписав, такий закон невідкладно офіційно обнародувався Головою Верховної Ради України і публікувався за його підписом.Крім цього був збільшений термін дії парламенту з 4 до 5 років. Дещо обмежено повноваження Президента за рахунок посилення ролі Верховної Ради:

  • Президент формально був зобов’язаний пропонувати мандат на формування уряду лідеру коаліції депутатських фракцій. За пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді Президент вносить подання в парламент про призначення Прем’єр-міністра України. Верховна Рада повинна його призначити не пізніше ніж на 15-й день після одержання такої пропозиції;

  • Президент позбавлявся права самостійно відправляти уряд у відставку;

  • Президент був позбавлений права самостійно приймати рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради: він мав з цього приводу провести консультації з Головою Верховної Ради, його заступниками, і головами фракцій у парламенті (раніше проведення консультацій не передбачалося);

  • у разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на посаду нового Президента України покладалися на Голову Верховної Ради України (за президентсько-парламентської форми правління виконання обов’язків Президента покладалося на Прем’єр-міністра України).

Також було посилено відповідальність уряду перед парламентом і скоординовані повноваження Президента і Кабінету Міністрів таким чином, що уряд ставав менш залежним від президента:

уряд формувався коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді;

уряд був пов'язаний подвійною (біцефальою) залежністю:

а) відповідальністю перед Президентом України і Верховною радою України (за президентсько-парламентської форми правління він відповідальний тільки перед Президентом України);

б) підконтрольністю та підзвітністю перед Верховною Радою;

Крім цього уточнено ієрархію нормативно-правових актів: Конституція, закони, укази Президента і постанови Верховної Ради, тим самим встановлена субординація актів вищих органів влади, визначено місце урядових актів у системі нормативних актів держави – після указів Президента і постанов Верховної Ради.















Література


  1. Алексєєнко І. Г. Реформування форми державного правління в сучасній Україні як відображення взаємодії політичних інститутів/ І. Г. Алексеєнко// Гілея. – 2011. – Вип. 44 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/ 2011_44/Gileya44/P13_doc.pdf.

  2. Бостан С. К. Еволюція змісту форми правління української незалежної держави/ С. К. Бостан// Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту. – 2002. – №4. – С. 3

  3. Видрін Д. Україна: як Вас тепер нази-вати? / Д. Видрін[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.vidrin.com/ exspress/3557/?prn=1.

  4. Закон України«Про Кабінет Міністрів України// ВВР України. – 2011. – №9. – Ст. 58 (із змінами, внесеними згідно із Зако-ном №2756-VI від02.12.2010 р.).

  5. Ладан О. Форма державного правління України в контексті конституційного процесу 1990–2004 рр. / О. Ладан// Підприємницт-во, господарство і право. – 2006. – №5. – С. 102–105.

  6. Рішення Конституційного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України«Про вне-сення змін до Конституції України» : від 08.12.2004 р., №2222–IV [Електронний ре-ISSN 1995-6134 110 сурс]. Режим доступу: http://www.ccu.gov. ua/uk/doccatalog/list?currDir=122407.





Автор
Дата добавления 21.03.2016
Раздел История
Подраздел Статьи
Просмотров219
Номер материала ДВ-544089
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх