Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Мастер-класс "Развитие критического мышления"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

Мастер-класс "Развитие критического мышления"

библиотека
материалов

Впровадження технології формування і розвитку

критичного мислення на уроках історії та правознавства


Мета майстер-класу: ознайомити з технологію формування і розвитку критичного мислення та організацією навчального процесу на засадах даної методики.

Завдання майстер-класу :

  1. Розкрити значення технології розвитку критичного мислення у формуванні практичних вмінь і навичок молодого покоління.

  2. Надати методичні поради щодо застосування різноманітних прийомів, методів критичного мислення на практиці.

  3. Проаналізувати основні етапи уроків з розвитку критичного мислення.

  4. Окреслити основні форми, прийоми технології критичного мислення .

  5. Організувати обмін практичними наробками щодо використання технології критичного мислення на уроках історії та правознавства

Учасники майстер - класу

будуть знати:

  • методи і прийоми критичного мислення;

  • особливості застосування технології розвитку критичного мислення

будуть уміти:

  • застосовувати знання про критичне мислення на практиці;

  • доступно пояснювати та впроваджувати прийоми, методи і послідовність їх застосування на уроках з елементами критичного мислення.

будуть розуміти:

- особливості технології формування і розвитку критичного мислення;

- доцільність застосування прийомів, підходів щодо впровадження технологій критичного мислення на уроках суспільно-гуманітарного напрямку в 5-11 класах.


будуть мати установки до:

- здійснення аналітико-прогностичної, дослідницької та рефлексивної діяльності при моделюванні уроку з елементами критичного мислення;

-організації та забезпечення технологічного супроводу навчальної діяльності в межах реалізації проблемного питання;

-здійснення процедур обґрунтування власних позицій у форматі роботи в малих групах.



Ключові поняття: критичне мислення, критичний, мислення, технологія розвитку критичного  мислення, виклик, осмислення, рефлексія, асоціація, мозковий штурм, кластер,.


.

Форми, методи роботи: словесні (евристичні, аналітичні, коментування), практичні (проблемно-пошукові, творчі)

Форми, методи самостійної роботи: конспектування, розробка уроку з елементами критичного мислення, робота в малих групах





Інтерес до технології формування та розвитку критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення. Таким чином, розвиток критичного мислення стає актуальним питанням в процесі навчання.

Мислення є процесом опосередкованого і узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. Відмінність мислення від інших психічних процесів полягає в тому, що воно завжди спрямоване на розв’язування певної задачі.

Технологія розвитку критичного  мислення (ТРКМ) – це проект співпраці вчених, вчителів усього світу. Він був запропонований  у 90-і роки 20 століття американськими вченими К.Мередит, Ч.Темпл, Дж.Стил як особлива методика навчання, що містить відповідь на питання : як вчити мислити?  І мета даної технології полягає у розвитку уміння школярів мислити, які будуть необхідні не лише у навчанні, але і у подальшому житті (уміння приймати виважені рішення, працювати із інформацією, аналізувати різні сторони явищ).        

   Шкільний  вік – сприятливий і значущий період для виявлення  та розвитку творчого потенціалу особистості.  У цьому віці формується комплекс цінностей, якостей, здатностей, потреб особистості, що лежать в основі її творчого ставлення до дійсності. Це твердження надало мені бажання переконатися в правдивості цих слів.  

  А що ж таке критичне мислення? Що означає мислити критично ?

Американський фахівець Річард Пауль у книзі з досить показовою назвою – «Критичне мислення: що потрібно кожній людині, щоб вижити в швидкоплинному світі»– запропонував таку робочу дефініцію :

Критичне  мислення – це  мислення  про мислення,  коли  ви  мислите  задля вдосконалення  свого  мислення.   Тут є важливими дві обставини:                                          1) критичне мислення – це не просте мислення, а мислення, яке спричиняє самовдосконалення;                          

2) бажане самовдосконалення приходить з навичками використання стандартів коректної оцінки процесу мислення.  

Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз висновків; зіставлення їх із протилежними точками зору; розробку системи доказів на підтримку відповідної точки зору та обрання позиції, заснованої на цих доказах . Критичне мислення є складовим процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях.

Сучасні діти приходять до школи з величезним бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а й бути активними  учасниками навчального процесу: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті  знання – якісними.  

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

  • розвивати впевненість у собі і розуміння цінностей власних думок та ідей;

  • брати активну участь у навчальному процесі;

  • ставитися з повагою до різноманітних думок;

  • бути готовими продовжувати і відкидати судження.


Педагогу завжди хочеться, щоб на уроках панувала атмосфера творчості, відчуття пошуку, духовної свободи, результативності. Тому з учнями потрібно будувати навчальний процес так, щоб діти проявляли живість уявлення, фантазію, могли порівнювати та асоціювати, спиратися на інтуїцію та підсвідомість. Усе це дитина має проявити за допомогою особливих розумових операцій, якими є аналіз, синтез, абстракція, конкретизація і узагальнення. Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами , прийомами роботи, впровадження нових технологій, і насамперед, технології  формування і розвитку критичного мислення.  

Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

  • виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

  • дозволити учням вільно розмірковувати;

  • сприймати різноманітні ідеї та думки;

  • сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

  • створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;

  • висловити віру в здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

  • цінувати критичні міркування учнів.


Навчитися мислити критично означає:

- по-перше, слідувати правилам логіки;

- по-друге, також зважати на ряд  загальних психологічних моментів.

Тому,  щоб навчити учнів мислити критично, необхідно  направляти їх увагу в правильне русло, самостійно робити висновки та знаходити рішення, аналізувати та спостерігати, шукати пояснення.

«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» - так доцільно налаштовувати  учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, думку. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості.

 

Уроки з технології розвитку критичного мислення ґрунтуються на трьох етапах: виклик (актуалізація), осмислення, рефлексія.


Перший етап є етапом актуалізації та мотивації навчання. На цьому етапі завдання, які пропонуються учням, сприяють тому, щоб вони разом з вчителем:

  • освіжили наявні в них знання, уявлення, уміння, пов’язані з опрацьованою темою;

  • зосередили увагу на новій темі;

  • створили контекст для сприйняття нових ідей.

Учитель на цьому етапі виступає провідником, стимулюючи учнів до роздумів, уважно вислуховуючи їхні міркування.

На другому етапі (основна частина уроку) учні за допомогою вчителя:

  • порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;

  • експериментують, аналізують отриманий досвід;

  • переглядають свої очікування й висловлюють нові;

  • виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;

  • відстежують хід власних думок;

  • роблять висновки про матеріал;

  • переймаються питаннями про зміст уроку;

  • відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

Об’язковими є два елементи- індивідуальний пошук учнів і обмін ідеями в групах чи загальному колі.

До кінця уроку, коли учні зрозуміли ідеї уроку й виконали вправи для формування вмінь, перходимо до третього етапу – рефлексії. Цей етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення. Рефлексія після заняття стимулює виникнення у школярів мотивації вищого рівня – внутрішньої мотивації. Внутрішня мотивація сильніша за мотивацію зовнішню (на початку уроку), бо це усвідомлюване прагнення до успіху, бажання виправити помилки, пошук адекватних методів і прийомів.

На цьому етапі учні разом з вчителем:

  • узагальнюють основні ідеї уроку;

  • інтерпретують та апробують ці ідеї;

  • обмінюються думками й висловлюють особисте ставлення до них;

  • оцінюють отримані знання та вміння;

  • ставлять перед собою додаткові питання.

Цей етап дає змогу учневі цілісно осмислити, узагальнити отриману на уроці інформацію, сформувати власне ставлення до того, що вивчається.

Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних підходів, які використовуються на окремих етапах уроку.















Організаційна модель використання технології

розвитку критичного мислення:

Виклик (актуалізація)

Осмислення

(побудова знань)

Рефлексія

«Мозкова атака» або «мозковий штурм»

Інтерактивна система позначок «Поміч»

Дискусія в парі

Читання в парах

Взаємні питання

Графічний організатор

Читання в групах

Джигсоу

«Запитаю й відповім»

«знайдіть того, хто…»

Таблиця

Есе

Дискусія в групах

Аргументи на картках

«збережи останнє слово для мене»

Припущення на основі запропонованих слів

«Ажурна пилка»

Дебати

Я досліджую

Діарама (кола) Венна

Дошка запитань та роздумів

Вільне письмо

Почергові запитання

Опитування в парі

Семантична карта (гронування)

Читання з маркуванням тексту

Сенкан



Кубування



Серед найбільш ефективних прийомів організації пізнавальної діяльності учнів під час першого етапу (вступної частини) уроку є :

асоціації, мозковий штурм, кластери, робота в парах, 2-4 – всі разом, кошик ідей.


Асоціації (асоціативний малюнок, асоціативна схема, асоціативні пари, асоціативний диктант). Учні по черзі висловлюють власні думки, про те, які асоціації в них викликає основне поняття уроку. Вчитель записує запропоновані асоціації на дошці і обговорюю їх з учнями. Обговорення цих питань дасть змогу учнім «увійти» в тему, згадати те, що вони чули, зробити деякі передбачення, які вони матимуть змогу перевірити протягом вивчення теми.

«Мозкова атака» або «мозковий штурм» - це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.  Саме "мозковий     штурм" спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета "мозкового штурму" чи "мозкової атаки" в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо певної проблеми.

Варіантом проведення мозкового штурму є «мережа» або «кулька». Вчитель записує в «кульці» на дошці пускове слово (запитання).Якщо обговорюються споріднені проблеми, їх записуємо показуючи зв’язок з раніше записаним. Такий мозковий штурм «вільного» типу дає можливість за дуже короткий час (три – п’ять хвилин) записати всі ідеї, що виникли.

Також мозковий штурм можно провести в парах. Для цього учні спочатку складають список ідей з теми індивідуально.

  Кла́стер (англ. cluster скупчення), гронування — об’єднання  кількох однорідних елементів, яке може бути сприйнятим як самостійна одиниця, наділена певними властивостями. Цей метод ми ще називаємо «Асоціативний кущ» - стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.  

Припущення на основі запропонованих слів прийом кооперативного навчання,використовуючи який учні складають певну історію на основі слів, узятих з тексту, який пізніше будуть опрацьовувати.


На другому етапі застосовуються такі прийоми:

            «Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших.

Гра «Вірю – не вірю» - проводиться перед початком пояснення матеріалу зразу після повідомлення теми уроку.

Діаграма (кола) Венна – прийом для зіставлення, порівняння, виявлення спільних ознак у поняттях.

Почергові запитання – завдання, у ході якого пари учнів читають текст і по черзі сталять одне одному запитання.

Читання з маркуванням допомагає усвідомити зміст тексту, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве. У процесі читання учні роблять на полях позначки «+» -відома інформація; «-« - нова інформація; «?» - - незрозуміла інформація; «!» - здивувало, збентежило. Після цього усі заповнюють таблицю в зошиті, у яку заносіть записи з опрацьованого текту.


Розглянемо прийоми, які використовуються на етапі рефлексії (консолідації)

Незавершені речення. Дітям необхідно продовжити незавершені речення: я знаю; я можу; я пам’ятаю; я вмію; мене вразило; мені було нецікаво, коли; наступного разу; я вмію; я хочу сказати; мені сподобалося; треба відзначити; мені не сподобалося.

Сенкан . Це неримований вірш з 5 рядків, мета якого – спонукати учня до розмірковування над темою. (1- одне слово – тема (іменник); 1 – два слова – означення (прикметники); 3 – три слова –активність, дія (дієслово); 4 – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми; 5 – одне слово – асоціація до теми (іменник).

Вільне письмо. Невеликий твір – асоціація за висловом, фразою, епіграфом, цитатою.

Кубування. Розглядається предмет із позицій шести граней куба за вказівками:

        1. Опишіть це.

        2. Порівняйте це.

        3. Встановіть асоціації.

        4. Проаналізуйте це.

        5. Знайдіть застосування цьому.

        6. Запропонуйте аргументи «за» і «проти».


Таким чином, методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію, адаптує до життя у суспільстві. Тож завдання, що стоїть перед учителем кожного предмета , - навчити дітей мислити критично.































Ясинуватська загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів







Впровадження технології формування і розвитку

критичного мислення на уроках історії та правознавства


(матеріали до майстер-класу)

Підготувала Ляшенко І.П.-

учитель історії та правознавства

























2011-2012 н.р.




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 21.02.2016
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров385
Номер материала ДВ-474877
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх